ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8517/20 Справа № 205/5661/20 Суддя у 1-й інстанції - Приходченко О.С. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2020 року Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Каратаєвої Л.О.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3
на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2020 року,-
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2020 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення передано на розгляд до Херсонського міського суду Херсонської області (а.с. 19).
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 . Просить ухвалу судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2020 року скасувати та визнати позовну заяву підсудною Ленінському районному суду м. Дніпропетровська (а.с. 40-41).
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Постановляючи ухвалу та направляючи справу за підсудністю до Херсонського міського суду Херсонської області, суд 1 інстанції посилався на положення ч. 1 ст. 27 ЦПК України та зазначив, що згідно копії паспорта, зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1 , що не відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Ленінського районного суду м. Дніпропетровська.
Такий висновок суду 1-ї інстанції не ґрунтується на Законі.
Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Згідно із ч. 7 ст. 187 ЦПК України інформація про місце проживання (перебування ) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Дотриманням судами процесуальних норм інституту підсудності означає дотримання положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У пунктах 1, 2 та 36 постанови №3 пленуму «Про деякі питання визначення юрисдикції та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі ( статті 55,124 ), а статтею 18 Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» ( далі - Закон № 2453-VI ) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом ( стаття 8 Закону №2453-VI ).
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції не було належним чином проведено процесуальних дій, встановлених ст. 187 ЦПК України, а саме не було вчинено всіх дій для встановлення місця реєстрації відповідача.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та допустив порушення норм процесуального права при її постановленні, зокрема, ст. ст. 31, 187 ЦПК України.
Відтак, ухвала судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2020 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у відповідності до положень ст. 379 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2020 року скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення - направити для продовженнярозгляду до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді:
