Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/1304/20

Провадження № 2/935/84/21

РІШЕННЯ

Іменем України

16 січня 2021 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого суддді Василенка Р.О., зі секретарем Бех І.О., розглянувши у спрощеному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», третя особа громадська організація «Проти придурків та ідіотів» про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в обґрунтування якого вказав, що він являється користувачем мобільного телефонного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» абонентський номер НОМЕР_1 , який зареєстрований на його ім`я, що встановлено рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 29.07.2019 року у справі 280/1074/18. Тобто, на правовідносини споживача та оператора застосовується заборона змінювати умови надання телекомунікаційних послуг, передбачена п. 2.9 Порядку реєстрації абонентів, яка стосується абонентів, які пройшли реєстрацію в оператора телекомунікацій. Жодної заборгованості за надані послуги споживач у жодному періоді не мав, що підтверджується витягом з особового рахунку. Разом з тим, оператор в порушення вимог ч. 5 ст. 39 Закону України «Про телекомунікації» 01.03.2020 року припинив надання споживачу телекомунікаційних послуг. 03 та 05 березня 2020 року, 02.06.2020 року заявник направив оператору звернення про негайне припинення позбавлення надання послуг з яким надав копію пенсійного посвідчення про інвалідність 2 групи, відповіді оператор не надав. Позивач просить визнати незаконними дії ПрАТ «ВФ Україна» щодо відмови надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг з абонентського рахунку тел. НОМЕР_1 ОСОБА_1 за його заявою від 02.06.2020 р., зобов`язати негайно поновити надання послуг вказаного мобільного телефону за заявою позивача від 02.06.2020 р. Також, просить стягнути з відповідача кошти на відшкодування моральної шкоди в сумі 25 000 грн., оскільки дії відповідача призвели до моральних страждань позивача у вигляді порушення стосунків з людьми, порушенні нормальних життєвих зв`язків, витрачання сили для відновлення свого порушеного права, що негативно відобразилось на його психоемоційному стані. Крім того, позивач позивається до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача коштів витрачених на подання і розгляд даної позовної заяви в сумі 1022 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що 01.06.2020 та 04.06.2020 позивачу була надана обґрунтована відповідь на його звернення. Станом на момент виникнення спірних правовідносин мобільний номер НОМЕР_2 обслуговувався за умовами переплаченого сервісу у тарифному плані «Vodafone 4G Smart XS». Повна інформація щодо умов тарифних планів знаходиться на офіційному сайті ПрАТ «ВФ Україна». Так, обмеження надання телекомунікаційних послуг обоненту ОСОБА_1 відбувалось в зв`язку із недостатністю на його рахунку коштів для підключення місячного або денного пакету послуг в тарифному плані «Vodafone 4G Smart XS». Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зокрема і щодо моральної шкоди, так як позивачем не надано жодного доказу на підтвердження своєї вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що відзив відповідача не обґрунтований та не підтвердження доказами. Позивач вважає, що витяг з особового рахунку абонентського номеру НОМЕР_1 станом на 11.06.2020 (скрін про тариф особового рахунку в додатку 2 до даної заяви) підтверджує те, що умови тарифного плану передбачали умови підключення тарифного плану відразу після сплати 30 грн. Споживач виконав всі зобов`язання за тарифним планом, тому відключення від надання телекомунікаційних послуг відповідачем здійснено незаконно.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є користувачем мобільного телефонного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» з абонентським номером НОМЕР_2 , обслуговувався за умовами переплаченого сервісу у тарифному плані «Vodafone 4G Smart XS».

Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач з 01.03.2020 припинив надання споживачу телекомунікаційних послуг.

Правовідносини між операторами, провайдерами телекомунікацій та абонентами здійснюються на підставі норм цивільного законодавства України та Закону України «Про телекомунікації», Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ від 1.04.2012 № 295 надалі (Правила).

Згідно з п.п. 1-5 частини 1 статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», передбачено, що крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода виявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; будь-яким чином ( крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

Згідно з ч.1, 2 ст.63 Закону України « Про телекомунікації» телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до п.27,29 вказаних Правил, вбачається, що договір укладається відповідно до основних вимог, встановлених Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації. У разі визначення умов публічного договору оператор, провайдер повинен оприлюднити їх на своєму веб-сайті і в місцях продажу послуг.

Згідно п. 35 вказаних Правил, споживачі під час замовлення та/або отримання послуг мають право на: державний захист своїх прав; вільний доступ до послуг; безпеку послуг; вибір оператора, провайдера; вибір виду та кількості послуг.

Також, п.59 Правил передбачено, що оператор, провайдер у разі зміни тарифів, тарифних планів, які він встановлює самостійно, не пізніше ніж за сім календарних днів до їх зміни зобов`язаний: оприлюднити змінені тарифи, тарифні плани у засобах масової інформації та/або на своєму веб-сайті (за його наявності); повідомити абонентові про зміну тарифів, тарифних планів на послуги, що йому надаються.

Як вбачається з ч.1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Умови надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «ВФ Україна» оприлюднені на сайті відповідача

Пунктом 65 Правил, вартість послуг залежить від їх переліку, тарифів на них, умов оплати та обсягу наданих послуг, інших умов, визначених законодавством та договором.

Відповідно п.5 ч.1 ст.38 Закону України «Про телекомунікації» оператори телекомунікацій мають право на установлення тарифів на телекомунікаційні послуги, що ними надаються, крім тих послуг, тарифи на які регулюються державою відповідно до цього Закону.

Частиною 5 ст. 39 вказаного вище Закону оператори, провайдери телекомунікацій не мають права відмовляти в подальшому наданні загальнодоступних послуг особам з інвалідністю I та II груп усіх категорій, поточна заборгованість яких за отримані послуги не перевищує трьох мінімальних пенсій за віком.

Згідно з ч. 1 ст. 62 Закону України «Про телекомунікації» до загальнодоступних телекомунікаційних послуг належать: підключення кінцевого обладнання споживача до телекомунікаційних мереж фіксованого зв`язку загального користування (універсальний доступ), послуги фіксованого телефонного зв`язку в межах зони нумерації (місцевий телефонний зв`язок), а також виклик служб екстреної допомоги, послуги довідкових служб і зв`язку за допомогою таксофонів.

Як вбачається з наданого позивачем скріну з сайту https//my.vodafone.ua/main/home, то баланс рахунку за номером телефону НОМЕР_2 становить 1, 04 грн. та зазначено, що пакет послуг по тарифу не діє, для підключення необхідно поповнити рахунок на 34 грн.

З огляду на вказане вбачається, що обмеження надання телекомунікаційних послуг абоненту ОСОБА_1 відбулось у зв`язку з недостатністю на його рахунку коштів для підключення послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Аналізуючи вищевикладене та враховуючи те, що позивачем не надано будь-яких доказів на обґрунтування позовних вимог, не доведено обставини на які посилається ОСОБА_2 , а саме те, що ПрАТ «ВФ «Україна» вчиняв незаконні дії щодо відмови у поновленні надання телекомунікаційних послуг, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному осбязі.

Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від вимоги про визнання незаконними дії ПрАТ «ВФ «Україна» щодо відновлення у наданні загальнодоступних телекомунікаційних послуг з абонентським номером НОМЕР_2 , а тому суд вважає, що у задоволенні позову в цій частині та в частині відшкодування коштів витрачених на подання і розгляд позовної заяви в сумі 1022 грн. також необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 258, 265, 273 274,352 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1, 32, 38 Закону України «Про телекомунікації», п. 59, 65 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11 квітня 2012 року №295-

постановив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до приватного акціонерного товариства «ВФ «Україна» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, ідентифікаційний код юридичної особи 14333937) третя особа Громадська організація «Проти придурків та ідіотів» (ЄРДПОУ 41029047, місцезнаходження: Житомирська область, м. Коростишів, вул. Гагаріна, 48) про захист прав споживачів відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 16.01.2021 р.

Суддя Василенко Р.О.