ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року Справа № 160/15541/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВіхрової В.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії з урахуванням заробітної плати, зазначеної у довідці від 31.12.1998р. № 58, яка видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Екос»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.11.2020р., з урахуванням заробітної плати, зазначеної у довідці від 31.12.1998р. № 58, яка видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Екос»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно дост. 382 КАС Україниподати до суду у 30-ти денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач 19.10.2020 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки від 31.12.1998р. № 58, яка видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Екос», проте відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки у наданих довідках на печатці підприємства відсутній код ЄДРПОУ. Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом. Позивач зазначає, що довідка від 31.12.1998 року №58 видана роботодавцем на підставі лицьових (особових) рахунків, містить загальний розмір заробітної плати позивача за період з 01.08.1991 року по 31.12.1996 року у ТОВ «Фірма «Екос» та розмір заробітної плати з розбивкою по місяцях. Подана довідка повністю відповідає вимогам Порядку №22-1.

Частиною 2ст. 257 КАС Українивстановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою суду від 25.11.2020 року відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 року вручена сторонам у справі, в тому числі представнику відповідача, що підтверджується розпискою суду від 01.12.2020 року.

В силу ч. 4 ст.124, ч. 8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідачем, на виконанняст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6ст.162 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

19.10.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідок про заробітну плату №58 та №59 від 31.12.1998 року.

Листом від 23.10.2020 року за вих.№0400-0306-8/99923 відділом з питань перерахунків пенсій №1 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивачу про відмову у перерахунку пенсії, оскільки в наданих довідках про заробітну плату №58 та №59 від 31.12.1998 року за період з 01.08.1991 року по 31.12.1998 року, на печатці відсутній код ЄДРПОУ.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

За правилами частини 1статті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхування№1058-IV від 09.07.2003 (далі -Закон №1058).

Відповідно до частин 1-3статті 24 Закону №1058страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першоюстатті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першоюстатті 26 цього Закону.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Відповідно до частини 1статті 26 Закону №1058особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Судом встановлено, що позивач подав 03.03.2020 року до ПФУ заяву з необхідними документами про призначення пенсії за віком згідност. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»та змінами внесеними відповідно ст. 26Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»якими передбачено: починаючи з 01.01.2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу (з 01.01.2020 по 31.12.2020) не менше 27 років.

Однак, листом від 12.03.2020 року за №1483/03.05-п позивачу відмовлено у призначення пенсії за віком із посиланням на те, що зарахувати стаж з 01.08.1991 по 31.12.1998 не має можливості, так як на печатці при звільненні відсутній код ЄДРПО відповідно доПКМУ №118 від 22.01.1996. Враховуючи усі документи, які були надані для призначення пенсії, стаж становить 20 років 4 місяці 6 дні.

Правомірність відмови у призначенні пенсії з підстави відсутності коду ЄДРПО на печатці ТОВ «Фірма Екос» була предметом розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі №160/4498/20.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні діїзадоволено частково:

-визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

-визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , викладене в листі від 12.03.2020 року за №1483/03.05-п.;

-зобов`язаноГоловне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 03.03.2020 року з урахуванням висновків суду.

За наслідками повторного розгляду заяви, позивачу призначено пенсію та враховано період роботи на ТОВ «Фірма Екос».

Спір у цій справі стосується перерахунку пенсії позивача на підставі довідки ТОВ «Фірма Екос», у звязку з відмовою відповідача у перерахунку з тих самих підстав, що і у справі №160/4498/20: відсутність коду ЄДРПО на печатці підприємства.

Питання виготовлення, обміну, знищення печаток і штампів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у 1992-1997 були врегульовані Інструкцією про порядок відкриття штемпельно-гравіювальних підприємств (майстерень), виготовлення печаток та штампів, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ СРСР від 13.02.1978 №34, Положенням про дозвільну систему, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576та Інструкцією про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (далі -Інструкція №643), що затвердженанаказом Міністерства внутрішніх справ України 18.10.1993 №643.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 пункту 3, підпунктами 4.1, 4.5 пункту 4Інструкції №643опис печаток і штампів складався із зображення Державного герба, напису "Україна", назви міністерства чи іншого центрального органу державної виконавчої влади, підприємства, установи і організації.

Дозвіл на виготовлення нових печаток надавався тільки після здавання старих печаток до органів внутрішніх справ на знищення.

Водночас,постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 р. №1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР»встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства на території республіки застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечатьКонституціїі законам України.

При вирішенні питання перерахунку пенсії на підставі довідки №58 від 31.12.1998 року за період роботи позивача з 01.08.1991 року по 31.12.1998 року на підприємстві, суд зазначає, що працівник органу Пенсійного фонду України насамперед повинен перевірити відповідність внесених записів, а також з`ясувати факт наявності/відсутності реєстрації підприємства, як суб`єкта господарювання.

Отже, в момент здійснення трудової діяльності позивача на підприємстві ТОВ Фірма «Екос» не існувало зобов`язання мати печатку підприємства з кодом ЄДРПО, оскільки відповідно до чинних на той час нормативно-правових актів, спочатку необхідно було здати стару печатку до органів внутрішніх справ для знищення, а потім отримати іншу.

Водночас,постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 №1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР»встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства на території республіки застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечатьКонституціїі законам України.

Таким чином, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Згідно зістаттею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення"органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першоїстатті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення"є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пенсії за віком має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.

Суд зазначає, що витребування та перевірка первинних документів є також правом пенсійного органу. Тобто перекладання обов`язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Відсутність можливості пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Доказів визнання недостовірної довідки №58 від 31.12.1998 року, виданої ТОВ Фірма «Екос» суду не надано, а тому її безпідставно не взято до уваги відповідачем при перерахунку пенсії позивача.

Отже, відмова відповідача у призначенні пенсії, оформлена листом від 23.10.2020 року за вих.№0400-0306-8/99923, є протиправною.

Отже, з метою ефективного захисту прав позивача, позовна вимога про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії з урахуванням заробітної плати, зазначеної у довідці від 31.12.1998р. № 58, яка видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Екос», підлягає задоволенню судом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в п.3.1. Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Частиною 2ст. 6 КАС Українипередбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів»встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах «Beyelerv. Italy» № 33202/96, «Oneryildizv. Turkey» № 48939/99, «Moskalv. Poland» № 10373/05).

Згідно до ч. 1ст. 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи положеннястатті 245 КАС Україниз метою ефективного відновлення порушеного права позивача та дотримання його соціальних гаратній і реалізації права на належне соціальне утримання суд дійшов висновку, що позивач має право на належний розгляд його заяви про перерахунок пенсії, яка подана ним 19.10.2020 р., та встановивши протиправність відмову у перерахунку пенсії, вважає за необхідне вийти за межі позову та зобов`язати розглянути повторно заяву з урахуванням правової позиції суду.

Разом з тим, вимоги позивача про перерахунок пенсії є передчасними, оскільки такі дії органу пенсійного фонду входять до його дискреційних повноважень та суд не має права в них втручатися.

Щодо позовних вимог відносно зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести виплату пенсії у розмірі, то останні на переконання суду, заявлені позивачем передчасно, оскільки направлені на захист ще не порушеного права, що суперечитьст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Такий спосіб захисту, на переконання суду, матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

При цьому, суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3ст. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Щодо вимоги про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2статті 382 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Відповідно до частин 1 та 2статті 6 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно ізстаттею 129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеномузакономпорядку.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другоїстатті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно достатті 370 Кодексу адміністративного судочинства Українисудове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно доЗакону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписамиЗакону України «Про виконавче провадження»врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дасть очікуваного результату, або що відповідач буде створювати перешкоди для його (рішення) виконання і позивачем не надано жодних доказів на спростування зазначеної обставини.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі та зобов`язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк у цій справі.

Відповідно до ч. 1ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

На підставі ч. 3ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

При зверненні до суду позивачем сплачено суду судового збору у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією від 23.11.2020 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 420,40 грн.

Керуючись статтями9,72-77,90,132,139,246,297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії з урахуванням заробітної плати, зазначеної у довідці від 31.12.1998р. № 58, яка видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Екос».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.10.2020 року про перерахунок пенсії на підставі довідки від 31.12.1998 року № 58, яка видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Екос», з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору у сумі 420 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова