Справа № 404/7085/20

Номер провадження 3/404/2677/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м. Кропивницький

Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Загреба ІринаВіталіївна, розглянувши матеріали, що надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про реєстраційний номер ПП - відсутні, раніше притягувався до адміністративної відповідальності:

- постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.01.2020 року за ст.130 ч.2 КУпАП, накладено адміністративне стягненняу виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 20400 гривеньз позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки;

- постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.05.2020 року за ст.130 ч.2 КУпАП, накладено адміністративне стягненняу виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 20400 гривеньз позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки;

- за скоєння правопорушення, передбаченого ст.130 ч.3 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Із протоколу:

06.11.2020 року о 02-49 год., водій ОСОБА_1 , який двічі протягом року 03.01.2020 року Ленінським районним судом м. Кіровограда та 07.05.2020 року Кіровським районним судом м. Кіровограда був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.2 КУпАП та на якого двічі накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 20400 гривеньз позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, повторно по вул.Пушкіна, 70 в м.Кропивницький, керував з ознаками алкогольного сп`яніння транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 21063», д/н НОМЕР_1 , в порушення п.2.5 ПДР України, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.На номермобільного телефону ОСОБА_1 надсилалось SMS-повідомлення з повісткою про виклик до суду у справі про адміністративне правопорушення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, яке доставлено ОСОБА_1 - 14.12.2020року об11.41год.

Частинною 1 ст.268 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суддею відзначається, що законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов`язками, що дає особі можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає в активній участі у розгляді її справи і недопущенні зловживань наданими їй правами.

Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін, також зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейськогосуду зправ людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, добросовісність застосування якого входить до обов`язків судді, визначених статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, згідно з яким «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм провадження». Вказаним рішенням встановлено порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справах цивільної юрисдикції, а тому таке рішення не може за аналогією бути застосовано у кримінальних справах, оскільки відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Таким чином з метою забезпечення реалізації ОСОБА_1 прав судом використано усі можливі способи його сповіщення про місце і час розгляду справи шляхом направлення судової повістки на відомий засіб мобільного зв`язку.

Враховуючи викладене, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Захисник, особи яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Пронін Ю.О. в судове засідання також не з`явився.На номермобільного телефону захисника надсилалось SMS-повідомлення з повісткою про виклик до суду у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.130ч.3 КУпАП, яке доставлено ОСОБА_2 - 14.12.2020року об16.49год. Однак, напередодні 22.12.2020 року захисник Пронін Ю.О. вніс черезканцелярію суду письмові заперечення, згідно з якими вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, з наступних підстав.

1. Щодо відсутності в діях водія ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно з ч,1, ч.2 ст.7, ч,1 ст.8 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Протокол про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015.

Згідно з ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення вищевикладених вимог чинного законодавства працівниками поліції не дотримано, виходячи з наступного.

З 1 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 22.11.2018року №2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 2617-VIII), відповідно до якого відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані сп`яніння було виключено з частин першої - третьої статті 130 КУпАП та закріплено у ст. 286-1 ККУ.

У низці рішень Конституційного суду України міститься висновок, що положення закону, яким внесено зміни до іншого закону, після набрання ними чинності стають невід`ємною частиною закону до якого внесено зміни, і вичерпують свою дію.

Таким чином, Закон № 2617-VIII вичерпав свою дію 01.07.2020року, шляхом його реалізації внесенням змін до чинних редакцій Законів, зокрема ст. 130 КУпАП та ст. 286-1 КК України, та розміщення цих нових редакцій на офіційному сайті Верховної Ради України та інших офіційних виданнях держави.

За таких обставин, Закон №720-ІХ, який набрав чинності 03.07.2020року, вніс зміни до вичерпаного закону №2617-УШ, а редакції ст.130 КУпАП та ст.286-1 КК України залишилися без змін.

Працівниками поліції до матеріалів справи додано роз`яснення голови комітету Верховної Ради України Д. Монастирського, щодо трактування положень норм права, щодо керування у нетверезому стані.

Втім, вказані роз`яснення є суб`єктивною думкою їх автора та не можуть підміняти діючи редакції норм права, які розміщені на офіційному сайті Верховної Ради України.

Як зазначено вище, набрання Законом №720-ІХ чинності 03.07.2020року, не створює правових наслідків для редакцій ст. 130 КУпАП та ст. 286-1 КК України, які набрали чинності з 01.07.2020року, згідно Закону №2617-УШ.

Очевидно, що як би Закон №720-ІХ набрав чинності до 01.07.2020року то його б дія була логічною, послідовною та повністю підтверджувала б думку пана ОСОБА_3 . Але оскільки Закон № 720-ІХ набрав чинності 03.07.2020року, позиція як голови комітету ВРУ так і поліцейських є протиправною та має бути виправлена судом.

На офіційному сайті Верховної Ради України у Кодексі України про адміністративні правопорушення частина перша та друга статті 130 КУпАП викладена ще в редакції станом на 01.07.2020року та передбачає адміністративну відповідальність за керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції., та частина друга передбачає відповідальність щодо вчинення дій, які передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особами, які не мають права керування річковими, морськими або маломірними суднами.

Саме така редакція статті 130 КУпАП розміщена в тексті КУпАП на офіційному веб-сайті Верховної Ради України із зазначенням, що ця редакція є чинною: «поточна редакція від 13.08.2020 р.» (скрін-шот відповідної сторінки названого веб-сайту долучено до справи разом із запереченнями 23.11.2020 року).

Одночасно на офіційному веб-сайті Верховної Ради України відповідальність за керування транспортним засобом у стані сп`яніння закріплена у ст.286-1 КК України, в редакції від 01.07.2020року (скріншот відповідної сторінки названого веб-сайту долучено до справи разом із запереченнями 23.11.0202року).

У зв`язку з цим, сторона захисту просила суд першої інстанції ретельно проаналізувати положення Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від10.02.2010р.№ 1861-VI(зподальшими змінами,у томучислі внесеними Законом України від 16.01.2020 р. № 469-ІХ «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо вдосконалення електронної форми документообігу у Верховній Раді України»), зокрема, про те, що Апарат Верховної Ради забезпечує ведення бази даних нормативно-правової інформації «Законодавство України», що містить, у тому числі, еталонні електронні тексти оригіналів прийнятих Верховною Радою актів (частина п`ята статті 7 цього Регламенту). Статтею 140 «Справа закону» Регламенту Верховної Ради України визначено, що після набрання чинності законом Апарат Верховної Ради разом з відповідним головним комітетом веде справу закону в електронній та паперовій формах, яка містить серед іншого прийнятий текст закону в паперовій формі та його копію в електронній формі, а також документи, відповідні остаточні редакції тексту закону, пов`язані із зміною, втратою чинності законом (пункти 1, 5 частини першої статті 140 Регламенту).

Вказані норми Регламенту свідчать про те, що саме на офіційному сайті розміщені чинні редакції Законів, прийнятих законодавчим органом.

Таким чином, у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 , кваліфікація його дій за частиною першою статті 130 КУпАП та викладена суть вчиненого правопорушення, не відповідають диспозиції наведеної норми КУпАП за станом на день його складання.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністравтиного правопорушення.

Оскільки чинна редакція ч. 1 ст.130 КУпАП не передбачає відповідальності за відмову водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння, провадження підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

З огляду на неоднозначність судової практики яка склалася відносно водіїв зупинених поліціянтами після 01.07.2020 року, сторона захисту вважає за необхідне залучити до матеріалів справи скрін-шоти офіційних текстів ст.130 КУпАП та ст.286-1 КК України з сайту Верховної ради України. Залучення цих текстів пов`язане з необхідністю збирання доказів для долучення їх до конституційної скарги в подальшому, адже наявна судова практика свідчить про численні порушення вимог Конституції України, при розгляді даної категорії справ.

2. Щодо відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

2.1. Слід відмітити, що на момент початку спілкування поліцейських з

ОСОБА_1 , транспортний засіб ВАЗ, у якому знаходився водій не рухався, світло фар на автомобілі було вимкнено.

Долучене до справи відео не містить доказів того, що автомобіль рухався, а відтак у справі відсутні докази наявності підстав для проходження огляду на стан сп`яніння, за відмову від якого складено протокол.

На думку сторони захисту, підставою для проходження огляду на стан сп`яніння є саме керування автомобілем з ознаками сп`яніння, а не знаходження особи в автомобілі.

Слід відмітити, що поліціянти навіть не намагалися з`ясувати, коли особа прибула у місце, де відбувалося фіксування події, що робила особа на цьому місці, інші обставини, які б мали значення для справи.

2.2. Після початку дій направлених на оформлення спірного протоколу, водію не було оголошено його прав передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, щодо призвело до порушення його прав, прямо передбачених у наведених нормах, зокрема й права на захист. Крім того, водію не роз`яснювали про його обов`язок проходження огляду на стан сп`яніння, не повідомляли порядок проведення такого огляду, не роз`яснювали наслідків відмови від такого огляду.

В результаті цих протиправних дій працівників поліції, ОСОБА_1 не був належним чином обізнаний про його права та обов`язки, в тому числі й про наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Роз`яснення положень ст.63 Конституції України є наріжним для забезпечення прав водія, адже після їх роз`яснення, він мав право не давати відповіді на питання, які йому ставили поліцейські.

В силу ч.4 ст.256 КУпАП та пункту 2 розділу II Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07.11.2015 № 1395, обов`язок роз`яснення прав та обов`язків покладений на поліцейського, який складає протокол.

Щодо відмітки у протоколі про ознайомлення з правами передбаченими ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. то бланк протоколу містить такий текст, але ОСОБА_1 не розписувався у протоколі саме про ознайомлення з вказаними нормами права.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Сторона захисту вважає, позбавлення водія права на ознайомлення з правами та порядком огляду на стан сп`яніння, є самостійною та безапеляційною підставою для закриття провадження у цій справі.

2.3. Частинами 2, 3, 5 ст.266 КУпАП регламентовано порядок проведення огляду на стан сп`яніння, а саме:

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Тобто для виконання вимог ч.2 ст.266 КУпАП необхідно забезпечити наявність одночасно технічного засобу та присутність двох свідків. Втім, працівники поліції навіть не намагалися пред`явити водію прилад для проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, який на місці зупинки був взагалі відсутній.

Тільки після виконання умов передбачених ч.2 ст.266 КУпАП, поліцейські мали право пропонувати проходження огляду в медичному закладі - ч.3 ст.266 КУпАП.

Втім як і у випадку з ознайомленням з правами та обов`язками, працівники поліції діяли всупереч ч. 2 ст.19 Конституції України та процесуальних положень КУпАП при оформленні адміністративних матеріалів.

Згідно ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

У даному випадку, у діях водія відсутні ознаки прямого умислу на вчинення відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку, зважаючи на порушення прав водія, у вигляді безпідставного обвинувачення у керуванні в стані сп`яніння, в час коли автомобіль був припаркований на узбіччі, та який не був обізнаний зі своїми правами, йому не забезпечено правову допомогу та не роз`яснено порядок проходження такого огляду та наслідки відмови від його проходження, а також порушено порядок проведення такого огляду.

2.4. Щодо допустимості нарізки відео - файлів.

Долучені до справи відеозаписи, оформлені з порушенням п. 3.5 розділу III Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03.02.2016 р. № 100, яким визначено, що після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.

Сторона захисту з урахуванням наведених вище вимог Конвенції з прав людини наполягає, що наявні у справі відео - файли не відповідають вимогам вказаної Інструкції, адже зроблені вибірково шляхом нарізки та монтажу у різний час.

Таким чином, наявні у справі відеозаписи не можуть бути визнані допустимими доказами, адже вони змонтовані працівниками поліції та не містять безперервного відео з моменту початку спілкування з водієм.

Крім того, нарізка відео - файлів зроблена на пристрій ВА0013. в той час коли у протоколі зазначено пристрій ВА-00013.

Згідно вимог ч.3 ст.283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові (протоколі по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у справах №524/9716/16- №524/5536/17 та №295/3099/17, підтверджено недопустимість у якості доказу відео аудіо запису в аналогічних випадках, коли відомості про них не зазначені у протоколі.

Зазначений у протоколі технічний пристрій не відповідає пристроям якими фіксувалися відео - файли долучені до справи, що суперечить вимогам ч.З ст.283 КУпАП, а тому наявні у справі відео - файли не можуть вважатися належними та допустимими доказами вчинення адміністративного правопорушення.

3. Щодо необхідності допиту свідків.

Протокол відносно водія складено 10.11.2020р., а відтак у суду є достатньо часу для виклику свідків та розгляду справи у строки, передбачені ст.38 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи, окрім іншого, має право давати пояснення, подавати докази та заявляти клопотання.

У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.

Положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Виходячи з конструкції ч. 1 ст. 6 Конвенції, у ній закріплено такі елементи права на судовий захист: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду.

Зокрема, принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

У пункті 24 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України (№ 2)» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який вирішує питання про права та обов`язки сторін. Суд зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.

Правова позиція щодо скасування рішення суду першої інстанції при порушені норм процесуального права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у разі не виклику та не допиту свідків у судовому засіданні, за наявності клопотання сторони захисту про такий допит, викладена у постанові Кропивницького апеляційного суду від 13.03.2020р., справа №391/854/19, № провадження 33/4809/104/20. Крім того, захистом заявлено клопотання про виклик і допит свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . З урахуванням наведеного, просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення.

Вивчивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

Згідно зі ст.130 ч.3 КУпАП, відповідальність за цією нормою закону настає у разі вчинення - дій, передбачених частиною першою цієї статті, вчиненні особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і він підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі-Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується відеозаписом (а.с.10) та письмовими матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №149701 від 10.11.2020 року (а.с.1), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння (а.с.2-3), довідкою про наявність посвідчення водія (а.с.4), довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення (а.с.5-6), а також листом начальника УПП в Кіровоградській області ДПП А.Цюцюри від 17.12.2020 р. (за Вих.№22608/4134/01-2020), копією рапорту інспектора взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП В. Попова; копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №119240 від 06.11.2020 року ОСОБА_1 за ст.130 ч.2 КУпАП та долученим до матеріалів справи відео з місця пригоди, яка мала місце 06.11.2020 р.

Насамперед, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника з приводу того, що на теперішній час адміністративна відповідальність водіїв наземних транспортних засобів за ст.130 КУпАПвідсутня і це є підставою для закриття провадження у даній справі на підставі п.6 ч.1ст. 247 КУпАП, суддя зазначає.

До набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»за№2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року, тобто до 01 липня 2020 року, положеннямиКУпАПбуло передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Після набрання чинності вказаногозакону,тобто з01липня 2020року,відповідальність,зокрема закерування транспортнимзасобом,в станіалкогольного,наркотичного чиіншого сп`яніння,виключено зч.3ст.130 Кодекс України про адміністративні правопорушення та закріпленоу ст.286-1Кримінального кодексу України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкістьреакції».

Разом з тим,Законом України від 17 червня 2020 року за №720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України від 17 червня 2020 року за №720-IX«Про внесеннязмін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 03 липня 2020 року, внесені нові зміни до Закону України за №2617-VIIІ, а саме, згідно з вимогамипункту 117 Розділу І Закону України №720-IX: у пункті 1 Розділу І Закону України №2617-VIIІ виключено підпункт 4, який запровадивши нову редакцію ст. 130КУпАП виключавадміністративну відповідальністьза керуваннятранспортними засобамиу станісп`яніння -відтак адміністративнавідповідальність заці діївідновлена з03липня 2020року;у пункті2 Розділу I Закону України №2617 VIIIвиключено підпункт 171, який доповнившиКК України ст.286-1 криміналізував відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані сп`яніння - відтак з 03 липня 2020 року відбулася декриміналізація цих дій.

Також слід зазначити, що дійсно, ч.3ст.130 КУпАПна офіційному сайті Верховної Ради України на даний час викладена в редакції Закону України №2617-III від 22 листопада 2018 року без врахування положень Закону України №720-1Х від 17 червня 2020 року, який вніс зміни до Закону України№2617-V111 від 22 листопада 2018 року. Проте цейфакт сампо собіне впливаєна кваліфікаціюдій осіб,які вчинилиадміністративне правопорушення,передбачений ст.130 КУпАП, оскільки п.117 Законом №720-IХ від 17 червня 2020 року виключенозокрема, підпункт 4 пункту 1 Закону №2617-VIIІ від 22 листопада 2018 року, в якомуст.130 КУпАПвикладалася в новій редакції, що свідчить про те, що після набрання чинності Законом №720-IХ від 17 червня 2020 року ст. 130 КУпАПдіє в попередній редакції.

З оглядуна викладеневище,суд вважає,що підставадля закриттяпровадження усправі проадміністративне правопорушення,передбачена п.6ч.1ст.247 КУпАП,відсутня,так якскасування акту,що передбачаєадміністративну відповідальністьне маломісця,у зв`язкуіз вилученнямпосиленої юридичноївідповідальності затакі дії,внаслідок чогопопередня (стара)редакціяст.130 КУпАПзалишилася у незмінному виді.

Частиною 1ст.8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Тому за цими положеннями до осіб, які вчинили після 03 липня 2020 року дії під час керування транспортними засобами, що були спочатку виключені зі ст. 130 КУпАП, а потім внесені зміни про їх вилучення із відповідного Закону, має бути застосовано закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення, без застосування нового закону, що посилював таку відповідальність та не має зворотної сили у часі.

Тому, водій ОСОБА_1 вчинивши правопорушення 06.11.2020 року, підлягає адміністративній відповідальності за ч.3ст.130 КУпаП (Закон України №1446-VIII від 07 липня 2016 року), у редакції, що діяла до внесення відповідних змін та введенняст. 286-1 КК України, з подальшим їх вилученням та залишенням попередньої редакції в КУпАП.

При цьому, участь свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтверджується переглянутим відеозаписом, а відтак не вбачаю підстав для їх безпосереднього допиту.

Водночас,з наявноговідеозапису вбачається,що гр. ОСОБА_1 у встановленому порядку інспекторами управління патрульної було запропоновано в присутності двох свідків проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці так і в спеціалізованій медичній установі, під час проведення якого ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

При цьому, суд враховує? що у відповідності до п.7 Розділу II «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376, не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, відносно якої він складений.

Враховуючи те, що поліцейські належно виконали вимоги ст.266 КУпАП та норм чинного законодавства, щодо зазначеного порядку проведення та направлення для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , а також зважаючи на надані докази, суд вважає доведеним твердженням протоколу про адміністративне правопорушення про те, що останній відмовився в присутності двох свідків пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці, так і в закладі охорони здоров?я та із застосуванням спеціального засобу «Drager Alkotest 7510», що вказує про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.

При визначенні виду і розміру стягнення враховую характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини.

Зважаючи на обставини вчиненого правопорушення, письмові матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки складу правопорушення, передбаченого ст.130 ч.3 КУпАП, - дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчиненні особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і він підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, як з особи, на яку накладено стягнення.

Керуючись ст.ст.130 ч.3, 283-284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.3 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп.

Роз`яснити порушникові, що відповідно до ст.307 ч.1, ст.308 КУпАП штраф має бути сплачений ним не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ст.307 ч.1 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Кіровського районного суду

м. Кіровограда І.В. Загреба