ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 року м. Київ № 640/19107/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С»

до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві

про визнання протиправною та скасування рішення від 26 червня 2020 року № 25

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві від 26 червня 2020 року № 25.

В обґрунтування позову зазначено, що підставою для прийняття спірної постанови контролюючим органом стало створення перешкод для виконання покладених на уповноважені органи функцій, ненадання документів необхідних для здійснення позапланової перевірки, що визначено статтею 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Позивач не погоджується із такими висновками, зазначає, що у відповідь на запити відповідача надавались документи, проте, з огляду на невизначення відповідачем реквізитів деяких документів, дозволів, неможливо було встановити яку саме ліцензію та стосовно якого виду господарської діяльності запитується інформація. Крім цього, позивач наголошує, що не є суб`єктом на ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві відповідач заперечив проти позову, зазначив, що надання витребуваних документів є обов`язком суб`єкта господарювання, визначеним статтею 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відповідач наголошує, що позивачу направлено два запити, проте останнім не надано перелічених документів (відзив від 14 вересня 2020 року).

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Листом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 17 квітня 2020 року № 16.2-6/6256, за результатом розгляду звернень громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 стосовно застосування ТОВ «Промінь-С» тарифів за послуги з постачання та розподілу електричної енергії, зобов`язано Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві провести позаплановий захід державного нагляду у відношенні ТОВ «Промінь-С», про результати яких повідомити Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Матеріали справи містять відповідне звернення громадянина ОСОБА_1 про перевірку правильності нарахування ТОВ «Промінь-С» за електроенергію по тарифу не для населення.

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві від 01 червня 2020 року № 2687 «Про проведення позапланового заходу» призначено позапланову перевірку ТОВ «Промінь-С» за адресою: місто Київ, вулиця Гмирі Бориса, будинок 14-А, приміщення 217 , у термін з 02 червня 2020 року по 16 червня 2020 року з питань дотримання вимог порядку застосування тарифів на послуги з постачання та розподілу електричної енергії з питань, викладених у зверненні гр. ОСОБА_1 .

Відповідне направлення на проведення перевірки від 01 червня 2020 року № 1922 міститься в матеріалах справи.

Вищевказані документи отримані позивачем, що підтверджується матеріалами справи та відповідно не спростовується позивачем.

03 червня 2020 року (відповідно до вхідної кореспонденції) позивачем отримано запит відповідача про надання інформації, в якому відповідач просив надати наступні документи:

I. Установчі документи та внесені належним чином зміни до них:

свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи або виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

статут/засновницькій договір/установчий акт/положення, який діє впродовж звітного періоду;

довідку про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

II. Підтвердження наявності ліцензії на ведення господарської діяльності:

оригінал ліцензії, у разі відсутності ліцензії - довідка про прийняття заяви про переоформлення ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності або прийняття заяви про видачу дубліката ліцензії;

копію ліцензії - в разі наявності у підприємства філій або інших відокремлених підрозділів, де відповідний ліцензіат буде провадити зазначений у ліцензії вид господарської діяльності, у разі відсутності копії ліцензії - довідка про прийняття заяви про переоформлення або видачу копії ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності;

інші первинні бухгалтерські документи, банківські виписки, пов`язані з застосуванням державних регульованих цін (тарифів);

III. Документальне підтвердження наявності у суб`єкта господарювання інженерних мереж, які потребують у його власності чи користуванні:

документ, що підтверджує право власності або користування цілісним майновим комплексом;

державний акт на право постійного користування або на право власності на землю;

технічний проект на розміщення інженерних мереж, споруд та устаткування.

IV. Додатково:

договір з електроенергопостачальною організацією;

договір з водопостачальною організацією;

рахунки про сплату за отриману електричну енергію;

рахунку про сплату за послугу централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;

протоколи зборів мешканців щодо повідомлення (про погодження) плати за надання послуги з постачання та розподілу електричної енергії, послуги централізованого водовідведення;

протоколи зборів мешканців щодо визнання ТОВ «Промінь-С» управляючою будинком;

інформацію про оприлюднення повідомлення про зміну тарифів;

данні про нарахування споживачам вартості отриманих послуг з постачання та розподілу електричної енергії;

дані про нарахування споживачам вартості отриманих послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;

копію наказу про призначення на посаду керівника суб`єкта господарювання;

копію наказу про призначення посадової особи відповідальної на Підприємстві за формуванням, встановленням та застосуванням цін (тарифів) та/або її посадову інструкцію;

копії паспорта (інформацію про особисті паспортні дані): 1, 2, 11 сторінки та відмітку про реєстрацію (керівника, головного бухгалтера, відповідальної за ціноутворення посадової особи).

Як зазначає відповідач, оскільки ТОВ «Промінь-С» не надало відповіді на запит, 11 червня 2020 року повторно вручено позивачу вищевказаний запит.

Матеріали справи не містять доказів надання письмової відповіді на повторний запит від 11 червня 2020 року.

Позивачем додано до матеріалів справи копію відповіді від 12 червня 2020 року № 81 на запит Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві від 03 червня 2020 року. Згідно відмітки, вказану відповідь вручено головному спеціалісту Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві 12 червня 2020 року о 12-10 год, а тому суд відхиляє доводи відповідача про не ненадання взагалі відповіді на запит.

Із вищенаведеного листа вбачається що позивачем надано Головному управлінню Держпродспоживслужби в місті Києві наступні документи:

-копію виписки з Єдиного державного реєстру ТОВ «Промінь-С»;

-виписку з Статуту ТОВ «Промінь-С» 2019 рік;

-копія Витягу з державного реєстру від 03 грудня 2019 року № 1006040308;

-копія акту № 33 від 30 квітня 2020 року;

-копія виписки із програми щодо розрахунку за квітень 2020 року по АДРЕСА_1 (буд. 29);

-копія рахунку № 200402СР_3В,15_1 на сплату житлово-комунальних послуг за квітень 2020 року;

-копія паспорту директора ТОВ «Промінь-С», ст.1-3, 4-5, 12-13.

Як зазначено у вищевказаному листі «документи надаються які на даний час, відповідно до запиту, наявні у ТОВ «Промінь-С», інших не можливо надати тому, що їх немає взагалі».

16 червня 2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві складено акт № б/н про створення перешкод посадовій особі спеціального уповноваженого органу виконавчої влади з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін у проведенні перевірки, за висновком якого встановлено, що директор ТОВ «Промінь-С» ОСОБА_12 , не надав документи (інформацію) необхідну для здійснення позапланової перевірки за зверненням ОСОБА_1 , чим порушив вимоги статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме: створено перешкоди службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань дотримання вимог щодо формування встановлення та застосування державних регульованих цін.

Вищевказаний акт направлено на адресу позивача засобами поштового зв`язку.

Не погоджуючись із актом, позивачем подано заперечення на акт перевірки.

На підставі вищевикладеного, рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві від 26 червня 2020 року № 25 керуючись пунктом 6 частини 1 статті 18 та пункту 4 частини 1 статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення», статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» застосовано до ТОВ «Промінь-С» штраф у розмірі 34000 грн.

Суд зазначає, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме: створено перешкоди службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань дотримання вимог щодо формування встановлення та застосування державних регульованих цін, відповідно, з метою правильного вирішення адміністративної справи, суду слід встановити чи мало місце таке порушення, чи є позивач суб`єктом на ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», чи у відповідності до покладених на відповідача повноважень діяв останній, тощо.

Відповідно до статті 19 Конституції України (всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі також - Закон № 877-V).

Так, за визначенням статті 1 цього Закону, заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з абз. 5 ч. 1 статті 6 Закону № 877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 квітня 2017 року № 209 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 травня 2017 року за № 604/30472 (далі також - Положення), Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві (далі - Головне управління) є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.

Головному управлінню підпорядковуються установи та організації, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби та розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Повноваження Головного управління поширюються на територію відповідної області, міста Києва.

Згідно з пп. 11 п. 4 Положення, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, а саме: у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін:

здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення визначає Закон України «Про ціни і ціноутворення» (далі також - Закон № 5007-VI).

Так, за правилами статті 17 Закону № 5007-VI, основними функціями уповноважених органів є: 1) виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 2) здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення; 3) запобігання порушенням у сфері ціноутворення.

Положеннями статті 18 Закону № 5007-VI встановлено, що уповноважені органи мають право:

1) проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки:

достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов`язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін; наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб;

2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки;

3) одержувати безоплатно від суб`єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб`єктами господарювання на їх вимогу;

4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій;

5) вимагати від суб`єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

7) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

8) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Статтею 11 Закону № 877-V встановлено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Відповідно до ч. 1 статті 12 Закону № 877-V, невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Водночас, згідно з п. 4 ч. 1 статті 20 Закону № 5007-VI, до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Матеріалами справи встановлено, що до позивача оскаржуваним рішенням було застосовано адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу у розмірі 34 000, 00 грн. на підставі п. 6 ч. 1 статті 18, п. 4 ч. 1 статті 20 Закону № 5007-VI та статті 12 Закону № 877-V внаслідок створення ТОВ «Промінь-С» перешкод для виконання покладених функцій на посадових осіб Головного управління шляхом ненадання документів (інформації) необхідних для здійснення позапланової перевірки.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, ТОВ «Промінь-С» у своєму позові, зокрема, зазначає, що оскільки в запитах відповідача від 03 червня 2020 року та 11 червня 2020 року, аналогічного змісту, Головним управлінням не вказано реквізити документів/інформації, що дають можливість ідентифікувати які саме документи/інформація запитуються, їх надано не було.

При цьому, 12 червня 2020 року за вих. № 81 позивачем надано письмові пояснення з приводу запитуваних документів/інформації, до яких додано: копію виписки Єдиного державного реєстру ТОВ «ПРОМІНЬ-С» на 1 арк.; виписку з статуту ТОВ «ПРОМІНЬ-С» 2019 рік на 5 арк.; копію Витягу з державного реєстру від 03 грудня 2019 року № 1006040308 на 10 арк.; копію акту № 33 від 30 квітня 2020 року на 1 арк.; копію виписки з програми щодо розрахунку за квітень 2020 року по АДРЕСА_1 на 2 арк.; копію рахунку № 200402СР_3В,15_1 на сплату житлово-комунальних послуг за квітень 2020 року на 1 арк.; копію паспорту директора ТОВ «Промінь-С» сторінки 1-3, 4-5, 12-13.

Суд зазначає, що в межах заходу, що здійснювався, Головним управління для перевірки дотримання вимог порядку застосування тарифів на послуги з постачання та розподілу електричної енергії було витребувано від суб`єкта господарювання ТОВ «Промінь-С», копії документів та інформацію, у тому числі, за період зазначений у зверненні ОСОБА_1 - березень 2020 року.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що вимоги Головного управління про надання документів (інформації) необхідних для проведення перевірки були виконані позивачем, у тому числі у строки, визначені у запитах.

Більш того, у листі ТОВ «Промінь-С» від 12 червня 2020 року № 81 та доданих до нього документах, інформація про нарахування послуг з постачання та розподілу електричної енергії споживачу гр. ОСОБА_1 у березні 2020 року відсутня.

Тобто, суб`єкт господарювання, скористався правом щодо надання пояснень з приводу нарахувань за електричну енергію, надавши при цьому, документи та матеріали по іншій адресі та за інший період.

Суд не погоджується із твердженнями позивача щодо необізнаності про перелік питань, які мали бути досліджені під час перевірки, що слугувало підставою для не надання відповідних документів, оскільки позивач з 03 червня 2020 року був належним чином повідомлений про предмет заходу, зазначений у направленні, а також про перелік питань, які мали бути досліджені під час позапланової перевірки.

Суб`єкту господарюванню було вручено направлення відповідача на проведення перевірки разом із копію звернення громадянина ОСОБА_1 , з яких вбачається, що захід стосується саме правомірності застосування тарифів постачання та розподілу електроенергії за конкретно визначеною адресою: АДРЕСА_2 та за визначений період - березень 2020 року.

Крім того, у наведених запитах Головного управління було прямо зазначено, що витребувані документи стосуються періодів, визначених у зверненнях громадян, які стали підставою для проведення позапланової перевірки позивача, у тому числі і громадянина ОСОБА_1 за період - березень 2020 року.

Отже, надаючи відповідь на запит Головного управління, без додавання відповідних документів, довідок, відомостей та матеріалів з питань визначених у запиті та направленні, позивач створив перешкоди посадовим особам органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами, у виконанні покладених на них обов`язків, що стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Щодо доводів позивача про те, що ТОВ «Промінь-С» не є суб`єктом на ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» суд зазначає наступне.

Відповідно до Статуту ТОВ «Промінь-С» метою Товариства є здійснення виробничої, комерційної, науково-дослідної, маркетингової, консультаційної діяльності з ціллю отримання прибутку (пункт 3.1); предметом діяльності Товариства (види діяльності) є здійснення будь-якої господарської діяльності, що дозволена чинним законодавством України, зокрема, але не обмежуючись: розподілення електроенергії (експлуатація розподільчих систем (які включають лінії електропередач, опори ЛЕП, вимірювальні прилади, кабелі, електроустановки, тощо), які доставляють електроенергію від розподільчих систем до кінцевого споживача); торгівля електроенергією (продаж електроенергії споживачам, діяльність посередників або представників, які організовують постачання електроенергії через мережі електропередач, що їх експлуатують інші особи, контроль подачі електроенергії та пропускної здатності) (пункт 3.2 Статуту); види діяльності, які відповідно до чинного законодавства, потребують дозволу (ліцензії), здійснюються Товариством після отримання такого дозволу (ліцензії) у встановленому чинним законодавством порядку.

З наведеного вбачається, що ТОВ «Промінь-С» визначило себе як учасник ринку електроенергії, зокрема як постачальник та оператор системи розподілу електроенергії.

Як вбачається з позовної заяви, забезпечення електричною енергією житлових будинків АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 здійснюється на підставі Договору № НП-355-15/32110 про приєднання, яке не є стандартним від 20 травня 2015 року, укладеним між ТОВ «Будеволюція» та ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі».

На підставі Договору ТОВ «Промінь-С» здійснює компенсацію витрат електричну енергію за тарифами, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг для непобутових споживачів, попередньо отримавши грошові кошт за спожиту електричну енергію від мешканців житлових будинків АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 .

Позивач повідомляє, що мешканці вказаних будинків компенсували обслуговування організацій ТОВ «Промінь-С» вартість спожитої електроенергії лише частково, сплачували компенсацію в розмірі, який не перевищував тарифів, встановлених для населення. А решту витрат на оплату електричної енергії, а саме: близько 40% загальної вартості спожитої мешканцями житлових будинків АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6 електроенергії сплачував забудовник ТОВ «Будеволюція».

ТОВ «Промінь-С» забезпечує надання мешканцям будинків житлово-комунальних послуг, необхідних для їх нормального проживання у будинках.

Дія цього Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії.

Варто зазначити, що визначення понять «державний нагляд (контроль) у сфері ціноутворення» та «державний нагляд (контроль) у сферах енергетики та комунальних послуг», не є тотожними.

Так, Закон України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» визначає правові засади державного регулювання у сфері комунальних послуг.

Статтею 2 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» визначено, що органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Порядок організації діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначається Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Статтею 3 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» визначені завданням національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які полягають у здійсненні державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», державний нагляд (контроль) за діяльністю суб`єктів господарювання на ринку комунальних послуг здійснюється шляхом перевірки стану виконання суб`єктами природних монополій та суб`єктами господарювання на суміжних ринках вимог закону та/або ліцензійних умов відповідно до порядку контролю за дотриманням ліцензійних умов.

Тобто, дія Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» як спеціального закону визначена чіткими рамками щодо державного нагляду (контролю) у сфері комунальних послуг.

Таким чином, дія Закону 877 не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення саме Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

При цьому, Закон України «Про ціни і ціноутворення» визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Встановлення ціни - затвердження (фіксація) рівня ціни; застосування ціни - продаж (реалізація) товару за встановленою ціною; формування ціни - механізм визначення рівня ціни товару (стаття 1 Закону України «Про ціни і ціноутворення»).

Статтею 17 Закону України «Про ціни та ціноутворення» передбачено, що основними функціями уповноважених органів є:

виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення;

запобігання порушенням у сфері ціноутворення.

Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами (стаття 16 Закону України «Про ціни ціноутворення»).

Відповідно до п.1 ч.1 статі 18 Закону України «Про ціни та ціноутворення» уповноважені органи мають право проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки.

Згідно п.10 ч.4 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 02.04.2017 № 209 (далі - Положення), Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в місті Києві, відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує, реалізацію державної політики, зокрема, у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін:

здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Таким чином, Держпродспоживслужба України та її територіальні органи, зокрема, Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві як органи, які реалізують державну політику у сфері ціноутворення, здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках, - є предметом регулювання Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 року № 2189-VIII.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Відповідно до частини третьої статті 191 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Як уже зазначалося, НКРЕКП встановлює ціни (тарифи) на електричну енергію, що відпускається населенню для побутових потреб, у тому числі диференційовані за обсягами спожитої електричної енергії та/або за групами споживачів, відтак населення, у тому числі споживач гр. ОСОБА_1 , який звернувся зі скаргою до Держпродспоживслужби, мав отримувати електричну енергію відповідно до Тарифів на електроенергію, що відпускається населенню, з 01 березня 2017 року.

Зокрема, гр. ОСОБА_1 повідомив, що 09 квітня 2020 року отримав платіжку, у якій тариф за електроенергію обслуговуюча організація TOB "Промінь-С" нараховує по тарифу для промисловості (2,30). При цьому, сам тариф TOB "Промінь-С" у платіжці не вказує, у своєму зверненні гр. ОСОБА_1 просить перевірити правомірність нарахувань TOB "Промінь-С".

Згідно направлення від 01 червня 2020 року № 1922 предметом здійснення Головним управлінням перевірки є дотримання TOB «Промінь-С» вимог законодавства щодо порядку застосування тарифів на послуги з постачання та розподілу електричної енергії при наданні TOB "Промінь-С" цих послуг гр. ОСОБА_1 , тобто перевірка проводилася на предмет дотримання порядку застосування ціни (тарифів) - продажу (реалізації) товару за встановленою ціною.

Враховуючи вище викладене, можна дійти висновку, що здійснення державного нагляду (контроль) у сфері ціноутворення, тобто за дотриманням вимог порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін не є здійсненням державного нагляду (контролю) у сферах енергетики та комунальних послуг, оскільки мають різний предмет, характер перевірки та регулюються різним нормами спеціального законодавства.

Крім цього, суд зазначає, що у будь-якому випадку, предметом спору в даному провадженні є обґрунтованість застосування до позивача штрафу за створення перешкод для виконання покладених на уповноважені органи функцій, ненадання документів (інформації) необхідної для здійснення позапланової перевірки на підставі направлення № 1922 стосовно конкретного звернення громадянина ОСОБА_1 .

При вирішенні даної справи суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, а саме - у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» - відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова