ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/534/21 Справа № 201/6075/19 Суддя у 1-й інстанції - Демидова С. О. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2021 року м. Дніпро

колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого Городничої В.С.,

суддів Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на заочне рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09 вересня 2019 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2019 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 28 січня 2019 року відбулось залиття їхньої квартири, внаслідок зачинення пробкою ванної і залишення відкритим крану холодної води мешканцями квартири АДРЕСА_1 , яка розташована поверхом вище їхньої квартири і належить ОСОБА_1 . Відповідно до Звіту проведення технічного огляду будівельних конструкцій квартири АДРЕСА_2 після залиття, розмір збитків мешканцям цієї квартири визначений у сумі 34 924,81 грн.

Відповідач добровільно відмовляється відшкодувати спричинену їм майнову шкоду.

На підставі викладеного, просили стягнути з відповідача на свою користь в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди 34 924,81 грн, моральну шкоду в розмірі 20 000 грн, а також витрати зі сплати судового збору.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 спричинену майнову шкоду в розмірі 34 924 грн 81 коп, а саме: по 17 462 грн 41 коп на кожного.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 спричинену матеріальну шкоду в розмірі по 1 000 грн на кожного.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в загальному розмірі 2 689 грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в загальному розмірі 2 689 грн 40 коп.

У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просила заочне рішення суду скасувати в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні не відповідають дійсним обставинам справи, є однобічними та упередженими; що суд першої інстанції не мав приймати до уваги як належний доказ акт про залиття №27 від 25 лютого 2019 року, оскільки він складений за відсутності відповідача та з порушенням Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76. Зміст акту містить припущення щодо дійсної причини залиття квартири позивачів.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає про те, що Звіт про проведення технічного огляду будівельних конструкцій квартири АДРЕСА_2 , складений ТОВ Інститут проектування та будівельних робіт за наслідками проведеного 05 березня 2019 року огляду вказаної квартири, однак відсутні будь-які докази про те, що зазначена установа має правові підстави надати такі послуги.

Позивачі правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України, не скористалися.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачів матеріальної та моральної шкоди, суд першої інстанції посилався на те, що актом № 27, складеним 25 лютого 2019 року комісією КП ЖРЕП Жовтневого району, зафіксоване залиття 28 січня 2019 року квартири АДРЕСА_2 . Причиною залиття в акті зазначена халатність мешканців квартир АДРЕСА_3 цього будинку, а саме залишення відкритим крану холодної води у ванні, зачиненою пробкою. Розмір матеріальної шкоди, спричиненої залиттям квартири позивачів визначений у сумі 34 924,81 грн відповідно до Звіту про проведення технічного огляду будівельних конструкцій квартири АДРЕСА_2 , складеного ТОВ «Інститут проектування та будівельних робіт».

Однак повністю погодитись з таким висновком суду неможливо з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до положень ч. 3 ст 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло належить квартира АДРЕСА_2 (а.с. 26-27).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №160166393 від 19 березня 2019 року ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . На підставі договору купівлі-продажу квартири від 25 квітня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу за номером 699, право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстроване за ОСОБА_4 (а.с. 13-16).

Встановлено, що 28 січня 2019 року відбулося залиття квартири АДРЕСА_2 шляхом потрапляння води з квартири АДРЕСА_3 , яка розташована поверховим вище.

Позивачі, на підтвердження факту залиття їхньої квартири з вини відповідача, долучили до позовної заяви акт про залиття №27 від 25.02.2019 року, складений комісією КП ЖРЕП Жовтневого району.

Порядок фіксування фактів залиття в житлових квартирах визначено Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76.

Відповідно до п. 2.3.6. вказаних Правил, у разі залиття, аварії квартири необхідно складати відповідний акт по формі згідно з Додатком №4 до вказаних Правил.

Згідно з роз`ясненням Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, викладеним у листі від 29.12.2009 р. N 12/20-11-1975, відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, у разі аварії і залиття квартир складається акт за формую згідно з Додатком 4 до Правил.

Таким чином, факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації, яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету (ОСББ) та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою.

В акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім`я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин).

Аналізуючи Акт про залиття №27 від 25.02.2019 року, який був долучений позивачами до позовної заяви як доказ на підтвердження своїх вимог, колегія суддів звертає увагу на те, що він складений за відсутності відповідача, тобто комісія не потрапила до квартири останнього, разом з тим акт містить відомості щодо причин залиття квартири позивачів, які не можливо було встановити без потрапляння до квартири відповідача. Тобто цей акт не відповідає вимогам, встановленим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Оскільки відповідач не була присутньою під час складення Акту, то колегія суддів ставить під сумнів дійсність змісту вказаного Акту стосовно визначення причини залиття квартири позивачів: халатність з боку жильців квартири АДРЕСА_3 (ванна була закрита пробкою, а кран холодного водопостачання залишений відкритим). Зафіксовані у акті факти є необґрунтованими та безпідставними, оскільки не підтверджуються фактичними обставинами справи, так як ні відповідач, ні будь-хто з членів її сім`ї, чи її представник під час проведення 25 лютого 2019 року комісійного обстеження квартири АДРЕСА_4 участі не приймали та, відповідно, не могли повідомити членам комісії про вказану обставину.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. ст. 77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ст. 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Таким чином, дійсну причину залиття квартири позивачів не встановлено, окрім акту про залиття №27 від 25.02.2019 року, який складений з порушенням вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, інших доказів позивачами не надано.

На підтвердження позовних вимог в частині визначення розміру відшкодування матеріальної шкоди, позивачі посилалися на Звіт про проведення технічного огляду будівельних конструкцій квартири АДРЕСА_2 , складеного ТОВ Інститут проектування та будівельних робіт за наслідками проведеного 05 березня 2019 року огляду вказаної квартири.

Між тим, згідно з Інформаційною довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань виготовлювач вказаного Звіту - Товариство з обмеженою відповідальністю Інститут проектування та будівельних експертиз (код ЄДРПОУ 39269278) не займається такою господарською діяльністю як встановлення розміру спричиненої шкоди внаслідок залиття (а.с.128-135).

Зокрема, з вказаної Інформаційної довідки вбачається, що видами діяльності ТОВ Інститут проектування та будівельних експертиз є: КВЕД 63.99 - Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.; Код КВЕД 68.31 - Агентства нерухомості; Код КВЕД 71.11- Діяльність у сфері архітектури; Код КВЕД 71.20 - Технічні випробування та дослідження; Код КВЕД 74.90 - Інша професійна, наукова та технічна діяльність; Код КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель (основний).

Отже, наведений перелік видів господарської діяльності, якою займається вказане Товариство, не включає проведення ним такої діяльності як встановлення розміру спричиненої шкоди внаслідок залиття або будь-якої оціночної та/або експертної діяльності.

Національним стандартом України Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану ДСТУ Н Б В. 1.2 - 18:2016 визначено вимоги для обстеження будинків, будівель, споруд, лінійних об`єктів інженерно-транспортної структури для визначення та оцінки їх технічного стану з урахуванням положень Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва. Зазначений Стандарт регламентує обстеження об`єктів на відповідність вимогам щодо забезпечення механічного опору та стійкості відповідно до Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд ДЕН В-1.2-6 та ДБН В-1.2-14. У випадках, визначених технічними завданнями на обстеження, можуть також братися й інші вимоги до експлуатаційної придатності Об`єкта, у тому числі: щодо пожежної безпеки, забезпечення безпечного та економічного використання (безпеки життя і здоров`я людини, захисту навколишнього середовища, безпеки експлуатації, захисту від шуму та вібрації, економії енергії).

Стандарт поширюється на проведення обстежень для діагностування їх технічного стану та на моніторінг технічного стану під час використання за призначенням, а також (за потреби) в період нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення, консервації та ліквідації. При обстеженні об`єктів, обстеження та оцінювання технічного стану яких регламентується окремими державними будівельними нормами, національними стандартами або галузевими нормативними документами, рекомендується брати до уваги вимоги цього стандарту.

Таким чином, вказаним Національним стандартом не регулюється господарська діяльність суб`єктів господарювання з встановлення та надання висновків щодо розміру спричиненої шкоди внаслідок залиття під час проведення обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану, оскільки це не охоплюється поняттям обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану, визначеного на законодавчому рівні в указаних Національних стандартах.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що ТОВ Інститут проектування та будівельних експертиз не має достатніх правових підстав готувати та видавати висновки, звіти, які є безумовними підставами для визначення розміру майнової шкоди, спричиненої залиттям, виходячи з виготовлених ним Дефектного акту та локальних кошторисів на будівельні роботи при ремонті зазначеної квартири.

Крім того, вбачається, що Звіт про проведення технічного огляду будівельних конструкцій квартири АДРЕСА_2 , дефектний акт та розрахунки кошторисів проведення ремонтних робіт квартири, складені та підписані експертом ОСОБА_5 , але матеріали справи не містять жодних належних доказів того, що остання є працівником ТОВ Інститут проектування та будівельних експертиз та виконувала свої трудові обов`язки щодо складання зазначеного Звіту. Матеріали справи не містять доказів того, що експерт надавала послуги зі складення Звіту самостійно від свого імені, тобто в якості самозайнятої особи або фізичної особи підприємця.

Відповідно до вимог ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, суд першої інстанції залишив поза увагою обов`язковість встановлення у справі дійсної, підтвердженої належними доказами, причини залиття квартири позивачів, протиправність дій відповідача та причинно-наслідковий зв`язок між залиттям і діями відповідача. Не встановив відповідність доказів, що містяться в матеріалах справи, вимогам ст.ст. 77-80 ЦПК України.

Інших належних доказів, на підтвердження своїх позовних вимог, позивачі до суду апеляційної інстанції не надали.

Встановивши зазначені обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивачів в частині відшкодування матеріальної шкоди.

Щодо позовних вимог позивачів про стягнення з відповідача на їх користь моральної шкоди, то вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п. 5 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995 року, відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні.

Враховуючи встановлені обставини, а також висновок колегії суддів про відсутність підстав для відшкодування матеріальної шкоди через недоведеність заподіяння її позивачам з вини відповідача, вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивачів моральної шкоди, яка є похідною від позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а заочне рішення Жовтневого районногосуду м.Дніпропетровськавід 09вересня 2019рокунеобхідно скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям відмовити.

Водночас, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу судових витрат та стягнути з позивачів, з кожного окремо, в рівних частках, на користь відповідача по 685,20грн в рахуноквідшкодування витратпо сплатісудового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09 вересня 2019 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 685 (шістсот вісімдесят п`ять) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 685 (шістсот вісімдесят п`ять) грн. 20 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів згідно ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий В.С.Городнича

Судді: О.В.Лаченкова

М.Ю.Петешенкова