ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2020 Справа № 904/4666/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Хавіної О.С.

за позовом Фермерського господарства "Селянське (фермерське) господарство "ВАЛЕРІЯ", м.Синельникове Дніпропетровська область

до Раївської сільської ради, село Раївка Синельниківський район Дніпропетровська область

про визнання права постійного користування земельною ділянкою

Представники:

Від Позивача: Сиромятников Е.О., ордер № 10342933 від 09.11.2020, адвокат

Від Відповідача: Воловоденко Н.В., довіреність № 01-20-1001/0/2-20 від 22.07.2020, представник

СУД ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Фермерське господарство "Селянське (фермерське) господарство "ВАЛЕРІЯ" (далі-Позивач) 26.08.2020 звернулося з позовом до Раївської сільської ради (далі-Відповідач), в якому просить суд визнати за Фермерським господарством "Селянське (фермерське) господарство "ВАЛЕРІЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 31824728) право постійного користування земельною ділянкою площею 45,00 гектарів в межах згідно з планом, яка згідно до Державного акту на право постійного користування землею від 26.12.2001 року, серія ІІ-ДП №003896, розташована за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, Новоолександрівська сільська рада; вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування позову Позивач посилається на те, що право постійного користування земельною ділянкою, яке від засновника перейшло до Позивача, не припинилось, ані через зміни у земельному законодавстві, ані через смерть засновника. Проте, Відповідач не визнає за Позивачем право постійного користування земельною ділянкою за Державним актом, виданим гр. ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

31.08.2020 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрите провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 24.09.2020 о 11:00 год.

24.09.2020 ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 15.10.2020 об 11:30 год.

15.10.2020 ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів підготовче судове засідання відкладено на 10.11.2020 на 11:00 год.

10.11.2020 ухвалою суду підготовче судове засідання відкладено на 24.11.2020 на 12:00 год.

24.11.2020 ухвалою суду закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 15.12.2020 о 11:30год.

В судовому засіданні 15.12.2020 року проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

3. Позиції інших учасників справи

14.09.2020 представник Відповідача надав до справи відзив на позов (арк.с. 60-70), в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує на те, що з позовних вимог позивача взагалі не відомо, яка саме земельна ділянка була використана для державної реєстрації СФГ "ВАЛЕРІЯ" (статут в редакції 2020 року), чи є спірна земельна ділянка єдиною, якою користується фермерське господарство, без чого неможливим є визначення правового статусу спірної земельної ділянки та з`ясування того, чи мало місце порушення прав позивача;

відсутня інформація засновників та членів СФГ "ВАЛЕРІЯ", невідомо яким чином здійснювалась господарська діяльність даної юридичної особи в період з 2014 року по 2020 рік; відсутні докази звернення позивача до Раївської сільської ради із заявою про визнання права користування за СФГ "ВАЛЕРІЯ" спірною земельною ділянкою або надання спірної земельної ділянки в оренду СФГ "ВАЛЕРІЯ";

в позовній заяві від 25 серпня 2020 року позивачем зазначене власне письмове підтвердження, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, проте 17.07.2020 року за №01-20-1744/0/1-20 Раївською сільською радою отримано копію ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.07.2020 року про відкриття провадження по справі №191/2099/20 за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Раївської сільської ради про визнання у порядку спадкування права постійного користування земельної ділянки площею 45,00га, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради, для ведення селянського (фермерського) господарства, згідно з Державного акта на право постійного користування землею від 26 грудня 2001 року П-ДП №003896. Розгляд справи призначено на 23.09.2020 року о 9:00год.

24.09.2020 представник Позивача надав відповідь на відзив (арк.с. 113-115), в якій Позивач наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

08.10.2020 представник Позивача надав письмові пояснення щодо суті спору (арк..с. 128-131).

15.10.2020 представник Відповідача надав клопотання про долучення до матеріалів справи запиту до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (арк.с. 191-193).

17.11.2020 Позивач подав пояснення по суті спору (арк.с. 216-218).

24.11.2020 представник Відповідача надав клопотання про долучення до матеріалів справи відповідь Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.10.2020 № 18-4-0,221-7202/2-20 (арк.с. 221-222).

4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті

26 грудня 2001 року ОСОБА_1 отримала державний акт на право постійного користування землею серія 11-ДП №003896 (арк.с. 12), розташовану на території Новоолександрівської сільської ради Синельниківського району (видано на підставі рішення ХХУ сесії XXIII скликання Синельниківської Ради народних депутатів Синельниківського району Дніпропетровської області від 24 грудня 2001 року №436-24/ XXIII) зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 421, відповідно до якого їй була надана в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельна ділянка площею 45,00 га.

10 січня 2002, враховуючи наявність раніше виданого державного акту на користування землею, ОСОБА_1 зареєструвала Фермерське господарство "Селянське (Фермерське) господарство "ВАЛЕРІЯ" (далі- ФГ "С(Ф)Г "ВАЛЕРІЯ") та стала його головою.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Синельникове реєстраційної служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області складено відповідний актовий запис № 139 та видано свідоцтво про смерть № НОМЕР_1 від 28 березня 2014 року (арк.с. 13).

Після смерті ОСОБА_1 земельна ділянка площею 45,00 гектарів, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, Новоолександрівська сільська рада (Державний акт на право постійного користування землею від 26.12.2001 року, серія 11-ДП №003896) використовується за її цільовим призначенням, без використання якої неможлива діяльність ФГ "С(Ф)Г "ВАЛЕРІЯ", так як іншої земельної ділянки у власності або користуванні господарство не має.

Згідно з витягом з державного земельного кадастру земельна ділянка 45,00 гектарів, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, Новоолександрівська сільська рада (Державний акт на право постійного користування землею від 26.12.2001 року, серія 11-ДП №003896) належить до земель комунальної власності.

Головним управлінням Держгеокадастру було надіслано лист від 17.06.2020 №29-4-0.3-4098/2-20, разом з яким було надано копію наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 27.09.2018 за № 4-3772/15-18-СГ, копію акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність від 27.09.2020 та додаток до акту від 27.09.2018 (арк.с. 40-45).

Відповідно до Наказу від 27.09.2018 за №4-3772/15-18-СГ на використання земельних ділянок встановлено обмеження та право власності обтяжено правами інших осіб згідно з додатком до акта приймання-передачі.

В той же час, в додатку до акту від 27.09.2020 року, в графі «Відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку», стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 1224886000:01:001:0588, та площею 46,1722 гектари, вказано, що на неї мається обтяження, яке підтверджено актом на постійне користування серії 11-ДП №003896, що співпадає з реквізитами акту виданого на ОСОБА_1 (арк.с. 44).

Відповідно до відповіді Виконавчого комітету Раївської сільської ради Дніпропетровської області від 15.06.2020 року №01-11793/0/2-20 (арк.с. 47), земельна ділянка перебуває у комунальній власності Раївської сільської ради, дата державної реєстрації права власності на земельну ділянку 26.05.2020 року. Також Раївська сільська рада наголосила, що ФГ "Валерія" або його голова не мають права користування земельною ділянкою, а, отже, відповідачем не визнається право позивача на постійне користування земельною ділянкою.

На основі державного акту на право постійного користування землею серії 11-ДП № 003896, ОСОБА_4 25 грудня 2001 було затверджено Статут селянського / фермерського господарства «Валерія», яке було зареєстровано Головою Синельниківської райдержадміністрації В.П. Горб, а цей факт підтверджується першою та останньою сторінкою статуту (копія статуту була надана разом з позовною заявою).

Відповідно до п. 1.2. Статуту селянського / фермерського господарства "Валерія" засновником та головою С/Ф/Г "Валерія" є громадянка України ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки АБ № 450757 з Єдиного державного реєстру Підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) (арк.с. 144), 07.11.2012 року дані щодо суб`єкта Селянське (фермерське) господарство "Валерія" були внесені до ЄДРПОУ начальником відділу статистики у Синельниківському районі ГУ статистики у Дніпропетровській області ОСОБА_5 .

Відповідно до протоколу загальних зборів членів Селянського (фермерського) господарства "Валерія" від 10 січня 2014 року (арк.с. 145-148), відповідно до якого було вирішено прийняти в члени Господарства наступних членів сім`ї та родичів голови Господарства:

1. ОСОБА_6 ;

2. ОСОБА_2 ;

3. ОСОБА_7 ;

4. ОСОБА_3 ;

5. ОСОБА_8 ;

6. ОСОБА_9 ;

7. ОСОБА_10 ;

8. ОСОБА_11 .

Також, протоколом загальних зборів членів Селянського (фермерського) господарства "Валерія" від 10 січня 2014 року, було вирішено затвердити статут Селянського (фермерського) господарства «Валерія», у новій редакції зі змінами та доповненнями станом на 10 січня 2014 року та провести його державну реєстрацію згідно вимог чинного законодавства України (арк.с. 149-156).

Протоколом загальних зборів членів Селянського (фермерського) господарства "Валерія" від 01 жовтня 2014 року (арк.с. 158-162) було вирішено, у зв`язку зі смертю голови Селянського (фермерського) господарства "Валерія" ОСОБА_1 , обрати головою Господарства ОСОБА_6 ; виключити зі складу членів Господарства ОСОБА_1 , у зв`язку з її смертю; прийняти в члени Господарства родича голови Господарства ОСОБА_12 ; затвердити статут Селянського (фермерського) господарства "Валерія" у новій редакції зі змінами та доповненнями станом на 01 жовтня 2014 року та провести його державну реєстрацію згідно вимог чинного законодавства України (арк.с. 163-170).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 02 грудня 2019 року (арк.с. 178).

Відповідно до протоколу загальних зборів членів Селянського (фермерського) господарства "Валерія" від 25.05.2020 року (арк.с. 172-176) прийнято рішення щодо обрання нового голови Господарства, в особі ОСОБА_2 , у зв`язку зі смертю попереднього голови - ОСОБА_6 ; з метою приведення до вимог діючого законодавства України, найменування Господарства було змінено на Фермерське господарство "Селянське (фермерське) господарство "Валерія" (ФГ "С(Ф)Г" Валерія"); змінити місцезнаходження господарства; сформувати складений капітал господарства; виключити з членів Господарства Штишенко Костянтина Олексійовича (у зв`язку з його смертю) та ОСОБА_12 (у зв`язку з її власним бажанням); затвердити статут в новій редакції у зв`язку з прийнятими рішеннями (арк.с. 24-32).

Голова (з 25.05.2020 року) Фермерського господарства "Селянське (фермерське) господарство "ВАЛЕРІЯ" ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (арк.с. 179), прізвище " ОСОБА_13 " на прізвище ОСОБА_14 змінила у зв`язку з вступом до шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 13 серпня 2011 року серії НОМЕР_4 виданого Першим Суворівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції (арк.с. 180).

Члени Фермерського господарства "Селянське (фермерське) господарство "ВАЛЕРІЯ" були родичами або членами сім`ї ОСОБА_1 , що у відображено у відповідних протоколах. Також, зокрема, член Фермерського господарства "Селянське (фермерське) господарство "ВАЛЕРІЯ", ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 (копія свідоцтва про народження додається), прізвище " ОСОБА_13 " на прізвище " ОСОБА_15 " змінила у результаті одруження, що підтверджується свідоцтвом про одруження виданого відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Синельниківської міської ради народних депутатів Дніпропетровської області 28 грудня 1996 року (арк.с. 183). Додатково, членом Фермерського господарства "Селянське (фермерське) господарство "ВАЛЕРІЯ" є ОСОБА_8 , яка є рідною донькою ОСОБА_3 (арк.с. 185) і відповідно є рідно онукою ОСОБА_1 .

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

На час надання засновнику права постійного користування спірною земельною ділянкою діяв Земельний кодекс Української РСР від 18 грудня 1990 року, який у відповідній редакції передбачав таке регулювання відносин щодо права постійного користування земельною ділянкою:

Постійним визнавалося землекористування без заздалегідь установленого строку (частина друга статті 7 зазначеного кодексу (далі - у редакції, чинній на час надання спірної земельної ділянки засновникові)). Право постійного користування землею посвідчували державні акти. Їх видавали та реєстрували сільські, селищні, міські, районні Ради народних депутатів (частина перша статті 23 Земельного кодексу Української РСР від 18 грудня 1990 року).

Громадянам України, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, земельні ділянки передавалися у власність або надавалися в користування, в тому числі на умовах оренди, включаючи присадибний наділ (частина перша статті 50 вказаного кодексу). Землю у постійне користування надавали Ради народних депутатів, зокрема і для ведення громадянами України селянського (фермерського) господарства (пункт 1 частини п`ятої статті 7 Земельного кодексу Української РСР від 18 грудня 1990 року).

Громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздив з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подавали до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписував голова створюваного селянського (фермерського) господарства. У заяві зазначали: бажані розмір і місце розташування ділянки, кількість членів селянського (фермерського) господарства, повідомляли про їх досвід роботи в сільському господарстві та наявність кваліфікації або спеціальної підготовки. Можливими були також інші обґрунтування щодо виділення земельної ділянки (частини перша та друга статті 51 Земельного кодексу Української РСР від 18 грудня 1990 року).

Право користування земельною ділянкою чи її частиною припинялося, зокрема, у разі припинення діяльності селянського (фермерського) господарства (пункт 3 частини першої статті 27 Земельного кодексу Української РСР від 18 грудня 1990 року).

На час заснування ФГ "С(Ф)Г "ВАЛЕРІЯ" відносини, пов`язані зі створенням і діяльністю селянських (фермерських) господарств, регулював Закон України "Про селянське (фермерське господарство" в редакції Закону № 2009-ХІІ, приписи якого були спеціальними до відповідних приписів інших Законів України, зокрема і до Земельного кодексу Української РСР від 18 грудня 1990 року:

Селянське (фермерське) господарство було формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Інтереси селянського (фермерського) господарства перед підприємствами, установами та організаціями, окремими громадянами представляв голова господарства. На його ім`я видавався Державний акт на право приватної власності на землю або Державний акт на право постійного користування землею; з головою селянського (фермерського) господарства укладався договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, складалися інші документи відповідно до законодавства України (частини перша, четверта та п`ята статті 2 Закону № 2009-ХІІ).

Право на створення селянського (фермерського) господарства мав кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив таке бажання, мав документи, що підтверджують його здатність займатися сільським господарством, і пройшов конкурсний відбір. Першочергове право на створення селянського (фермерського) господарства надавалося громадянам, які проживали в сільській місцевості і мали необхідну кваліфікацію або досвід роботи в сільському господарстві (частина перша статті 4 Закону № 2009-ХІІ).

Земельні ділянки громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства передавалися у приватну власність і надавалися в користування, в тому числі на умовах оренди. У постійне користування земля надавалася громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства із земель, що перебували у державній власності. У тимчасове користування земельні ділянки надавалися, зокрема, із земель запасу, а також могли надаватися із земель лісового та водного фондів (частина друга статті 4 Закону № 2009-ХІІ).

Громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування, в тому числі в оренду, подавали до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства. У заяві зазначали: бажані розмір і місце розташування ділянки, кількість членів селянського (фермерського) господарства, документально підтверджували їх досвід роботи в сільському господарстві та наявність кваліфікації або спеціальної підготовки, обґрунтування щодо розмірів земельної ділянки і перспектив діяльності селянського (фермерського) господарства (частина перша статті 5 Закону № 2009- ХІІ).

Після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягало у 30-денний строк державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) й одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набувало статусу юридичної особи, одержувало печатку з його найменуванням і адресою, відкривало розрахунковий та інші рахунки в установах банку, вступало у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнавалося державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону (частини перша та друга статті 9 Закону № 2009-ХІІ).

Діяльність селянського (фермерського) господарства припиняється у разі припинення права власності на землю, права користування земельною ділянкою у випадках, передбачених статтями 27 і 28 Земельного кодексу України (пункт 2 частини першої статті 29 Закону № 2009-ХІІ).

За змістом наведених приписів на час створення ФГ "С(Ф)Г "ВАЛЕРІЯ" можливість реалізації права на створення селянського (фермерського) господарства була підпорядкована фактичному одержанню громадянином, зокрема, права постійного користування земельною ділянкою для ведення такого господарства. Наявність у засновника визначеного законом права на земельну ділянку була однією з умов державної реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи. Більше того, право користування земельною ділянкою мало припинятися з припиненням діяльності селянського (фермерського) господарства (пункт 3 частини першої статті 27 Земельного кодексу Української РСР від 18 грудня 1990 року), а припинення права користування земельною ділянкою мало наслідком припинення діяльності цього господарства (пункт 2 частини першої статті 29 Закону № 2009-ХІІ).

Враховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки інакше, ніж за її цільовим призначенням (пункт 1 частини першої статті 40 Земельного кодексу Української РСР від 18 грудня 1990 року), а також юридичні наслідки її використання не за цільовим призначенням (пункт 7 частини першої статті 27, частина друга статті 29, частина перша статті 88 Земельного кодексу Української РСР від 18 грудня 1990 року), надана громадянину у встановленому порядку для ведення селянського (фермерського) господарства земельна ділянка за її правовим режимом була та є такою, яку слід використовувати виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб цього громадянина.

Передбачені законом особливості надання фізичній особі земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства підтверджують те, що таку ділянку можна було безоплатно отримати лише для створення відповідного господарства, після чого її використання можливе було тільки для ведення селянського (фермерського) господарства, тобто для вироблення, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції (частина перша статті 2 Закону № 2009-ХІІ). Таку діяльність здійснює саме селянське (фермерське) господарство, а не його засновник. Іншими словами, після набуття засновником селянського (фермерського) господарства права постійного користування земельною ділянкою для ведення такого господарства та проведення державної реєстрації останнього постійним користувачем зазначеної ділянки стає селянське (фермерське) господарство (цей висновок не стосується права довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, наданою для ведення такого господарства; оскільки таке право є успадковуваним, тобто передається у спадщину, то воно залишається у володінні фізичної особи і після створення селянського (фермерського) господарства, про що Велика Палата Верховного Суду вказала у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 368/54/17).

Враховуючи наведене, з моменту створення ФГ "С(Ф)Г "ВАЛЕРІЯ" відбулася фактична заміна постійного землекористувача, і обов`язки останнього перейшли до селянського (фермерського) господарства з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства за його засновником не змінює вказаний висновок, оскільки після державної реєстрації такого господарства саме воно як суб`єкт підприємницької діяльності могло використовувати відповідну ділянку за її цільовим призначенням, тобто бути постійним користувачем. Відповідно з часу державної реєстрації цього господарства воно має право зареєструвати за собою право постійного користування земельною ділянкою, яку раніше для ведення селянського (фермерського) господарства отримав його засновник.

Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у постанові від 10 квітня 2019 року (пункти 23-29) й ухвалі від 13 листопада 2019 року (пункти 17-18) у справі № 275/82/18, а також у постанові від 01 квітня 2020 року у справі №320/5724/17 (пункти 6.24-6.29) щодо належності права на продовження договірних відносин з користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства саме такому господарству, а не його засновникові.

01 січня 2002 року набрав чинності Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року, згідно з частиною першою статті 92 якого право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Вичерпний перелік осіб, які могли набувати земельні ділянки у постійне користування, був визначений у частині другій статті 92 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року. Фермерські господарства та фізичні особи до вказаного переліку не належали. Але у пункті 6 розділу X "Перехідні положення" зазначеного кодексу було передбачено, що громадянина юридичні особи, які вже мали у постійному користуванні земельні ділянки, не могли мати їх на такому праві та повинні були у визначений строк переоформити право власності або право оренди на них відповідно до встановленого порядку. При переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, у довгострокову оренду її строк мав визначатися відповідно до закону.

22 вересня 2005 року Конституційний Суд України ухвалив рішення № 5-рп/2005, згідно з яким визнав неконституційним пункт 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року щодо обов`язку переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди. Конституційний Суд України вказав, що немає підстав визнавати неконституційною статтю 92 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року, оскільки використання у ній терміна "набувають" (який означає "ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь") вказує на те, що ця стаття не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення (абзац 11 пункту 5.3 мотивувальної частини вказаного рішення).

Так, Позивач вважає, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01 січня 2002 року, не втрачається внаслідок його непереоформлення користувачем, який за Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року не є суб`єктом такого права. Право постійного користування земельною ділянкою зберігається за таким користувачем до приведення прав і обов`язків щодо вказаної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства (див. аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 663/1738/16-ц (реєстровий номер 85174518).

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою за Державним актом на право постійного користування землею від 26 грудня 2001 року П-ДП №003896, яке від засновника ОСОБА_1 перейшло до Фермерського господарства "Селянське (Фермерське) господарство "ВАЛЕРІЯ", наразі не припинилося та належить Позивачеві.

Заперечення Відповідача про дані Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про іншого користувача спірної земельної ділянки з іншою площею, судом відхилюються через відсутність спростовуючих правовстановчих документів.

Відповідно до ст.396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання за Фермерським господарством "Селянське (фермерське) господарство "ВАЛЕРІЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 31824728) право постійного користування земельною ділянкою площею 45,00 гектарів в межах згідно з планом, яка згідно до Державного акту на право постійного користування землею від 26.12.2001 року, серія ІІ-ДП №003896, розташована за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, Новоолександрівська сільська рада є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Фермерського господарства "Селянське (фермерське) господарство "ВАЛЕРІЯ" до Раївської сільської ради задовольнити у повному обсязі.

Визнати за Фермерським господарством "Селянське (фермерське) господарство "ВАЛЕРІЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 31824728) право постійного користування земельною ділянкою площею 45,00 гектарів в межах згідно з планом, яка згідно до Державного акту на право постійного користування землею від 26.12.2001 року, серія ІІ-ДП №003896, розташована за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, Новоолександрівська сільська рада.

Стягнути з Раївської сільської ради (52523, Дніпропетровська область, Синельниківський район, село Раївка, вул.Таланова, буд. 10-А, код ЄДРПОУ 04339474) на користь Фермерського господарства "Селянське (фермерське) господарство "ВАЛЕРІЯ" (52501, Дніпропетровська область, м.Синельникове, вул.Миру, буд. 36, кв. 47, код ЄДРПОУ 31824728) 2102,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28.12.2020

Суддя Н.Б. Кеся