Справа № 491/1131/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2021 року Ананьївський районний суд Одеської області

у складі:головуючого судді Желяскова Олега Олександровичаза участю:секретаря судового засідання Гула О.Р., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора Гурової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ананьїв Одеської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 3 липня 2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , голови Ананьївської міської ради, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,

В С Т А Н О В И В:

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ України з 14 серпня 2000 року по 6 листопада 2015 року, а з 7 листопада 2015 року по 28 вересня 2018 року на службі в Національній поліції України. З 10 квітня 2017 року по 28 вересня 2018 року проходив службу на посаді заступника начальника Ананьївського відділення поліції Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, маючи спеціальне звання майор поліції та спеціальний жетон з індивідуальним номером 0042444, після звільнення зі служби в поліції та припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно подав електронну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік, у наступному за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність, яка охоплює звітний рік (період з 1 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, чим порушив вимоги ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції».

За вказаним фактом відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 16 грудня 2020 року №44/2020 за ч.1 ст.172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначила, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення він не визнає, оскільки своєчасно декларацію після звільнення не подав у зв`язку з хворобою, що на його думку є поважною причиною. Проте, на даний час документальних підтверджень хвороби він не має. Водночас, ОСОБА_1 зазначив, що органами Національної поліції факт несвоєчасного подання ним декларації після звільнення було виявлено ще у квітні 2019 року, про що начальником ГУНП в Одеській області було повідомлено до НАЗК, у зв`язку з чим він вважає, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення сплили, передбачені КУпАП строки накладення адміністративного стягнення, у зв`язку з чим провадження у справі має бути закрито. Також, ОСОБА_1 зауважив, що він не був присутній при складенні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, не був ознайомлений співробітниками поліції зі своїми правами.

Прокурор Котовської місцевої прокуратури Одеської області у судовому засіданні зазначила, що на її думку вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, підтверджена зібраними у справі доказом. Проте, з матеріалів справи дійсно вбачається, що факт вчинення правопорушення було виявлено співробітниками поліції ще у квітні 2019 року, а протокол про адміністративне правопорушення складено лише у грудні 2020 року, у зв`язку з чим на момент розгляду справи, дійсно сплили, передбачені ст.38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення від 16 грудня 2020 року №44/2020 (а.с.5-11) вбачається, що ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ України з 14 серпня 2000 року по 6 листопада 2015 року, а з 7 листопада 2015 року по 28 вересня 2018 року на службі в Національній поліції України. З 10 квітня 2017 року по 28 вересня 2018 року проходив службу на посаді заступника начальника Ананьївського відділення поліції Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, маючи спеціальне звання майор поліції та спеціальний жетон з індивідуальним номером 0042444, після звільнення зі служби в поліції та припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно подав електронну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік, у наступному за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність, яка охоплює звітний рік (період з 1 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, чим порушив вимоги ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції».

З матеріалів справи вбачається, що особою, яка притягується до адміністративної відповідальності є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Ананьїв Одеської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 3 липня 2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями зазначеного паспорту (а.с.33) та картки фізичної особи платника податків (а.с.34).

Згідно абзацу 1 примітки до статті 172-6 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Абзацом 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до положень абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Згідно підпункту «3» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, до яких зокрема відносяться поліцейські.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у проміжок часу з 7 листопада 2015 року по 28 вересня 2018 року проходив службу в Національній поліції України. Зокрема з 10 квітня 2017 року по 28 вересня 2018 року проходив службу на посаді заступника начальника Ананьївського відділення поліції Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, маючи спеціальне звання майор поліції.

Зазначений факт підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення копіями: послужного списку ОСОБА_1 особистий № НОМЕР_3 (а.с.23-29); витягу з наказу ГГУНП в Одеській області від 21 жовтня 2019 року №1379о/с (а.с.30), а також іншими матеріалами справи.

При цьому, відповідно до положень ч.1 ст.17 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 , як співробітник поліції був суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 зазначеного Закону.

Зазначене відповідає положенням частини 2 статті 3 Закону України «Про Національну поліцію», якою визначено, що на працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

При цьому, як вбачається з положень частин 1 та 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 , як поліцейський та особа, на яку згідно підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» мав зобовязання подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, як під час проходження служби, так і перед звільненням та після нього.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 стю.172-6 КУпАП, відповідно до абзацу 1 примітки до зазначеної статті.

Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що вона є бланкетною, оскільки лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм, що вбачається зокрема з примітки до зазначеної статті.

Так, для кваліфікації дій особи за ч.1 ст.172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання її поза строком, визначеним законом.

Як зазначалося, абз.2 ч.2 ст.45 Закону України визначено, що особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі Національне агентство) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 28 вересня 2018 року припинив проходження служби в органах Національної поліції, а отже відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» мав до 1 квітня 2019 року подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік, але своєчасно цього не зробив, подавши зазначену декларацію лише 29 травня 2019 року. Зазначений факт під час розгляду справи учасниками не оспорювався, та в частині подання декларації 29 травня 2019 року підтверджується доданою до протоколу про адміністративне правопорушення роздруківкою відомостей з інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (а.с.16-20).

Проте, слід зазначити, що відповідно до статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Частинами 1-4 статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

У відповідності до положень статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При цьому, відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п`ятій цієї статті.

Частиною 4 статті 38 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, за вчинення якого ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності входить до Глава 13-А «Адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією» Кодексу України про адміністративні правопорушення, а отже відповідно до ч.ч.1, 4 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за його вчинення може бути накладене на особу протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Як зазначалося, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, яке полягає в тому, що він, як особа, яка припинила виконання функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно подав відповідну декларацію за минулий рік, яку мав подати відповідно до положень ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції».

При цьому слід зазначити, що положеннями Закону України «Про запобігання корупції» передбачено ряд заходів контролю за своєчасністю подання декларацій.

Так, частиною 1 статті 51-1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що Національне агентство (НАЗК) проводить щодо декларацій, поданих суб`єктами декларування, такі види контролю: 1) щодо своєчасності подання; 2) щодо правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 51-2 Закону України «Про запобігання корупції» державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов`язані перевіряти факт подання суб`єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.

На виконаннявимог ч.1ст.51-2Закону України«Про запобіганнякорупції»Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 06 вересня 2016 року №19 «Порядок перевірки факту подання суб`єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій» (далі Порядок).

Відповідно до пункту 3 Порядку перевірка факту подання декларацій та повідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання декларацій покладаються на уповноважений підрозділ (уповноважену особу) з питань запобігання та виявлення корупції відповідного органу, або інший структурний підрозділ такого органу (далі відповідальний підрозділ (особа)), визначений керівником органу.

Підпунктом 3 пункту 4 Порядку визначено, що відповідальний підрозділ (особа) відповідного органу перевіряє факт подання декларацій суб`єктів декларування, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 10 робочих днів з граничної дати подання таких декларацій наступного за звітним року, у якому було припинено таку діяльність.

Згідно пункту 5 Порядку відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб`єкти декларування, перевіряє факт подання декларацій шляхом пошуку та перегляду інформації в публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному вебсайті Національного агентства.

Абзацами 1 та 2 пункту 6 Порядку визначено, що У випадку встановлення факту неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб`єктами декларування відповідно до вимог Закону відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб`єкти декларування, повідомляє про це Національне агентство упродовж трьох робочих днів з дня виявлення такого факту. Повідомлення Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (додаток 1), надсилається засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення). У разі повідомлення Національного агентства про неподання чи несвоєчасне подання суб`єктом декларування декларації, подання якої передбачено частиною другою статті 45 Закону, у відповідному повідомленні вказується дата припинення зазначеним суб`єктом діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. До такого повідомлення додаються копії документів, що підтверджують дату припинення зазначеної діяльності.

З матеріалів справи, вбачається, що на виконання вимог ч.1 ст.51-2 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку Начальником ГУНП в Одеській області за вихідним номером 9/2491 від 10 квітня 2019 року було направлено на адресу Національного агентства повідомлення про факт неподання ОСОБА_1 декларації особи, яка припинила діяльність, пов`язану с з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік (а.с.14).

Вказане повідомлення було отримано Національним агентством 24 квітня 2019 року, що підтверджується датою на штрихкоді, проставленому на документі відповідно до пункту 50 розділу ІІІ «Організація електронного документообігу» «Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55.

Як зазначалося, згідно пункту 1 частини 1 статті 51-1 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб`єктами декларування контроль своєчасності подання.

Пунктом 8 Порядку визначено, що у разі встановлення факту неподання декларації суб`єктом декларування Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного органу та спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції. Повідомлення про факт неподання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, надсилається за формою, встановленою в додатку 2 до цього Порядку, з урахуванням положень статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

На виконання зазначених положень Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку Національне агентство листом від 4 березня 2020 року за вихідним №44-07/8057/20 (а.с.12-13) було повідомлено Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, тобто орган структурним підрозділом якого складено протокол про адміністративне правопорушення від 16 грудня 2020 року №44/2020, про встановлення факту несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік.

Зазначений лист було отримано Департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції України 10 березня 2020 року та зареєстровано за вхідним №1812, про що свідчать відповідні відмітки. Тобто саме з зазначеної дати Департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції України було встановлено факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік.

Суд бере до уваги те, що другою необхідною складовою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП є відсутність поважних причин несвоєчасного подання декларації.

При цьому, протокол містить посилання на те, що під час збору матеріалів поважних причини для несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації не встановлено.

Проте, до протоколу будь-яких доказів того факту, що Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України взагалі проводилась будь-яка перевірка щодо причин несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації, хоча відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що, на думку особи, яка його склала, фактичним часом виявлення адміністративного правопорушення слід вважати 16 грудня 2020 року дату коли було зібрано всі матеріали перевірки.

Проте, з такою думкою не можливо погодитись, оскільки з матеріалів справи вбачається, що після отримання листа Національного агентства від 4 березня 2020 року за вихідним №44-07/8057/20 (а.с.12-13) та встановлення факту несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік, перевірка за вказаним фактом була зведена до отримання відомостей щодо проходження ОСОБА_1 служби у органах Національної поліції.

При цьому, зазначені відомості були надані листом Управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області від 5 червня 2020 року за вихідним №9/5401 (а.с.22) з додатками на 41 аркуші (а.с.23-64) та отримані Департаментом внутрішньої безпеки ГУНП в Одеській області 11 червня 2020 року та зареєстровані за №737, про що свідчить відбиток відповідного штампу.

Будь-яких відомостей про те, що Департаментом внутрішньої безпеки ГУНП в Одеській області проводились будь-які інші перевірочні дії матеріали справи не містять.

Проте, отримавши всі додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази ще 11 червня 2020 року протокол про адміністративне правопорушення було складено лише 16 грудня 2020 року.

З наведеного вбачається, що навіть з урахуванням доводів викладених протоколі про те, що датою виявлення адміністративного правопорушення є дата зібрання всіх матеріалів перевірки, після достеменного встановлення з листа Національного агентства від 4 березня 2020 року за вихідним №44-07/8057/20 (а.с.12-13), отриманого 10 березня 2020 року, факту несвоєчасності подання ОСОБА_1 декларації, отримання всіх доказів доданих до протоколу листом Управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області від 5 червня 2020 року за вихідним №9/5401 (а.с.22), отриманим 11 червня 2020 року, протокол про адміністративне правопорушення складено лише 16 грудня 2020 року, тобто в будь-якому випадку після спливу шестимісячного строку, протягом якого, відповідно до положень ст.38 КУпАП, на особу може бути накладено адміністративне стягнення.

Пунктом 7 частини 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю після закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП має бути закрите на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.

Керуючись ст.ст.38, 172-6, 247, 283, 284 КпАП України,-

П о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративні правопорушення від 16 грудня 2020 року №44/2020 за фактом вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ананьїв Одеської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 3 липня 2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , головою Ананьївської міської ради, адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП - закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з закінченням, передбачених ч.2 ст.38 КУпАП, строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: О.О.Желясков

Постанова вступає в законну силу „___ _______ 20__ року.