Справа №443/1464/19

Провадження №2/443/492/21

РІШЕННЯ

іменем України

05 січня 2021 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Монастирецької сільської ради Жидачівського району Львівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Жидачівська державна нотаріальна контора Головного управління юстиції у Львівській області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

за участю:

представника позивачки ОСОБА_2 , -

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

ОСОБА_1 (позивачка) подала до суду позовну заяву до Монастирецької сільської ради Жидачівського району Львівської області (відповідач), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Жидачівська державна нотаріальна контора Головного управління юстиції у Львівській області, в якій просить визначити їй додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Новий Розділ Львівської області.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивачка покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 її мати ОСОБА_3 померла. За життя 03.07.2001 року мати склала заповіт, у якому все своє майно заповіла їй. Після смерті матері залишилося спадкове майно (земельна ділянка площею 0,2973 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту Монастирецької сільської ради Жидачівського району Львівської області, земельна частка (пай) в майні ССП «Верховина», площею 0,79 умовних кадастрових гектарів, що знаходиться на території Монастирецької сільської ради Жидачівського району Львівської області), на яке вона претендує як єдиний спадкоємець. При зверненні до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, їй було відмовлено по причині пропуску строку для прийняття спадщини. Вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не мала змоги, оскільки систематично здійснювала поїздки за кордон, крім того не знала про існування заповіту. Також вона перебувала у стресовому стані після смерті матері.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

У судовому засіданні представник позивачки позов підтримав повністю, суду зазначив, що позивачка вчасно не звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у зв`язку з тим, що їй нічого не було відомо про заповіт. Крім цього, позивачка часто виїжджала за кордон, зокрема і у шестимісячний період після смерті матері. Наведені причини пропуску строку звернення до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини є поважними, оскільки об`єктивно унеможливлювали подання цієї заяви у визначений законом строк.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнає повністю.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Заяви, клопотання учасників справи.

Представник позивачки подав заяву про розгляд підготовчого засідання за його відсутності та призначення справи до судового розгляду (а.с.35).

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи за його відсутності та визнання позову (а.с.34).

Представник третьої особи подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує (а.с.32).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 04.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.26-27).

Ухвалою підготовчого засідання від 07.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.36-37).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 07.09.2019 (а.с.7).

Згідно з свідоцтва про шлюб від 07.09.2019 ОСОБА_6 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 07.09.1985 року. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_1 » (а.с.8).

Відповідно до свідоцтв про смерть серії НОМЕР_1 від 07.09.2019 та серії НОМЕР_2 від 07.09.2019, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Новий Розділ Львівської області, а ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Которини Жидачівського району Львівської області (а.с.10, 11).

03.07.2001 у с. Монастирець Жидачівського району ОСОБА_3 складено заповіт, згідно з яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, на що за законом матиме право , зокрема, грошовий вклад з усіма нарахуваннями та компенсаціями, що знаходиться на рахунку № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ощадкаси №6313/08, вона заповіла ОСОБА_1 (а.с.13).

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку від 25.12.2012, ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Жидачівської райдержадміністрації від 06.04.2009 №340 є власником земельної ділянки площею 0,2973 га у межах згідно з планом, яка розташована за межами населеного пункту Монастирецької сільської ради і призначена для ведення сільськогосподарського виробництва (а.с.14).

Згідно з свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.09.2013, спадкоємцем майна ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , є її дочка ОСОБА_3 . Спадщина складається з земельної частки (паю) в майні ССП «Верховина», площею 0,79 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться на території Монастирецької сільської ради Жидачівського району Львівської області, належної померлій згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_6 (а.с.15)

Сертифікатом на право на земельну частку (пай) Серія НОМЕР_6 встановлено, що ОСОБА_8 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ССП «Верховина», розміром 0,79 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі. Сертифікат зареєстровано 20.08.2013 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №164 (а.с.16).

Як вбачається з довідки Монастирецької сільської ради Жидачівського району Львівської області від 18.09.2019 №822, у виконавчому комітеті Монастирецької сільської ради 03.07.2001 секретарем ради посвідчений заповіт від ОСОБА_3 , який зареєстрований в книзі реєстрації нотаріальних дій за №73 (а.с.17).

Відповідно до довідки Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 19.09.2019, ОСОБА_1 перетинала державний кордон України за період з 01.01.2016 по 17.09.2019, зокрема: 03.12.2017 (виїзд) - 06.04.2018 (в`їзд), 15.04.2018 (виїзд) - 16.09.2018 (в`їзд) (а.с.18).

Довідкою Новороздільської державної нотаріальної контори повідомлено, що ОСОБА_1 пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому їй відмовлено у вдачі свідоцтво про прийняття спадщини (а.с.19).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з пропуском позивачем строку подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини та відмовою нотаріуса з цієї причини у видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так, нормами статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 1169 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Вимогами частини 1 статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до приписів частини 1 статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно з положеннями частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Крім цього, суд бере до уваги роз`яснення, викладені у пункті 24 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до яких особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що позивачка ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_3 зробила особисте розпорядження, заповівши все належне їй майно своїй дочці ОСОБА_1 . Після смерті матері відкрилась спадщина на спадкове майно. ОСОБА_1 у визначений законом строк не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Надаючи оцінку аргументам позивачки та її представника суд зауважує, що за загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою і для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом статті 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що у разі пропуску спадкоємцем шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Наведені позивачкою та її представником причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини заслуговують на увагу, оскільки, на переконання суду, є поважними. Так, позивачка не була обізнана про наявність складеного матір`ю на її ім`я заповіту, дізнавшись про нього лише 18.09.2019 з листа Монастирецької сільської ради Жидачівського району (а.с.17). Крім цього, після смерті матері у період з 03.12.2017 по 06.04.2018 та з 15.04.2018 по 16.09.2018 вона перебувала за кордоном, що підтверджується відповідною інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (а.с.18). Зазначені причини об`єктивно унеможливлювали своєчасне виконання позивачкою вимог закону щодо особистого подання заяви нотаріусу.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

На підставі статей 1268, 1270, 1272 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до Монастирецької сільської ради Жидачівського району Львівської області (місцезнаходження: Львівська область, Жидачівський район, с. Монастирець, ідентифікаційний код юридичної особи 04374513), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Жидачівська державна нотаріальна контора Головного управління юстиції у Львівській області (місцезнаходження: Львівська область, м. Жидачів, вул. Шашкевича,2, ідентифікаційний код юридичної особи 02899341) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) додатковий строк у 2 (два) місяці для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Новий Розділ Львівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 11 січня 2021 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів