ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
09.12.2020Справа № 910/12222/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,
за участю секретаря судового засідання: Вегери А.В.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестохіллс Веста"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Мідо-Інтернешнл"
про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів та зобов`язання вчинити дії,
За участю представників учасників справи:
від позивача: Москвічов А.С. за довіреністю від 22.09.2020;
від відповідача-1: не з`явився;
від відповідача-2: не з`явився;
від третьої особи: не з`явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство "Фортуна-Банк" (далі - Банк) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" (далі - відповідач 2) про визнання недійсними: Договору відступлення права вимоги № 04У/77/1457/ЮР від 06.12.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг", Договору про відступлення права вимоги за договором застави від 06.12.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг", Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 06.12.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг", що був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 1812, Договору про відступлення права вимоги № 2 від 06.12.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг", Договору про відступлення права вимоги за договором застави від 06.12.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг" повернути оригінали всіх договорів, отриманих під час укладення Договору відступлення права вимоги № 04К/77/1457/ЮР від 06.12.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг" та Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк", а саме: оригінал договору іпотеки від 31.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом нотаріального округу Михайленко С.А. від 31.07.2012 за реєстровим № 2386 (з усіма змінами та доповненнями), зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" повернути оригінали всіх договорів, отриманих під час укладення Договору відступлення права вимоги № 2 від 06.12.2016 та Договору відступлення права вимоги за договором застави від 06.12.2016 (укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг"), а саме: оригінал Договору про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 04КЛ/77/1457/ЮР від 02.09.2011 (з усіма змінами та доповненнями); оригінал договору застави № 043Т/77/1457/ЮР від 31.03.2014 (товари в обороті) (з усіма змінами і доповненнями); виписку з позичкового рахунку боржника; виписку з процентного рахунку боржника; копію рішення суду по справі № 905/1783/15; копію постанови про відкриття виконавчого провадження.
В обґрунтування позовних вимог Банк вказував на те, що вказані правочини є нікчемними відповідно до приписів частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а відтак мають бути визнані недійсними на підставі статей 203, 216 Цивільного кодексу України. Одночасно позивач просив суд застосувати наслідки недійсності правочину.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2019 відкрито провадження у справі № 910/12222/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Мідо-Інтернешнл", підготовче засідання призначено на 01.10.2019 року.
30.09.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва відповідачем-2 подано відзив на позовну заяву № 120 від 27.09.2019 року, в якому останній заперечив проти задоволення вимог Банку з огляду на те, що спірний Договір про відступлення права вимоги № 04У/77/1457/ЮР від 06.12.2016 є оплатним, а його сума встановлена самим Банком у розмірі 170 000,00 грн., тоді як у подальшому належні новому кредитору (Товариству з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг") права вимоги за цим правочином були придбані Товариством з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" за 178 000,00 грн., що, на думку відповідача-2, спростовує викладені у позовній заяві вимоги. Також відповідач-2 зазначив, що ним як поручителем за договором сплачено на рахунок Банку передбачену цією угодою повну суму поруки.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.2019 підготовче засідання відкладено на 29.10.2019 року.
10.10.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача-1 подано відзив на позовну заяву № 911 від 07.10.2019 року, в якому останній заперечив проти задоволення вимог Банку з огляду на те, що відчужені Банком права вимоги забезпечені низьколіквідними активами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, що зумовило продаж таких прав за ціною 170 000,00 грн.
17.10.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником Банку подано відповідь № 279/14 від 16.10.2019 року на відзив відповідача-2 на позовну заяву, в якій Банк зазначив про те, що на підставі Договору відступлення права вимоги № 04У/77/1457/ЮР від 06.12.2016 останнім відчужено майно (право вимоги за кредитним договором) за ціною, яка на 97 % нижча від звичайної ціни на вказаний вид майна, а саме за 170 000,00 грн., тоді як фактична його вартість (станом на 06.12.2016 року) становила 5 753 006,00 грн., що у свою чергу свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Крім того, 17.10.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником Банку подано відповідь № 280/14 від 16.10.2019 року на відзив відповідача-1 на позовну заяву, в якій Банк вказав на необґрунтованість заперечень відповідача-1 з аналогічних підстав.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2019 відповідно до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 03.12.2019 року.
26.11.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача-2 подано письмові пояснення № 25-п від 25.11.2019 року, в яких останній зазначив, що складений ТОВ "Канзас Ріал Естейт" Звіт про оцінку права вимоги за Кредитним договором № 04КЛ/77/1457/ЮР, на підставі якого Банком визначено вартість спірного відступленого майна (прав), є неналежним доказом вартості таких активів, у зв`язку з негативним висновком рецензії цього Звіту.
У підготовчому засіданні 03.12.2019 року представниками сторін заявлені клопотання про розгляд справи впродовж розумних строків відповідно до положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи наведене, у цьому підготовчому засіданні судом оголошено протокольну ухвалу про здійснення розгляду справи № 910/12222/19 упродовж розумних строків відповідно до положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підготовче засідання відкладено на 18.12.2019 року.
13.12.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником Банку подано письмові пояснення № 317/14 від 12.12.2019 року щодо застосування статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
17.12.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником Банку подано заяву від 17.12.2019 року про розгляд справи за відсутності представника Банку.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.12.2019 року підготовче засідання відкладено на 14.01.2020 року.
26.12.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача-2 подано письмові пояснення від 20.12.2019 року, в яких останній зазначив про належне виконання відповідачем-2 умов Договору поруки № 04П/77/1457/ЮР від 06.12.2016 року.
10.01.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про заміну позивача у справі № 910/12222/19 з Банку на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
У підготовчому засіданні 14.01.2020 року судом відкладено розгляд вищевказаної заяви позивача до встановлення фактичних обставин справи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2020 року підготовче засідання відкладено на 29.01.2020 року, на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
29.01.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" подано заяву від 28.01.2020 року про заміну позивача у справі № 910/12222/19 - Банку на його процесуального правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.01.2020 року підготовче засідання відкладено на 11.02.2020 року.
10.02.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача-1 подано заперечення № 113 від 07.02.2020 року щодо заяви про заміну позивача у справі його правонаступником.
Крім того, 10.02.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" подано заяву № 52/02-1-1 від 07.02.2020 року про уточнення заяви про заміну позивача його правонаступником.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.02.2020 року підготовче засідання відкладено на 26.02.2020 року.
У підготовчому засіданні 26.02.2020 року судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 18.03.2020 року, а також встановлено відповідачам та третій особі строки для подання відзивів та письмових пояснень з урахуванням правової позиції позивача щодо суті спору.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2020 року позивача у справі № 910/12222/19 - Банк замінено на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
16.03.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста") подано заяву № 105/02-1-1 від 13.03.2020 року, в якій останній змінив предмет позову та просив суд визнати недійсними: Договір відступлення права вимоги № 04У/77/1457/ЮР від 06.12.2016, укладений між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг", Договір про відступлення права вимоги за договором застави від 06.12.2016, укладений між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг", Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 06.12.2016, укладений між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг", що був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1812, Договір про відступлення права вимоги № 2 від 06.12.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг", Договір про відступлення права вимоги за договором застави від 06.12.2016, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг"; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг" повернути оригінали всіх договорів, отриманих під час укладення Договору відступлення права вимоги № 04К/77/1457/ЮР від 06.12.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг" та Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк", а саме: оригінал договору іпотеки від 31.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом нотаріального округу Михайленко С.А. від 31.07.2012 за реєстровим № 2386 (з усіма змінами та доповненнями), зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" повернути оригінали всіх договорів, отриманих під час укладення Договору відступлення права вимоги № 2 від 06.12.2016 та Договору відступлення права вимоги за договором застави від 06.12.2016 (укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг"), а саме: оригінал Договору про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 04КЛ/77/1457/ЮР від 02.09.2011 (з усіма змінами та доповненнями); оригінал договору застави № 043Т/77/1457/ЮР від 31.03.2014 (товари в обороті) (з усіма змінами і доповненнями); виписку з позичкового рахунку боржника; виписку з процентного рахунку боржника; копію рішення суду по справі № 905/1783/15; копію постанови про відкриття виконавчого провадження; застосувати наслідки нікчемності Договору відступлення права вимоги № 04У/77/1457/ЮР від 06.12.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг"; застосувати наслідки нікчемності Договору відступлення права вимоги за договором застави від 06.12.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг"; застосувати наслідки нікчемності Договору відступлення права вимоги за договором іпотеки від 06.12.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг", що був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1812; застосувати наслідки нікчемності Договору відступлення права вимоги № 2 від 06.12.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг"; застосувати наслідки нікчемності Договору про відступлення права вимоги за договором застави від 06.12.2016, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг", а також стягнути з відповідачів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" 13 447,00 грн. та 10 510,00 грн. судового збору.
17.03.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва відповідачем-2 подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
18.03.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2020 року підготовче засідання відкладено на 08.04.2020 року.
03.04.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача-2 подано письмові пояснення на заяву позивача про зміну предмета позову.
Проте, постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами та доповненнями), установлено з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на усій території України карантин.
Враховуючи вищевикладене, ухвалою від 06.04.2020 господарський суд міста Києва повідомив учасників справи про те, що підготовче засідання, призначене на 08.04.2020 року, не відбудеться та зазначив, що про дату і час підготовчого засідання учасників справи буде повідомлено додатково.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2020 року підготовче засідання призначено на 16.06.2020 року.
У підготовчому засіданні 16.06.2020 року судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 24.06.2020 року, а також відкладення вирішення питання про прийняття до розгляду заяви позивача про зміну предмета позову до встановлення фактичних обставин справи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2020 року підготовче засідання відкладено на 22.07.2020 року.
24.06.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву № 273/02-1-1 від 23.06.2020 року, в якій позивач змінив предмет позову та просив суд застосувати наслідки нікчемності правочину - Договору відступлення права вимоги № 04У/77/1457/ЮР від 06.12.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг", шляхом визнання наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" права майнової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" за Договором поруки № 04П/77/1457/ЮР від 06.10.2015 року; застосувати наслідки нікчемності правочину - Договору відступлення права вимоги за договором застави від 06.12.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг", шляхом визнання наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" права майнової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідо-Інтернешнл" за Договором застави № 043Т/77/1457/ЮР від 31.03.2014 року (зі змінами до нього); застосувати наслідки нікчемності правочину - Договору відступлення права вимоги за договором іпотеки від 06.12.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг", що був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1812, шляхом визнання наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" права майнової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідо-Інтернешнл" за Договором іпотеки (зі змінами до нього) від 31.07.2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрованим в реєстрі за № 2386; застосувати наслідки нікчемності правочину - Договору відступлення права вимоги № 2 від 06.12.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг", шляхом визнання наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" права майнової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" за Договором поруки № 04П/77/1457/ЮР від 06.10.2015 року; застосувати наслідки нікчемності правочину - Договору відступлення права вимоги за договором застави від 06.12.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" шляхом визнання наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" права майнової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідо-Інтернешнл" за Договором застави № 043Т/77/1457/ЮР від 31.03.2014 року (зі змінами до нього); зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" оригінали всіх договорів, отриманих під час укладення Договору відступлення права вимоги № 04К/77/1457/ЮР від 06.12.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг" та Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк", а саме: оригінал договору іпотеки від 31.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом нотаріального округу Михайленко С.А. від 31.07.2012 за реєстровим № 2386 (з усіма змінами та доповненнями); зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" оригінали всіх договорів, отриманих під час укладення Договору відступлення права вимоги № 2 від 06.12.2016 та Договору відступлення права вимоги за договором застави від 06.12.2016 (укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг"), а саме: оригінал Договору про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 04КЛ/77/1457/ЮР від 02.09.2011 (з усіма змінами та доповненнями); оригінал договору застави № 043Т/77/1457/ЮР від 31.03.2014 (товари в обороті) (з усіма змінами і доповненнями); виписку з позичкового рахунку боржника; виписку з процентного рахунку боржника; копію рішення суду по справі № 905/1783/15; копію постанови про відкриття виконавчого провадження; стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" судовий збір у розмірі 13 447,00 грн.
22.07.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва відповідачем-1 подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
У підготовчому засіданні 22.07.2020 року представник позивача заявив клопотання про залишення без розгляду поданої 16.03.2020 року заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" № 105/02-1-1 від 13.03.2020 про зміну предмета позову, яке протокольною ухвалою суду від 22.07.2020 року було задоволено.
Крім того, у підготовчому засіданні 22.07.2020 року судом постановлено протокольну ухвалу про прийняття до розгляду заяви позивача про зміну предмета позову № 273/02-1-1 від 23.06.2020 року, а також встановлено відповідачам строк на подання відзиву на позов з урахуванням цієї заяви; підготовче засідання відкладено на 15.09.2020 року. За таких обставин, справа розглядається в редакції означеної заяви № 273/02-1-1 від 23.06.2020 року, відповідно має місце новий предмет позову, виходячи з якого вирішується спір.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2020 року підготовче провадження у справі № 910/12222/19 закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 29.09.2020 року.
У судовому засіданні 29.09.2020 року оголошувалася перерва до 27.10.2020 року.
12.10.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" № 4 від 07.10.2020, в яких останнє зазначило про виконання ним своїх зобов`язань перед банком за договором поруки. Джерелом походження сплачених відповідачем-2 за договором поруки грошових коштів були кредитні кошти, отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" від АТ "Таскомбанк" за укладеним між зазначеними особами кредитним договором № Т 20.11.2013 К 1095 від 25.07.2016.
27.10.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення позивача від 27.10.2020 року, в яких останній виклав свої заперечення щодо обґрунтованості доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" про сплату відповідачем-2 грошових коштів за Договором поруки № 04П/77/1457/ЮР від 06.10.2015.
У судовому засіданні 27.10.2020 року судом поновлено відповідачу-2 строк на подання доказів, поданих 12.10.2020 року.
У судовому засіданні 27.10.2020 року оголошувалася перерва до 10.11.2020 року.
Разом із тим, судове засідання, призначене на 10.11.2020 року, не відбулося.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.11.2020 року судове засідання у справі № 910/12222/19 призначено на 09.12.2020 року.
У судовому засіданні 09.12.2020 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням заяви про зміну предмета позову № 273/02-1-1 від 23.06.2020 року, та наполягав на їх задоволенні.
Відповідачі та третя особа про дату час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання 09.12.2020 року не забезпечили.
Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.
Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
У судовому засіданні 09.12.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
02.09.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мідо-Інтернешнл" був укладений договір № 04КЛ/77/1457/ЮР про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії (далі - Кредитний договір).
Згідно зі статтею 1 цього договору банк за умови наявності кредитних ресурсів зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а останній, у свою чергу, - повернути кредит, сплатити проценти та виконувати інші зобов`язання, передбачені цим договором. Кредит надається у формі відкличної відновлювальної кредитної лінії.
За умовами пункту 1.1.1 цієї угоди надання кредиту здійснюється у доларах США окремими частинами зі сплатою 16 % річних в межах максимального ліміту заборгованості 300 000,00 доларів США.
Кінцевий термін повернення кредиту - 28.10.2011 року (пункт 1.2 договору).
05.03.2014 року кредитором та позичальником підписано додаткову угоду № 29 до договору № 04КЛ/77/1457/юр від 02.09.2011, якою змінено статтю 1 кредитного договору.
Зокрема, відповідно до цієї додаткової угоди надання кредиту здійснюється у доларах США в межах максимального ліміту заборгованості 2 930 000,00 доларів США зі сплатою 16 % річних. Кінцевий термін повернення кредиту - 15 квітня 2015 року.
У період з 02.09.2011 по 17.08.2015 банком було надано третій особі кредит на суму 2 930 000,00 доларів США, з урахуванням часткового погашення заборгованості позичальником.
Проте позичальник свої зобов`язання за договором № 04КЛ/77/1457/ЮР від 02.09.2011 належним чином не виконав, у зв`язку з чим банк звернувся до господарського суду Донецької області з відповідним позовом.
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.12.2015 року в справі № 905/1783/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідо-Інтернешнл" про стягнення заборгованості в сумі 90 610 752,06 грн. задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідо-Інтернешнл" на користь Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" заборгованість за кредитом в сумі 63 749 958,45 грн., заборгованість по сплаті процентів в сумі 10 794 992,17 грн., три проценти річних в сумі 753 618,81 грн., всього заборгованість в сумі 75 298 569,43 грн., а також судовий збір у розмірі 60 729,48 грн.
Вказане судове рішення на час вирішення даного спору в установленому законом порядку не було змінено чи скасовано та набрало законної сили.
З матеріалів справи також вбачається, що 31.07.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мідо-Інтернешнл" був укладений договір іпотеки (далі - Договір іпотеки), за умовами якого, з урахуванням внесених змін до цього правочину, іпотекодавець (Товариство з обмеженою відповідальністю "Мідо-Інтернешнл") з метою забезпечення виконання Кредитного договору передає, а іпотекодержатель (Публічне акціонерне товариство "Фортуна-Банк") приймає в іпотеку належне іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно - предмет іпотеки, а саме: нежитлове приміщення ІІІ-го та IV-го поверху в будівлі гуртожитку з нежитловими приміщеннями (в літ. А-5) загальною площею 1 577,5 м2, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Донецьк, вулиця Донецька, будинок 38.
Означений договір підписаний уповноваженими представниками його сторін, скріплений печатками цих юридичних осіб, а також посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за № 2386.
Відповідно до пункту 3 Договору іпотеки предмет іпотеки забезпечує виконання зобов`язань за Основним договором, а саме: повернення суми наданого кредиту, процентів за користування ним, можливих штрафних санкцій у розмірах, у строк та на підставах, передбачених Основним договором, а також можливих збитків, витрат, завданих простроченням виконання зобов`язань за цим Договором та Основним договором.
За умовами пункту 5 Договору іпотеки згідно зі звітами про незалежну оцінку вартості предмета іпотеки, складених незалежним оцінювачем - суб`єктом оціночної діяльності Приватна фірма Фінансово-Консультаційний центр "Експерт-Оцінка" станом на 24 липня 2012 року без урахування ПДВ вартість предмета іпотеки становить 37 860 000,00 грн. Вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить 37 860 000,00 грн. Переоцінка предмета іпотеки здійснюється за вимогою іпотекодержателя та за рахунок іпотекодавця.
Крім того, 31.03.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мідо-Інтернешнл" був укладений договір застави № 043Т/77/1457/ЮР (далі - Договір застави), за умовами якого, з метою забезпечення належного виконання заставодавцем своїх зобов`язань за договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 04КЛ/77/1457/ЮР від 02.09.2011 (з усіма додатковими угодами до нього), заставодавець передав у заставу заставодержателю належне йому на праві власності майно - товари в обороті, визначені в додатку № 1 до цього договору.
Відповідно до пункту 1.1 Договору застави предмет застави забезпечує виконання заставодавцем зобов`язань за Основним договором та всіма можливими додатковими угодами до нього, а саме: повернення суми наданого кредиту, сплату процентів за користування кредитом, штрафних санкцій у розмірах, у строк та на підставах, встановлених Основним договором, а також можливих збитків, витрат, завданих простроченням виконання зобов`язань за цим договором та Основним договором, витрат на звернення стягнення на предмет застави, судових витрат. Застава розповсюджується також на будь-яке збільшення суми зобов`язань заставодавця за Основним договором.
Згідно з пунктами 1.3, 1.4 Договору застави заставна (фактична вартість) вартість предмету застави (без врахування ПДВ) складає 29 709 645,00 грн. Предмет застави передається в заставу разом з усіма складовими частинами та майбутніми змінами, які можуть статись. Всі зроблені заставодавцем у період дії цього договору поліпшення, зміни, доробки предмета застави автоматично стають предметом застави.
Також 06.10.2015 року між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" укладено договір поруки № 04П/77/1457/ЮР (далі - Договір поруки), за умовами якого відповідач-2 (поручитель) зобов`язався перед кредитором солідарно з позичальником (третьою особою) незалежно від причин, вчасно, на першу вимогу кредитора відповідати та нести відповідальність та прямі зобов`язання за Кредитним договором, з усіма додатковими угодами до нього, які можуть бути укладені після підписання цього Договору поруки, в обсязі відповідальності 66 000 000,00 грн., за виконання позичальником зобов`язань по поверненню кредиту, сплаті процентів, сплаті можливих штрафних санкцій в строк та на умовах, визначених в Кредитному договорі, які існують на дату укладення цього договору, так і за тими, які виникнуть у майбутньому, в межах суми 66 000 000,00 грн. Поручитель надає згоду нести відповідальність при збільшенні та зменшенні суми кредиту та при зміні розміру процентів, при зміні строку повернення кредиту та сплати процентів, при зміні будь-яких інших умов Кредитного договору відповідно до умов, які будуть визначені в додаткових угодах до Кредитного договору та які будуть діяти в момент настання відповідальності поручителя, без укладення додаткових угод до цього Договору.
За умовами пункту 5 Договору поруки у випадку неповернення позичальником кредиту та/або у випадку несплати процентів за користування кредитом у строк і на умовах, зазначених в Кредитному договорі, кредитор набуває право вимоги з поручителя, а поручитель набуває солідарного з позичальником обов`язку за Кредитним договором і поручитель відповідає перед кредитором в обсязі неповернених (несплачених) позичальником грошових коштів в межах суми 66 000 000,00 грн. усім своїм майном, майновими правами та грошовими коштами, на які може бути накладене стягнення по претензіях кредиторів.
У разі невиконання позичальником зобов`язань по сплаті грошових сум в сумах, в строк та на умовах, передбачених Кредитним договором, поручитель зобов`язується сплатити кредитору грошові кошти в сумі заборгованості боржника, але в межах суми 66 000 000,00 грн. (пункт 6 Договору поруки).
Відповідно до пункту 10 Договору поруки до поручителя, що виконав свої зобов`язання по погашенню заборгованості позичальника, переходить право регресної вимоги до боржника в розмірі сплаченої поручителем суми. Кредитор передає поручителю необхідні документи. Кредитор надає поручителю повідомлення про виконання ним зобов`язань за договором поруки.
У той же час з матеріалів справи вбачається, що 06.12.2016 року між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" було укладено договір відступлення права вимоги № 04У/77/1457/ЮР (Договір відступлення № 1), за умовами якого первісний кредитор (банк) відступає новому кредитору (Товариству з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг"), а новий кредитор приймає право грошової вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за Кредитним договором (№ 04КЛ/77/1457/ЮР від 02.09.2011).
Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.
За умовами пункту 1.2 означеної угоди в силу цього договору до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора в грошових та майнових зобов`язаннях, що виникли із Кредитного договору, в обсязі і на умовах, що існують станом на дату укладення цього договору, починаючи з дня передачі новому кредитору права вимоги, в тому числі право вимоги сплати платежів за Кредитним договором, всі інші права кредитора, передбачені кредитним договором та чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 1.3 цього договору загальна сума прав вимоги за Кредитним договором, що відступається первісним кредитором новому кредитору за цим договором, становить 874 107,55 доларів США, що відповідає 22 838 225,79 грн. за курсом НБУ на дату укладення цього договору (100 доларів США - 2 612.7478 грн.), з яких: заборгованість з неповернення основної суми кредиту - 874 107,55 доларів США, що відповідає 22 838 225,79 грн. за курсом НБУ на дату укладення цього договору.
Право вимоги за Кредитним договором переходить до нового кредитора з моменту повного розрахунку за відступлені права відповідно до порядку та умов пункту 2.1 цього договору, що підтверджується актом приймання-передачі (пункт 1.4 даного договору).
Згідно з умовами пункту 2.1 Договору відступлення № 1 за відступлення вказаного у пункті 1.1 цього договору права вимоги, новий кредитор зобов`язується сплатити первісному кредитору кошти у сумі 170 000,00 грн. без ПДВ (вартість права вимоги)
З матеріалів справи вбачається, що на виконання положень означеного договору 06.12.2016 року між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" було підписано відповідний акт прийому-передачі.
Крім того, 06.12.2016 року між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" було укладено договір відступлення права вимоги за договором застави, за умовами якого, у зв`язку з укладенням Договору про відступлення № 1, первісний кредитор відступив новому кредиторові права за Договором застави, визначені у пункті 1.2 цього договору, а новий кредитор прийняв це відступлення.
Даний договір підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками наведених юридичних осіб.
За умовами пункту 1.2 наведеного правочину новому кредитору відступаються права за Договором застави, відповідно до якого заставодавець передав первісному кредитору в заставу товари в обороті - хутряні вироби в кількості 423 шт., які зазначені в додатку № 1 до Договору застави, та які забезпечують виконання зобов`язань заставодавця за Кредитним договором.
Новий кредитор набуває у повному обсязі права заставодержателя за Договором застави з моменту укладення цього договору (пункт 1.6 означеної угоди).
Також 06.12.2016 року між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" було укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, за умовами якого, у зв`язку з укладенням Договору про відступлення № 1, первісний кредитор відступив новому кредиторові права за Іпотечним договором, визначені у пункті 1.2 цього договору, а новий кредитор прийняв це відступлення.
Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання, а також посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1812.
Відповідно до пункту 1.2 цього договору новому кредитору відступаються права за Договором іпотеки, відповідно до якого іпотекодавець передав первісному кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення ІІІ-го та IV-го поверху в будівлі гуртожитку з нежитловими приміщеннями (в літ. А-5) загальною площею 1 577,5 м2, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Донецьк, вулиця Донецька, будинок 38.
Новий кредитор набуває у повному обсязі права іпотекодержателя за Іпотечним договором з моменту укладення цього договору (пункт 1.6 означеного правочину).
Водночас 06.12.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" було укладено договір про відступлення права вимоги № 2 (Договір відступлення № 2), за умовами якого первісний кредитор (відповідач-1) відступає новому кредитору (відповідачу-2), а новий кредитор приймає право грошової вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за Кредитним договором (№ 04КЛ/77/1457/ЮР від 02.09.2011).
Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками відповідачів та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.
За умовами пункту 1.2 означеного правочину в силу цього договору до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора в грошових та майнових зобов`язаннях, що виникли із Кредитного договору, в обсязі і на умовах, що існують станом на дату укладення цього договору, починаючи з дня передачі новому кредитору права вимоги, в тому числі право вимоги сплати платежів за Кредитним договором, всі інші права кредитора, передбачені кредитним договором та чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 1.3 цього договору загальна сума прав вимоги за Кредитним договором, що відступається первісним кредитором новому кредитору за цим договором, становить 874 107,55 доларів США, що відповідає 22 838 225,79 грн. за курсом НБУ на дату укладення цього договору (100 доларів США - 2 612.7478 грн.), з яких: заборгованість з неповернення основної суми кредиту - 874 107,55 доларів США, що відповідає 22 838 225,79 грн. за курсом НБУ на дату укладення цього договору.
Право вимоги за Кредитним договором переходить до нового кредитора з моменту повного розрахунку за відступлені права відповідно до порядку та умов пункту 2.1 цього Договору, що підтверджується актом приймання-передачі (пункт 1.4 даного договору).
Згідно з умовами пункту 2.1 Договору відступлення № 2 за відступлення вказаного у пункті 1.1 цього Договору права вимоги, новий кредитор зобов`язується сплатити первісному кредитору кошти у сумі 179 127,94 грн. без ПДВ (вартість права вимоги).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання положень означеного договору 06.12.2016 року між відповідачами було підписано відповідний акт прийому-передачі.
Крім того, 06.12.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" було укладено договір про відступлення права вимоги за договором застави, за умовами якого, у зв`язку з укладенням Договору про відступлення № 2, первісний кредитор відступив новому кредиторові права за Договором застави, визначені у пункті 1.2 цього договору, а новий кредитор прийняв це відступлення.
За умовами пункту 1.2 наведеного правочину новому кредитору відступаються права за Договором застави, відповідно до якого заставодавець передав первісному кредитору в заставу товари в обороті - хутряні вироби в кількості 423 шт., які зазначені в додатку № 1 до Договору застави, та які забезпечують виконання зобов`язань заставодавця за Кредитним договором.
Новий кредитор набуває у повному обсязі права заставодержателя за Договором застави з моменту укладення цього договору (пункт 1.6 означеної угоди).
Разом із тим, на підставі рішення Правління Національного банку України від 26.01.2017 № 55-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.01.2017 № 320 "Про запровадження тимчасової адміністрації в AT "Фортуна-банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 21.02.2017 № 89- рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ФОРТУНА-БАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21.02.2017 № 665 "Про початок процедури ліквідації АТ "ФОРТУНА-БАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Як зазначено у позовній заяві, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 521 від 11.03.2019 про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "ФОРТУНА-БАНК", яким уповноваженою особою ФГВФО на здійснення ліквідації АТ "ФОРТУНА-БАНК" призначено Кухарева В.В.
Так, відповідно до зазначеного рішення повноваження ліквідатора АТ "ФОРТУНА-БАНК", визначені Законом "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53, у тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень щодо звернення до пов`язаної з банком особи з вимогою про відшкодування шкоди та звернення з такою вимогою до суду, а також з вимогою до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з цим Законом прирівнюються до вкладів, та повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Кухареву Володимиру Валентиновичу з 14.03.2019 року.
На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 31.01.2019 № 219 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ "ФОРТУНА-БАНК" строком на один рік: з 22.02.2019 до 21.02.2020 включно.
19.06.2019 року наказом ПАТ "ФОРТУНА-БАНК" № 16-3 "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)", визнано нікчемними наступні правочини (за результатом акту засідання комісії з перевірки договорів (інших правочинів) на предмет нікчемності від 18.06.2019 року): Договір відступлення права вимоги № 1, Договір відступлення права вимоги за договором застави від 06.12.2016 (укладений між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг"), Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 06.12.2016 року (укладений між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1812).
Враховуючи нікчемність означених правочинів відповідно до приписів частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Публічне акціонерне товариство "Фортуна-Банк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом у справі № 910/12222/19.
Разом із тим, 28.12.2019 року між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (Новий кредитор) було укладено Договір № ФБ-ПВ-12/19-1 про відступлення права вимоги, згідно з пунктом 1 якого Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), та договорами поруки та договорами іпотеки (іпотечними договорами) та договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - "Основні договори", надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.
Згідно з пунктом 2 Договору за цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору та передбачених Основними договорами, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, одержати, переважно перед іншими кредиторами іпотекодавців/заставодавців, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, у порядку, визначеному Основними договорами, Законом України "Про іпотеку", Законом України "Про заставу", Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Цивільним кодексом України та іншими актами чинного законодавства України, у разі наявності у Банку такого переважного права, задоволення всіх своїх вимог (повернення суми основної заборгованості, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (штраф, пеня), відшкодування збитків, тощо), що випливають з умов Основних договорів, за рахунок майна, вказаного у договорах іпотеки/застави та додатках до цих договорів, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору. Розмір заборгованості за Основними договорами, Права вимоги за якими переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів. Крім того, Права вимоги за Основними договорами переходять до Нового кредитора незалежно від того, чи відбувалося стягнення за цими Основними договорами. Якщо таке стягнення відбувалося, Новий кредитор має право на переведення всіх прав стягувача у виконавчому провадженні. Сторони дійшли згоди, що Права вимоги включають всі права вимоги за вказаними Основними договорами, а також всі похідні вимоги з цих Основних договорів або такі, що випливають з них, в тому числі, але не виключно: вимоги зі стягнення індексу інфляції, трьох відсотків річних та/або збитків, вимоги про застосування наслідків реституції при недійсності правочинів, вимоги з отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна Боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання нікчемними договорів, права, що випливають із судових справ, виконавчих проваджень, в тому числі щодо майна, яке не було реалізоване на торгах та буде передане стягувачу в погашення боргу після укладення цього Договору, мирових угод, договорів з арбітражними керуючими, охоронними організаціями, права участі в колегіальних органах, в тому числі в комітеті кредиторів тощо.
Положеннями пункту 4 Договору передбачено, що сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 5 209 249,44 грн. без ПДВ, надалі за текстом - ціна відступлення, сплачена Новим кредитором Банку до моменту укладення цього Договору на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор, але не пізніше 18 робочих днів з дати складання такого протоколу.
Згідно з платіжним дорученням № 759 від 24.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестохіллс Веста" сплатило Банку 5 771 245,07 грн. за відступлення права вимоги.
Відповідно до реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, Банк передав Новому кредитору права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідо-Інтернешнл" за кредитним договором № 04КЛ/77/1457/ЮР від 02.09.2011. Одночасно з відступленням права вимоги за кредитними договорами Банк відступив Новому кредитору права вимоги за договорами, які є забезпеченням виконання зобов`язань за кредитними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, а саме: за Договором іпотеки від 31.07.2020 за реєстровим № 2386 (іпотекодавець - ТОВ "Мідо-Інтернешнл"), Договором застави № 04ЗТ/77/1457/ЮР від 31.03.2014 (заставодавець - ТОВ "Мідо-Інтернешнл", Договором поруки від 06.10.2015 № 04П/77/1457/ЮР (поручитель - ТОВ "Норкова ферма "Вікінг").
Враховуючи те, що після укладення Договору про відступлення права вимоги за кредитним договором відбулася заміна кредитора - Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" на його правонаступника за договірними зобов`язаннями - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Інвестохіллс Веста", ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2020 року позивача у справі № 910/12222/19 - Банк замінено на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", яке, на думку позивача, є належним кредитором відповідача-2 та третьої особи за вищенаведеними договорами кредиту, застави, іпотеки та поруки, посилалося на нікчемність спірних договорів в силу частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв`язку з чим, з урахуванням заяви про зміну предмета позову № 273/02-1-1 від 23.06.2020, просило суд застосувати наслідки нікчемності правочину - Договору відступлення права вимоги № 04У/77/1457/ЮР від 06.12.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг" шляхом визнання наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" права майнової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" за Договором поруки № 04П/77/1457/ЮР від 06.10.2015 року; застосувати наслідки нікчемності правочину - Договору відступлення права вимоги за договором застави від 06.12.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг", шляхом визнання наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" права майнової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідо-Інтернешнл" за Договором застави № 043Т/77/1457/ЮР від 31.03.2014 року (зі змінами до нього); застосувати наслідки нікчемності правочину - Договору відступлення права вимоги за договором іпотеки від 06.12.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг", що був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1812, шляхом визнання наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" права майнової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідо-Інтернешнл" за Договором іпотеки (зі змінами до нього) від 31.07.2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрованим в реєстрі за № 2386; застосувати наслідки нікчемності правочину - Договору відступлення права вимоги № 2 від 06.12.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" шляхом визнання наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" права майнової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" за Договором поруки № 04П/77/1457/ЮР від 06.10.2015 року; застосувати наслідки нікчемності правочину - Договору відступлення права вимоги за договором застави від 06.12.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" шляхом визнання наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" права майнової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідо-Інтернешнл" за Договором застави № 043Т/77/1457/ЮР від 31.03.2014 року (зі змінами до нього); зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" оригінали всіх договорів, отриманих під час укладення Договору відступлення права вимоги № 04К/77/1457/ЮР від 06.12.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг" та Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк", а саме: оригінал договору іпотеки від 31.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом нотаріального округу Михайленко С.А. від 31.07.2012 за реєстровим № 2386 (з усіма змінами та доповненнями); зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" оригінали всіх договорів, отриманих під час укладення Договору відступлення права вимоги № 2 від 06.12.2016 та Договору відступлення права вимоги за договором застави від 06.12.2016 (укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг"), а саме: оригінал Договору про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 04КЛ/77/1457/ЮР від 02.09.2011 (з усіма змінами та доповненнями); оригінал договору застави № 043Т/77/1457/ЮР від 31.03.2014 (товари в обороті) (з усіма змінами і доповненнями); виписку з позичкового рахунку боржника; виписку з процентного рахунку боржника; копію рішення суду по справі № 905/1783/15; копію постанови про відкриття виконавчого провадження.
Отже, спір у справі безпосередньо стосується дослідження питання нікчемності в силу приписів частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Договору відступлення права вимоги № 1, Договору відступлення права вимоги за договором застави від 06.12.2016 (укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг"), Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 06.12.2016 року (укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" і посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 1812), та застосування наслідків нікчемності наведених договорів, а також договорів, за якими спірні права вимоги були повторно відчужені відповідачем-1 на користь відповідача-2, шляхом визнання наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" прав майнової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідо-Інтернешнл" за наведеним договорами та зобов`язання відповідачів повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" оригінали всіх договорів, отриманих під час укладення цих угод, а також наступних договорів відступлення спірних прав вимоги.
Положеннями статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.
Згідно із частиною 1 статті 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
З огляду на викладені норми вбачається, що підставою виникнення права вимоги виконання відповідного зобов`язання може бути як окремий правочин чи акти цивільного законодавства, так і настання певної події, з якою такий правочин чи акти цивільного законодавства пов`язують виникнення цивільних прав.
Згідно з частинами першою, другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
У даному випадку, як на правову підставу для зобов`язання відповідачів до вчинення заявлених дій та визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" заявлених прав останнім вказується на нікчемність Договору відступлення права вимоги № 1, Договору відступлення права вимоги за договором застави від 06.12.2016 (укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг") та Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 06.12.2016 року (укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. і зареєстрованого в реєстрі за № 1812) в силу приписів Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", наслідки чого зумовлюють повернення переданих документів та відступлених прав в порядку реституції, належним набувачем яких є саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
За системним аналізом статей 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто, мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
При цьому, при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними, адже, правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду, і тому такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий відповідний наказ, здійснено повідомлення, .
За таких обставин, у суду відсутня необхідність надавати правову оцінку діям уповноважених представників Фонду щодо здійснення відповідної перевірки та прийняття вищенаведеного наказу щодо проведення заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів.
Зі змісту вищезазначених положень вбачається, що з метою повернення переданого банком за нікчемним в силу Закону правочином майна, тобто, застосування наслідків нікчемного правочину, банк, як сторона такого правочину, або ж послідуючий набувач відповідних прав, вправі звернутися до суду з відповідним позовом, при вирішення якого на останнього і покладається обов`язок доведення наявності обставин з якими положення Закону передбачають віднесення відповідного правочину до нікчемних.
При цьому, за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц та від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.
У відповідності до частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній як на момент укладення спірних договорів відступлення, так і на момент введення тимчасової адміністрації Банку) протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Положеннями частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у вказаній редакції) встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", яке, на його думку, є належним кредитором відповідача-2 та третьої особи за вищенаведеними договорами кредиту, застави, іпотеки та поруки, посилалося на нікчемність спірних договорів в силу пункту 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", за яким правочин (у тому числі договір) неплатоспроможного банку є нікчемним, у зв`язку зі здійсненням Банком "майже безоплатного" відчуження майна.
На підтвердження вказаних обставин позивач посилався на складений ТОВ "Канзас Ріал Естейт" Звіт про оцінку права вимоги за Кредитним договором № 04КЛ/77/1457/ЮР від 02.09.2011 року, яким встановлено, що ринкова вартість об`єкта оцінки - права вимоги за Кредитним договором, що обліковується на балансі Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк", станом на дату оцінки (06.12.2016 року) складає 5 753 006,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.
Згідно з частинами 1, 2 статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
У той же час, за умовами частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
З матеріалів справи вбачається, що на замовлення відповідача-2 оцінювачем Соломою Оленою Федорівною (рецензент, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, видане ФДМ України та КП «ІКЦ» УТО ЦМК № 687 від 21.12.2013) 18.11.2019 року складено рецензію на Звіт про оцінку права вимоги за Кредитним договором № 04КЛ/77/1457/ЮР від 02.09.2011 року, за результатами якої наведений Звіт визнано таким, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має незначні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки. У зв`язку з наведеним, надана рецензія є негативною.
Враховуючи викладені обставини, а також зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів виправлення недоліків означеного Звіту про оцінку права вимоги за Кредитним договором № 04КЛ/77/1457/ЮР від 02.09.2011 року, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його використання для визначення точного розміру (вартості) спірного права вимоги.
Відтак, посилання позивача на зазначений документ як на підставу позовних вимог визнаються судом необґрунтованими.
У той же час, з огляду на законодавче визначення у нормі статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вказаних у ній підстав саме, як критеріїв для визнання нікчемними договорів (правочинів), то суд вважає, що здійснюючи судовий контроль на предмет нікчемності правочинів за статтею 38 наведеного Закону, належить перевіряти усі критерії, визначені законодавцем відповідно до даної норми.
Аналогічний правовий висновок при застосуванні вказаної норм наведено в постанові Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 911/954/16.
Так, спірні договори відступлення безумовно є операціями з майном банку, оскільки майнові права відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України є складовою частиною загального поняття "майна", як "особливого блага".
Як було зазначено вище, положеннями частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав, зокрема, здійснення банком відчуження чи передачі у користування або придбання (отримання у користування) майна, оплати результатів робіт та/або послуг за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язання здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.
При цьому для застосування пункту 3 частини третьої зазначеної статті необхідним є встановлення обставин відчуження майна банку (майнових прав) за цінами, нижчими (гіршими) від звичайних.
Відповідно до пункту 14.1.71 ПК України звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Згідно з пунктом 14.1.219 ПК України ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.
Ринкова вартість майнових прав (права вимоги) за Кредитним договором у будь-якому випадку повинна бути не меншою, ніж вартість предметів застави, яка вказана у відповідних договорах застави. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 910/21375/16.
Як встановлено судом, 31.03.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мідо-Інтернешнл" був укладений договір застави № 043Т/77/1457/ЮР, за умовами якого, з метою забезпечення належного виконання заставодавцем своїх зобов`язань за договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 04КЛ/77/1457/юр від 02.09.2011 (з усіма додатковими угодами до нього), заставодавець передав у заставу заставодержателю належне йому на праві власності майно - товари в обороті, визначені в додатку № 1 до цього договору.
Заставна (фактична вартість) вартість предмету застави за цим договором (без врахування ПДВ) склала 29 709 645,00 грн.
Крім того, 31.07.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мідо-Інтернешнл" був укладений договір іпотеки (далі - Договір іпотеки), за умовами якого, з урахуванням внесених змін до цього правочину, іпотекодавець (Товариство з обмеженою відповідальністю "Мідо-Інтернешнл") з метою забезпечення виконання Кредитного договору передає, а іпотекодержатель (Публічне акціонерне товариство "Фортуна-Банк") приймає в іпотеку належне іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно - предмет іпотеки, а саме: нежитлове приміщення ІІІ-го та IV-го поверху в будівлі гуртожитку з нежитловими приміщеннями (в літ. А-5) загальною площею 1 577,5 м2, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Донецьк, вулиця Донецька, будинок 38.
Згідно з умовами наведеного Договору вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить 37 860 000,00 грн.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідно до умов означених договорів іпотеки та застави (не враховуючи поруку відповідача-2) загальна вартість рухомого та нерухомого майна, яким було забезпечено виконання третьою особою перед Банком своїх зобов`язань за договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 04КЛ/77/1457/ЮР від 02.09.2011, складала більше 67 мільйонів гривень.
Слід зазначити, що у Звіті про оцінку права вимоги за Кредитним договором № 04КЛ/77/1457/ЮР від 02.09.2011 року не було надано ґрунтовної оцінки вартості наведеного активу Банку з урахуванням, зокрема, вартості заставного майна - товарів в обороті, а саме хутряних виробів в кількості 423 шт. загальною вартістю більше 29 мільйонів гривень, фактична вартість яких не змінюється в залежності від їх місцезнаходження (на відміну від іпотечного майна), оскільки такий предмет застави може бути вільно переміщений без зміни його цільового призначення та без втрати товарної вартості.
Водночас, як встановлено судом, за умовами укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" договору відступлення права вимоги від 06.12.2016 року № 04У/77/1457/ЮР первісний кредитор (банк) відступив новому кредитору (Товариству з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг") право грошової вимоги за Кредитним договором на суму 874 107,55 доларів США, що відповідає 22 838 225,79 грн. за курсом НБУ на дату укладення цього договору, яке фактично було забезпечене Договором застави (вартість предмету застави - 29 709 645,00 грн.) та Договором іпотеки (вартість предмета іпотеки за згодою сторін - 37 860 000,00 грн.) лише за 170 000,00 грн. без ПДВ.
Разом із тим, будь-яких положень щодо оплатності укладених 06.12.2016 року між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" договорів відступлення права вимоги за договором застави та іпотеки, такі правочини не містять.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що Банком відчужено спірне майно (право вимоги) за ціною, значно нижчою від звичайних ринкових цін, а відтак матеріалами справи належним чином підтверджується відповідність спірних Договорів відступлення визначеному законодавцем в положенні пункту 3 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" критерію нікчемності укладених банком правочинів.
За таких обставин існують визначені законодавством підстави для визнання Договору відступлення права вимоги № 1, Договору відступлення права вимоги за договором застави від 06.12.2016 (укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг") та Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 06.12.2016 року (укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. і зареєстрованого в реєстрі за № 1812), нікчемними.
Аналогічні висновки поширюються на договори відступлення, які були укладені між відповідачами на підставі нікчемних Договору відступлення права вимоги № 1, Договору відступлення права вимоги за договором застави від 06.12.2016 (укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг") та Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 06.12.2016 року (укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. і зареєстрованого в реєстрі за № 1812).
Суд також зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт сплати відповідачем-2 на користь Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" грошових коштів у розмірі 66 000 000,00 грн. за Договором поруки від 06.10.2015 року № 04П/77/1457/ЮР до моменту укладення спірних договорів відступлення, про що свідчать відповідні платіжні документи, а також лист-повідомлення самого Банку від 10.08.2016 року.
Проте наведений факт не спростовує висновків суду щодо нікчемності спірних договорів, а підтверджує лише факт переходу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" прав кредитора третьої особи у відповідній частині зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідо-Інтернешнл" перед Банком.
У той же час вищенаведені обставини свідчать про необґрунтованість вимог позивача в частині застосування наслідків нікчемності правочину - Договору відступлення права вимоги № 04У/77/1457/ЮР від 06.12.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг" шляхом визнання наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" права майнової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" за Договором поруки № 04П/77/1457/ЮР від 06.10.2015 року, а також застосування наслідків нікчемності правочину - Договору відступлення права вимоги № 2 від 06.12.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" шляхом визнання наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" права майнової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" за Договором поруки № 04П/77/1457/ЮР від 06.10.2015 року.
Факт подальшого відступлення спірних прав вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" на користь відповідача-2, а також оплата останнім таких прав не нівелює встановлених судом обставин нікчемності спірних договорів в силу наявності визначеного пунктом 3 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" критерію для цього на момент їх вчинення.
За змістом статей 215, 216 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.
Водночас, оцінюючи наявність правових підстав для застосування обраного Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" способу захисту своїх порушених прав і інтересів суду слід враховувати, чи призведене такий захист до реального поновлення порушеного права заявника, чи є такі способи ефективними в розрізі захисту прав та інтересів, про які зазначається позивачем при подачі позову.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Так, позивач просив зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" оригінали всіх договорів, отриманих під час укладення Договору відступлення права вимоги № 04К/77/1457/ЮР від 06.12.2016, Договору відступлення права вимоги № 2 від 06.12.2016 та Договору відступлення права вимоги за договором застави від 06.12.2016, а також визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" кредитором/заставодержателем/іпотекодержателем за договорами забезпечення виконання Кредитного договору, права вимоги за яким (забезпечення якого) були предметом відчуження згідно Договорів відступлення.
Визначаючи правильність (ефективність) обраного позивачем способу захисту суд виходить із наступного.
Водночас як за законом, так і за умовами договорів застави/іпотеки реалізація права заставодержателя/іпотекодержателя відбувається шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, в той час як заявлена позивачем вимога про визнання за ним прав вимоги (визнання його заставодержателем/іпотекодержателем) є фактично вимогою про встановлення факту, який має юридичне значення, тому такий факт може встановлюватись господарським судом лише при існуванні і розгляді спору, який виник між особами про відповідне право.
У даному випадку, спір не стосується реалізації прав заставодержателя/іпотекодержателя за договорами забезпечення виконання Кредитного договору, права вимоги за яким (забезпечення якого) були предметом відчуження згідно договорів відступлення, а тому обраний позивачем в такій частині спосіб захисту своїх інтересів, навіть за наявності факту заперечень відповідачами набуття останнім таких прав, не є ефективним.
Аналогічні обставини стосуються і вимоги про зобов`язання передати оригінали документів.
Крім того, за умовами пункту 5 укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" договору про відступлення права вимоги № ФБ-ПВ-12/19-1 від 28.12.2019 наявні у Банку документи, що підтверджують права вимоги до боржників, а також реєстр прав вимог у електронному вигляді передаються Банком новому кредитору за відповідним актом не пізніше 14 робочих днів із дати укладення цього договору.
У той же час доказів неможливості реалізації права на задоволення своїх вимог шляхом ініціювання спору про стягнення заборгованості/звернення стягнення на предмети застави (іпотеки) в силу відсутності оригіналів відповідних документів позивачем надано не було.
Суд також звертає увагу позивача на те, що наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину, тому на особу, яка не брала участі в правочині, не може бути покладено обов`язок повернення майна за цим правочином. У зв`язку з цим не підлягають задоволенню позови власників (володільців) майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження майна, які були вчинені після правочину, визнаного недійсним.
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
При цьому, суд зазначає, що інші доводи учасників справи не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору компенсації не підлягають та залишаються за особою, що їх сплатила.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
4. Відповідно до підпункту 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 21.12.2020 року.
Суддя В.С. Ломака
