ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 805/783/16-а

адміністративне провадження № К/9901/27076/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Европласт»

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 року (Судді: Шишов О.О., Сіваченко І.В., Чебанов О.О.),

у справі № 805/783/16-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Европласт»

до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВРОПЛАСТ» (далі позивач, ТОВ «Европласт») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області (правонаступник Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.02.2016 року №0000052202 на суму 1 012 301,22 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 року скасовано вищенаведену постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано неврахуванням судом апеляційної інстанції, що стаття 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94 звільняє від сплати пені суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення і є спеціальною нормою прямої дії та не ставить в залежність необхідність підтвердження форс-мажорних обставин Сертифікатом ТПП.

Відповідач заперечення проти доводів касаційної скарги на адресу суду не надсилав.

Колегія суддів зазначає, що переоцінка встановлених судами обставин справи, а також додаткова перевірка доказів, не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВРОПЛАСТ» є юридичною особою, зареєстроване за адресою: м. Донецьк, пр. Красногвардійський, буд.46, та знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОПЛАСТ» з питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні взаєморозрахунків з нерезидентом по контракту №07/2009 від 23.10.2009 з датою здійснення операції від 23.07.2014 року, від 25.07.2014 року, від 12.08.2014 року, від 02.09.2014 року, від 09.09.2014 року, від 15.09.2014 року, від 24.09.2014 року, від 10.10.2014 року, від 15.10.2014 року, від 15.10.2014 року, від 21.10.2014 року, від 29.10.2014 року, 11.11.2014 року, від 18.11.2014 року, від 20.11.2014 року, від 28.11.2014 року, від 19.02.2015 року, від 24.04.2015 року, від 28.04.2015 року, від 28.04.2015 року, від 29.04.2015 року, від 29.04.2015 року, від 30.04.2015 року, від 02.12.2014 року, від 04.12.2014 року, від 05.12.2014 року, від 05.12.2014 року, від 08.12.2014 року, від 15.12.2014 року, від 16.12.2014 року, від 19.12.2014 року, від 19.12.2014 року, від 13.05.2015 року, від 18.05.2015 року, від 28.05.2015 року за період з 02.07.2014 року по 07.12.2015 року, по контракту №04/2013 від 18.03.2013 року з датою здійснення операції від 09.10.2014 року за період з 09.10.2014 року по 06.03.2015 року, по контракту №05/2015 від 05.02.2015 року з датою здійснення операції від 14.04.2015 року, від 15.04.2015 року за період з 01.04.2015 року - 03.08.2015 року, за результатами якої було складено Акт перевірки №25/05-63-15-01/31133085 від 28.12.2015 року з висновками про порушення:

- статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п.1,п.7 Постанови НБУ № 270 від 12.08.2014 року «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті», п.1,п.6 Постанови НБУ № 515 від 20.08.2014 року «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України», п.1, п.8 Постанови НБУ № 734 від 20.11.2014 року «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України», п.1, п.10 Постанови НБУ № 758 від 01.12.2014 року «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», п.1,п.9 Постанови НБУ №160 від 03.03.2015 року «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» в частині того, що виручка в іноземній валюті по контракту №04/13 від 18.03.2013 здійснена нерезидентом «Alpelcom» SRL, Кишинев, Молдова на поточний рахунок ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕВРОПЛАСТ" з порушенням законодавчо встановленого строку розрахунків в іноземній валюті; виручка в іноземній валюті за експортований товар згідно контракту № 07/2009 від 23.10.2009 здійснена нерезидентом «Общество с ограниченной ответственностью «ЕВРОПЛАСТ-РУССЛАНД», Таганрог, Россия на поточний рахунок ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕВРОПЛАСТ" з порушенням законодавчо встановленого строку розрахунків в іноземній валюті. Станом на 01.12.2015 у підприємства ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕВРОПЛАСТ" встановлена прострочена дебіторська заборгованість в сумі 5 255 274,62 грн.;

- статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п.1,п.9 Постанови НБУ №160 від 03.03.2015 року «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», щодо повернення передоплати в сумі 1737699,99 руб. РФ. (670752,20грн.) по контракту №05/15 від 05.02.2015 нерезидентом Общество з ограниченной ответственностью «ЕВРОПЛАСТ-РУССЛАНД», Таганрог,Россия згідно виписок від 17.07.2015 та 03.08.2015 банківської установи ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851) на поточний рахунок ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕВРОПЛАСТ" з порушенням законодавчо встановленого строку розрахунків в іноземній валюті у період з 14.07.2015 р. по 03.08.2015 та з 15.07.2015 по 03.08.2015 відповідно.

На підставі висновків акта перевірки №25/05-63-15-01/31133085 від 28.12.2015р. та відповідно до п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового Кодексу України та згідно з ст.4 ЗУ №185/94-ВР від 23.09.1994 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.02.2016 року за №0000052202, яким за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності позивачу нарахована пеня в розмірі 1 012 301,22 грн.

Як встановлено судами, між сторонами відсутній спір щодо суми нарахованої пені та факту порушення підприємством строків розрахунків в іноземній валюті.

Спірним у справі є правомірність нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності у 2015 році з врахування того факту, що позивач здійснює свою діяльність на території антитерористичної операції, а склад правопорушень доводиться податковим органом відсутністю у позивача підтверджуючого Сертифікату ТПП про настання форс-мажорних обставин та відсутністю у період з 5 листопада 2014 року по 9 грудня 2015 року відповідного порядку про Перелік населених пунктів, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (у зв`язку з зупиненням розпорядженням КМУ від 5 листопада 2014 року № 1079-р дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1053-р та внесенням змін розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 року № 1276-р. до Порядку № 1085).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, посилався на те, що зі змісту ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» позивач та інші суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, у випадках порушення ними норм статей 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та Постанов Національного банку України, законодавчо звільнені від сплати пені. При цьому ст. 4 вказаного Закону не ставить у залежність наявність або відсутність форс-мажорних обставин як підставу для звільнення платників податків від відповідальності за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, навпаки вказував на те, що обов`язковими підставами для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань, визначених відповідно до Закону України №185/94 є знаходження суб`єкта господарювання на території проведення антитерористичної операції та наявність підтверджуючого сертифікату Торгово - промислової палати про форс-мажорні обставини, який в свою чергу у позивача відсутній.

Оцінюючи спірні правовідносини, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

За змістом статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Протягом 2014-2015 років Національним банком України прийнято низку постанов, якими на відповідні періоди зменшувався граничний строк здійснення розрахунку у валюті до 90 днів.

Відповідно до статті 4 Закону № 185/94 порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VІІ, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону, період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Донецьк (місто, де здійснювало та здійснює господарську діяльність Підприємство).

Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05 листопада 2014 року.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Вказаним Розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено місто Донецьк, де зареєстрований та здійснював свою діяльність позивач.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що позивач є суб`єктом господарювання, який звільняється від відповідальності за порушення вимог валютного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки самого лише факту здійснення його діяльності на території проведення антитерористичної операції достатньо для визнання його таким.

Крім цього, статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено сертифікат Торгово-промислової палати України як єдиний належний та достатній документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань.

Разом з тим, аналізуючи приписи Закону № 1669, слід зробити висновок про те, що невиконання зобов`язання особою може бути підтверджено обставинами непереборної сили, що звільняє таку особу від відповідальності, однак вказані зобов`язання випливають з інших правовідносин, а не тих, які є сферою регламентації Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Норма, передбачена статтею 10 Закону № 1669 є загальною і поширюється на інші види невиконаних зобов`язань, а відтак не може бути застосована до спірних правовідносин з огляду на те, що вони регулюються спеціальною нормою, а саме - статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яка прямо передбачає застосування відповідальності за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті до резидентів, що порушили терміни розрахунків, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29 січня 2019 року по справі № 805/4530/15-а (№ К/9901/25910/18).

З огляду на викладене, відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність підтвердження Сертифікатом ТПП підстав для звільнення від відповідальності за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті, оскільки стаття 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яка є спеціальною в даних правовідносинах прямо передбачає звільнення суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення від відповідальності за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону.

Крім цього суд касаційної інстанції звертає увагу, що в матеріалах справи є лист позивача до Торгово - промислової палати України від 27 січня 2016 року з проханням повідомити про можливість і процедуру отримання Сертифікату ТПП про форс-мажорні обставини, та форму відповідної заяви (арк. справи 103-105). Листом від 03.02.2016року за №812/05.0-5 Торгово-промислова палата України зазначила, що суб`єкти господарювання, що ведуть діяльність в зоні проведення антитерористичної операції на період її проведення, звільняються від відповідальності за порушення строків, передбачених Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", проте вищезазначений Закон не виключає і можливості отримання Сертифікату ТПП (арк. справи 106).

Тобто торгово-промислова палата України підтвердила про необов`язковість отримання Сертифікату ТПП про форс-мажорні обставини у зв`язку з прямою нормою Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яка звільняє суб`єкта господарювання, що здійснює діяльність на території АТО на період її проведення від відповідальності за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону.

За вимогами статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Европласт» задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 року у справі № 805/783/16-а скасувати.

Залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року у справі № 805/783/16-а.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко