Справа № 948/1015/20

Номер провадження 2/948/28/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2021 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Косик С.М.,

за участю секретаря Ткач Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в :

у листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Машівського районного суду зі вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що вона є одноосібним власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Відповідачка доводиться онукою її рідної сестри, зареєстрована у цьому будинку, однак фактично не проживає з 2014 року. Її реєстрація у вказаному будинку перешкоджає позивачці вільно розпоряджатися своїм майном. У зв`язку з викладеним, позивачка просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 03.12.2020 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 18).

У судове засідання сторони не з`явилися, від позивачки надійшла заява про розгляд справи без її участі, вона підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с. 27). Відповідачка двічі належним чином повідомлялася про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання, натомість поштові відправлення повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 26,33), а також викликалася шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті Машівського районного суду (а.с. 24,32), однак у засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила, відзив на позов не подала.

Виходячи з викладеного, суд уважає можливим розглянути справу за відсутності сторін та у відповідності зі ст. 281 ЦПК України розглядає справу в заочному порядку.

Судом установлено, що позивачка є власницею житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житловий будинок від 19 березня 1996 року (а.с.9).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Машівської селищної ради № 988 від 21.09.2020 р. позивачка зареєстрована в АДРЕСА_1 та разом з нею зареєстрована ОСОБА_2 ,1993 р.н. (а.с. 10).

За повідомленням Машівської селищної ради Полтавської області №155 від 01.12.2020 р. відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с.16).

Натомість, згідно з актом від 24 вересня 2020 року, складеного комісією в складі депутата селищної ради ОСОБА_3 та сусідів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у присутності власника будинку ОСОБА_1 встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2014 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , але в період з 2014 року і по даний час за вказаною адресою не проживає. З усіх зареєстрованих осіб у будинку проживає лише власник ОСОБА_1 (а.с.11).

Відповідно до статті 41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

За статтею 317ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Відповідно до частини першої статті 319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За положеннями статті 391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з вимогами статей 16, 386ЦК України власник має право звернутися до суду із вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який враховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Відповідно до ч. 4 ст.9ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше, як з підстав і в порядку передбачених законом.

Відповідно до ст.ст. 64, 156 ЖК України, члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, якими є дружина наймача, їх діти і батьки. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Згідно з ч. 1 ст.405ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст.405ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.

Отже, даючи оцінку зібраним у справі доказам, суд уважає, що оскільки відповідачка з 2014 року, тобто більше шести років, без поважних причин не проживає в належному позивачці житловому будинку, де вона зареєстрована, тим самим порушує її право на користування та розпорядження своїм майном, відповідачка не надала доказів того, що позивачка чинить їй перешкоди у проживанні у спірному житлі чи вона не могла там проживати з інших об`єктивних причин, а тому дійшов висновку, що відповідачку потрібно визнати такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.ст. 136,141 ЦПК України, хоча позивач і не сплатила судовий збір, який був відстрочений в термін до ухвалення рішення, але оскільки позов задоволено, а тому з відповідачки на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,зареєстрована тапроживає заадресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий 05.05.2000, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , 1993 р.н., зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , інші відомості - відсутні.

Суддя С. М. Косик