ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

22 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3426/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Попової Н.І.

представника позивача: Болдирєва В.В.

представника позивача: Макаренка С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верес» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Верес» (далі позивач, ТОВ «Верес») до Головного управління ДПС у Луганській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Луганській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 27 липня 2020 року працівниками Головного управління ДПС у Луганській області, було здійснено фактичну перевірку діяльності АЗС, за результатами якої було складено Акт фактичної перевірки № 0064/12/32/05/ НОМЕР_1 /456 від 27.07.2020, за висновками якої встановлені порушення п. 11 та п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

03 вересня 2020 року рекомендованим відправленням ТОВ «Верес» в особі директора отримало податкове повідомлення-рішення від 21.08.2020 №00000990505, яке прийняте ГУ ДПС у Луганській області на підставі акта перевірки №0064/12/32/05/05/21794429/456 від 27.07.2020, за висновками якої встановлені допущені ТОВ «Верес» порушення п. 11 та п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до якого на підставі п.54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, п.7 с. 17 ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій на загальному розмірі 55 120,28 грн.

Так, в Акті зазначено, що за результатами перевірки встановлено розбіжності між фактичними даними рівнемірів-лічильників та даними реєстратора розрахункових операцій на підставі Х-денного звіту, а саме нестачу бензину А-95 у кількості 236,95 літрів за ціною 25,50 грн за 1 літр на загальну суму 6 042,22 грн; надлишки дизельного палива у кількості 790,33 літрів за ціною 24,00 грн за 1 літр на загальну суму 18 967,92 грн; та відповідно, що ТОВ «Верес» здійснило продаж ПММ які не відображені в обліку у загальній сумі 25 010,14 грн, обґрунтовуючи це Відомістю про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 27.07.2020. На думку позивача відомість не відповідає дійсності, бо залишки не знімалися, Директора ТОВ «Верес» на час її нібито складання не ставили до відома про її складання. Висновок податкового органу про те, що виявлена нестача товарів є свідченням здійснення ТОВ «Верес» реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, є необґрунтованим, безпідставними та недоведеними.

Зазначені в Акті перевірки, порушення п.11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», також не відображають дійсного ведення розрахункових операцій ТОВ «Верес», та є безпідставними та необґрунтованими. Це вбачається з фіскальних чеків роздрукованих касиром -оператором АЗС ТОВ «Верес».

З зазначеним повідомленням - рішенням ТОВ «Верес» не погоджується у зв`язку з його безпідставністю та вважає його протиправним.

Отже, на підставі викладеного позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Луганській області № 00000990505 від 21.08.2020, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верес" застосовано штрафні санкції у розмірі 55 120,28 грн.

Ухвалою суду від 21.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 12.10.2020 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Луганській області про виклик свідків - відмовлено.

Головне управління ДПС у Луганській області позовних вимог не визнало про що надало відзив на позовну заяву від 08.10.2020 № 6457/9/12-32-05-00-29 (а.с. 59-68). В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив наступне.

З метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань наявності ліцензій, відповідних дозвільних документів, вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, наказом ГУ ДПС у Луганській області від 10.07.2020 № 722 було призначено проведення фактичної перевірки автозаправної станції (АЗС) за адресою: Луганська область, Біловодський район, смт. Біловодськ, вул. Шевченка, буд. 101 за місцем здійснення фактичної діяльності ТОВ «Верес».

За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС у Луганській області складено акт від 27.07.2020 № 0064/12/32/05/05/21794429/456, відповідно до якого встановлено порушення ТОВ «Верес»:

1)пункту 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 265) у частині проведення розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;

2) пункту 12 ст. 3 Закону № 265 у частині реалізації паливно-мастильних матеріалів, які не обліковано у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання, на загальну суму 25 010,14 гривень.

Від надання пояснень щодо встановлених порушень, підпису про ознайомлення з актом та отримання другого примірника акта перевірки директор ТОВ «Верес» ОСОБА_1 відмовився. У зв`язку з цим, посадовими особами ГУ ДПС у Луганській області було складено Акт про відмову від отримання та підпису акта перевірки від 27.07.2020 № 451/12-32-05-05/21794429. Також, один примірник акта про результати фактичної перевірки було надіслано на адресу ТОВ «Верес» листом ГУ ДПС у Луганській області від 29.07.2020, який отримано позивачем 30.07.2020.

Внаслідок виявлених порушень ГУ ДПС у Луганській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.08.2020 № 00000990505 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 55 120,28 грн за порушення вимог п. 11 ст. З Закону № 265 у частині проведення розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, та п. 12 ст. 3 Закону № 265, а саме реалізацію паливно-мастильних матеріалів, які не обліковано у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання, на суму 25 010,14 гривень. Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено ГУ ДПС у Луганській області на адресу позивача листом від 21.08.2020 № 6053/10/12-32- 05-05-11.

Під час проведення перевірки директором ТОВ «Верес» ОСОБА_1 у присутності посадових осіб ГУ ДПС у Луганській області 27.07.2020 знято фактичні залишки товарних запасів (ТМЦ) на АЗС з рівнемірів-лічильників за адресою: Луганська область, Біловодський район, смт. Біловодськ, вул. Шевченка, буд. 101 по 3-х резервуарах, що підтверджується фотоматеріалами, здійсненими під час проведення перевірки. Директор ТОВ «Верес» ОСОБА_1 вголос зазначив дані фактичних залишків ТМЦ відповідно до рівнемірів-лічильників, на підставі яких складено відомість щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків товарних запасів.

Фактичні залишки ПММ рівнемірів-лічильників звірено з даними реєстратора розрахункових операцій МАРІЯ-303А1, заводський № ЗВ1991040085, фіскальний № 3000775347.

За результатами фактичної перевірки встановлено розбіжності між фактичними даними рівнемірів-лічильників та даними реєстратора розрахункових операцій на підставі Х-денного звіту.

Так, в Х-денному звіті реєстратора розрахункових операцій зазначено:

- бензин А-95 у кількості 1 329,31 л за ціною 25,50 грн за 1 літр на загальну суму 33 897,40 грн;

- дизельне паливо у кількості 5 139,02 л за ціною 24,00 грн за 1 літр на загальну суму 123 336,48 грн.

Фактичні залишки по рівнемірах-лічильниках складають:

- бензин А-95 у кількості 1 025,89 л за ціною 25,50 грн за 1 літр на загальну суму 26 160,19 грн;

- дизельне паливо у кількості 6 186,30 л за ціною 24,00 грн за 1 літр на загальну суму 148 471,20 грн.

Згідно з пунктом 233.3 ст. 233 ПК України при зіставленні допускаються розбіжності не більше ніж на 5 відсотків обсягу або залишків пального.

При знятті фактичних залишків пального 27.07.2020 по рівнемірах-лічильниках посадовими особами ГУ ДПС у Луганській області враховано розбіжності 5 відсотків залишків пального.

Таким чином, перевіркою встановлено факт реалізації паливно-мастильних матеріалів, які не обліковано у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання, на загальну суму 25 010,14 грн, а саме: нестачу бензину А-95 у кількості 236,95 л за ціною 25,50 грн за 1 літр на загальну суму 6 042,22 грн; надлишки дизельного палива у кількості 790,33 л за ціною 24,00 грн за 1 літр на загальну суму 18 967,92 грн.

Вказане є порушенням вимог пункту 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Статтею 20 Закону № 265 визначено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, згідно з податковим повідомленням-рішенням від 21.08.2020 № 00000990505 сума застосованих штрафних санкцій за порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону № 265 щодо реалізації паливно-мастильних матеріалів, які не обліковано у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 25 010,14 грн, становить 50 020,28 гривень.

Відповідач зауважив, що при знятті фактичних залишків пального по резервуарах під час перевірки було використано дані рівнемірів-лічильників, що, у свою чергу, не потребувало застосування методів та способів вимірювань, передбачених Інструкцією № 281. Відтак, доводи позивача про недостовірність відображення в акті перевірки фактичних залишків ТМЦ є необґрунтованими.

Перевіркою розрахункових документів реєстратора розрахункових операцій моделі МАРІЯ-303А1, заводський № НОМЕР_2 , фіскальний № 3000775347, які містяться на контрольній стрічці в електронній формі в пам`яті РРО або в пам`яті модему, та подані по дротових або бездротових каналах зв`язку до сервера обробки інформації електронних копій розрахункових документів і зібраних системою зберігання і збору даних РРО для внесення даних РРО до бази даних Системи зберігання і збору даних РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані РРО, встановлено, що за період з 07.03.2020 по 27.07.2020 проводились розрахункові операції зі спотворенням інформації у фіскальних чеках, а саме у фіскальних чеках зазначено назву товару та код товару #, а потрібно зазначати код товару # та назву товару, чим порушено вимоги п. 11 ст. 3 Закону № 265.

Пунктом 7 статті 17 Закону № 265 визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Відповідач звернув увагу, що у фіскальних чеках №№ 2790, 2801, 2795 від 27.07.2020, наданих позивачем на підтвердження неправомірності висновків контролюючого органу про порушення ТОВ «Верес» пункту 11 ст. 3 Закону № 265, також зазначено спотворену інформацію, а саме у фіскальних чеках вказано назву товару та код товару #, а потрібно зазначати код товару # та назву товару, що є порушенням вимог п. 11 ст. 3 Закону № 265.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням від 21.08.2020 № 00000990505 сума застосованих штрафних санкцій за порушення вимог п. 11 ст. 3 Закону № 265 щодо проведення розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, становить 5 100,00 грн.

На підставі викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивач надав відповідь на відзив (а.с. 125), в якому зазначено наступне.

В акті зазначено, що проведення розрахункових операцій здійснювалось без використання попереднього програмування, тобто найменування кожного підакцизного товару (для пального з вказівкою коду підакцизного товару згідно з УКТ ЗЕД, ціни пального та його кількості).

Це твердження є не обґрунтованим і не відповідає дійсності. Наведені відомості вказано в касових чеках, які надано як докази. Касові чеки підтверджують наявність необхідного програмування, що відповідає Постанові з експлуатації СЕККА, в якій містяться зразки всіх фіскальних касових чеків з порядком їх програмування.

Також позивач зазначив, що в акті зазначено, що за результатами перевірки встановлено розбіжності між показниками рівнемірів-лічильників та даними звіту касового апарата «МАРІЯ-303 А1», внаслідок чого виявлено нестачу бензину А-95 та надлишок ДТ загальною вартістю 25 010,14 грн.

Наведене обґрунтовано відомістю про підсумки перевірки з вказівкою на прихід, реалізацію і фактичні залишки запасів паливно-мастильних матеріалів. Дана відомість не відповідає дійсності, так як була складена за моєї відсутності, залишки товарних запасів на АЗС не знімались. Я ніяких даних не надавав, тоді як в акті вказано: «...в голос зазначив дані фактичних залишків ПММ...» - на підставі яких було складено відомість залишків запасів ТМЦ. Відомість було складено вже після перевірки і надіслано поштою.

Під час перевірки було порушено порядок інвентаризації, закріплений в Інструкції № 281/171/578/155, так як контрольні заміри не здійснювались, комісія для проведення інвентаризації не створювалась, зняття фактичних залишків запасів ПММ у присутності мінімум трьох членів комісії підприємства з підписами останніх не проводилось.

На фотографіях невідомого походження, які додаються до відзиву, відсутні дані, які б підтверджували, що ці показники з АЗС «Верес», смт. Біловодськ, вул. Шевченко, 101. На копіях фотоматеріалів, які додаються на 4-х аркушах також відсутні дані, які б підтверджували, що ці показники дійсно з АЗС «Верес». Насправді, на дисплеї контролера, розташованого за адресою смт. Біловодськ, вул. Шевченко, 101, має бути відповідна ІР-адреса - 192.168.0.111, яка вказує на його приналежність до ТОВ АЗС «Верес».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні позовних вимог не визнав, просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Верес», ідентифікаційний код 21794429, місце знаходження: 92800, Луганська обл., смт. Біловодськ, вул. Шевченка, 101, зареєстроване у якості юридичної особи Біловодською районною державною адміністрацією Луганської області 03.10.1994, 17.06.2005 за № 13631200000000087, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Луганській області, що підтверджено копіями свідоцтва про державну реєстрацію, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 5, 12).

27.07.2020 посадовими особами ГУ ДПС у Луганській області проведено фактичну перевірку АЗС за адресою Луганська обл., смт. Біловодськ, вул. Шевченка, б. 101 за місцем здійснення фактичної діяльності ТОВ «Верес» на підставі наказу «Про проведення фактичної перевірки» від 10.07.2020 № 722 та направлень на перевірку від 10.07.2020 № 412, № 413, № 414 (а.с. 70-73).

За результатами проведеної перевірки складено акт від 27.07.2020 № 0064/12/32/05/05/21794429/456, відповідно до якого встановлено порушення ТОВ «Верес»:

1) пункту 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у частині проведення розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;

2) пункту 12 ст. 3 Закону № 265 у частині реалізації паливно-мастильних матеріалів, які не обліковано у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання, на загальну суму 25 010,14 грн (а.с. 74-76).

Від надання пояснень щодо встановлених порушень, підпису про ознайомлення з актом та отримання другого примірника акта перевірки директор ТОВ «Верес» ОСОБА_1 відмовився про що складено акт від 27.07.2020 № 451/12-32-05-05/ НОМЕР_3 (а.с. 86).

Акт від 27.07.2020 № 0064/12/32/05/05/21794429/456 про результати проведеної перевірки направлено вручено позивачу 30.07.2020 (а.с. 89).

ТОВ «Верес» подав заперечення на акт від 05.08.2020, в яких зазначено, що рівнеміри встановлено на АЗС ще до 1 квітня 2020 року, але не підключені і не працюють, так як програма не працює навіть в тестовому режимі. Усі дані передаються в ручному режимі, залишки, обороти та усі дані приходу та видатку щодня передаються до ДФС по даним витратомірів та програми РРО (а.с. 95).

За результатами опрацювання вищевказаних заперечень ГУ ДПС у Луганській області листом від 18.08.2020 № 5934/10/12-32-05-05-11 надано відповідь щодо результатів розгляду останніх в якій зазначено, що висновки акту перевірки щодо виявлених порушень визначені у відповідності до чинного законодавства та за результатами розгляду заперечення залишаються без змін (а.с. 96-99).

21.08.2020 ГУ ДПС у Луганській області у відношенні ТОВ «Верес» винесено податкове повідомлення-рішення № 00000990505, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 55120,28 грн (а.с. 103-104).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

У відповідності до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового говору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Загальні вимоги до порядку організації та проведення фактичної перевірки сформовані приписами статті 80 Кодексу.

Відповідно до норм пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків з його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять порахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності обставин, визначених Кодексом.

Процедура допуску посадових осіб до проведення перевірок регламентована приписами статті 81 Податкового кодексу і однаково застосовується як для документальних, так і для фактичних перевірок.

Згідно з вимогами підпункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:?

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені у направленні на проведення перевірки.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає, що загальні умови і порядок контролю за додержанням суб`єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) встановлені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР).

Як встановлено судом, під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР у частині проведення розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Згідно із пунктом 7 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: подавати до контролюючих органів звітність, пов`язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв`язку.

Відповідно до пунктом 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Згідно зі статтею 2 Закону № 265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (Положення № 13).

Відповідно до пункту 1 розділу II Положення № 13, фіскальний касовий чек на товари (послуги) (касовий чек) - розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Форма № ФКЧ-1 касового чека наведена в додатку 1 до цього Положення. Згідно з пунктом 2 розділу II зазначеного Положення касовий чек має містити такі обов`язкові реквізити, зокрема: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); назву товару (послуги).

Додатком 1 до Положення № 13 встановлено, що у касових чеках спочатку зазначається код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (код товару), а потім назва товару.

Перевіркою розрахункових документів реєстратора розрахункових операцій моделі МАРІЯ-303А1, заводський № НОМЕР_2 , фіскальний № 3000775347 конролюючим органом встановлено, що за період з 07.03.2020 по 27.07.2020 проводились розрахункові операції зі спотворенням інформації у фіскальних чеках, а саме у фіскальних чеках зазначено назву товару та код товару#.

Оглядом розрахункових документів - фіскальних чеків, які перевірялись податковим органом під час фактичної перевірки, встановлено, що останні містять всі необхідні реквізити, передбачені Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (а.с. 77-78).

Твердження відповідача про порушення ТОВ «Верес» вимог пункту 11 статі 3 Закону № 265/95-ВР через те, що у фіскальних чеках зазначено назву товару та код товару#, а потрібно зазначати код товару # та назву товару, суд вважає проявом надмірного формалізму з боку податкового органу під час проведення фактичної перевірки, якій порушує встановлені законодавством права позивача.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Зокрема, у рішенні «Краснов та Скуратов проти Росії» від 19.07.2007 року, зазначено, що відсутність в документі якоїсь назви або реквізиту, коли це вважається органом влади не помилкою (неточністю), а відсутністю самого документу, є проявом «надмірного формалізму». Європейський суд з прав людини вважає хибною таку практику у зв`язку з відсутністю розумного співвідношення пропорційності між застосованим заходом та законною мірою.

Вищенаведені висновки суду з приводу проявленого суб`єктом владних повноважень надмірного формалізму при прийнятті відповідачем оспорюваного рішення також ґрунтується на численній практиці Європейського Суду з прав людини («Зубац проти Хорватії», «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства») та рішень Верховного Суду, які є обов`язковими для адміністративного суду за приписами ст.6, ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіряючи правильність оцінки відповідачем обставин, за якими він визначив склад правопорушення, передбаченого пунктом 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, та наявність підстав для застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 20 цього Закону, суд дійшов переконання, що контролюючий орган дійшов помилкового висновку про реалізацію позивачем необлікованих паливно-мастильних матеріалів за місцем їх реалізації.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих зів (послуг), що відображені в такому обліку.

Порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і продуктів, проведення обліково-розрахункових операцій на АЗС регулюється Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженого Наказом Міністерства палива і енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, зареєстрованого в Мінюсті 02.09.2008 за №805/15496.

Вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Нормами зазначеної Інструкції встановлено, що облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та денний до фіскального режиму реєстратор розрахункових операцій (РРО) з куванням документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій і АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами за готівку.

Кількісний облік нафтопродуктів за марками і видами, відпуск нафтопродуктів за готівку, талони, платіжними картками відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП, відпуск нафтопродуктів за відомостями відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою № 16-НП.

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженого Наказом Міністерства палива і енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, зареєстрованого в Мінюсті 02.09.2008 за №805/15496, на підставі товарно - транспортної накладної та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами, тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП.

Порядок приймання і відпуску нафтопродуктів на АЗС визначений у пункті 10 Інструкції. Відповідно до підпунктів 10.2.1, 10.2.10 пункту 10.2 цієї Інструкції приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками АЗС за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними ТТН у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою №17-НП (додаток 14).

Згідно з пунктом 10.4 Інструкції на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС №17-НП.

Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС: визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи "обліковий залишок попередньої зміни"), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об`єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам`яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК.

Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою N 17- НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.

Після оприбуткування нафтопродуктів, дані лічильника сумарного обліку паливно- роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більш ніж на 0,1 %. Як наслідок, дані про оприбутковане за даними бухгалтерського обліку пальне повинні відповідати даним реєстратора розрахункових операцій, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС.

Фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінного звіту АЗС за формою №17-НП, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. Обсяг реалізації нафтопродуктів, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касових апаратів за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу.

Таким чином, єдиним можливим способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою № 16-НП, № 17-НП наданих РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів.

Відповідно до вимог ст. 230 ПК України, постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку (далі - Порядок № 891).

Пунктом 2 Порядку № 891 визначено, що у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

витратомір-лічильник (далі - витратомір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам`ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах;

рівнемір - лічильник рівня пального у резервуарі (далі - рівнемір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об`єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара;

резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці.

обіг пального - будь-які операції, що передбачають: фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції); фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, при визначенні загальної місткості розташованих на акцизному складі резервуарів беруться до уваги стаціонарні споруди або ємності, які призначені для здійснення операцій, що передбачають фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального чи/або фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне та його зберігання, при цьому акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження- розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами- лічильниками на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем АЗС своєчасно обладнано та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі рівнеміри-лічильники до 01.04.2020.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) 30 березня 2020 року» від № 540-IX (далі Закон № 540-IX), який набрав чинність 02.04.2020р. частиною 47 внесені наступні зміни: В абзаці шостому пункту 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., N 49, ст. 399; із змінами, внесеними Законом України від 18 грудня 2019 року N 391-IX) слово "квітня" замінено словом "липня", а слово "липня" - словом "жовтня".

Тобто на час проведення перевірки розділ II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» від 18 грудня 2019 року № 391-IX мав наступну редакцію: 1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2019 року, крім: […] пункту 46 (щодо доповнення Податкового кодексу України статтею 233) розділу I цього Закону, що набирає чинності з 1 липня 2020 року. Установити, що у період з 1 липня 2020 року по 1 жовтня 2020 року автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового здійснюється у тестовому режимі.

Пункт 46 Закону України № 391-IX, зокрема, передбачає: Розділ VI ПКУ доповнити статтею 233 такого змісту: "Стаття 233. Зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового

233.1. Для перевірки повноти декларування та сплати акцизного податку платниками податку з обсягів ввезеного на митну територію України, виробленого та реалізованого на митній території України пального або спирту етилового здійснюється автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового (далі - зіставлення).

233.2. Зіставлення здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

233.3. При зіставленні здійснюється порівняння показників із системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового з показниками Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД (крім скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, для яких обсяги обігу та залишків пального підсумовуються та зіставляються загальним підсумком), акцизних складів та розпорядників акцизних складів.

При зіставленні допускаються розбіжності не більше ніж на 5 відсотків обсягу обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, - не більше ніж на 15 відсотків) чи не більше ніж на 2 відсотки об`єму відповідного резервуара.

233.4. При зіставленні здійснюється порівняння показників із системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та показників Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового щодо обсягів обігу спирту етилового у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів".

Тобто дані зміни стосуються виключно дій податкового органу щодо порівняння показників із системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового з показниками Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального.

Відповідно до Інструкції, облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.

Відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою № 16-НП

Тобто у зв`язку з тим, що станом на момент проведення перевірки програмне забезпечення з автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального працювало у тестовому режимі, єдиним можливим способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою N 16-НП та N 17-НП, даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів. Якщо різниця показників є меншою ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Також суд зазначає, що вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС має здійснюватися методами та з дотриманням всіх передбачених вимог щодо здійснення таких замірів, що визначені Інструкцією від 20.05.2008 №281/171/578/155, яка є спеціальним нормативним актом, що встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів та є обов`язковою для всіх суб`єктів господарювання, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

В той же час, системний аналіз наведених норм права та встановлених обставин справи, дає підстави для висновку, що зазначені у акті перевірки результати вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС були здійснені з порушенням вимог Інструкції №281/171/578/155, з огляду на те, що в акті перевірки та в додатку до нього не зазначено інформації щодо методів, способів та обладнання, за допомогою яких здійснювалось зняття фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів як того вимагає вказана Інструкція №281/171/578/155, а відтак, інформація щодо фактичної кількості паливно-мастильних матеріалів, які зазначені в додатку до акту перевірки "Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей)" не може вважатись достовірною, а відповідно і твердження контролюючого органу про те, що ТОВ «Верес» реалізовувало паливно-мастильні матеріали, які не є облікованими у встановленому законом порядку, не є доведеним.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд при розгляді справ 826/18483/13-а, 819/1026/13-a.

Суд вважає, що при проведенні фактичної перевірки АЗС контролюючим органом не надано належних та допустимих доказів про зняття фактичних залишків товарних запасів згідно рівнемірів лічильників у належний спосіб.

З огляду на те, що, жодних доказів щодо здійснення реалізації позивачем необлікованих товарів суду надано не було суд вважає, що контролюючим органом протиправно застосовано до позивача штрафні санкцій за реалізацію паливно-мастильних матеріалів, які не обліковано у встановленому порядку за місцем їх реалізації та зберігання

Аналогічна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 у справі № 806/2402/16 та від 07.10.2020 у справі № 806/2796/17.

У відповідності до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

На підставі аналізу норм чинного законодавства та обставин, встановлених письмовими доказами, суд дійшов переконання, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів належними та допустимими доказами наявність підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій. Відтак податкове повідомлення-рішення належить до скасування як протиправне.

Таким чином позовні вимоги належить задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

При зверненні до суду із позовом, позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 102,00 грн, відповідно до платіжного доручення № 138 від 09.09.2020 (а.с. 4).

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то за правилами частини першої статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб`єкта владних повноважень необхідно стягнути документально підтверджені судові витрати у сумі 2102,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Верес» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Луганській області № 00000990505 від 21.08.2020, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРЕС" застосовано штрафні санкції у розмірі 55120,28 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРЕС" (92800, Луганська область, Біловодський район, смт. Біловодськ, вул. Шевченка, буд. 101, код ЄДРПОУ 21794429) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Луганській області (93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72, код ЄДРПОУ 43143746) судові витрати у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 28 грудня 2020 року.

Суддя О.В. Ірметова