КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №760/10440/20

Провадження № 33/824/2227/2020 Суддя 1 інстанції - Калініченко О.Б.

Категорія: ст. 472 МК України Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.

П О С Т А Н О В А

03 грудня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційного скаргою представника Київської митниці Держмитслужби Панькіна Д.В. на постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 травня 2020 року щодо -

ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), адреса: АДРЕСА_1 ), за ст. 472 Митного кодексу України,

В С Т А Н О В И Л А:

13 квітня 2020 року державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного 4поста «Київ-спеціалізований» Київської митниці Держмитслужби Литвиненком Л.О. складено протокол №0879/10000/20 про порушення митних правил, передбачених ст. 472 Митного кодексу України.

Згідно вказаного протоколу, 10.04.2020 року в зону митного контролю відділу митного оформлення №3 митного поста «Київ-спеціалізований» на території ЦСС ДП МЕП «Юкрейнієн парсел сервіс» надійшло міжнародне експрес відправлення документального характеру (МЕВ) за міжнародним транспортним документом від 06.04.2020 року №1ZW811640441177409 від відправника громадянина ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), одержувач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 .

При митному огляді МЕВ документального характеру, який проведено 10.04.2020 року, посадовою особою митниці у відправленні виявлено незаявлені відправником в переліку товаросупровідного документу, крім документів, іноземну валюту в сумі 100 Євро а саме: 2 купюри номіналом 50 Євро з серійними номерами: SD2492048027, SC8198415084, інформація про які відсутня в супровідному транспортному документі.

За товаросупровідним документом від 06.04.2020 року №1ZW811640441177409, згідно з інформацією, вказаної відправником в переліку, відправлення містить лише «документи».

Відповідно до ст. 236 Митного кодексу України товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, підлягають письмовому декларуванню.

У п. 57 ст. 4 Митного кодексу України визначено, що товари - це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі, валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередач.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Отже, незаявлення громадянином ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) за встановленою формою в міжнародному транспортному документі інформації про товар - валютні цінності в кількості 100 Євро є такими, що відправлений з порушенням митних правил.

Підпунктом 3 ч. 1 ст. 196 Митного кодексу України встановлено, товари що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України, крім випадків, передбачених цим Кодексом не можуть бути пропущені через митний кордон України.

Відповідно до митного законодавства України, товари та інші предмети, які заборонені до переміщення (пересилання) через митний кордон згідно із законодавством або є предметами контрабанди чи порушення митних правил, вилучаються підрозділом митного органу в установленому порядку.

Загальна вартість предметів правопорушення, згідно курсу НБУ становить 2823,36 грн.

Таким чином, митний орган вважає, що у діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) наявні ознаки порушення митних правил, передбачені ст. 472 Митного кодексу України, а саме незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей щодо товару-іноземна валюта, який підлягає обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Постановою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 травня 2020 року, провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0879/10000/20 від 13.04.2020 року купюри номіналом 50 Євро з серійними номерами: SD2492048027. SC819841508 повернуто ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ).

Таке рішення суддя мотивував тим, що диспозицією норми ст. 472 МК України передбачена відповідальність за порушення установленого Митним кодексом України порядку декларування товарів, перелік яких установлюється Митним кодексом України і Кабінетом Міністрів України, транспортних засобів комерційного призначення, переміщуваних через митний кордон України, шляхом незаявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю і митного оформлення, під час такого переміщення, однак для визначення складу правопорушення необхідно враховувати, що товари, транспортні засоби мають бути комерційного призначення та такими, що підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

При цьому суд звертає увагу, що відповідальність диспозицією даної норми передбачена за недекларування товарів, транспортних засобів саме комерційного призначення. Пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях інших товарів не може визначатися як правопорушення за ст. 472 МК України.

Крім цього суд зазначає, що згідно зі ст. 265 МК України при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларантами мають право виступати лише резиденти. А в інших випадках - особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.

Разом з тим, порядок та умови здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) в міжнародних поштових та експрес - відправленнях встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів (ст.ст. 231-237 МК України).

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 236 Митного кодексу України товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, підлягають письмовому декларуванню.

Крім цього суд зазначає, що відповідно до ст. 18 Всесвітньої поштової конвенції забороняється вкладати монети, банківські білети, банкноти або будь-які цінні папери на пред`явника, дорожні чеки, платину, золото чи срібло у виробах чи у необробленому вигляді, дорогоцінні камені, ювелірні вироби та інші цінні предмети у відправлення письмової кореспонденції без оголошеної цінності. Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про валюту і валютні операції» транскордонне переміщення валютних цінностей шляхом поштових відправлень здійснюється лише шляхом поштових відправлень з оголошеною вартістю.

Суд першої інстанції вказує на те, що для переміщення валютних цінностей встановлений окремий порядок, тому валюта у розмірі 100 Євро може пересилатися через митний кордон України шляхом поштових відправлень з оголошеною вартістю, а відтак суд прийшов до висновку про відсутність складу правопорушення у діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник Київської митниці Держмитслужби Панькін Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 15 травня 2020 року у адміністративній справі про порушення митних правил стосовно громадянина ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) та прийняти нову постанову, якою громадянина ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) визнати винним у вчиненні правопорушення та застосувати до нього санкції передбаченого ст. 472 Митного кодексу України та конфіскацію предметів правопорушення.

За доводами апелянта, постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, а висновок суду про те, що кваліфікація правопорушення є неналежною щодо дій відправника експрес відправлення є хибною.

Представник митниці зазначає, що в ході розгляду справи суд звернув увагу на те, що нібито диспозиція ст. 472 Митного кодексу України стосується недекларування товарів комерційного призначення, а іноземна валюта до такого формулювання не відноситься, проте, на переконання апелянта, це твердження не вірне, оскільки законодавець в ст. 472 МК України чітко визначив, що дана стаття передбачає відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість, тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Також апелянт зазначає, що протокол № 0879/10000/20 від 13.04.2020 року у відношенні відправлення №1ZW811640441177409 громадянина ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) складено за ст. 472 МК України, а саме за незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей в товаросупровідних документах інформації щодо товару - іноземна валюта в кількості 100 Євро.

Представник митниці вказує на те, що відповідно до ч, 2 ст. 8 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» транскордонне переміщення валютних цінностей шляхом міжнародних відправлень здійснюється лише шляхом відправлень з оголошеною вартістю.

Апелянт зазначає, що у товаросупровідних документах міжнародного експрес відправлення, які є формою декларування, громадянином ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) жодної інформації про переміщувану іноземну валюту в переліку не зазначено, в тому числі і про наявність переміщуваної валюти з оголошеною цінністю, а відтак, на переконання представника митниці, ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) є суб`єктом адміністративної відповідальності.

Представник митниці стверджує, що в даному випадку адміністративне правопорушення, передбачене ст. 472 МK України, вчинене ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) саме як відправником міжнародного відправлення.

ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, будь-яких клопотань до суду не направляв.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника митниці Держмитслужби Келеберденка В.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, доходжу до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції з постановленням нової постанови, виходячи з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 486, 489, 495 Митного кодексу України, обставини кожної справи про порушення митних правил повинні бути з`ясовані всебічно, повно та об`єктивно.

При цьому суд під час розгляду справи, оцінивши докази, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідає вимогам ст. 527 Митного кодексу України.

Вказаних вимог закону суддею місцевого суду дотримано не було.

Так, закриваючи провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) складу адміністративного правопорушення, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що нібито диспозиція ст. 472 Митного кодексу України стосується недекларування товарів комерційного призначення, а іноземна валюта до такого формулювання не відноситься. Також, суд вказав, що згідно зі ст. 265 МК України при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларантами мають право виступати лише резиденти. А в інших випадках - особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені, тому, ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) не є суб`єктом адміністративної відповідальності. Крім того, суд першої інстанції вказує на те, що для переміщення валютних цінностей встановлений окремий порядок, тому валюта у розмірі 100 Євро може пересилатися через митний кордон України шляхом поштових відправлень з оголошеною вартістю.

Разом з тим, не можна погодитись з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так ст. 472 МК України встановлено адміністративну відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Визначення терміну "товари" міститься в п. 57 ст. 4 Митного Кодексу України, під якими розуміються будь - які рухомі речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Визначення терміну "транспортні засоби" міститься в п. 58 ст. 4 МК України, якими є транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі.

В свою чергу, в п. 59 ст. 4 міститься визначення терміну "транспортні засоби комерційного призначення", а в п. 60 наведено визначення терміну "транспортні засоби особистого користування".

Відтак, аналіз наведеної норми закону свідчить про те, що словосполучення "комерційного призначення" відноситься лише до транспортних засобів.

Враховуючи наведене, слід зазначити, що диспозиція статті 472 МК України передбачає відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, як окремих предметів правопорушення, чого не врахував суд першої інстанції.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

За диспозицією ст. 472 Митного кодексу України, недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Таким чином, основним безпосереднім об`єктом є встановлений порядок переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України характеризується як умислом, так і необережністю.

Згідно ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до роз`яснень, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 472 МК України, може бути вчинене лише умисно.

Судом встановлено, що 10.04.2020 року в зону митного контролю відділу митного оформлення №3 митного поста «Київ-спеціалізований» на території ЦСС ДП МЕП «Юкрейнієн парсел сервіс» надійшло міжнародне експрес відправлення документального характеру (МЕВ) за міжнародним транспортним документом від 06.04.2020 року №1ZW811640441177409 від відправника громадянина ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ). Одержувач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 .

При митному огляді МЕВ документального характеру, який проведено 10.04.2020 року, посадовою особою митниці у відправленні виявлено незаявлені відправником в переліку товаросупровідного документу, крім документів, іноземну валюту в сумі 100 Євро а саме: 2 купюри номіналом 50 Євро з серійними номерами: SD2492048027, SC8198415084, інформація про які відсутня в супровідному транспортному документі.

За товаросупровідним документом від 06.04.2020 року №1ZW811640441177409, згідно з інформацією, вказаної відправником в переліку, відправлення містить лише «документи».

Частиною 7 ст. 233 Митного кодексу України визначено, що міжнародні поштові відправлення переміщуються через митний кордон України після здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що знаходяться в цих відправленнях.

Відповідно до ст. 236 Митного кодексу України товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, підлягають письмовому декларуванню.

Пунктом 30 частини 1 статті 4 Митного кодексу України визначено, що міжнародний транспортний документ - це номерний товаросупровідний документ, який є договором на перевезення кожного окремого міжнародного експрес-відправлення.

Правила переміщення (пересилання) міжнародних поштових та експрес-відправлень через митний кордон України визначено ст.ст. 233-237 МК України.

Частиною 7 ст. 233 МК України визначено, що міжнародні поштові (крім тих, що переміщуються через територію України транзитом) та експрес-відправлення переміщуються через митний кордон України після здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що знаходяться в цих відправленнях.

Згідно ч. 2 ст. 234 МК України, товари (за винятком підакцизних), що переміщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, якщо їх сумарна фактурна вартість перевищує еквівалент 150 євро, оподатковуються митом відповідно до цього Кодексу, та податком на додану вартість відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 236 МК України декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, здійснюється оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником чи декларантом або уповноваженою ним особою.

Таким чином, з точки зору даних норм закону, товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, підлягають письмовому декларуванню.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Незаявлення точних відомостей про переміщувані товари у міжнародному поштовому відправленні тягне за собою переміщення вказаних товарів через митний кордон України з порушенням норм Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 70 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» для пересилання міжнародних посилок, міжнародних відправлень з оголошеною цінністю, відправлень "EMS", відправник у встановленому порядку заповнює митні декларації.

Статтею 4 п. 57 Митного кодексу України визначено, що товари - це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі, валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередач.

За змістом ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Об`єктом порушення є встановлений законом порядок переміщення (пересилання) через митний кордон України товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі такого переміщення.

Об`єктивна сторона - полягає у вчиненні дій, спрямованих на недекларування, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Суб`єктом вказаного правопорушення (відповідно до ст. 459 МКУ) можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку.

Як вбачається з матеріалів справи, при митному огляді МЕВ, який проведено 10.04.2020 р. посадовою особою митного органу, у міжнародному транспортному документі № НОМЕР_1 , виявлено іноземну валюту в сумі 100 (сто) Євро: а саме:

-2 купюри номіналом 50 Євро (серійні номера SD2492048027, SC8198415084) без оголошеної цінності.

Загальна вартість предметів правопорушення, згідно курсу НБУ становить 2823, 36 грн.

Отже, незаявлення ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) за встановленою формою в міжнародному транспортному документі інформації про товар - валютні цінності в кількості 100 Євро є такими, що відправлені з порушенням митних правил.

Підпунктом 3 та ч. 1 ст. 196 Митного кодексу України встановлено, товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України, крім випадків, передбачених цим Кодексом не можуть бути пропущені через митний кордон України.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) - відправником товару в міжнародному експрес відправлення з Італії, не заявивши про наявність виявлених валютних цінностей в переліку товаросупровідних документів, вчинено порушення митних правил.

Враховуючи вищевикладене, в діях відправника міжнародного експрес відправлення громадянина ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 472 Митного кодексу України, а саме незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей щодо товару, який підлягає обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, відповідно він є суб`єктом даного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку, що вина відправника міжнародного експрес відправлення громадянина ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 )у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, повністю підтверджується дослідженими під час апеляційного розгляду доказами, зокрема, даними протоколу про порушення митних правил №0879/10000/20 від 13.04.2020 року, даними міжнародного експрес-відправлення за міжнародним транспортним документом № 1ZW811640441177409, від 06.04.2020 р., та іншими доказами в їх сукупності.

З огляду на наведене, в діях відправника міжнародного експрес відправлення громадянина Італії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ст. 472 МК України. Вина відправника міжнародного експрес відправлення громадянина ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) у порушенні митних правил, передбачених ст. 472 МК України, є доведеною.

Частиною 1 ст. 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Стаття 33 КУпАП визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до санкції ст. 472 МК України, вчинення правопорушення передбаченого диспозицією цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.

Відповідно до митного законодавства України, товари та інші предмети, які заборонені до переміщення (пересилання) через митний кордон згідно із законодавством або є предметами контрабанди чи порушення митних правил, вилучаються підрозділом митного органу в установленому порядку.

З огляду на викладене, оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, відправника міжнародного експрес відправлення громадянина ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), слід визнати винним у порушенні митних правил за статтею 472 Митного Кодексу України та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 2823,36 грн., з конфіскацією безпосереднього предмету порушення митних правил.

При цьому, суд враховує вимоги ч.1 ст.467 МК України із змінами, внесеними згідно із Законами № 4915-VI від 07.06.2012, № 5288-VI від 18.09.2012; в редакції Закону № 2612-VIII від 08.11.2018, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з відправника міжнародного експрес відправлення громадянина ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, 529 Митного кодексу України,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Київської митниці Держмитслужби Панькіна Д.В. - задовольнити.

Постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 травня 2020 року, якою провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) за ст. 472 МК України закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення - скасувати.

Постановити нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України та накласти на нього штраф в розмірі 100 % вартості безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 2823,36 грн. з конфіскацією товарів, зазначених в описі предметів до протоколу про порушення митних правилі № 0879/10000/20 від 13.04.2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.

Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Л.І. Кепкал