Справа № 309/49/21

Провадження № 2/309/19/21

У Х В А Л А

іменем України

14 січня 2021 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Ткач О.О., розглянувши матеріали позовної заяви, поданої адвокатом Аннишинець Миколою Васильовичем в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

12.01.2021 року адвокат Аннишинець М.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

При вирішенні питання про можливість прийняття даного позову до розгляду, суддя виходить із такого.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно із ч.3 мст.237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Ст. 238 ЦК України передбачає, що обсяг повноважень представника залежить від конкретної правової підстави виникнення правовідносин представництва.

Відповідно до положень ст.ст.269, 291 ЦК України право на сім`ю є особистим немайновим правом фізичної особи, складовим елементом якого є: право на створення своєї сім`ї та право на вихід з неї, яке тісно пов`язано з фізичною особою.

Відповідно до ч.4 ст.3 СК України сім`я створюється, зокрема на підставі шлюбу.

Сімейні права є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі (ч.1 ст. 14 СК України).

За приписами ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст.110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

В абзаці 2 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" роз`яснено, що сімейне законодавство не передбачає можливості розірвання шлюбу представником одного із подружжя або їх обох за довіреністю останніх, а правила ЦК України про представництво, довіреність і доручення на ці правовідносини не поширюються.

Аналіз вищенаведених норм права у їх сукупності свідчить, що право на пред`явлення позову про розірвання шлюбу має лише один з подружжя та волевиявлення особи, щодо розірвання шлюбу є її індивідуальним бажанням, яке залежить від обставин, що склалися під час спільного проживання у шлюбі і має виражатися самостійно у певних діях, зокрема подання позову про розірвання шлюбу.

Таким чином, право на подачу позову про розірвання шлюбу є особистим правом подружжя, яке не підлягає передорученню.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана представником позивача адвокатом Аннишинець М.В , а не особисто одним із подружжя, а саме: позивачем ОСОБА_3 , що суперечить вищенаведеним вимогам закону.

Разом з тим, звертаю увагу на те, що заборона подання позовної заяви про розірвання шлюбу представником одного з подружжя, не виключає участі представника сторони у розгляді справи про розірвання шлюбу.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках: коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи вищевикладене позовна заява підлягає поверненню позивачеві як така, що подана особою, яка не має права її підписувати.

Керуючись ст. 14, 110 СК України, ст. 185, 260, 209-210, 351-355 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву, подану адвокатом Аннишинець Миколою Васильовичем в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вважати неподаною та повернути її позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя Хустського

районного суду: Ткач О.О.