Справа № 349/1471/20

Провадження № 2/349/41/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 січня 2021 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Рибія М. Г.,

за участю секретаря судового засідання Цапа Р. В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представників відділу освіти та туризму Рогатинської РДА Трача В. І., ОСОБА_4 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , інтереси якого представляє законний представник ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , відділу освіти та туризму Рогатинської районної державної адміністрації про відшкодування майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ОСОБА_5 пред`явили позов до ОСОБА_3 , відділу освіти та туризму Рогатинської РДА (перейменовано з відділу освіти, молоді і спорту Рогатинської РДА) про стягнення солідарно з них 27 689,41 грн. на відшкодування майнової шкоди та 20 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Обгрунтовано позов тим, що 31.08.2017 ОСОБА_3 , керуючи службовим автомобілем відділу освіти та туризму Рогатинської РДА, порушив правила безпеки дорожнього руху та вчинив наїзд на ОСОБА_5 , внаслідок чого було завдано шкоду його здоров`ю.

Вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а також стягнуто з відділу освіти, молоді та спорту Рогатинської РДА на користь ОСОБА_1 44520,00 грн. понесених матеріальних витрат на лікування неповнолітнього сина ОСОБА_5 .

Після ухвалення вироку ОСОБА_5 ще двічі проводили операційне втручання - 04.11.2019 та 02.09.2020, на що ОСОБА_1 витратила 27689,41 грн.

Також ОСОБА_1 зазначає, що злочином їй було завдано моральну шкоду, оскільки вона зазнала сильних переживань з приводу травми дитини, не могла працювати, здійснючи догляд за нею.

ОСОБА_1 та її представник, адвокат Недоходюк І. В., в судовому засіданні позов підтримали. Додатково пояснили, що під час кримінального провадження ОСОБА_3 відшкодував ОСОБА_1 66000,00 грн. та 1000,00 дол. США завданої майнової шкоди.

ОСОБА_3 в судовому засіданні позов заперечив повністю з тієї підстави, що під час кримінального провадження виплатив ОСОБА_1 на лікування сина 92000,00 грн.

Представник відділу освіти та туризму Рогатинської РДА адвокат Яш П. К. позов заперечив повністю. Обгрунтував заперечення тим, що вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області вже стягнуто з відділу освіти та туризму Рогатинської РДА на користь ОСОБА_1 44520,00 грн. майнової шкоди. Також зазначив, що відділ освіти та туризму Рогатинської РДА не повинен відповідати за дії ОСОБА_3 .

Заслухавши пояснення сторін, їхніх представників, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Згідно з вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 11.07.2019, що набрав законної сили 06.11.2019, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у зв`язку з тим, що він порушив правила безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило неповнолітньому потерпілому ОСОБА_5 тяжке тілесне ушкодження.

Вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області встановлено, що ОСОБА_3 , працюючи водіємгосподарської бригади відділу освіти Рогатинської РДА, 31.08.2017 приблизно о 12 год. 45 хв., керуючи службовим автомобілем відділу освіти Рогатинської РДА ВАЗ-21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на вул. Галицькій в с. Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області, порушивши п. п. 1.10, 2.3, 4.16, 12.1, 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху, вчинив наїзд на ОСОБА_5 , який знаходився на пішохідному переході.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому великогомілкової кістки в середній третині зі зміщенням уламків та раною в середній третині гомілки, що викликало необхідність проведення операцій первинна хірургічна обробка рани, накладання АЗФ Костюка на ліву гомілку; закритого перелому малогомілкової кістки в середній третині зі зміщенням уламків; закритий дистальний епіфізіоліз (перелом в ростковій зоні між епіфізом і діафізом) в нижній третині правого стегна зі зміщенням, що викликало необхідність проведення операції ЗМОС двома спицями Ілізарова; закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку та синцем тім`яної ділянки справа.

Вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області цивільний позов ОСОБА_1 в частині відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди залишено без розгляду за заявою ОСОБА_1 . У вироку зазначено, що ОСОБА_3 надав показання про відшкодування потерпілому та його законному представнику 92000,00 грн. моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_1 в частині відшкодування заподіяних злочином матеріальних збитків задоволено частково та стягнуто з управління освіти, молоді та спорту Рогатинської РДА на користь ОСОБА_1 44520 грн. понесених матеріальних витрат на лікування неповнолітнього сина ОСОБА_5 .

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

До джерел підвищеної небезпеки відноситься, зокрема, діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, (ч. 1 ст. 1187 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 1172 ЦК Україниюридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року в справі № 426/16825/16-ц надала висновок, що аналіз норм статей 1187 та 1172ЦК Українидає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки- роботодавець.

Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Зі свого боку, фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1195 ЦК України встановлено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

ОСОБА_3 не є належним відповідачем у справі і позов до нього не підлягає задоволенню, оскільки він керував транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових обов`язків, тому відділ освіти та туризму Рогатинської РДА як володілець транспортного засобу повинен відшкодувати завдану ОСОБА_3 шкоду.

Сплата ОСОБА_3 коштів ОСОБА_1 під час розгляду кримінального провадження не звільняє відділ освіти та туризму Рогатинської РДА від свого обов`язку відшкодувати шкоду.

По-перше, як ОСОБА_3 , так і ОСОБА_1 в судовому засідані пояснили, що призначенням цих коштів було відшкодування майнової шкоди, а не моральної шкоди.

Підстави залишення позову без розгляду, зазначені у вироці суду, не мають правового значення для цілей цього судового розгляду і не можуть спростувати пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , оскільки відповідно до ст. 82 ЦПК України не є обставинами, які не доказуються при розгляді іншої справи.

Підтвердженням такого висновку є ч. 7 ст. 128 КПК України згідно з якою особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

По-друге, відділ освітита туризмуРогатинської РДАне довів,що сплата ОСОБА_3 коштів ОСОБА_1 було виконанням обов`язку боржника (відділу освіти та туризму Рогатинської РДА) іншою особою (Скопіцьким В. М.).

Копією свідоцтва про народження підтверджується, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копіями виписок з історії хвороби стаціонарного хворого ОСОБА_5 підтверджується, що він був госпіталізований з 04.11.2019 до 18.11.2019 та з 02.09.2020 до 09.09.2020 до Державної установи «Інститут травматології та ортопедії НАМН України».

Першого разу йому поставлено діагноз: консолідований перелом стегнової та в/гомілкової кісток справа. Післятравматичне вкорочення нижньої кінцівки 4 см. Стан п/о лікування. ПФС правої нижньої кінцівки 2-3 ст.

Проведено оперативне лікування 05.11.2019 під загальним знечуленням блокування дистальної зони росту лівого стегна та проксимальної зони росту лівої гомілки.

Другого разу ОСОБА_5 поставлено діагноз: консолідований перелом стегнової та в/гомілкової кісток справа. Післятравматичне вкорочення нижньої кінцівки 4 см. Варусна деформація н/3 правої стегнової кістки. Стан п/о лікування. ПФС правої нижньої кінцівки 2-3 ст.

Проведено оперативне втручання 03.09.2020 корекційна вальгізуюча операція н/3 правої стегнової кістки.

Копіями чеків, договорів співстрахування добровільного медичного страхування підтверджуєються витрати ОСОБА_1 в сумі 17319,67 грн. З них: 8234,5 грн. на придбання ліків та виробів медичного призначення, аналізи; 7000,00 грн. на страхування (страховими випадками згідно з договорами було визначено отримання медичної допомоги в державних некомерційних закладах медичної допомоги - покриття витрат на проведення лабораторних досліджень та оперативне втручання); 2085,17 грн. на придбання палива.

Усі ці витрати викликані необхідністю провести лікування ОСОБА_5 внаслідок шкоди заподіяної його здоров`ю ОСОБА_3 , тому з його роботодавця - відділу освіти та туризму Рогатинської РДА підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 17319,67 грн. на відшкодування майнової шкоди.

Понесення витрат на лікування ОСОБА_5 в більшому розмірі ОСОБА_1 не довела, оскільки не надала відповідних доказів.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст.23ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

В ч. 3 ст.23ЦК України зазначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №4від 31березня 1995року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Частиною 2 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи зміни звичного способу життя ОСОБА_1 у зв`язку із тривалим лікуванням ОСОБА_5 , суд погоджується із визначеним ОСОБА_1 розміром відшкодування моральної шкоди в сумі 20 000,00 грн.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

37319,67 грн. х 100 / 47689,00 грн. = 78,26 % (розмір задоволених позовних вимог);

840,80 грн. х 78,26 % = 658,01 грн. (розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача).

Керуючись ст. ст. 264, 265 ЦПК України,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , відділу освіти та туризму Рогатинської районної державної адміністрації про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з відділу освіти та туризму Рогатинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 17319,67 грн. на відшкодування майнової шкоди та 20000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Відмовити в задовленні позовних вимог до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Стягнути з відділу освіти та туризму Рогатинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 658,01 грн.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_3 , місце проживання: Івано-Франківська обл., Рогатинський р-н, с. Малинівка.

Відповідач відділ освіти та туризму Рогатинської районної державної адміністрації, місцезнаходження: Івано-Франківська обл., м. Рогатин, вул. Шевченка, 29, ідентифікаційний код 42636700.

Повне судове рішення складено 16.01.2021.

Суддя М. Г. Рибій