Справа № 274/7220/18 Провадження № 2/0274/259/20

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.21 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В., за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом1) ОСОБА_1 та 2) ОСОБА_2 , законним представником яких є ОСОБА_3 , представником яких є ОСОБА_4 ,доОСОБА_5 , представником якого є ОСОБА_6 ,провідшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (з урахуванням заяви від 25.07.2019 р. (т. 1, а. с. 159), та ухвали від 02.08.2019 р. (т. 1, а. с. 165, зворотній бік)) звернулись з позовом, у якому просять стягнути на їхню користь з ОСОБА_5 у якості відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 1 000 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, ОСОБА_5 здійснив умисне вбивство ОСОБА_7 , дітьми якої є ОСОБА_1 , 2006 р.н., та ОСОБА_2 , 2010 р.н., внаслідок чого останнім було завдано моральну шкоду.

Ухвалою від 24.01.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою від 22.03.2019 р. підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 17.06.2020 р. призначено судову психологічну експертизу та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Ухвалою від 16.11.2020 р. провадження у справі поновлено у зв`язку з залишенням ухвали від 17.06.2020 р. без виконання через нездійснення оплати експертизи.

ОСОБА_5 та його представник проти позову заперечили та просять відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дітьми ОСОБА_5 , останній через деякий час після вбивства ОСОБА_7 у 2016 - 2017 рр. зідзвонювався з ними, вони не відчували ніяких душевних страждань, хоча дійсно, син його питав, чи вбивав він маму. Діти, безумовно, отримали моральні страждання, але це було у 2016 р., одразу після смерті матеір, зараз ці страждання набагато менші. Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 13.09.2017 р. у справі № 278/2892/16-к було частково задоволено цивільний позов матері ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 могли подати такий самий цивільний позов ще у 2016 р. разом з ОСОБА_8 , але не зробили того, а чомусь подали такий позов через у 2018 р.

Судом з`ясовано, що відповідно до вироку Житомирського районного суду Житомирської області від 13.09.2017 р. у справі № 278/2892/16-к (т. 1, а. с. 13 - 18):

- близько 11:00 11.09.2016 р. на території домоволодіння ОСОБА_9 , що розташоване по АДРЕСА_1 , між ОСОБА_5 та його дружиною - ОСОБА_7 , на ґрунті ревнощів та неприязних стосунків виникла суперечка, в ході якої ОСОБА_5 умисно кулаком руки наніс декілька ударів ОСОБА_7 в обличчя;

- у цей же день за вказаною адресою близько 12:00 ОСОБА_5 разом із ОСОБА_7 та їх спільним знайомим ОСОБА_9 вживали спиртні напої. Після розпивання спиртних напоїв ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у приміщенні даного будинку, в період часу з 13:00 до 19:00, на ґрунті ревнощів та неприязних стосунків умисно наніс декілька ударів в область голови ОСОБА_7 ;

- цього ж дня, близько 22:00 ОСОБА_5 та ОСОБА_7 знаходились поблизу будинку АДРЕСА_2 , та розпивали алкогольні напої. В цей час на ґрунті згаданих ревнощів та неприязних стосунків у ОСОБА_5 виник умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7

- так, близько 23:00 обвинувачений ОСОБА_5 , знаходячись біля названого будинку № 5 разом із ОСОБА_7 , з метою вбивства останньої наніс їй по голові та інших ділянках тіла численні удари руками та ногами, внаслідок чого умисно вбив останню;

- смерть ОСОБА_7 настала від закритої черепно-мозкової травми у вигляді крововиливів під оболонки головного мозку, масивних крововиливів у м`які тканини голови, ран на обличчі та волосистій частині голови, множинних синців та саден на голові, яка супроводжувалася набряком та здавленням головного мозку і при житті має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя;

- крім того, в ході умисного вбивства ОСОБА_5 заподіяв потерпілій синці на молочних залозах, грудині, правому та лівому плечі, передпліччі, правій та лівій кисті, грудній клітині, на сідницях, правому та лівому стегні, на правому лікті з переходом на передпліччя та зап`ястя, на лівому лікті з переходом на верхню частину передпліччя, на лівій та правій стопі, на правому коліні, на шиї, на правому плечовому суглобі, що при житті мають ознаки легких тілесних ушкоджень;

- таким чином ОСОБА_5 на ґрунті ревнощів та неприязних стосунків умисно вбив ОСОБА_7 .

Цим вироком ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді тринадцяти років позбавлення волі та частково задоволено цивільний позов ОСОБА_8 , яка є матір`ю ОСОБА_7 : на її користь з ОСОБА_5 у якості відшкодування моральної шкоди стягнуто 300 000,00 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 30.05.2018 р. вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 13.09.2017 р. у справі № 278/2892/16-к залишено без змін (а. с. 19 - 24).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 02.11.2018 р. повернуто касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 (т. 1, а. с. 26).

Тобто вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 13.09.2017 р. у справі № 278/2892/16-к, зважаючи на положення статті 532 Кримінального процесуального кодексу України, набрав законної сили.

Згідно з частиною шостою статті 82 Цивільного процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином Суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 умисно вбив ОСОБА_7 , та є винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України.

ОСОБА_1 , 2006 р.н., та ОСОБА_2 , 2010 р.н., є дітьми ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвами про народження від 12.09.2006 р. та від 26.10.2010 р. (т. 1, а. с. 10, 11).

Рішенням Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області від 09.11.2016 р. № 513 ОСОБА_1 , 2006 р.н., та ОСОБА_2 , 2010 р.н., надано статус дітей-сиріт, встановлено над ними опіку та призначено ОСОБА_3 їх опікуном (т. 1, а. с. 12).

З рішення вбачається, що статус дітей-сиріт ОСОБА_1 , 2006 р.н., та ОСОБА_2 , 2010 р.н., було надано у зв`язку з тим, що їхня мати померла, а відомості про їхнього батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

У характеристиці на вихованця дошкільного навчального закладу (ясла - садок) комбінованого типу № 22 "Золота рибка" м. Бердичева Житомирської області зазначено, що, зокрема, ОСОБА_1 у 2012 - 2013 рр. відвідував дошкільний заклад із задоволенням, виявив себе спокійним, допитливим, самостійним, доброзичливим, співпрацював і спілкувався з однолітками та дорослими, мав друзів, приймав активну участь у колективній ігровій діяльності, йому властивий вияв позитивних емоцій (т. 2, а. с. 26).

У характеристиці на вихованку дошкільного навчального закладу (ясла - садок) комбінованого типу № 22 "Золота рибка" м. Бердичева Житомирської області вказано, що, зокрема, ОСОБА_2 з вересня 2016 р. відвідувала дошкільних заклад з великим задоволенням. Під час перебування у дошкільному закладі дівчинка проявила себе доброю, чуйною, дружелюбною дитиною. Після смерті мами поведінка дівчинки змінилася: з`явились перепади настрою, дитина часта було сумною, мовчазною, відмовлялася від провідних ролей в іграх. Спостерігались поведінкові розлади: відсутність інтересів, пасивність, малорухливість. У дівчинки був незмінний вираз обличчя і дуже повільне, занадто тихе мовлення. На корекційних заняттях з психологом під час малювання дитина створювала свій ілюзорний світ, уявляла маму, очікувала зустрічі з нею. ОСОБА_2 супроводжувало горювання, страждання, яке схоже було до депресії. Вона уникала контакту та спілкування з друзями, була малоактивна. Усі емоції дитина не проявляла назовні, а стримувала в собі (т. 2, а. с. 27).

У листві від 03.10.2020 р. Навчально-виховного комплексу "Школа - Гімназія - Ліцей" № 10 м. Бердичева Житомирської області зазначено, що, зокрема, ОСОБА_1 навчається у 8-Г класі, ОСОБА_2 - у 4-Г класі. У 2016 р. у сім`ї дітей сталася трагедія, трагічно загинула мати. За запитом опікуна - ОСОБА_3 , у 2016 р. психолог навчального закладу провів психологічне обстеження ОСОБА_1 . Дитина перебувала у важкому емоційному стані та потребувала допомоги психолога. Психолог систематично проводив корекційні індивідуальні заняття, які були направлені на стабілізацію емоційного стану, зняття тривожності та дратівливості. Під час занять у ОСОБА_1 розвивались навички спілкування з однолітками та розв`язання конфліктних ситуацій, зайняття проводились постійно протягом чотирьох років. Практичні психологи, соціальний педагог разом з класними керівниками спостерігали за дітьми, проводили бесіди, виховні години, години спілкування, що сприяли емоційній стабільності, формували вміння перебувати в конфліктних ситуаціях та конструювати їх вирішення. За період психологічного супроводу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надавались рекомендації як впоратися з важкими переживаннями, підвищити самооцінку, правила поведінки в конфліктних ситуаціях (т. 2, а. с. 28).

Наведені у характеристиках та листі обставини свідчать про те, що неправомірними діями ОСОБА_5 , внаслідок яких було вибито ОСОБА_7 , дітям останньої - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було завдано душевні страждання, через що вони потребували та отримували допомогу психологів та інших осіб.

Крім того, Суд вважає очевидним те, що внаслідок смерті ОСОБА_7 її дітям було завдано непоправних життєвих змін, оскільки вони втратили рідну та любиму людину, ця втрата є непоправимою та не може бути відновлена, що також викликало в них душевні страждання, які триватимуть усе життя.

Частинами першою та другою статті 23 Цивільного кодексу України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Випадки, встановлені частиною другою статті 1167 Цивільного кодексу України, не стосуються спірних правовідносин.

Відповідно до частини другої статті 1168 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Таким чином ОСОБА_1 та ОСОБА_10 протиправними діями ОСОБА_5 було завдано моральної шкоди і вони мають право на її відшкодування ОСОБА_5 .

З позиції ОСОБА_5 та його представника щодо позову випливає, що вони не заперечують обставини завдання смертю ОСОБА_7 моральної шкоди її дітям - ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , але у момент, коли діти дізнались про смерть та протягом певного періоду часу після цього, та вважають, що у подальшому ж діти ніяких душевних страждань не відчували.

Між тим, ОСОБА_5 та його представником не подано будь-яких доказів, які б підтверджували, що через деякий час після того, як ОСОБА_11 та ОСОБА_10 дізнались про вбивство ОСОБА_5 їхньої матері - ОСОБА_7 , вони перестали відчувати завдані цим душевні страждання, а з наведеного вище вбачається, що діти декілька років після смерті матері такі страждання відчували та отримували допомогу психолога та інших осіб.

Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, Суд враховує, що маральна шкода була завдана ОСОБА_5 шляхом скоєння особливо тяжкого злочину, як вбачається з вироку Житомирського районного суду Житомирської області від 13.09.2017 р. у справі № 278/2892/16-к, ОСОБА_5 себе винуватим у вчиненні цього злочину не визнав та у вчиненні злочину не розкаявся, глибина душевних страждань ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є значною, так як вони зазнали непоправних життєвих змін, оскільки втратили рідну та любиму людину, ця втрата є непоправимою та не може бути відновлена, а відтак їхні душевні страждання триватимуть усе життя.

Зважаючи на це, враховуються вимоги розумності і справедливості, Суд вважає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди має становити по 250 000,00 грн. кожному з них.

Посилання ОСОБА_5 та його представника на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 могли подати такий самий цивільний позов ще у 2016 р. разом з ОСОБА_8 під час розгляду кримінальної справи № 278/2892/16-к по обвинуваченню ОСОБА_5 , не мають значення для справи, оскільки законодавство України не встановлює обов`язку особи пред`являти позов про відшкодування моральної шкоди виключно під час розгляду відповідної кримінальної справи, так само як і не встановлює заборони подавати такий позов після завершення розгляду такої кримінальної справи, та не визначає строку, протягом якого такий позов може бути подано.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , відомості про РНОКПП на момент ухвалення рішення у матеріалах справи відсутні) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , відомості про РНОКПП на момент ухвалення рішення у матеріалах справи відсутні) до ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 , відбуває покарання у вигляді позбавлення волі у Державній установі "Коростенська виправна колонія (№ 71) (Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке шосе, 4)), РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 250 000,00 грн.

3. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 у якості відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 250 000,00 грн.

4. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут

Повне рішення складено 15.01.2021 р.