Дата документу 14.12.2020 Справа № 326/1854/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №326/1854/19 Головуючий у 1 інстанції: Каряка Д.О.

Провадження № 22-ц/807/3423/20 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Крилової О.В.,

Кухаря С.В.

при секретарі: Бєловій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Приморської міської ради Приморського району Запорізької області про скасування рішення органу місцевого самоврядування,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Виконавчого комітету Приморської міської ради Приморського району Запорізької області про скасування рішення органу місцевого самоврядування.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що Виконавчий комітет Приморської міської ради Приморського району Запорізької області своїм рішенням № 227 від 19 жовтня 2018 року «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 09 вересня 2017 року» № 201 «Про визначення місця прогону великої рогатої худоби в селище Подспор`є» порушує її моральне право на спокійне життя (без скандалів) та право бачити результати своєї праці.

Так, міська рада вищезазначеним рішенням, знову дозволила великій рогатій худобі ходити по АДРЕСА_1 . Проте, худоба або йде без супроводження, або її супроводжують діти, у зв`язку з чим корови розбігаються в усі боки, псують асфальтоване покриття, псує насадження ОСОБА_1 .

Посилаючись на наведені обставини, та те, що оскаржуване рішення порушує конституційні права позивача, ОСОБА_1 просила суд скасувати рішення № 227 від 19 жовтня 2018 року «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 09.09.2017 №201 Про визначення місця прогону великої рогатої худоби в селище Подспор`є», як таке, що є незаконним та порушує її права в частині спокійного проживання.

Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, посилаючись на його необґрунтованість, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Приморського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2020 року, та прийняти нове, яким задовольнити її позов.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що 13 серпня 2019 року нею подано аналогічний позов до адміністративного суду, проте у відкритті провадження було відмовлено та роз`яснено скаржниці право на звернення з позовною заявою про цивільне правопорушення, тому нею подано цей позов. Скаржниця вважає. Що суд першої інстанції надмірно формально підійшов до вивчення суті справи. У підготовче судове засідання, призначене на 08 травня 2020 року явка сторін була визнана обов`язковою, проте відповідач не з`явився без поважних причин, крім того, зі сторони відповідача не надано доказів на підтвердження заперечень проти позову. Пунктом 7 ч. 2 ст. 197 ЦПК України визначено, що саме у підготовчому засіданні суд з`ясовує чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання. Проте, судом першої інстанції не було витребувано заяву жителів с. Подпор`є, на яку посилалась представник відповідача.

12 листопада 2020 року від ОСОБА_2 також надійшло клопотання, в якому вона просить врахувати її пояснення. Зазначає, що на засіданні нею надано достатньо доказів позову і пояснення, з посиланням на законодавство та правила виконкому міської ради про благоустрій, на статті Конституції України, а також диск з відео та фото доказами. Від представника відповідача, крім пояснень про звернення мешканців села, як підставу для зміни рішення, нічого не надходило. Відповідачем не надано аргументів для зміни рішення № 201 від 06 вересня 2018 року. Судом першої інстанції не звернуто увагу, що з фото та відео доказів вбачається, що корови проходили без супроводження, що вони топтали та їли, що хотіли, іноді одна особа вела декілька корів, з якими не можна було впоратися. Тобто, ОСОБА_2 доведено порушення «Правил благоустрою», зокрема порядку утримання та охорони зелених насаджень, утримання тварин, проте виконавчий комітет залишає це без реагування. Вважає, що з її боку надано достатньо доказів, на підтвердження порушення її спокійного життя.

У вищевказаному клопотанні ОСОБА_2 просила суд розглядати справу за її відсутності (а.с. 234).

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання (а.с. 245, 246), до суду не з`явились, відповідач про причини неявки суд не повідомляв. За таких обставин, колегія суддів колегія у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України здійснила апеляційний розгляд у відсутності сторін.

14 грудня 2020 року о 17 год. 03 хв., після судового засідання від Приморської міської ради Приморського району Запорізької області на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який не приймається колегією суддів до уваги, оскільки він поданий з пропуском строку, встановлено ухвалою Запорізького апеляційного суду від 17 листопада 2020 року.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 зверталась до адміністративного суду з позовом до виконавчого комітету Приморського району Запорізької області про скасування рішення, проте ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у відкритті провадження було відмовлено, та роз`яснено ОСОБА_2 про право на звернення з позовом до суду в порядку цивільного судочинства (а.с. 87-88).

Колегією суддів враховується практика Європейського суду з прав людини як джерело права, зокрема у рішенні від 22 грудня 2009 року у справі «Безимянная проти Росії» (заява № 21851/03) ЄСПЛ наголосив, що «погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту».

Відповідно до ч.2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 140 Конституції Українивизначено, що місцеве самоврядування є правомтериторіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та містасамостійно вирішувати питання місцевого значення в межахКонституціїі законів України.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що рішенням № 21 дванадцятої сесії восьмого скликання Приморської міської ради Приморського району Запорізької області від 04 серпня 2017 року затверджено «Правила благоустрою, забезпечення чистоти, порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів та додержання тиші в громадських місцях Приморської міської об`єднаної територіальної громади». Рішення «Правила благоустрою, забезпечення чистоти та порядку у місті Приморськ Запорізької області № 304 від 08.08.2008 визнано таким, що втратило чинність (а.с.185).

Рішенням № 201 виконавчого комітету Приморської міської ради Приморського району Запорізької області від 06 вересня 2018 року з метою благоустрою, сприяння належного утримання території, дотримання чистоти та порядку на території селища Подспор`є, встановлено, що прогін худоби, об`єднаних в стадо, по території селища Подспор`є Приморської міської ОТГ проводиться згідно маршруту по вулицям Гагаріна та Першотравнева, а далі в Західному напрямку по ґрунтовій дорозі, згідно схеми, що додається; зобов`язано громадян власників корів, телят, коней, кіз: прибирати за своїми тваринами проїжджу частину вулиць, тротуари, інші місця загального користування. При прогоні вулицями корів, телят, об`єднаних в стадо, відповідальність за прибирання за тваринами несуть пастухи (погоничі)» (а.с.110).

Згідно з протоколом № 1 засідання виконавчого комітету Приморського району Запорізької області від 19 жовтня 2018 року, було розглянуто заяви мешканців с. Подспор`є (а.с.186-187), на підставі чого було винесено рішення № 227 виконавчого комітету Приморської міської ради Приморського району Запорізької області від 19 жовтня 2018 року про зміни до рішення виконавчого комітету Приморської міської ради від 06 вересня 2018 року № 201 «Про визначення місця прогону великої рогатої худоби в селище Подспор`є», яке викладено у наступній редакції: «1. Встановити, що прогін худоби, об`єднаної в стадо, по території селище Подспор`є Приморської міської ОТГ до 01 травня 2019 року проводиться згідно маршруту по вулицям Гагаріна, Першотравнева та Весняна, а далі в Західному напрямку по ґрунтовій дорозі, згідно схеми, що додається. 2.Зобов`язати громадян - власників корів, телят, коней, кіз: прибирати за своїми тваринами проїжджу частину вулиць, тротуари, інші місця загального користування. При прогоні вулицями корів, телят, об`єднаних в стадо, відповідальність за прибирання за тваринами несуть пастухи (погоничі)» (а.с.109).

Звертаючись до суду в порядку цивільного судочинства, ОСОБА_2 зазначила, що рішення № 227 виконавчого комітету Приморської міської ради Приморського району Запорізької області від 19 жовтня 2018 року про зміни до рішення виконавчого комітету Приморської міської ради від 06 вересня 2018 року № 201 «Про визначення місця прогону великої рогатої худоби в селище Подспор`є», є незаконним, оскільки порушує її права на спокійне життя, зокрема, після зміни маршруту прогону ВРХ, худоба йде за маршрутом по вул. Весняній, на якій проживає ОСОБА_2 . Під час прогону, худоба псує зелені насадження, та асфальтоване покриття, що є порушенням Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів та додержання тиші в громадських місцях Приморської міської об`єднаної територіальної громади.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача про порушення її прав, свобод чи інтересів не містять жодного обґрунтування, виходячи з обставин справи, а саме позивачем не надано доказів того, що вона зверталась до осіб - власників худоби з питанням порушення її права та спокійне проживання на території свого будинку. Крім того, позивач не позбавлена права звернутись разом з мешканцями с. Подспор`є до виконавчого комітету Приморської міської ради з заявою про зміну маршруту прогону великої рогатої худоби.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених нею вимогі на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Обґрунтування позову певними правовими нормами, як і посилання на фактичні обставини справи та визначення предмету спору, процесуальним законом покладено саме на позивача, у зв`язку з чим у відповідача у справі виникають певні правомірні очікування оскільки реалізація його прав на захист проти позову перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з правовими підставами, викладеними саме позивачем, а не тими, що можуть бути додатково самостійно визначені судом.

Відповідно дост. 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннямист. 124 Конституції Україниюрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до статей12,81ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 76ЦПК Українивизначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно достатті 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно достатті 79ЦПК Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Стаття 80 ЦПК Українипередбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положення зазначених статей узгоджуються із сталою практикою Європейського Суду, так у рішенні в справі "Бочаров проти України" від 17.03.2011 року (остаточне 17.06.2011 року), зазначено, що "Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Згідно з частиною першоюстатті 229 ЦПК Українисуд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Відповідно до наведених правових норм доказування-це діяльність, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів. Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення її прав прийнятим виконавчим комітетом Приморської міської ради Приморського району Запорізької області рішенням.

Колегією суддів не встановлено порушень при прийнятті міською радою рішення № 227 від 19 жовтня 2018 року. При цьому, доводи позовної заяви фактично зводяться до посилань ОСОБА_2 на порушення громадянами - власниками корів цього рішення та Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів та додержання тиші в громадських місцях Приморської міської об`єднаної територіальної громади. Разом з цим, вказані обставини за умови їх доведеності не є підставою для скасування рішення органу місцевого самоврядування, а є підставою для притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності.

Крім цього, колегія суддів зазначає. що оскаржуваним рішенням № 227 від 19 жовтня 2018 року маршрут прогону худоби, об`єднаної в стадо по території селища Подспор`є по АДРЕСА_1 , встановлено саме до 01 травня 2019 року.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Рішення судуґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги, яка фактично зводиться до незгоди з рішенням суду, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2020 року по цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 22 грудня 2020 року.

Головуючий:

Судді: