Справа № 686/17341/18

Провадження № 1-кп/686/607/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі :

головуючого судді Слободяна В.С.

з участю:

секретаря судового засідання Царук Г.Д.,

прокурорів: Галайко А.С., Лисюка С.О.,

потерпілого: ОСОБА_1 ,

представника потерпілої Сиротенка О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Галюлька В.І.,

представника цивільного відповідача Бондара В.Б.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому кримінальне провадження №12018240250000061 на підставі обвинувального акта по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Теребовля Тернопільської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

22.01.2018 р. біля 18 год. 33 хв. ОСОБА_2 , керуючи належним йому автомобілем «ВМW X-5» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі М-12 сполученням «Стрий – Тернопіль – Кропивницький - Знам`янка» в напрямку від м. Хмельницького до м. Тернопіль, у невстановленому місці, неподалік повороту на с. Климківці Хмельницького району, в порушення п.п. 1.5, 2.3 (б, д), 10.1, 14.2 (в,г) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року №1306, проявив неуважність, перед зміною напрямку руху та початком обгону не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, що смуга зустрічного руху на яку він буде виїжджати вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані і що після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого він обганяє, повернутись у займану смугу, приступив до виконання маневру обгону автопоїзда у складі вантажного автомобіля «Volvo FN12» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 із напівпричепом «РАК ТОN» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , який під керуванням водія ОСОБА_3 рухався попереду нього в попутному напрямку, виїхав на смугу зустрічного руху, на якій, в районі 240 км + (800м-855м) цієї автодороги (точне місце не встановлено) допустив зіткнення з автомобілем «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , який під керуванням водія ОСОБА_1 рухався у зустрічному напрямку.

Втративши внаслідок цього зіткнення керованість над транспортним засобом, водій ОСОБА_1 здійснив виїзд автомобілем «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автопоїздом у складі вантажного автомобіля «Volvo FN12» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 із напівпричепом «РАК ТОN» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , який під керуванням водія ОСОБА_3 рухався в напрямку від м. Хмельницького до м. Тернополя.

Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми тулуба, правої нижньої та лівої верхньої кінцівок, яка в подальшому стала причиною розвитку жирової емболії 26.01.2018 року з наростанням явищ дихальної недостатності, наявністю чисельних дрібно пухирчастих хрипів у нижніх відділах правої легені, задишкою, підвищенням температури тіла, з тілесними ушкодженнями у вигляді: закритого уламкового перелому верхньої третини тіла (діафіза) правої стегнової кістки зі зміщенням уламків, відкритого перелому променевої кістки лівого передпліччя на рівні нижнього (дистального) кінця (метафазу) зі зміщенням уламків, закритого перелому-вивиху верхнього (проксимального) кінця (епіметафізу) променевої кістки лівого передпліччя, закритого крайового перелому внутрішньої поверхні верхнього (проксимального) кінця (метафазу) ліктьової кістки лівого передпліччя, забійних ран м`яких тканин передньої поверхні середньої третини правої гомілки та правої ступні, тильної поверхні лівого променево-зап`ясткового суглобу, множинних саден шкіри та тіла, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі, без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю.

Порушення водієм ОСОБА_4 пунктів : п.п. 1.5, 2.3 (б, д), 10.1, 14.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року №1306, згідно яких:

п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний :

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортним засобом в дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»;

п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п.14.2 «Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що :

в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані;

г) після обгону зможе, не створюючи перешкод транспортному засобу, якого він обганяє, повернутися на займану смугу»,-

знаходяться у прямому причинному зв`язку з наслідками, що стались.

ОСОБА_2 підлягає кримінальній відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження).

Встановлені судом обставини підтверджуються наступними, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами.

Показаннями самого обвинуваченого про те, що у вказаний час керував належним йому автомобілем «ВМW X-5» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та рухався по автодорозі М-12 в напрямку від м. Хмельницького до м. Тернопіль. Неподалік повороту на с. Климківці (в дозволеному місці) приступив до виконання маневру обгону автопоїзда у складі вантажного автомобіля із напівпричепом, який рухався попереду нього в попутному напрямку. Виїхавши на смугу зустрічного руху, помітив світло фар автомобіля, що рухався у зустрічному напрямку. Зрозумівши, що не встигне завершити розпочатий маневр, уникаючи зіткнення із зустрічним автомобілем, вивернув кермо ліворуч і частково виїхав на ліву обочину. Проте уникнути зіткнення так і не вдалось. Автомобіль «Mersedes-Benz Sprinter», що рухався в зустрічному напрямку, своєю передньою частиною зіткнувся з правою задньою частиною керованого ним автомобіля, після чого виїхав на зустрічну для нього смугу руху, де зіткнувся з автопоїздом, якого він – ОСОБА_5 обганяв. В результаті цього водій та пасажири автомобіля «Mersedes-Benz Sprinter» отримали тілесні ушкодження. Після зіткнення з автомобілем «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» він проїхав ще декілька метрів та зупинив керований ним автомобіль на правій обочині. Коли вийшов з автомобіля, то побачив, що з автомобілем «Mersedes-Benz Sprinter» зіткнувся ще й автомобіль «Toyota Сamry», який рухався позаду вказаного автомобіля в попутному напрямку. Вважає, що це, останнє, зіткнення сталось з вини водія автомобіля «Toyota Сamry», який не дотримався безпечної дистанції. Окрім того, вважає, що порушення п.2.3 (б. д) Правил дорожнього руху України він не допускав.

Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_6 – пасажира автомобіля «ВМW X-5» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 .

Показаннями потерпілого ОСОБА_1 про те, що у вказаний час керував автомобілем Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 та рухався по автодорозі М12 в напрямку від м. Тернополя до м. Хмельницького. Проїхавши АЗС, помітив, що із потоку транспортних засобів, які рухались у зустрічному напрямку, на його смугу руху виїхав автомобіль «БМВ», здійснюючи обгін «Фури» (автопоїзда у складі вантажного автомобіля із напівпричепом). Він – Лунін застосував екстрене гальмування, проте це не допомогло і у вказаному ним під час слідчого експерименту місці відбулося зіткнення керованого ним транспортного засобу з автомобілем «БМВ», що виїхав на його смугу руху. Від цього зіткнення його автомобіль у некерованому стані відкинуло на смугу зустрічного руху, де він зіткнувся з Фурою, обгін якої здійснював автомобіль «БМВ» . Саме внаслідок зіткнення автомобілів Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» та автопоїзда у складі вантажного автомобіля із напівпричепом він отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_7 , ОСОБА_8 – пасажирів автомобіля «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 .

Показаннями свідка ОСОБА_3 про те, що у вказаний час керував автопоїздом у складі вантажного автомобіля «Volvo FN12» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 із напівпричепом «РАК ТОN» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 та рухався зі швидкість 40-45 км/год. по автодорозі М-12 в напрямку від м. Хмельницького до м. Тернополя. Неподалік повороту на с. Климківці (в дозволеному місці, де транспортні потоки поділяє переривиста лінія дорожньої розмітки) помітив, як до виконання маневру обгону керованого ним автопоїзда приступив автомобіль «БМВ». Коли цей автомобіль, рухаючись по смузі зустрічного руху, випередив його приблизно на 5 м., він помітив, що цього автомобіля загорілись ліхтарі гальм і він повернув ліворуч в напрямку лівої обочини. В цей момент відбулось зіткнення цього автомобіль з автомобілем «Mersedes-Benz Sprinter», що рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок цього автомобіль «Mersedes-Benz Sprinter» відкинуло на його – ОСОБА_3 смугу руху і він влетів під керований ним автопоїзд. Після цього в автомобіль «Mersedes-Benz Sprinter» в`їхав ще й автомобіль «Тойота», який рухався позаду нього. До моменту проведення огляду місця події, вантажний автомобіль «Volvo FN12» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 із напівпричепом «РАК ТОN» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 за допомогою спеціальної техніки було відтягнуто назад, адже в результаті ДТП передня частина цього автомобіля опинилась на передній частині автомобіля «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI», всередині якого перебували водій (потерпілий) та пасажири.

Протоколами проведення слідчих експериментів від 18.04.2018 року, в яких зафіксовано, що під час проведення цієї слідчої дії потерпілий ОСОБА_1 , свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (кожен окремо) показали місцерозташування транспортних засобів на проїзній частині в момент первинного контакту автомобілів «ВМW X-5» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , а потерпілий – ще й розташування транспортних засобів, в момент, коли автомобіль «ВМW X-5» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 розпочав виконувати маневр обгону. В цілому отримані за наслідками цих слідчих експериментів результати співпадають, а незначна різниця в цих результатах пояснюється індивідуальним сприйняттям кожним із осіб, з якими проводилась ця слідча дія, обстановки, яку вони побачили під час дорожньо-транспортної пригоди. Використання під час слідчих експериментів транспортних засобів, відмінних від тих, які були учасниками ДТП, у даному випадку, не впливає на отримані результати. Заборони на використання під час слідчих експериментів транспортних засобів потерпілого чи його представника чинним КПК України не передбачено, як і не передбачено обов`язкової участі підозрюваного під час їх проведення зі свідками та потерпілим. До того ж на момент проведення цих слідчих експериментів ОСОБА_2 підозрюваним не являвся (повідомлення про підозру йому вперше оголошено 30.07.2018 року). Під час виконання вимог ст. 290 КПК України ці докази стороні захисту, в тому числі і обвинуваченому відкриті. Право обвинуваченого на захист порушено не було. Підстав для визнання цих доказів недопустимими немає.

Показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що у вказаний час керував автомобілем «Тоyota Camry» реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 та рухався по автодорозі М12 в напрямку від м. Тернопіль до м. Хмельницький позаду автомобіля «Mersedes-Benz Sprinter» на відстані біля 7 м. до нього. В зазначеному місці цей автомобіль різко змістився ліворуч і в цей момент попереду, справа від себе, він помітив світло фар транспортного засобу, який рухався йому назустріч. Злякавшись, уникаючи зіткнення з автомобілем, що рухався йому назустріч, він натиснув на гальма, вивернув кермо ліворуч, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем «Mersedes-Benz Sprinter», який уже зіткнувся за автопоїздом.

Наданим Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області на запит слідчого в порядку ст. 93 КПК України викопіюванням з Проекту організації дорожнього руху автомобільної дороги М-12 «Стрий – Тернопіль – Кропивницький - Знам`янка», з якого видно, що на 240 км + (800м-850м) ця автодорога має по одній смузі руху у кожному напрямку, які до 240 км +807 м розділяє горизонтальна лінія дорожньої розмітки 1.1, а далі – до 241 км +037 м. - горизонтальна лінія дорожньої розмітки 1.6.

Висновком експертизи технічного стану транспортного засобу №10.3-0075:18 від 12.04.2018 року, згідно якого на момент огляду робоча гальмівна система та ходова частина автомобіля «ВМW X-5» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 перебували в несправному стані. Несправність робочої гальмівної системи цього автомобіля заключається у непрацездатності антиблокувальної системи гальм. Визначити час виникнення цієї несправності (до ДТП чи в процесі її розвитку) її вплив на керованість транспортного засобу не видалось за можливе, а несправності його ходової частини носять аварійний характер та їх виникнення пов`язується із дією ударних навантажень, що діяли на елементи конструкції автомобіля в процесі розвитку ДТП. Рульове керування вказаного автомобіля перебувало у працездатному стані, ознак, які б свідчили про несправність рульового керування до моменту ДТП не виявлено.

Про те, що робоча гальмівна система, ходова частина та рульове керування автомобіля «ВМW X-5» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 до дорожньо-транспортної пригоди перебували у справному стані, у судовому засіданні показав сам обвинувачений ОСОБА_2 .

Висновком експерта №10.4-0039:18 від 02.02.2018 року, згідно якого у заданій дорожній ситуації між автомобілями «ВМW X-5» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 відбулося зустрічне перехресне зіткнення, під час якого первинний контакт відбувся між задньою правою боковою частиною автомобіля «ВМW X-5» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та передньою правою кутовою частиною автомобіля «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , причому поздовжня вісь автомобіля «ВМW X-5» та поздовжня вісь автомобіля «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» в момент первинного контакту були приблизно під кутом 110? + 5°, враховуючи зміщення ліворуч правої кутової частини автомобіля «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» на кут близько 30°.

В заданій дорожній ситуації між автомобілями «Volvo FN12» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 та «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 відбулося зустрічне блокуюче зіткнення, під час якого первинний контакт відбувся між передньою лівою кутовою частиною автомобіля «Volvo FN12» та передньою середньою частиною автомобіля «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» , причому повздовжня вісь автомобіля «Volvo FN12» та повздовжня вісь автомобіля «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» в момент первинного контакту були приблизно під кутом 165? + 5°.

Висновком судово-медичної експертизи № 314 від 11.04.2018 року, згідно якого у ОСОБА_1 виявлена тупа поєднана травма тулуба, правої нижньої та лівої верхньої кінцівок, яка в подальшому стала причиною розвитку жирової емболії 26.01.2018 року з наростанням явищ дихальної недостатності, наявністю чисельних дрібно пухирчастих хрипів у нижніх відділах правої легені, задишкою, підвищенням температури тіла, з тілесними ушкодженнями у вигляді закритого уламкового перелому верхньої третини тіла (діафіза) правої стегнової кістки зі зміщенням уламків, відкритого перелому променевої кістки лівого передпліччя на рівні нижнього (дистального) кінця (метафазу) зі зміщенням уламків, закритого переломо-вивиху верхнього (проксимального) кінця (епіметафізу) променевої кістки лівого передпліччя, закритого крайового перелому внутрішньої поверхні верхнього (проксимального) кінця (метафазу) ліктьової кістки лівого передпліччя, забійних ран м`яких тканин передньої поверхні середньої третини правої гомілки та правої ступні, тильної поверхні лівого променево-зап`ясткового суглобу, множинних саден шкіри та тіла, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі, без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю. ОСОБА_10 тілесні ушкодження могли утворитися від дії твердих тупих предметів за механізмами «удар-деформація» (переломи), «удар-розтягнення-розрив» (рани), «удар-тертя» (садна), не виключено під час ДТП 22.01.2018 року за обставин, вказаних у постанові про призначення судово-медичної експертизи.

Цей висновок експерта суд визнає допустимим доказом, а клопотання сторони захисту про визнання цього висновку експерта недопустимим доказом з тих підстав, що:

- дана експертиза, в порушення п.4.1 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» проведена тільки за медичними документами (без проведення судово-медичним експертом медичного огляду потерпілого ОСОБА_1 ),

- дана експертиза проведена на підставі документів, які містять лікарську таємницю і тимчасовий доступ до таких документів слідчим суддею на надавався, до того ж, частина із цих документів являлась копіями;

- медична документація, на підставі якої проведена судово-медична експертиза в порядку ст. 290 КПК України стороні захисту не відкрита; - відхиляє, з наступних мотивів.

Так, відповідно до п.п.4.1,4.4 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 року, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 25.07.2005 року за №255/791,

п.4.1 «Судово-медична експертиза з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться судово-медичним експертом шляхом медичного обстеження потерпілих. Проведення цієї експертизи тільки за медичними документами (історії хвороби, індивідуальній карті амбулаторного хворого тощо) допускається у виняткових випадках і лише за наявності справжніх повноцінних документів, що містять вичерпні дані про характер ушкодження , їх клінічний перебіг та інші необхідні відомості»;

п.4.4 «При проведення судово-медичної експертизи експерт повинен використовувати оригінали медичних документів. У виняткових випадках дозволяється використання копій і виписок за умови відображення в останніх вичерпних відомостей про ушкодження та їх клінічний перебіг. Ці документи засвідчені підписом лікаря і печаткою лікувального закладу».

Як роз`яснив у судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_11 судово-медична експертиза була проведена ним на підставі медичних документів. У даному випадку мав місце саме той винятковий випадок, коли огляд потерпілого експертом не проводився, адже результати такого огляду у будь-якому випадку не вплинули б на висновок експерта. На експертизу було надано оригінал історії хвороби (медична картка стаціонарного хворого №01813 Хмельницької обласної лікарні, оформленої на ім`я ОСОБА_1 ) У цій медичній картці містяться вичерпні дані про характер ушкодження ОСОБА_1 , їх клінічний перебіг та інші необхідні відомості для визначення ступеня тяжкості отриманих ним тілесних ушкоджень та надання відповідей на поставлені перед експертом запитання. Однак для «підстраховки», з метою підтвердження чи спростування відомостей, що містились у цій медичній картці, він направив слідчому клопотання про надання додаткових документів. Ці документи : рентгенівські знімки, копія паспорта ОСОБА_1 , належним чином завірені виписка із медичної карки стаціонарного хворого №2749 обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського Житомирської обласної ради, копія таблиць аналізів слідчий йому надав. Дослідження цих додаткових документів, в тому числі і з залученням лікаря – рентгенолога, повністю підтвердили відомості, що містяться у медичні картка стаціонарного хворого №01813 ОСОБА_1 .

За таких обставин суд приходить до висновку, що при проведені судово-медичної експертизи експертом ОСОБА_11 повністю дотримано вимог п.п.4.1,4.4 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 року, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 25.07.2005 року за №255/791.

Відповідно до ст. 93 КПК України

«ч.1 Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим кодексом.

ч.2 Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом».

В судовому засіданні потерпілий показав, що не заперечував щодо витребування чи отримання слідчим з Хмельницької обласної лікарні його історії хвороби для проведення судово-медичної експертизи, більше того, через свого представника він добровільно надав слідчому рентгенівські знімки, виписку із медичної карки стаціонарного хворого №2749 обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського Житомирської обласної ради, копію таблиць аналізів.

За таких обставин, з огляду на положення ст.56 КПК України про право потерпілого подавати докази не тільки суду, а й слідчому, ч.2 ст.84 КПК України, згідно якої показання потерпілого є процесуальним джерелом доказів, суд приходить до висновку, що витребування та отримання за вищевказаних обставин слідчим від Хмельницької обласної лікарні історії хвороби (медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 №01813) та від потерпілого (його представника) рентгенівських знімків, виписки із медичної карки стаціонарного хворого №2749 обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського Житомирської обласної ради, копії таблиць аналізів проведено з дотриманням вимог чинного КПК України (ст. 93 КПК України) і необхідності отримувати, в порядку ст.ст. 159-165 КПК України, тимчасовий доступ до цих документів не було. Саме на таку позицію вказав Верховний суд у постанові від 14.02.2019 року (Справа №334/1256/16-к, провадження №51-122км18).

У даному кримінальному провадженні стороні захисту на стадії виконання вимог ст.290 КПК України не відкрито медичну документацію на підставі якої проведено судово-медичну експертизу і у матеріалах кримінального провадження такі документи відсутні.

Проте, не відкриття стороні захисту під час виконання вимог ст. 290 КПК України медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта № 314 від 11.04.2018 року, та відсутність цих документів у матеріалах кримінального провадження, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в аспекті ст.412 КПК України та автоматично не тягне за собою визнання недопустимим доказом, адже ці документи було отримано у визначеному законом порядку, вони були предметом судово-медичного дослідження, проведеного на підставі відповідної постанови слідчого, у самому висновку №314 від 11.04.2018 року експертом детально викладено зміст цих документів, під час виконання вимог ст. 290 КПК України сторона захисту не клопотала про надання доступу до вказаних медичних документів. Не заявила сторона захисту клопотання про надання доступу до вказаних медичних документів і під час судового провадження, незважаючи на те, що у її клопотанні про витребування цих документів у сторони обвинувачення судом відмовлено лише з тієї підстави, що у сторони обвинувачення такі документи відсутні (вони повернені особам, від яких були отримані (Хмельницькій обласній лікарні та потерпілому ОСОБА_1 )

Надати такий доступ стороні захисту з власної ініціативи суд позбавлений можливості, адже, у відповідності до ч.1-3, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. При цьому, вони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, а суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Саме такий правовий висновок зробив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду (постанова від 27.01.2020 року у справі №754/14281/17, провадження №51-218кмо19).

Правовий висновок Верховного Суду України від 16.06.2017 року, на який вказує сторона захисту, застосуванню не підлягає, адже він суперечить вказаному, останньому за часом, правовому висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Висновком експерта №10.1/10.4-0356:20К від 16.10.2020 року, згідно якого в даній дорожній обстановці:

- дії водія автомобіля «ВМW X-5» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 з технічної точки зору не відповідали вимогам п.п.10.1, 14.2 (в) Правил дорожнього руху України;

- в діях водіїв автомобіля «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 ОСОБА_1 та автопоїзда у складі вантажного автомобіля «Volvo FN12» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 із напівпричепом «РАК ТОN» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_3 невідповідності вимогам п.п.12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору не вбачається;

- в даній дорожній обстановці водії автомобіля «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 ОСОБА_1 та автопоїзда у складі вантажного автомобіля «Volvo FN12» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 із напівпричепом «РАК ТОN» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_3 не мали технічної можливості запобігти зіткненню транспортних засобів.

Експерт ОСОБА_12 , який сформував цей висновок, має вищу технічну освіту та кваліфікацію судового експерта з правом проведення інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальність 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод», 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів», 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження», стаж експертної роботи понад 14 років, являється завідувачем відділу судової експертизи Хмельницького НДКЦ МВС України, тобто установи експертам якої ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 16.06.2020 року доручено провести повторну комплексну авто-технічну та транспортно-трасологічну експертизу, а тому мав право провести вказану експертизу та за її результатами скласти відповідний висновок. Вимоги обов`язкової участі декількох експертів у поведені комплексної експертизі чинне законодавство України не містить.

Як роз`яснив у судовому засіданні експерт ОСОБА_12 вказані у висновку коефіцієнти, які використовувались у розрахунках, застосовані вірно, помилки у цих розрахунках не допущено. Основною причиною того, що зупинний шлях транспортних засобів досить великий (від 116,59 м до 409,41 м) є те, що згідно вихідних даних дорожнє покриття слизьке, а, враховуючи встановлені обставини дорожньо-транспортних пригоди, експертом сприйнято як таке, що мала місце ожеледиця.

Саме цей висновок сформовано експертом на підставі встановлених у судовому засіданні вихідних даних, які відповідали саме тій обстановці, яка мала місце під час дорожньо-транспортної пригоди, а тому саме цей висновок експерта суд приймає до уваги.

Висновок експерта №10.1/10.4-0226:18 від 12.07.2018 року, суд відхиляє як недостовірний доказ, адже цей висновок сформовано експертом ОСОБА_13 на підставі невірних та неточних вихідних даних.

Протокол огляду місця події від 22.01.2018 року, план-схему та ілюстративну таблицю до нього, суд, у відповідності до вимог ст.ст. 86-89 КПК України, визнає недопустимим доказами з наступних мотивів.

Відповідно до ст.86 КПК України

1. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

2. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 року (Справа №563/1118/16к) «Докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників; докази мають бути закріплені належним чином. Згідно зі ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, у тому числі шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Тобто здійснення досудового розслідування неуповноваженими на те особами (органами) визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими».

Відповідно до п.п.17 п.1 ст. 3 КПК України «слідчий – службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідування, органу Державної кримінально – виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю НАБУ, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень».

Статтею 39 КПК України передбачено, що визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою – визначити старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, уповноважений керівник органу досудового розслідування.

Крім того, ст. 214 КПК України (в редакції, чинній на момент проведення процесуальної дії (станом на 22.02.2018 року)) передбачалось, що слідчий невідкладно, але не пізніше 24 год. після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та невідкладно у письмовій формі повідомити керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування; слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування визначається керівником органу досудового розслідування; здійснення досудового розслідування до внесення відомостей у ЄРДР або без такого внесення не допускається; огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей у ЄРДР, що здійснюється негайно після завершення огляду.

Як видно із протоколу огляду місця події від 22.01.2018 року, план-схеми та ілюстративної фототаблиці до нього, такий огляд 22.01.2018 року в період часу з 22 год. 00 хв. по 22 год. 30 хв. провів старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Хмельницькій області підполковник поліції Івасюк О.П., який склав протокол огляду місця події та план-схему до нього, проте цей слідчий, в порушення вищенаведених вимог ст. 214 КПК України, негайно після завершення такого огляду відомості до ЄРДР не вніс, розслідування не розпочав та у письмовій формі керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування не повідомив. Ілюстративну фототаблицю до вказаного протоколу склав слідчий СУ ГУНП в Хмельницькій області М.Кальній, який як особа, що приймала участі в огляді місця події, у протоколі цієї слідчої дії не вказаний.

Згідно витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України за цим фактом у ЄРДР за 22.01.2018 року о 23 год. 18 хв. вніс заступник начальника слідчого відділення Хмельницького районного відділення поліції Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_14 ; органом досудового розслідування зазначено саме Хмельницьке районне відділення поліції Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, начальник слідчого відділення якого ОСОБА_15 22.01.2018 року доручив здійснювати досудове розслідування слідчій групі у складі слідчих : Пігун Д.В., Охрей М.В., Булка О.О, визначивши старшим слідчої групи ОСОБА_16 .

Таким чином станом на 22.01.2018 року ні старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Хмельницькій області підполковник поліції Івасюк О.П., ні слідчий СУ ГУНП в Хмельницькій області Кальній М.В. відомості про дане кримінальне правопорушення до ЄРДР не вносили, до слідчої групи, які доручено проведення досудового розслідування не входили, більше того, він навіть не являлись службовими особами органу досудового розслідування (ХРВП ХВП ГУНП в Хмельницькій області).

Таким чином, проведення слідчої дії - огляд місця події, складання за його результатами відповідного протоколу, план-схеми та ілюстративної фототаблиці до нього, у даному кримінальному провадженні здійснено не уповноваженими на те особами, а тому ці докази, як такі, що отриманні не в порядку, встановленому КПК України, та такі, що істотно порушують права людини і основоположні свободи, суд визнає недопустимими.

Факт порушення вимог п.п. 1.5, 10.1, 14.2 (в,г) Правил дорожнього руху України обвинувачений не оспорює, а його твердження про дотримання ним вимог п.2.3 (б,д) цих Правил спростовується вищенаведеними доказами, а тому судом відхиляється. Не переконавшись перед зміною напрямку руху та початком обгону, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, що смуга зустрічного руху на яку він буде виїжджати вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані і що після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого він обганяє, повернутись у займану смугу, та приступивши за таких обставин до виконання маневру обгону, ОСОБА_2 проявив неуважність та цими своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, тобто порушив вимоги п.2.3 (б,д) Правил дорожнього руху України.

Відхиляє суд і посилання сторони захисту на те, що виявлені у нього тілесні ушкодження ОСОБА_1 міг отримати під час зіткнення автомобілів «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 та «Тоyota Camry» реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , адже у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що усі виявлені у нього тілесні ушкодження він отримав під час зіткнення транспортних засобів «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 та «Volvo FN12» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 із напівпричепом «РАК ТОN» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 . Крім того, як потерпілий так і свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (пасажири автомобіля «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 ) показали, що зіткнення автомобіля «Тоyota Camry» з автомобілем «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» вони практично не відчули і від цього зіткнення ніхто з них тілесних ушкоджень не отримав.

Сам обвинувачений на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення досяг віку з якого настає кримінальна відповідальність, за повідомленням Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні та Тернопільського обласного наркологічного диспансера будь – яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждав, не страждає на такі і даний час, у судовому засіданні поводиться адекватно. Тому, суд визнає його осудним.

Здійснивши, у відповідності до ст. 337 КПК України, судовий розгляд лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, в ході якого всебічно, повно та неупереджено з`ясувавши встановлені під час кримінального провадження обставини, перевіривши їх доказами, оцінивши ці докази з точки зору їх достовірності, належності, допустимості, а їх сукупність – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення, суд, поза розумним сумнівом, приходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, адже саме в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вищевказаних правил безпеки дорожнього руху потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, тобто порушення обвинуваченим п.п. 1,5, 2.3 (б,д), 10.1, 14.2 (в,г) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року №1306, знаходяться у прямому причинному зв`язку з наслідками, що стались.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження).

Крім того, у формулюванні обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст. 286 КК України, викладеного у обвинувальному акті, вказано, що ОСОБА_9 , керуючи автомобілем «Тоyota Camry» реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , рухаючись по автодорозі М-12 сполученням «Стрий – Тернопіль – Кропивницький – Знам`янка» в напрямку від м. Тернопіль до м. Хмельницький позаду автомобіля «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» під керуванням ОСОБА_1 , уникаючи зіткнення з зустрічним автомобілем «ВМW X-5», виїхав на смугу зустрічного напрямку, де допустив зіткнення з автомобілем «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI», що зупинився після зіткнення з автопоїздом.

Ці обставини суд виключає із обвинувачення, адже вони не призвели до наслідків, які як обов`язкова ознака об`єктивної сторони злочину, передбачені у ст. 286 КК України (смерть потерпілого чи спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень – у ч.2 ст.286 КК України; спричинення потерпілому середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень – у ч.1 ст.286 КК України).

У разі, якщо за вказаних обставин особи, які керували транспортними засобами, допустили порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, то такі особи повинні нести адміністративну відповідальність за ст. 124 КУпАП . Саме такий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах зробив Верховний Суд у постанові від 2.10.2018 року (Справа №493/1096/15-к, провадження №51-2978 км18).

До того ж, у даній дорожній ситуації порушення правил дорожнього руху допустив і водій автомобіля «Тоyota Camry» реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 ОСОБА_9 , дії якого, згідно висновку експерта №10.1/10.4-0356:20К від 16.10.2020 року, в даній дорожній обстановці з технічної точки зору не відповідали вимогами п.13.1 Правил дорожнього руху України. Як роз`яснив у судовому засіданні експерт ОСОБА_12 обрана вказаним водієм дистанція до автомобіля «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI», що рухався попереду нього в попутному напрямку, не являлась безпечною.

Саме при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП підлягає встановленню хто саме та які саме порушення вимог Правил дорожнього руху України допустив, що призвело до зіткнення та, відповідно, пошкодження автомобілів «Тоyota Camry» реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 та «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 .

При обранні обвинуваченому виду та міри покарання враховується визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також положення ч. 2 ст. 50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

ОСОБА_4 раніше ні до кримінальної ні до адміністративної відповідальності не притягувався, являється ветераном війни – учасником бойових дій, має сім`ю, характеризується виключно позитивно.

Він скоїв необережний тяжкий злочин, в стані сп`яніння не перебував, у добровільному порядку частково відшкодував заподіяну потерпілому шкоду.

Обставинами, що пом`якшує йому покарання суд визнає : добровільне часткове відшкодування завданого збитку та притягнення до кримінальної відповідальності вперше.

За таких обставин по справі, враховуючи досудову доповідь представника персоналу органу пробації про низький рівень ризику вчинення ОСОБА_2 повторного кримінального правопорушення та можливості його виправлення без реального позбавлення чи обмеження волі, незважаючи на позицію потерпілого, який наполягає на призначенні обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і йому слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі та звільнити від відбування цього покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням з покладенням на нього обов`язків визначених п.п. 1, 2 ч.1 та п.2 ч.2 ст. 76 КК України (в редакції Закону № 1492-VIII від 07.09.2016 року).

При цьому судом враховано позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31.03.2020 року (Справа №671/2150/18, провадження №51-355 км 20) про те, що думка потерпілого щодо виду та розміру покарання, визначення порядку його відбуття не є вирішальною в питанні його призначення.

Разом з тим обвинувачений допустив порушення правил безпеки руху, наслідком яких стало спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, тому суд вважає за необхідне призначити йому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

Цивільний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.ч.1,5 ст.128 КПК України «Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого, фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, неосудної особи, яка вчинила суспільно - небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства».

03.05.2019 року, а саме до початку судового розгляду, потерпілий ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні пред`явив цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування 318734 грн. майнової шкоди (182006 грн. 68 коп. – шкода заподіяна майну, 2700 грн. – витрати на залучення спеціаліста, 23008 грн. 78 коп. витрати на придбання ліків, 134028 грн. – заробіток (дохід) втрачений внаслідок втрати працездатності) та 500000 грн. моральної шкоди.

У цей же день, за клопотанням цивільного позивача, судом, в порядку ст. 128 КПК України, ст. 51 ЦПК України, залучено до участі в справі у якості співвідповідача Моторно транспортне бюро України (МТСБУ) .

Згідно зі ст.ст. 1166,1167 ЦК України майнова шкода, завдана особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі відшкодовуються особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1195 ЦК України

ч.1 Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду, тощо;

ч.2, У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП є :

- шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого;

- шкода пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

- шкода пов`язана з стійкою втратою працездатності потерпілим;

- моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий – фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Пунктом 24.1 ст.24 цього Закону визначено, що у зв`язку із лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані із доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Власником транспортного засобу «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 являється ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 . Внаслідок вчинення ветераном війни – учасником бойових дій ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, цей транспортний засіб (майно потерпілого ОСОБА_1 ) було пошкоджено. Згідно звіту №15/06/18 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 21.06.2018 року розмір збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 становить 182006 грн. 68 коп. При цьому, розмір вказаних збитків визначено спеціалістом як ринкова вартість вказаного транспортного засобу, адже вартість його відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, становить 372411 грн. 07 коп., що перевищує його ринкову вартість, а тому відновлювати такий транспортний засіб не доцільно. Тобто вказаний транспортний засіб є фактично знищеним.

Таким чином, в розумінні ст. 22 ЦК України, збитками для ОСОБА_1 в даному випадку є втрати, які він зазнав у зв`язку із пошкодженням, а фактично знищенням належного йому на праві власності майна - транспортного засобу «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , розмір таких збитків становить 182006 грн. 68 коп. і відшкодувати її у повному обсязі, за загальним правилом (ч.1 ст. 1166 ЦК України), зобов`язаний ОСОБА_2 - особа, яка завдала цю шкоду.

Разом з тим, свою цивільно – правову відповідальність як власника транспортного засобу «ВМW X-5» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 обвинувачений не застрахував, однак він – ОСОБА_2 є ветераном війни – учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_7 , а згідно із п.13.1 ст.13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - «Учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом».

Станом на 22.01.2018 року (на день настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати) були установлені наступні розміри страхових сум :

- за шкоду, заподіяну майну потерпілих, - у розмірі 100000 грн. на одного потерпілого,

- за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих,- у розмірі 200000 грн. (Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №566 від 09.07.2010 року, в редакції Розпорядження №3470 від 29.12.2015) .

Відповідно ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Ця правова норма визначає спосіб визначення розміру відшкодування, яке повинна провести страхова компанія, а в даному випадку - МТСБУ, який в будь – якому випадку не може перевищувати 100000 грн. – страхової суми, встановленої станом на день настання події.

Вартість транспортного засобу «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 після дорожньо – транспортної пригоди не визначена, сторони кримінального провадження та потерпілий клопотань про залучення експерта для визначення такої вартості не заявили, а суд, у відповідності до ст.ст.332,242 КПК України, з власної ініціативи залучити експерта у даному випадку не вправі.

Не заявив такого і клопотання і представник цивільного відповідача (МТСБУ), який заперечуючи проти задоволення позовних вимог, не представ доказів того, що різниця між вартістю транспортного засобу «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 до та після дорожньо-транспортної пригоди є меншою ніж 100000 грн., та й взагалі доказів того, що пошкоджений (фактично знищений) транспортний засіб «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 має хоч якусь вартість, та який конкретний розмір цієї вартості, а обов`язок представити ці докази, у разі заперечення проти позову з цієї підстави, покладається саме на нього, адже ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків , встановлених цим Кодексом.

Більше того, у відповідності до ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ зобов`язано було протягом 2 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду розпочати її розслідування, а протягом 10 робочих днів - направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта до місця настання страхового випадку та/або місця знаходження пошкодженого майна для визначення причини настання страхового випадку та розміру збитків. Цього обов`язку МТСБУ не виконало, а посилання представника цього відповідача на порушення цивільним позивачем вимог ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в частині неповідомлення МТСБУ про дорожньо-транспортну пригоду не пізніше 3 робочих днів з дня її настання та про місцезнаходження пошкодженого транспортного засобу, у зв`язку з чим МТСБУ було позбавлено можливості встановити причину настання страхового випадку та розмір збитків, судом відхиляються адже, як видно із повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 24.01.2019 року, додатків до нього, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, чека, - таке повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду з необхідними додатками 24.01.2018 року (у двохденний строк з моменту настання страхового випадку) на адресу МТСБУ, як того вимагає ст. 33 вказаного Закону, направив ОСОБА_2 - водій транспортного засобу, причетного до такої пригоди. Вказане повідомлення встановленого зразка з необхідними додатками МТСБУ отримало 29.01.2018 року, проте ніяких дій на виконання вимог ст.34 Закону не здійснило.

Потерпілий ОСОБА_1 не знав і не повинен був знати про те чи застрахована цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ВМW X-5» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , чи являється раніше незнайомий йому ОСОБА_2 учасником бойових дій . Крім того, в результаті ДТП він отримав тяжкі тілесні ушкодження та госпіталізований до медичного закладу, а його пошкоджений транспортний засіб - арештований та поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів ХРВП ХВП ГУНП в Хмельницькій області, де і зберігається до теперішнього часу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що з МТСБУ на користь ОСОБА_1 піддягає стягненню 100000 грн. страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілого, а суму збитків внаслідок пошкодження майна, які перевищують страхову суму (82006 грн. 68 коп.), у відповідності до ст. 1194 ЦК України, ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити обвинувачений ОСОБА_2 – особа, яка завдала ці збитки. З урахуванням добровільно сплачених обвинуваченим в рахунок відшкодування цих збитків 32999 грн. 98 коп., з нього на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 49006 грн. 70 коп.

Враховуючи, що у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та представник МТСБУ заявили про небажання отримувати пошкоджений транспортний засіб «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , відновлення якого з економічної точки зору є недоцільним, суд, дотримуючись принципу диспозитивності, не може будь - кому з них передати цей транспортний засіб.

Згідно довідки КУ «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради №01/1361 від 07.06.2019 року ОСОБА_1 з 30.01.2018 по 22.02.2018 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні інтенсивної терапії для післяопераційних хворих та ортопедично-травматичному відділенні №2 цієї установи і за власні кошти придбав наступні, не передбачені бюджетним фінансуванням, медикаменти та вироби медичного призначення :

- Туліксон 1.5 – 23 шт.,

- Лінкооміцин 30%-2.0 – 21 амп.,

- Глікостерил Ф10 400.0 – 7 фл.,

- Пентотрен 200.0 – 7 фл.,

- Урофурагін – 14 таб.,

- Омнік – 14 таб.,

- Зацеф 1.0 – 10 амп.,

- Ротацеф 1.0 – 6 амп.,

- Дексалгін 2.0 – 24 амп.,

- Цибор 3.5 – 8 амп.,

- Фіз. Розчин 200,0 – 16 фл.,

- Аспаркам 10.0 – 8 амп.,

- Омез 20 мг – 16 таб.,

- Бісопролол 5 мг – 8 таб.,

- Реосорбілак 200 мл – 5 фл.,

- Есенціале 5.0 – 20 амп.,

- Гвинт-стержні (стегно) титан – 6 шт.,

- Гвинт-стержні (передпліччя титан – 4 шт.,

- Шпиця Кіршнера – 1 шт.,

- Система ПР – 30 шт.,

- Шприц 5 мл. – 50 шт.,

- Шприц 20 мл. – 25 шт.,

- Бинт н/с – 10 шт.,

- Вата 100 гр. – 2 уп.,

- Марля 5 м – 2 шт.,

- Рукавички н/с – 30 шт.,

- Біосепт – 1 шт.,

- Кутасепт 1 шт.,

- Покриття операційне – 1 шт.,

- Комплекс білизни – 1 шт.,

- Халат мед. – 3 шт.,

- Рушник одн. – 6 шт.,

- Рук. Хірургічні – 6 шт.

Як видно із наданих цивільним позивачем чеків на придбання цих медикаментів та виробів медичного призначення він витратив 9975 грн. 92 коп., зокрема

- Туліксон 1.5 (23 шт.) – 956 грн. 50 коп.,

- Зацеф 1.0 (6 амп.) - 412 грн. 68 коп.

- Ротацеф 1.0 (4 амп.) - 367 грн. 90 коп.

- Дексалгін 2.0 - 773 грн. 65 коп.

- Цибор 3.5 (4 амп.) - 679 грн. 57 коп.

- Фіз. Розчин 200,0 (14 фл.) - 167 грн. 33 коп.

- Аспаркам 10.0 (5 амп.) - 17 грн. 52 коп.

- Реосорбілак 200 мл – (3 фл.) - 270 грн. 56 коп.

- Есенціале 5.0 (11 амп.) - 605 грн. 17 коп.

- Гвинт-стержні (стегно) титан (6 шт.) - 4620 грн. 00 коп.

- Система ПР (6 шт.) - 44 грн. 22 коп.

- Шприц 5 мл. (18 шт.) - 35 грн. 68 коп.

- Шприц 20 мл. ( 18 шт.) - 87 грн. 97 коп.

- Бинт н/с - 112 грн. 92 коп.

- Вата 100 гр. ( 2 уп.) - 20 грн. 74 коп.

- Марля - 189 грн. 70 коп.

- Рукавички н/с (30 шт.) - 56 грн. 70 коп.

- Кутасепт (1 шт.) - 75 грн. 10 коп.

- Халат мед. (1 шт.) 289 грн. 00 коп.

- Рушник одн. ( 3 шт.) - 41 грн. 01 коп.

- Рук. Хірургічні (4 шт.) - 152 грн. 00 коп.

Доказів вартості інших медикаментів та виробів медичного призначення, зазначених у вказаній довідці цивільний позивач, як того визначено ст. 81 ЦПК України, не представив.

Надані цивільним позивачем на підтвердження понесення додаткових витрат, викликаних необхідністю придбання ліків: рекомендації з відділення кістково – гнійної хірургії на яких зазначено перелік препаратів, придбаних хворим за свої кошти з незрозумілими помітками; аркуш паперу з написом «Реан. ОСОБА_1 », в якому вказано медичні препарати та їх кількість; аркуш паперу, на якому міститься рукописний текст «Лунін» з переліком медичних препаратів та їх кількості; фіскальні та товарні чеки про придбання медикаментів, не вказаних у зазначеній довідці; квитанція до прибуткового касового ордера при прийняття від ОСОБА_17 благодійного внеску у розмірі 3000 грн. не являються належними та допустимими доказами на підтвердження понесення ОСОБА_1 додаткових витрат, викликаних необхідністю придбання ліків, адже рекомендації, аркуші паперу з рукописними текстами переліку медичних препаратів та їх кількості в установленому порядку не засвідчені та не містять даних про осіб, які їх склали ; а фіскальні та товарні чеки не містять відомостей про те для яких саме цілей та ким саме було придбано вказаний в цих чеках товар, що не зазначений у довідці медичної установи. Ці «документи» не є відповідними документами закладу охорони здоров`я, що підтверджують витрати ОСОБА_1 пов`язані із доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів та необхідність їх здійснення. Сплата ОСОБА_17 до ХОЦЕМД та МК благодійного внеску в розмірі 3000 грн. є її правом і не являється додатковими витратами потерпілого ОСОБА_1 на придбання ліків.

З наведених мотивів суд вважає, що доведеними є витрати на лікування потерпілого від наслідків ДТП в сумі 9975 грн. 92 коп., які підлягають стягненню на його користь з МТСБУ як страхова виплата за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Позов ОСОБА_1 в частині відшкодування заробітку, втраченого ним внаслідок стійкої чи тимчасової втрати чи зменшення його – ОСОБА_1 професійної або загальної працездатності не підлягає задоволенню оскільки доказів на підтвердження такої втрати працездатності цивільний позивач не представив. Цивільним позивачем не надано ні висновку МСЕК про стійку втрату професійної чи загальної працездатності та відсоток такої втрати, ні документів, виданих відповідним закладом охорони здоров`я, про період тимчасової втрати працездатності, а відповідно до ст. 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» час тимчасової втрати працездатності повинен бути підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я.

Розмір заподіяної ОСОБА_1 моральної шкоди суд, з врахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, що заподіяла шкоду, глибини душевних та фізичних страждань, які потерпілий переніс у зв`язку з даною подією (в результаті цієї події якої отримав тяжкі тілесні ушкодження, переніс фізичний біль, проходив тривалий курс лікування, продовжує лікуватись, до цього часу відчуває незручності, повністю втратив належний йому на праві власності автомобіль, вимушений був змінювати свій звичайний спосіб життя та докладати додаткових зусиль для його організації, застосовуючи принципи розумності, виваженості та справедливості, - визначає у 100000 грн.

Відповідно до ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров’ ю.

Таким чином з МТСБУ на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню моральна шкода сумі 498 грн. 80 коп. ( 9975, 92 грн. х 5%) , а решту 99501 грн. 20 коп. (100000 грн. – 498,80 грн.) моральної шкоди йому, у відповідності до вимог ст.ст.23, 1167 ЦК України, зобов`язаний відшкодувати обвинувачений.

З урахуванням добровільно сплачених в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 грн., з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 49501 грн. 20 коп. моральної шкоди.

Понесені потерпілим процесуальні витрати (витрати на залучення спеціаліста) в сумі 2700 грн., у відповідності до ч.1 ст. 124 КПК України підлягають стягненню на його користь з обвинуваченого, адже з МТСБУ, яке згідно до п.34.3 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зобов`язано відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження), стягується страхова виплата розмірі 100000 грн. (максимально можливий визначений вказаним Законом розмір страхової виплати).

Документально підтверджені витрати на залучення експертів в сумі 12544 грн. 00 коп. (2002 грн. + 2288 грн. +1716 грн. + 6538 грн.) і, у відповідності до ч.2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази слід :

- пошкоджений автомобіль «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 та свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу серії НОМЕР_6 , видане на ім`я ОСОБА_1 – повернути ОСОБА_1 за належністю;

- автомобіль «ВМW X-5» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , задній бампер та кришку бака цього автомобіля, свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу НОМЕР_8 - повернути ОСОБА_2 за належністю,

- вантажний автомобіль «Volvo FN12» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 із напівпричепом «РАК ТОN» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 - залишити, а свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу НОМЕР_9 - повернути ПАТ «Львівський хімічний завод» за належністю,

- автомобіль «Тоyota Camry» реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 та свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу НОМЕР_10 - повернути ОСОБА_18 за належністю;

- відеореєстратор марки «Celsiof» із тахокартою із автомобіля марки «Volvo» - повернути ОСОБА_3 (особі, яка його добровільно надала);

- уламки пластмаси – знищити.

Арешт, накладений на ці речові докази ухвалами слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 23.01.2018 року, у відповідності ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню, адже необхідність у такому арешті відпала.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання його звільнити з випробовуванням, встановивши іспитовий строк терміном 2 роки.

На підставі ч.ч.1, 2 ст. 76 КК України (в редакції Закону № 1492-VIII від 07.09.2016 року) покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 :

- з Моторного (транспортного) бюро України 100000 грн. страхової виплати за шкоду заподіяну майну, 9975 грн. 92 коп. страхової виплати за шкоду заподіяну здоров`ю та 498 грн. 80 коп. моральної шкоди, а всього 110474 грн.72 коп.

- з ОСОБА_2 49006 грн. 70 коп. матеріальної шкоди, 49501 грн. 20 коп. моральної шкоди та 2700 грн. понесених процесуальних витрат, а всього 101207 грн. 90 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 12544 грн. 00 коп. документально підтверджених витрат на залучення експертів.

Речові докази :

- пошкоджений автомобіль «Mersedes-Benz Sprinter 208 СDI» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 та свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу серії НОМЕР_6 , видане на ім`я ОСОБА_1 – повернути ОСОБА_1 ;

- автомобіль «ВМW X-5» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , задній бампер та кришку бака цього автомобіля та свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу НОМЕР_8 - повернути ОСОБА_2 ;

- вантажний автомобіль «Volvo FN12» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 із напівпричепом «РАК ТОN» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 - залишити, а свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу НОМЕР_9 - повернути ПАТ «Львівський хімічний завод»;

- автомобіль «Тоyota Camry» реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 та свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу НОМЕР_10 - повернути ОСОБА_18 ;

- відеореєстратор марки «Celsiof» із тахокартою із автомобіля марки «Volvo» - повернути ОСОБА_3 ;

- уламки пластмаси – знищити.

Скасувати арешт, накладений на ці речові докази ухвалами слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 23.01.2018 року.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його оголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя