УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________________________________________

Справа № 688/1979/17

Провадження № 22-ц/4820/2/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,

секретар судового засідання Журбіцький В.О.,

з участю позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представниці відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ частки майна в натурі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2018 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про виділ частки майна в натурі.

ОСОБА_1 зазначила, що з 16 листопада 1991 року вона перебувала з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі, який розірвано за рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2014 року. За час шлюбу сторони збудували житловий будинок з верандою та прибудовою, а також сарай із гаражем і погребом по АДРЕСА_1 . Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 10 травня 2017 року визнав право спільної сумісної власності сторін на це домоволодіння як майно, набуте ними за час шлюбу. На теперішній час між співвласниками виникають суперечки щодо користування будинком і не досягнуто згоди з приводу його поділу.

За таких обставин ОСОБА_1 просила суд виділити їй у власність в натурі Ѕ частину домоволодіння по АДРЕСА_1 , припинивши право спільної сумісної власності, та визначити порядок користування земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд відповідно до частки у праві власності на домоволодіння.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2018 року позов задоволено частково.

Припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_1 і ОСОБА_3 по Ѕ частині домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Поділено в натурі житловий будинок АДРЕСА_1 , згідно 1-го варіанту висновку експерта №22-17/26 від 22 жовтня 2017 року, виділивши ОСОБА_1 в натурі у власність наступні приміщення: житлову кімнату 1-3 площею 11,3 кв.м, житлову кімнату 1-4 площею 11,1 кв.м, передпокій 1-5 площею 21,7 кв.м, кладову 1-2 площею 4,9 кв.м, кухню 1-1 площею 11,4 кв.м., коридор І площею 4,6 кв.м, коридор ІІ площею 11,8 кв.м, загальною площею 76,8 кв.м, та господарські будівлі: хлів площею 22,0 кв.м та погріб площею 10,5 кв.м., - загальною вартістю 115 975 грн 80 коп., виділивши ОСОБА_3 - наступні приміщення: житлову кімнату 1-7 площею 11,0 кв.м, житлову кімнату 1-8 площею 11,2 кв.м, житлову кімнату 1-9 площею 29,2 кв.м, коридор 1-6 площею 11,1 кв.м, коридор ІІІ площею 11,8 кв.м, загальною площею 74,3 кв.м, та господарські будівлі: гараж площею 23,0 кв.м та хлів площею 29,0 кв.м, - загальною вартістю 129 280 грн 20 коп.

Для ізольованого користування виділеними частинами житлового будинку зобов`язано ОСОБА_3 виконати наступні будівельно-монтажні роботи: із зовнішньої сторони житлового будинку правого фасаду коридору ІІІ влаштувати сходовий марш для входу в ізольовану частину квартири, яка знаходиться на 2-му поверсі так, як зображено в плані розподілу; у коридорі ІІІ у віконному прорізі влаштувати дверний проріз; приміщення 1-8 переобладнати під кухню, вартістю 20 411 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 10 205 грн 50 коп. вартості будівельно-монтажних робіт, необхідних для переобладнання і перепланування житлового будинку для розподілу його на дві рівні ізольовані квартири.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 6 652 грн 20 коп. компенсації різниці вартості часток у спільному майні подружжя.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 789 грн 21 коп. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 370 грн 79 коп. судового збору.

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою відмовлено.

Суд першої інстанції керувався тим, що оскільки спірне домоволодіння належить сторонам на праві спільної сумісної власності, то воно може бути поділене між ними в натурі з незначним відхиленням від рівних часток співвласників у майні та присудженням тому з співвласників, частка якого зменшується, відповідної грошової компенсації. Цей поділ слід здійснити за варіантом, визначеним у висновку будівельно-технічної експерти №22/17-26 від 22 жовтня 2017 року та додаткової будівельно-технічної експертизи №04/18-26 від 12 лютого 2018 року, з проведенням переобладнання та перепланування будинку.

Також суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 в частині вимог про визначення порядку користування земельною ділянкою є необґрунтованим.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті спору посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що застосований судом варіант поділу домоволодіння, за яким позивачу виділено перший поверх будинку, а відповідачу - другий поверх будинку, не враховує інтереси останнього. Цей варіант поділу майна ґрунтується на висновку експерта, яким не вирішене питання повної відокремленості однієї частини будинку від іншої та поділу системи життєзабезпечення будинку, не враховано стан придатності для проживання окремих приміщень і стан покрівлі, а також передбачено капітальну реконструкцію будинку, яка завдасть непоправної шкоди та суттєво погіршить технічний стан будівлі.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування рішення суду в частині відмови в позові ОСОБА_1 про визначення порядку користування земельною ділянкою, тому згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку в цій частині судове рішення не переглядається.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, вказуючи на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

2. Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення сторін, та не дотримався положень ст.ст. 89, 102, 110 ЦПК України.

У зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм процесуального права оскаржуване рішення в частині виділу частки домоволодіння, обсягу будівельних робіт із переобладнання та перепланування житлового будинку, розміру грошової компенсації вартості цих робіт і вартості домоволодіння слід змінити.

Також суд апеляційної інстанції має змінити розподіл судових витрат.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

Встановлено, що з 16 листопада 1991 року ОСОБА_1 і ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано за рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2014 року.

За час шлюбу сторони побудували житловий будинок з надвірними господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , зокрема: житловий будинок А-2 з верандою «а» та прибудовою «а-1» загальною площею 151,1 кв. м, житловою площею 73,8 кв.м, який складається з: кухні 1-1 площею 11,4 кв.м., кладової 1-2 площею 4,9 кв.м, житлової кімнати 1-3 площею 11,3 кв.м, житлової кімнати 1-4 площею 11,1 кв.м, передпокою 1-5 площею 21,7 кв.м, коридору І площею 4,6 кв.м, коридору ІІ площею 11,8 кв.м (перший поверх); коридору 1-6 площею 11,1 кв.м, житлової кімнати 1-7 площею 11,0 кв.м, житлової кімнати 1-8 площею 11,2 кв.м, житлової кімнати 1-9 площею 29,2 кв.м, коридору ІІІ площею 11,8 кв.м; сарай із гаражем і погребом Б загальною площею 84,5 кв.м.

Дійсна (ринкова) вартість домоволодіння складає 120 175 грн.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 травня 2017 року житловий будинок з надвірними господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_3 і ОСОБА_1 .

Застосовані норми права

Частиною 1 статті 368 ЦК України встановлено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 УК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні положення містяться у ст. 60 СК України.

За змістом ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 СК України).

В силу ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Близькі за змістом норми закріплені у ст.ст. 370, 372 ЦК України.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 7 постанови від 4 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв`язку з цим стосовно до ?...? Цивільного кодексу України ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що право спільної сумісної власності виникає на майно, що належить одночасно кільком особам, без визначення часток кожного із співвласників.

За загальним правилом, якщо інше не встановлено договором або законом, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності, а частки подружжя у цьому майні є рівними.

Виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна в особисту власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

На відміну від виділу (ст. 370 ЦК України), за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності, у разі поділу (ст. 372 ЦК України) спільна сумісна власність припиняється для всіх її учасників.

Поділ житлового будинку, який перебуває у спільній сумісній власності осіб, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо поділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Отже, визначальним для поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній сумісній власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної сумісної власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі, повинен передати співвласнику частку жилого будинку, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

У тих випадках, коли в результаті поділу співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 3 квітня 2013 року (справа № 6-12цс13), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірне домоволодіння належить сторонам на праві спільної сумісної власності, внаслідок чого воно може бути поділене між ними в натурі з незначним відхиленням від рівних часток співвласників у майні та присудженням тому з співвласників, частка якого зменшується, відповідної грошової компенсації.

Водночас, здійснюючи цей поділ за варіантом, визначеним у висновку будівельно-технічної експертизи №22/17-26 від 22 жовтня 2017 року та додаткової будівельно-технічної експертизи №04/18-26 від 12 лютого 2018 року, суд першої інстанції припустився помилки з огляду на наступне.

Згідно цих висновків експерта поділ двоповерхового житлового будинку з надвірними господарським будівлями можливий з відхиленням від ідеальних часток співвласників у пропорції 51% і 49%. Експерт запропонував одному з співвласників виділити перший поверх будинку, а іншому співвласнику - другий поверх будинку, а також визначив порядок поділу господарських будівель (з розрахунку 39% і 61%). При цьому для відокремлення частин будинку останній мав провести будівельно-монтажні роботи, зокрема облаштувати сходовий марш із зовнішньої сторони будинку з дверним прорізом і переобладнати одне житлове приміщення під кухню.

Вимоги до облаштування ізольованих квартир визначені у Державних будівельних нормах України «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» ДБН В.2.2-15-2005, затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 18 травня 2005 року №80. Відповідно до пункту 2.22 цих будівельних норм у квартирах повинні бути передбачені такі приміщення: житлові кімнати і підсобні приміщення - кухня, передпокій, санвузли, внутрішньоквартирні коридори, вбудовані комори, антресолі, літні приміщення.

Запропонувавши варіант поділу житлового будинку, експерт не розглянув питання щодо можливості облаштування сходового маршу на другий поверх всередині будинку та підсобних приміщень у відокремлених квартирах. Також експерт визначив, що для поділу будинку необхідно виконати ряд будівельних робіт, однак, вартість цих робіт обрахована ним узагальнено, а не по кожному виду робіт.

Отже, висновки експерта №22/17-26 від 22 жовтня 2017 року та №04/18-26 від 12 лютого 2018 року не містять повну інформацію щодо предмета доказування та в силу ст. 77 ЦПК України є неналежними доказами.

Всупереч норм ст.ст. 89, 102, 110 ЦПК України суд першої інстанції не дав належну оцінку вказаним висновкам експерта та застосував їх при визначенні варіанту поділу спірного домоволодіння.

Згідно висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи №28/20 від 22 жовтня 2020 року (т. 2 а.с. 162-206), яка проведена в суді апеляційної інстанції, поділ спірного домоволодіння в натурі між співвласниками є технічно можливим. Експерт розробив чотири варіанта поділу домоволодіння з незначним відхиленням від розміру рівних часток співвласників.

Суд апеляційної інстанції вважає прийнятним І варіант поділу.

Цей варіант є найбільш наближеним до розміру часток сторін (відступлення на 5%), передбачає незначний обсяг будівельних робіт для повного відокремлення частин будинку без втручання в несучі конструкції та інженерні системи будинку, не потребує отримання документів, що дають право для проведення цих робіт.

Такий поділ здійснюється з незначним відхиленням від розміру ідеальних часток сторін (55% і 45%) та присудженням одному із співвласників, частка якої зменшується, грошової компенсації вартості домоволодіння у розмірі 5 880 грн.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає за можливе виділи ОСОБА_1 частку домоволодіння у розмірі 45%, а ОСОБА_3 - у розмірі 55%.

Для повного відокремлення частин житлового будинку сторони мають виконати будівельні роботи з його переобладнання та перепланування на суму 17 515 грн (6529+6651+4335). З урахуванням місця та характеру цих робіт їх проведення слід покласти на ОСОБА_3 . У свою чергу, ОСОБА_1 має відшкодувати останньому половину вартості цих робіт у розмірі 8 757 грн 50 коп. (17515:2).

3. Висновки суду апеляційної інстанції та межі розгляду справи

При вирішенні позову суд першої інстанції не врахував усі обставини справи та зробив помилкові висновки на підставі неналежного доказу, внаслідок чого його рішення не може залишатися в силі та підлягає зміні.

Щодо судових витрат

Вирішуючи питання про зміну розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує положення ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов заявлено у липні 2017 року та задоволено з ціною 60 087 грн 50 коп. (120175:2), то з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 слід присудити обґрунтовано понесені витрати зі сплати судового збору: 640 грн за подання позову (1600х0,4) та 1 280 грн за подання касаційної скарги (640х200%), - а всього - 1 920 грн.

У зв`язку з задоволенням позову витрати ОСОБА_3 зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 839 грн 42 коп. (т. 1. а.с. 181, 193). не можуть бути покладені на ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції визнав висновки експерта №22/17-26 від 22 жовтня 2017 року та №04/18-26 від 12 лютого 2018 року неналежними доказами, тому понесені ОСОБА_1 витрати на їх складання у розмірі 7 559 грн (т. 1 а.с. 148-149) не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2018 року в частині виділу частки домоволодіння, обсягу будівельних робіт із переобладнання та перепланування житлового будинку, розміру грошової компенсації вартості цих робіт і вартості домоволодіння, розподілу судових витрат змінити.

Здійснити поділ житлового будинку з надвірними господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , виділивши в натурі:

- ОСОБА_1 - приміщення житлового будинку «А-2» з верандою «а» та прибудовою «а-1»: коридор І площею 4,6 кв.м, кухню 1-1 площею 11,4 кв.м, кладову 1-2 площею 4,9 кв.м, житлову кімнату 1-3 площею 11,3 кв.м, житлову кімнату 1-4 площею 11,1 кв.м, передпокій 1-5 площею 17,2 кв.м, - і сарай з гаражем «Б», загальною вартістю 54 208 гривень, що становить 45% домоволодіння;

- ОСОБА_3 - приміщення житлового будинку «А-2» з верандою «а» та прибудовою «а-1»: коридор ІІ площею 11,8 кв.м, передпокій 1-5 площею 4,5 кв.м, коридор 1-6 площею 11,1 кв.м, житлову кімнату 1-7 площею 11,0 кв.м, житлову кімнату 1-8 площею 11,2 кв.м, житлову кімнату 1-9 площею 29,2 кв.м, коридор ІІІ площею 11,8 кв.м, - і сарай з погребом «Б», загальною вартістю 65 967 гривень що становить 55% домоволодіння.

Для повного відокремлення частин житлового будинку зобов`язати ОСОБА_3 провести будівельні роботи: облаштувати коридор у приміщенні передпокою 1-5, встановивши цегляну перегородку площею 10,8 кв.м; облаштувати кухню площею 14,2 кв.м у приміщенні житлової кімнати 1-9, встановивши перегородку площею 11,0 кв.м; облаштувати новий дверний проріз у приміщенні житлової кімнати 1-9.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (місце проживання - АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) 8 757 гривень 50 копійок грошової компенсації вартості будівельних робіт із переобладнання та перепланування житлового будинку.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання - АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) 5 880 гривень грошової компенсації вартості домоволодіння.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання - АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) 1 920 гривень судового збору.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 січня 2021 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

Р.С. Гринчук

А.М. Костенко

Головуючий у першій інстанції - Мазур Н.В.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 5