Справа №443/1014/16-ц

Провадження №2/443/219/20

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

30 грудня 2020 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти Жидачівської районної державної адміністрації про стягнення індексації заробітної плати,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 (позивачка) подала до суду позовну заяву до Відділу освіти Жидачівської районної державної адміністрації (відповідач), в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить стягнути з відповідача заборгованість по індексації заробітної плати за 2015 рік у сумі 3724,71 грн.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивачка покликається на те, що вона працює на посаді вихователя ДНЗ «Калинонька». З січня 2015 року відповідач не проводить їй індексацію заробітної плати, хоча зобов`язаний це робити відповідно до статті 33 Закону України «Про оплату праці», статей 2, 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». У грудні 2015 року вона зверталася до відповідача про нарахування та виплату їй індексації заробітної плати за 2015 рік, однак відповідач у цьому відмовив.

Представник відповідача не скористався правом на подання відзиву.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, хоч про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

Заяви, клопотання учасників справи.

Позивачкою подано заяви про відкладення розгляду справи (а.с.145), витребування доказів (а.с.157), розгляд справи за її відсутності та підтримання позову (а.с.168).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 07.08.2020 прийнято справу до розгляду та призначено до відкритого судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.127-128).

Ухвалами судового засідання від 08.09.2020, 18.11.2020 розгляд справи відкладено (а.с.146, 159).

Ухвалою судового засідання від 18.11.2020 витребувано у відповідача інформацію про нараховану та виплачену позивачці індексацію заробітної плати за 2015 рік (а.с.160-161).

Ухвалою судового засідання від 30.12.2020 судом постановлено проводити заочний розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (а.с.169).

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_2 призначена у ДНЗ «Калинонька» на посаду вихователя з 15.03.2003, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці (а.с.9).

Колектив ДНЗ «Калинонька» звертався до Відділу освіти Жидачівської районної державної адміністрації з листами від 17.11.2015 та 05.01.2015 щодо вирішення питання про нарахування та виплати належних їм сум індексації за 2015 рік (а.с.10-12, 13).

Листом від 20.01.2016 Відділ освіти Жидачівської районної державної адміністрації повідомив працівників ДНЗ «Калинонька» про відсутність фінансового ресурсу, у зв`язку з чим виплата індексації заробітної плати припинена (а.с.14).

25.05.2015 та 16.06.2015 завідувач ДНЗ «Калинонька» зверталася до Відділу освіти Жидачівської районної державної адміністрації з листом, у якому просила переглянути та додати кошторисні призначення на оплату індексації у сумі 164259,06 грн (а.с.79, 80).

Як вбачається з листа завідувача ДНЗ «Калинонька» №1 від 18.02.2016, адресованого голові Жидачівської РДА, індексація у сумі 53800,00 грн виплачена повністю із січня по травень включно. Заборгованість по індексації становить 181800,00 грн (а.с.86).

Відповідно до довідки Відділу освіти Жидачівської районної державної адміністрації від 02.12.2020 №679 заборгованість по невиплаченій індексації заробітної плати за 2015 рік вихователю ДНЗ «Калинонька» ОСОБА_1 становить 3724,71 грн (а.с.167).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з не проведенням та невиплатою відповідачем належної позивачу суми індексації заробітної плати.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Конституції України, Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон №1282-XII), Закону України «Про оплату праці» (далі Закон №108/95-ВР), Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМ України №1078 від 17 липня 2003 року (далі Порядок).

Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

Стаття 43 Конституції України визначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

У рішенні від 15 жовтня 2013 №9-рп/2013 Конституційний суд України зазначив, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 Кодексу, статей 33, 34 Закону такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Згідно з приписами частини 5 статті 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Конституційний суд України у своєму рішенні №9-рп/2013 від 15.10.2013 року дійшов висновку про те, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги (пункт 2.2.). Працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців (пункт 2.3.). Таким чином, в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу Законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Положеннями статті 2 Закону №108/95-ВР визначено структуру заробітної плати. Так, основна заробітна плата. Це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до вимог статті 33 Закону №108/95-ВР в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Порядок індексації заробітної плати врегульовано Законом №1282-XII та відповідним Порядком.

Так, статтею 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно з приписами частин 2 та 6 статті 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Частиною 1 статті 9 Закону №1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Спори, що виникають з питань індексації грошових доходів населення, вирішуються у судовому порядку (стаття 16 Закону №1282-XII).

Згідно з пунктом 1 Порядку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. (пункт 11 Порядку).

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер (пункт 2 Порядку).

Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету (пункт 6 Порядку).

Таким чином, з системного аналізу норм вищенаведених нормативно-правових актів, які регулюють питання індексації грошових доходів населення вбачається відсутність норм, які б породжували підстави для звільнення роботодавця від обов`язку виплати індексації заробітної плати як складової частини заробітної плати.

Зважаючи на положення частини 4 статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд враховує практику Європейського суду з прав людини як джерело права, а саме: рішення ЄСПЛ «Кечко протиУкраїни» (ЗаяваN63134/00) у пунктах 23 та 26 якого судом зауважено, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Європейський Суд не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Крім вищезазначених застосованих норм, суд бере до уваги роз`яснення, викладені у пункті 22 постанови Пленуму ВСУ №13 від 24.12.99 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», згідно з якими у справах, пов`язаних із вирішенням спорів про індексацію заробітної плати або компенсацію працівникам втрати її частини у зв`язку із затримкою її виплати, суди мають враховувати, що:

1) індексація заробітної плати провадиться згідно зі ст.33 Закону 108/95-ВР в період між переглядами Верховною Радою України розміру мінімальної заробітної плати і здійснюється відповідно до Закону «Про індексацію грошових доходів населення» і тих положень Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 р. №663 663-98-п (з внесеними змінами та доповненнями), котрі йому відповідають, підприємством, установою чи організацією, які виплачують заробітну плату, при її нарахуванні починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який перевищив 105 відсотків (величину порога індексації).

За наявності зазначених умов у тому ж порядку індексації підлягає присуджена за рішенням суду сума заробітної плати, якщо ці умови настали у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення. Наприклад, коли воно мало бути виконано до січня 1998 р., то він і є місяцем, з якого обчислюється (береться за 100 відсотків) величина порога індексації. Спір із цього приводу розглядається судом за заявою стягувача в позовному провадженні;

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що позивачка у період з 01.01.2015 по 31.12.2015 працювала на посаді вихователя у Жидачівському комунальному дошкільному навчальному закладі ясла-садок «Калинонька» Жидачівської районної ради Львівської області, який перебуває в оперативному управлінні Відділу освіти Жидачівської районної державної адміністрації.

За 2015 рік позивачці нарахована індексація заробітної плати у сумі 5339,71 грн, однак виплачено лише 1615,00 грн.

Суд зауважує, що дію норм, які регулюють питання індексації заробітної плати, на час виникнення спірних правовідносин, а також у період, на який покликається позивачка у позовній заяві, не зупиняли і ці норми не були скасовані чи визнані неконституційними, а відтак їх чинність є безумовною. Законних підстав, які б породжували у відповідних суб`єктів право не проводити індексацію заробітної плати, на час спірних правовідносин, не існувало.

Суд зазначає, що індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Суд констатує, що позивачка має право на звернення до суду з позовом про індексацію заробітної плати та виплату належних їй сум і що питання індексації заробітної плати врегульовано Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком проведення індексації грошових доходів громадян. Обраний позивачкою спосіб захисту передбачений законним та є ефективним для відновлення її порушеного права.

Такий висновок суду повністю узгоджується з правовою позицію, висловленою Верховним Судом 16 січня 2018 року у справі №243/5366/16-ц.

Відтак, суд доходить переконання, що невиплата індексації заробітної плати позивачці є обмеженням її права на майно, що є незаконним і порушене право позивачки підлягає захисту.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також беручи до уваги те, що заборгованість по виплаті індексації заробітної плати позивачці у сумі 3724,71 грн по даний час залишається невиплаченою, тому суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави в розмірі ставки, яка була встановлена ЗУ «Про судовий збір» на час подання позову (551,20 грн).

На підставі статей 19, 43, 55 Конституції України, статтями 95, 233 КЗпП України, статтями 2, 33 Закону України «Про оплату праці», статтями 1, 2, 6, 9, 16 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Відділу освіти Жидачівської районної державної адміністрації (місцезнаходження: Львівська область, м. Жидачів, вул. І.Франка,19, ідентифікаційний код 02144536) про стягнення індексації заробітної плати задовольнити повністю.

Стягнути з Відділу освіти Жидачівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 невиплачену індексацію заробітної плати у сумі 3724 (три тисячі сімсот двадцять чотири) грн 71 коп.

Стягнути з Відділу освіти Жидачівської районної державної адміністрації на користь держави судовий збір у сумі 551 (п`ятсот п`ятдесят одна) грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення 30 грудня 2020 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів