-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
УХВАЛА
14 січня 2021 року
м. Харків
Справа № 635/8875/14-ц
Провадження № 22-ц/818/153/21
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря судового засідання - Супрун Я.С.,
учасники справи:
позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».
відповідач- ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 червня 2015 року у складі судді Назаренко О.В.,
установив:
02 жовтня 2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду з позовом в якому просило солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 1647296, 91 гривні, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 3654 грн
Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 19 червня 2015 року позовні вимоги задоволено.
Стягнутосолідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість в розмірі 1 647 296 грн 91 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21.11.2019 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , з тих підстав, що судове рішення є незаконним, необґрунтованим, та прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Ухвалою Харківського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2020 року зупинено провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 червня 2015 року у цивільній справі № 635/8875/15-ц до залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З повідомлення Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області вбачається, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , який на день смерті був зареєстрований в АДРЕСА_1 з заявою про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину ніхто із спадкоємців не звертався, спадкова справа не відкрита. Свідоцтво про право на спадщину держнотконтора не видавала.
З повідомлення Пісочинської селищної ради щодо фактично проживаючих та зареєстрованих осіб у квартирі АДРЕСА_2 станом на 27 серпня 2019 року вбачається, що вищезазначеною адресою зареєстровані громадяни ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою Харківського апеляційного суду Харківської області від 22 жовтня 2020 року відновлено провадження у справі № 635/8875/14-ц за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Витребувано з Новобаварського районного у місті Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіоналного управління Міністерства юстиції (м. Харків, пр. Ново-Баварський, 115) відомості щодо наявності актового запису про розірвання шлюбу, укладеного 30 серпня 2003 року між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
З актового запису про розірвання шлюбу № 136 від 26 травня 2010 року вбачається, що на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова « 2-1724 від 04.03.2010 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Під час перегляду справи апеляційним судом колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що до участі у справі належить залучити дітей правонаступника у якості їх законного представника.
Згідно з ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (ст. 46, ч.1 ст.47 ЦПК України).
Виходячи зі змісту зазначених статей, стороною у справі може бути лише особа, яка має цивільну процесуальну правоздатність і цивільну процесуальну дієздатність.
Згідно з частиною 4 статті 25 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3
Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії судового процесу.
Таким чином, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов`язання, а саме: зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Оскільки зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ст. 1261 ЦК у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Cпадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України.
Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
При цьому необхідно враховувати, що спадкування - це вольовий акт (окрім деяких винятків), яким спадкоємець свідомо приймає рішення про прийняття спадщини або свідомо не користується правом відмовитися від такого прийняття спадщини, тобто безпосереднє волевиявлення або презюмується, якщо особа проживала зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини і не відмовилася від її прийняття, або, якщо законний представник неповнолітньої чи недієздатної особи не відмовився від прийняття спадщини.
Виходячи з існування вольового критерію, у цивільних правовідносинах прийнято вважати, що кожен спадкоємець діє добросовісно, як добрий господар, який є зваженим, передбачливим і розсудливим під час прийняття юридично значимих рішень та обранні варіанта власної поведінки. Дотримання наведених норм забезпечуватиме стабільність цивільного обороту.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України, у редакції станом на час відкриття спадщини, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що хоча отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора.
З наявних в матеріалах справи копій паспортів відповідачів та копії актового запису про розірвання шлюбу вбачається, що колишнє подружжя від шлюбу на час відкриття спадщини мало двох малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , які були зареєстровані зі спадкодавцем.
Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину і не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.
Права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом (ч. 1 ст. 59 ЦПК України).
Оскільки на час смерті відповідача у нього була малолітні донька та син, які вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_1 , а на час розгляду справи судом апеляційної інстанції останні є неповнолітніми, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , необхідно залучити до участі у справі у якості законного представника ОСОБА_2 ..
Оскільки предметом розгляду по справі № 635/8875/15 було стягнення заборгованості за кредитним договором, належними відповідачами після смерті ОСОБА_1 є його спадкоємці.
Керуючись ст.ст. 55,254, 260, 261 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Залучити до участі у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості правонаступників ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в особі їх законного представника ОСОБА_2 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий- О.Ю. Тичкова
Судді: О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук
скопійовано
-
скопійовано
-
