Справа № 766/10421/20

н/п 2/766/4127/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

14.01.2021 року Херсонській міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Войцеховської Я.В.,

при секретарі Кобець А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Орган опіки та піклування Суворовського району в особі Служби у справах дітей Суворовської районної у м. Херсоні ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщеннями, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову посилається на те, що вона є власником зазначеної квартири на підставі договору купівлі-продажу від 20.10.2017р. В належній їй квартирі зареєстровані відповідачі ,які не проживають в даній квартирі, не сплачують комунальні послуги, їх особистих речі в квартирі відсутні. Факт реєстрації відповідачів в належній їй квартирі порушують її права власника на вільне користування та розпорядження майном, тому вана звернулася з даним позовом до суду .

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Від учасників провадження не надійшло заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити за наявними в справі доказами, заперечень проти винесення заочного рішення не надходило.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористалися. Документів, що підтверджують поважність причин їх відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

Представник Органу опіки та піклування в судове засідання за викликом суду не з`явилася, надала на адресу суду заяву про проведення розгляду справи за відсутності представника.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до договору купівлі- продажу 20.10.2017 року посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. за реєстровим № 1163 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .

В вищезазначеній квартирі в період 2003-2008 років були зареєстровані ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено листом відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради № 16-21/344 від 24.02.2020р.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до Стаття 41 Конституції України закріплює право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі ст. 316 Цивільного Кодексу України, право власності є правом особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ст. 317 ЦК України, власнику надається право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник, відповідно до ст. 391 ЦК України, вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Питання визначення місця проживання малолітніх та неповнолітніх регулюється ст. 29 Цивільного кодексу України, яка визначає місце проживання фізичної особи в залежності від її віку: відповідно до частини 4 ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає. Ця норма є імперативною, тобто дитина, яка не досягла 10 років може бути зареєстрована лише з батьками, або з одним із батьків.

В силу ст.160 СК України місце проживання дитини визначається по місцю проживання батьків.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини) держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

На батьків покладається обов`язок забезпечення дітей всім необхідним, в тому числі житлом. Неповнолітня дитина не має права вільно та самостійно обирати місце свого проживання, і набуває право користування житлом за місцем проживання батьків, або одного з батьків, з ким вона проживає.

Права неповнолітньої дитини є похідними від права батьків (або одного з них). Причини не проживання неповнолітньої дитини за місцем реєстрації не залежать від волі дитини, а тому неможливо встановити їх характер (поважні або неповажні) окремо для неповнолітньої дитини, незалежно від причин відсутності батьків.

Неповнолітня дитина не є самостійним суб`єктом житлових правовідносин, а набуття або втрата права користування житлом дитиною залежить від набуття або втрати такого права її батьками.

Отже, системний аналіз цивільного та житлового законодавства дає підстави вважати, що неповнолітня дитина зберігає або втрачає право користування житлом автоматично разом з батьками.

Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Положеннями ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV прокоментовано порядок та підстави зняття з реєстрації місця проживання. Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі в тому числі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Реєстрація відповідачів, які не проживають в квартирі, створює перешкоди у користуванні позивачем належним їй майном, отже позовні вимоги про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням будинком, обґрунтовані, та підлягають задоволенню, оскільки порушене право позивача підлягає захисту у обраний ним спосіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.316,317,391 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 272, 280-284 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Орган опіки та піклування Суворовського району в особі Служби у справах дітей Суворовської районної у м. Херсоні ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити .

Визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 таким , що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований: АДРЕСА_1 РНОКПП не відомий.

Суддя Я.В.Войцеховська

Текст рішення складено 14.01.2021 року.