ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.01.2021Справа № 910/16296/20За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНО-АГРОТРЕЙД»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 5 735, 71 доларів США, що еквівалентно 162 757, 73 грн,

Суддя Я.А. Карабань

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНО-АГРОТРЕЙД» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі-відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 5 735, 71 доларів США, що еквівалентно 162 757, 73 грн, у зв`язку із втратою вантажу.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.15, 166, 22, 909, 918, 924 Цивільного кодексу України, ст.1, 7, 224, 225, 307, 308, 314 Господарського кодексу України, ст.24, 110, 111, 113-115, 129 Статуту залізниць України, обґрунтовані незабезпеченням відповідачем схоронності вантажу під час його перевезення за залізничною накладною №44728079 у вагонах №95353827 та №95311148.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

26.11.2020 від представника позивача надійшло письмове підтвердження, що станом на 25.11.2020 ціна позову не змінилися.

22.12.2020 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість. Зокрема зазначає, що оскільки спірні вагони №95353827 та №95311148 прибули в непошкодженому стані комерційні акти залізницею не складались, а також позивачем зазначені вагони з вантажем було прийнято без зауважень, жодних заяв про складання комерційних актів про нестачу від позивача не надходило, а тому залізниця звільняється від відповідальності за нестачу вантажу. Крім того, в поданому відзиві відповідач просить визнати причини пропуску строку для подання відзиву поважними та поновити пропущений строк для його подання.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання відзиву відповідач посилається на те, що враховуючи продовження карантину та в зв`язку з виявленням та підтвердженням випадків захворювання на COVID-19, в управлінні регіональної служби встановлено дистанцій режим роботи працівників, а тому відповідачу було необхідно більше часу для підготовки відзиву на позовну заяву.

Ухвала про відкриття провадження була отримана відповідачем 05.11.2020, останнім днем строку для подання відзиву є 20.11.2020.

Суд відмічає, що відповідно до пункту четвертої розділу X Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

З огляду на викладене вище, суд вважає за можливе визнати причини пропуску строку для подання відзиву поважними та поновити відповідачу пропущений строк для подання відзиву.

31.12.2020 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній заперечує проти обставин викладених у відзиві та, зокрема, зазначає, що вантаж було втрачено з вини відповідача та саме він має відшкодовувати збитки.

Враховуючи вищевикладені обставини, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.07.2020 позивачем згідно залізничної накладної № 44728079 відправлено зі станції Веселий Поділ одержувачу - ПрАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» на станцію призначення Миколаїв-Вантажний вантаж насипом - пшеницю загальною масою 688600 кг, у тому числі по вагонах:

№ 95524237 - маса тари 21000 кг, маса вантажу 69950 кг;

№ 95530689 - маса тари 20900 кг, маса вантажу 69850 кг;

№ 95527040 - маса тари 21150 кг, маса вантажу 69850 кг;

№ 95455051 - маса тари 21500 кг, маса вантажу 69800 кг;

№ 95451183 - маса тари 21850 кг, маса вантажу 69700 кг;

№ 95353827 - маса тари 21700 кг, маса вантажу 69900 кг;

№ 95390852 - маса тари 21200 кг, маса вантажу 69750 кг;

№ 95349148 - маса тари 20350 кг, маса вантажу 65000 кг;

№ 95331062 - маса тари 21100 кг, маса вантажу 70000 кг;

№ 95311148 - маса тари 20650 кг, маса вантажу 64800 кг.

Як убачається з оригіналу накладної № 44728079 на станції відправлення Веселий Поділ вантаж був прийнятий відповідачем без зауважень.

24.07.2020 на станції Знам`янка відбулось контрольне зважування маси вантажу у вищезазначених вагонах на динамічних тензометричних вагонних вагах станції, які використовуються для виявлення невідповідності маси вантажу, порушень технічних умов навантаження та кріплення вантажів, згідно якого невідповідності маси вантажу, порушень технічних умов навантаження та кріплення вантажів, зокрема, у вагонах № 95353827 та № 95311148 виявлено не було, що підтверджується листом Виробничого підрозділу «Знам`янська дирекція залізничних перевезень» від 01.10.2020 за № 1555.

25.07.2020 вантаж прибув на станцію призначення Миколаїв-Вантажний та виданий представнику вантажоодержувача 26.07.2020

Відповідно до пункту 8 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5083 (надалі - Правила видачі вантажів) датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Пунктом 23. Правил видачі вантажів передбачено, що у разі вивантаження на місцях загального користування вимога щодо перевірки маси вантажів може бути заявлена письмово одержувачем до початку вивантаження. Вимога щодо перевірки маси вантажу у вагонах, що подаються на під`їзну колію, може бути заявлена в момент приймання вагонів у пункті, встановленому договором.

Тобто, одержувач вантажу - ПрАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» мав право заявити вимогу до залізниці щодо перевірки маси вантажу у вагонах до моменту розвантаження вказаних вагонів у пункті, що встановлений у договорі, а саме на території ПрАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» за адресою: м. Миколаїв, вул. 1-ша Слобідська, буд. 122.

Відповідно до акту розбіжності ваги по брутто № 24 за період 27.07.2020 17:30 год.- 27.07.2020 20:00 год., який складено одержувачем вантажу ПрАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» при зважуванні вагонів-зерновозів на залізничних вагах встановлена різниця ваги вантажу в двох вагонах:

- у вагоні № 95349148 вага при прибутті склала 71 850 кг, у накладній 85 350 кг, різниця - 13 500 кг;

-у вагоні № 95353827 вага при прибутті склала 71 600кг, у накладній 91 600 кг, різниця - 20 000 кг.

Крім цього, представниками ПрAT «Миколаївський комбінат хлібопродуктів», 27.07.2020 складено акт про те, що у вагонах № 95349148 та № 95353827, що прибули на територію ПрАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» о 17:30, виявлено розходження у вазі вантажу, а також при огляді виявлена наявність у нижніх розвантажувальних люках сторонні предмети та затиснутий вантаж.

27.07.2020 вантажоодержувач звернувся до начальника станції Миколаїв-Вантажний з листом за № 560 від 27.07.2020 з проханням провести комісійну перевірку та видачу вантажу у вагонах № 95349148 та № 95353827, що прибули на адресу ПрАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» зі станції відправлення Веселий Поділ (відправник ТОВ «Зерно-Агротрейд» згідно накладної № 44728079), який отримано представником відповідача 28.07.2020 о 14.30 год., про що свідчить відповідна відмітка.

Листом за № 412/М від 28.07.2020 заступник начальника станції Миколаїв - Вантажний повідомив вантажоодержувача про відсутність підстав для комісійної перевірки маси вантажу у вагонах № 95349148 та № 95353827.

Як зазначає позивач, у зв`язку із відмовою начальника станції Миколаїв-Вантажний скласти комерційний акт, вантажотримувач - ПрАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» 28.08.2020 звернувся до Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області із заявкою на проведення експертизи вантажу - пшениці, який прибув у вагонах № 95349148 та № 95353827 згідно залізничної накладної № 44728079 від 23.07.2020.

29.07.2020 ПрАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» звернувся до начальника станції Миколаїв-Вантажний з листом № 573 з проханням бути присутнім на комісійній перевірці та видачі вантажу у складі комісії Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області у вагонах № 95349148 та № 95353827, що прибули на адресу ПрАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» зі станції відправлення Веселий Поділ (відправник ТОВ «Зерно-Агротрейд» згідно накладної №44728079). Вказаний лист отримано представником відповідача цього ж дня - 29.07.2020 о 11.00 год. та зареєстровано за вхідним № 213.

Згідно акту розбіжності ваги по брутто № 28 за період 29.07.2020 08:00 - 29.07.2020 20:00, який складено представниками вантажовідправника, вантажоодержувача, Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорн Мерітайм» зафіксовано різницю по брутто масою - 33 400 кг.

Відповідно до акту загальної форми № 31 за період 29.07.2020 19:00 год. по 29.07.2020 20:00 год., який складений представниками позивача, вантажоодержувача, Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорн Мерітайм» зафіксовано нестачу вантажу масою 33 450 кг у вагонах № 95349148 та № 95353827, відправлених згідно залізничної накладної № 44728079 від 23.07.2020.

29.07.2020 експертом Миколаївської регіональної торгово-промислової палати Гончаренко С.В. за участі позивача, вантажоодержувача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорн Мерітайм» складено акт експертизи №120-0671 (надалі - акт експертизи). Запрошені для прийняття участі у комісійній перевірці та видачі вантажу, згідно повідомлення листом № 573 від 29.07.2020 представники станції Миколаїв вантажний не з`явилися.

Відповідно до акту експертизи, складеного за результатами перевірки кількості вантажу у вагонах № 95349148 та № 95353827, завантаженого пшеницею насипом, маса вантажу згідно наданої залізничної накладної - 134 900 кг, вагони опломбовані непорушними пломбами ЗПП відтиск пломб відповідає даним, вказаним у накладній.

При зовнішньому огляді розвантажувальних бункерів експертом встановлено:

- у вагоні № 95353827 на третьому розвантажувальному бункері від сходів, з протилежної сторони від штурвалів, в місці прилягання кришки до корпусу бункера виявлено зазор на довжині 55 см, у якому є зажаті зерна пшениці та на середньому розвантажувальному бункері, з протилежної сторони від штурвалів, в місці прилягання кришки до корпусу бункера виявлено зазор на довжині 40 см, який затиснутий кусками екструдованого полістирола помаранчевого кольору, видно зерна пшениці;

- у вагоні № 95349148 зі сторони штурвалів в нижній частині в місці прилягання кришки до корпусу бункера середнього розвантажувального люка виявлено зазор на довжині 60 см, який затиснутий кусками поліетилену та травою, у щілинах видно затиснуті зерна пшениці.

При знятті ЗПП у присутності експерта та огляді поверхні і місткості вантажу через завантажувальні люки виявлено:

-у вагоні № 95353827 між третім та четвертим, між другим та третім люками від сходів є конусоподібні поглиблення вантажу у вигляді воронок (порожнин) на довжині близько 5,70 м та завглибшки візуально кожна до 1,20 м від поверхні вантажу вниз, у бік третього та другого розвантажувальних люків (з протилежної сторони від штурвалів), які мають зазори з затиснутими зернами пшениці, та механічний вплив;

-у вагоні № 95349148 між другим та третім люками від сходів є конусоподібне поглиблення вантажу у вигляді воронки (порожнини) на довжині близько 3,50 м та завглибшки візуально до 1,40 м від поверхні вантажу, з чітко визначеною смугою по ширині вагону, характерний для стікаючого вантажу вниз, у бік середнього розвантажувального люка (зі сторони штурвалів), який має механічний вплив, зазор з затиснутим зерном пшениці.

Візуально вільний простір у вагонах дозволяє помістити нестачі вантажу.

Також, як зазначено в акті експертизи, на прохання замовника експертизи проведено зважування вагонів у присутності експерта Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області за результатами якого встановлено, що за документами вага вантажу у вагонах № 95349148 та № 95353827 складає 134 900 кг, а фактично після переважування виявилось - 101 450 кг, що на 33 450 кг менше ніж вказано у залізничній накладній № 44728079 від 23.07.2020.

Спір у даній справі виник з підстав неналежного, на думку позивача, виконання відповідачем зобов`язання щодо схоронності вантажу під час його перевезення за залізничною накладною №44728079, у зв`язку чим позивачем було понесено збитки в розмірі 5 735, 71 доларів США, що еквівалентно 162 757, 73 грн, які він просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п.п.1, 2, 3 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 2 ст.306 Господарського кодексу України визначено, що суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Відповідно до ч.3 ст.308 Господарського кодексу України вантажовідправник зобов`язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 918 Цивільного кодексу України передбачено, що завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до п. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 6 квітня 1998 року (надалі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Згідно зі ст. 5 Статуту, на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: Правила перевезення вантажів; Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України; інші нормативні документи.

Статтею 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст. 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Частинами 1, 2, 5 ст. 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Таким чином, залізнична накладна № 44728079 від 23.07.2020 свідчить про укладення між позивачем (відправник) та відповідачем (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача - ПрАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів».

Відповідно до пп. а) п.111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Положенням п.113 Статуту передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно п.52 Статуту на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Відповідно до п.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Згідно до статті 130 Статуту право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Вантажоодержувачем згідно із залізничною накладною №447280793 є ПрАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів».

Згідно з ст. 133 Статуту, передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред`явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

На залізничній накладній одержувачем ПрАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» здійснено переуступний підпис про надання відправнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Зерно-Агротрейд», права на пред`явлення до перевізника позову.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, що є вантажовідправником, завантажено у № 95349148 та № 95353827 складає 134 900 кг насипом вантаж пшеницю та передано залізниці для перевезення, що відображено у залізничній накладній №44728079 від 23.07.2020.

Під час переважування вагонів № 95349148 та № 95353827 одержувачем по масі брутто було виявлено ознаки недостачі вантажу, а саме: виявлено ознаки нестачі вантажу в розмірі 33 500 кг.

Як установлено судом вище вантажоодержувачем було виявлено нестачу вантажу у вагонах № 95349148 та № 95353827 у загальному розмірі 33500 кг. і невідкладно повідомлено залізницю про ці обставини з проханням провести комісійну перевірку та видачу вантажу, скласти комерційні акти.

За змістом ст. 129 Статуту комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

За приписами статті 53 Статуту та згідно з пунктом 30 Правил видачі вантажів у разі потреби встановлення розміру або причини недостачі, псування або пошкодження вантажу і суми, на яку знижено його вартість, залізниця за власною ініціативою чи на вимогу одержувача запрошує експертів. Експертиза провадиться в присутності начальника станції, його заступника або іншого уповноваженого начальником станції працівника. Одночасно з викликом експерта станція повідомляє про це одержувача, який має право взяти участь в експертизі вантажу.

Натомість у разі, якщо станція призначення ухиляється від пред`явлення вантажу до експертизи, у тому числі на письмову вимогу одержувача, останній має право оскаржити таку відмову і сам пред`явити вантаж до експертизи, повідомивши про час її проведення станцію призначення. У разі відсутності доказів такого повідомлення акт експертизи, складений без участі відповідного представника залізниці, не може вважатися належним доказом у господарському спорі.

Листом за № 412/М від 28.07.2020 заступник начальника станції Миколаїв - Вантажний повідомив вантажоодержувача про відсутність підстав для комісійної перевірки маси вантажу у вагонах № 95349148 та № 95353827.

29.07.2020 листом за №573 вантажоодержувачем запропоновано начальнику станції призначення Миколаїв-Вантажний регіональної філії «Одеська залізниця» прийняти участь у комісійній перевірці та видачі вантажу у вагонах № 95349148 та № 95353827, що прибули на адресу одержувача вантажу.

Однак, залізниця комерційні акти щодо факту нестачі вантажу не склала, правом взяти участь у перевірці вантажу не скористалася.

З огляду на викладене, відповідно до статті 129 Статуту залізниця, яка була повідомлена вантажовідправником про факт нестачі вантажу, зобов`язана була скласти комерційний акт щодо засвідчення в ньому обставин нестачі вантажу у вагонах, однак необґрунтовано відмовила у складанні цього акту. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 14.01.2020 у справі №910/5280/19.

Як убачається з матеріалів справи, факт нестачі вантажу був встановлений Регіональною Торгово-промисловою палати Миколаївської області за результатами проведеної експертизи вагонів з вантажем, про що експертом Регіональної Торгово-промислової палати Миколаївської області був складений акт експертизи №120-0671 від 29.07.2020. Згідно з цим актом у вагоні № 95353827 на третьому розвантажувальному бункері від сходів, з протилежної сторони від штурвалів, в місці прилягання кришки до корпусу бункера виявлено зазор на довжині 55 см, у якому є зажаті зерна пшениці та на середньому розвантажувальному бункері, з протилежної сторони від штурвалів, в місці прилягання кришки до корпусу бункера виявлено зазор на довжині 40 см, який затиснутий кусками екструдованого полістирола помаранчевого кольору, видно зерна пшениці. У вагоні № 95349148 зі сторони штурвалів в нижній частині в місці прилягання кришки до корпусу бункера середнього розвантажувального люка виявлено зазор на довжині 60 см, який затиснутий кусками поліетилену та травою, у щілинах видно затиснуті зерна пшениці. При знятті ЗПП у присутності експерта та огляді поверхні і місткості вантажу через завантажувальні люки виявлено: у вагоні № 95353827 між третім та четвертим, між другим та третім люками від сходів є конусоподібні поглиблення вантажу у вигляді воронок (порожнин) на довжині близько 5,70 м та завглибшки візуально кожна до 1,20 м від поверхні вантажу вниз, у бік третього та другого розвантажувальних люків (з протилежної сторони від штурвалів), які мають зазори з затиснутими зернами пшениці, та механічний вплив; у вагоні № 95349148 між другим та третім люками від сходів є конусоподібне поглиблення вантажу у вигляді воронки (порожнини) на довжині близько 3,50 м та завглибшки візуально до 1,40м від поверхні вантажу, з чітко визначеною смугою по ширині вагону, характерний для стікаючого вантажу вниз, у бік середнього розвантажувального люка (зі сторони штурвалів), який має механічний вплив, зазор з затиснутим зерном пшениці.

За результатами проведеної експертизи експерт встановив факт недостачі вантажу у пред`явлених на експертизу вагонах.

Відповідно до акту експертизи нестача вантажу у вагоні № 95353827 склала 19 950 кг, у вагоні № 95349148 - 13 500 кг, а разом - 33 450 кг.

Згідно ст.110 Статуту, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Відповідно до ст.113 Статуту за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Відповідачем на виконання п.113 Статуту не надано доказів виникнення нестачі з причин, які від неї не залежали, в зв`язку з чим суд покладає цивільно-правову відповідальність за втрату вантажу в процесі перевезення на відповідача.

При цьому суд враховує, що вантаж, завантажений засобами вантажовідправника у вагони № 95349148 та № 95353827 залізниця прийняла до перевезення без зауважень, до моменту прибуття вагонів на станцію Миколаїв-Вантажний жодних зауважень чи то повідомлень з приводу неправильного визначення вантажу вантажовідправником залізницею зроблено не було.

У пунктах 114,115 Статуту закріплено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення; вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, становить: 0,5% маси, зазначеної в перевізних документах для інших вантажів.

Розрахунок збитків позивачем здійснено, виходячи з таких показників: вартість за 1 тону вантажу - пшениця 4-го класу, що підтверджується посвідченнями про якість зерна №72 та 75 від 22.07.2020, 175 доларів США за метричну тонну, що встановлено розділом 6 контракту MFW 230620 від 23.06.2020, на виконання якого поставлявся вантаж (пункт 7 залізничної накладної), маса нестачі із вирахуванням норми нестачі (природної втрати) 0,5% нетто вантажу - 32 775, 50 кг.

Відповідно до підпункту 3.4 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», ціна позовну при стягненні іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. При визначені ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами.

Перевіривши розмір збитків, розрахований позивачем, суд приходить до висновку про його обґрунтованість, отже позивач має право на стягнення завданих неправомірними діями перевізника вантажу збитків в розмірі дійсної його вартості, а саме в сумі 5 735, 71 доларів США, що еквівалентно 162 757, 73 грн по курсу НБУ 28, 3762 грн за долар США станом на день пред`явлення позову - 20.10.2020.

Доводи відповідача про те, що вантаж видано у схоронному стані та те, що немає ознак втрати вантажу під час перевезення судом до уваги не приймаються оскільки такі твердження суперечать фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із положеннями ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищенаведені норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 5 735, 71 доларів США, що еквівалентно 162 757, 73 грн збитків.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, cуд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНО-АГРОТРЕЙД» (04071, місто Київ, вулиця Ярославська, будинок 58, ідентифікаційний код 38234181) 5 735 (п`ять тисяч сімсот тридцять п`ять) доларів США 71 цент, що еквівалентно 162 757 (сто шістдесят дві тисячі сімсот п`ятдесят сім) грн 73 коп. збитків та судовий збір у розмірі 2 439 (дві тисячі чотириста тридцять дев`ять) грн 89 коп.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 12.01.2021.

Суддя Я.А.Карабань