ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

13.01.2021Справа № 910/5099/20

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши заяву юридичної особи - резидента Республіки Кіпр OPALCORE LTD про відвід судді Маринченка Я.В. від розгляду справи № 910/5099/20

за позовом юридичної особи - резидента Республіки Кіпр OPALCORE LTD

до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

про стягнення 689 522 286 грн 77 коп.

за участі Офісу Генерального прокурора

Представники учасників: не викликались

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року юридична особа - резидент Республіки Кіпр OPALCORE LTD звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про стягнення 689 522 286 грн 77 коп. заборгованості, яка виникла в зв`язку з неналежним виконанням умов договору про відкриття рахунку у цінних паперах № СУ20050528 від 25.06.2013, договору банківського рахунку для іноземного інвестора - юридичної особи №717 від 27.06.2013

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2020 відкрито провадження у справі № 910/5099/20 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Згідно службової записки начальника режимно-секретного відділу Хілько М.Є. Обл. № 293рсв від 30.10.2020 на виконання ухвали суду від 20.08.2020 від Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" надійшло клопотання від 29.10.2020 року про долучення доказів з грифом секретності "таємно" (вх.№ 163т).

02.11.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва справу № 910/5099/20 передано для визначення судді, який має повноваження для розгляду справ, документи яких містять гриф секретності "таємно".

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/1600 від 03.11.2020 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/5099/20 у зв`язку із відсутністю допуску до державної таємниці у судді Ягічевої Н.І.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2020 справу № 910/5099/20 передано на розгляд судді Маринченко Я.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 постановлено прийняти до провадження справу 910/5099/20 в закритому судовому засіданні. Окрім того, учасників справи повідомлено, що матеріали справи містять інформацію із ступенем секретності "Таємно", тому для участі в судовому засіданні допускаються лише особи, яким надано допуск до державної таємниці за відповідною формою (пункт 663 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939). Зазначені особи повинні мати при собі документ, що посвідчує особу, та завчасно подати до відділу режимно-секретної роботи Господарського суду міста Києва довідку про наявність допуску до державної таємниці за формою 14 та припис на виконання завдання за формою 15 (пункти 106, 668 Порядку).

Протокольною ухвалою від 24.12.2020 суд відклав підготовче засідання на 04.02.2021.

29.12.2020 від юридичної особи - резидента Республіки Кіпр OPALCORE LTD надійшла заява про відвід судді Маринченка Я.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2020 суд визнав заяву юридичної особи - резидента Республіки Кіпр OPALCORE LTD про відвід судді Маринченка Я.В. від розгляду справи № 910/5099/20 необґрунтованою; заяву юридичної особи - резидента Республіки Кіпр OPALCORE LTD про відвід судді Маринченка Я.В. від розгляду справи № 910/5099/20 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2021 заяву юридичної особи - резидента Республіки Кіпр OPALCORE LTD про відвід судді Маринченка Я.В. від розгляду справи № 910/5099/20 передано на розгляд судді Плотницькій Н.Б.

Вказана заява мотивована тим, що на думку позивача, існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Зокрема заявник вказує на те, що 02.12.2020 позивачем була отримана ухвала від 27.11.2020, якою підготовче судове засідання по справі було призначено на 24.12.2020 о 14:30 год., а також повідомлено учасників справи, що матеріали справи містять інформацію із ступенем секретності "Таємно", тому для участі в судовому засіданні допускаються лише особи, яким надано допуск до державної таємниці за відповідною формою. Проте, позивачем на адресу суду за допомогою засобів поштового зв`язку та електронну адресу було направлено аналогічні за змістом заяви з процесуальних питань, в яких останнім викладена правова позиція позивача щодо забезпечення реалізації його права на захист, права на справедливий суд, права на доступ до правосуддя з огляду на те, що матеріали справи містять окрему інформацію із ступенем секретності "Таємно". Так, представником позивача було висловлено правову позицію, згідно якої розгляд справи мав відбуватись окремо щодо документів, які містять таємницю та таких, які не містять таємниці і просив допустити його до участі в незасекреченій частині засідання.

Представник позивача зазначає, що 24.12.2020 він завчасно прибув в корпус суду, де знаходиться зал судових засідань № 37, зазначений в ухвалі, в 14:10, про що було зроблено запис в журналі допуску осіб до приміщення суду представниками охорони. О 16:10 в судове засідання були запрошені представники сторін. При цьому, до початку судового засідання з`ясовувалось питання наявності у них допуску до державної таємниці. Суддя Маринченко Я.В. пояснив, що справа буде розглядатись виключно у закритому провадженні і лише за участі осіб, що мають і нададуть суду допуск до державної таємниці. Більш того, якщо рішення по цій справі буде містити інформацію, що має секретність - таке рішення позивач не отримає.

Вказані обставини, на думку заявника, свідчать про упередженість судді Маринченко Я.В. при розгляді даної справи, що є підставою для відводу судді від її розгляду.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Розглянувши заяву юридичної особи - резидента Республіки Кіпр OPALCORE LTD про відвід судді Маринченка Я.В. від розгляду справи № 910/5099/20, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до частини 1 статті 24 Конституції громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що не можуть бути підставами для відводу посилання заявника на дії суду щодо задоволення або відмови у задоволенні певних клопотань та заяв, а також процесуальна форма вчинення такої дії, оскільки такі підстави для відводу статтями 35 та 36 Господарського процесуального кодексу України не передбачені та фактично є незгодою сторони з процесуальними рішеннями судді.

З протоколу судового засідання від 24.12.2020 вбачається, що представника позивач було видалено з зали судового засідання, у зв`язку із відсутністю належним чином оформленого допуску до державної таємниці. Представника відповідача також було видалено з зали судового засідання до отримання останнім допуску до державної таємниці, погодженого Службою Безпеки України. З метою забезпечення дотримання прав всіх учасників процесу та надання можливості здійснити оформлення допуску до державної таємниці представників сторін для можливості приймати участь у судових засіданнях, підготовче засідання відкладено на 04.02.2021.

Статтею 7 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із частинами 1, 8, 9, 10 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у господарських судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом.

Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.

Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення судочинства в господарських судах. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов`язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно службової записки начальника режимно-секретного відділу Хілько М.Є. Обл. № 293рсв від 30.10.2020 на виконання ухвали суду від 20.08.2020 від Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" надійшло клопотання від 29.10.2020 про долучення доказів з грифом секретності "таємно" (вх.№ 163т).

02.11.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва справу № 910/5099/20 передано для визначення судді, який має повноваження для розгляду справ, документи яких містять гриф секретності "таємно".

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/1600 від 03.11.2020 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/5099/20 у зв`язку із відсутністю допуску до державної таємниці у судді Ягічевої Н.І.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2020 справу № 910/5099/20 передано на розгляд судді Маринченка Я.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 постановлено прийняти до провадження справу 910/5099/20 в закритому судовому засіданні. Окрім того, учасників справи повідомлено, що матеріали справи містять інформацію із ступенем секретності "Таємно", тому для участі в судовому засіданні допускаються лише особи, яким надано допуск до державної таємниці за відповідною формою (пункт 663 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939). Зазначені особи повинні мати при собі документ, що посвідчує особу, та завчасно подати до відділу режимно-секретної роботи Господарського суду міста Києва довідку про наявність допуску до державної таємниці за формою 14 та припис на виконання завдання за формою 15 (пункти 106, 668 Порядку).

Суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулюються Законом України "Про державну таємницю".

Відповідно до норм статті 1 Закону України "Про державну таємницю" державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою; віднесення інформації до державної таємниці - процедура прийняття (державним експертом з питань таємниць) рішення про віднесення категорії відомостей або окремих відомостей до державної таємниці з установленням ступеня їх секретності шляхом обгрунтування та визначення можливої шкоди національній безпеці України у разі розголошення цих відомостей, включенням цієї інформації до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, та з опублікуванням цього Зводу, змін до нього; допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації; доступ до державної таємниці - надання повноважною посадовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень;

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну таємницю" дія цього Закону поширюється на органи законодавчої, виконавчої та судової влади, органи прокуратури України, інші державні органи, в тому числі територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, утворені як відокремлені підрозділи центрального органу виконавчої влади без статусу юридичної особи, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації усіх форм власності, об`єднання громадян (далі - державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації), що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, громадян України, іноземців та осіб без громадянства, яким у встановленому порядку наданий доступ до державної таємниці.

Відповідно до частини 6 статті 5 Закону України "Про державну таємницю" забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов`язана з державною таємницею, покладається на керівників зазначених органів, підприємств, установ і організацій.

За приписами частини 1 статті 34 Закону України "Про державну таємницю" державні органи, в тому числі правоохоронні, державного фінансового контролю та суди, з метою охорони державної таємниці мають за погодженням із Службою безпеки України встановлювати порядок здійснення своїх функцій щодо державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею.

Згідно із частиною 1 статті 12 Закону України "Про державну таємницю" Служба безпеки України формує Звід відомостей, що становлять державну таємницю на підставі рішень державних експертів з питань таємниць. Зазначений Звід та зміни до нього набирають чинності з моменту опублікування в офіційних виданнях України.

Стаття 14.2.2 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року № 440, передбачає таку категорію відомостей, як відомості про зміст матеріалів судочинства, у тому числі судових справ (адміністративних, кримінальних, цивільних, господарських) з питань, які містять інформацію, віднесену до державної таємниці. Для всіх відомостей цієї категорії встановлені єдині критерії: ступінь секретності; строк дії рішення про віднесення інформації до державної таємниці; суб`єкти режимно-секретної діяльності, державні експерти яких приймають рішення про віднесення інформації до державної таємниці.

За приписами статті 18 Закону України "Про державну таємницю" з метою охорони державної таємниці впроваджуються, зокрема, єдині вимоги до виготовлення, користування, збереження, передачі, транспортування та обліку матеріальних носіїв секретної інформації; дозвільний порядок провадження державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями діяльності, пов`язаної з державною таємницею; обмеження оприлюднення, передачі іншій державі або поширення іншим шляхом секретної інформації; особливості здійснення державними органами їх функцій щодо державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, діяльність яких пов`язана з державною таємницею; режим секретності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею; спеціальний порядок допуску та доступу громадян до державної таємниці.

Частиною 1 статті 21 Закону України "Про державну таємницю" визначено, що в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі - РСО), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації.

За приписами частини 8 статті 21 Закону України "Про державну таємницю" основними завданнями РСО є, зокрема, недопущення необгрунтованого допуску та доступу осіб до секретної інформації; своєчасне розроблення та реалізація разом з іншими структурними підрозділами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій заходів, що забезпечують охорону державної таємниці; в) запобігання розголошенню секретної інформації, випадкам втрат матеріальних носіїв цієї інформації, заволодінню секретною інформацією іноземними державами, іноземними юридичними особами, іноземцями, особами без громадянства та громадянами України, яким не надано допуску та доступу до неї; забезпечення запровадження заходів режиму секретності під час виконання всіх видів робіт, пов`язаних з державною таємницею, та під час здійснення зовнішніх відносин; організація та ведення секретного діловодства; здійснення контролю за станом режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях та на підпорядкованих їм об`єктах.

У вказаній статті зазначено, що РСО, зокрема, мають право одержувати від громадян, яким оформляються документи на допуск до державної таємниці, анкетні дані.

Відповідно до частини 6 статті 22 Закону України "Про державну таємницю" якщо потреба громадянина у відомостях, що становлять державну таємницю, не пов`язана з місцем роботи, служби або навчання, документи про надання допуску до державної таємниці можуть оформлятися за місцем провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею.

Суд роз`яснює представнику позивача, що останній має право на отримання допуску до державної таємниці шляхом звернення безпосередньо до суду з метою оформлення відповідних документів в порядку, визначеному Законом України "Про державну таємницю", а також Порядком організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939

До цього часу, враховуючи те, що дана справа містить відомості, які становлять державну таємницю, представник позивача позбавлений можливості приймати участь у підготовчих та судових засіданнях, оскільки розгляд справи в двох режимах (в незасекреченій та засекреченій) є неможливим.

Неможливість такого розгляду полягає в тому, що під час судового засідання сторони мають право надавати усні пояснення з приводу доказів, в тому числі і тих, які містять інформацію, що становить державну таємницю, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги тощо, тобто користуватися всіма права, наданими процесуальним законом. Так, вказане може призвести до отримання представником позивача інформації, що містить відомості, які становлять державну таємницю, що є неприпустимим.

Крім того, суд зазначає, що підготовчі та судові засідання у справах, що містять державну таємницю проводяться у спеціально обладнаному залі судових засідань. Фіксування розгляду справи в судовому засіданні за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу не проводиться.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 1 статті 209 Господарського процесуального кодексу України суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються.

Статтею 210 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред`являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.

Учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу письмових, речових та електронних доказів або протоколів їх огляду, ставити питання експертам. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої було викликано експерта.

З огляду на викладені вище норми процесуального закону суд зазначає, що докази, якими обґрунтовуються обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень суд оцінює та досліджує у сукупності. Такі докази покладаються в основу ухваленого судового рішення.

Частинами 1, 2, 3, 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Ухвалою від 09.11.2020 було постановлено здійснювати розгляд справи № 910/5099/20 в закритому режимі.

З огляду на викладене, посилання позивача на відмову судді Маринченка Я.В. допустити представника позивача Ляшенко С.В. до участі у справі через відсутність у останнього допуску до державної таємниці є безпідставними та необґрунтованими.

Суд вважає за необхідне вказати, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

В той же час, суд зазначає, що вказані у заяві про відвід судді Маринченка Я.В. доводи фактично зводяться до незгоди заявника із процесуальними діями судді та прийнятими суддею рішеннями під час розгляду даної справи.

Враховуючи зазначене вище, суб`єктивна думка учасника процесу щодо процесуальних рішень, які повинні були бути прийняті суддею у даній справі, а також незгода з процесуальними рішеннями судді, прийнятими в ході розгляду справи, не можуть бути підставою для відводу судді.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що наведені заявником у заяві про відвід обставини не підтверджують упередженість судді Маринченка Я.В. при розгляді справи № 910/5099/20 та не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, для відводу судді Маринченка Я.В. від розгляду справи № 910/5099/20.

Відповідно до частини 1 статті 39 Господарського процесуального кодексу України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 38, 39, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви юридичної особи - резидента Республіки Кіпр OPALCORE LTD про відвід судді Маринченка Я.В. від розгляду справи № 910/5099/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Н.Б.Плотницька