Справа № 297/2506/20
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2020 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в спрощеному порядку без проведеннясудового розглядув судовомузасіданні завідсутністю учасниківсудового провадженняобвинувальний актпо кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020075060000142від 05.11.2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Свобода, Берегівського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, непрацюючого, судимого 21.08.2020 року Берегівським районним судом Закарпатської області за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт,
за ч. 2 ст. 389 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 21.08.2020 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначено покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.
Після набрання вироком законної сили і надходження його до Берегівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області 28.10.2020 року на виконання Інструкції про порядок виконання покарань, не пов`язаних з позбавленням волі та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань № 270/1560 від 19.12.2003 року, затвердженої Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань і Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_3 ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, роз`яснено обов`язки відповідно до ч. 1 ст. 37 Кримінально-виконавчого кодексу України та попереджено про наслідки ухилення від відбування вказаного виду покарання, передбачені в ч. 1 ст. 40 Кримінально-виконавчого кодексу України.
Крім цього, 28.10.2020 року фахівцем Берегівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_3 було винесено застереження у вигляді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування кримінального покарання у вигляді громадських робіт та попереджено про кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 389 КК України. Однак, в письмовому поясненні ОСОБА_3 повідомив, що отримувати направлення до Батівської селищної ради Берегівського району для відбування покарання у вигляді громадських робіт відмовляється.
Відтак, ОСОБА_3 , будучи ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання та попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від громадських робіт в порушення вимог ст. ст. 36, 37, 39, 40 КВК України, діючи умисно, з метою ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, маючи можливість відбути покарання у виді громадських робіт, без поважних на те причин для виконання громадських робіт до Батівської селищної ради Берегівського району у період з 25.08.2020 року по 03.11.2020 року не з`явився, чим умисно ухилився від відбування кримінального покарання у виді громадських робіт.
Зазначені умисні дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 2 ст. 389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Згідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вищевказане є встановленими органом досудового розслідування обставинами, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Прокурор зазначив в обвинувальному акті клопотання про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, повністю згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, скоєного ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 394 КПК України, та за участі захисника - адвоката ОСОБА_4 подав до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутністю (а.с. 89-90).
Таким чином, за результатами спрощеного провадження встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акту їх письмові заяви.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акту та матеріали кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Дж. Мюррей проти Сполученого Королівства» (Case of John Murray v. United Kingdom, Заява 18731/91, рішення від 25 січня 1996 року, статус рішення остаточне, Reports of Judgments and Decisions 1996-I).
Згідно ст. 12 КК України вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальне правопорушення відноситься до кримінального проступку.
При призначенні виду та розміру покарання, необхідного та достатнього для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю (а.с. 89-90), щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину (ст. 66 КК України), що суд відносить до пом`якшуючої його покарання обставини.
Обвинувачений ОСОБА_3 на диспансерному обліку в лікарів психіатра не перебуває (а.с. 58).
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити в межах санкції ч. 2 ст.389КК України у вигляді арешту, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування та протягом судового розгляду даного кримінального провадження не обирався і підстав для його обрання немає.
Процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні немає, цивільний позов не заявлений.
Керуючись ст.ст. 368-370, 373-374, 381-382,ч. 1 ст. 394 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2ст. 389 КК Українита призначити йому покарання у виді 3 (трьох) місяців арешту.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, шляхом подання апеляції через Берегівський районний суд Закарпатської області до Закарпатського апеляційного суду, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 382КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1
