ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.01.2021 року Справа № 912/4025/19
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,
суддів Кощеєва І.М., Орєшкіної Е.В.
секретар судового засідання Грачов А.С.
представники сторін: не з`явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.08.2020 у справі 912/4025/19 (колегія суддів у складі головуючого судді Кабакової В.Г., суддів Вавренюк Л.С., Тимошевської В.В., повне рішення складено 21.08.2020)
за позовом Приватного підприємства "Удача", с. Ганно-Требинівка Устинівського району Кіровоградської області
до відповідача Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)", с. Інгульське Устинівського району Кіровоградської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - Державної установи "Устинівський виправний центр (№37), с. Інгульське Устинівського району Кіровоградської області
про визнання недійсною додаткової угоди
та за зустрічним позовом Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)", с. Інгульське Устинівського району Кіровоградської області
до відповідача Приватного підприємства "Удача", с. Ганно-Требинівка Устинівського району Кіровоградської області
про зобов`язання виконати умови додаткової угоди
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позовних вимог та рішення суду.
У грудні 2019 року Приватне підприємство "Удача" (надалі позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" (надалі відповідач) та просило визнати недійсною Додаткову угоду до Договору підряду №Г-18 від 23.01.2017, укладену 25.09.2017 між Приватним підприємством "Удача" та Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)".
Позовні вимоги з урахуванням заяви від 12.03.2020 про доповнення підстав позову обґрунтовані тим, що оспорювана додаткова угода порушує права позивача, укладена на вкрай невигідних для нього умовах, суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки врегульовує відносини як за договором позики так і за договором підряду, правовідносини за якими є логічно не пов`язаними між собою та не відповідають поняттям договору підряду, ст. 837 ЦК України. Вказує, що ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" не являється ні власником, ні землекористувачем спірної земельної ділянки, тому в силу положень ст. 189, 316, 317, 328 ЦК України, ст. 90 ЗК України не є власником урожаю, вирощеного на цій земельній ділянці, немає права ним розпоряджатися, тобто не мало достатнього обсягу прав на укладання оспорюваного правочину щодо чужого майна.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на його необгрунтованість.
22.01.2020 відповідач ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)" звернувся до Господарського суду Кіровоградської області із зустрічною позовною заявою до Приватного підприємства "Удача" та просив зобов`язати ПП "Удача" виконати умови Додаткової угоди №Г-86 від 25.09.2017 до Договору підряду №Г-18 від 23.01.2017 шляхом завезення на елеватор для зарахування на поточний рахунок ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" 6833,02 тони насіння соняшника з покладанням на відповідача за зустрічним позовом судових витрат.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП "Удача" зібрало протягом вересня жовтня 2017 року урожай соняшника на площі 3193 га, виходячи із середньої врожайності в загальному обсязі 6833,02 тони, але всупереч умовам Додаткової угоди №Г-86 від 25.09.2017 насіння соняшнику не було завезено ні на підприємство, ні на елеватор.
Позивач проти зустрічних вимог заперечував, посилаючись на недійсність додаткової угоди.
Ухвалою суду від 18.03.2020 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом, залучено - Державну установу "Устинівський виправний центр (№37).
Третя особа у своїх поясненнях вказала, що має право постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 6440,2 га, яка перебуває на балансі ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)" та використовується останнім з метою виконання завдань, передбачених ст. 60, 62 КВК України - залучення засуджених до суспільно-корисної праці.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 19.08.2020 у справі 912/4025/19 (колегія суддів у складі головуючого судді Кабакової В.Г., суддів Вавренюк Л.С., Тимошевської В.В.) у задоволенні первісного та зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.
Рішення суду мотивоване відсутністю правових підстав для визнання оскаржуваної додаткової угоди недійсною з огляду на положення ст. 6, 627 ЦК України. Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову суд вказав на його недоведеність та положення п. 5.1. Додаткової угоди №Г-86 від 25.09.2017, яким врегульовані питання взаєморозрахунків між сторонами.
Доводи та вимоги апеляційної скарги і відзиву.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відповідач за первісним позовом, в якій, посилаючись на його незаконність, просив рішення в оскаржуваній частині скасувати, прийняти нове рішення про задоволення зустрічного позову. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Апеляційна скарга обгрунтована наступним:
- суд невірно застосував положення п. 5.1. Додаткової угоди №Г-86 від 25.09.2017, в яких йшлося саме про гарантії прав ДП, а не про гарантовану можливість для ПП «Удача» привласнити весь зібраний з полів ДП урожай;
- суд не врахував, що умовами цієї додаткової угоди було визначено обов`язок підрядника зібрати урожай та завезти його на елеватор, та угода не містить умов щодо звільнення ПП «Удача» від виконання цих зобов`язань, ПП «Удача» привласнила собі весь урожай вартістю більше 70 млн. грн, замість належних їй 23 025 747,06 грн;
- суд безпідставно відхилив докази відповідача, зокрема акт контрольного обкосу та довідку про середню врожайність, оскільки в разі не врегулювання умовами договору певних обставин слід керуватися загальними принципами, надані відповідачем докази є законними методами та засобами доказування. Позивач не оспорював по суті ці цифри, не надавав доказів на їх спростування та суд мав прийняти ці докази до уваги як більш вірогідні;
- суд прийшов до хибного висновку, що відсутність доказів наявності у відповідача соняшника та інформації про елеватор, на який має бути завезено насіння соняшнику, є підставою для відмови в позові, оскільки вказані обставини вирішуються державним виконавцем при примусовому виконанні рішення суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.) відкрито апеляційне провадження, розгляд справи №912/4025/19 призначено в судовому засіданні на 30.11.2020 на 14.30 год.
30.11.2020 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Подобєда І.М. розгляд справи не відбувся. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2020 розгляд справи у судовому засіданні призначений на 16.12.2020 на 14.00 год.
У судове засідання 16.12.2020 сторони явку повноважних представників не забезпечили. 15.12.2020 від апелянта до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його повноважного представника.
Від Позивача за первісним позовом та Третьої особи жодних документів по справі не надходило. Докази належного повідомлення цих осіб про час та місце розгляду справи станом на 16.12.2020 були відсутні, тому розгляд справи було відкладено на 13.01.2021 року. Про час та місце слухання справи сторони повідомлені належним чином.
В зв`язку з відпусткою судді Подобєда І.М. у справі здійснено повторний автоматизований розподіл, за наслідками якого для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Кощеєва І.М., Орєшкіної Е.В. та ухвалою від 13.01.2021 означена колегія прийняла справу до свого провадження.
Представники сторін в судове засідання не з`явилися. Від апелянта 12.01.2021 надійшли додаткові письмові пояснення.
З огляду на те, що явка сторін в судове засідання не визнавалася обов`язковою, сторони були повідомлені про час та місце розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги в цьому судовому засіданні за їх відсутності.
Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обґоворивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив таке.
Як встановлено судом першої інстанції, перевірено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, між ДП "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України №37", як замовником, та ПП "Удача", як підрядчиком, було укладено Договір підряду №Г-18 від 23.01.2017 вирощування товарної сільськогосподарської продукції, відповідно до умов якого:
- замовник доручає, а підрядчик зобов`язується на власний ризик виростити урожай товарної сільськогосподарської продукції у відповідності до умов даного Договору, та розподілити її відповідно до умов договору (розділ 1);
- предметом підряду (результатом виконаних робіт за даним договором) є вирощений та зібраний урожай товарної сільськогосподарської продукції в заліковій вазі або сплата фіксованого розміру доходу замовнику (п. 3.1. договору);
- підрядчик зобов`язується своїми силами, засобами та за свій рахунок своєчасно провести закупівлю насіння відповідної сільськогосподарської культури, мінеральних добрив, засобів захисту, провести необхідний комплекс робіт згідно технології її вирощування та інших агротехнічних заходів, збиранню урожаю (конкретний обсяг робіт сторони врегульовують відповідними додатковими угодами); допускати для ведення обліку і контролю за ходом виконання підрядних робіт представників замовника; після закінчення терміну дії даного договору передати замовнику надану земельну ділянку в аналогічному стані в якому вона була передана в момент укладення договору (п.4.1.договору);
- замовник зобов`язується надати земельну ділянку площею 3468 гектарів в придатному для виконання підрядчиком умов договору стані із земель, які належать замовнику на підставі Акту на право постійного користування серії КР№0002 від 09.11.1995, виданого Устинівською районною радою народних депутатів Устинівського району Кіровоградської області, нормативна грошова оцінка землі станом на 01.01.2017 складає 28 695 грн за 1 гектар та щорічно змінюється. Ризик випадкової втрати або псування предмету підряду несе підрядчик (п. 4.2., 4.3 договору);
- винагорода підрядчика складає 80% вирощеної продукції в заліковій вазі за мінусом вартості витрат, понесених замовником та підрядчиком. З метою забезпечення майнових інтересів замовника сторони встановлюють фіксований гарантований рівень частки доходу від реалізації даного договору яку має отримати замовник, яка у вартісному вираженні становить 8 947 440,00 грн (але не менше 8% від діючої нормативної грошової оцінки землі, наданої згідно п.4.2. договору на момент проведення оплати), за згодою сторін підрядчик зобов`язується в рахунок розрахунків за даним договором щорічно сплачувати зазначену суму щоквартально (частками, які погоджуються сторонами окремо, що відображається окремими додатковими угодами) протягом дії даного договору, при цьому загибель урожаю, низька урожайність не є підставою для заміни або несплати зазначеної у даній умові договору грошової суми. У випадку оплати зазначеної суми замовнику підрядник є таким, що повністю виконав свої зобов`язання перед замовником по даному договору і в повній мірі набуває право власності на весь вирощений урожай за даним Договором (пункт 5.1, 5.2. договору);
- термін остаточних розрахунків та інших змін за даним договором на вимогу сторін може встановлюватися додатковими угодами (пункт 6.1 договору);
- даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2024 року (пункт 8.1 договору).
Договір підряду підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками. До договору укладені додатки №1 та №2 щодо переліку полів, їх площі та місця розташування, найменування, строків та вартості робіт.
25.09.2017 між ДП "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України №37" та ПП "Удача" укладено Додаткову угоду Г-86 до Договору підряду №Г-18 від 23.01.2017 (надалі - Додаткова угода) відповідно до умов якої:
- сторони констатують, що станом на 25.09.2017 об`єм виконаних підрядником робіт відповідно до умов договору №Г-18 від 23.01.2017, який підтверджується актами виконаних робіт, складає 17 199 597,06 грн. Крім того, підрядником було надано поворотну фінансову допомогу замовнику в розмірі 4 070 000,00 грн, таким чином загальна сума заборгованості замовника перед підрядником складає 21 269 597,06 грн (п. 1.1.);
- замовник доручає підряднику виконання робіт зі збирання вирощеного врожаю на площі 3193 га. Вартість робіт зі збирання врожаю визначена сторонами в розмірі 550 грн за 1 га (п. 2.1,2.3.);
- підрядчик зобов`язується своїми силами, засобами та за свій рахунок своєчасно провести збирання вирощеного врожаю сільськогосподарських культур; своїми силами, засобами та за свій рахунок доставити весь об`єм зібраного врожаю на елеватор для зарахування на поточний рахунок замовника до 25.10.2017 (п. 3.1.);
- замовник зобов`язується прийняти виконані роботи зі збирання врожаю і оплатити виконані роботи по збиранню врожаю та доставки його на елеватор та наявну на час укладання угоди заборгованість (п. 3.2.);
- замовник зобов`язується в разі виконання підрядником своїх зобов`язань, передбачених пунктом 3.1. цієї угоди, здійснити розрахунок з підрядником в строк до 30.10.2017 в розмірі вартості зарахованої кількості культур, до погашення всього розміру заборгованості, зазначеному в пункті 1.1. цієї угоди та оплати виконаних робіт по даній угоді. В разі недостатності коштів, виручених від реалізації врожаю, зібраного на площі 3193 га, для погашення всієї заборгованості замовника перед підрядником (сума зазначена в пункті 1.1. та сума, зазначена в актах виконаних робіт, підписаних відповідно до даної угоди), незалежно від причин такої недостатності, всі зобов`язання замовника перед підрядником вважаються погашеними та підрядник не буде мати ніяких претензій до замовника (п. 4.1. 5.1).
Додаткова угода підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками.
Також, 23.01.2017 між Приватним підприємством "Удача", як позикодавцем, та Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)", як позичальником, було укладено Договір №Г-4 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, відповідно до пункту 1.1. якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах передбачених даним Договором.
Відповідно до пункту 2.1. Договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 8 950 000,00 грн без ПДВ.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 16.08.2018 у справі №912/866/18 за позовом ПП «Удача» до ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" про стягнення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги було встановлено, що відповідач дійсно отримав від позивача на виконання зазначеного вище договору про поворотну фінансову допомогу кошти в сумі 4 070 000,00 грн та у визначений даним договором строк їх не повернув.
У задоволенні позову суд відмовив, зважаючи на умови п.5.1 додаткової угоди від 25.09.2017 до Договору підряду № Г-18 від 23.01.2017.
Суд встановив, що додатковою угодою (п. 5.1.) було встановлено підстави, на яких припиняються всі грошові зобов`язання відповідача перед позивачем, в тому числі зобов`язання щодо повернення поворотної фінансової допомоги в розмірі 4 070 000,00 грн і ці підстави виникли. Рішення суду не оскаржувалося та набрало законної сили.
Предметом первісного позову є визнання додаткової угоди від 25.09.2017 до договору підряду № Г-18 від 23.01.2017 недійсною як такої, що порушує права позивача та не відповідає положенням ст. 837 ЦК України.
Предметом зустрічного позову є зобов`язання виконання підрядником обов`язку в натурі шляхом завезення на елеватор насіння соняшнику в кількості 6833,02 тони.
На підтвердження своїх вимог відповідач надав:
- Акт обстеження поля №17 від 06.09.2017, складений комісійно його працівниками, в якому вказано про те, що підрядник без відома замовника зібрав урожай соняшника на площі 7,9 га;
- Акт контрольного обкосу та обмолоту поля №17 від 06.09.2017, складений комісійно його працівниками, згідно якого скошено площу 2 га та намолочено 4280 кг насіння, середня врожайність 21,4 ц/га;
- довідку №01-15-15 від 22.01.2020, видану Управлінням агропромислового та економічного розвитку Устинівської РДА, про середню урожайність технічних культур по району за 2017 рік, а саме соняшник 22,0 ц/га.
Застосоване законодавство і висновки апеляційного суду.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.
Рішення суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні первісного позову жодною із сторін не оскаржується, тому в силу вище наведених положень ст. 269 ГПК апеляційним судом в цій частині не переглядається.
Апелянт оскаржує рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зі встановлених судом обставин справи суд дійшов висновку, що між сторонами склалися правовідносини підряду, та відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
У ст. 849 ЦК визначені права замовника під час виконання роботи, а саме право у бідь-який час перевірити хід і якість роботи. Також замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ч. 1 ст.853 ЦК).
В свою чергу, підрядник повинен виконати роботу відповідно до умов договору та в строки, визначені умовами договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Предметом зустрічного позову є не порушення підрядником умов договору щодо виконання підрядних робіт, а не передання замовнику результатів цих робіт зібраного урожаю насіння соняшнику.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 90 Земельного кодексу України право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію належить власникам земельних ділянок. Аналогічне право, якщо інше не передбачено законом або договором згідно з п. б ч. 1 ст. 95 цього Кодексу мають землекористувачі.
Отже, право власності на врожай набуває лише власник земельної ділянки або землекористувач. Інші особи можуть набути право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію, лише якщо таке право передбачено договором з власником земельної ділянки (землекористувачем).
Як встановлено судом, право постійного землекористування належить третій особі - Державній установі "Устинівський виправний центр (№37), втім земельна ділянка перебуває на балансі у відповідача за первісним позовом та використовується у своїй господарській діяльності, у тому числі з метою виконання завдань, передбачених статтями 60, 62 Кримінально-виконавчого кодексу України, - залучення засуджених до суспільно-корисної праці. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що саме відповідач за первісним позовом є власником вирощеного урожаю, оскільки умови договору не містять іншого.
Матеріали цієї справи не містять доказів про засіяння полів, площу, якими сільськогосподарськими культурами їх було засіяно, про збір урожаю, тощо (додаткових угод до договору, як це передбачено п.4.1, актів виконаних робіт і т.п.).
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 16.08.2018 у справі №912/866/18 було встановлено, що ПП "Удача" здійснило збір урожаю соняшника на полях Державного підприємства площею 3193 га.
Обставини збору урожаю соняшника на полях Державного підприємства площею 3193 га ПП "Удача" судом були встановлені, у тому числі показаннями свідків, підтверджено позивачем в претензії від 05.02.2018 та представником в судовому засіданні.
Зазначеним рішенням також встановлено, що ПП "Удача" не надало доказів виконання ним ч. 2 п. 3.1 Додаткової угоди № Г-86 від 25.09.2017 до договору підряду №Г-18 від 23.01.2017, а саме доказів на підтвердження доставки ним всього зібраного врожаю на елеватор для зарахування на поточний рахунок Державного підприємства до 25.10.2017, а також ПП "Удача" не надало доказів щодо кількості зібраного ним врожаю. Тобто, кількість зібраного урожаю судом не було встановлено.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).
У п.2.1. Додаткової угоди № Г-86 від 25.09.2017 сторонами також констатовано, що доручається виконання робіт зі збирання вирощеного урожаю на площі 3193 га, втім не зазначено якої саме культури.
Позивач за первісним позовом сам факт вирощення та збору урожаю не спростовує, як і не спростовує того факту, що на земельній ділянці площею 3193 га було зібрано саме урожай соняшнику.
За встановлених обставин апеляційний суд дійшов висновку, що факт збирання ПП "Удача" в 2017 році урожаю соняшнику на земельній ділянці площею 3193 га є доведеним.
В якості доказів на підтвердження зазначеної кількості насіння соняшника позивач за зустрічним позовом зазначає, що контрольним обкосом, який було виконано на полі №17 площею 103 га (Завтурово) 06.09.2017 було встановлено середню врожайність соняшника 21,4 га (Акт контрольного обкосу та обмолоту від 06.09.2017), що підтверджує також довідкою Управління агропромислового та економічного розвитку Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 22.01.2020, яка видана Державному підприємству, середня урожайність соняшника по району за 2017 рік - 22,0 ц/га. Також комісією, створеною Державним підприємством, було 06.09.2017 встановлено, що 05.09.2017 на полі №17 збір врожаю на площі 7,9 га здійснило саме ПП "Удача" (Акт обстеження поля № 17 (103 га) від 06.09.2017).
Але, як вірно зазначив суд першої інстанції, жодних доказів щодо дійсного обсягу зібраного урожаю сторонами не надано.
Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Укладаючи спірний договір на свій ризик, замовник не передбачив жодних дієвих механізмів контролю за діяльністю підрядника, зокрема і щодо контролю за збиранням урожаю, його обліку, контролю вивезення з полів, тощо. Матеріали справи також не містять доказів вчинення ним таких фактичних дій по контролю за зібраним урожаєм, що призвело до неможливості визначення обсягу фактично зібраного підрядником урожаю. Сторонами у спірній угоді не встановлено жодного порядку визначення кількості зібраного врожаю, зокрема і на підставі довідки про середню урожайність технічних культур по Устинівському району у 2017 році та акту контрольного обкосу та обмолоту.
Відповідно до умов п. 3.1. договору до обов`язків підрядника входило своїми силами, засобами та за свій рахунок доставити весь об`єм зібраного урожаю на елеватор для зарахування на поточний рахунок замовника до 25 жовтня 2017 року, а не його розрахунковий обсяг на підставі середньої урожайності по району, як про це просить позивач за зустрічним позовом.
Матеріали справи не містять доказів щодо звернення замовника до підрядника про надання інформації про кількість зібраного урожаю насіння соняшника або заявлення клопотання до суду про витребування у відповідача таких доказів в зв`язку з неможливістю їх самостійного отримання.
За приписами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач за зустрічним позовом не довів належними та допустимими доказами обсяг зібраного урожаю, який повинен бути завезений на елеватор.
Окрім того, апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його невизнання, порушення або оспорення. Особа самостійно обирає спосіб захисту свого порушеного права та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб, тобто застосувати ефективний спосіб захисту порушеного права, який призведе до його поновлення (ст. 5 ГПК України).
З огляду на обов`язковість судового рішення (ст. 18 ГПК) прийняте судом рішення повинно бути зрозумілим та реальним для виконання.
Як зазначено вище, позивач за зустрічним позовом просить зобов`язати відповідача за зустрічним позовом завезти на елеватор насіння соняшнику, яке він зібрав з його полів в 2017 році. При цьому з позовом до суду звернувся 22.01.2020 року, та не надав жодних доказів наявності вказаного урожаю у підрядника чи на зберіганні в інших осіб.
Зважаючи на специфічність предмету позову насіння сільськогосподарських культур, зберігання якого протягом тривалого часу не можливе без завдання шкоди його якості, відсутність доказів наявності такого насіння у відповідача саме зібраного з полів позивача, апеляційний суд приходить до висновку, що обраний позивачем за зустрічним позовом спосіб захисту свого порушеного права не призведе до поновлення цього права (відшкодування збитків внаслідок недобросовісної поведінки підрядника), та не зможе бути виконано в примусовому порядку.
За встановлених обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення зустрічного позову.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вище встановленими обставинами справи та наведеними положеннями чинного законодавства та апеляційним судом відхиляються.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.08.2020 у справі 912/4025/19, як прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись 269, 271, 282 284, 287 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.08.2020 у справі 912/4025/19 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.08.2020 у справі 912/4025/19 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд цієї апеляційної скарги покласти на апелянта Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з часу складання повної постанови відповідно до положень, визначених в ст. 287 ГПК України.
Повна постанова складена 14 січня 2021 року.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя Е.В. Орєшкіна
У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2021 у цій справі сторонам поштою не надсилаються.
Надіслати цю постанову на електронні адреси сторін у справі.
