Справа № 761/19373/20

Провадження № 2/761/6506/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Вольда М.А.

представників позивача і відповідача: Сухомлинової Н.І., Кияниці О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» про визнання незаконним та скасування розпорядження, стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» (відповідач), в якому просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» №08 від 15.06.2020 р. про застосування догани, стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що з 19.08.2014 р. позивач прийнятий на посаду головного інженера Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка». Розпорядженням генерального директора Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» Янчука О.С. №08 від 15.06.2020 р. позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани за порушення трудової дисципліни та невиконання посадових обов`язків, визначених наказом №67 від 31.10.2019 р., а саме: за несвоєчасне проходження технічного огляду та прострочення терміну дії полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності автотранспортної техніки перед третіми особами.

Позивач вважає, що розпорядження видано без будь-якої перевірки, трудову дисципліну він не порушував, а посадові обов`язки виконував належно.

02.06.2020 р. заступником начальника юридичного відділу Рідченко В.Ю. було складено доповідну записку, за якою ним встановлено, що автомобіль ЗІЛ НОМЕР_2 своєчасно не пройшов технічний огляд, а також закінчився термін дії полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Дане порушення відбулось внаслідок безвідповідального відношення до службових обов`язків начальника автотранспортного цеху ОСОБА_2 та головного інженера ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що його посадових обов`язків, визначених посадовою інструкцією, не належить проходження технічного огляду автомобілів та страхування цивільно-правової відповідальності автотранспортної техніки.

Крім цього, розпорядження №08 від 15.06.2020 р. не було завізоване представниками юридичного відділу.

Діями відповідача позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях, втрати впевненості у завтрашньому дні, можливості майбутнього звільнення. Моральну шкоду оцінює в 2000,00 грн.

Вказане стало підставою для звернення до суду.

У відзиві на позов представник відповідача заперечує щодо задоволення позову, зазначив, що 01.06.2020 р. сталась аварійна ситуація - прорив труби водопостачання у гуртожитку-готелі кіностудії за адресою: АДРЕСА_1 . За рішенням генерального директора до готелю вирішено направити автомобіль ЗІЛ НОМЕР_2 . Після цього було виявлено, що автомобіль своєчасно не пройшов технічний огляд, а також закінчився термін дії полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Вказані факти були відображені в доповідній записці ОСОБА_3 від 02.06.2020 р. До посадових обов`язків головного інженера належить забезпечення та координація діяльності автотранспортного цеху, технічне та технологічне керівництво підрозділами підприємства, перевірка стану основних виробничих фондів, очолення роботи з їх ліквідації або реалізації. До основних виробничих фондів належать транспортні засоби. Вважають, розпорядження №08 від 15.06.2020 р. про накладення дисциплінарного стягнення на позивача у виді догани правомірним, відсутність візи юридичного відділ не може мати наслідком скасування спірного розпорядження. Строк дії полісу автомобіля ЗІЛ НОМЕР_2 . Закінчився 14.04.2020 р., наступний технічний огляд вказаного автомобіля необхідно було провести 15.04.2020 р., але до 01.06.2020 р. його проведено не було та автомобіль не застраховано. Моральну шкоду вважає необгрунтованою та не підтвердженою належними доказами.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала за викладених у позовній заяві обставин, просила його задовольнити.

Представник відповідача заперечила щодо задоволення позову.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч.ч. 1, 3 ст. 211 ЦК України).

Ухвалою суду від 06.07..2020 року відкрито провадження у даній цивільній справі в порядку в спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що на підставі наказу (розпорядження) №246-к від 18.08.2014 р. ОСОБА_1 з 19.08.2014 р. прийнятий на посаду головного інженера Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка». (а.с. 15)

Згідно доповідної записки заступника начальника юридичного відділу Рідченко В.Ю. від 02.06.2020 р., адресованої генеральному директору ОСОБА_4 , 01.06.2020 р. сталась аварійна ситуація - прорив труби водопостачання у гуртожитку-готелі кіностудії за адресою: АДРЕСА_1 . З метою забезпечення водою мешканців гуртожитку та готелю за дорученням генерального директора до готелю вирішено направити автомобіль ЗІЛ НОМЕР_2 . Встановлено, що автомобіль ЗІЛ 097-12 своєчасно не пройшов технічний огляд, а також закінчився термін дії полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Дане порушення відбулось внаслідок безвідповідального відношення до службових обов`язків начальника автотранспортного цеху ОСОБА_5 та головного інженера ОСОБА_1 (а.с. 26)

В пояснювальній записці ОСОБА_1 зазначив, що страховий поліс та протокол технічного стану діяли до 15.04.2020 р., в цей час в Україні була епідемія коронавірусної інфекції. Оскільки працівники Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» виконували роботу дистанційно, було прийнято рішення про проведення перевірки технічного стану транспортного засобу після закінчення карантину. (а.с. 17)

Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №ЕР-163043889 термін дії полісу автомобіля ЗІЛ д.н.з. НОМЕР_2 - по 14.04.2020 р. включно. (а.с. 37)

Відповідно до протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №00855-02395-19 дата наступного проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу: ЗІЛ д.н.з. НОМЕР_2 - не пізніше 15.04.2020 р. (а.с. 38)

Розпорядженням №08 від 15.06.2020 р. з метою викорінення допущених грубих порушень трудової дисципліни і невиконання посадових обов`язків та запобігання їх в подальшій діяльності підприємства (порушення наказу від 31.10.2019 р. №67 «Про розподіл посадових обов`язків між генеральним директором Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» його заступниками, головним інженером), а саме: несвоєчасного проходження технічного огляду та прострочення терміну дії полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами автотранспортної техніки: оголошено дисциплінарне покарання у вигляді догани із занесенням до особової справи головному інженеру ОСОБА_1 . Підстава: автомобіль ЗІЛ д.н.з. НОМЕР_2 своєчасно не пройшов технічний огляд, термін дії полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на зазначений автомобіль закінчився, експлуатація зазначеного автомобіля неможлива. (а.с. 9)

Згідно ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

При цьому, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника (ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України).

Положеннями ст. 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Стаття 149 КЗпП України визначає, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до ст. 150 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 22 Постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992р. № 9, судам необхідно з`ясувати чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

В постанові Верховного Суду від 25.08.2020 р. у справі 644/7517/16-ц зазначено, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавця покладено обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Під час обрання виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Отже, під час розгляду справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

З розпорядження №08 від 15.06.2020 р. вбачається, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення наказу від 31.10.2019 р. №67 «Про розподіл посадових обов`язків між генеральним директором Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» його заступниками, головним інженером несвоєчасного проходження технічного огляду та прострочення терміну дії полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами автотранспортної техніки, а саме: за несвоєчасне проходження технічного огляду та прострочення терміну дії полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами автотранспортної техніки.

Водночас, відповідачем не надано доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, оскільки не доведено порушення або неналежне виконання останнім покладених трудових обов`язків, а також вини позивача у вчиненні проступку.

З наказу від 31.10.2019 р. №67 «Про розподіл посадових обов`язків між генеральним директором Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка», а також посадової інструкції головного інженера не вбачається покладення обов`язків на останнього щодо контролю за проходженням технічного огляду автомобіля та страхуванням цивільно-правової відповідальності автотранспортної техніки.

Крім цього, суд вважає обгрунтованим посилання позивача щодо відсутності візи представника юридичного відділу на розпорядженні №08 від 15.06.2020 . з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1, 3 ч. 11 «Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року № 1040, визначено, що юридична служба підприємства відповідно до покладених на неї завдань: забезпечує правильне застосування на підприємстві нормативно-правових актів та інших документів, подає керівникові пропозиції щодо вирішення правових питань, пов`язаних з діяльністю підприємства; проводить юридичну експертизу проектів актів та інших документів, підготовлених структурними підрозділами підприємства, погоджує (візує) їх за наявності віз керівників заінтересованих структурних підрозділів або осіб, що їх заміщують. У разі виявлення невідповідності проекту акта чи іншого документа вимогам законодавства подає заінтересованому структурному підрозділу вмотивовані пропозиції щодо приведення його у відповідність із законодавством.

Згідно п. 3.4, 4.9, 5.7 Положення про структурний підрозділ юридичний відділ, затвердженого генеральним директором ДП «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка» 01.12.2014 року, до основних завдань відділу належать, серед іншого, перевіряти накази, розпорядження, договори та іншу ділову документацію, що подаються на підпис керівництву кіностудії, візувати їх за наявності погодження; готувати висновки на пропозиції про притягнення працівників підприємства до дисциплінарної і матеріальної відповідальності; візувати проекти наказів, розпоряджень, договорів та іншу ділову документацію, що подаються на підпис генерального директора. У випадках невідповідності проекту наказів і розпоряджень законодавству, і якщо внесені юридичним відділом зауваження не були враховані, не візуючи даний документ, подати письмовий висновок з пропозиціями про заходи законного вирішення цього питання, для прийняття остаточного рішення генеральним директором.

Відповідно до п. 3.1 Положення про юридичний відділ, основним завданням юридичного відділу є організація правової роботи, спрямованої на застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконання вимог законодавства в діяльності кіностудії; захист правових інтересів кіностудії; забезпечення додержання законності в діяльності кіностудії; перевіряти відповідність законодавству проектів наказів, розпоряджень, договорів, інструкцій, положень, актів правового характеру та іншу ділову документацію, що подаються на підпис генерального директора. (п. 4.2, 4.3, 4.10 Положення) (а.с. 39-46).

Тобто, візування проектів наказів керівництва підприємства відповідача, в тому числі наказів про притягнення працівників підприємства до дисциплінарної відповідальності, є прямим обов`язком юридичного відділу підприємства відповідно до посадової інструкції (Положення) вказаного структурного підрозділу. З огляду на відсутність такої візи юридичним відділом мав бути поданий письмовий висновок з пропозиціями про заходи законного вирішення питання, для прийняття остаточного рішення генеральним директором (п. 3.4, 4.9, 5.7 Положення про юридичний відділ). Всупереч цьому, відповідачем не надано суду такого висновку юридичного відділу з урахуванням відсутності візи юридичного відділу на розпорядженні №08 від 15.06.2020 р.

Враховуючи викладене вище, те, що відповідачем не надано доказів винного вчинення дисциплінарного проступку позивачем, а також порушення порядку накладення дисциплінарного стягнення, суд вважає необхідним визнати незаконним та скасувати розпорядження генерального директора Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» від 15.06.2020 року за №08 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на головного інженера ОСОБА_6 .

Пунктом 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено відшкодування моральної (немайнової) шкоди як спосіб захисту цивільних прав та інтересів.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч.1 ст.1167 ЦК України).

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 вказаної Постанови).

В даному випадку позивачем доведено причинно-наслідковий зв`язок між діями позивача та завданою моральною шкодою. Між тим, не в повній мірі обґрунтовано її розмір, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

При цьому, враховуючи глибину і тривалість моральних страждань, а також обсяги докладання зусиль для відновлення прав внаслідок неправомірних дій відповідача шляхом їх оскарження, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода в сумі 2 000,00 грн.

Стосовно розподілу судових витрат варто вказати наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

П. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати, які складаються з судового збору, в розмірі 840,80 грн.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В той же час, ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, за умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В постанові Верховного Суду від 01.04.2020 р. (справа №640/4013/17-ц) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу позивача ОСОБА_1 було надано договір про надання правової (правничої допомоги) №1806/20 від 18.06.2020 р., додатковий договір №1/пз від 18.06.2020 р. до договору №1806/20 від 18.06.2020 р., акти приймання -передачі наданих (виконаних) послуг від 25.06.2020 р. та 09.12.2020 р., за якими вартість послуг становить 7500,00 грн та 5200,00 грн, квитанції до прибуткового касового ордеру на загальну суму 13700,00 грн

Згідно ч.5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем разом з відзивом подано клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги, оскільки витрати на правничу допомогу є неспівмірнимим із складністю справи та об"ємом виконаних адвокатом робіт, а також не надано доказів понесення витрат на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи те, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та об"ємом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), беручи до уваги те, що сторона відповідача заявила клопотання про зменшення розміру витрат в зв"язку з їх неспівмірністю, суд вважає можливим стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» витрати на правову допомогу у розмірі - 5000 грн. 00 коп, в стягненні решти витрат на правничу допомогу потрібно відмовити

Згідно п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 147-150 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 211, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 279, 352, 354, п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» про визнання незаконним та скасування розпорядження, стягнення моральної шкоди, - задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження генерального директора Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» від 15.06.2020 року за №08 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на головного інженера ОСОБА_6 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» кошти моральної шкоди у розмірі - 2000 грн. 00 коп., витрати на правову допомогу у розмірі - 5000 грн. 00 коп. та кошти судового збору у розмірі - 840 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Державне підприємство «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка», код ЄДРПОУ 02404380, адреса знаходження: м.Київ, просп.Перемоги, 44.

Повний текст виготовлено 18.12.2020 р.

Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов