Справа № 367/5845/18

Провадження №2/367/725/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12 січня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Кафтанова В.В.,.

секретаря Сливки А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ПАТ «СК «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП (в порядку суброгації),-

ВСТАНОВИВ:

16.08.2018року ПАТ«СК «Українськастрахова компанія»звернулосядо судуз вказанимпозовом,який обґрунтовуєтим,що 15 грудня 2016 року між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі Позивач) та ПІІ «ВІП-Рент» (Страхувальник) був укладений Генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-2700 17-А VІS, предметом якого є страхування транспортного засобу «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_1 .

30 червня 2017 року у м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «Toyota Corolla» д.н.з НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 (даті Відповідач).

Згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення Відповідачем Правил дорожнього руху України та його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

04 липня 2017 року Страхувальник звернувся до Позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав усі необхідні документи.

03 жовтня 2017 року Позивачем на підставі АВР № БН-0000677 від 20 вересня 2017 року було складеної страховий акт № СТОКА-3912 та розрахунок страхового відшкодування до нього.

На підставі вищевказаних документів Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 48 275 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 29230 від 03 жовтня 2017 року.

Оскільки цивільно-правова відповідальність Відповідача на момент ДТП не була застрахована, то 06 грудня 2017 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію № 28721 з проханням в добровільному порядку сплатити суму страхового відшкодування. Однак, останній залишив її без задоволення.

У зв`язку з наведеним ПАТ «СК«Українська страховакомпанія»просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК«Українська страховакомпанія»завдані збитки в порядку суброгації в розмірі 48275,00 грн., та сплачений судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні вказала, що у них були відсутні відомості, що цивільна відповідальність відповідача була застрахована в ТДВ «СК «Альфа Гарант». Позивач звернувся 16.11.2017 року до даної компанії. Листом від 01.12.2017 року ТДВ «СК «Альфа Гарант» повідомив, що відповідач на момент скоєння ДТП не мав страхового полісу (поліс був раніше, але його дія закінчилась). Позивач після цього звернувся з претензією до Відповідача, але останній на претензію не відповів і суму страхового відшкодування не сплатив.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином шляхом направлення повісток за місцем реєстрації, оголошенням на офіційному сайті Судової влади України відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав. Крім того, відповідач був повідомлений поштовою кореспонденцією, але отримувати її відмовився, про що є відповідна відмітка.

Суд, керуючись вимогами ст.ст. 223, 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але він не з`явився в судове засідання без поважних причин.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 грудня 2016 року між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі Позивач) та ПІІ «ВІП-Рент» (Страхувальник) був укладений Генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-2700 17-А VІS, предметом якого є страхування транспортного засобу «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 4-25).

30 червня 2017 року у м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «Toyota Corolla» д.н.з НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 (даті Відповідач).

Згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення Відповідачем Правил дорожнього руху України та його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 35-36).

04 липня 2017 року Страхувальник звернувся до Позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав усі необхідні документи.

03 жовтня 2017 року Позивачем на підставі АВР № БН-0000677 від 20 вересня 2017 року було складеної страховий акт № СТОКА-3912 та розрахунок страхового відшкодування до нього (а.с. 66-67).

На підставі вищевказаних документів Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 48 275 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 29230 від 03 жовтня 2017 року (а.с. 68).

Оскільки цивільно-правова відповідальність Відповідача на момент ДТП не була застрахована, то 06 грудня 2017 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію № 28721 з проханням в добровільному порядку сплатити суму страхового відшкодування. Однак, останній залишив її без задоволення (а.с. 72-73).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 1 ч.1 ст.1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, враховуючи, що ДТП була скоєна з вини відповідача, цивільно-правова відповідальність якого на момент скоєння пригоди не була застрахована, Страховою компанією здійснено виплату страхового відшкодування потерпілому, а відтак до позивача перейшло право вимоги до відповідача в межах фактичних витрат.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума завданої шкоди в порядку суброгації в розмірі 48275,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір, а також витрати на оплату судової експертизи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

У відповідності до платіжного доручення № 1532 від 31.07.2018 року (а.с. 76) позивачем за подання відповідного позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн., а відтак вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 82, 258-259, 265, 268, 354, 279, 141 ЦПК України, ст.ст. 22, 1161, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 22, 38, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ПАТ «СК«Українська страховакомпанія»(код ЄДРПОУ 30859524), завдані збитки в порядку суброгації в розмірі 48275 (сорок вісім тисяч двісті сімдесят п`ять) грн. 00 коп., а також сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, котра може бути подана протягом 30 днів з дня отримання його копії. Учасник справи якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі через Ірпінський міський суд апеляційної скарги протягом 30 днів з виготовлення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В.В. Кафтанов