Справа № 347/525/20

Провадження № 2/347/21/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді - Крилюк М.І.

з участю секретаря - Лазорик Л.В.

позивачки: ОСОБА_1

представника позивачки - адвоката Кириляк Ю.В.

представника відповідача: Кахнікевич О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Косів справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Косівська центральна районна лікарня» Косівської районної ради Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Комунального некомерційного підприємства «Косівська центральна района лікарня» Косівської районної ради Івано-Франківської області про скасування наказу №45-к від 17.02.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи з посади лікаря-стоматолога- терапевта стоматологічного відділення КНП «Косівська ЦРЛ» , поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та судових витрат мотивуючи свої вимоги тим, що 07.05.1985 року вона була прийнята на посаду лікаря-стоматолога-терапевта Косівської центральної лікарні. 06.08.2018 року Косівську центральну районну лікарню реорганізовано шляхом перетворення на Комунальне некомерційне підприємство «Косівська центральна районна лікарня». 17.02.2020 року відповідно до наказу №45-к її було звільнено з займаної посади у зв`язку з скороченим штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України. Вважає даний наказ незаконним та таким, що підлягає до скасування оскільки фактичного скорочення штатних посад працівників на підприємстві не відбулось а також вважає неналежне повідомлення її про майбутнє звільнення у зв`язку із скороченням штату.

Так, згідно наказу директора КНП «Косівська центральна районна лікарня» №231 від 05.11.2019 року про ліквідацію стоматологічного відділення та кабінету профогляду терапевтичного відділення поліклініки було вирішено ліквідувати стоматологічне відділення поліклініки КНП «Косівська ЦРЛ» та вивести з штатного розпису 0,75 посади завідувача стоматологічним відділенням, лікар-стоматолог- терапевт; 2,5 посади лікаря-стоматолога-терапевта; 1,5 посади лікаря-стоматолога хірурга; 2,0 лікаря-стоматолога дитячого.

Наказом директора КНП «Косівська центральна районна лікарня» Микитюка Д.М. №332-к від 05.12.2019 року було вирішено внести зміни в штатний розпис КНП «Косівська центральна районна лікарня» з 15.02.2020 року та вивести 0,75 посади завідувача стоматологічного відділення, лікаря- стоматолога-терапевта, вивести 2,5 посади лікаря- стоматолога- терапевта, вивести 1,5 посади лікаря-стоматолога-хірурга, вивести 2,00 посади лікаря-стоматолога дитячого та повідомити про вивільнення з 15.02.2020 року працівників згідно п.1 ст.40 КЗпП у зв`язку із скороченням штату посад.

Одночасно, 05.12.2019 року їй було вручено повідомлення про скорочення штату та чисельності працівників №735/01-09, згідно з яким їй було повідомлено, про наступне звільнення з займаної посади на підставі п.1 статті 40 КЗпП, яке відбудеться, як було вказано 15.02.2019 року та було вручено кількість вакантних посад та зайнятих за сумісництвом станом на 05.12.2019 року, де зокрема вказано посади, які ніяким чином не відповідають її кваліфікації лікар-стоматолог-терапевт.

17.02.2020 року всіх, хто підлягав звільненню у зв`язку із скороченням штату КНП «Косівська ЦРЛ» директором КНП «Косівська ЦРЛ» Микитюк Д,М. було повідомлено про звільнення та необхідність забрати із відділу кадрів трудові книжки. Тобто, фактично, їй було повідомлено, що у зв`язку із ліквідацією стоматологічного відділення підпали під скорочення усі працівники. Однак, коли вона повернулася 18.02.2020 року, щоб забрати свої особисті речі, виявила що інші особи, які підлягали звільненню у зв`язку із скороченням штату продовжують працювати.

Позивачка звертає увагу на відсутність повідомлення профспілкового органу про заплановане її звільнення. Фактично вона була членом первинної профспілкової організації КНП «Косівська ЦРЛ» з травня 1985 року.

Позивачка вважає дії керівництва КНП «Косівська ЦРЛ» щодо її звільнення з неіснуючих підстав (за відсутності реального скорочення штату та наявності у роботодавця посад, які відповідають її кваліфікації) незаконними, а відтак просить позов задоволити.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Кириляк Ю.В. в судовому засіданні вимоги позову підтримали з підстав викладених в позовній заяві, яку підтримали та просили задоволити в повному обсязі та прийняти рішення суду яким визнати незаконним та скасувати наказ №45-к від 17.02.2020 року про її звільнення з роботи з посади лікаря-стоматолога- терапевта стоматологічного відділення КНП «Косівська ЦРЛ» , поновити на роботі та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу а також понесені позивачкою судові витрати на правничу допомогу 14940,80 грн

Представник відповідача Комунального некомерційного підприємства «Косівська центральна районна лікарня» Косівської районної ради Івано-Франківської області Кахнікевич О.І. позовні вимоги не визнала, надала письмовий відзив, який підтримала в судовому засіданні та доповнила, що наказом по КНП «Косівська ЦРЛ» від 17.02.2020 року № 45-к після закінчення двомісячного строку попередження про наступне вивільнення, ОСОБА_1 була звільнена з роботи у зв`язку з скороченням штату працівників за п.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

При написанні повідомлення про скорочення штату та чисельності працівників була допущена описка - помилка при написанні року, де зазначалось, що звільнення з займаної посади відбудеться 15.02.2019 року замість вірного «2020 року» , однак всіх працівників, чиї посади було вивільнено-скорочено неодноразово були повідомленні, що таке звільнення відбудеться саме 15.02.2020 року. Про зазначення такої помилки в повідомленні було складено акт № 13 від 06.12.2019 року, де вказано про виправлення помилки та слід вважати вірною фразу "яке відбудеться 15.02.2020 року".

Наказом КНП «Косівська ЦРЛ» від 14.02.2020 року № 52 було внесено зміни до штатного розпису загально-поліклінічного відділення КНП «Косівська ЦРЛ» та відповідно введено 2,25 посади лікаря-стоматолога-терапевта. Адміністрацією КНП «Косівська ЦРЛ» було враховано, що переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Тому першочергово пропозицію про переведення отримали працівники зазначені в наказі по КНП «Косівська ЦРЛ» від 14.02.2020 року №44-к.

Основною підставою для прийняття рішення та винесення наказу №231 від 05.11.2019 року про ліквідацію стоматологічного відділення та кабінету профогляду терапевтичного відділення поліклініки стало те, згідно з рішенням про погодження структури комунального некомерційного підприємства "Косівська центральна районна лікарня" Косівської районної ради Івано-Франківської області від 20 грудня 2018 року № 537 - 17/2018, у зв`язку з причинами економічного характеру, виходячи з функцій та обсягу медичної допомоги, було рекомендовано чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна бути проведена у відповідність з визначеним фондом оплати праці, а інші витрати - у відповідність з іншими встановленими асигнуваннями таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій.

Посилання позивачки в справі та її представника та той факт, що фактично змін в штатній чисельності поліклінічного відділення КНП «Косівської ЦРЛ» зокрема лікарів - стоматологів фактично не відбулось не відповідає дісносноті так як станом на 05.11.2019 року в штатному розписі стоматологічного відділення було 11,50 штатних одиниць (6,75 шт. од. лікарів та 4,75 шт. од. сестер медичних). На завершальному етапі ліквідації стоматологічного відділення наказом № 53 від 17.02.2020 року було виведено з штатного розпису КНП "Косівська ЦРЛ" в загальному 11.50 штатних одиниць стоматологічного відділення. Тобто на час підготовки відповіді на адвокатський запит в структурі КНП та штатному розписі вже не було стоматологічного відділення. В загально-поліклінічному відділенні на той момент вже було 5,75 шт. од. лікарів- стоматологів та 3,5 шт. од. сестер медичних. З них 1,5 шт. одиниць були введені виключно для забезпечення дотримання вимоги ст. 184 КЗпП, так як двоє працівниць перебувають у відпустці по догляду за дитиною. Просить в позові відмовити.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та вивчивши і дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити за наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги позивачки стосуються порушення її трудових прав, зокрема щодо правомірності звільнення з роботи у в зв"язку з скороченням чисельності штатів.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги позивача стосуються порушення її трудових прав, зокрема щодо правомірності звільнення з роботи у в зв"язку з скороченням чисельності штатів.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 07.05.1985 року наказом №35К від 08.05.1985 року була прийнята на роботу до Косівської центральної районної лікарні на посаду лікаря стоматолога-терапевта.

Так, рішенням Косівської районної ради «Про припинення комунальної установи «Косівська центральна районна лікарня» шляхом перетворення в комунальне некомерційне підприємство» від 15.03.2018 року № 431-13/2018 (а.с.63-64) та наказом по Косівській центральній районній лікарні «Про припинення комунальної установи «Косівська центральна районна лікарня»» від 06.07.2018 року № 110 (а.с.62), Косівська центральна районна лікарня перетворена в Комунальне некомерційне підприємство «Косівська центральна районна лікарня» Косівської районної ради Івано- Франківської області.

Згідно з рішенням про погодження структури комунального некомерційного підприємства "Косівська центральна районна лікарня" Косівської районної ради Івано-Франківської області від 20 грудня 2018 року № 537 - 17/2018, у зв`язку з причинами економічного характеру, виходячи з функцій та обсягу медичної допомоги, керуючись ст. 51 Бюджетного Кодексу України, на підставі рішення Косівської районної ради «Про районний бюджет на 2019 рік» від 20.12.2018 року № 542-17/2018; рішення Косівської районної ради «Про районний бюджет на 2020 рік» від 24.12.2019 року № 655-23/2019 та наказу по КНП «Косівська ЦРЛ» «Про ліквідацію стоматологічного відділення та кабінету профогляду терапевтичного відділення поліклініки» від 05 листопада 2019 року № 231 наказу по КНП «Косівська ЦРЛ» «Про скорочення штатних посад та чисельності працівників» від 05.12.2019 року № 263, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.01.2015 року № 11 "Деякі питання надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам" пункт 7 «упорядкувати структуру штатної чисельності працівників у межах затверджених асигнувань на оплату праці, не допускати збільшення такої чисельності, крім випадків, пов`язаних з відкриттям (розширенням) установ та збільшенням кількості одержувачів відповідних послуг для задоволення суспільних потреб», постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228 "Про затвердження Порядку складання , розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" пункт 28 «розпорядники свої витрати проводять у відповідність з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками. Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна бути проведена у відповідність з визначеним фондом оплати праці, а інші витрати - у відповідність з іншими встановленими асигнуваннями таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій».

Законодавством не встановлено форму й порядок попередження працівників про наступне вивільнення.

Попередження має бути зроблено в такий спосіб, щоб у разі виникнення конфліктної ситуації роботодавець міг документально підтвердити факт попередження працівника не пізніше ніж за два місяці до звільнення.

Судом встановлено, що позивач була повідомлена про майбутнє звільнення у встановлений законодавством строк. Зокрема, повідомлення про наступне звільнення лікарю-стоматологу терапевту стоматологічного відділення КНП «Косівська центральна районна лікарня» Косівської районної ради Івано-Франківської області за № 735/01-09 від 05.12.2019 року (а.с.24) ОСОБА_1 було вручено. Із вказаного повідомлення вбачається, що позивачку в справі ОСОБА_1 було повідомлено про скорочення штату та чисельності працівників КНП «Косівська ЦРЛ» (наказ від 05.11.2019 року №231 , наказ від 05.12.2019 року № 263, наказ від 05.12.2019 р № 332-к) та попереджено про наступне звільнення з займаної посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, яке відбудеться 15.02.2020р. Вказаний факт визнається та не заперечується позивачкою в справі.

Окрім того, як вбачається із наказу директора КНП «Косівська ЦРЛ» про скорочення чисельності та штату працівників від 05.11.2019 року № 231 (а.с.136) взагалі ліквідовувалось стоматологічне відділення поліклініки КНП «Косівська ЦРЛ» із виведення із штатного розпису 0,75 посади завідувача стоматологічним відділенням, лікаря-стоматолога-терапевта; 2,5 посади лікаря-стоматолога-терапевта; 1,5 посади лікаря -стоматолога-хірурга; 2,0 посади лікаря-стоматолога дитячого.

У правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 05.12.2018 року у справі № 161/9976/16-ц, зазначено, що, оскільки обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України, роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Так, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Таким чином, відповідач своєчасно та належним чином повідомив позивачку про наступне вивільнення та виконав обов`язок щодо надання пропозицій про всі наявні вакансії на час попередження та звільнення.

Заяв від позивачки в справі про її переведення на запропоновані їй вакантні посади до КНП «Косівської ЦРЛ» ОСОБА_1 не подавала.

Наказом по КНП «Косівська ЦРЛ» від 17.02.2020 року № 45-к після закінчення двомісячного строку попередження про наступне вивільнення, ОСОБА_1 була звільнена з роботи у зв`язку з скороченням штату працівників за п.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Як вбачається із оскаржуваної позивачкою в справі копії наказу №45-к від 17.02.2020 року директора Комунального некомерційного підприємства «Косівська центральна районна лікарня» ОСОБА_1 звільнено з роботи з посади лікаря стоматолога-терапевта стоматологічного відділення КНП «Косівська центральна районна лікарня» із 17.02.2020 року у зв`язку із скороченням штату працівників п.1 ст.40 КЗпП України. Бухгалтерії виплатити ОСОБА_1 компенсацію за 24 дні невикористаної щорічної відпустки та вихідну допомогу у розмірі одного середньомісячного заробітку згідно ст. 44 КЗпП України.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише, зокрема, у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Положеннями частини другої статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням на підставі пункту першого частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється в зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підроздіпідрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Судом встановлено, що відповідачем дотримано процедури звільнення позивачки з роботи, оскільки останніми було вжито заходи, передбачені статтею 49-2 КЗПП України щодо працевлаштування позивача, а саме ОСОБА_1 було ознайомлено та надано перелік від 05.12.2019 року (а.с.25) вакантних посад та зайнятих за сумісництвом.

Так, відповідач, як роботодавець, виконав свої обов`язки, покладені статтею 49-2 КЗпП України, запропонував позивачу усі наявні вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існували на підприємстві з часу її попередження про звільнення.

Позивач своєї згоди на переведення на іншу посаду не надала та не вчинила необхідних дій для свого переведення на роботу в КНП «Косівська ЦРЛ» Косівської районної ради Івано-Франківської області.

Крім того, не є підставою для скасування оспорюваного наказу твердження позивачки про те, що вона має переважне права на залишення на роботі.

Так, відповідно до положень ст. 42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач здобула спеціальність лікаря-стоматолога у Львівському державному медичному інституті, який закінчила 28 червня 1982 року. Згідно посвідчення № НОМЕР_1 (а.с.17) ОСОБА_1 10.03.2010 року присвоєно кваліфікаційну категорію за спеціальністю терапевтична стоматологія «першої» категорії. Атестацію позивачки продовжено по 30.03.2020 року. Відомості про підтвердження (продовження) дії кваліфікаціного посвідчення на даний час позивачкою суду не надано.

Судом встановлено, що дійсно в КНП Косівська ЦРЛ мали місце зміни в організації праці, сформований новий штатний розпис та відбулась згідно наказу №231 від 05.11.2019 року ліквідація стоматологічного відділення поліклініки КНП «Косівська ЦРЛ» та виведення з штатного розпису всіх працівників цього відділення в тому числі і лікарів-стоматологів-терапевтів, яким являлась позивачка.

Так згідно штатного розпису (а.с.153) КНП Косівська центральна районна лікарня до скорочення станом на 05.12.2019 року в стоматологічному відділенні були наявні 6,75 штатних посад лікарів, які відповідно до наказу директора КНП «Косівська ЦРЛ» про скорочення чисельності та штату працівників від 05.11.2019 року № 231 (а.с.136) у зв`язку із ліквідацією стоматологічного відділення поліклініки КНП «Косівська ЦРЛ» були виведені із штатного розпису.

Отже, замість 6,75 штатних посад лікарів стоматологів, які були виведені у зв`язку із ліквідацією стоматологічного віділення КНП «Косівська ЦРЛ» за штатним розписом поліклінічного відділення КНП «Косівська ЦРЛ» були введені 5,75 штатних посад лікарів, а саме 2,25 - лікар - стоматолог-терапевт, 0,50 - лікар-стоматолог-хірург, 1,00 - лікар -стоматолог-хірург, 1,00 - лікар-стоматолог дитячий, 1,00 - лікар - стоматолог дитячий.

Таким чином посилання представника позивачки на той факт, що фактично не відбулось скорочення штатної чисельності лікарів стоматологів спростовано наданими представником відповідача інформаційним листом №846/01-09 (а.с.147-148) та долученим до нього витягами з штатного розпису загально-поліклінічного відділення КНП «Косівська ЦРЛ» станом на 05.03.2020 року (а.с.149-152) та витягом з штатного розпису загально-поліклінічного відділення КНП «Косівська ЦРЛ» станом на 05.12.2019 року . Тобто станом на 05.12.2019 року в стоматологічному відділенні були наявні 6,75 штатних посад лікарів а на даний час в загально-поліклінічному відділенні наявні 5.75 посади лікаря стоматолога.

Відповідно до п. 7 Положення про порядок атестації лікарів, який затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я (у редакції наказу МОЗ України 02.10.2015 року № 650 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 року за № 176/28306, кваліфікація лікарів спеціалістів визначається трьома кваліфікаційними категоріями: друга, перша і вища.

Як видно з долученої до матеріалів справи штатно-посадової консультативної поліклініки (а.с.124) лікарями - стоматологами -терапевтами є: 0,50 - Баранюк Л.М. - вищої категорії, 1,0 - Матійчак Я.Р. - вищої категорії та 0,75 - Цюро М.В. - І-ї (аналогічної із позивачкою) категорії, яка як пояснила представник відповідача, мала переважне право на залишення на роботі як особа передпенсійного віку.

Посилання позивачки та її представника на те, що ОСОБА_1 мала перевагу перед іншими лікарями стоматологами на перевід на нові посади є помилковим та не обґрунтованим.

Не є і обгрунтованими доводи позивачки про те, що її звільнення було проведено без погодження з профспілковою організацією та з порушеннями норм ст. 49-4 КЗпП України.

Так, відповідно до ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1, 2-5, 7 статті 40 може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Тому на виконання вимог закону та забезпечення дотримання прав працівників, директор КНП «Косівська центральна районна лікарня» Косівської районної ради звернувся із поданням 14.01.2020 року № 32/01-09 (а.с.130) до первинної профспілкової організації Косівської ЦРЛ для отримання погодження на звільнення працівників лікарні, в тому числі і позивачки в справі ОСОБА_1 , однак профспілкова організація на час звільнення позивачки не надала жодної відповіді на вказане подання.

Позивач була членом первинної проспілкової організації працівників охорони здоров`я, підтвердженням чого є долучені нею до матеріалів справи довідка №1 від 03.03.2020 року (а.с.43) .

Відповідно до ст. 43 КЗпП України, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Виборний орган первинної профспілкової організації повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору.

Отримавши подання директора КНП «Косівська ЦРЛ» 17.01.2020 року головою профспілкового комітету, що підтверджується її підписом (а.с.130 зв), первинна профспілкова організація Косівської ЦРЛ до часу звільнення позивачки не надала жодної відповіді на вказане подання. Як ствердила в судовому засіданні представник первинної профспілкової організації та інспектор відділу кадрів ОСОБА_3 до первинної профспілкової організації Косівської ЦРЛ адміністратицією лікарні було подано загальне подання для проведення консультатцій стосовно заходів щодо запобігання звільнення чи зведенню їх кількості до мінімуму, яке пропонувалось розглянути у межех десятиденного стоку. Про поступлення такого подання на розгляд первинної профспілкової організації було відомо як всім особам яких стосувалось таке подання так і решта працівникам. Зокрема від позивачки не поступало жодних клопотань, заяв про її обов`язкову участь в засіданні профспілкової організації.

Свідок ОСОБА_4 , голова профспілкового комітету КНП «Косівська ЦРЛ» пояснила, що вона станом на 05.11.2019 року, тобто на час винесення адміністрацією КНП «Косівська ЦРЛ» наказу про ліквідацію стоматологічного відділення та попередження в тому числі і позивачки про наступне звільнення з займаної посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України не являлась головою профспілкового комітету. Ствердила, що в разі звернення позивачки до профспілкового комітету щодо її незгоди із наступним звільненням з роботи у зв`язку із ліквідацією стоматологічного відділення, таке питання було б внесено на засідання комісії з участю останньої.

Свідок ОСОБА_3 інспектор відділу кадрів КНП «Косівська ЦРЛ» пояснила, що на запит представника позивачки, було видано копію штатного розпису поліклінічного віддідення КНП «Косівська ЦРЛ» на 2020 рік , затверджений директором КНП «Косівська ЦРЛ» станом на 15.02.2020 року а також штатний розпис поліклінічного відділення КНП «Косівська ЦРЛ» станом на 05.12.2019 року. Фактично штатний розпис формується та затверджується директором один раз на рік, однак протягом року до нього можуть бути внесені зміни виключно на підставі наказу директора. Штатний розпис формується відділом бухгалтерії КНП «Косівської ЦРЛ».

Відповідно до інформаційного листа №846/01-09 від 22.12.2020 року (а.с.147-148) КНП «Косівської ЦРЛ» вбачається, що після підписання наказу № 231 від 05.11.2019 року було розпочато процедуру ліквідації стоматологічного відділення та кабінету профогляду терапевтичного відділення поліклініки. Станом на 05.11.2019 року в штатному розписі стоматологічного відділення було 11,50 штатних одиниць (6,75 шт. од. лікарів та 4,75 шт. од. сестер медичних). Така ж сама кількість штатних одиниць була 05.12.2019 року, на момент ознайомлення працівників з наказом № 332-к від 05.12.2019 року "Про зміну чисельності штатних посад, чисельності працівників та ліквідацію стоматологічного відділення та кабінету профогляду терапевтичного відділення поліклініки КНП "Косівська центральна районна лікарня" про майбутнє вивільнення. В п. 1 даного наказу було зазначено перелік посад та кількість їх штатних одиниць, які підлягали виведенню з штатного розпису, що відповідало всій кількості штатних одиниць стоматологічного відділення, так як підрозділ ліквідовувався. На завершальному етапі ліквідації наказом № 53 від 17.02.2020 року було виведено з штатного розпису КНП "Косівська ЦРЛ" в загальному 11.50 штатних одиниць стоматологічного відділення.

Що стосується посилання представника позивачки на те, що фактично не відбулось в КНП «Косівської ЦРЛ» ніякого скорочення штату чисельності лікарів стоматологів виходячи із наданої йому інформації на адвокатський запит, зокрема штатного розпису поліклінічного відділення КНП «Косівської ЦРЛ (а.с.28-35) спростовано дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Зокрема судом встановлено, що на момент адвокатського запиту № 014/2020 від 03.03.2020 року в структурі КНП та штатному розписі вже не було стоматологічного відділення. В загально-поліклінічному відділенні на той момент дійсно було 5,75 шт. од. лікарів- стоматологів ( з яких 1,5 шт. одиниць були введені для забезпечення дотримання вимоги ст. 184 КЗпП, так як двоє працівниць перебувають у відпустці по догляду за дитиною). Станом на 05.11.2019 року в штатному розписі стоматологічного відділення було 11,50 штатних одиниць (6,75 шт. одиниць лікарів).

Що стосується посилання позивачки та її представника на те, що ОСОБА_1 05.12.2019 року було вручено повідомлення про скорочення штату та чисельності працівників №735/01-09, згідно з яким їй було повідомлено, про наступне звільнення з займаної посади на підставі п.1 статті 40 КЗпП, яке відбудеться, як було вказано 15.02.2019 року (тобто заднім числом), то в судовому встановлено, що при написанні повідомлення про скорочення штату та чисельності працівників була допущена описка - помилка при написанні року, де зазначалось, що звільнення з займаної посади відбудеться 15.02.2019 року замість вірного «2020 року». Про зазначення такої помилки в повідомленні було складено акт № 13 від 06.12.2019 року (а.с.59), де вказано про виправлення помилки в повідомленні про скорочення штату та чисельності працівників та слід вважати вірною фразу "яке відбудеться 15.02.2020 року". Більше того в наказі №332-к від 05.12.2019 року (а.с.38) про зміну чисельності штатних посад, чисельності працівників та ліквідацію стоматологічного відділення та кабінету профогляду терапевтичного відділення поліклініки КНП "Косівська центральна районна лікарня" в п.2 вказано - повідомити про вивільнення 15.02.2020 року наступних працівників згідно п.1 ст.40 КЗпП України у зв"язку із скороченням штату посад. З наказом №332-к від 05.12.2019 року було ознайомлено всіх працівників стоматологічного відділення в тому числі і позивачку в справі , що підтверджено списком працівників про ознайомлення із наказом (а.с.39)

Таким чином оскільки відповідач повідомив позивачку про наступне вивільнення за два місяці, запропонував останній всі наявні на підприємстві посади за весь період до дня звільнення, на переведення на які вона не надала згоду, то існують правові підстави для висновку, що при звільненні позивачки в зв`язку зі скороченням штату працівників роботодавцем дотриманий установлений законодавством про працю порядок.

За таких обставин суд прийшов до висновку про відсутність підстав для скасування наказу про звільнення та поновлення позивачки на посаді.

Позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідною від вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, а тому не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, ст. ст. 40, 42, 49-2 КЗпП України, та керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Косівська центральна районна лікарня» Косівської районної ради Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування наказу №45-к від 17.02.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи з посади лікаря-стоматолога- терапевта стоматологічного відділення КНП «Косівська ЦРЛ» , поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та судових витрат - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя М.І.Крилюк