Справа №: 343/1968/20

Провадження №: 2/0343/7/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2021 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

судді Монташевич С. М.,

з участю: секретарів судового засідання Семків В.М., Шикор Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №343/1968/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,

за участю: представника позивача - адвоката Гринишина В.С.,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції сторін та третьої особи:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати відповідачку такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Свої вимогимотивує тим,що у 2008 році його син ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_2 , після чого у встановленому законом порядку ОСОБА_2 було прописано у належному йому будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 . Від їхнього шлюбу народились діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які також зареєстровані за цією ж адресою. Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 20 липня 2020 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано. Відповідачка з 15 червня 2019 року не проживає за місцем реєстрації, про що вказано і в рішенні Тлумацького районного суду Івано-Франківської області. Також підтвердженням того, що вона без поважної причини не проживає за адресою АДРЕСА_1 , є акти обстеження матеріально-побутових умов і сімейних обставин від 24 липня 2020 року та 16 жовтня 2020 року. Оскільки ОСОБА_2 не проживає за місцем реєстрації понад один рік, то відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України вона може бути визнана такою, що втратила право користування житлом. Формальна реєстрація відповідачки у його будинку створює для нього додаткові труднощі, оскільки він втрачає право на отримання адресної субсидії по оплаті комунальних послуг.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак його представник в судовому засіданні підтримав позицію свого довірителя, викладену у позові, просив позов задовольнити та ухвалити заочне рішення у справі. Додатково зауважив, що формальна реєстрація відповідачки у житловому будинку позивача порушує його право на користування будинком, так як він несе додаткові витрати на його утримання. Крім того, разом з ним проживають дружина та син, які є особами з інвалідністю, що також свідчить про фізичну неможливість проживання сторонньої особи, яка не є членом їх сім`ї в даний час, у його житловому будинку.

Відповідачка правом на подання відзиву не скористалася. В судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи за місцем проживання, що підтверджується відомостями з офіційного сайту Укрпошти про вручення поштового відправлення особисто та розпискою ОСОБА_2 про його отримання 17.12.2020 (а.с.37-39, 42), а також шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Судової влади України (а.с.36).

Заяви, клопотання сторін, третьої особи та процесуальні дії суду:

ухвалою суду від 30.10.2020 відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання за участю сторін.

У позовній заяві позивач клопотав про допит свідків, однак у підготовчому судовому засіданні його представник відмовився від заявленого клопотання про їх допит у зв`язку з карантинними обмеженнями, що ускладнюють їх прибуття у судове засідання.

Відповідачка відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обґрунтувань позивача суду не надала, хоча була повідомлена про розгляд даної справи.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 08.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також те, що відповідачка клопотань про відкладення судового засідання на адресу суду не направляла, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне здійснити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи, що відповідачка, хоча і була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`являлася, причин неявки не повідомляла, відзиву на позов не подавала, позивач через свого представника не заперечив проти заочного розгляду справи, а тому протокольною формою ухвали суд постановив провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин:

як вказано в довідці №761 від 23.07.2020 Старомізунського старостинського округу Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області, згідно запису в погосподарській книзі № 6 об`єкт погосподарського обліку 02-0539-1 за 2016-2023 роки ОСОБА_1 належить житловий будинок та господарські споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).

Відповідно до довідки № 762 від 23.07.2020 Старомізунського старостинського округу Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (голова д/г) проживає за адресою: АДРЕСА_1 . До складу його сім`ї, яка також проживає за вказаною адресою, входять: дружина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , невістка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та онук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6).

Про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнані особами з інвалідністю безстроково, свідчать копії довідок сер. МСЕ №094878 від 18.05.2004 та сер. МСЕ №005656 від 09.12.1997 (а.с.40,41)

Згідно з рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 20.07.2020 у справі №353/149/20 шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 14.10.2008 у виконкомі Старомізунської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, актовий запис № 16, розірвано. Судом встановлено, що місцем проживання ОСОБА_2 є АДРЕСА_2 , де вона створила належні умови і для проживання неповнолітніх дітей (а.с.7-8).

Відповідно до актів обстеження матеріально-побутових умов і сімейних обставин від 24.07.2020 за №67 та від 16.10.2020 №106 проведено обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відповідно, що проживають у АДРЕСА_1 , та встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , разом зі своїми дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , за вказаною адресою прописані (зареєстровані), але з 15.06.2019 не проживають. Фактичне місце проживання ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 (а.с.3, 4).

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами існує спір з приводу наявності підстав для визнання відповідачки такою, що втратила право користування житловим приміщенням, яке належить позивачу.

Оцінка суду:

вивчивши зміст позовної заяви, заслухавши пояснення сторони позивача, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Нормами ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Відповідно до вимог ст.ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Підстави втрати права на користування житловим приміщенням регулюються ст.ст. 71, 72 ЖК України в разі користування житловим приміщенням в будинках державного і громадського фонду та ст. 405 ЦК України в разі користування майном (житлом) власника членами його сім`ї.

Права власника будинку визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Статтею 64 ЖК України встановлено, що до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 належить будинковолодіння АДРЕСА_1 , в якому він зареєстрований та проживає разом зі своєю сім`єю.

Після одруження його сина ОСОБА_3 у вищевказаному будинку була зареєстрована дружина останнього (невістка позивача) - відповідачка по даній справі ОСОБА_2 .

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 рішенням суду від 20.07.2020 розірвано, відтак ОСОБА_2 перестала бути членом сім`ї позивача ОСОБА_1 , не веде вона з ним і спільне господарство.

Слід зауважити, що у вказаному рішенні суд встановив фактичне місце проживання ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_2 .

Крім цього, з описаних вище актів обстеження судом також встановлено, що відповідачка з 15.06.2019 за місцем своєї реєстрації не проживає без поважних причин, її фактичне місце проживання - АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Отже, позивач на власний розсуд може визначити, яким шляхом необхідно усунути його порушене право, обравши усунення перешкод шляхом визнання особи такою, що втратили право користування житловим приміщенням.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що відповідачка у будинку позивача за місцем своєї реєстрації не проживає без поважних причин понад один рік (з 15.06.2019), не оплачує комунальні послуги, не несе інших витрат по утриманню будинку, не має взаємних прав та обов`язків з ОСОБА_1 , не веде з ним спільного господарства, після розірвання шлюбу з сином останнього та виїзду для проживання в інше житло, перестала бути членом його сім`ї, а її реєстрація у будинку перешкоджає ОСОБА_1 у здійсненні права власності, так як він не може користуватися на власний розсуд належним йому нерухомим майном тільки через те, що за реєстрацією у належному йому будинку значиться відповідачка.

Дана обставина останньою не спростована, доказів поважності непроживання в будинку чи наявності іншої домовленості між нею і власником, ОСОБА_2 суду не представлено. За таких обставин суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення, а відповідачку слід визнати такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Розподіл судових витрат між сторонами:

питання судових витрат суд вирішує за правилами ст.141 ЦПК України, при цьому враховує вимогу позивача судові витрати залишити за ним.

На підставі ст.ст. 33, 41 Конституції України, ст.ст. 4, 13, 81 ЦПК України, ст.ст. 64, 150, 156 ЖК України, ст.ст. 29, 379, 380, 383, 405 ЦК України, ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 279, 280-282, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок залишити за ОСОБА_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Долинський районний суд Івано-Франківської області, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , жительки АДРЕСА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний зміст рішення буде складено до 22 січня 2021 року.

Суддя Долинського районного суду С.М.Монташевич

Повний зміст рішення суду складено 16 січня 2021 року.