КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 грудня 2020 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.,

за участю:

захисника Проходи Ю.В.

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності, ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2020 року, якою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючий на посаді директора ТОВ «Автопригон консалтинг», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що 6 вересня 2020 року приблизно о 02.45 год. керував автомобілем «Mercedes Benz GLK 220 CDI» номерний знак НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності, та рухався по вул. Ак. Булаховського, 2-А, у стані алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, нечітка мова). Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку в присутності двох свідків із застосуванням приладу «Драгер Алкотест-6820», ARHK-0531, тест № 3108, результат -1,02 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, провадження у справі закрити на підставі п. 6 ст. 247 КУпАП у зв`язку із скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що з 1 липня 2020 року набув чинності Закону України від 22 листопада 2018 року № 26 і 7-У]11 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 261 7- V111), який криміналізував поставлені у провину водію дії.

Разом з тим, дійсно Законом України від 17 червня 2020 року № 720-1X «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 720-ІХ) внесені нові зміни до Закону № 2617-7111, а саме, згідно з вимогами пункту 117 Розділу І Закону № 720-ІХ:

- у пункті 2 Розділу 1 Закону № 26 і 7-У 111 виключено підпункт 171, який доповнивши КК України ст. 286-1 криміналізував відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані сп`яніння;

- у пункті 1 Розділу І Закону № 2617-УІ1І виключено підпункт 4, який запровадивши нову редакцію ст. 130 КУпАП виключав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп`яніння.

Принциповим у такому зв`язку виявилося питання набрання чинності Законом № 720-ІХ та можливість його застосування в порядку ч. 2 ст. 2 КУпАП, як окремого Закону про адміністративні правопорушення. Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим Законом, але не раніше дня його опублікування (ч. 5 ст. 94 Конституції України).

Закон № 720-ІХ опублікований у газеті «Голос України» № 110 від 3 липня 2020 року, його положення про набрання ним чинності одночасно із Законом № 261 7- V111, тобто раніше дня його опублікування, суд оцінює як волю законодавця відступити від загального правила про набрання чинності Законом через десяті, днів з дня офіційного оприлюднення. Таким чином, за приписами ч. 5 сі. 94 Конституції України Закон № 720- IX набрав чинності 3 липня 2020 року.

Водночас, є очевидним і те, що положення Закону № 2617-VIII в частині зміни редакції ст. 130 КУпАП з 1 липня 2020 року були повністю імплементовані в основний Закон, який передбачає відповідальність за такі дії, - КУпАП. Отже, зміни до таких положень Закону не могли бути внесені пізніше у часі за 1 липня 2020 року, а у разі ж необхідності змін в оновленому з 1 липня 2020 року законодавстві про адміністративну відповідальність, такі зміни повинні б були вноситися до оновленої редакції КУпАП або шляхом прийняття спеціального окремого Закону про адміністративну відповідальність.

До положень ст. 130 КУпАП (в редакції Закону № 2617-VIII, яка виключила адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп`яніння), жодних змін законодавцем станом па час розгляду цієї справи не вносилося.

Ці дані узгоджуються і з офіційною інформацією на сайті Верховної Ради України, за якою, не зважаючи на зазначені вище законодавчі акти, станом па дату винесення оскаржуваної постанови (27 жовтня 2020 року) адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - не передбачено взагалі.

Що ж стосується Закону № 720-1X, то ним безпосередньо з 3 липня 2020 року не встановлюється адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані сп`яніння.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі, та пояснив, що накладене місцевим судом на нього адміністративне стягнення для нього є непростим як морально, так і матеріально, оскільки його робота пов`язана із транспортуванням автомобілів і водійське посвідчення для нього є дуже важливим. Також сама ситуація, що стосується ходіння по судах, на майбутнє не хотів би ще раз такого досвіді. Не розуміє своє життя без автомобіля, особливо в період, коли введуть жорсткий карантин. Що стосується фактичних обставин , які мали місце 6 вересня 2020 року, те, що він сідав за кермо автомобіля у стані алкогольного сп`яніння, він вважав, що перебував у адекватному стані, не зважаючи на його незв`язну мову. Цей досвід на собі вже відчув і на майбутнє до такої ситуації буде ставитись інакше. Щодо позиції законодавця, яка на даний час є не чітко прописаною в нормативних актах щодо відповідальності за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, це потребує обговорення, але для майбутнього він зрозумів, як не потрібно робити.

Захисник Прохода Ю.В. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, послався на те, що залишається на позиції, яка викладена в обґрунтування доводів апеляційної скарги. Вказав на те, що, дійсно, факт мав місце, але на даний час законодавець чітко не роз`яснює, як на сьогоднішній день вчиняти, але вважає, що необхідно врахувати моральну сторону для долі особи, адже санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не містить альтернативи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників апеляційного розгляду, переглянувши відеозапис, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді справи місцевий суд дотримався вказаних положень закону.

Так, приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 003041 від 6 вересня 2020 року, письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 6 вересня 2020, а також відеозаписами із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) співробітника УПП у м. Києві.

Також, відмовляючи у задоволенні клопотання захисника Проходи Ю.В. про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у зв`язку із скасуванням акту, який встановлює адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд зазначив наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, який набрав чинності 1 липня 2020, внесені зміни, зокрема, до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме ст. 130 КУпАП викладено у новій редакції, відповідно до якої до адміністративної відповідальності притягаються лише судноводії за керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 17 червня 2020 року № 720-ІХ внесено зміни до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-УІІІ, зокрема, виключено ст. 286-1 з КК України та повернуто колишню редакцію ст. 130 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність з керування транспортними засобами у стані сп`яніння. Оскільки, на час складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 діяла і діє ч. 1 ст. 130 КУпАП в редакції Закону України від 17 червня 2020 року № 720-ІХ, то клопотання захисника задоволенню не підлягає.

Суд також вказав, що за таких обставин, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які у сукупності не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке є умисним, грубим та суспільно небезпечним, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Накладення такого стягнення на ОСОБА_1 відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу (ас. 24-26), і з таким висновком суду першої інстанції погоджується й апеляційний суд.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, за обставин, встановлених судом, не оспорюються ні ОСОБА_1 , ні захисником, а тому відповідно до положень ст. 294 КУпАП зазначені обставини перегляду апеляційним судом не підлягають.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі на підставі п. 6 ст. 247 КУпАП у зв`язку із скасуванням 1 липня 2020 року акта, який встановлював адміністративну відповідальність, то вони є необґрунтованими.

Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Відповідно до положень ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю в разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.

Під скасуванням акта про адміністративну відповідальність слід розуміти видання нормативного акта, яким повністю скасовується караність того діяння, за яке передбачалась адміністративна відповідальність, або встановлюється відповідальність більш м`яка, ніж адміністративна.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/1999за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

<…> Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього (абзаци другий, третій пункту 2 мотивувальної частини).

У п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП йдеться мова про випадки скасування акта, яким встановлена адміністративна відповідальність. Однак, у результаті внесення змін Законом України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності з 1 липня 2020 року, відповідальність за діяння, які підпадали під ознаки статті 130 КУпАП, була посилена, ці діяння підпали під ознаки кримінального проступку. Наведене дає підстави стверджувати про відсутність події - скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність, оскільки така відповідальність була не скасована, а посилена, що свідчить про відсутність підстав для застосування положень п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 58 Конституції України та ч. 2 ст. 8 КУпАП, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 17 червня 2020 року № 720-ІХ внесено зміни до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-УІІІ, зокрема, виключено ст. 286-1 з КК України та повернуто колишню редакцію ст. 130 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп`яніння. Особи, які вчинили такі правопорушення, у відповідності до ч. 1 ст. 8 КУпАП повинні нести відповідальність за законом, який діяв на час вчинення адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене апеляційний суд доходить висновку, що постанова судді місцевого суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, у зв`язку з чим апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду М.А. Васильєва