Справа 206/5832/19

Провадження 2/206/119/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року в залі суду в м.Дніпрі Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючий, суддя Сухоруков А.О.,

за участю секретаря Леонов О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, про захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення вартості товару та збитків

за участі представників:

позивача, адвоката Остапенко П.В.,

відповідача, адвоката Клещ О.В.,

В С Т А Н О В И В:

17 жовтня 2019 року представник позивача звернувся до суду із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, про захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення вартості товару та збитків.

І. Стислий виклад позиції позивача, представника відповідача, третьої особи

Позовна заява обґрунтована тим що, 14.08.2018 року позивач ОСОБА_1 через мережу Інтернет, а саме в соціальній мережі «Instagram», за посиланням на ательє « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) зв`язалась з адміністратором ательє і зробила замовлення на пошив норкової шуби. Після обговорення деталей, 14.08.2018 року ОСОБА_1 здійснила переказ грошових коштів у розмірі 54709,00 грн. на номер банківської картки ПриватБанку власника ательє ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 . Після того, коли ОСОБА_1 повідомили, що замовлена нею шуба пошита, вона 08.09.2018 року переказала грошові кошти у розмірі 27354,00 грн. на номер банківської картки ПриватБанку власника ательє ОСОБА_2 . Загальні витрати на отриманий товар склали 82063,00 грн. 10.09.2018 у відділенні Нової Пошти було отримано товар (шубу), після огляду отриманого товару (шуби) було встановлено, що товар (шуба) не відповідав власній вартості та якості, тому ОСОБА_1 просила повернути їй сплачені грошові кошти. Посадові особи ательє відмовилися повернути грошові кошти, пообіцявши переробити товар у найближчі строки. Після переробки шубу було повторно відправлено, під час повторного отримання шуби візуальний огляд не дав об`єктивної інформації про наявність дефектів у товарі, однак при детальному огляді товару був виявлений прихований дефект, який неможливо було встановити на момент його первинного огляду - неякісне виготовлення хутра, тобто неналежна якість шуби. Після повторного повідомлення позивачем ательє щодо неякісного товару, посадові особи ательє «ІНФОРМАЦІЯ_3» перестали відповідати на телефонні дзвінки ОСОБА_1 та виходити з нею на контакт. Норкова шуба виготовлена з суттєвими недоліками та без відповідної ідентифікації, вона не містить відповідного маркування, що робіть її використання неможливим, а також, враховуючи норми законодавства та фактичні обставини, вона є фальсифікованим товаром. Разом з тим, на вимогу позивача жодних документів про якість та безпеку продукції посадовими особами ательє не надано. Враховуючи допущені відповідачем недоліки у виконаній роботі та з метою їх усунення 10.01.2019 на адресу відповідача представником позивача було направлено претензію.

У кінці січня 2019 року представником позивача отримано відповідь на претензію, у якій відповідач підтвердив факт усних договірних відносин з позивачем, однак зазначив, що ним не допущено жодних порушень зобов`язань за договором. З метою захисту прав споживача ОСОБА_1 , 08.01.2019 представником позивача направлено скаргу до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області. За наслідками позапланової перевірки спеціалістами ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області було встановлено порушення законодавства у сфері захисту прав споживачів та надано припис про усунення виявлених недоліків, а у зв`язку з невиконанням припису відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності. Крім того, позивач звернулася до правоохоронних органів із письмовою заявою, в якій зазначила, що ОСОБА_2 , маючи злочинний намір на заволодіння її грошовими коштами шляхом обману та зловживання довірою, отримав на свою банківську картку грошові кошти у сумі 82 063,00 грн. На підставі заяви ОСОБА_1 , 16.11.2018 за даним фактом до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення, за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. В ході досудового розслідування було встановлено, що працівники ательє ІНФОРМАЦІЯ_3 не мають відповідної кваліфікації та освіти для виконання робіт з пошиву одягу, а також при виготовленні товару використовують матеріал неналежної якості без відповідного маркування та ідентифікації.

На підставі викладеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, розірвати договір побутового підряду (пошиву шуби) від 14.08.2018, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість товару в розмірі 81900 грн. та збитки, пов`язані із доставкою грошей за товар у розмірі 163 грн, а всього 82063,00 грн., а також стягнути із відповідача судові витрати, а позивача звільнити від сплати судового збору (а.с. 1-11).

23 грудня 2019 року від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем з 13.06.2018 року, основний вид економічної діяльності за КВЕД 14.11 «Виробництво одягу зі шкіри». У період з 27.02.2019 року по 28.02.2019 року посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області було проведено позаплановий захід державного нагляду щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів. На підставі результатів перевірки відповідачем було отримано Постанови № 7,8,12 про накладення на відповідача стягнень, передбачених ст. 23 ЗУ «Про захист прав споживачів». Вважаючи отримані Постанови необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/3192/19 від 29.05.2019 року, адміністративний позов ФОП ОСОБА_2 до ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов було повністю задоволено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду по відповідній справі від 07.10.2019, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 року було залишено без змін. Постанову № 12 Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області було скасовано рішенням Красногвардійського районного суду Дніпропетровська № 204/2622/19 від 21.11.2019 року. Під час розгляду справ №160/3192/19 та № 204/2622/19 було встановлено, що з метою виготовлення та пошиву норкової шуби, за згодою ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 за договором купівлі продажу від 20.08.2018 року № 20/08-18 було придбано у ТОВ «ЗЛК-ПРОДУКТ» шкурки норки NAFFA, у кількості 20 шт., загальною вартістю 59800,00 грн. Також матеріалами справи встановлено та підтверджено, що між позивачем та відповідачем обговорювались умови виготовлення норкової шуби, матеріали з яких вона виготовляється, її розмір та інші. Протягом всього процесу виготовлення шуби сторонами оговорювались всі деталі засобами електронного зв`язку. ОСОБА_1 також зазначила, що вона не має намірів приїхати з метою примірки шуби та її влаштує примірка макету із тканини, який був висланий ФОП ОСОБА_2 поштою.

В ході судового розгляду справ було також встановлено, що твердження ОСОБА_1 про те, що ФОП ОСОБА_2 продав фальсифікований товар, не знайшли свого підтвердження. Окрім цього, було встановлено, що відповідний договір між позивачем та відповідачем було укладено з дотриманням усіх вимог законодавства про захист прав споживачів. ОСОБА_1 була надана уся необхідна інформація стосовно товару (шуби) та її характеристик, а відтак права позивача порушені не були, оскільки під час виготовлення шуби сторонами оговорювалися усі деталі. Крім того, представник відповідача зазначає, що відповідачу не відомо щодо якої шуби заявлені позовні вимоги, адже позивач своєчасно отримав шубу належної якості, без недоліків у виконаній роботі. На шуби, які виробляє ательє «ІНФОРМАЦІЯ_3», вишивається відповідне маркування, а також рекомендації по догляду за виробом. Відповідачу не відомо, а позивачем не доведено щодо якої шуби останній заявляє свої позовні вимоги та звідки у позивача взялась неякісна шуба без відповідного маркування через більше ніж рік від дати виготовлення шуби для ОСОБА_1 . Позивач не вчинив жодних дій щодо проведення експертизи товару, а відтак, посилання на той факт, що шуба має суттєвий дефект, є лише припущенням позивача. Щодо купівлі шкурок норки у ТОВ «Південно-північний альянс», то у вказаному договір купівлі-продажу допущена помилка, а назва підприємства вказана помилково. ФОП ОСОБА_2 придбав шкурки норки у ТОВ «ЗЛК-ПРОДУКТ», а вказівка у первинних документах продавця - ТОВ «Південно-північний альянс» відбулася помилково. Це підтвердив директор ТОВ «Південно-північний альянс», який у свою чергу є керівником ТОВ «ЗЛК-ПРОДУКТ». Таким чином, відповідач вважає доводи позивача, викладені у позовній заяві, необґрунтованими, тому просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с. 81-87).

31 січня 2020 року від представника позивача Цалина Р.В. до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, яку представник позивача обґрунтовує тим, що 20.12.2019 року на електронну адресу представника позивача надійшов відзив на позовну заяву, даний відзив надіслано із пропущенням 15-ти денного строку, а також його не було надіслано третій особі, чим було порушено вимоги ЦПК України. Представник позивача заперечує проти доводів, викладених у відзиві, зазначає, що у відзиві жодним чином не було заперечено того факту, що виготовлена ФОП ОСОБА_2 шуба не відповідає власній вартості та якості, містить прихований дефект, тобто є виробом неналежної якості. Не підтверджені жодним доказом та не відповідають дійсності доводи відповідача про те, що на шуби, які виробляє ательє «ІНФОРМАЦІЯ_3», вшивається відповідне маркування, а також рекомендації по догляду за виробом, адже в Протоколі огляду від 01.10.2019, який проводився слідчим СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Гопнічем К.В. в межах кримінального провадження № 42018042630000524 зазначено, що на виробі (шубі) відсутні будь-які ярлики, які б вказували на марку виробника, розмір, склад та способи догляду за виробом. Крім того, доводи відповідача про те, що позивач не вчинив жодних дій щодо проведення експертизи товару, не відповідають нормам законодавства, адже саме на відповідача покладається проведення відповідної експертизи. Надуманими і такими, що не відповідають дійсності, є і доводи зазначені відповідачем у відзиві з приводу того, що ФОП ОСОБА_2 придбав шкурки норки NAFFA у ТОВ «ЗЛК-ПРОДУКТ», а вказівка у первинних документах продавця - ТОВ «Південно-Північний альянс» відбулася помилково, адже у момент купівлі шкурок норки ТОВ «Південно-Північний альянс» ще не було зареєстровано, а ФОП ОСОБА_2 під час допиту особисто підтвердив, що придбав шкурки норки у ТОВ Південно-Північний альянс». Враховуючи викладене, представник позивача просить вирішувати справу за наявними матеріалами та не брати до уваги відзив, а також задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 120-123).

06 березня 2020 року до канцелярії суду надійшло пояснення від представника третьої особи Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області Шай А.С., в якому зазначено, що відсутні об`єктивні підстави вважати, що рішення по даній справі вплине на права та обов`язки ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області по відношенню до ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_5 , а тому участь Головного управління в якості третьої особи у даній справі буде безпідставною й такою, що не ґрунтується на приписах процесуального закону, а тому повідомляє суд про можливість розгляду даної справи за відсутності представника третьої особи (а.с. 152,153).

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30.10.2019 року дана позовна заява була залишена без руху (а.с. 60)

01.11.2019 року представником позивача адвокатом Цалин Р.В. подано заяву про усунення недоліків (а.с. 62-63).

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 04.11.2019 року по даній співі відкрито провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання (а.с. 66).

02.12.2019 року подано заяву представником відповідача ОСОБА_6 про відкладення розгляду справи (а.с. 74,75).

Представником позивача Цалин Р.В. 31.01.2020 до Самарського районного суду м. Дніпропетровська подано заяву про відкладення розгляду справи (а.с. 126,127).

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду (а.с. 138).

18.03.2019 року подано заяву представником відповідача ОСОБА_6 про відкладення розгляду справи (а.с. 162, 163).

Представником позивача Цалин Р.В. 04.08.2020 до Самарського районного суду м. Дніпропетровська подано заяву про відкладення розгляду справи (а.с. 186-188).

27.08.2020 року представником позивача адвокатом Цалин Р.В. було подано заяву про залучення до розгляду справи спеціаліста (а.с. 192-194).

16.09.2020 року представником відповідача ОСОБА_6 до справи були подані письмові пояснення (а.с. 199, 200).

Представником позивача 16.09.2020 року подана заява про приєднання доказів до матеріалів справи (а.с. 202-204).

21.09.2020 року відповідачем ОСОБА_2 було подано клопотання, в якому він просив суд не приймати до уваги електронні докази, які надав до суду позивач, а саме: CD-R диск з відеозаписами примірки шуби та листуванням (а.с. 212).

В судовому засіданні позивач позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити, також пояснила, що вказана шуба була пошита неякісно та з дуже поганих матеріалів.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, також пояснив, що на шубах його виробництва є фірмовий ярлик (лейбл), шуба позивачці була пошита якісно та з добрих матеріалів, позивачці було запропоновано повернути шубу для усунення недоліків, але вона відмовилася. Надана суду для огляду шуба з хутра норки не є його виробом. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 27.08.2020 позивачем ОСОБА_1 було надано спірну шубу, яка була оглянута за участю спеціаліста ОСОБА_7 , за фахом майстра виробничого навчання кравців-закрійників. При огляді було встановлено, що конструктивні особливості виробу не витримані: зміщені плечові шви, при з`єднанні рукава з проймою порушена технологія, кінці коміра не рівняються, підклад пришито вручну нерівномірним швом не за технологією.

Крім того, хутро має проплішини посеред лоскутів, хутро лежить нерівномірно.

Суд надавав відповідачу час для надання доказів - зразка продукції у вигляді аналогічної шуби, проте такий доказ ні в натуральному вигляді, ні у вигляді фото- чи відео зображення відповідачем представлено не було. Так само відповідачем, незважаючи на демонстрацію виробу позивачу в мережі Інстаграм, зображення саме того екземпляру продукції, який є спірним по справі та виготовлявся і надсилався для ОСОБА_1 , також не було надано.

Представник третьої особи Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, подав до суду письмові пояснення, також просив розглядати справу без їх участі (а.с. 152-153).

ІІІ. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

Судом встановлено: як випливає з матеріалів справи, зі змісту веб-сторінки в мережі Інтернет за адресою ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) відповідач розмістив публічну пропозицію укласти договір щодо створення матеріального активу: виготовлення та пошив норкової шуби. Після розміщення пропозиції до відповідача звернулася фізична особа ОСОБА_1 та зробила замовлення на пошив норкової шуби.

14 серпня 2018 року після того, як сторони домовились щодо умов співробітництва, ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти трьома транзакціями по 13972,00 грн. за кожну транзакцію, та однією транзакцією на суму 12684,00 грн. на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , шляхом поповнення готівкою в терміналі самообслуговування на карту ПриватБанку № НОМЕР_1 в м. Миколаїв, а разом 14.08.2018 року нею було сплачено 54600,00 грн. (а.с. 15,16).

З метою виготовлення та пошиву норкової шуби, за згодою ОСОБА_1 , фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 20.08.2018 року № 20/08-18 було придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЛК-ПРОДУКТ» шкурки норки NAFFA, у кількості 20 шт. та необхідну фурнітуру, загальною вартістю 59800,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями договору купівлі-продажу від № 20/08-18 від 20.08.2018 року, додаткової угоди від 22.05.2019 року до договору купівлі-продажу № 20/08-18 від 20.08.2018 року, копіями квитанцій на оплату послуг за договором купівлі-продажу № 20-08-1 у кількості 6 шт. - від 20.08.2018 року № 20/08-18, від 21.08.2018 року № 21/08-18, від 22.08.2018 року № 22/08-18, від 23.08.2018 року № 23/08-18, від 24.08.2018 року № 24/08-18, від 27.08.2018 року № 27/08-18, видаткової накладної СН-0000003 від 20.08.2018 року, рахунку-фактури №20-08-1 від 20.08.2018 року (а.с. 21-25).

08 вересня 2018 року на виконання вимог укладеного між сторонами договору, ОСОБА_1 було здійснено остаточну оплату за норкову шубу. Підтвердженням перерахування ОСОБА_1 грошових коштів є виписка від 08.01.2019 року по картці/рахунку позивача НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з якої випливає, що 08.09.2018 року ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти двома транзакціями у сумі 14000,00 грн. та 13300,00 грн., що разом складає 27300 грн. (а.с. 17).

Матеріалами справи підтверджено, що за пошив норкової шуби ОСОБА_1 було сплачено 81900,00 грн.

Таким чином, на вимогу виконання укладеного договору, ФОП ОСОБА_2 виготовив та передав у власність ОСОБА_1 норкову шубу, а остання отримала її та сплатила за неї грошові кошти у повному розмірі.

10 вересня 2018 року ОСОБА_1 було отримано виготовлену норкову шубу через відділення «Нова пошта» у м.Миколаєві, що підтверджується експрес-накладною № 59000362186922 від 08.09.2018 року, долученою до матеріалів справи (а.с. 18).

Надалі відповідачем було отримано повідомлення, що ОСОБА_1 бажає перекроїти отриману нею шубу, на що позивач погодився та 10.09.2018 року Замовником було повернуто шубу з метою її перекрою через відділення «Нова пошта», про що свідчить долучена до матеріалів справи експрес-накладна № 59000362380540 від 10.09.2018 року (а.с. 18).

13 жовтня 2018 року позивачем було повторно направлено виготовлену норкову шубу через відділення «Нова пошта» ОСОБА_1 , про що свідчить експрес-накладна № 59000370908831 від 13.10.2018 року.

Проте, вдруге отримавши шубу, ОСОБА_1 зазначила, що отримана нею шуба не відповідає вартості та якості та звернулася із заявою до ГУ Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області, на підставі чого і була проведена перевірка (а.с. 36-38).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 року по справі №160/3192/19, адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанови - задовольнити повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про накладення стягнення, передбаченого статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» №7 від 20.03.2019 року. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про накладення стягнень передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» №8 від 20.03.2019 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 1921,00 грн. (а.с. 92-99).

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21.11.2019 року по справі №204/2622/19, позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення № 12 від 20.03.2019 року, винесену першим заступником начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області О. Потоцьким, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у сумі 17 грн. (а.с. 100-104).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 року по справі №160/3192/19, апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі №160/3192/19 залишено без змін (а.с. 105-113).

Таким чином, всі вищевказані обставини були встановлені й рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у адміністративній справі 160/3192/19, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року.

З вищевказаними судовими рішеннями можна ознайомитись у відкритому доступі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за наступними посиланнями: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82401991 і http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85146954 відповідно.

Відтак, вищевказані обставини не підлягають доказуванню, оскільки вони встановлені рішенням суду у адміністративній справі, яке не було скасоване і набрало законної сили.

Той факт, що судами в порядку адміністративного судочинства були задоволені позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 , не є підставою для відмови в цивільному позові, оскільки у згаданих розглянутих справах адміністративної юрисдикції встановлювалися обставини та надавалася оцінка підставам притягнення ФОП ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, пов`язаної з ненаданням замовнику інформації про товар та щодо укладення договору з замовником. У жодній із вказаних адміністративних справ не з`ясовувалися відповідність виробу замовленню, його якість - технологічним вимогам, вказані рішення ухвалені в межах заявлених адміністративних позовних вимог. Натомість такі обставини є предметом доказування у даній цивільній справі.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», укладення договору на відстані відбувається за допомогою засобів дистанційного зв`язку: телекомунікаційних мереж, поштового зв`язку, телебачення, інформаційних мереж, зокрема, Інтернет (статті 1, 13 цього Закону).

Оформлення замовлення товару через сайт є отриманням оферти, а прийняття товару через пошту є акцептом після якого договір купівлі-продажу товару на відстані вважається укладеним.

Таким чином, в даному випадку, відбулось замовлення товару на сайті, доставка товару покупцю поштою та сплата коштів за товар договором купівлі-продажу товару, укладеним на відстані відповідно до ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п. 1.1. Правил продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями, що затверджені Наказом Міністерства економіки України №103 від 19.04.2007 (далі - Правила), останні визначають відносини між споживачем і суб`єктом господарювання - продавцем товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями на підставі договору купівлі-продажу, укладеного на відстані чи поза торговельними або офісними приміщеннями, а також регламентують вимоги в дотриманні прав споживачів щодо належної якості, безпеки і належного торговельного обслуговування.

За змістом п. 1.1. Правил, предметом їх регулювання є насамперед дистанційний продаж продукції чи товарів не за місцем їх виробництва чи знаходження, за договорами купівлі-продажу.

Пунктом 1.7. Правил встановлено, що споживач має право розірвати договір, укладений поза торговельними або офісними приміщеннями, за умови повідомлення про це продавця протягом чотирнадцяти днів з дати одержання документа, який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями чи прийняття товару або першої поставки такого товару, за умови, що такий товар є річчю, а прийняття чи поставка товару відбувається пізніше часу одержання споживачем документа на їх продаж.

Правовідносини за договорами про надання послуг, їх виконання, припинення чи розірвання регулюється загальними положеннями ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів» (ч. 1 ст. 10 Закону).

Стаття 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування тощо.

Відповідно до ст. ст. 1, 13 Закону України «Про захист прав споживачів», укладення договору продавцем (виконавцем) із споживачем на відстані відбувається за допомогою засобів дистанційного зв`язку: телекомунікаційних мереж, поштового зв`язку, телебачення, інформаційних мереж, зокрема Інтернет.

Положеннями ч. 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 673 ЦК України, у разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Відповідно до ст. 707 ЦК України, покупець має право протягом чотирнадцяти днів з моменту продажу йому непродовольчого товару належної якості, обміняти його на аналогічний товар, а якщо у продавця немає необхідного для обміну товару, продавець має право повернути придбаний товар продавцеві та одержати сплачену за нього суму. Таке ж право покупця (споживача) на обмін товару належної якості, а в разі відсутності аналогічного товару для обміну, який влаштовує покупця, - на розірвання договору та одержання назад грошей, сплачених за товар, передбачено і ст. 9 Закону України Про захист прав споживачів.

При цьому, частинами 3, 4 статті 12 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями споживач має право розірвати договір за умови повідомлення про це продавця (виконавця) протягом чотирнадцяти днів з дати одержання документа, який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями чи прийняття продукції або першої поставки такої продукції, за умови, що така продукція є річчю, а прийняття чи поставка продукції відбувається пізніше часу одержання споживачем документа на їх продаж.

У разі розірвання договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, споживач повинен повідомити продавця (виконавця) про місце, де продукція може бути повернена. Договором може передбачатися, що продукція або результати робіт (послуг), що були надіслані поштою, повинні у разі розірвання договору також бути повернені поштою. Будь-які витрати, пов`язані з поверненням продукції, покладаються на продавця (виконавця). Продавець (виконавець) повинен відшкодувати витрати споживача у зв`язку з поверненням продукції. У разі розірвання договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, обов`язок споживача зберігати у себе продукцію припиняється по закінченні шістдесяти днів після її одержання. Якщо продавець (виконавець) не вживає заходів для повернення її собі протягом зазначеного періоду, така продукція переходить у власність споживача без виникнення зобов`язання з оплати її вартості.

Так, частиною 4 статті 12 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше тридцяти днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору. Споживач має право не повертати продукцію або результати роботи чи послуги до моменту повернення йому сплаченої ним суми грошей.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо споживачеві не було надано документ (електронний документ), який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями, такий правочин не є підставою для виникнення обов`язків для споживача.

Згідно з ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На підтвердження виконання здійснення правочину, відповідачем було надано ОСОБА_1 експрес-накладні відділення «Нова пошта» № 59000362186922 від 08.09.2018 року та № 59000370908831 від 13.10.2018 року.

Таким чином, суд зазначає, що договір про надання послуг із пошиву норкової шуби було укладено дистанційно, за допомогою електронних засобів комунікації, і сторони вчинили відповідні дії на виконання умов цього договору. А саме з боку ОСОБА_1 була здійснена передоплата за виготовлення та пошив норкової шуби, а фізична особа-підприємець ОСОБА_2 почав підготовку до виготовлення шуби та виготовив її у визначений договором строк.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Статтями 77 - 80 ЦПК України встановлено критерії доказів, а саме їх належність, допустимість, достовірність та достатність.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Вирішуючи позов по суті, суд, також, звертає увагу, що відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач, маючи повну можливість доведення своїх заперечень, що полягали в походженні наданої позивачем для огляду шуби з хутра норки, не надав суду жодних доказів не лише зовнішнього вигляду саме тієї шуби, яка була виготовлена ним для позивача, але і аналогічних виробів свого виробництва. Тому суд бере до уваги твердження позивача про походження спірної шуби виробництва відповідача.

Порядок та строки подання доказів визначені ст. 83 ЦПК України:

1. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

2. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

3. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

4. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

5. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

6. У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин.

7. Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів.

8. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Суд не бере до уваги електронний доказ - диск для лазерних систем зчитування (а.с. 205), наданий позивачем, на якому відображено особу жіночої статі з демонстрацією шуби, схожої на предмет спору по справі, оскільки ций доказ не було подано разом з позовом, про нього не було заявлено під час підготовчого розгляду, а надано лише після дослідження всіх наявних доказів. Позивачем не була обґрунтована неможливість подання цього доказу у встановлений законом строк, крім того ідентифікувати спірний предмет за наданим відео неможливо, так само неможливо дійти жодного висновку з питання, та сама чи інша шуба була надіслана позивачу.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З вивчених письмових матеріалів справи та враховуючи позицію позивача, а саме не бажання вважати дійсним укладений про пошив шуби, в зв`язку з тим, що остання пошита не якісно та невідповідно технології, матеріал хутра має очевидні суттєві недоліки. Також враховуючи позицію відповідача, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині розірвання договору побутового підряду щодо пошиву шуби, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 14 серпня 2018 року, та стягнення сплачених позивачем грошових коштів на виконання договору в розмірі 81900 гривень.

Також, розриваючи договір, суд вважає за необхідне привести сторони у попередній стан та зобов`язати позивача повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 шубу з поясом, виготовлені з хутра норки.

Відповідно до частини другої ст. 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У задоволенні вимоги про стягнення збитків у розмірі 163 гривні слід відмовити, оскільки дані кошти є супутніми витратами на доставку товару, що обумовлено дистанційним характером договірних відносин між сторонами, який обрано саме позивачем. Крім того такі витрати в розумінні ст. 22 ЦК України не є збитками.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат згідно ст.141 ЦПК України, ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», яким позивач звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 840 грн. 80коп. в рахунок витрат по сплаті судового збору.

Стягувати витрати на правничу допомогу адвоката в заявленому розмірі 7000,00 гривень на користь позивача немає підстав, оскільки протягом всього розгляду справи жодного платіжного документа на підтвердження даних витрат надано не було.

Керуючись ст.ст. 3-13, 141, 235, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір побутового підряду щодо пошиву шуби, укладеного міжфізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 14 серпня 2018 року.

Зобов`язати ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) шубу з поясом, виготовлені з хутра норки.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) вартість товару неналежної якості в розмірі 81900 (вісімдесят одна тисяча дев`ятсот) гривень.

У задоволенні вимоги про стягнення збитків відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.01.2021 року.

Суддя А.О. Сухоруков