ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2021 р. Справа№ 910/17880/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Полякова Б.М.

Пантелієнка В.О.

За участю секретаря судового засідання Брунько А.І.

та представників сторін:

від Acino Pharma AG: Оцалюк В. - довіреність б/н від 17.06.2020;

від ТОВ "Рік-Фарм": Падох О.І. - Ордер Серія АІ №1074571 від 14.12.2020.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Acino Pharma AG (Асіно Фарма АГ) (Бірсвег 2, СН-4253 Лісберг, Швейцарія) на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020

у справі №910/17880/19 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рік-Фарм"

до Acino Pharma AG (Асіно Фарма АГ)

Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності"

про дострокове припинення повністю дії свідоцтва України №146369 на знак для товарів і послуг та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рік-Фарм" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Acino Pharma AG (Асіно Фарма АГ; далі - Компанія) та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Міністерство) про:

- дострокове припинення повністю дії належного Компанії свідоцтва України №146369 на знак для товарів і послуг "Фенібут ФС", зареєстрований для товарів 05 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (далі - МКТП);

- зобов`язання Міністерства внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг "Фенібут ФС" №146369 від 25.10.2011 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність» (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог до відповідача-2 від 22.07.2020).

Позовні вимоги мотивовано тим, що Компанія Acino Pharma AG є володільцем свідоцтва України №146369 на знак для товарів і послуг "Фенібут ФС" який не використовується Компанією, тоді як позивач має намір отримати свідоцтво України на знак для товарів та послуг "Фенібут" за заявкою від 19.10.2018 №m201824569, відтак дія свідоцтва України №146369 має бути достроково припинена.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/17880/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рік-Фарм" до Acino Pharma AG (Асіно Фарма АГ) та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про дострокове припинення повністю дії свідоцтва України №146369 на знак для товарів і послуг та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Достроково припинено повністю дію свідоцтва України №146369 на знак для товарів і послуг "Фенібут ФС".

Зобов`язано Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про дострокове припинення повністю дії свідоцтва України №146369 на знак для товарів і послуг "Фенібут ФС" та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність"; розподілено судовий збір.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що останній не використовує знак для товарів та послуг за свідоцтвом України №146369.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Acino Pharma AG (Асіно Фарма АГ) звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/17880/19 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Рік-Фарм" відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів викладених в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, на підставі неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Основними аргументами апеляційної скарги є:

- у позивача відсутні підстави для звернення до господарського суду з даним позовом, оскільки його права не порушуються;

- дія свідоцтва України №146369 припинена 06.07.2020, а відтак відсутній предмет спору;

- знак для товарів і послуг "Фенібут" за заявкою позивача від 19.10.2018 №m201824569 не може бути зареєстрований і на нього не може бути видано свідоцтво, оскільки назва "Фенібут" є загальновживаною, широко використовується в медичній та фармацевтичній галузі з 1960-х років для позначення загальновідомого лікарського засобу з подібною назвою.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2020 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Верховець А.А., судді - Поляков Б.М., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Acino Pharma AG (Асіно Фарма АГ) на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/17880/19; апеляційну скаргу призначено до розгляду на 01.12.2020.

27.11.2020 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рік-Фарм" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким позивач просить суд залишити оскаржуване судове рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В обґрунтування своєї позиції ТОВ "Рік-Фарм" зауважує, що будь-яка особа може звернутись до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва на підставі п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг"; навіть у випадку припинення дії свідоцтва, згідно ч. 2 ст. 18 Закону, між позивачем та відповідачем все одно існують спірні правовідносини, оскільки у відповідача-1 залишаються певні права на торгівельну марку, які можуть перешкоджати позивачу та іншим особам звертатись із заявою про реєстрацію такого чи схожого позначення чи безперешкодно використовувати ідентичне або схоже позначення в майбутньому.

До відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Рік-Фарм" долучено заяву з процесуальних питань, у відповідності до якої позивач просив суд залучити Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" в якості процесуального правонаступника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України - відповідача-2.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 у справі №910/17880/19 задоволено заяву ТОВ "Рік-Фарм" про залучення правонаступника відповідача-2 у справі №910/17880/19; замінений співвідповідач у справі №910/17880/19 - Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України на його правонаступника Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності"; відкладено розгляд справи №910/17880/19 на 15.12.2020.

15.12.2020 розгляд справи №910/17880/19 не відбувся у зв`язку з надходженням повідомлення про замінування будівлі в якій знаходиться Північний апеляційний господарський суд, про що складено Акт від 15.12.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги Acino Pharma AG (Асіно Фарма АГ) на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі № 910/17880/19 на 12.01.2021.

16.12.2020 до суду апеляційної інстанції від ДП "Український інститут інтелектуальної власності" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 12.01.2021 представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача заперечувала проти вимог апеляційної скарги, просила суд оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судовому засіданні 12.01.2021, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги Acino Pharma AG не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.10.2011 на ім`я Acino Pharma AG видано свідоцтво України №146369 на знак для товарів і послуг "Фенібут ФС", який зареєстрований для товарів 05 класу МКТП, а саме "ноотропи; лікарські препарати для лікування тривожних розладів; лікарські препарати для лікування невротичних розладів; лікарські препарати від безсоння; препарати для лікування порушень засипання і підтримки сну".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рік-Фарм" у позові вказує на тривале невикористання Acino Pharma AG знака за спірним свідоцтвом. В підтвердження своїх доводів посилається на відсутність у Державному реєстрі лікарських засобів України відомостей про лікарський засіб під назвою "Фенібут ФС", що за твердженнями останнього вказує на те, що в Україні такий лікарський засіб ніким не виробляється, а отже, використання знаку відповідача-1 для такого лікарського засобу не має місця ні з боку відповідача-1, ні з боку будь-яких осіб, що є підставою для дострокового припинення дії свідоцтва.

В свою чергу позивач має намір зареєструвати знак для товарів та послуг "Фенібут" за заявкою №m201824569 від 19.10.2018 з метою використання такого позначення в господарській діяльності, що є неможливим у зв`язку з тим, що таке позначення знаходиться у власності Acino Pharma AG відповідно до спірного свідоцтва, в чому позивач й вбачає порушення свого охоронюваного законом інтересу, за захистом якого звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач-1 не заперечував факт невикористання ним свідоцтва України №146369 на знак для товарів і послуг "Фенібут ФС", однак стверджував про відсутність підстав для задоволення позовних вимог зазначаючи, що назва "Фенібут" є загальновживаною, широко використовується в медичній та фармацевтичній галузі з 1960-х років для позначення загальновідомого лікарського засобу з подібною назвою, а тому знак для товарів і послуг "Фенібут" за заявкою позивача від 19.10.2018 №m201824569 не може бути зареєстрований і на нього не може бути видано свідоцтво України на знак для товарів послуг. Крім того в обґрунтування безпідставності позовних вимог відповідач-1 вказував на припинення 06.07.2020 дії свідоцтва України №146369.

Вирішуючи питання стосовно наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рік-Фарм" права на звернення до суду з відповідним позовом, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Отже, у даному спорі охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого він звернувся до господарського суду, полягає в тому, що дія свідоцтва України №146369 від 25.10.2011 на знак для товарів та послуг "Фенібут ФС" виданого щодо послуг 5 класу МКТП є перешкодою для позивача в реєстрації торгівельної марки "Фенібут" за заявкою №m201824569 від 19.10.2018 також для послуг 5 класу МКТП. Відтак, слід дійти висновку про доведеність позивачем наявності у нього охоронюваного законом інтересу для звернення з даним позовом.

Крім того, слід звернути увагу, що в якості підстави заявлених позовних вимог позивач послався, зокрема, на п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", приписами якої передбачено право будь-якої особи звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково, якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг.

Оскільки ТОВ "Рік-Фарм" наділене правом на звернення до суду з даним позовом, то для вирішення даного спору слід встановити наявність/відсутність підстав для дострокового припинення дії свідоцтва України №146369 від 25.10.2011.

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об`єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 ГК України та ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Згідно з абз. 4 ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон, в редакції чинній станом на час звернення з даним позовом до суду), знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Відповідно до п. 2, 3, 4 ст. 5 Закону об`єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Пунктом 2 статті 16 Закону встановлено, що свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.

Стаття 495 ЦК України встановлює, що майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, що належать, зокрема, володільцю відповідного свідоцтва, є: право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності встановлені законом.

Праву використовувати знак та іншим правам власника свідоцтва відповідають встановлені статтею 17 цього Закону обов`язки, які полягають в тому, що власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.

У зв`язку з чим, невикористання власником свідоцтва (міжнародної реєстрації) відповідного знака без поважних причин протягом певного періоду часу може розглядатись в якості недобросовісного користування правами, що випливають із свідоцтва, оскільки внаслідок виключності прав на зареєстрований знак, інші особи позбавлені можливості законно використовувати його або схоже з ним до ступеню сплутування позначення для таких самих або споріднених товарів чи послуг.

З метою врегулювання наведеного питання, абзац 1 пункту 4 статті 18 Закону (в редакції чинній на час звернення до суду з даним позовом) надає будь-якій особі право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг безперервно протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації.

Водночас, 01.09.2017 набула чинності Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію та Сторони), яка була вчинена 21.03.2014 та 27.06.2014 в м. Брюсселі та ратифікована Україною 16.09.2014 згідно Закону України від 16.09.2014 № 1678-VII "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони".

Угодою про асоціацію встановлені окремі стандарти, які доповнюють та уточнюють права і зобов`язання Сторін згідно з Угодою про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) та іншими міжнародними договорами у сфері інтелектуальної власності, зокрема, щодо торговельних марок.

Так, норми ст. 198 Угоди про асоціацію передбачають анулювання реєстрації торговельної марки, якщо протягом безперервного п`ятирічного періоду вона не була введена у використання на відповідній території для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована, і відсутні належні причини для невикористання.

Статтею 19 Закону України "Про міжнародні договори України" визначено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Аналогічні приписи містить стаття 10 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з урахуванням ст. 198 Угоди про асоціацію, реєстрація торговельної марки підлягає анулюванню, якщо протягом безперервного п`ятирічного періоду вона не була введена у використання на відповідній території для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована, і відсутні належні причини для невикористання.

Аналіз законодавчих приписів, наведених у статтях 1, 16, 17, 18 Закону, дає підстави для висновку про те, що, виходячи з правової сутності знака для товарів і послуг, умовою належного його використання є використання власником зареєстрованого знака саме щодо зазначених у свідоцтві товарів і послуг.

Згідно з пунктом 4 статті 18 Закону підставами для відмови в достроковому припиненні дії свідоцтва (повністю або щодо частини зазначених у ньому товарів чи послуг) є: фактична наявність на ринку України спірних товарів і послуг; невикористання зареєстрованої торговельної марки менше трьох років; наявність поважних причин такого невикористання.

Якщо знак для товарів і послуг без поважних причин безперервно не використовується щодо частини або всіх товарів та/або послуг, внесених до реєстру, протягом трьох років від дати публікації про видачу свідоцтва або від іншої дати, то це є достатньою підставою для дострокового припинення за рішенням суду дії свідоцтва на такий знак повністю або частково щодо відповідних товарів та/або послуг. Не підлягає достроковому припиненню дія свідоцтва у випадку коли використання знака розпочалося або відновилося до подання позову.

На підтвердження використання знака власник свідоцтва має подати суду докази вчинення принаймні деяких дій з числа зазначених у частині четвертій статті 16 Закону. Такими доказами можуть бути, зокрема, примірники товарів, на яких нанесено відповідний знак для товарів і послуг, документи із зображенням знака (каталоги, прайс-листи з пропозиціями щодо надання послуг чи поставки товарів тощо).

Поширення на території України товарів із зображенням знака може бути підтверджено касовими чеками, квитанціями, накладними, іншими документами, що містять інформацію про найменування товару й місце його придбання, а в разі коли власником знака є нерезидент, підтвердженням ввезення товарів в Україну можуть бути митні декларації та інші митні документи.

З матеріалів справи слідує, що знак для товарів і послуг "Фенібут ФС" за свідоцтвом України №146369 зареєстрований для наступних товарів: ноотропи; лікарські препарати для лікування тривожних розладів; лікарські препарати для лікування невротичних розладів; лікарські препарати від безсоння; препарати для лікування порушень засипання і підтримки сну.

Всі зазначені категорії товарів є лікарськими засобами та належать до 5 класу МКТП.

Таким чином, виходячи із наведених вище способів використання знаків для товарів та послуг, спірний знак визнавався б використаним у разі його нанесення на зазначені лікарські засоби або їх упаковки, зберігання зазначених лікарських засобів з нанесенням спірного знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, імпорт та експорт, застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Згідно положень ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби», лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім лікарських засобів, які виготовляються в аптеках за рецептами лікарів та на замовлення лікувально-профілактичних засобів із дозволених до застосування діючих та допоміжних речовин.

Відтак для виготовлення та розповсюдження на території України лікарських засобів потрібна їх державна реєстрація, а отже, у разі застосування в Україні будь-якого лікарського засобу під знаком "Фенібут ФС" за свідоцтвом України № 146369 , відповідні відомості про лікарський засіб мають міститись у Державному реєстрі лікарських засобів.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що серед зареєстрованих в Україні лікарських засобів, відсутні лікарські засоби, назва яких містить знак за свідоцтвом України №146369. Крім того згідно інформації, що міститься в листі ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» №14/220/5 від 03.10.2019 жодних реєстраційних дій щодо лікарського засобу "Фенібут ФС" ні в інтересах відповідача-1, ні в інтересах будь-яких третіх осіб в Україні не проводилося.

До того ж, слід звернути увагу, що відповідачем-1 ні в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не заперечувався факт невикористання спірного свідоцтва.

Отже, місцевий господарський суд встановивши, що знак для товарів та послуг "Фенібут ФС" за свідоцтвом України №146369 не використовується на території України, дійшов вірного висновку про наявність підстав для дострокового припинення повністю дії спірного свідоцтва.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо того, що дія свідоцтва України №146369 припинена 06.07.2020, а відтак відсутній предмет спору, колегія суддів відмічає наступне.

Як слідує з матеріалів справи, дія свідоцтва України №146369 припинена 06.07.2020 через несплату збору за продовження дії свідоцтва шляхом утримання від вчинення активних дій (згідно п. 2 ст. 18 Закону), а не через відмову від нього власником шляхом вчинення активних дій (згідно п. 1 ст. 18 Закону).

При цьому, пунктом 2 статті 18 Закону унормовано, що дія свідоцтва припиняється у разі несплати збору за продовження строку його дії. Документ про сплату збору за кожне продовження строку дії свідоцтва має надійти до Установи до кінця поточного періоду строку дії свідоцтва за умови сплати збору протягом шести останніх його місяців.

Збір за продовження дії свідоцтва може бути сплачено, а документ про його сплату - надійти до Установи протягом шести місяців після встановленого строку. У цьому разі розмір зазначеного збору збільшується на 50 відсотків.

Згідно вказаної норми у відповідача-1 є право протягом 6 місяців з дати припинення дії свідоцтва (з 06.07.2020) подати документ на підтвердження сплати збору за продовження строку дії оспорюваного свідоцтва на наступний 10-річний період.

Разом з тим, згідно ст. 22 Закону (в редакції чинній станом на час звернення з даним позовом до суду) ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію знака протягом трьох років після припинення дії свідоцтва згідно із пунктами 1-3 статті 18 цього Закону. Тобто, за відповідачем-1 і після припинення дії спірного свідоцтва залишаються певні права на знак, що перешкоджають іншим особам, зокрема і позивачеві, звернутися із заявою про реєстрацію такого позначення. А отже, зважаючи на підстави припинення дії спірного свідоцтва 06.07.2020 (згідно п. 2 ст. 18 Закону), враховуючи невикористання спірного знаку відповідачем-1, з метою недопущення порушення прав позивача на реєстрацію знаку "Фенібут" за заявкою №m201824569 від 19.10.2018, дію свідоцтва України №146369 слід припинити на підставі п. 4 ст. 18 Закону.

Що ж до доводів апеляційної скарги стосовно того, що назва "Фенібут" є загальновживаною, широко використовується в медичній та фармацевтичній галузі з 1960-х років для позначення загальновідомого лікарського засобу з подібною назвою, а тому знак для товарів і послуг "Фенібут" за заявкою від 19.10.2018 №m201824569 не може бути зареєстрований і на нього не може бути видано свідоцтво України на знак для товарів послуг на ім`я Товариства, то необхідно відмітити, що в рамках даного спору не досліджується питання щодо наявності у позивача права на реєстрацію знака для товарів і послуг "Фенібут". Тоді як усі необхідні обставини, що мали значення для вирішення даного спору, були з`ясовані судом в повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Міністерства внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про дострокове припинення повністю дії свідоцтва України №146369 на знак для товарів і послуг "Фенібут ФС" та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність", то вона правомірно задоволена господарським судом, оскільки за наявності підстав для задоволення позовних вимог про дострокове припинення повністю дії свідоцтва України №146369, наявні й підстави для задоволення даної похідної вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладене в постанові, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення було повністю з`ясовано всі обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 судовою колегією не встановлено.

Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків місцевого господарського суду не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Acino Pharma AG (Асіно Фарма АГ) судом не вбачається.

В зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Acino Pharma AG (Асіно Фарма АГ) на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/17880/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/17880/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/17880/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Cторони мають право оскаржити постанову до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 14.01.2021.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді Б.М. Поляков

В.О. Пантелієнко