ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,
e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_____________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"15" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2284/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.
При секретарі судового засідання Аганін В.Ю.
розглянувши справу №916/2284/20
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус" (79005, м. Львів, вул. Миколи Вороного,2; код ЄДРПОУ 41661563)
До відповідачів: Публічного акціонерного товариства „Імексбанк" (65039, м. Одеса, пр-т Гагаріна, 12-А; код ЄДРПОУ 20971504), Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" (65049, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 16/6; код ЄДРПОУ 38915140), Товариства з обмеженою відповідальністю „ТБ Полонеск" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33-Б; код ЄДРПОУ 41448397)
За участю третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; код ЄДРПОУ 21708016).
про визнання договорів недійсними, визнання протоколу недійсним та скасування результатів електронного аукціону
Представники:
від позивача: Фельдман О.А., адвокат за ордером
від відповідача ПАТ „Імексбанк": Мізунський А.І., адвокат за довіреністю
від відповідача ТОВ „Ісагіс": Возіян А.А., адвокат за ордером
від відповідача ТОВ „ТБ Полонеск": не з`явився
від третьої особи: Мізунський А.І., адвокат за довіреністю
Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою від 05.08.2020р. вх. № ГСОО 2358/20 до Публічного акціонерного товариства „Імексбанк", Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісагіс", Товариства з обмеженою відповідальністю „ТБ Полонеск" про визнання договорів недійсними, визнання протоколу недійсним та скасування результатів електронного аукціону.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус" направлено на:
- визнання недійсним Договору купівлі-продажу (нерухоме майно), укладеного між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс", посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С. 24.07.2020р. за реєстровим номером 768;
- визнання недійсним Договору купівлі-продажу (нерухоме майно), укладеного між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс", посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С. 24.07.2020р. за реєстровим номером 769;
- визнання недійсним Договору №128 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.07.2020р. укладеного між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс";
- визнання недійсним Договору №129 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.07.2020р. укладеного між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс";
- визнання недійсним Договору №130 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.07.2020р. укладеного між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс";
- визнання недійсним Договору №130/1 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.07.2020р. укладеного між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс", посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С. 24.07.2020р. за реєстровим номером 762;
- визнання недійсним Договору №130/2 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.07.2020р. укладеного між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс", посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С. 24.07.2020р. за реєстровим номером 763;
- визнання недійсним Договору №130/3 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.07.2020р. укладеного між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс";
- визнання недійсним Договору №131 купівлі-продажу майнових прав від 24.07.2020р. укладеного між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс";
- визнання недійсним Договору №131/1 купівлі-продажу майнових прав, укладеного між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс", посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С. 24.07.2020р. за реєстровим номером 764;
- визнання недійсним Договору №131/2 купівлі-продажу майнових прав, укладеного між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс", посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С. 24.07.2020р. за реєстровим номером 765;
- визнання недійсним Договору №131/3 купівлі-продажу майнових прав від 24.07.2020р. укладеного між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс";
- визнання недійсним Договору №132 купівлі-продажу рухомого майна (основних засобів) від 24.07.2020р., укладеного між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс";
- визнання недійсним Договору №133 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.07.2020р. укладеного між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс";
- визнання недійсним Договору №133/1 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладеного між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс", посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С. 24.07.2020р. за реєстровим номером 766;
- визнання недійсним Договору №133/2 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладеного між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс", посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С. 24.07.2020р. за реєстровим номером 767;
- визнання недійсним протоколу електронного аукціону від 30.04.2020р. № UA-EA-2020-04-17-000019-b від 30.04.2020р.;
- скасування результатів електронного аукціону, оформленого протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-04-17-000019-b від 30.04.2020р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.08.2020р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус" від 05.08.2020р. вх. № ГСОО 2358/20 залишено без руху. Позивачу встановлено: усунути недоліки позовної заяви, які визначено судом в ухвалі суду. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку позовної заяви не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали суду. Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус", що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Одночасно з поданням позовної заяви до суду, Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус" було подано заяву про забезпечення позову від 05.08.2020р. вх. № ГСОО 2-3383/20.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.08.2020р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус" у задоволенні заяви про забезпечення позову від 05.08.2020р. вх. № ГСОО 2-3383/20.
31.08.2020р. до господарського суду Одеської області представником позивача супровідним листом були надані документи, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 07.08.2020р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.09.2020р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус" до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2284/20. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Підготовче засідання у справі призначити на "28" вересня 2020 р. о 10:20. Запропоновано відповідачам підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Запропоновано залученій третій особі, відповідно до ст. 168 ГПК України надати пояснення щодо позову протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 28.09.2020р. о 10:20.
23.09.2020р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" надійшов відзив на позовну заяву.
23.09.2020р. до суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
31.08.2020р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.09.2020р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус" від 31.08.2020р. вх. №ГСОО 22721/20 задоволено та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" оригінали (на огляд суду) та належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) договорів з додатками, перелік яких було визначено у клопотанні.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.09.2020р. відкладено підготовче засідання на "26" жовтня 2020 р. о 12:30.
13.10.2020р. супровідним листом Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус" були залучені до матеріалів справи копії документів.
26.10.2020р. до суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли пояснення по справі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.10.2020р., зокрема, продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №916/2284/20 на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на "17" листопада 2020р. о 11:30.
Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус" подано заяву про забезпечення позову від 12.11.2020р. вх. № ГСОО 2-4054/20, відповідно до якої заявник просив суд застосувати заходи забезпечення позову.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.11.2020р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус" від 12.11.2020р. вх. №ГСОО 2-4054/20 про забезпечення позову у справі №916/2284/19 задоволено частково. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" та будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, приватним та державним нотаріусам) і державним реєстраторам прав не нерухоме майно, до моменту вирішення справи по суті, проведення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження будь-яким способом права вимоги, майнових прав, набутих Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" за умовами Договору №130 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.07.2020р. та Договору №130/1 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С. 24.07.2020р. за реєстровим номером 762, укладених між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс". Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" та/або будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, приватним та державним нотаріусам) і державним реєстраторам прав не нерухоме майно здійснення будь-яких реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (зокрема, у виді відчуження будь-яким способом та/або заміни іпотекодержателя) щодо наступного об`єкту нерухомого майна: нежила будівля, загальною площею 1814,8 кв.м., прибудована до будівлі гуртожитку №7, за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, б. 16 а. В іншій частині заяви відмовлено.
17.11.2020р. до суду позивачем були надані пояснення щодо заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісагіс".
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.11.2020р. відкладено підготовче засідання на "25" листопада 2020 р. о 11:00. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 25.11.2020р. о 11:00.
25.11.2020р. до суду відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" були надані додаткові пояснення.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.11.2020р. закрито підготовче провадження у справі № 916/2284/20. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "08" грудня 2020р. о 11:00.
У судовому засіданні 08.12.2020р. судом було оголошено перерву по справі до 15.12.2020р. о 14:00
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.12.2020р. повідомлено відповідача по справі №916/2284/20: Товариство з обмеженою відповідальністю „ТБ Полонеск" про судове засідання, яке відбудеться "15" грудня 2020 р. о 14:00.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус" підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" заперечує проти заявлених вимог позивача та просить суд відмовити в їх задоволенні з підстав, що було викладено у відзиві на позовну заяву та запереченнях, що були надані за час розгляду справи.
Товариством з обмеженою відповідальністю „ТБ Полонеск" відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча його було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвал суду, однак, кореспонденція суду повернулась без вручення із зазначенням поштовою організацією, за закінченням терміну зберігання.
У судові засідання представник відповідача Товариством з обмеженою відповідальністю „ТБ Полонеск" не з`являвся, про поважність причин відсутності суд не повідомив, будь-яких клопотань чи заяв до господарського суду Одеської області від цього відповідача не надходило.
Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувались на адресу реєстрації відповідача ТОВ „ТБ Полонеск", а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб заперечує проти заявлених вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус", вважає їх необґрунтованими та просить суд відмовити в їх задоволенні.
У судовому засіданні 15.12.2020 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 24.12.2020р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус", Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" та Фонду гарантування вкладів фізичних, суд встановив.
30 квітня 2020 року відбулися електронні торги з продажу пулу активів банку. Переможцем торгів визнано Товариство з обмеженою відповідальністю „Ісагіс". Електроні торги оформлені протоколом електронних торгів № UA-ЕА-2020-04-17-000019b від 30.04.2020р. Ціна продажу склала 13055000,00 грн.
Відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених №UA-ЕА-2020-04-17-000019b від 30.04.2020р. було укладено наступні правочини.
24.07.2020р. між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу (нерухоме майно), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С. за №768, за умовами якого за цим Договором продавець передає майно, вказане в п. 1.2. цього Договору у власність покупцю, а покупець приймає майно і сплачує за нього обумовлену грошову суму у розмірі та в порядку визначену цим договором.
Відповідно до п. 1.2. Договору купівлі-продажу (нерухоме майно), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С. за №768 від 24.07.2020р., предметом купівлі-продажу за цим Договором є наступне нерухоме майно: вбудоване приміщення першого поверху жилого будинку, літ „А" (у відсіку квартир 1-32) приміщення: коридор І-1, пл. 24,0 кв.м., санвузол І-2, пл. 15,2 кв.м., коридор І-3, пл. 4,0 кв.м., кабінет І-4, пл. 14,4 кв.м., кабінет І-5, пл. 35,1 кв.м., кабінет І-6, пл. 67,8 кв.м., щитова І-7, пл. 0,6 кв.м., коридор І-8, пл. 14, 0 кв.м., сауна І-9, пл. 7,0 кв.м., санвузол І-10, пл. 2.5 кв.м., загальною площею 184,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Шевченка, буд. 7, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 30943766. Право власності продавця на нерухоме майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.05.2011р. на підставі Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого 02.09.2010р. приватним нотаріусом Севастопольського нотаріального округу Вишня О.О. та зареєстрованого в реєстрі за номером 221, номер запису про право власності: 593 в книзі 25 нж.
Згідно до п. 2.1. Договору купівлі-продажу (нерухоме майно), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С. за №768 від 24.07.2020р., продаж нерухомого майна вчиняється за 2483,82 грн. без урахування ПДВ, які були сплачені покупцем продавцю у повному обсязі до моменту укладання цього Договору на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став покупець.
24.07.2020р. між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу (нерухоме майно), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С. за №769, за умовами якого за цим Договором продавець передає майно, вказане в п. 1.2. цього Договору у власність покупцю, а покупець приймає майно і сплачує за нього обумовлену грошову суму у розмірі та і порядку визначену цим договором.
Відповідно до п. 1.2. Договору купівлі-продажу (нерухоме майно), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С. за №769 від 24.07.2020р., предметом купівлі-продажу за цим Договором є наступне нерухоме майно: домоволодіння складається з - літ. „А" - житловий будинок, у тому числі підвал, площею 123,8 кв.м.; літ. „В-в" - житловий будинок; 3 - огорожа; 4 - замощення, загальною площею 566,1 кв.м., в тому числі житловою площею - 76,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Автономна республіка Крим, м. Євпаторія, Тупик Матвєєва, буд. 4/11-А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 34770101109 та земельна ділянка, площею 0,0436 га, що розташована за адресою: Автономна республіка Крим, м. Євпаторія, Тупик Матвєєва, земельна ділянка 4/11-А, кадастровий номер земельної ділянки: 0110900000:01:034:0102, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 34748501109. Право власності продавця на об`єкт нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.07.2013р. на підставі Договору про розірвання договору купівлі-продажу. Посвідченого 05.07.2013р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за номером 974, номер запису про право власності: 1539333.
Земельна ділянка належить продавцю на підставі приватної власності, а саме: Договору про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 05.07.2013р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за номером 975. Право власності продавця на земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.07.2013р., номер запису про право власності: 1540461.
Згідно до п. 2.1. Договору купівлі-продажу (нерухоме майно), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С. за №7696 від 24.07.2020р., продаж нерухомого майна вчиняється за 11932,74 грн. без урахування ПДВ, які були сплачені покупцем продавцю у повному обсязі до моменту укладання цього Договору на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став покупець.
24.07.2020р. між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" (новий кредитор) було укладено Договір №128 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за умовами якого за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги банку до дебіторів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків боржників або інших осіб, до яких перешли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього Договору та за умовами п. 4.1. цього Договору узгоджено, що сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору, новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 62317,37 грн. без урахуванням ПДВ. Ціна сплачується новим кредитом банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до п. 6.5. цього Договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор. Також матеріали справи містять Додаток №1 Реєстр договорів та дебіторів (боржників) до Договору №128 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.07.2020р.
24.07.2020р. між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" (покупець) було укладено Договір №129 купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають: право звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах право та повноважень власника прав вимоги, які виникли за укладеними договорами, наведеними у додатку №1 до цього Договору, та/або на інших підставах наведених у додатку №1 до цього Договору, право набути у власність гроші та/або майно на підставах, що пов`язані із здійсненням продавцем кредитних операцій, укладанням відповідних договорів та фактичною видачею грошових коштів, право оскаржувати припинення прав вимоги, в тому числі право оскаржувати в судовому порядку припинення (відсутність) прав вимоги, права кредитора за правами вимоги (зокрема, права вимоги застосування наслідків недійсності правочинів, вимоги з отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів та/або визнання нікчемними договорів, права, які випливають із судових справ, в тому числі справ про банкрутство, виконавчих проваджень, в тому числі щодо майна, яке не було реалізоване на трогах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладання цього Договору, права, які випливатимуть з мирових угод, договорів з арбітражними керуючими, охоронними організаціями, права участі в колегіальних органах, в тому числі в комітеті кредиторів тощо), які виникнуть в майбутньому у разі скасування рішень про їх припинення або зміну, право отримання грошових коштів/відшкодування за наслідками порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності, вчинення кримінальних правопорушень, право отримання грошових коштів/відшкодування за наслідками зміни або розірвання укладених договорів, інші права, що пов`язані або випливають із прав вимоги та за умовами п. 3.1. цього Договору узгоджено, що сторони домовились, що за продаж майнових прав за цим Договором покупець сплачує продавцю грошові кошти у розмірі 2292,60 грн. без урахування ПДВ, ціна договору сплачується покупцем продавцю у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором на підставі протоколу, оформленого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став покупець. Також матеріали справи містять Додаток №1 Реєстр договорів та дебіторів (боржників) до Договору №129 купівлі-продажу майнових прав від 24.07.2020р.
24.07.2020р. між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" (новий кредитор) було укладено Договір №130 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за умовами якого за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги банку до дебіторів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків боржників або інших осіб, до яких перешли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього Договору та за умовами п. 4.1. цього Договору узгоджено, що сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору, новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 33840,79 грн. без урахуванням ПДВ. Ціна сплачується новим кредитом банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до п. 6.5. цього Договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор. Також матеріали справи містять Додаток №1 Реєстр договорів та боржників до Договору №130 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.07.2020р.
24.07.2020р. між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" (новий іпотекодержатель) було укладено Договір №130/1 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за №762, за умовами якого за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, банк відступає шляхом продажу новому іпотекодержателю належні банку, а новий іпотекодержатель набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги банку до іпотекодавців, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перешли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за іпотечними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього Договору та за умовами п. 4.1. цього Договору узгоджено, що сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, відповідно до цього Договору та Договору №130 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24 липня 2020р., укладеного між сторонами, новий іпотекодержатель сплатив банку грошові кошти 33840,79 грн. без урахуванням ПДВ. Ціна договору сплачується новим іпотекодержателем банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до п. 6.5. цього Договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий іпотекодержатель. Також матеріали справи містять Додаток №1 Реєстр договорів та боржників (іпотекодержателів) до Договору №130/1 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.07.2020р.
24.07.2020р. між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" (новий заставодержатель) було укладено Договір №130/2 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за №763, за умовами якого за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, банк відступає шляхом продажу новому заставодержателю належні банку, а новий заставодержатель набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги банку до заставодавців, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків боржників або інших осіб, до яких перешли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за іпотечними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього Договору та за умовами п. 4.1. цього Договору узгоджено, що сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за договорами застави, відповідно до цього Договору та Договору №130 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24 липня 2020р., укладеного між сторонами, новий заставодержатель сплатив банку грошові кошти 33840,79 грн. без урахуванням ПДВ. Ціна договору сплачується новим заставодержателем банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до п. 6.5. цього Договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий заставодержатель. Також матеріали справи містять Додаток №1 Реєстр договорів та боржників (заставодавців) до Договору №130/2 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.07.2020р.
24.07.2020р. між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" (новий кредитор) було укладено Договір №130/3 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за умовами якого за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги банку до поручителей, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків боржників або інших осіб, до яких перешли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за договорами поруки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього Договору та за умовами п. 4.1. цього Договору узгоджено, що сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за договорами поруки, відповідно до цього Договору та Договору №130 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24 липня 2020р., укладеного між сторонами, новий заставодержатель сплатив банку грошові кошти у сумі 33840,79 грн. без урахуванням ПДВ. Ціна сплачується новим кредитом банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до п. 6.5. цього Договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор. Також матеріали справи містять Додаток №1 Реєстр договорів та боржників (поручителів) до Договору №130/3 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.07.2020р.
24.07.2020р. між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" (продавеь) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" (покупець) було укладено Договір №131 купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають: право звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах право та повноважень власника прав вимоги, які виникли за укладеними договорами, наведеними у додатку №1 до цього Договору, та/або на інших підставах наведених у додатку №1 до цього Договору, право набути у власність гроші та/або майно на підставах, що пов`язані із здійсненням продавцем кредитних операцій, укладанням відповідних договорів та фактичною видачею грошових коштів, право оскаржувати припинення прав вимоги, в тому числі право оскаржувати в судовому порядку припинення (відсутність) прав вимоги, права кредитора за правами вимоги (зокрема, права вимоги застосування наслідків недійсності правочинів, вимоги з отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів та/або визнання нікчемними договорів, права, які випливають із судових справ, в тому числі справ про банкрутство, виконавчих проваджень, в тому числі щодо майна, яке не було реалізоване на трогах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладання цього Договору, права, які випливатимуть з мирових угод, договорів з арбітражними керуючими, охоронними організаціями, права участі в колегіальних органах, в тому числі в комітеті кредиторів тощо), які виникнуть в майбутньому у разі скасування рішень про їх припинення або зміну, право отримання грошових коштів/відшкодування за наслідками порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності, вчинення кримінальних правопорушень, право отримання грошових коштів/відшкодування за наслідками зміни або розірвання укладених договорів, інші права, що пов`язані або випливають із прав вимоги та за умовами п. 3.1. цього Договору узгоджено, що сторони домовились, що за продаж майнових прав за цим Договором покупець сплачує продавцю грошові кошти у розмірі 3982,94 грн. без урахування ПДВ, ціна договору сплачується покупцем продавцю у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором на підставі протоколу, оформленого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став покупець. Також матеріали справи містять Додаток №1 Реєстр договорів та боржників (поручителів) до Договору №130/3 купівлі-продажу майнових прав від 24.07.2020р.
24.07.2020р. між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" (покупець) було укладено Договір №131/1 купівлі-продажу майнових прав, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С. за №764, за умовами якого за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають: право звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах право та повноважень власника прав вимоги, які виникли за укладеними договорами, наведеними у додатку №1 до цього Договору, та/або на інших підставах наведених у додатку №1 до цього Договору, право набути у власність гроші та/або майно на підставах, що пов`язані із здійсненням продавцем кредитних операцій, укладанням відповідних договорів та фактичною видачею грошових коштів, право оскаржувати припинення прав вимоги, в тому числі право оскаржувати в судовому порядку припинення (відсутність) прав вимоги, права кредитора за правами вимоги (зокрема, права вимоги застосування наслідків недійсності правочинів, вимоги з отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів та/або визнання нікчемними договорів, права, які випливають із судових справ, в тому числі справ про банкрутство, виконавчих проваджень, в тому числі щодо майна, яке не було реалізоване на трогах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладання цього Договору, права, які випливатимуть з мирових угод, договорів з арбітражними керуючими, охоронними організаціями, права участі в колегіальних органах, в тому числі в комітеті кредиторів тощо), які виникнуть в майбутньому у разі скасування рішень про їх припинення або зміну, право отримання грошових коштів/відшкодування за наслідками порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності, вчинення кримінальних правопорушень, право отримання грошових коштів/відшкодування за наслідками зміни або розірвання укладених договорів, інші права, що пов`язані або випливають із прав вимоги та за умовами п. 3.1. цього Договору узгоджено, що сторони домовились, що за продаж майнових прав за цими іпотечними договорами, відповідно до цього Договору та Договору №131 купівлі-продажу майнових прав від 24 липня 2020р. покупець сплачує продавцю грошові кошти у розмірі 3982,94 грн. без урахування ПДВ, ціна договору сплачується покупцем продавцю у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором на підставі протоколу, оформленого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став покупець. Також матеріали справи містять Додаток №1 Реєстр договорів та боржників (іпотекодержавтедів)до Договору №131/1 купівлі-продажу майнових прав від 24.07.2020р.
24.07.2020р. між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" (покупець) було укладено Договір №131/2 купівлі-продажу майнових прав, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С. за №765, за умовами якого за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають: право звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах право та повноважень власника прав вимоги, які виникли за укладеними договорами, наведеними у додатку №1 до цього Договору, та/або на інших підставах наведених у додатку №1 до цього Договору, право набути у власність гроші та/або майно на підставах, що пов`язані із здійсненням продавцем кредитних операцій, укладанням відповідних договорів та фактичною видачею грошових коштів, право оскаржувати припинення прав вимоги, в тому числі право оскаржувати в судовому порядку припинення (відсутність) прав вимоги, права кредитора за правами вимоги (зокрема, права вимоги застосування наслідків недійсності правочинів, вимоги з отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів та/або визнання нікчемними договорів, права, які випливають із судових справ, в тому числі справ про банкрутство, виконавчих проваджень, в тому числі щодо майна, яке не було реалізоване на трогах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладання цього Договору, права, які випливатимуть з мирових угод, договорів з арбітражними керуючими, охоронними організаціями, права участі в колегіальних органах, в тому числі в комітеті кредиторів тощо), які виникнуть в майбутньому у разі скасування рішень про їх припинення або зміну, право отримання грошових коштів/відшкодування за наслідками порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності, вчинення кримінальних правопорушень, право отримання грошових коштів/відшкодування за наслідками зміни або розірвання укладених договорів, інші права, що пов`язані або випливають із прав вимоги та за умовами п. 3.1. цього Договору узгоджено, що сторони домовились, що за продаж майнових прав за цими договорами застави, відповідно до цього Договору та Договору №131 купівлі-продажу майнових прав від 24 липня 2020р. покупець сплачує продавцю грошові кошти у розмірі 3982,94 грн. без урахування ПДВ, ціна договору сплачується покупцем продавцю у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором на підставі протоколу, оформленого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став покупець. Також матеріали справи містять Додаток №1 Реєстр договорів та боржників (заставодавців) до Договору №131/2 купівлі-продажу майнових прав від 24.07.2020р.
24.07.2020р. між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" (покупець) було укладено Договір №131/3 купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають: право звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах право та повноважень власника прав вимоги, які виникли за укладеними договорами, наведеними у додатку №1 до цього Договору, та/або на інших підставах наведених у додатку №1 до цього Договору, право набути у власність гроші та/або майно на підставах, що пов`язані із здійсненням продавцем кредитних операцій, укладанням відповідних договорів та фактичною видачею грошових коштів, право оскаржувати припинення прав вимоги, в тому числі право оскаржувати в судовому порядку припинення (відсутність) прав вимоги, права кредитора за правами вимоги (зокрема, права вимоги застосування наслідків недійсності правочинів, вимоги з отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів та/або визнання нікчемними договорів, права, які випливають із судових справ, в тому числі справ про банкрутство, виконавчих проваджень, в тому числі щодо майна, яке не було реалізоване на трогах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладання цього Договору, права, які випливатимуть з мирових угод, договорів з арбітражними керуючими, охоронними організаціями, права участі в колегіальних органах, в тому числі в комітеті кредиторів тощо), які виникнуть в майбутньому у разі скасування рішень про їх припинення або зміну, право отримання грошових коштів/відшкодування за наслідками порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності, вчинення кримінальних правопорушень, право отримання грошових коштів/відшкодування за наслідками зміни або розірвання укладених договорів, інші права, що пов`язані або випливають із прав вимоги та за умовами п. 3.1. цього Договору узгоджено, що сторони домовились, що за продаж майнових прав за цими договорами поруки, відповідно до цього Договору та Договору №131 купівлі-продажу майнових прав від 24 липня 2020р. покупець сплачує продавцю грошові кошти у розмірі 3982,94 грн. без урахування ПДВ, ціна договору сплачується покупцем продавцю у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором на підставі протоколу, оформленого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став покупець. Також матеріали справи містять Додаток №1 Реєстр договорів та боржників (поручителів) до Договору №131/3 купівлі-продажу майнових прав від 24.07.2020р.
24.07.2020р. між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" (покупець) було укладено Договір №132 купівлі-продажу рухомого майна (основних засобів), за умовами якого за цим Договором продавець передає майно, вказане в п. 1.2. цього Договору, у власність покупця після належної сплати покупцем обумовленої у цьому договорі суми за таке майно у порядку, встановленому цим Договором, а покупець приймає належним чином оплачене майно та умовах цього Договору та відповідно до п. 2.1. цього Договору, продаж майна вчиняється за 110,98 грн. з урахуванням ПДВ, ціна продажу була сплачена покупцем продавцю у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором на підставі електронного аукціону № UA-EA-2020/04-17-000019b від 30.04.2020р., складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став покупець. Також матеріали справи містять Додаток №1 Опис предмету купівлі-продажу до Договору №132 купівлі-продажу рухомого майна (основних засобів) від 24.07.2020р.
24.07.2020р. між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" (новий кредитор) було укладено Договір №133 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за умовами якого за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги банку до позичальників, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, страховиків або інших осіб, до яких перешли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за кредитними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього Договору та за умовами п. 4.1. цього Договору узгоджено, що сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 12938038,76 грн. без урахуванням ПДВ. Ціна сплачується новим кредитом банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до п. 6.5. цього Договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор. Також матеріали справи містять Додаток №1 Реєстр договорів та боржників до Договору №133 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.07.2020р.
24.07.2020р. між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" (новий іпотекодержатель) було укладено Договір №133/1 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за №766, за умовами якого за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, банк відступає шляхом продажу новому іпотекодержателю належні банку, а новий іпотекодержатель набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги банку до іпотекодавців, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перешли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за іпотечними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього Договору та за умовами п. 4.1. цього Договору узгоджено, що сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, відповідно до цього Договору та Договору №133 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24 липня 2020р., укладеного між сторонами, новий іпотекодержатель сплатив банку грошові кошти 12938038,76 грн. без урахуванням ПДВ. Ціна договору сплачується новим іпотекодержателем банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до п. 6.5. цього Договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий іпотекодержатель. Також матеріали справи містять Додаток №1 Реєстр договорів та боржників (іпотекодержателів) до Договору №133/1 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.07.2020р.
24.07.2020р. між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" (новий заставодержатель) було укладено Договір №133/2/2 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за №767, за умовами якого за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, банк відступає шляхом продажу новому заставодержателю належні банку, а новий заставодержатель набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги банку до заставодавців, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків боржників або інших осіб, до яких перешли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за іпотечними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього Договору та за умовами п. 4.1. цього Договору узгоджено, що сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за договорами застави, відповідно до цього Договору та Договору №133 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24 липня 2020р., укладеного між сторонами, новий заставодержатель сплатив банку грошові кошти 12938038,76 грн. без урахуванням ПДВ. Ціна договору сплачується новим заставодержателем банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до п. 6.5. цього Договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий заставодержатель. Також матеріали справи містять Додаток №1 Реєстр договорів та боржників (заставодавців) до Договору №133/2 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.07.2020р.
Також в матеріалах справи міститься платіжне доручення №33 від 24 травня 2020 року, відповідно до якого Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" було перераховано 13055000,00 грн.
В обґрунтування позову позивачем було зазначено суду, що згідно з положеннями статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг. Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України „Про банки і банківську діяльність", за якою факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
Також позивач посилався на положення 350 Господарського кодексу України, ст. 1077 Цивільного кодексу України та п. 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 06.02.2014 № 352 „Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 № 231".
За посиланням позивача, як вбачається зі змісту статей 512, 1077 Цивільного кодексу України, проведено розмежування правочинів, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу. Разом з тим, із частини першої статті 1077 ЦК України, статті 350 ГК України та частини п`ятої статті 5 Закону України „Про банки і банківську діяльність" вбачається, що суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (частина друга статті 1079 Цивільного кодексу України), фактора, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина третя статті 1079 Цивільного кодексу України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором.
Щодо розмежування за предметом договору, то за договором цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. ЦК України передбачає лише перелік зобов`язань, у яких заміна кредитора не допускається (статті 515 ЦК України). Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (стаття 1078 ЦК України).
Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника. При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату. Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю. Якщо право вимоги відступається «за номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (частина третя статті 656 ЦК України). Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу. Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі, право вимоги за яким передається. Згідно з частиною першою статті 1084 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
За твердженнями позивача, за умовами оскаржуваних Договорів, Товариство з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" зобов`язалося сплатити та сплатило Публічному акціонерному товариству „Імексбанк" грошові кошти у сумі 13055000,0000 грн. (без ПДВ). Натомість, Публічне акціонерне товариство „Імексбанк" передало Товариству з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" права вимоги, належні Публічному акціонерному товариству „Імексбанк" за кредитними договорами, які укладені між банком та відповідними юридичними і фізичними особами. Товариство з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" набуло право вимагати від боржників належного виконання всіх зобов`язань за відповідними кредитними договорами, зокрема, щодо сплати заборгованості за кредитами, процентами, штрафами, пенями, витратами, понесеними первісним кредитором в зв`язку з невиконанням боржником своїх зобов`язань. Загальний розмір грошових вимог Публічного акціонерного товариства „Імексбанк" до боржників, які підлягають відступленню за договорами, є таким, що змінюється внаслідок щоденних нарахувань відсотків за окремими кредитними договорами, можливих погашень боржниками заборгованості тощо.
За таких обставин, як зазначає позивач, Публічне акціонерне товариство „Імексбанк", як первісний кредитор, уступило грошову вимогу до юридичних та фізичних осіб (боржників) в обмін на грошові кошти в сумі 13055000,00 грн. (без ПДВ), які Товариство з обмеженою відповідальністю „Ісагіс", як новий кредитор, зобов`язалось сплатити та сплатило первісному кредитору, тобто, як вказує позивач, фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останній грошової вимоги до третіх осіб (боржників), що є основною ознакою договору факторингу.
Позивач вважає, що уклавши договір відступлення права вимоги за кредитними договорами, Публічне акціонерне товариство „Імексбанк" отримало фінансування у розмірі 13055000,00 грн. (без ПДВ), а Товариство з обмеженою відповідальністю „Ісагіс", в свою чергу, укладаючи такий договір, набуло право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається, і ціною вимоги, що передбачена Договором про відступлення права вимоги. Така різниця виразилася в отриманні Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" від первісного кредитора таких прав щодо боржників: права вимагати стягнення (отримання) від боржників сплати заборгованості за кредитом, процентами, штрафами, пенями, витратами, понесеними Первісним кредитором в зв`язку з невиконанням боржниками своїх зобов`язань.
Таким чином, як зазначає позивач, укладені між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" оспорюванні Договори за своєю юридичною природою, незважаючи на їх назву як договір про відступлення права вимоги, є, як стверджує позивач, договорами факторингу. Цесія (уступка права вимоги) є одним з обов`язкових елементів відносин факторингу. Проте, сама по собі назва оспорюваних у даній справі Договорів не змінює їх правової природи. З укладенням Договорами про відступлення права вимоги у кредитних договорах з юридичними та фізичними особами, перелік яких зазначено в Додатку № 1 до Договору, відбулася заміна кредитора-банку, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на іншу юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю „Ісагіс", яке не відноситься до фінансових установ у розумінні Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", що можуть надавати фінансові послуги, у тому числі і у формі факторингу.
Відтак, на думку позивача, з огляду на те, що за змістом ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а оспорюванні Договори суперечать наведеним вище приписам цивільного законодавства України щодо суб`єктного складу договору факторингу, то вони повинні бути визнані недійсними відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України.
Таким чином, як вказує позивач, в порядку застосування наслідків недійсності Договорів, необхідно визнати Публічне акціонерне товариство „Імексбанк" законним власником нерухомого майна, майнових прав та прав вимоги за кредитними договорами, відчуженими за недійсними Договорами на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісагіс", та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" повернути Публічному акціонерному товариству „Імексбанк" все отримане за недійсними Договорами, зокрема, оригінали кредитних договорів та всі підтверджуючі право вимоги документи.
Щодо свого порушеного права, позивачем було пояснено суду, що серед інших учасників, участь у аукціоні приймало Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус", права якого при проведенні аукціону було порушені, оскільки участь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" в аукціоні суттєво вплинула на хід та результати аукціону, що позбавило Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус" можливості у передбачений чинним законодавством (зокрема, Регламентом роботи електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лота, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції для продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.09.2017 №4387) спосіб та порядок, претендувати на перемогу в аукціоні.
У зв`язку із цим, Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус" звернулось до суду із даним позовом за захистом своїх прав. Враховуючи вищезазначені обставини, а також факт порушення прав учасників аукціону, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус", позивач вважає, що протокол електронного аукціону повинен бути визнаний недійсним, а результати електронного аукціону - скасовані.
Надаючи відзив на позовну заяву відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" було зазначено суду, що 24 липня 2020 року між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" за результатами проведеного електронного аукціону № UA-ЕА-2020-04-17-000019b від 30.04.2020р. укладені договори відступлення прав вимоги, відповідно до яких, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених Договором, права вимоги банку до позичальників, зазначених у Додатку № 1, включаючи права вимоги до їх правонаступників (Договори за №№ 128, 129, 130, 131, 132, 133).
Також, 24 липня 2020 року між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" за результатами проведеного електронного аукціону № UA-ЕА-2020-04-17-000019b від 30.04.2020р. укладені договори про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, відповідно до яких, банк відступає шляхом продажу новому іпотекодержателю належні банку, а новий іпотекодержатель набуває у обсязі та на умовах, визначених Договором, права вимоги банку до іпотекодавців, зазначених у Додатку № 1, включаючи права вимоги до їх правонаступників (Договори за №№ 130/1, 130/2, 130/3, 131/1, 131/2, 133/1, 133/2).
За твердженням відповідача, вищезазначені договори про відступлення прав вимоги, що оспорюються позивачем, за своєю правовою природою є саме договорами відступлення права вимоги (цесії), а не факторингу, як стверджує позивач, що підтверджується сформованою судовою практикою.
В обґрунтування поданого відзиву, відповідач посилався на ч.ч 1, 2 ст. 203 п. 1 ч. 1 ст.512, ст. 514 Цивільного кодексу України та зазначав, що одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Також ґрунтуючи надані заперечення, відповідач посилався на ст. 350 Господарського кодексу України, на ст. 1077 Цивільного кодексу України та на ст. 49 Закону України „Про банки і банківську діяльність" та на п. 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 352 від 06.02.2014 „Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231".
На думку відповідача, аналіз статей 512, 1077 Цивільного кодексу України свідчить про те, що цивільне право розмежовує правочини, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: договори з відступлення права вимоги (договори цесії) та договори факторингу та відповідно, відповідачем були надані пояснення з даного питання.
За твердженнями відповідача, між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" було укладено саме договори цесії, що не передбачає необхідну умову наявності статусу фінансової установи у Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" та відповідних видів діяльності фінансової установи з метою укладання договорів щодо відступлення права вимоги, та викладена у позовній заяві позиція позивача щодо правової природи оспорюваних договорів не є обґрунтованою.
Стосовно посилань позивача про порушення його прав та законних інтересів проведеним електронним аукціоном № UA-ЕА-2020-04-17-000019b від 30.04.2020р. та укладеними за його результатами договорами між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" відповідачем надані наступні пояснення.
Посилаючись на положення ст. 655, ч. 4 ст. 656, ст.ст. 15,16 та т. 215 Цивільного кодексу України, відповідачем було зазначено суду, що враховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1- 3 та частинами 5,6 статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.
Відповідачем пояснено, що для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними, суду необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
Також відповідачем було зазначено суду, що власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
За твердженнями відповідача, відповідно до змісту ч. 3 ст. 215 ЦК України, договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.
Крім того, за посиланням відповідача, за загальним правилом, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, однак, сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.
За позицією відповідача, позивачем належним чином не доведено факту порушення його прав та охоронюваних інтересів в результаті проведення електронного аукціону № UA-ЕА-2020-04-17-000019b від 30.04.2020р. та укладення за його результатами договорів між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" про відступлення прав вимоги, та не доведено позивачем і того, як заміна кредитора в зобов`язанні, в цьому випадку, порушує права позивача як учасника електронного аукціону.
Також посилаючись на абз. 2 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, відповідачем було зазначено суду, що у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів або іншої заінтересованої особи, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно, виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору, що призведе до порушення прав та законних інтересів широкого кола осіб.
Приймаючи до уваги вищевикладене, відповідачем було зазначено, що укладені між відповідачами договори про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги за результатами проведеного електронного аукціону № UA-ЕА-2020-04-17-000019b від 30.04.2020р. за своєю правовою природою є саме договорами відступлення права вимоги (цесії), а не договорами факторингу, на що помилково посилається позивач, вказані договори не суперечать вимогам чинного законодавства, не порушують права позивача, у зв`язку з чим, позовна заява позивача не підлягає задоволенню у повному обсязі через необґрунтованість останньої.
Відповідно до поданих пояснень, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було зазначено суду наступне.
За твердженнями Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги передбачений ч.ч. 2, 4 ст. 656 ЦК України а не договір факторингу, як то зазначає позивач. Статтею 656 Цивільного Кодексу України передбачено, що предметом договору купівлі- продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як зазначає третя особа, придбавати право вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов`язання, шляхом проведення відкритого конкурсу, мають право не тільки банки та небанківські фінансові установи, так і інші фізичні та юридичні особи, котрі не віднесені до банків та небанківських фінансових установ.
Пунктом 1 Розділу VI Положення № 388 передбачено, що на відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися такі види активів (майна) банку, що ліквідується: основні засоби; майно банку у вигляді цілісного майнового комплексу; майно банку, щодо обороту якого встановлено обмеження; дебіторська заборгованість; права вимоги. Інші види активів (майна) можуть продаватися у спосіб, визначений законодавством.
Пунктом 2 Розділу VI Положення № 388 визначено, що продаж активів (майна) банку, що ліквідується, на відкритих торгах (аукціоні) може проводитися в електронній формі, у тому числі через ЕТС.
Згідно Регламенту ЕТС, учасник - фізична особа, що має повну дієздатність, або юридична особа (резидент або нерезидент) в особі уповноваженого представника, яка виявила намір прийняти участь в електронному аукціоні, відповідає вимогам, встановленим законодавством, сплатила гарантійний внесок, пройшла процедуру реєстрації для участі в електронному аукціоні, отримала відповідне підтвердження про реєстрацію та індивідуальний код учасника відповідно до Регламенту ЕТС. Учасником електронного аукціону, предметом продажу на яких є права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, не може бути користувач, який є позичальником (боржником відносно банку) та/або поручителем (майновим поручителем) за такими кредитними договорами та/або договорами забезпечення.
Таким чином, як зазначає Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, чинне на час проведення торгів з реалізації неплатоспроможним банком права вимоги та укладення договору купівлі-продажу майнових прав законодавство не обмежувало юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" у придбанні права вимоги у неплатоспроможного банку.
Також було зазначено суду, що доказів порушення прав або законних інтересів позивача укладенням договорів від 24.07.2020року, у тому числі, купівлі-продажу права вимоги Публічного акціонерного товариства „Імексбанк" за кредитними договорами та за іпотечними договорами - не надано, позивач не є стороною спірних угод та право вимоги на кошти, які сплачуються по кредитним договорам у позивача відсутні.
Враховуючи вищевикладене, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просив суд відмовити у задоволенні позовних в повному обсязі.
Надаючи додаткові пояснення щодо заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісагіс", позивачем було зазначено суду наступне.
Позивач вказує суду, що судова практика будується на визначенні судом аналогічних договорів, саме як договорів факторингу. Відповідні висновки містяться, наприклад, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 червня 2019 року у справі №916/1253/15-г. У наведеній справі також розглядався договір про відступлення права вимоги, укладений між ПАТ "ІМЕКСБАНК" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фрегат", яке не мало статусу фінансової установи, за умовами якого, Первісний кредитор за плату передав/відступив, а Новий кредитор одержав/набув права вимоги, належні Первісному кредитору за кредитними договорами, які укладені між Первісним кредитором та відповідними фізичними особами (Боржниками), перелік яких зазначався у відповідному в Додатку. За цим договором Новий кредитор одержав право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржників належного виконання всіх зобов`язань за відповідним кредитним договором, зокрема, щодо сплати заборгованості за кредитом, процентами, штрафами, пенями, витратами, понесеними Первісним кредитором в зв`язку з невиконанням Боржником своїх зобов`язань.
Надаючи відповідні пояснення та міркування, позивачем було зазначено суду, що у постанові від 13 червня 2019 року у справі № 916/1253/15-г суд також посилався на аналогічну правову позицію, викладену у постанові Великої палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 909/968/16 і не вбачав підстав відступати від такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
З огляду на вищенаведене, позивач вважає, що доводи, викладені відповідачем у запереченнях на відповідь на відзив є необґрунтованими і такими, що не відповідають приписам законодавства та усталеній судовій практиці.
Надаючи додаткові пояснення, відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" було зазначено наступне.
Щодо посилань позивача на правові позиції, викладені у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.06.2019 у справі №916/1253/15-г, постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 року у справі № 909/968/16 та від 31.10.2018 року у справі № 465/646/11, в яких, на думку позивача, аналогічні договори визначені судами, саме як договори факторингу, відповідачем було зауважено та зазначено, що позовні вимоги були мотивовані тим, що оскільки ТОВ „Фрегат" та ТОВ „Компанія Дасті" не є фінансовими установами, то спірний правочин, який банк вважає договором факторингу, суперечить вимогам статті 1079 Цивільного кодексу України, та звернуто увагу суду на те, що вищезазначені оспорювані договори, які оцінювалися судами у справі №916/1253/15-г, не можна назвати аналогічними договорам відступлення права вимоги, що оспорюються у даній справі №916/2284/20, як то зазначає позивач, фактичні обставини зазначених справ не є тотожними.
Відповідач зазначає, що так, у даному випадку однією зі сторін оспорюваного договору виступає неплатоспроможний банк, який в рамках ліквідаційної процедури реалізував свої активи (майно), зокрема, права вимоги за кредитними договорами, через електронний аукціон, який був оформлений протоколом № UA-ЕА-2020-04-17-000019b від 30.04.2020р
Відповідно до зазначеного протоколу електронного аукціону, з урахуванням приписів Регламенту ЕТС (п. 7.21), Публічне акціонерне товариство „Імексбанк" та Товариство з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" за результатами аукціону зобов`язувалися укласти відповідні договори відступлення прав вимоги придбаного активу, зокрема, права вимоги за кредитними договорами.
Тобто, як зазначає відповідач, метою укладення договорів відступлення права вимоги у даному випадку було не отримання фінансування Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" за рахунок відступлення прав вимоги за кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю „Ісагіс", а проведення згідно з чинним законодавством ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку, однією з умов якої, є реалізація на електронних торгах активів банку, та задоволення таким чином вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства „Імексбанк", після чого банк може бути ліквідованим.
За поясненнями відповідача, між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" фактично було укладено договори купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами, де ціною договору була саме вартість продажу активу на електронних торгах, яка визначається відповідно до оціночної вартості майна неплатоспроможного банку на дату формування ліквідаційної маси, а не ціна винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги з фінансування, як це передбачено договором факторингу.
Таким чином, за змістом чинного законодавства договір факторингу є складним договором, який обов`язково поєднує у собі, по-перше, елементи договору позики або кредитного договору, по-друге - елементи договору купівлі-продажу грошової вимоги або договору застави грошової вимоги. Договір, який не поєднує елементів договорів, зазначених вище, зокрема якщо відсутні елементи договору позики або кредитного договору (як у цій справі), не є договором факторингу у розумінні чинного законодавства.
Відповідачем було пояснено суду, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" наведено підстави, відповідно до яких для укладання договорів, подібних для спірних, заключних за результатами електронного аукціону по реалізації активів неплатоспроможного банку на стадії ліквідації, покупець права вимоги не повинен обов`язково мати статус фінансової установи, оскільки такі договори не відповідають характеристикам договору факторингу і є договорами купівлі-продажу прав вимоги.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус", Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" та Фонду гарантування вкладів фізичних, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (ст. 4 ГПК України).
Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У своєму Рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004 року Конституційний суд України визначив основні ознаки охоронюваного законом інтересу, як правового феномену, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. А також дав його дефініцію: охоронюваний законом інтерес - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Зважаючи на викладене, охоронюваний законом інтерес характеризується такими ознаками: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; пов`язаний із конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним, у позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим (суб`єктивним), тобто належить конкретній особі (позивачу); суб`єктом порушення позивач вважає відповідача.
Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Тобто інтерес позивача (у даному випадку стосовно його вимог про визнання недійсним протоколу електронного аукціону від 30.04.2020р. № UA-EA-2020-04-17-000019-b від 30.04.2020р. та скасування результатів електронного аукціону, оформленого протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-04-17-000019-b від 30.04.2020р.) має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.
Приймаючи до уваги, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус" приймав участь у електронному аукціоні, який було проведено 30 квітня 2020 року, та враховуючи ґрунтування позивача, які, зокрема, зводяться до незгоди з результатами такого аукціону, суд вважає за можливе розцінювати таки вимоги позивача як обгрунтовані наявністю у останнього права оскаржувати електронний аукціон, оформлений протоколом № UA-EA-2020-04-17-000019-b від 30.04.2020р.
Надаючи оцінку доводам позивача та обґрунтуванням позовних вимог, викладеним Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус" в позовній заяві, та направленим, зокрема, на визнання недійсним протоколу електронного аукціону від 30.04.2020р. № UA-EA-2020-04-17-000019-b від 30.04.2020р. та скасування результатів електронного аукціону, оформленого протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-04-17-000019-b від 30.04.2020р., суд зазначає наступне.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 року №50 „Про віднесення Акціонерного товариства „Імексбанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення від 26.01.2015 року № 16 „Про запровадження тимчасової адміністрації у Акціонерному товариству „Імексбанк", згідно з яким з 27.01.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Акціонерному товаристві „Імексбанк".
Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 21.05.2015 року №30 „Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства „Імексбанк", виконавчою дирекцією Фонду прийнято Рішення від 27.05.2015 року № 105 „Про початок процедури ліквідації Акціонерного товариства „Імексбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Акціонерного товариства „Імексбанк" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію Акціонерного товариства „Імексбанк".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.04.2016 року № 638 „Про продовження строків здійснення процедури ліквідації Акціонерного товариства „Імексбанк" строк здійснення процедури ліквідації банку продовжено до 26.05.2018 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 01.09.2016р. № 1697 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства „Імексбанк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Матвієнко Андрія Анатолійовича з 05.09.2016р.
На підставі п. 2 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 35, ч. 5 ст. 44, ч. З ст. 48 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 29.01.2018 року № 261 про продовження строків здійснення процедури ліквідації Акціонерного товариства „Імексбанк" строком на два роки з 27.05.2018 року до 26.05.2020 року, включно.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1579 від 25.08.2020р. відкликано повноваження ліквідатора Акціонерного товариства „Імексбанк", делеговані Матвієнку Андрію Анатолійовичу.
З 31.08.2020 року повноваження під час здійснення ліквідації Акціонерного товариства „Імексбанк" здійснюються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо.
16.04.2020р. рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 828 визначено пул активів банку, що підлягають продажу на відкритих торгах (аукціоні), до яких увійшли: Права вимоги за кредитними договорами - 40 од.; Права вимоги та майнові права за кредитними договорами - 194 од.; Дебіторська заборгованість та майнові права за дебіторською заборгованістю - 310 од.; Домоволодіння - 1 од. та земельна ділянка - 1 од.; Вбудоване приміщення - 1 од.; Основні засоби -2164 од. Початкова вартість продажу тотожна і складає - 5098390,84 грн.
30 квітня 2020 року відбулися електронні торги з продажу пулу активів банку. Переможцем торгів визнано Товариство з обмеженою відповідальністю „Ісагіс".
Електроні торги оформлені протоколом електронних торгів № UA-ЕА-2020-04-17-000019b від 30.04.2020р. Ціна продажу склала 13055000,00 грн.
Як з`ясовано судом, відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених № UA-ЕА-2020-04-17-000019b від 30.04.2020р., було укладено відповідні договори, вимоги щодо визнання недійсності яких, є наразі, зокрема, предметом розгляду даної справи.
Процедура проведення аукціону з продажу майна банку, що ліквідується, складається з чотирьох етапів її організації: попередня підготовка проведення аукціону (інвентаризація та оцінка майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку, затвердження способу, порядку, складу та умов відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси); підготовка до проведення аукціону (укладення договору з організатором аукціону, публікація оголошення, прийняття заяв на участь в аукціоні, внесення гарантійних внесків учасників аукціону); проведення аукціону та оформлення його результатів.
Оскільки порушення порядку організації будь-якого з етапів аукціону з продажу майна банку, що ліквідується, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому, вирішуючи спір щодо визнання недійними результатів такого аукціону, суд має встановити факт дотримання порядку його проведення на кожному з етапів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 922/2784/17).
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, урегульовано Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», метою якого є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 46 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" фонд здійснює заходи із виконання плану врегулювання, що передбачає виведення банку з ринку у спосіб, передбачений пунктом 2 частини другої статті 39 цього Закону, та відчужує майно (активи) та зобов`язання відповідно до статті 40 цього Закону на користь приймаючого банку протягом 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Вчинення правочинів, пов`язаних з відчуженням майна (активів) банку чи передачею його майна третім особам (крім приймаючого банку), допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону.
Згідно до п. 2 ч. 2 ст. 39 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", план врегулювання складається відповідно до вимог, встановлених актами Фонду. У плані врегулювання на підставі оцінки фінансового і майнового стану банку визначаються заходи щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку в один із таких способів: ліквідація банку з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов`язань на користь приймаючого банку.
Статтею 40 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено особливості передачі майна (активів) та зобов`язань неплатоспроможного банку.
Положеннями ст. 51 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено у мови продажу майна банку, що ліквідується, та відповідно до п. 1 цієї статті, виконавча дирекція Фонду затверджує заходи з передпродажної підготовки майна одного або кількох банків (майно, об`єднане у пули активів, цілісні майнові комплекси, пакети акцій тощо), ремонту основних засобів, добудови об`єктів незавершеного будівництва, реалізації девелоперських проектів (зокрема операцій з експлуатації нерухомості) на належних банку земельних ділянках із залученням інвестицій, вилучення з непридатного для експлуатації майна окремих деталей, вузлів, агрегатів тощо для подальшої реалізації.
Отже, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 46 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня початку процедури ліквідації банку Фонд здійснює заходи із виконання плану врегулювання, що передбачає виведення банку з ринку у спосіб, передбачений пунктом 2 частини другої статті 39 цього Закону, та відчужує майно (активи) та зобов`язання відповідно до статті 40 цього Закону на користь приймаючого банку протягом 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Вчинення правочинів, пов`язаних з відчуженням майна (активів) банку чи передачею його майна третім особам (крім приймаючого банку), допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону.
Згідно до ч.ч. 1-4 ст. 50 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), з дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно, що є об`єктом довірчої власності, інше майно у випадках, прямо передбачених законом, а також банкноти і монети, передані Національним банком України на зберігання та для проведення операцій з ними, ліцензія, гудвіл. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем (здійсненням правочинів за участі банку) предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси. За наявності у складі майна банку майна, виключеного з обороту, Фонд зобов`язаний передати його відповідним особам в установленому порядку. Фонд, виявивши частку, яка належить банку в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку порушує питання про виділення цієї частки. Майно, щодо якого банк є користувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору. Майно банку, що включається до ліквідаційної маси, підлягає оцінці Фондом у порядку, встановленому Фондом. Перелік майна банку, що підлягає оцінці суб`єктами оціночної діяльності, встановлюється Фондом. Для проведення оцінки майна Фонд має право залучати суб`єктів оціночної діяльності з оплатою їх послуг за рахунок ліквідаційної маси банку. Інвентаризація майна банку та формування ліквідаційної маси мають бути завершені у строк до шести місяців з дня прийняття рішення про ліквідацію банку та відкликання банківської ліцензії. Результати інвентаризації та формування ліквідаційної маси відображаються в акті, який підлягає затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.
Відповідно ч.1, ч. 2 до ст. 51 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виконавча дирекція Фонду затверджує заходи з передпродажної підготовки майна одного або кількох банків (майно, об`єднане у пули активів, цілісні майнові комплекси, пакети акцій тощо), ремонту основних засобів, добудови об`єктів незавершеного будівництва, реалізації девелоперських проектів (зокрема операцій з експлуатації нерухомості) на належних банку земельних ділянках із залученням інвестицій, вилучення з непридатного для експлуатації майна окремих деталей, вузлів, агрегатів тощо для подальшої реалізації. Після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк.
Відповідно ч.6 ст. 51 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: на відкритих торгах (аукціоні); шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі. Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).
24.03.2016 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 388, яким затверджено Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються (Положення № 388), яким визначено порядок організації продажу активів (майна), що включені до ліквідаційної маси банку, що ліквідується, крім майна, визначеного у ч. 30 ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у тому числі визначення принципів та критеріїв черговості продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, які застосовуються при формуванні як планів продажу активів (майна) на рівні банків, що ліквідуються, так і пропозицій з продажу окремих активів/пулів активів (майна).
Відповідно до п. 1розділу V Положення № 388, публічні паспорти активів (майна) та паспорти відкритих торгів (аукціонів) оприлюднюються на веб-сайті відповідного банку, що ліквідується, та офіційному веб-сайті Фонду за формою та структурою інформації, що визначені у додатках 7-16 до цього Положення, відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду або колегіального органу Фонду з питань консолідації та продажу активів (у разі делегування йому відповідних повноважень) про затвердження умов продажу активів (майна) такого банку згідно з чинним законодавством України. Протягом п`яти робочих днів після оприлюднення банком, що ліквідується, на своєму веб-сайті і Фондом на своєму офіційному веб-сайті публічних паспортів активів (майна) та паспорта відкритих торгів (аукціонів) Фонд розміщує оголошення щодо продажу активів (майна) в друкованих засобах масової інформації, визначених виконавчою дирекцією Фонду. Період між датою оприлюднення на веб-сайті банку та офіційному веб-сайті Фонду публічного паспорта активу (майна), паспорта відкритих торгів (аукціону) і датою проведення відкритих торгів (аукціону) (строк експозиції) не може бути меншим семи робочих днів. Потенційний покупець одночасно подає до Фонду та до банку, що ліквідується, у тому числі засобами електронного зв`язку, заявку про зацікавленість у придбанні активу(ів) (майна).
Відповідно до п.п. 2, 3 розділу V Положення № 388, протягом п`яти робочих днів з дати отримання заявки про зацікавленість у придбанні активу(ів) (майна), але не пізніше дня, що передує дню проведення відкритих торгів (аукціону), банк укладає з таким потенційним покупцем договір щодо нерозголошення інформації з обмеженим доступом, у тому числі банківської таємниці та персональних даних. Після цього банк надає потенційному покупцю проект договору купівлі-продажу активів (майна) та забезпечує можливість ознайомлення з документами щодо активу(ів) (майна) на період до дати проведення відкритих торгів (аукціону) у кімнаті даних у робочий час упродовж робочого тижня, а також щодо активів (майна), визначених Фондом, на спеціальному захищеному веб-сайті, доступ до якого забезпечується Фондом цілодобово.
Не менше ніж за три робочих дні до кожних повторних відкритих торгів (аукціону) по лоту Фонд оновлює паспорт відкритих торгів (аукціону). Фонд та банк, що ліквідується, оприлюднюють оновлений паспорт відкритих торгів (аукціону) на своїх веб-сайтах без оприлюднення оголошення щодо продажу активів (майна) в друкованих засобах масової інформації.
За п. 1, п. 2 розділу VI Положення № 388, на відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися такі види активів (майна) банку, що ліквідується: основні засоби; майно банку у вигляді цілісного майнового комплексу; майно банку, щодо обороту якого встановлено обмеження; дебіторська заборгованість; права вимоги. Інші види активів (майна) можуть продаватися у спосіб, визначений законодавством. Продаж активів (майна) банку, що ліквідується, на відкритих торгах (аукціоні) може проводитися в електронній формі, у тому числі через ЕТС.
За п. 3 розділу VI Положення № 388, початкова ціна активів (майна) банку, що ліквідується, не повинна бути нижчою за оціночну вартість, визначену незалежним суб`єктом оціночної діяльності на дату формування ліквідаційної маси, або на останню дату оцінки активів (майна). Уповноважений структурний підрозділ Фонду може ініціювати проведення повторної оцінки активів (майна) банку, що ліквідується.
Пунктом 3 розділу VII Положення № 388 визначено, що банк укладає договір купівлі-продажу активу (майна) протягом 20 робочих днів з дня формування протоколу відкритих торгів (аукціону) з можливістю продовження такого строку за рішенням Фонду у разі отримання Фондом обґрунтованого подання від банку (у разі якщо Фонд не здійснює повноваження ліквідатора безпосередньо) та надходження на рахунок такого банку до кінця вісімнадцятого робочого дня з дати формування протоколу від переможця відкритих торгів (аукціону) повної оплати коштів за лот (загальний строк не може перевищувати 132 робочих днів та не може закінчуватися пізніше завершення строку ліквідації банку), забезпечує проведення розрахунків відповідно до нього та протягом наступного робочого дня після дня проведення розрахунків інформує про завершення розрахунків уповноважений структурний підрозділ Фонду.
У разі продажу цінних паперів, реалізація яких передбачає необхідність дотримання переважного права на їх придбання, строк укладення відповідного договору купівлі-продажу продовжується відповідно до абзацу першого цього пункту. Якщо жодна з осіб, яким належить переважне право на придбання таких цінних паперів, не скористалася своїм переважним правом, укладається відповідний договір купівлі-продажу з переможцем відкритих торгів (аукціону). У разі своєчасного повідомлення банку особою, якій належить переважне право на придбання цінних паперів, про намір скористатися своїм переважним правом продаж таких цінних паперів здійснюється цій особі за ціною, що склалася на відкритих торгах (аукціоні). При цьому відкриті торги (аукціон) визнаються такими, що не відбулися.
Як встановлено судом за час розгляду справи, 30.04.2020р. відбувся електронний аукціон, оформлений протоколом № UA-EA-2020-04-17-000019-b від 30.04.2020р., який було проведено оператором, через електронний майданчик якого переможець електронний торгів набув право участі в електронний торгах: „ТБ Полонеск" за номером лоту GL16N617899, власником активів (майна) якого було Публічне акціонерне товариство „Імексбанк", з початковою вартістю 5098390,841 грн.
Переможцем електронного аукціону, оформленого протоколом № UA-EA-2020-04-17-000019-b від 30.04.2020р. визнано Товариство з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" та ціна продажу активів склала 13055000,00 грн., яка була сплачена переможцем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №33 від 24 травня 2020р.
На спростування доводів позивача, за якими позивачем було зазначено суду, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" неправомірно приймало участь у електронному аукціоні, який було проведено 30 квітня 2020 року, суд зазначає, що такі доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими, та спростовуються дійсним, оскільки умовами ч. 6 ст. 51 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", визначено, що майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: на відкритих торгах (аукціоні); шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі та продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що Фондом гарантування вкладів були виконані передбачені законодавством вимоги закону щодо проведення та організації відкритих торгів (аукціону), що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку позивача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у суду відсутні підстави задля визнання недійсним протоколу електронного аукціону від 30.04.2020р. № UA-EA-2020-04-17-000019-b від 30.04.2020р. та скасування результатів електронного аукціону, оформленого протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-04-17-000019-b від 30.04.2020р., у зв`язку з чим, позовні вимоги в даній частині - є не обґрунтованими, не підтверджені відповідними доказами, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню судом.
Щодо позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус", направлених на визнання недійсними договорів, що є предметом розгляду даної справи та були укладені відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених № UA-ЕА-2020-04-17-000019b від 30.04.2020р., суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Надаючи оцінку доводам позивача та обґрунтуванням позовних вимог, викладеним Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус", суд зазначає, що відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Згідно зі ст.203 Цивільного Кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно до статті 204 Цивільного кодексу України , правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частиною ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Статтею 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. І відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Тобто, саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються укладанням спірних договорів, а тому потребують захисту. Отже, визнанню правочину недійсним має передувати встановлення судом наявності порушення прав та інтересів позивача, який не є стороною цього правочину, а в разі відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено.
Крім того, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тобто законодавець пов`язує факт звернення до суду з наявністю вже порушених прав та інтересів позивача.
При цьому, невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства. Саме по собі відступлення сторонами від положень законодавства, регулювання їх іншим чином не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Суд зазначає, що вирішуючи даний спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус" на момент його звернення до господарського суду.
Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушеного права, свободи або інтересів особи на момент її звернення до суду. Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідачів, яка стверджує про їх порушення. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
На спростування доводів та тверджень позивача, що були ним визначенні в обґрунтування доводів щодо права Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус" звертатися до суду саме з такими заявленими вимогами щодо захисту свого порушеного права, суд зазначає, що ним критично оцінюються посилання позивача, оскільки за час розгляду справи судом встановлено, що відсутні підстави задля визнання недійсним протоколу електронного аукціону від 30.04.2020р. № UA-EA-2020-04-17-000019-b від 30.04.2020р. та скасування результатів електронного аукціону, оформленого протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-04-17-000019-b від 30.04.2020р., та судом було надано правову оцінку щодо проведення такого електронного аукціону за час розгляду справи.
Також суд зазначає, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами, якими чином права та інтереси позивача були порушені укладеними між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк", від імені якого діяв заступник начальника управління супроводження та реалізації активів Акціонерного товариства „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" договорами, оцінка щодо законності укладення яких є наразі предметом розгляду даного спору, з урахуванням надання правової оцінки процедури укладання таких договорів за результатами проведеного електронного аукціону від 30.04.2020р. № UA-EA-2020-04-17-000019-b від 30.04.2020р.
Порушення права чи охоронюваного законом інтересу повинне мати об`єктивний характер і виражатися в позбавленні або зменшенні обсягу певних благ особи, права чи інтереси якої порушено, певних благ, які вона мала до порушення або справедливо очікувала набути у майбутньому.
Судом приймаються до уваги доводи та пояснення відповідача, що були надані ним за час розгляду справи та відповідно до яких було зазначено суду, що спірні укладені договори між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс", вимоги щодо визнання недійсності яких, зокрема, є наразі предметом розгляду справи, не порушують права та інтереси позивача, оскільки предмети укладених спірних договорів не зачіпають такі інтереси позивача.
Також суд зазначає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус", які направлено на визнання недійсними договорів, укладених за результатами проведеного електронного аукціону від 30.04.2020р. № UA-EA-2020-04-17-000019-b від 30.04.2020р., не стосуються прав або законних інтересів позивача, а впливають та стосуються лише прав та інтересів Публічного акціонерного товариства „Імексбанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісагіс".
Приймаючи до уваги, що судом за час розгляду даної справи встановлено відсутність порушення спірними договорами прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус", що є самостійною підставою для відмови у позові, надання судом оцінки законності спірних договорів не є необхідним.
Отже, з урахуванням викладеного, за результатами розгляду спору, суд дійшов до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус" не доведено належними та допустимими доказами, яке саме цивільне право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, порушено, у чому полягає порушення його прав, та яким чином права або охоронювані законом інтереси позивача можуть бути поновлені в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи до уваги усе вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус" про визнання недійсними договорів, визнання недійсним протоколу електронного аукціону від 30.04.2020р. № UA-EA-2020-04-17-000019-b від 30.04.2020р. та скасування результатів електронного аукціону, оформленого протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-04-17-000019-b від 30.04.2020р., залишаються судом без задоволення.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 37836,00 грн. (із врахуванням, що позивачем заявлено 18 вимог немайнового характеру) покладаються на позивача, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно до ч. 9 ст. 145 ГПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Приймаючи до уваги, що суд дійшов до висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус" у даній справі, є необхідність скасувати заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали господарського суду Одеської області від 13.11.2020р. у справі № 916/2284/20, якою було заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" та будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, приватним та державним нотаріусам) і державним реєстраторам прав не нерухоме майно, до моменту вирішення справи по суті, проведення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження будь-яким способом права вимоги, майнових прав, набутих Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" за умовами Договору №130 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.07.2020р. та Договору №130/1 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С. 24.07.2020р. за реєстровим номером 762, укладених між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" та заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю „Ісагіс" та/або будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, приватним та державним нотаріусам) і державним реєстраторам прав не нерухоме майно здійснення будь-яких реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (зокрема, у виді відчуження будь-яким способом та/або заміни іпотекодержателя) щодо наступного об`єкту нерухомого майна: нежила будівля, загальною площею 1814,8 кв.м., прибудована до будівлі гуртожитку №7, за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, б. 16 а.
Керуючись ст.ст. 129, ч.9 ст.145, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України
ВИРІШИВ:
1.У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Інвест Хаус" - відмовити в повному обсязі.
2.Витрати по сплаті судового збору у розмірі 37836,00 грн. покладаються на позивача.
3.Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали господарського суду Одеської області від 13.11.2020р. у справі № 916/2284/20.
Повний текст рішення складено 24 грудня 2020 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Суддя Т.Г. Д`яченко
