ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року справа №813/4341/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулкевич І.З., секретар судового засідання Іванес Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Сколівська міська рада, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чайка-Сколе про знесення самовільно збудованої прибудови,-

встановив:

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: зобов`язати ОСОБА_1 за власний рахунок здійснити знесення самовільно збудованої прибудови до квартири АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем на земельній ділянці, яка належить до комунальної власності м. Сколе у період 2000-2006 здійснено реконструкцію квартири АДРЕСА_2 , яка належить йому на підставі договору купівлі продажу від 05.03.1998 з прибудовою кухні та санвузла і коридору розміром 5,6*4,37м без проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" та ст. 29 Закону України "Про планування та забудову території" (чинної на момент виконання будівельних робіт). Просить позов задовольнити.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому позовні вимоги заперечує повністю, зазначає, що його прибудова до багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 розміщена на достатній відстані від існуючих та запроектованих елементів благоустрою, що дозволяє усім його мешканцям, в тому числі ОСОБА_2 безперешкодно та вільно користуватись прибудинковою територією.

Також судовими рішеннями у справах №2а-250/12/1370, №876/10193/13, №876/2345/16, №1320/17/12 встановлено, що прибудовою до квартири АДРЕСА_1 права та інтереси інших співвласників даного будинку, в тому числі ОСОБА_2 не порушено. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Третьою особою ОСОБА_2 подано пояснення на позовну заяву. Зазначає, що рішенням Апеляційного суду Львівської області від 08.07.2016 у цивільній справі №453/1691/14 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб Сколівської міської ради Львівської області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання будівництва самочинним, усунення перешкод у користуванні земельної ділянки у вигляді прибудинкової території шляхом демонтажу самочинно здійсненої добудови до житлового будинку скасовано рішення Сколівського районного суду Львівської області від 24.04.2015 та ухвалено нове рішення, яким задоволено позовні вимоги в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою у вигляді прибудинкової території шляхом демонтажу самочинно здійсненої добудови до житлового будинку за рахунок коштів відповідача. В решті рішення суду залишено без змін. Рішення апеляційного суду Львівської області від 08.07.2016 залишено без змін Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.11.2016. Постановою Верховного суду від 28.03.2018 у задоволенні заяви Сколівської міської ради Сколівського району Львівської області про перегляд рішення Апеляційного суду Львівської області від 08.07.2016 та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.11.2016 відмовлено.

Таким чином рішення про усунення ОСОБА_2 перешкоди у користуванні земельною ділянкою у вигляді прибудинкової території по АДРЕСА_3 шляхом знесення самочинно здійсненої ОСОБА_1 добудови розміром 5,6 м х4,25 м до житлового будинку за рахунок коштів ОСОБА_1 набрало законної сили та підлягає виконанню. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідачем подано відповідь на пояснення третьої особи, в якій просить відхилити мотиви пояснень та аргументів наведених останнім та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представником третьої особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чайка-Сколе подано пояснення щодо позову, в якому в задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю у зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Щодо клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, суд вважає за доцільне зазначити, що поверхневі та загальні покликання на запровадження карантину не можуть вважатися достатньою підставою для відкладення розгляду справи. Також рекомендація Ради суддів України (лист №9рс-186/20 від 16.03.2020) не вказує на припинення судами розгляду справ, а лише встановлює особливий режим судів України, який включає в себе, зокрема, розгляд справ в режимі відеоконференції, по можливості здійснення розгляду справи без участі сторін, в порядку письмового провадження, рекомендацію учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справи у їхній відсутності за наявними у справі матеріалами.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відповідно до ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки суду, а й учасників справи.

З огляду на приведені обставини справи, суд вважає, що клопотання про відкладення розгляду справи є необґрунтованим та таким, що призводить до свідомого затягування учасниками розгляду справи, порушення права на доступ до суду, правової невизначеності судового рішення, ухваленого судом першої інстанції та порушення судом процесуальних норм щодо розумних строків розгляду позову. За наведених обставин, суд відмовляє представнику позивача у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги заперечує повністю.

Третя особа Сколівська міська рада в судове засідання не з`явилась, подала клопотання про розгляд справи без участі, при прийнятті рішення покликається на думку суду.

Представник третьої особи ОСОБА_2 подав клопотання про розгляд справи без участі позивача та представника, позовні вимоги підтримують.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що на підставі звернення ОСОБА_2 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області була проведена позапланова перевірка на додержання вимог містобудівного законодавства.

Внаслідок проведеної перевірки Департаментом ДАБІ у Львівській області було встановлено , що гр. ОСОБА_1 на земельній ділянці , яка належить до комунальної власності м. Сколе у період 2000-2006 р здійснив реконструкцію квартири АДРЕСА_2 , яка належить йому на підставі договору купівлі продажу від 05.03.1998 (реєстраційне посвідчення Стрийського БТІ від 07.03.2000 АА №000103), з прибудовою кухні та санвузла і коридору розміром 5,6*4,37 м без проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" та ст. 29 Закону України "Про планування та забудову території" (чинної на момент виконання будівельних робіт).

За результатами даного позапланового заходу було складено акт № 24/05-503-з/н перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.05.2015 року, протокол про адміністративне правопорушення №24/05-503-з/н від 18.05.2015 року, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 24/05-503-з/н від 18.05.2015 року.

З метою перевірки вимог виконання умов припису відповідно до направлення директора Департаменту від 02.07.2015 року у термін з 21.07.2015 року по 23.07.2015 року проводилась позапланова перевірка щодо виконання ОСОБА_1 вимог припису № 24/05-503-з/н від 18.05.2015 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил щодо реконструкції квартири АДРЕСА_1 .

За результатами даного позапланового заходу встановлено, що вимоги припису №24/05-503-з/н не виконано.

Відносно відповідача складений протокол №8/9 від 22.07.2015 р. про адміністративне правопорушення, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП.

Оскільки відповідач не виконав добровільно вимоги приписів, Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За приписами ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

У відповідності до ст. 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення самочинного будівництва.

Відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 3.17 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Згідно із ДБН 3.2-2-2009 "Житлові будинки, реконструкція та капітальний ремонт" прибудова - це вид реконструкції, при якій збільшується площа забудови житлового будинку шляхом створення нових приміщень, що безпосередньо прилягають до зовнішніх стін будинку.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Статтями 26, 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

- отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

- розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації;

- виконання підготовчих та будівельних робіт;

- прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

- реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, міст збудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно зі ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України або видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Положеннями частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

Частиною 7 ст. 376 ЦК України передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що органи державного архітектурно-будівельного контролю мають право здійснювати контроль у разі виявлення факту самочинного будівництва. У ході здійснення такого контролю посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, серед іншого, мають право видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

З огляду на вищезазначені норми вбачається, що позов про знесення самочинно збудованого об`єкта містобудування може бути пред`явлено органом державного архітектурно-будівельного контролю до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису.

Як встановлено судом та підтверджено в ході розгляду справи, прибудова кухні та санвузла і коридору розміром 5,6*4,37 м як на момент проведення вищезазначених перевірок, так і на момент розгляду даної справи, є самочинним будівництвом, що підтверджується рішенням у Апеляційного суду Львівської області у цивільній справі №453/1691/14 від 08.07.2016 року.

Відповідно до вищезазначеного рішення встановлено, що ОСОБА_1 не надано доказів того, що добудоване приміщення у встановленому законом порядку введене в експлуатацію, а також те, що ОСОБА_1 здійснив самочинну добудову розміром 5,6 м. х 4,25 м. до житлового будинку по АДРЕСА_3 , без належних документів: дозволу на будівництво, належно затвердженого проекту на реконструкцію (прибудову, перебудову), дозволу на виконання будівельних робіт, обов`язковість отримання яких передбачено ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій», та на земельній ділянці не відведеній для цієї мети, межі якої не визначені, чим порушив права ОСОБА_2 як власника квартири у багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_3 , що полягають у вільному використанні прибудинкової території, спричиняють йому незручності та здійснюють перешкоди у користуванні даною земельною ділянкою.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, судом встановлено, що відповідач, в установлений строк, добровільно не виконав вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та вказані приписи не оскаржувались ним.

Відтак, суд приходить до висновку, що такі дії, вчинені відповідачем, порушують встановлений законом порядок виконання будівельних робіт, призводять до дезорганізації нормальної діяльності та виконання наданих законом повноважень органу державного архітектурно-будівельного контролю, порушують права та законні інтереси інших громадян, що може привести до заподіяння такими діями шкоди громадським інтересам, інтересам громадян тощо. Тобто, у даному випадку, суспільний інтерес переважає над приватним інтересом відповідача.

Крім того, до спірних правовідносин у частині вимог по об`єкту - "прибудова розміром 5,6 м. х 4,25 м. до житлового будинку по АДРЕСА_3 ", не може бути застосовано абз.1 ч. 7 ст. 376 ЦК України, оскільки вищевказаний об`єкт був побудований без жодного погодженого (зареєстрованого) проекту, який би дозволяв відповідачу будівництво у вказаному місці.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є цілком правомірними, та обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відтак, беручи до уваги викладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної архітектурно-будівельної інспекції України підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 139 КАС України судові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи викладене, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) знести самовільно збудовану прибудову до квартири АДРЕСА_1 , за власний рахунок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 28 грудня 2020 року.

Суддя Гулкевич І.З.