Справа № 383/1082/20

Номер провадження 2/383/68/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Бондаренко В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Могиленко В.М.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що з метою отримання банківських послуг відповідач підписав заяву б/н від 01.04.2013 року, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з подальшим збільшенням до 11400 грн.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві.

Банк своїзобов`язання задоговором виконавв повномуобсязі,а відповідачне надавсвоєчасно банкугрошові коштидля погашеннязаборгованості ізобов`язання закредитним договоромналежним чиномне виконав,в результатічого станомна 24.09.2020року утворилаласьзаборгованість урозмірі 17162,15грн.,з яких:13854,23 грн. заборгованість за тілом кредиту, 2390,28 грн. заборгованість за простроченими відсотками, 917,64 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України.

Позивач просив стягнути суму боргу та сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2102 грн.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 26.11.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін (а.с.80-81).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з позовною заявою подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглядати справу без участі представника позивача (а.с.68).

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечив проти їх задоволення, про що подав окрему письмову заяву (а.с.98).

Суд, заслухавши відповідача, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.04.2013 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №б/н, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Між сторонами укладено кредитний договір шляхом підписання ОСОБА_1 анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно зі змістом якої останій згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с.17).

Як вбачається з довідки АТ КБ «Приват Банк» за кредитним договором б/н, укладеним з ОСОБА_1 було надано наступні кредитні картки: 01.04.2013 року №НОМЕР_1 з терміном дії 09/16; 07.11.2013 року № НОМЕР_2 з терміном дії 05/17; 01.06.2018 року № НОМЕР_3 з терміном дії 04/22; 04.10.2018 року № НОМЕР_4 з терміном дії 07/22; 20.05.2020 року № НОМЕР_5 з терміном дії 01/24 (а.с.16).

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н) за кредитною карткою № НОМЕР_1 відповідачу був встановлений 01.04.2013 року кредитний ліміт в сумі 1400 грн., який надалі був змінений: 01.04.2013 року до 300 грн.; 23.04.2015 року до 2000 грн., 20.01.2016 року до 7000 грн., 14.07.2016 року до 11000 грн., 31.01.2017 року до 11400 грн. (а.с.15).

Також на підтвердження факту отримання кредиту ОСОБА_1 позивачем надано виписку за договором б/н станом на 28.09.2020 року (а.с. 56-66).

Згідно копії паспорта споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 , сторони погодили, зокрема проценту ставку за користування кредитом у розмірі 43,20 % річних, 42 % річних, 37,2 % річних; порядок повернення кредиту; процентну ставку нараховану на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України 86,40% річних, 84 % річних, 74,40% річних (а.с.18-20).

Згідно з розрахунком заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 01.04.2013 року станом на 24.09.2020 року становить 17162,15 грн., і складається з: 13854,23 грн. заборгованість за тілом кредиту, 2390,28 грн. заборгованість за простроченими відсотками, 917,64 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України (а.с.6-14).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Cторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку АТ КБ «Приват Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що саме надані позивачем на підтвердження позовних вимог витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифи розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву б/н від 01.04.2013 року, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Також у цій справі неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приват Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг, витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Суд також вказує, що з урахуванням приписів ч.6 ст.81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної з сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17).

Отже, оскільки додані банком витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не містять підпису відповідача, а відтак вони не є належними доказами у справі.

Поряд з цим, в матеріалах справи міститься копія паспорта споживчого кредиту (де викладена інформація про умови кредитування), підписаний від імені ОСОБА_1 , в якому сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитом, порядок повернення кредиту; процентну ставку нараховану на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, який розцінюються судом як частина кредитного договору, укладеного між сторонами 01.04.2013 року шляхом підписання заяви-анкети, а тому є підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір процентів за користування кредитом, порядок їх нарахування та встановлення відповідальності за невиконання умов договору.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вбачає можливим прийняти визнання позову відповідачем.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач визнав позов та його визнання прийняте судом, а також те, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання перед банком, позивач внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений останнім судовий збір у розмірі 2102 грн.

Клопотання представника позивача про огляд веб-сайту для встановлення змісту Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «ПриватБанк», подане разом з позовною заявою (а.с.67) задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно доч.7ст.85ЦПК України у порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.

Отже, вказана норма передбачає право суду, а не обов`язок, на огляд веб-сайту (сторінки), іншого місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. Разом з тим у суду відсутні сумніви того, що долучені до матеріалів позову Умови та Правила надання банківських послуг відповідають змісту Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «ПриватБанк». Крім того, огляд веб-сайту не може спростувати чи підтвердити ознайомлення відповідача з умовами та правилами надання банківських послуг, та їх прийняття, оскільки вони не містять підпису відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 530, 610-612, 625-628, 633, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість станом на 24.09.2020 року за кредитним договором №б/н від 01.04.2013 року в загальній сумі 17162 (сімнадцять тисяч сто шістдесят дві) грн. 15 коп., яка складається з наступного: 13854,23 грн. заборгованість за тілом кредиту, 2390,28 грн. заборгованість за простроченими відсотками, 917,64 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, а також судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п.15.5) п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, п.і. 01001.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 16 січня 2021 року.

Суддя В.В. Бондаренко