Справа № 127/19677/20

Провадження № 2/127/3161/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

15 січня 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Воробйова В.В.,

за участю секретаря Яковенко Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про повернення грошових коштів за неотриманя послуги та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про повернення грошових коштів за неотримання послуги та стягнення моральної шкоди, мотивуючи свій позов тим, що 21.04.2019 року між сторонами було укладено договір щодо виготовлення та передачі у власність броньованих дверей за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною в розмірі 10000,00 грн. Позивачем було оплачено вказаний вид робіт в повному обсязі, в результаті чого відповідач призначив дату виконання робіт 26.08.2019 року. Проте в подальшому відповідач 15 разів переносив виконання робіт. Для встановлення броньованих дверей члени родини відпрошувались з роботи, приїздили з передмістя, проте виріб так і не був доставлений в строки. Таке ставлення виконавця негативно позначилось на загальному сімейному настрої, в наслідок чого у ОСОБА_1 загострилась артеріальна гіпертензія, що призвело до заміни лікарських засобів, їх кількості та вартості. З метою вирішення питання, позивач неодноразово приїздила в офіс, телефонувала співробітникам з проханням виконати належну роботу, однак її звернення ігнорувались. 12.11.2019 року позивачем було подано відповідачу пропозицію про дострокове розірвання договору, проте вона залишена без відповіді. В зв`язку з викладеним, позивач звернулася до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на її користь 11300,00 грн., у тому числі: 10000,00 грн. - у якості повернення грошової суми за неотриманні послуги, визначені договором; 300,00 грн. - неустойки за істотні порушення строків виконання робіт, визначених договором; 1000,00 грн. у якості відшкодування завданої їй моральної шкоди.

В судове засідання позивач не з`явилася, але подала до суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та справу просила розглядати у її відсутність. Судові витрати просила покласти на відповідача та не заперечила проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяв та заперечень відвідповідача до суду не надходило.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явились у судове засідання, про причини неявки суд не повідомили, не подали відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 21.04.2019 року між сторонами було укладено Договір індивідуальний номер замовлення СQ-2069, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується організувати роботи по виготовленню та передачі у власність ПВХ конструкцій (загальна площа виробу становить 1,76 кв.м.; колір профелю ПВХ -90; заповнення мин.вата; профіль гнута лутка (метал) з вартістю виробу 10000,00 грн. Завдаток становив 3000,00 грн. (а.с. 17).

Замовник зобов`язався оплатити і прийняти готові вироби і роботу відповідно до умов цього договору (п. 1.2. Розділу 1 договору).

За змістом п. 3.2. договору, після виконання пункту 3.1, а саме повної оплати зазначеної в договорі пункт 2.1. виконавець зобов`язався передати у власність замовника виготовлені конструкції у продовж 35 робочих днів.

Замовник сповіщається про передачу виробів за добу (п. 3.5 договору).

Відповідно до п. 3.9 договору, обов`язки виконавця за цим договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання замовником акту прийому-передачі виробів.

Згідно із п. 3.12 договору, договір діє з дня підписання до повного виконання сторонами всіх зобов`язань.

У разі невиконання п. 3.2, виконавець зобов`язаний виплатити неустойку в розмірі 0,01% від вартості цього договору за кожен робочий день прострочення.

Зі змісту Додатку до договору СQ-2069 від 21.04.2019 року, укладеного між сторонами, позивач зобов`язалася сплатити відповідачу 7000,00 грн. за договором протягом 3 місяців (а.с. 18).

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 в повному обсязі здійснила оплату за роботу відповідача. Останній платіж було здійснено 08.07.2019 року (а.с. 19).

Слід відзначити, що в зв`язку із невиконанням умов договору, позивач звернулася до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області із заявою щодо виконання договірних робіт ФОП ОСОБА_2 , в зв`язку з чим їй було надіслано лист, в якому роз`яснено їй право звернутися до суду для захисту своїх прав (а.с. 20-23).

Крім того, в зв`язку із не встановленням дверей, 12.11.2019 року позивачем було подано відповідачу пропозицію про дострокове розірвання договору, проте вона залишена без відповіді (а.с. 24).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу,надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положенням ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно із визначеннями термінів наданими ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавцем робіт може бути суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.

Частинами 1, 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

Згідно із ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За змістом ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно зі ст.ст. 22, 23 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 5 даної Постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

З огляду положення вказаного вище Пленуму ВСУ, зобов`язання відшкодувати моральну шкоду виникає за наявності: а) моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; б) неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди; в) причинного зв`язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; г) вини заподіювача шкоди.

Враховуючи обставини справи, беручи до уваги принципи, які повинні враховуватись при стягненні моральної шкоди, суд вважає, що розмір моральної шкоди, який вказаний позивачем у розмірі 1000,00 грн., відповідає обсягу її страждань внаслідок дій відповідача. Так, розмір відшкодування має бути співмірним з нанесеною моральною шкодою. Крім того, відшкодування моральної шкоди не може бути засобом отримання доходу.

З огляду на вказане вище, суд вважає, що ОСОБА_1 було завдано моральну шкоду на суму 1 000,00 грн., яка полягає у душевних стражданнях; у позивача загострилась артеріальна гіпертензія, а також у витрачанні часу на звернення до відповідача за захистом своїх прав. Даний розмір моральної шкоди буде відповідною і достатньою грошовою компенсацією за завдану відповідачем позивачу моральну шкоду.

В рішенні ЄСПЛ від 28.05.1985 року у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі», зазначається, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.

Разом з тим, у рішеннях Європейського суду з прав людини від 25 липня 2001 року у справі «Перна проти Італії», від 09 лютого 2007 року «Білуха проти України», зазначено, що в окремих випадках визнання судом порушення саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану особі.

Таким чином, суд вважає обґрунтованою вимогою позивача про повернення грошових коштів за неотримання послуги та стягнення моральної шкоди на загальну суму 11300,00 грн.

Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору, згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід держави в розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 1167 ЦК України, ст.ст. 1, 10, 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 259, 263-265, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про повернення грошових коштів за неотримання послуги та стягнення моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 11300,00 грн. (одинадцять тисяч триста гривень 00 коп.), яка складається з: 10000,00 (десять тисяч гривень 00 коп.) - у якості повернення грошової суми за неотриманні послуги, визначені договором; 300,00 грн. (триста гривень 00 коп.) - неустойки за істотні порушення строків виконання робіт, визначених договором; 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.) у якості відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складено 15.01.2021 року.

Суддя: