ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/287/20 пров. № А/857/13648/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року, ухвалене суддею Матуляк Я.П. у м. Івано-Франківську о 10:42, повний текст якого складений 13 квітня 2020 року, у справі №300/287/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентеко" до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, -

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2020 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Рентеко" звернувся до суду із позовом до відповідача Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, у якому просив визнати протиправними та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 6/1009/m.5/2020 від 23.01.2020 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.01.2020.

В обґрунтування позовних вимог, покликаючись на порушення відповідачем порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зазначає, що посадовими особами Управління ДАБІ в Івано-Франківській області під час проведення позапланової перевірки були допущені значні процесуальні порушення, які призвели до недотримання прав та законних інтересів позивача, оскаржувані рішення прийняті відповідачем в результаті неправильної оцінки фактичних обставин, а також неправильного застосування норм матеріального права.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що при прийнятті оскаржуваних постанови та припису відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України, оскільки за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено наявність ряду порушень вимог законодавства, а саме: передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, а також розрахунок визначення класу наслідків у складі пояснювальної записки до проектної документації розроблено з порушеннями (занижено клас наслідків до CC1).

В судове засідання сторони не з`явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України «Про регулювання містобудівної дяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частини 3статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI, до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Пунктом 9-1 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону № 3038-VI встановлено, що на період до утворення (визначення) місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування органів державного архітектурно-будівельного контролю повноваження, визначені цим Законом, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з пунктами 1, 3, 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

В розумінністатті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно дост.41 Закону №3038-VІПостановою Кабінету Міністрів України№553 від 23.05.2011було затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок №553).

Пунктом 5 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів (Абзац четвертий пункту 7 Порядку №553).

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні (Абзац десятий пункту 7 Порядку №553).

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки (Абзац одинадцятий пункту 7 Порядку № 553).

Відповідно до абз.6 п.12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язанні надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Відповідно до п.16 даного Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно п.17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Пунктом 18 Порядку № 553 передбачено, що акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (пункт 20 Порядку № 553).

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку (п.19 Порядку №553).

Пунктом 21 Порядку №553 передбачено, що у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 13.12.2019 управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області за реєстраційним номером № ІФ061193531871 зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками СС1 на об`єкті до експлуатації«Нове будівництво сонячної електростанції «Живачівекоенерджі» по вул.Незалежності, 77-А, урочище «Копанки», с. Живачів, Тлумацький район Івано-Франківської області».

З метою перевірки достовірності даних наведених у вказаному повідомленні, на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами ОСОБА_1 від 20.12.2019 № 531/1009-1.17, відповідачем наказом від 20.12.2019 №574-П/1009/1.5/2019 призначено проведення позапланового заходу на об`єкті будівництва: Нове будівництво сонячної електростанції «Живачівенерго» по вул. Незалежності, 77-А, урочище «Копанки», с. Живачів, Тлумацький район, Івано-Франківської області та видано направлення №574/1009/m7/2019 (т.1 а.с. 157-158).

08.01.2020 на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління від 08.01.2020 №11/1009-1.17 відповідачем винесено наказ №17-П/1009/1.5/2020 та видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 17/1009/m.7/2020 (т.1а.с. 159-161).

В період з 20.12.2019 по 10.01.2020 головним інспектором будівельного нагляду Шимонівським А.В. проведено позаплановий захід нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва - Нове будівництво сонячної електростанції «Живачівенерго» по вул. Незалежності, 77-А, урочище «Копанки», с. Живачів, Тлумацький район, Івано-Франківської області, замовник - ТОВ «Живачівенерго», підрядник - ТОВ «Рентеко».

Перевіркою, зокрема виявлено порушення вимог ч.1 ст.31, ч.6 ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз.2 ч.1ст.26 Закону України «Про архітектурну діяльність», додатку В, Е ДБН А.2.2-3:2014, ДБН А.2.2-1-2003, пп.4.2 п.4, п. 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, п.3.5 ДБН А.2.2-3:2014 а саме: передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, а саме під час виконання проектних робіт (на завданні на проектування не зазначено дату затвердження; у завданні на проектування відсутня інформація щодо розроблення розділу «Оцінка впливів на навколишнє середовище»); розрахунок визначення класу наслідків у складі пояснювальної записки до проектної документації розроблено з порушеннями, а саме занижено клас наслідків до CC1, за зо складено акт за №17/1009/m.8/2020 від 10.01.2020 (т.1 а.с. 13-31).

У зв`язку з виявленими порушеннями головним інспектором будівельного нагляду Шимонівським А.В. складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.01.2020 (т.1 а.с.35-38).

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, 23.01.2020 головним інспектором будівельного нагляду винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №6/1009/m.5/2020, якою до ТОВ «Рентеко» за порушення вимог абзацу 2 частини 1статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 189 180 гривень (а.с.9,12).

Позивач вважаючи постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 6/1009/m.5/2020 від 23.01.2020 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.01.2020 протиправними,звернулася до суду з вимогами про їх скасування.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що посадовими особами відповідача був порушений законодавчо визначений порядок перевірки, а відображені в акті перевірки від 10.01.2020 № 17/1009/m.8/2020 порушення не знайшли свого підтвердження.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку оскаржуваних рішень відповідача щодо відповідності визначеним ч. 2 ст. 2 КАС Україникритеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3ст. 90 КАС України).

З матеріалів справи встановлено, що позапланова перевірка на об`єкті будівництва «Нове будівництво сонячної електростанції «Живачівекоенерджі» по вул. Незалежності, 77-А, урочище «Копанки», с. Живачів, Тлумацький район Івано-Франківської області» здійснювалась згідно наказів від 20.12.2019 № 574-П/1009/1.5/2019, від 08.01.2020 № 17-П/2009/1.5/2020 та направлень від 20.12.2019 № 574/1009/m.7/2019, від 08.01.2020 №17/1009/m.7/2020.

Підставою для проведення позапланового заходу в даному випадку слугувала, в тому числі й необхідність проведення перевірки достовірності даних, відображених в повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Відмітки чи відомостей про вручення представнику позивача посвідчення і направлення на перевірку в матеріалах справи відсутні. Крім того, відсутні відомості про вручення позивачу чи його посадовій особі акту перевірки. Також слід зазначити, що в акті перевірки інспектором будівельного нагляду не зроблено відмітки провідмову від підписання акту перевірки керівником або уповноваженою особою суб`єкта господарювання.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюєЗакон № 3038-VI, який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, встановлена Порядком №553, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

За правилами пункту 9 Порядку 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Аналіз викладених норм Порядку № 553 дає підстави для висновку про обов`язкове повідомлення суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва, про дату та час проведення перевірки з метою забезпечення їхньої присутності на об`єкті будівництва.

Аналогічна правова позиція щодо застосування положень Порядку №553 викладена в постанові Верховного Суду від 12.07.2018 (справа № 464/7844/16-а), яка в силу ч. 5ст. 242 КАС Українивраховується судом при розгляді даної справи.

Судом першої інстанції також вірно зазначено, що відповідачем не надано доказів належного повідомлення позивача про проведення позапланового заходу в період з 20.12.2019 по 10.01.2020. Так, згідно акта від 10.01.2020 № 17/1009/m.8/2020 захід державного нагляду проводився з 16:00 год. 20.12.2019 по 15:00 год. 08.01.2020 та з 11:00 год. 09.01.2020 по 17:00 год. 10.01.2020. При цьому, направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 20.12.2019 № 574/1009/m.7/2019 вручено уповноваженій посадовій особі позивача 26.12.2019, тобто через 6 днів після початку перевірки.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази належного вручення позивачу чи його уповноваженій особі направлення від 08.01.2020 № 17-П.

Так, направлення від 08.01.2020 заходу № 17/1009/m.7/2020, згідно доказів відправлення наданих представником відповідача, відправлено 03.01.2020, а вручено 10.01.2020 - тобто в останній день проведення перевірки (т.1 а.с.189,190). Більше того, відповідачем виготовлено та направлено на адресу відповідача направлення для проведення планового (позапланового) заходу 03.01.2020, тобто за 5 днів до фактичної дати видання такого направлення - 08.01.2020.

Оскільки, відповідачем не надано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження повідомлення суб`єкта містобудування про призначення позапланового заходу контролю в період з 20.12.2019 по 10.01.2020, позивач не був належним чином повідомлений про проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог містобудівного законодавства.

Доводи позивача про зазначені порушення в ході перевірки, висновки суду першої інстанції про порушення відповідачем правової процедури, яке свідчить про незаконність висновків перевірки, не були спростовані скаржником жодними доказами.

Також судом враховано, що згідно висновків, Верховного Суду, викладених у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №400/2886/18 та 14 листопада 2019 року у справі №822/680/16, на які обґрунтовано послався в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції, акт складений за відсутності суб`єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на останнього, оскільки порушене право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень, а тому порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування її результатів.

Щодо наявності правових підстав притягнення позивача до відповідальності, апеляційний суд зазначає наступне.

Підставою для проведення позапланового заходу в спірному випадку слугувала необхідність проведення перевірки достовірності даних, відображених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Згідно з ч 1ст. 32 Закону № 3038-VIклас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта.

Відповідно до частин 2, 3 вказаної статтіЗакону № 3038-VIклас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством. Клас наслідків визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

Частиною 5статті 32 Закону № 3038-VIпередбачено, що всі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти:

1) характеристики можливих наслідків від відмови (стану об`єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують:

- рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об`єкті, - 50 осіб;

- рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об`єкті, - 100 осіб;

- рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат;

2) пам`ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно доЗакону України «Про охорону культурної спадщини»;

3) нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам`ятки);

4) об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно доЗакону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки»;

5) житлові будинки понад чотири поверхи.

Віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. Об`єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п`ятою цієї статті. Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов`язковим відповідно до закону (частини 6, 7статті 32 Закону № 3038-VI).

Із 01.12.2019 почав діяти ДСТУ 8855:2019 «Визначення класу наслідків (відповідальності) будівель і споруд» (надалі також - ДСТУ 8855:2019), який установлює вимоги до визначення класів наслідків (відповідальності) об`єктів - будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови) під час їх проектування та будівництва.

Відповідно до пункту 4.1. ДСТУ 8855:2019 клас наслідків (відповідальності) кожного об`єкта, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови), зазначають у завданні на проектування. Проектувальник розраховує клас наслідків (відповідальності) кожного об`єкта під час розроблення проектної документації. Розрахунок наводиться у пояснювальній записці проектної документації на будівництво. У разі якщо розраховані під час розроблення проектної документації класи наслідків (відповідальності) об`єктів не співпадають із зазначеними у завданні на проектування, до завдання вносять відповідні зміни.

Згідно пункту 4.2. ДСТУ 8855:2019, проектування комплексу (будови), до складу якого входить кілька об`єктів, здійснюється на підставі вихідних даних, у тому числі містобудівних умов і обмежень, на комплекс (будову) в цілому. При цьому, клас наслідків (відповідальності) такого комплексу (будови) не визначається.

Пунктом 4.3. ДСТУ 8855:2019 встановлено, що клас наслідків (відповідальності) може бути визначений для частини (відокремленої частини) об`єкта.

У даному випадку будівництво сонячної електростанції (СЕС) складається з двох окремих об`єктів будівництва: сонячна електростанція до точки приєднання та лінійна частина об`єкта.

Проектування лінійної частини об`єкта (зовнішніх мереж) покладається на електропередавальну організацію, а не на замовника об`єкта - СЕС до точки приєднання.

Пунктом 4.4 ДСТУ 8855:2019 передбачено, щокласи наслідків (відповідальності) об`єктів визначаються незалежно за кожною характеристикою можливих наслідків відмови об`єктів, наведеною у таблиці 1:

-можлива небезпека для здоров`я і життя людей, які постійно перебувають на об`єкті;

-можлива небезпека для здоров`я і життя людей, які періодично перебувають на об`єкті;

-можлива небезпека для здоров`я і життя людей (життєдіяльності), які перебувають зовні об`єкта;

-обсяг матеріальних збитків і (або) соціальних втрат;

-можливість припинення функціонування лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, об`єктів комунікації, зв`язку, енергетики та інженерних мереж.

Класи наслідків (відповідальності) об`єктів встановлюють за найвищою характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків.

За рішенням замовника може бути прийнято більш високий клас наслідків (відповідальності) об`єкта ніж визначений за розрахунком, окрім об`єктів,що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

Відповідно до розділу 5 пояснювальної записки 02.12.19/1 ПЗ робочого проекту «Нове будівництво сонячної електростанції «Живачівекоенерджі» в с. Живачів урочище «Копанки», Тлумацького району Івано-Франківської області» клас наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єкта будівництва визначено за такими критеріями:

-кількість осіб, які перебувають постійно на об`єкті (знаходяться на об`єкті не менше 8 годин на добу та 150 днів на рік);

-кількість осіб, які періодично перебувають на об`єкті (перебувають на об`єкті не більше 3 годин на добу);

-кількість осіб, які перебувають поза об`єктом;

-обсяг можливого економічного збитку;

-втрата об`єктів культурної спадщини;

-припинення функціонування комунікацій транспорту, зв`язку, енергетики, інших інженерних мереж.

Згідно з Таблицею 1 ДСТУ 8855:2019 клас наслідків (відповідальності) об`єкта СС1 (незначні наслідки) передбачає наступні характеристики можливих наслідків відмови об`єкта: можлива небезпека для здоров`я і життя людей, які постійно перебувають на об`єкті - до 50 осіб включно; можлива небезпека для здоров`я і життя людей, які періодично перебувають на об`єктідо 100 осіб включно; можлива небезпека для здоров`я і життя людей, які перебувають зовні об`єкта -до 100 осіб включно; обсяг можливого економічного збиткудо 2500 мінімальних розмірів заробітної плати включно; припинення функціонування лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, об`єктів комунікації, зв`язку, енергетики та інженерних мереж, рівеньоб`єктовий.

При цьому, відповідно до пункту 4.6 ДСТУ 8855:2019 під відмовою розуміється стан об`єкта, за якого його неможливо використовувати за функціональним призначенням.

Пунктом 4.7 ДСТУ 8855:2019 передбачено, що під час визначення характеристик можливих наслідків відмови об`єкта враховують також можливі наслідки, які можуть бути заподіяні об`єктам, території або населенню, що знаходяться у зоні їх впливу.

Згідно з пунктом 5.3 розділу 5 пояснювальної записки 02.12.19/1 ПЗ робочого проекту «Нове будівництво сонячної електростанції «Живачівекоенерджі» в с. Живачів урочище «Копанки», Тлумацького району Івано-Франківської області», враховуючи, що СЕС не є прямим постачальником виробленої енергії споживачам, то можлива небезпека для життєдіяльності людей, які перебувають поза об`єктом (наприклад знеструмлення споживачів більше ніж на три доби) відсутня.

Також згідно пункту 5.6 розділу 5 даної пояснювальної записки припинення функціонування об`єктів комунікацій, транспорту, зв`язку, енергетики, інших інженерних мереж на будь-якому рівні неможливе, оскільки сонячна електростанція не є прямим постачальником виробленої енергії споживачам.

В даному районі електропостачання споживачів в тому числі транспорту, зв`язку, здійснюється від ПС 110/35 кВ. Знеструмлення сонячної електростанції не призводить до знеструмлення ПС, оскільки СЕС підключається як відгалуження таким чином, за цим показником об`єкт будівництва згідно пункту 4.13 та таблиці 1 ДСТУ 8855:2019 «Класи наслідків (відповідальності) об`єкта» характеристики можливих наслідків припиненняфункціонування лінійного об`єкта інженерно транспортної інфраструктури рівень «об`єктовий» відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1.

Відповідно до додатку А.3 ДСТУ 8855:2019 до об`єктів енергопостачання потрібно відносити: загальнодержавного рівняспоруди магістральних ліній електропередавання (повітряних та кабельних) та електропідстанцій напругою 330 кВ і вище;регіонального та місцевого рівнівспоруди ліній електропередавання (повітряних такабельних) та електропідстанцій, які не віднесені до загальнодержавн ого та об`єктового рівнів.

Відтак, скаржникпомилково вказує на пункт 4.6 ДСТУ 8855:2019 без взаємозв`язку з пунктом 4.7 та додатком А3 цього ДСТУ щодо визначення класу по припиненню функціонування.

В даному випадку, головним інженером проекту зроблено висновок, що відповідно до пункту 4.4. стандарту ДСТУ 8855:2019 та виконаним розрахункам проектована СЕС відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1, що відображено в копії пояснювальної записки до робочого проекту.

Відповідно до експертного звіту від 12.12.2019 № 479/12-19, виконаного приватним підприємством «Тернобудтехексперт», проведено експертизу проектної документації об`єкта будівництва за робочим проектом «Нове будівництво сонячної електростанції «Живачівекоенерджі» в с. Живачів, урочище «Копанки», Тлумацького району, Івано-Франківської області» та даний об`єкт будівництва віднесено до класу наслідків відповідальності об`єкта будівництва - СС1 (т.1 а.с.164).

Відповідачем не надано жодних доказів, в тому числі будь-якого експертного висновку, які би вказували на протилежне та які би могли слугувати підставою для формування висновків відповідача під час проведення позапланової перевірки.

Щодо долученого відповідачем експертного звіту від 16.08.2019 № 09-0409-19, складеного філією ДП «Укрдержбудекспертиза» в Івано-Франківській області стосовно робочого проекту «Нове будівництво сонячної електростанції «Гермес-2» с. Живачів, урочище «Рівнички», Тлумацького району, Івано-Франківської області» та віднесення даного об`єкта до класу наслідків (відповідальності)СС2 (т.1 а.с. 163) колегія суддів наголошує, що такий звіт стосується іншого об`єкта, критерії віднесення до певного класу наслідків якого з даного звіту встановити не можливо, звіт складений до 01.12.2019 (до початку дії ДСТУ 8855:2019), а тому не може братися до уваги для визначення класу наслідків (відповідальності) сонячної електростанції, що є предметом дослідження у цій справі.

Також, відповідно до приписів частини 8статті 32 Закону № 3038-VIпід час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Відтак, у відповідача відсутні повноваження на визначення класу наслідків на об`єктах будівництва, за виключенням об`єктів самочинного будівництва. При цьому, доказів здійснення позивачем самочинного будівництва об`єкту «Нове будівництво сонячноїелектростанції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 », відповідачем не надано.

Отже, об`єкт будівництва «Нове будівництво сонячної електростанції «Живачівекоенерджі» по вул. Незалежності, 77-А, урочище «Копанки», с.Живачів, Тлумацький район Івано-Франківської області» є частиною комплексу (будови) та окремим об`єктом будівництва, клас наслідків якого визначається окремо як для частини (відокремленої частини) комплексу (будови), який не відноситься до Об`єднаної енергетичної системи України і не класифікується згідно з ДСТУ 8855:2019 як регіональний/місцевий рівень припинення функціонування лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, об`єктів комунікації, зв`язку, енергетики та інженерних мереж.

Як наслідок, суд першої інстанції вірно зазначив, що розрахунок визначення класу наслідків у складі пояснювальної записки до проектної документації позивачем розроблено з дотриманням норм чинного законодавства та не занижено клас наслідків до CC1.

При цьому, відповідачем не наведено належних доводів на спростування відомостей, наведених у проектній документації щодо визначення класу наслідків (відповідальності) спірного об`єкта CC1.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що твердження відповідача про неможливість віднесення до об`єктів з незначними наслідками (СС1) об`єкту будівництва «Нове будівництво сонячної електростанції «Живачівекоенерджі» по вул. Незалежності, 77-А, урочище «Копанки», с. Живачів, Тлумацький район Івано-Франківської області» є помилковими та виключно суб`єктивним припущенням особи, яка проводила позаплановий захід, не підтверджений жодними доказами.

Щодо покликань апелянта про те, що у завданні на проектування відсутня інформація щодо розроблення розділу «Оцінка впливів на навколишнє середовище», апеляційний суд зазначає, що у статті 3 Закону України від 22.05.2017 № 2059-VIII «Про оцінку впливу на довкілля» визначено вичерпний перелік об`єктів будівництва, стосовно яких розробка розділу проектної документації «Оцінка впливу на навколишнє середовище» є обов`язковою.

Так, об`єкт будівництва «Нове будівництво сонячної електростанції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по вул. Незалежності, 77-А, урочище «Копанки», с. Живачів, Тлумацький район Івано-Франківської області» не відноситься до об`єктів, визначених вказаною нормою законодавства та, як наслідок, у позивача відсутній обов`язок розробки такого розділу.

Щодо доводів скаржника про те, що ПП «Тернобудтехексперт» як експертна організація має право здійснювати експертизу виключно у Тернопільській області, а відтак не мала права здійснювати експертне дослідження щодо спірного об`єкта, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 7 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від п травня 2011 року № 560 (далі -Порядок № 560), експертизу проводять експертні організації незалежно від форми власності, що відповідають визначеним Мінрегіоном критеріям і відомості про які внесені Мінрегіоном або на підставі делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямом підприємницької діяльності до переліку експертних організацій. Орган (організація), що формує перелік експертних організацій, оприлюднює його на своєму веб-сайті у вільному безоплатному доступі та підтримує в актуальному стані на підставі інформації, яка щокварталу подається експертними організаціями. У разі встановлення невідповідності експертної організації визначеним критеріям відомості про таку організацію виключаються з переліку експертних організацій.

Згідно з п. 8 Порядку формування та ведення переліку експертних організацій, що здійснюють експертизу проектів будівництва, затвердженогонаказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.08.2017 №204(далі- Порядок № 204), у Переліку щодо кожної експертної організації зазначаються, крім іншого, регіони, на території яких реалізуються проекти будівництва об`єктів.

Відповідно до оприлюдненого на офіційного сайті Мінрегіону Переліку експертних організацій, що відповідають Критеріям, встановленимнаказом Мінрегіону від 15.08.2017 року № 204та можуть проводити експертизи (далі - Перелік), в графі «Регіони, в яких експертна організація здійснює експертизу», щодо ПП «Тернобудтехексперт» зазначено - Тернопільська область.

У Переліку, відповідно до Порядку № 204, зазначаються регіони, на території яких реалізуються проекти будівництва об`єктів, однак чинним законодавством не встановлено заборони здійснення експертною організацією експертизи проектів будівництва і в інших регіонах України.

Так, у кваліфікаційному сертифікаті експерта відсутні будь-які територіальні обмеження здійснення експертизи. Сертифікат єдиного взірця чинний на всій території України та занесений до реєстру Мінрегіону.

Відповідно до п. 8 Порядку № 560 експертна організація, яка проводить експертизу, визначається замовником будівництва.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що замовник вправі обрати будь-яку експертну організацію, таке право не обмежується регіонами, на території яких реалізуються проекти будівництва.

Водночас слід зазначити, що оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень не містять обгрунтувань невідповідності ПП «Тернобудексперт» вимогам чинного законодавства та відсутністю у згаданої експертної організації відповідних повноважень на проведення експертизи об`єкта, що будується. Тому обґрунтування порушення позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності іншими підставами, ніж зазначені у таких спірних рішеннях, відповідач не може, є обмеженням права позивача на належний судовий захист від конкретних, викладених в уже сформованих документах, протиправних рішень відповідача.

Таким чином, покликання апелянта на те, що ПП «Тернобудтехексперт» не мав повноважень здійснювати експертизу на території Івано-Франківської області є необґрунтованими.

Разом з тим, доводи відповідача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленого процесуальним законом обов`язку доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень таким суб`єктом, відповідач мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази в обгрунтування покликань на допущення позивачем порушень, що слугували підставою для винесення оскаржуваних рішень.

Наведені обставини враховані судом першої інстанції при перевірці законності та обґрунтованості постанови про накладення штрафу за правопорушеня у сфері містобудівної діяльності та припису про усунення порушень вимог у сфері містобудівної діяльності на відповідність критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, визначених ч.2ст.2 КАС України, та стосовно наявностіпідстав для їх скасування.

Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вірним способом відновлення порушеного права позивача є визнання протиправними та скасування постанови Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №6/1009/m.5/2020 від 23.01.2020 та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.01.2020, винесеного головним інспектором будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Шимонівським А.В.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частини першоїстатті 242Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуальногозакону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 331 Кодексуадміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року у справі №300/287/20 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скаргибезпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний Постанова складена в повному обсязі 21.12.2020.