Справа № 653/1252/18

Номер провадження 1-кп/656/12/20

07.02.2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 року смт.Іванівка

Іванівський районний суд Херсонської області

у складі:

головуючого судді Крисанової В.І.

за участі:

прокурора Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області Серебрянського П.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Бузіна О.В., що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 307 від 30.09.2003, виданого Радою адвокатів Херсонської області, договору про надання правової допомоги, ордеру серії ХС № 014947 від 13.03.2019

секретаря судового засідання Перепелко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду

в режимі відеоконференції з Генічеським районним судом Херсонської області та Херсонським міським судом Херсонської області

кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017230140001112 від 29.06.2017 за обвинуваченням:

ОСОБА _1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , освіта повна загальна середня, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 29.06.2017, перебуваючи в акваторії Азовського моря на плавзасобі СМБ-40 № ЯХР-0367, не маючи відповідного дозволу, що дає право на здійснення лову в окремих водоймах, а також діючи в період заборони на зайняття рибним добувним промислом, таким чином порушивши вимоги ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», п. 3.15. Правил спортивного та любительського риболовства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 та п. 11.3. Режиму рибальства в басейні Азовського моря у 2017 році, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 18.01.2017 № 5, використовуючи заборонене знаряддя лову – одну напівмеханізовану драгу, незаконно здійснив вилов морської риби бичка в кількості 342 051 особини та риби калкана Азовського в кількості 1 особини, тим самим завдавши рибному господарству України, згідно висновку судово-екологічної експертизи № 17-702 від 25.10.2017, істотної шкоди у вигляді матеріального збитку на загальну суму 11 630 584 (одинадцять мільйонів шістсот тридцять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) гривні.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину свою у вчиненні кримінального правопорушення та цивільний позов не визнав, від пояснень відмовився на підставі ст. 63 Конституції України.

Незважаючи на те, що обвинувачений не визнав своєї вини, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, характеризується незаконним зайняттям рибним добувним промислом, що полягає у вилученні, зокрема ловлі, добуванні тощо будь-якими знаряддями (промисловими, любительськими, забороненими) водних живих ресурсів із природного середовища, якщо вони заподіяли істотну шкоду.

Незаконність зайняття рибним промислом має місце при здійсненні його без належного дозволу, у заборонений час, у недозволених місцях, а також забороненим способом і знаряддям лову.

Зайняття водним добувним промислом без належного дозволу має місце, якщо він здійснюється без одержання належного дозволу спеціально уповноваженого на це органу. На всі види спеціального користування водними живими ресурсами, крім любительського та спортивного рибальства на водоймах загального користування, потрібно отримати дозвіл, білет на право вилову риби або інших водних тварин, ліцензію на спортивний чи любительський вилов.

Промисел у заборонений час означає, що він здійснюється в той проміжок часу, коли існує повна заборона на таку діяльність або заборона встановлюється певними правилами за басейново-територіальним принципом для певних видів живих водних ресурсів чи водойм на певні строки.

До заборонених способів здійснення водного добувного промислу слід віднести такі, які характеризуються можливістю добування водних живих ресурсів у великій кількості.

Згідно з п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.05.2004 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення щодо довкілля» під незаконним заняттям рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом треба розуміти таке вилучення водних живих ресурсів із природного середовища, яке здійснюється з порушенням чинного законодавства, що регулює порядок і умови промислового, любительського, спортивного рибальства, іншого використання водних живих ресурсів. Зокрема, незаконним є промисел, який здійснюється всупереч існуючим правилам: без належного на те дозволу, в заборонений час, у недозволених місцях, із застосуванням заборонених знарядь лову, з перевищенням установлених лімітів чи норм вилову за умови, що діями винної особи заподіяно істотну шкоду. На те, що шкода є істотною, можуть вказувати, зокрема, такі дані: знищення нерестовищ риби; вилов риби в період нересту, нечисленних її видів або тих, у відтворенні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено, тощо.

Згідно зі ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» від 13.12.2001 № 2894-ІІІ відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища;

Згідно з п. 3.15. Правил спортивного та любительського риболовства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, забороняється лов водних живих ресурсів: із застосуванням промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм; без наявності відповідних документів, що дають право на здійснення лову в окремих водоймах.

Згідно з пп. 3 п. 11 Режиму рибальства в басейні Азовського моря у 2017 році, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 18.01.2017 № 5, допускається промисел бичків драгами з механізованим способом використання з розміром (кроком вічка) у матні не менше ніж 18 мм у загальній кількості 45 одиниць з 15 серпня до 15 грудня та драгами з механізованим способом використання з розміром (кроком вічка) в матні не менше ніж 20 мм у загальній кількості 3 одиниці з 15 березня до 15 квітня в Азовському морі (за винятком п`ятикілометрової прибережної зони) в районі, обмеженому: на заході - лінією, що з`єднує маяк острова Бирючий та протоку Тонку, далі на південь по береговій лінії до мису Хроні, далі по прямій лінії до мису Ахілеон; мінімальний розмір бичка, допустимого до вилову (промисловий розмір) - 10 см; мінімально допустимий розмір вічка: в літньо-осінньо-зимовий період у бичкових драгах і волоках у матні та приводах а = 18 мм, у крилах а = 20 мм.

На підтвердження обвинувачення ОСОБА_1 в незаконному занятті рибним добувним промислом без відповідного дозволу, в період заборони на зайняття рибним добувним промислом, з використанням забороненого знаряддя лову, стороною обвинувачення надані наступні докази.

Свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які є працівникми Генічеського МРВ Служби безпеки України, пяснили, що 29.06.2017 перебували на причалі № 13, в протоці Тонка, в м. Генічеську, з метою перевірки оперативної інформації щодо ОСОБА_1 з приводу несанкціонованого вилову живих рибних ресурсів. До причалу пристав плавзасіб СМБ-40 № ЯХР-0367, почалося вивантаження риби, про що було повідомлено Азовський відділ рибоохоронного патруля та поліцію. На плавзасіб вони зайшли в якості свідків разом із інспекторами рибоохоронного патруля № 2. На плавзасобі перебувало 4-5 осіб, які представились найманими робітниками, та ОСОБА_1 , який представився капітаном. На плавзасіб зайшли з метою перевірки дозвільних документів на рибний промисел, які ОСОБА_1 не пред`явив. Перевірка здійснювалася в період заборони на рибний промисел. На плавзасобі інспекторами рибоохоронного патруля № 2 проведено огляд, під час якого виявлена риба бичок в трюмі, недозволене знаряддя лову – напівмеханізована драга на палубі, яку намагалися якимсь чином спустити на воду, що своєчасно було виявлено. ОСОБА_4 була витягнута з води, поміщена на палубу та оглянута. Риба була вилучена, перерахована, зважена та передана на зберігання. Огляд та вилучення тривали кілька годин.

Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які працюють державними інспекторами відділу рибоохоронного патруля № 2, пояснили, що вночі 29.06.2017 керівником відділу були викликані на причал № 13 в протоці Тонка, в м. Генічеську, де працівниками СБУ в період заборони на рибний промисел виявлено плавзасіб СМБ-40 № ЯХР-0367, з якого здійснювалось вивантаження риби. До повноважень державного інспектора рибоохоронного патруля належить здійснення контролю за рибним промислом та проведення, з цією метою огляду плавзасобу, знаряддя лову та рибної продукції, визначення розміру заподіяної шкоди, складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 85 КУпАП у разі виявлення порушення. Вилов риби в акваторії Азовського моря в період з 01.05.2017 до 15.08.2017 був заборонений Режимом рибальства в басейні Азовського моря у 2017 році. В межах повноважень був проведений огляд плавзасобу під керуванням ОСОБА_1 , у якого були відсутні дозвільні документи на рибний промисел, в трюмі плавзасобу виявлено кілька тон риби бичка, на палубі – знаряддя лову у виді напівмеханізованої драги, яка спершу знаходилася на палубі, а потім опинилася у воді, звідки була витягнута та оглянута. В ході огляду плавзасіб, риба та знаряддя лову були вилучені. Риба перерахована, зважена та передана на зберігання. Щодо ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 85 КУпАП. Під час огляду були присутні працівники СБУ, які підписали протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 як свідки. Про промисел свідчить велика кількість виявленої на плавзасобі риби бичка та розмір заподіяної шкоди. Протокол про адміністративне правопорушення та матеріали до протоколу були надані начальнику. Під час огляду на плавзасіб прибули поліцейські.

Свідок ОСОБА_8 , який працює головним спеціалістом відділу іхтіології рибоохоронного патруля № 2, пояснив, що 29.06.2017, приблизно о 2 год. керівником був викликаний на причал № 13 в протоці Тонка, в м. Генічеську для складання акту огляду риби. Коли він прибув на причал, там знаходилися інспектори рибоохоронного патруля № 2 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , поліцейські. ОСОБА_1 видавався дозвіл на рибний промисел, який 29.06.2017 не діяв у зв`язку із забороною (нерестом). В цей період також було заборонено знаряддя лову - драга.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що був понятим під час вивантаження риби бичка із плавзасобу, що знаходився на причалі, в протоці Тонка, в м. Генічеську. На причалі знаходилися інспектори рибоохоронного патруля, поліцейські та працівники СБУ. З-під судна було витягнуто знаряддя лову – драга, з вічками в сітці 12-14 мм, що недозволено. В результаті, виловлена риба бичок була дрібна.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що плавзасіб СМБ-40 № ЯХР-0367 належить йому на праві власності, який знаходився в протоці Тонка, в м. Генічеську на причалі і яким він не користувався протягом 4-5 років. Про те, що плавзасобом користувався ОСОБА_1 , йому нічого невідомо. Про арешт, накладений на плавзасіб слідчим суддею, йому також невідомо. Поліцейські йому повідомили про те, щоб плавзасіб опечатаний і ним не можна не користуватися.

Належність плавзасобу СМБ-40 № ЯХР-0367 ОСОБА_10 підтверджується копією судового білету серія ЯХР № 0367, виданого 08.06.2207, згідно якого, судно за призначенням є промисловим (а.к.п. 86-87).

Свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 підтвердили, що на прохання поліцейських розвантажити рибу із плавзасобу ОСОБА_1 .

Із списку рибопромислових суден, які здійснювали вихід в акваторію Азовського моря на ділянці відділу прикордонної служби «Генічеськ» в період з 27.06.2017 до 30.06.2017, наданого начальником Бердянського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України О. Мартинюком 27.12.2017 за № 22-11459, видно, що прикордонною службою вихід плавзасобу СМБ-40 № ЯХР-0367 в акваторію Азовського моря не реєструвався (том 3, а.к.п.114-115), що свідчить про незаконний вихід плавзасобу в акваторію Азовського моря.

Головним державним інспектором відділу рибоохоронного патруля № 2 ОСОБА_5 складено два протоколи про адміністративне правопорушення № 011057 та № 011058 від 29.06.2017 щодо ОСОБА_1 , згідно яких в м. Генічеську, в протоці Тонка, на причалі № 13, 29.06.2017, о 1 год. 40 хв. ОСОБА_1 був затриманий співробітниками Служби безпеки України, як такий, що на СМБ-40 ЯХР № 0367 здійснював незаконний вилов риби забороненим знаряддями лову – бичковою драгою, чим порушив п.п. 3.15. Правил любительського та спортивного рибальства, незаконно виловив рибу бичок в кількості 342 051 шт. та одну рибу калкан, наніс збитки рибним ресурсам України на суму 11 630 584 грн. та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП. У ОСОБА_1 вилучено плавзасіб СМВ-40 (залишений на зберігання ОСОБА_1 ), одну бичкову драгу (передана завідуючому складу рибоохоронного патруля № 2 ОСОБА_14 ), рибу бичок в кількості 342 051 шт. вагою 2 785 кг та 1 риба калкан вагою 0,1 кг (передана на зберігання в ФОП ОСОБА_15 ) (том 3, а.к.п.61-62).

До протоколу про адміністративне правопорушення додано: описи вилученого у ОСОБА_1 майна, квитанція обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів № 1 від 29.06.2017 (том 3, а.к.п.63-65); квитанція отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення № 107 від 29.06.2017 (том 3, а.к.п.66-67); акт огляду риби від 29.06.2017, складений головним спеціалістом відділу іхтіології ОСОБА_8 о 2 год. 20 хв. (том 3, а.к.п.69) та пояснення ОСОБА_1 , згідно яких, ОСОБА_1 заперечував факт незаконного вилову риби, посилаючись на те, що 28.06.2017 вийшов на фелюзі на ходові випробування в район Арабатської стрілки, на відстані двох-трьох кілометрів від берегу рибалки риболовецького корабля попросили у нього дизельного палива, він дав їм дві каністри та пригостив їх пивом, а вони йому запропонували рибу (том 3, а.к.п.70).

Органом досудового слідства перевірялася версія, зазначена ОСОБА_1 у поясненнях під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. З цією метою були допитані свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які працювали на плавзасобах та виходили в море 29.06.2017, та які в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_1 , на плавзасобі в морі не бачили, обмін на рибу з ним не здійснювали.

Суд вважає, що кількість виявленої на плавзасобі риби та знаряддя лову - бичкової драги, свідчить про незаконний рибний добувний промисел.

Згідно зі ст. 255 КУпАП посадові особи органів рибоохорони мають право складати адміністративні протоколи за ч. 4 ст. 85 КУпАП - в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов`язаної з добуванням і використанням риби та інших водних живих ресурсів.

Повноваження представників рибоохорони та посадових осіб рибоохоронного патруля передбачені п.п. 6.6., 6.9., 6.12., 6.15. - 6.17., 6.21., 7.1. Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України, затверженного наказом Міністерства аграрної політики України від 19.01.2012 № 26, та пп. 8.3., 8.7., 8.11. - 8.13., 8.15. Положення про Азовське басейнове управління Державного агентства рибного господарства, затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України № 229 від 15.07.2016, згідно яких зазначені особи мають право: перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь рибальства, добутої продукції та інших предметів; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; проводити фотографування, звукозапис, фото- і відеозйомку; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству; вилучати знаряддя добування (вилову) водних біоресурсів, транспортні засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, а також незаконно добуті водні біоресурси у разі неможливості встановлення власника зазначеного майна; самостійно та через органи прокуратури подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; здійснювати перевірку знарядь добування, контролювати їх кількість, перевіряти відповідність вимогам законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; зупиняти та оглядати в установленому порядку судна, що здійснюють промисел водних біоресурсів, пошук, дослідження та операції, пов`язані з промислом у виключній (морській) економічній зоні, а також перевіряти документи на здійснення промислу та інших робіт.

Згідно зі ст. 253 КУпАП якщо при розгляді справи орган (посадова особа) дійде висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

Матеріали про адміністративне правопорушення містять розрахунок матеріального збитку, заподіяного незаконним рибним добувним промислом, складеного головним державним інспектором відділу рибоохоронного патруля № 2 ОСОБА_5 , що становить 11 630 584 грн. (том 3, а.к.п.68). З огляду на розмір матеріального збитку, в начальника відділу рибоохоронного патруля № 2 ОСОБА_21 , якому були передані матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , були підстави вважати, що у виявленому порушенні є ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

У порядку, передбаченому ст. 253 КУпАП, 30.06.2017 за вихідним № 262 начальник відділу рибоохоронного патруля № 2 ОСОБА_21 направив матеріали адміністративного провадження щодо ОСОБА_1 до Генічеського відділу поліції ГУНП в Херсонській області для прийняття рішення, які зареєстровані в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Генічеського відділу поліції ГУНП в Херсонській області 03.07.2017 за № 4803 (том 3. а.к.п.59).

Згідно з ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, від службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок.

Суд вважає, що матеріали про адміністративне правопорушення (том 3, а.к.п.63-70) щодо ОСОБА_1 , складені державним інспектором відділу рибоохоронного патруля № 2 Затулою М.М., отримані стороною обвинувачення в передбаченому ст. 253 КУпАП , ст. 93 КПК України порядку, є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт незаконного зайняття рибним добувним промислом.

Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017230140001112 від 29.06.2017 видно, що кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, розпочато на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення кримінального правопорушення, зареєстрованих ЖЄО (Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Генічеського відділу поліції ГУНП в Херсонській області) за № 4569, повідомлення від Генічеського МРВ УСБУ в Херсонській області про незаконне зайняття рибним промислом в акваторії Азовського моря громадянином ОСОБА_1 (том 3, а.к.п.49).

Повідомлення про кримінальне правопорушення прийнято черговим Генічеського відділу поліції ГУНП в Херсонській області ОСОБА_22 , в рапорті якого зазначено, що 29.06.2017, о 2 год. 06 хв. до чергової частини надійшло телефонне повідомлення з Генічеського ВСБУ про те, що в м. Генічеську, в районі протоки Тонка, на причалі № 13 перебуває судно, ймовірно з вантажем риби, виловленої протиправним шляхом. Рапорт чергового зареєстровано в Журналі обліку заяв та повідомлень про вичинені кримінальні правопорушення та інші події Генічеського відділу поліції ГУНП в Херсонській області 29.06.2017 за № 4569 (том 3, а.к.п.50).

Із протоколу огляду місця події з фототаблицями від 29.06.2017, складеного слідчим слідчого відділу Генічеського відділу поліції ГУНП в Херсонській області Великою Л.П. в період часу з 3 год. 20 хв. до 6 год. 20 хв., видно, що огляд слідчим проведено після вилучення риби державним інспектором рибоохоронного патруля № 2 Затулою М.М. та до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. В протоколі зазначено, що місцем події є території морського причалу № 13, розташованого в м. Генічеську, де знаходиться пришвартоване до причалу судно ЯХР 0367 (фото № 1), в трюмі судна знаходяться мішки полімерні білого кольору з льодом (фото № 2), трюм наповнений водою з рибою – візуально бичок (фото № 6), риба вийнята з води, поміщена в ящики, зважена і перерахована (фото №№ 7,8,9,10,11). При перерахуванні встановлено наявність 113 ящиків. Загальна вага риби, зваженої на електричних вагах на території ФОП ОСОБА_15 , становить 2 785 кг. Загальна кількість бичка становить 342 051 шт. Також виявлено однин калкан вагою 100 гр. Під час огляду поруч з судном СМБ-40 ЯХР 0367, що оглядається, пришвартовано інше судно, за бортом якого у воді на момент огляду виявлено заборонене знаряддя лову – драгу (фото №№ 4,5). Риба бичок у кількості 342 051 шт., один калкан, знаряддя лову – драга, - вилучені відповідно до протоколу 011057/011058 від 29.06.2017 (том 3, а.к.п.52-58).

Захисником Бузіним О.В. протокол огляду місця події від 29.06.2017 оспорюється як недопустимий доказ, оскільки проведений слідчим до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в нічний час, не було підстав вважати огляд невідкладним випадком, оскільки зазначене в протоколі майно, було вилучено державним інспектором рибоохоронного патруля та передано на зберігання. Проникнення до плавзасобу СМБ-40 вчинено без згоди власника ОСОБА_10 та ухвали слідчого судді. 29.06.2017, в період з 1 год. 40 хв. до 6 год. 20 хв. ОСОБА_1 фактично був затриманий, оскільки спершу перебував поряд з державним інспектором рибоохоронного патруля під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, а після того поряд зі слідчим під час складання протоколу огляду місця події. Однак протоколи затримання ОСОБА_1 не були складені, підозра не оголошена, що є істотним порушенням прав особи. Виходячи з доктрини «плодів отруєного дерева», всі докази, які пов`язані з протоколом огляду місця події та покладені в основу обвинувачення ОСОБА_1 , є недопустимими доказами (том 3, а.к.п.134-137).

Надаючи оцінку протоколу огляду місця події, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, отриманих незаконним шляхом (недопустимих доказах), а також на припущеннях.

Згідно зі ст.ст. 86, 87 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Докази, отримані внаслідок здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу є недопустимими.

За змістом ч. 3 ст. 214, ч. 1, ч. 3 ст. 233 КПК України в редакції від 14.04.2017, що діяла на час проведення огляду місця події, здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається. Огляд місця події у невідкладних випадках (пов`язаних з врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину) може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду.

Із матеріалів кримінального провадження видно, що матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , на час внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в розпорядженні органу досудового розслідування не було.

Органом досудового розслідування до проведення огляду місця події була зафіксована в процесуальній формі інформація про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, надана черговим Генічеського відділу поліції ГУНП в Херсонській області ОСОБА_22 (том. 3, а.к.п.50).

Огляд місця події включає огляд плавзасобу, рибної продукції та знаряддя лову, які в сукупності відносяться до іншого володіння особи, огляд яких, до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, може здійснюватися за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або у невідкладних випадках.

Свідок ОСОБА_10 , який є власником плавзасобу СМБ-40 ЯХР № 0367, пояснив, що дозволу на огляд плавзасобу поліцейським, він не надавав.

Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування орган досудового розслідування до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проникнення на плавзасіб, з метою проведення огляду, - не звертався (том 1, а.к.п.12-14).

Отже, проникнення слідчого на плавзасіб, з метою проведення огляду місця події, здійснено без згоди власника та ухвали слідчого судді.

Оскільки в протоколі огляду місця події, слідчим зазначено, що риба, знаряддя лову та плавучий засіб вилучено відповідно до протоколу № 011057/011058 від 29.06.2017, то не має підстав вважати, що мав місце невідкладний випадок.

Свідок ОСОБА_9 , який зазначений понятим в протоколі огляду місця події, в судовому засіданні заперечував факт того, що він приймав участь в у зазначеній процесуальній дії та підписував протокол.

Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (ч. 1 ст. 99 КПК України). До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених ч. 1 ст. 99 КПК України, можуть належати, зокрема матеріали фотозйомки (п. 1 ч. 2 ст. 99 КПК України), протоколи процесуальних дій та додатки до них (п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК України).

Огляд місцевості, приміщення, речей та документів проводиться слідчим, прокурором з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 237 КПК України). При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов`язаний з ускладненням, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточний огляд і опечатування (ч. 5 ст. 237 КПК України). При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити, зокрема фотографування оглянутого місця чи окремих речей, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження (ч. 7 ст. 237 КПК України). Під час проведення огляду або безпосередньо після його закінчення особою, яка його проводила, складається протокол (ст. 104 КПК України). Фототаблиці є додатком до протоколу (п. 4 ч. 2 ст. 105 КПК України).

Слідчим під час проведення огляду місця події, зазначені процесуальні вимоги не дотримані тим, що: 1) зазначені в протоколі огляду місця події речі, зокрема плавзасіб, знаряддя лову та риба до проведення огляду місця події, були оглянуті уповноваженою особою рибоохоронного патруля № 2 ОСОБА_5 , риба вилучена, перерахована, зважена та передана на зберігання фізичній особі - підприємцю ОСОБА_15 (том 3, а.к.п.66), знаряддя лову вилучено та передано на зберігання до Генічеського територіального відділу Азоврибохорони, згідно квитанції про отримання речі № 107 від 29.06.2017 (том 3, а.к.п.67), плавучий засіб передано на зберігання ОСОБА_1 (том 3, а.к.п.65 на звороті); 2) отримані за допомогою технічного засобу (фотокамери) фототаблиці, не відображають хід і результати огляду місця події, зазначені в протоколі слідчої дії, зокрема фототаблиця № 6 містить інформацію про рибу, виявлену слідчим у трюмі плавучого засобу, перезавантаження риби в ящики, яка на час огляду місця події в трюмі плавзасобу була відсутня, у зв`язку з її вилученням державним інспектором рибоохоронного патруля № 2 ОСОБА_5 та передачею на зберігання фізичній особі – підприємцю ОСОБА_15 ; фототаблиця № 7 містить інформацію про перерахування виявленої риби, в той час як риба була виявлена і оглянута уповноваженою особою рибоохоронного патруля № 2, перерахована та передана на зберігання фізичній особі – підприємцю ОСОБА_15 .

Оскільки підстави для проведення огляду місця події до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у слідчого були відсутні, зазначені в протоколі огляду дії не відображають хід і результати огляду місця події, їх послідовність, то протокол огляду місця події та фототаблиці до нього викликають сумнів у достовірності відображеної в них інформації, що є підставою для визнання його недопустимим доказом.

Що стосується позиції захисту про проведення обшуку плавучого засобу, то оскільки встановлено, що на час проведення слідчої дії, риба, плавучий засіб та знаряддя лову, були виявлені, оглянуті, вилучені державним інспектором рибоохоронного патруля № 2 ОСОБА_5 та передані на зберігання, то немає підстав вважати, що проводився обшук.

29.06.2017 слідчий СВ Генічеського ВП ГУНП в Херсонській області Велика Л.П. винесла постанову про визнання, вилучених в ході проведення огляду місця події риби, знаряддя лову – драги та маломірного плавзасобу СМБ-40 ЯХР0367, - речовими доказами в кримінальному провадженні (том 3,а.к.п.72), який суд вважає недопустимим доказом, оскільки зазначене в постанові слідчого майно, на день складання слідчим процесуального документа було вилучено державним інспектором відділу рибоохоронного патруля № 2 Затулою М.М. та передано на зберігання.

Процесуальний закон не містить імперативної норми щодо складання слідчим, прокурором постанови про визнання предметів речовими доказами. За змістом ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ, наданий стороні кримінального провадження добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий, у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні встановлено, що плавзасіб СМБ-40 ЯХР0367 29.06.2017 інспектором рибоохоронного патруля № 2 ОСОБА_5 переданий на зберігання ОСОБА_1 , а 10.08.2017 прокурором Генічеської місцевої прокуратури Серебрянським П.В. переданий на зберігання власнику ОСОБА_10 (том 3, а.к.п.65,79). Знаряддя лову – напівмеханізована драга передана інспектором рибоохоронного патруля № 2 ОСОБА_5 по квитанції № 107 завідуючому складом ОСОБА_14 (том 3, а.к.п.67). Риба бичок в кількості 342 051 шт. та один калкан інспектором рибоохоронного патруля № 2 ОСОБА_5 передана 19.06.2017 ФОП ОСОБА_15 (том 3, а.к.п.66), а на підставі ухвали слідчого судді Генічеського районного суду Херсонської області від 04.04.2018, прокурором Серебрянським П.В. передана 10.04.2018 ТОВ «Довірче товариство Європейське бюро приватизації» на реалізацію (том 3, а.к.п.91-92,93).

Отже, органу досудового розслідування були передані документи, що підтверджують отримання, вилучення та передачу на зберігання речових доказів державним інспектором рибоохоронного патруля № 2 Затулою М.М. Речовими доказами є документи, долучені до матеріалів кримінального провадження. Орган досудового розслідування виходив з обставин, встановлених під час провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Із наданого стороною обвинувачення висновку експерта Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 17-702 від 25.10.2017 ОСОБА_23 , видно, що внаслідок незаконного, як встановлено слідством, зайняття рибним добувним промислом можливо констатувати істотність шкоди від вилучення 342 051 екземплярів бичків, у зв`язку з тим, що із загальним підвищенням солоності моря останніми роками спостерігається погіршення ефективності відтворення бичків, і в цих умовах вилучення зазначеної кількості особин може призвести до значної втрати репродуктивного ефекту. Загальний розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконного, як встановлено слідством, вилову водних біоресурсів, а саме: риби калкана 1 шт. та риба бичка у кількості 342 051 шт. становить 11 630 584,00 грн. Внаслідок незаконного, як встановлено слідством, вилову водних біоресурсів, риби калкан 1 шт. та риби бичка у кількості 342 051 шт. ОСОБА_1 було не дотримано вимоги ст. 27, 52-1 Закону України «Про тваринний світ», п. 3.15. та 4.6. Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 № 19 (том 3,а.к.п.109-110).

Захисник ОСОБА_24 вважає висновок експерта недопустимим доказом, посилаючись на те, що слідчим призначена судово-екологічна експертиза, а експертом проведена інженерно-екологічна експертиза, з посиланням на п. 4.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) (далі – Інструкція), який не містить положень про самостійну заміну експертом виду експертизи, чим вийшов за межі своїх повноважень та порушив вимоги ст.ст. 69,102 КПК України; у вступній частині експертного висновку не зазначена посада експерта, місце і час проведення експертизи, вид упаковки досліджуваних об`єктів, які надійшли експерту поштою; у вступній частині висновку експерта зазначено, що експерт ОСОБА_23 має кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 10.19 «Дослідження обставин та організаційно-технічних причин і наслідків надзвичайної екологічної ситуації», але така спеціальність за індексом 10.19 у Переліку видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за яким присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судовий експертиз МЮУ, - відсутня. Натомість зазначена інша назва спеціальності за індексом 10.19. Експерт зазначає свій стаж роботи з 2016 року, посилаючись на свідоцтво від 2017 року. Відповідь експерта по першому питанню є припущенням, оскільки експерт прийшов до висновку про те, що можливо констатувати істотність шкоди. Також, експерт пов`язує кількість вилученої риби бичка не з її виловом, а з підвищенням солоності моря останніми роками, у висновку відсутній вид виловленої риби бичка (том 3, а.к.п.138-139).

Оцінюючи висновок експерта, суд виходить з наступного.

Підставою для визнання доказу недопустимим є порушення вимог процесуальної форми призначення та проведення експертизи. Проте наведені захисником підстави, за яких доказ може бути визнаний недопустимим, не містять посилання на порушення вимог процесуальної форми, зокрема те, що доказ, здобутий завдяки інформації, отриманої внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Висновок експерта відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є процесуальним джерелом доказів та підлягає оцінці для прийняття процесуального рішення брати його до уваги, чи відкинути.

Згідно з п. 4.14. Інструкції висновок експерта складається з обов`язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки). У вступній частині висновку експерта зазначаються, зокрема перелік питань (дослівно у формулюванні документа про призначення експертизи (залучення експерта)), які поставлено на вирішення експертизи; якщо питання сформульовано неясно або його редакція не відповідає рекомендаціям, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції документа про призначення експертизи (залучення експерта) він може дати відповідні роз`яснення і викласти питання в редакції, що відповідає зазначеним рекомендаціям; якщо поставлено декілька питань, експерт має право згрупувати їх і викласти в послідовності, яка забезпечує найдоцільніший порядок дослідження; якщо деякі питання, що містяться у документі про призначення експертизи (залучення експерта), вирішувались при проведенні експертиз різних видів, - відомості (експертна установа, номер та дата висновку) про ці експертизи; якщо питання, які поставлені на вирішення експертизи, доцільно вирішувати в іншому порядку, ніж той, що визначений у документі про призначення експертизи (залучення експерта), - зазначається, у якому порядку вирішуватимуться ці питання; питання, які вирішуються експертом у порядку експертної ініціативи (якщо таке розглядалось).

Вступна частина експертного висновку містить: 1) питання, поставлені слідчим на вирішення експертизи, зміст яких експерту зрозумілий; 2) відповідні роз`яснення, що вирішення поставлених питань здійснюється в рамках інженерно-екологічної експертизи; 3) викладення питань в редакції, що відповідає рекомендаціям; 4) згрупування питань та викладення їх в послідовності, яка забезпечує найдоцільнішій порядок їх дослідження, що відповідає вимогам п. 4.14. Інструкції.

Згідно офіційних даних, що містяться в Реєстрі атестованих експертів, ОСОБА_23 значиться під порядковим номером 6297 експертом Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, має кваліфікацію судового експерта, що підтверджується свідоцтвом № 35, виданого на підставі рішення експертно-кваліфікаційної комісії Одеського НДШСЕ від 09.06.2017, клас та вид експертизи – ІІ. Інженерно-технічна експертиза, інженерно-екологічна, індекс і вид експертної спеціальності – 10.19. Дослідження обставин та організаційно-технічних причин і наслідків впливу техногенних джерел на об`єкти довкілля, яке було дійсне до 03.05.2018 (анульовано у зв`язку із звільненням експерта). Таким чином, на час проведення експертизи ОСОБА_23 мала статус експерта, який підтверджено відповідними документами; проведення інженерно-екологічної експертизи було в компетенції експерта; питання, поставлені слідчим у постанові про призначення екологічної експертизи, відносились до питань, які вирішуються в рамках інженерно-екологічної експертизи. В розпорядження експерта слідчим надані матеріали кримінального провадження та задоволено клопотання про витребування додаткової інформації, необхідної для дачі висновку.

У вступній частині висновку зазначено, що в розпорядження експерта надійшли матеріали кримінального провадження, у тому числі: матеріали, надані Азовським басейновим управлінням Державного рибного господарства, зокрема два протоколи про адміністративне правопорушення № 011058/011057/105 та № 011057/011058/105 від 29.06.2017, опис водних живих ресурсів, знарядь лову, іншого майна, вилученого у порушника, квитанція обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів № 1 від 29.06.2017, квитанція отримання речей № 107, розрахунок матеріального збитку, акт огляду риби. Експерт посилається на вихідні дані та обставини події, що досліджуються, а саме: постанову слідчого про призначення судової експертизи, довідку-розрахунок Генічеського територіального відділу Азоврибоохорони збитків, спричинених кримінальним правопорушенням; протокол огляду місця події.

У дослідницькій частині висновку зазначено, що об`єктом дослідження інженерно-екологічної експертизи є матеріалізовані джерела інформації, що містять фактичні дані про обставини досліджуваної події, які були виявлені та досліджені під час огляду місця події наявні у матеріалах кримінального провадження, які надані для дослідження, додатково наданих матеріалах.

Суд вважає, що визнання протоколу огляду місця події неналежним доказом не вливає на висновки експертизи, оскільки під час дослідження, експертом використовувались наявні у матеріалах кримінального провадження джерела інформації, що містять фактичні дані про обставини події, передані керівником відділу рибоохоронного патруля № 2 Волошиним 03.07.2017, які відображають вид та кількість виловленої риби, про які йдеться у висновку експерта.

Дослідницька частина висновку містить критерії для визначення того, чи є шкода, заподіяна водним добувним промислом істотною (перше питання висновку), а саме: у кожному конкретному випадку необхідно враховувати кількість, вартість та екологічну цінність здобутих або знищених водних ресурсів. Експертом за основу висновку взято один критерій істотної шкоди – добування тих видів риби, у відтворенні яких, є труднощі. Спираючись на лист Інституту рибного господарства Національної академії наук України від 26.09.2017 за № 02/542, експерт робить висновок про те, що внаслідок незаконного, як встановлено слідством, зайняття рибним добувним промислом можливо констатувати істотність шкоди від вилучення 342 051 екземплярів бичків, у зв`язку з тим, що із загальним підвищенням солоності моря останніми роками спостерігається погіршення ефективності відтворення бичків, і в цих умовах вилучення зазначеної кількості особин може призвести до значної втрати репродуктивного ефекту. В дослідницькій частині по першому питанню, експерт не посилається на вихідні дані, крім зазначеного листа Інституту рибного господарства Національної академії наук України.

Також, дослідницька частина висновку експерта містить визначення розміру заподіяної шкоди (друге питання висновку) та які нормативні акти з охорони навколишнього природного середовища були порушені у досліджуваному випадку (третє питання висновку). В якості вихідних даних щодо виду та кількості виловленої риби, експертом використані матеріали, надані органу досудового розслідування відділом рибоохоронного патруля № 2 Азовського рибоохоронного патруля, зокрема акт огляду риби та рибопродукції, вилучених згідно протоколу та опис вилучених водних живих ресурсів, знарядь лову, іншого майна, вилученого у порушника. Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України здійснено відповідно до Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 № 1209. Дослідницька частина висновку містить розрахунок розміру шкоди, який становить 11 630 584,00 грн., та перелік нормативних актів, які були порушені під час вилову водних біоресурсів.

Суд вважає, що висновок експерта є належним і допустимим доказом, оскільки не отриманий з істотним пру¬¬шенням прав людини і основоположних свобод (ст. 87 КПК України); не ґрунтується на доказах, які визнані судом недопустимими (ч. 5 ст. 101 КПК України); має значення для кримінального провадження та належить до обставин, що підлягають доказуванню (ст. 91 КПК України); отриманий з дотриманням вимог законодавства, що регламентують порядок призначення та проведення експертизи; містить фактичні дані, отримані у передбаченому законом порядку, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню; не встановлено обставин, які виключали участь експерта у справі; висновок відповідає кваліфікації експерта та отриманий в межах, наданих йому повноважень, на підставі достатніх об`єктів дослідження; має повноту відповідей на порушені питання, які відповідають іншим фактичним даним; дослідницька частина висновку та підсумковий висновок експертизи узгоджуються між собою і з іншими матеріалами кримінального провадження.

12.02.2018 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру за ч. 1 ст. 249 КПК України, яке захисник вважає не допустимим доказом, посилаючись на те, що 29.06.2017 в період часу з 01 год. 40 хв. до 6 год. 20 хв. ОСОБА_1 відповідно до протоколу про адміністративне затримання та протоколу огляду місця події фактично був затриманий, оскільки змушений був залишатися поряд із співробітниками Служби безпеки України та поліції. Проте в порушення вимог ч. 5 ст. 208 КПК України протокол затримання щодо ОСОБА_1 не складався, що є порушенням його права на захист. Не дивлячись на те, що ОСОБА_1 фактично був затриманий, повідомлення про підозру йому вручено більш, ніж через вісім місяців, а саме 12.02.2018

Суд вважає, що фактичне затримання особи може мати місце лише тоді, коли норми діючого законодавства надають право уповноваженій службові особі на затримання без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні адміністративного або кримінального правопорушення.

Відповідно до Положення про Азовське басейнове управління Державного агентства рибного господарства, затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України № 229 від 15.07.2016, та норм КУпАП, уповноважені особи Служби безпеки України та посадові особи рибоохоронного патруля не мають права затримувати осіб у разі порушення правил рибальства.

Згідно з п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 цього Кодексу, у випадку затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення – у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підорзру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

Згідно з ч. 1 ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою осоюоб чи в примміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Згідно п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 262 КУпАП адміністративне затримання провадиться: органами внутрішніх справ (Національною поліцією) – при порушенні правил рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень; органами Служби безпеки України – при порушенні законодавства про державну таємницю або здійсненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, зберіганні спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

Оскільки державні інспектори рибоохоронного патруля не мають права затримувати осіб під час складання протоколу про адміністративне правопорушення при порушенні правил рибальства, то немає підстав вважати, що ОСОБА_1 в цей період був фактично затриманий.

В протоколах про адміністративне правопорушення від 29.06.2017 № 0111057/011058/105, № 011058/011057/105 щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 85 КУпАП, зазначено, що 29.06.2017, о 1 год. 40 хв. ОСОБА_1 був затриманий співробітниками Служби безпеки України, що не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки згідно пояснень державних інспекторів рибоохоронного патруля № 2 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 працівники СБУ були присутні під час огляду плавзасобу та підписали протколи як свідки. Аналогічні пояснення надали в судовому засіданні, допитані в якості свідків працівники СБУ ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Протокол огляду місця події, на який посилається захисник в обґрунтування фактичного затримання, визнано недопустимим доказом.

Надані суду докази спростовують захисну версію сторони захисту щодо фактичного затримання ОСОБА_1 29.06.207 в період з 1 год. 40 хв. до 6 год. 20 хв.

За змістом ст. 276 КПК України процедура повідомлення про підозру включає в себе складання документа та його вручення підозрюваному уповноваженою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Підстави для визнання повідомлення про підозру недопустимим доказом через призму ст. 209 КПК України відсутні.

Щодо здійснення рибного промислу недозволеним знаряддям лову.

Із опису водних живих організмів, складеного державним рибоохоронним патрулем № 2 ОСОБА_5 видно, що у ОСОБА_1 вилучена напівмеханізована драга довжиною 20 м, висотою 1,6 м, розмір вічка 16 мм, матні – 15 м, парамери якої не відповідають вимогам пп. 3 п. 11 Режиму рибальства в басейні Азовського моря у 2017 році, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 18.01.2017 № 5, згідно яких в літньо-осінньо-зимовий період у бичкових драгах і волоках у матні та приводах допустимий розмір вічка становить а = 18 мм, у крилах а = 20 мм.

Із акту огляду риби, вилученої згідно протоколів № 011057 та № 011058 від 29.06.2017, складеного головним спеціалістом відділу рибоохоронного патруля № 2 Власенком Ю.В., видно, що риба бичок в кількості 342 051 шт. та один калкан, які виявлені на плавзасобі під керуванням ОСОБА_1 , є свіжо виловленою, зябри яскраво червоного кольору, запах псування відсутній, розмір риби бичка від 5 до 14 см, калкана – до 18 см (том 3, а.к.п.69), чим порушені вимоги пп. 3 п. 11 Режиму рибальства в басейні Азовського моря у 2017 році, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 18.01.2017 № 5, згідно яких мінімальний розмір бичка, допустимого до вилову (промисловий розмір) становить 10 см.

Надані стороною обвинувачення докази підтверджують те, що рибний промисел здійснювався бичковою драгою, яка виявлена та вилучена на плавзасобі, що причалив до 29.06.2017 до причалу № 13, в протоці Тонка, в м. Генічеську під керуванням ОСОБА_1 . Виявлена на плавзасобі бичкова напівмеханізована брага є забороненим знаряддям лову, оскідьки не відповідає допустими параметрам в літній період, використовувалася у заборонений для рибного промислу час.

Суд вважає, що докази, надані стороною обвинувачення у їх сукупності, окрім тих, що визнані судом недопустимими, є достатніми, допустимими, належними і достовірними для висновку про доведеність вини обвинуваченого поза розумним сумнівом.

З`ясувавши обставини кримінального провадження, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 249 КК України як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, оскільки 29.06.2017, перебуваючи в акваторії Азовського моря на плавзасобі СМБ-40 № ЯХР-0367, не маючи відповідного дозволу, що дає право на здійснення лову в окремих водоймах, а також діючи в період заборони на зайняття рибним добувним промислом, використовуючи заборонене знаряддя лову - одну напівмеханізовану драгу, незаконно здійснив вилов морської риби бичок в кількості 342051 особини та риби калкан Азовський в кількості 1 особини, чим заподіяв істотну шкоду рибному господарству України на загальну суму 11 630 584 грн.

Суд вважає, що з обвинувачення ОСОБА_1 необхідно виключити слова «водним» та «в період часу приблизно з 05 год. 28.06.2017 до 02 год.» як недоведені.

Згідно ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Прокурором разом із обвинувальним актом до суду подано цивільний позов в інтересах держави в особі Азовського басейнового управління Державного агентства рибного господарства, Генічеської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у сумі 11 630 584 грн., з посиланням на те, що ОСОБА_1 порушено законодавство в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу в адміністративних межах Генічеської міської ради Херсонської області, яка разом з Азовським басейновим управління Державного агентства рибного господарства, є органами, уповноваженими здійснювати функції держави, належними позивачами у справі, але свої повноваження не здійснюють. Прокурор просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Азовського басейнового управління Державного агентства рибного господарства шкоду, завдану рибному господарству у сумі 11 630 584,00 грн., із яких: 2 326 116,80 грн. перерахувати до спеціального фонду бюджету Херсонської обласної ради; 3 489 175,20 грн. - до спеціального фонду державного бюджету України; 5 815 292,00 грн. - до спеціального фонду Генічеської міської ради, зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок 33110331700244, одержувач УДКСУ у Генічеському районі, код 37868556, банк ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 821018, код платежу 24062100.

Азовське басейнове управління Державного агентства рибного господарства, згідно п. 19, п. 20, п. 5.16 Положення про Азовське басейнове управління Державного агентства рибного господарства, затвердженого Наказом Державного агентства рибного господарства України № 229 від 15.07.2016, утворюється у порядку, передбаченому ст. 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»; є територіальним органом Державного агентства рибного господарства України, діє у складі Держрибагентства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується, має самостійний баланс, відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, може мати власні логотипи та емблему, бланки та штампи; самостійно та через органи прокуратури подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 № 3166-VI Азовське басейнове управління Державного агентства рибного господарства є територіальним органом центрального органу виконавчої влади Державного агентства рибного господарства України, а його територіальний орган Азовський рибоохоронний патруль є юридичною особою публічного права.

22.02.2018 слідчий СВ Генічеського ВП ГУНП Фурманова Ю.П. винесла постанову про залучення ОСОБА_7 до кримінального провадження в якості представника потерпілої сторони - Азовського басейнового управління Державного агентства рибного господарства (Азовський рибоохоронний патруль) (том 3, а.к.п.123).

Згідно безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ідентифікаційний код юридичної особи 37868556 (зазначений прокурором в позовній заяві як один з банківських реквізитів, куди треба перерахувати заподіяну шкоду) належить Управлінню державної казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області, яке не є учасником кримінального провадження (том 3, а.к.п.186 ).

Генічеська міська рада, на користь якої прокурор просить стягнути шкоду у сумі 5 815 292 грн., згідно даних реєстру матеріалів досудового розслідування не залучена в якості потерпілої юридичної особи, так само як і Херсонська обласна рада, на користь якої прокурор просить стягнути шкоду в сумі 2 326 116,80 грн. та Управління державної казначейської служби України куди треба перерахувати 3 489 175,20 грн.

За таких обставин, суд вважає, цивільний позов прокурора необхідно залишити без розгляду, що не позбавляє прокурора права заявити його в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням обставин кримінального провадження, даних про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно (том 3, а.к.п.132), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (том 3, а.к.п.129), раніше не судимий (том 3, а.к.п.130), має постійне місце проживання (том 3, а.к.п.131), суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливо при застосуванні до нього покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 249 КК України, у виді штрафу.

Враховуючи, що кримінальне правопорушення ОСОБА_1 вчинене до внесення змін до Закону України від 22.11.2018 № 2617- VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 01.07.2020, та яким посилена відповідальність за вчинення кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, в частині покарання у виді штрафу, то покарання обвинуваченому необхідно призначати з урахуванням вимог ст. 4 та ст. 5 КК України за Законом, який діяв на час вчинення кримінального правопорушення.

За змістом ст. 12 КК України в редакції, що діяла до 01.07.2020, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 249 КК України, віднесено до невеликої тяжкості.

Згідно з ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

ОСОБА_1 вчинив нетяжке кримінальне правопорушення 29.06.2017, строк притягнення його до відповідальності сплив 29.06.2020, на час постановлення вироку суду минули строки давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності і відповідно до ч. 5 ст. 74, ч. 1 ст. 49 КК України обвинувачений підлягає звільненню від призначеного покарання.

Судові витрати у справі відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку, передбаченому п. 9 ст. 100 КПК України, а саме: плавзасіб СМБ-40, № НОМЕР_1 - вважати повернутим власнику ОСОБА_10 , який не знав і не міг знати про його незаконне використання.

Застосувати спеціальну конфіскацію, що полягає у безоплатному вилученні у власність держави грошей, вилучених від реалізації риби бичка в кількості 342 051 шт., одного калкана Азовського та знаряддя лову – однієї напівмеханізованої драги.

Арешт, накладений слідчим суддею Генічеського районного суду Херсонської області ОСОБА_25 04.07.2017 на: морську рибу бичок у кількості 342 051 шт., одну рибу калкана, знаряддя лову – драгу, маломірний плавзасіб СМБ-40 № НОМЕР_1 - скасувати.

Керуючись ст. 373, ст. 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

На підставі п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання за ч. 1 ст. 249 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 не обирати.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Азовського басейнового управління Державного агентства рибного господарства, Генічеської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у сумі 11 639 584 грн. залишити без розгляду.

Скасувати арешт, накладений на морську рибу бичок у кількості 342 051 шт., одну рибу калкана, знаряддя лову – драгу, маломірний плавзасіб СМБ-40 № НОМЕР_1 - скасувати

Застосувати спеціальну конфіскацію, яка полягає у безоплатному вилучені грошей, вилучених Товариством з додатковою відповідальністю «Довірче товариство Європейське бюро приватизації від реалізації риби бичка в кількості 342 051 шт., однієї риби калкана у власність держави.

Застосувати спеціальну конфіскацію, яка полягає у безоплатному вилучені знаряддя лову – однієї напівмеханізованої драги, переданої на зберігання по квитанції № 107 завідуючому складу відділу рибоохоронного патруля № 2 ОСОБА_14 , у власність держави.

Речовий доказ маломірний плавзасіб СМБ-40 № ЯХР0367, вважати повернутим власнику ОСОБА_10 .

Вирок може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Іванівського районного суду Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя

В. І. Крисанова