ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/461/18

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Головея В.М., Разюк Г.П.

секретар судового засідання: Федорончук Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Шиманський В.М., ордер АВ №1007996 від 02.11.2020;

від відповідача - Кравченко О.Г., ордер ВН №1016827 від 06.11.2020.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх Органік"

на рішення Господарського суду Херсонської області від „25" червня 2020р., повний текст якого складено та підписано „06" липня 2020р.

у справі № 923/461/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх Органік"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Україна" (змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІСЕСТЕЙН»)

про зміну умов зобов`язання та стягнення 696 234 грн. 00 коп. штрафу,

головуючий суддя - Гридасов Ю.В.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Херсонської області

В судовому засіданні 17.12.2020 року згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Успіх Органік" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Україна" (змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІСЕСТЕЙН») в якому просило змінити умови зобов`язання за Договором купівлі-продажу №231017, укладеним 23.10.2017 року між ТОВ Агрофірма "Україна" та ТОВ «Успіх Органік», шляхом пропорційного зменшення загальної вартості товару на 1 062 138 грн., до 2 419 032 грн. та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх Органік" 696 234 грн. штрафу за порушення умов зобов`язання щодо якості товарів.

Позивач в обґрунтування позову зазначив, що відповідно до п.2.1 та п.3 Договору купівлі-продажу №231017, накладної 778 від 26.10.2017 ТОВ Агрофірма "Україна" відпущено, а ТОВ "Успіх Органік" одержано пшеницю у кількості 508,200 тон, по ціні 6 850 грн за 1 тонну, на загальну суму 3 481 170 грн.

Однак, оскільки міжнародним акредитованим сертифікаційним органом з органічного виробництва Bio.inspecta AG Швейцарія/Switzerland було відмовлено у видачі експертного (транзакційного) сертифікату на партію пшениці №АК-WSO-005/17, закуплену згідно накладної №778 від 26.10.2017 у ТОВ Агрофірма "Україна", то такий товар (пшениця) не є органічним, тобто не відповідає вимогам щодо якості, що в свою чергу є обов`язковою істотною умовою Договору купівлі-продажу №231017, уколеного 23.10.2017 між ТОВ Агрофірма "Україна" та ТОВ «Успіх Органік». Як наслідок, ТОВ «Успіх Органік» вправі вимагати зміни умов зобов`язання, шляхом пропорційного зменшення ціни, тобто вправі оплатити товар за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, на підставі п.1 ч.1 ст. 678 ЦК України та ч.7 ст. 268 ГК України.

Позивач також зазначив, що за п.5 Договору Покупець оплачує продавцю 50% вартості партії товару після завантаження товару. Покупець сплачує решту 50% вартості партії товару після отримання транзакційного сертифікату, виданого Bio.inspecta AG, а також всіх супровідних документів, що вказані у п.п. 4.3,4.4 Договору. Згідно інформації Аграрної біржі - єдиної державної товарної біржі в Україні, створеної Кабінетом Міністрів України, у період з 23.10.2017 (дата укладення договору №231017 між ТОВ Агрофірма "Україна" та ТОВ «Успіх Органік») до 30.10.2017 ціна 1 тонни пшениці 6 класу становила 4 760 грн. Відповідно до цього, при поданні позовної заяви позивач вважає за можливе вимагати пропорційного зменшення ціни договору на 1 062 138 грн. (6 850 грн. - 4 760 грн.) * 508,200 тон.

Крім цього, посилаючись на ч.7 ст. 269 та ч.2 ст. 231 ГК України позивач зазначив, що оскільки міжнародним акредитованим сертифікаційним органом з органічного виробництва Bio.inspecta AG Швейцарія/Switzerland було відмовлено у видачі експортного (транзакційного) сертифікату на усю партію пшениці №АК- WSO-005/17, закуплену згідно накладної №778 від 26.10.2017 у ТОВ Агрофірма "Україна", чим підтверджується невідповідність усієї партії товару вимогам щодо якості (не органічність), то 20-ти відсотковий розмір штрафу розраховується від ціни поставленої продукції і становить 696 234 грн. (20% від 3 481 170 грн.), який підлягає стягненню з відповідача.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.06.2018 року, після усунення недоліків позовної заяви позивачем, судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 923/461/18.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 24.07.2018 року по справі №923/461/18 було призначено товарознавчу експертизу, доручивши її проведення експертам Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 13.08.2018 року відмовлено у забезпеченні позову, за заявою позивача від 08.08.2018 р.

28.12.2019 року до суду надійшов висновок судово-товарознавчої експертизи № 18-550 від 26.12.2019 року.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 25 червня 2020 (суддя Гридасов Ю.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд визнав, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду не були порушені відповідачем, тому заявлені вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Успіх Органік» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати повністю рішення Господарського суду Херсонської області від 25.06.2020 року у справі №923/461/18 та прийняти нове судове рішення про задоволення позову.

Апелянт зазначає, що Господарський суд Херсонської області використав у рішенні оцінку фактів, яку надав Господарський суд Вінницької області при розгляді іншої справи.

Так, безпосереднім предметом спору, який розглядався Господарським судом Вінницької області у справі №902/256/18 є спір щодо якості товару та правовідносини між ТОВ «Успіх Органік» та ТОВ «Агрі-Ком». Відносини між ТОВ Агрофірма «Україна» та ТОВ «Успіх Органік» не є предметом судового дослідження у справі №902/256/18.

Оскільки Господарським судом Херсонської області безпосередньо розглядався спір між ТОВ Агрофірма «Україна» та ТОВ «Успіх Органік», то суд, на підставі ч.7 ст. 75 ГПК України мав би надати свою оцінку фактам саме під час розгляду цієї справи.

Також скаржник зазначає, що суд не прийняв до уваги посилання позивача щодо дійсності договору за наявності відбитку оригіналу печатки відповідача. Суд вирішив, що оскільки директор відповідача не підписував договір купівлі-продажу №231017 від 23.10.2017, і при цьому не встановлено особу, яка підписала цей договір від імені відповідача, тому неможливо встановити обсяг її повноважень.

Проте, на думку скаржника, поза увагою суду залишився той факт, що експертиза фактично проведена тільки щодо питання «Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 на договорі купівлі-продажу №231017 від 23.10.2017, укладеному між ТОВ Агрофірма «Україна» та ТОВ «Успіх Органік» безпосередньо ОСОБА_1 чи іншою особою?». Питання, які стосувались відбитку печатки ТОВ Агрофірма «Україна», судовим експертом вирішені не були в зв`язку із неоплатою вартості дослідження. Таким чином, на думку скаржника, можна стверджувати, що відбиток печатки на договорі №231017 від 23.10.2017є справжнім відбитком печатки ТОВ Агрофірма «Україна». Проте, суд, враховуючи висновок експертизи щодо підпису директора відповідача, робить висновки, що не відповідають ні обставинам справи, ні правовим позиціям Верховного Суду.

Крім того, скаржник зазначає, що на договорі №231017 міститься відбиток печатки ТОВ Агрофірма «Україна», отже договір є дійсним і його положення суд повинен був застосувати при вирішенні спору. На виконання договору сторонами вчинено ряд юридично значимих дій: здійснено поставку товару за видатковими та товарно-транспортними накладними, оплачено вартість товару. Тобто, відповідач своїми діями схвалив укладений правочин, в судовому порядку договір недійсним не визнав, не звертався із вимогами про повернення товару, як безпідставно поставленого та не повертав кошти, як помилкового зараховані.

Однак, скаржник звертає увагу, що суд, всупереч наведеному вказав, що дії відповідача щодо поставки пшениці відповідно до накладної №778 твід 26.10.2017 та товарно-транспортних накладних №20,21 22,23,24,25,26,27,28,29,30,31,32,33,334, складених у період 25-26 жовтня 2017 не можуть свідчити про подальше схвалення ТОВ Агрофірма «Україна» зазначеного договору, оскільки у тексті згаданих документів відсутнє посилання на відповідний Договір.

Також, апелянт зазначає, що твердження про те, що між позивачем та відповідачем не було домовленості щодо поставки органічної пшениці спростовується матеріалами справи, проте господарський суд наведеного не врахував та дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, а тому неправильно застосував норми матеріального права.

Крім того, скаржник зазначив, що відхилення експертного висновку тільки на підставі того, що він базується на умовах договору від 23.10.2017 є невмотивованим, а отже, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 у справі №923/461/18 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ ОРГАНІК" про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "УСПІХ ОРГАНІК" строк на апеляційне оскарження; зупинено дію рішення Господарського суду Херсонської області від 25.06.2020 року у справі № 923/461/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ ОРГАНІК" на рішення Господарського суду Херсонської області від „25" червня 2020р. у справі № 923/461/18; призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ ОРГАНІК" на 12 листопада 2020 року об 11:30 год.

23.09.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ ОРГАНІК" надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому останній просить провести судове засідання в режимі відеоконференції, а забезпечення судового засідання доручити Львівському апеляційному суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ ОРГАНІК" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції. Призначено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ ОРГАНІК" на рішення Господарського суду Херсонської області від „25" червня 2020р., до розгляду в режимі відеоконференції на 12 листопада 2020 року об 11:30 год. та доручено Львівському апеляційному суду забезпечити проведення судового засідання у справі №923/461/18 в режимі відеоконференції в приміщенні Львівського апеляційного суду.

04.11.2020 року до суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ ОРГАНІК" - Шиманського В.М., в якому заявник просить надати йому (електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 телефон НОМЕР_1 ) можливість участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв`язку "EasyCon".

06.11.2020 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Крім того, до відзиву на апеляційну скаргу, відповідачем долучено Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до даних якої, відповідачем змінено назву з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Україна» на Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІСЕСТЕЙН».

З 26.10.2020 року головуючий суддя Колоколов С.І. був тимчасово непрацездатний. У зв`язку з вищенаведеним, судове засідання, призначене на 12.11.2020р. не відбулось.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ ОРГАНІК" про проведення судового засідання у справі №923/461/18 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; повідомлено учасників справи про те, що розгляд апеляційної скарги у справі №923/461/18 відбудеться в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon" 17 грудня 2020 року о 11:30 год.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції 17.12.2020р. представник скаржника просив задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на неї, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

Як установлено господарським судом, позивач звертаючись до господарського суду з позовом до відповідача посилається на те, що 23.10.2017 року між ТОВ Агрофірма «Україна» (Продавець) та ТОВ «Успіх Органік» (Покупець) було укладено Договір №231017 купівлі-продажу, відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов`язується відвантажити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити пшеницю органічну (UA-BIO-161) 5 клас, українського походження, урожаю 2017 року, насипом (Товар) на умовах, передбаченим цим Договором.

На підтвердження цієї обставини позивачем надано копію Договору №231017 купівлі-продажу, укладеного 23.10.2017 між ТОВ Агрофірма «Україна» (Продавець) та ТОВ «Успіх Органік» (Покупець) (а.с.17-19 т.1).

Згідно з п.2.1 Договору від 23.10.2017 кількість (вага) Товару складає 500,000 тон +/- 10% за вибором продавця.

Відповідно до п. 2.4 Договору якість Товару, що постачається, повинна відповідати ДСТУ України і вимогам стандартів ЄС до сільськогосподарської біо-продукції №№834/2007 та 1235/2008.

За п.3 Договору вартість одиниці товару складає 6 850 грн, в тому числі ПДВ. Загальна вартість Товару складає 3 425 000 +/- 10% гривень, в тому числі ПДВ.

Згідно п.п. 4.1 та 4.2 Договору Продавець здійснює поставку всієї кількості Товару на умовах СРТ (Бериславський елеватор, вул. 1-го Травня, 300, м. Берислав, Херсонська область). Поставка Товару виконується партіями автомобільним транспортом, кожен автомобіль або автопоїзд вважається партією Товару.

Відповідно до п.4.4 Договору Продавець надає Покупцю оригінали усіх документів, що необхідні для оформлення сертифікату EUR.1, а саме належним чином оформлені наступні документи:

- посвідчення про якість продукції;

- виписка з ЄДРПОУ;

- фітосанітарний сертифікат;

- договори поставки товару;

- довідка №4-сг про наявність посівних площ сільськогосподарських культур у підприємства постачальника.

За п. 5 Договору Покупець оплачує продавцю 50% вартості партії тТовару після завантаження Товару. Покупець сплачує решту 50% вартості партії Товару після отримання транзакційного сертифікату, виданого bio.inspecta AG, а також всіх супровідних документів, що вказані у пп. 4.3,4.4 Договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору продавець гарантує ідентичність, якість та належне зберігання оплаченого Покупцем Товару у своїх складських приміщеннях до моменту навантаження на автотранспорт Покупця.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у випадку суперечностей щодо якості Товару, продавець має право відправити контрольний зразок Товару до Європейської акредитованої лабораторії для аналізу якісних показників, які стали предметом суперечностей.

Відповідно до накладної №778 від 26.10.2017 року ТОВ Агрофірма «Україна» поставило на користь ТОВ "УСПІХ ОРГАНІК" пшеницю органічну UA- BIO-161 у кількості 508,200 тон, по ціні 6 850 грн. за 1 тонну, на загальну суму 3 481 170 гривень, позивачем було оплачено 50% від зазначеної вартості.

Перевезення Товару від вантажовідправника - ТОВ Агрофірма «Україна» до вантажоодержувача - ТОВ «Успіх Органік» відбувалось на підставі товарно-транспортних накладних № 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34 в період 25-26 жовтня 2017 року, відповідно до ТТН найменуванням вантажу зазначено пшениця UA-BIO-161, вантаж наданий для перевезення насипом.

У подальшому, відповідно до видаткової накладної № 38 від 26.10.2017 року ТОВ «Успіх Органік» передав, а Покупець - ТОВ «Агрі-Ком» прийняв Товар - пшеницю органічну UA- BIO-161 в кількості 508,200 тон на загальну вартість 3 664 119,97 грн., вказана видаткова накладна № 38 від 26.10.2017 року та акт прийому-передачі від 26.10.2017 року складені ТОВ «Успіх Органік» та ТОВ «Агрі-Ком» на підставі Договору купівлі-продажу № АК-УО-007/17 від 10.10.2017 року;

06.11.2017 року на підставі фактур № АК-123 та АК-124, як стверджує позивач цей же Товар, від ТОВ «Агрі-Ком» було передано, a ICE COM Handelges.m.b.H. (Відень, Австрія) було прийнято, згідно Контракту № АК-311215 від 31.12.2015 року, укладеного між ТОВ «Агрі-Ком» (Продавець) та ICE СОМ Handelges.m.b.H. (Відень, Австрія) (Покупець) (Специфікації № AK-WSO-005-091017 від 03.10.2017 року до Контракту № АК-311215 від 31.12.2015 року).

Позивач стверджує, що відповідно до листа відповідача від 07.11.2017 р. № 202 ТОВ «Агрофірма «Україна» уповноважила пана Вольфрама Рейхарта (співзасновника ТОВ «Агрі-Ком») представляти їхні інтереси перед Bio.inspecta AG.

ТОВ «Агрі Ком» звернулось до Bio.inspecta AG із заявою про видачу сертифікату перевірки від 06.11.2017 року щодо органічної пшениці урожаю 2017 р., виробником якої є АФ «Україна», яка відвантажується насипом;

16.11.2017 року bio.inspecta AG оформлено лист для ТОВ «Агрі-Ком» про відмову видати Сертифікат перевірки партії AK-WSO-005/17, оскільки, на думку позивача, пшениця, придбана згідно з рахунком-фактурою № 778 від 26.10.2017 року у ТОВ Агрофірма «Україна», не може бути сертифікована як органічна продукція, у зв`язку з недотриманням постачальником (відповідачем) вимог стандартів ЄС до сільськогосподарської біо-продукції № 834/2007 та 1235/2008 в частині якості ґрунтів.

Оскільки міжнародно акредитованим сертифікаційним органом з органічного виробництва Bio.inspecta AG Швейцарія/ Switzerland було відмовлено у видачі експортного (транзакційного) сертифікату на усю партію пшениці № AK-WSO-005/17, закуплену позивачем згідно накладної № 778 від 26.10.2017 року у ТОВ Агрофірма «Україна» (відповідача), чим підтверджується невідповідність усієї партії Товару вимогам щодо якості (не органічність), за розрахунком позивача, 20-ти відсотковий розмір штрафу становить 696 234 гривні (20% від 3 481 170 гривень);

Крім того, позивач просив суд змінити умови зобов`язання за договором купівлі-продажу № 231017, укладеним 23.10.2017 року між ТОВ Агрофірма «Україна» та ТОВ «Успіх Органік», шляхом пропорційного зменшення загальної вартості Товару на 1 062 138 гривень, до 2 419 032 гривні.

В свою чергу, відповідач, заперечуючи проти позову, пояснює, що твердження позивача про домовленість між ТОВ «Успіх Органік» та ТОВ «Агрофірма Україна» про поставку у власність ТОВ «Успіх Органік» пшениці органічної (UA-BIO-161) 5 класу на підставі договору №231017, укладеного 23.10.2017р., на думку відповідача, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки договір № 231017, на який посилається позивач, не було підписано уповноваженим представником ТОВ «Агрофірма Україна», а підпис від імені директора ОСОБА_1, уповноваженого діяти від імені ТОВ «Агрофірма Україна», вчинений не ним, а іншою особою.

У жовтні 2017 року між ТОВ "Агрофірма "Україна" та ТОВ "Успіх Органік" було досягнуто домовленостей стосовно купівлі-продажу пшениці органічної, урожаю 2017 року у кількості 500 тон +/- 5 % за вибором продавця, проте, як стверджує відповідач, домовленостей стосовно необхідності отримання транзакційного сертифікату між сторонами не існувало.

На виконання досягнутих домовленостей 26.10.2017 року ТОВ «Агрофірма Україна» було здійснено поставку пшениці у кількості 508,200 тон на загальну суму 3481170,00 грн., а ТОВ «Успіх Органік» було прийнято у власність та частково оплачено Товар, який відповідав вимогам досягнутих між сторонами домовленостей, жодних претензій щодо якісних та кількісних показників Товару чи некомплектності товару, під час завантаження і після завантаження позивачем заявлено не було.

Відповідач стверджує, що між сторонами були відсутні домовленості про відповідність якості товару вимогам стандартів ЄС до сільськогосподарської біопродукції № 834/2007 та 1235/2008.

Також, як зазначає відповідач, між сторонами були відсутні домовленості стосовно необхідності отримання транзакційного сертифікату на товар, а також стосовно зниження ціни товару в разі його невідповідності вимогам стандартів ЄС до сільськогосподарської біопродукції № 834/2007 та 1235/2008;

Як стверджує відповідач, між сторонами були відсутні домовленості стосовно оплати вартості товару після отримання транзакційного сертифікату bio.inspecta AG.

ТОВ «Агрофірма Україна» не є учасником господарських правовідносин позивача та ТОВ «Агрі-Ком», домовленостей про закупівлю пшениці для подальшого продажу ТОВ «Агрі - Ком» між сторонами не існувало, ТОВ «Агрі Ком» не отримувало Товар від ТОВ «Агрофірма Україна».

На думку відповідача, матеріалами справи не підтверджено, що предметом дослідження сертифікаційного органу Bio.inspecta AG Швейцарія/Switzeland була саме пшениця, поставлена ТОВ «Агрофірма Україна».

Як стверджує відповідач, товар, поставлений ТОВ Успіх Органік», був змішаний з іншим товаром, поставленим іншими постачальниками, оскільки ТОВ "Агрі-Ком" в розрахунку до претензії, направленої ТОВ «Успіх Органік» зазначалося, що товар, поставлений ТОВ «Успіх Органік» був змішаний з іншим товаром, поставленим іншими постачальниками.

На думку відповідача, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження ціни невідповідного товару.

Колегія суддів погоджується із висновком господарського суду про відсутність підстав для задоволення цього позову з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 та ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Стаття 15 Цивільного кодексу України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Як вбачається з матеріалів справи, а також вірно встановлено господарським судом, відповідно до накладної №778 від 26.10.2017 року ТОВ Агрофірма «Україна» відпущено, а ТОВ «Успіх Органік» одержано пшеницю органічну UA-BIO-161 у кількості 508,200 тон на загальну суму 3 481 170 гривень, без зауважень щодо її якості та комплектності.

Перевезення Товару (пшениця UA-BIO-161, насипом) від вантажовідправника - ТОВ Агрофірма «Україна» до вантажоодержувача - ТОВ «Успіх Органік» відбувалось відповідно до товарно-транспортних накладних № 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, складених у період з 25 по 26 жовтня 2017 року.

Таким чином, як вірно встановлено господарським судом, між позивачем та відповідачем у простій письмовій формі укладено договір купівлі-продажу пшениці органічної UA-BIO-161 у кількості 508,200 тон на загальну суму 3 481 170 гривень.

У подальшому, відповідно до видаткової накладної № 38 від 26.10.2017 року ТОВ «Успіх Органік» передав, а ТОВ «Агрі-Ком» прийняв Товар - пшеницю органічну UA- BIO-161 у кількості 508,200 тон, загальною вартістю 3 664 119,97 грн.

Актом прийому-передачі від 26.10.2017 року підтверджено передачу від ТОВ «Успіх Органік» та прийняття ТОВ «Агрі-Ком» пшениці органічної UA-BIO-161 в кількості 508,200 тон. Покупець прийняв Товар по якісних і кількісних показниках, який знаходиться: Бериславський елеватор, вул. 1-го Травня, 300, м. Берислав, Херсонська область.

Вказана видаткова накладна №38 від 26.10.2017 року та акт прийому-передачі від 26.10.2017 року складені ТОВ «Успіх Органік» та ТОВ «Агрі-Ком» на підставі Договору купівлі-продажу №АК-УО-007/17 від 10.10.2017 року, відповідно умов якого до якого Продавець зобов`язався відвантажити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити пшеницю органічну 5 клас, українського походження, урожаю 2017 року, насипом (Товар) на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до умов п. 2.1 Договору купівлі-продажу № АК-УО-007/17 від 10.10.2017 року кількість (вага) Товару складає 500 тон +/- 5 % за вибором Продавця.

Відповідно до умов п. 2.4 Договору купівлі-продажу № АК-УО-007/17 від 10.10.2017 року якість Товару, що постачається, повинна відповідати ДСТУ України у вимогам стандартів ЄС до сільськогосподарської біо-продукції №№ 834/2007 та 1235/2008.

06.11.2017 року на підставі фактур № АК-123 та АК-124 цей же Товар від ТОВ «Агрі-Ком» було передано, a ICE COM Handelges.m.b.H. (Відень, Австрія) було прийнято, згідно Контракту № АК-311215 від 31.12.2015 року, укладеного між ТОВ «Агрі-Ком» (Продавець) та ICE СОМ Handelges.m.b.H. (Відень, Австрія) (Покупець) та Специфікації № AK-WSO-005-091017 від 03.10.2017 року до Контракту № АК-311215 від 31.12.2015 року.

Відповідно до специфікації, Товаром значиться пшениця органічна продовольча, українського походження, врожаю 2017 року, насипом. Кількість Товару складає 500+/-10% тон, загальна вартість 120 000 Євро. Якість Товару має відповідати державним стандартам країни-виробника сільськогосподарської продукції та вимогам стандартів ЄС до сільськогосподарської біо-продукції № 834/2007 та 1235/2008.

16.11.2017 року Bio.inspecta AG, яка включена до офіційного Переліку міжнародно акредитованих сертифікаційних органів з органічного виробництва, затвердженого Комісією Європейського Союзу постановою ЄС № 1235/20081 від 08.12.2008, оформлено лист на адресу ТОВ «Агрі-Ком» про відмову видати Сертифікат перевірки партії AK-WSO-005/17.

У зазначеному листі Bio.inspecta AG зазначено наступне: «Звертаємось до Вас з приводу Вашої заяви про видачу Сертифікату перевірки (СОІ) партії пшениці № AK-WSO-005/17 від ТОВ «Агрі-Ком» для ICE COM Handelges.m.b.H. згідно з рахунками-фактурами № АК-123 та АК-124 від 06.11.2017 року. Із прикрістю повідомляємо Вас про те, що на підставі наявних нині фактів пшениця, придбана згідно з рахунком-фактурою №778 від 26.10.2017 року у ТОВ Агрофірма «Україна», не може бути сертифікована як органічна продукція, а тому Сертифікат перевірки для партії № АК - WSO-005/17 не може бути виданий».

На виконання судового доручення у справі Bio.inspecta AG (Ackerstrasse, CH-5070, Frick, Швейцарія) надано відповідь щодо причин відмови у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрі-Ком» Сертифікату перевірки партії пшениці № AK-WSO-005/17, закупленої у Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Україна».

Листом Bio.inspecta AG від 10.12.2018 року, було надано наступні пояснення:

07.11.2017 року на адресу ТОВ Агрофірма «Україна» було надіслано Рішення щодо сертифікації - підозра про продаж неорганічної пшениці як органічної на території України;

16.11.2017 року на адресу ТОВ «Агрі-Ком» було надіслано відмову у видачі Сертифікату перевірки для пшениці партії AK-WSO-005/17 від ТОВ Агрофірма «Україна»;

13.12.2017 року на адресу ТОВ Агрофірма «Україна» було надіслано Рішення щодо сертифікації - продана пшениця перехідної якості з кодом UA-BIO-161;

08.02.2018 року на адресу ТОВ «Успіх Органік» було надіслано лист щодо позапланової інспекційної перевірки 09.11.2017 року у зв`язку з рішенням щодо сертифікації.

Відповідно до висновку експерта № 18-550 судово-товарознавчої експертизи по справі № 923/461/18 від 26.12.19 (а/с 188-200, т.1) ринкова вартість 1 тонни пшениці неорганічної, 5 клас, українського походження, урожаю 2017 року, насипом, на умовах СРТ (м. Берислав Херсонська область) згідно з офіційними правилами Інкдгермс 2010, станом на 26.10.2017 року, в обсязі наданих матеріалів, могла складати 4795,00 грн. з ПДВ. Крім того, судовим експертом зазначено, що оскільки дослідження проводиться з розривом у часі з моменту укладання Договору купівлі-продажу № 231017 від 23.10.2017 року та проведенням дослідження, визначити експертним шляхом дійсні ринкові ціни на зазначену сільськогосподарську продукцію не вбачається за можливе, у зв`язку з нестабільною ситуацією на валютному ринку країни, недостатньою кількістю пропозицій тощо.

23.11.2017 року ТОВ «Агрі-Ком» на адресу позивача ТОВ «Успіх Органік» було скеровано претензію № 1 щодо відшкодування матеріальних збитків, завданих поставкою товару неналежної якості.

Відповідно до претензії, листом Bio.inspecta AG ТОВ «Агрі-Ком» було відмовлено у сертифікації поставленого Товару, оскільки Товар за своїми характеристиками не відповідає вимогам ЄС. Отже, Продавцем було порушено положення укладеного договору, а саме поставлено неякісний товар. Відповідно до вищезазначеного неналежним виконанням Продавцем умов даного Договору Покупцю було завдано матеріальних збитків у розмірі 804760 гривень, які підлягають відшкодуванню Продавцем у повному обсязі.

22.12.2017 року позивачем - ТОВ «Успіх Органік» на адресу відповідача - ТОВ «Агрофірма «Україна» було скеровано претензію щодо відшкодування матеріальних збитків, завданих поставкою товару неналежної якості.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 04.02.20 у справі № 902/256/18 за позовом ТОВ «Агрі-Ком» до ТОВ «Успіх Органік», за участю ТОВ «Агрофірма «Україна» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, про зміну умов зобов`язання, шляхом пропорційного зменшення ціни та стягнення штрафу за порушення умов зобов`язання щодо якості товару в розмірі 732823грн.99коп., позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 732823грн.99коп., у задоволенні іншої частини позову відмовлено (а/с 50 - 59, т. 2). У вказаному рішенні (а/с57, т.2) суд, зокрема зазначив, що «... за результатами проведеного у справі експертного почеркознавчого дослідження було встановлено, що підпис від імені директора ТОВ «Агрофірма «Україна» ОСОБА_1 на договорі купівлі-продажу № 231017 від 23.10.2017 р., укладеному між ТОВ «Агрофірма «Україна» та ТОВ «Успіх Органік», виконаний не безпосередньо ОСОБА_1 . Вказане дає підстави для висновку про відсутність волевиявлення з боку ТОВ «Агрофірма «Україна» на поставку пшениці саме такої якості, яку відповідач мав намір продати позивачу.

Відтак визнає непідтвердженим посилання позивача і відповідача на те, що в останнього існувало договірне зобов`язання з третьою особою - ТОВ «Агрофірма «Україна», з якого випливає обов`язок ТОВ «Агрофірма «Україна» поставити відповідачу партію пшениці органічної (UA-BIO-161) 5 класу.

Тому суд критично оцінює доводи сторін, що придбана у ТОВ «Агрофірма «Україна» повинна була бути такої ж самої якості, якої відповідач мав продати позивачу, і що саме цю пшеницю позивач згодом продав іноземному контрагенту.»

Зазначений вище висновок експертів за результатами проведення судово-технічної та почеркознавчої експертизи від 25.09.19 № 4402/4403/19-21 доданий відповідачем до відзиву на позовну заяву (а/с 62 - 69, т.2).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з вірним висновком господарського суду, що дії відповідача щодо поставки пшениці UA-BIO-161 у кількості 508,200 тон на загальну суму 3 481 170 грн., відповідно до накладної №778 від 26.10.2017 року (а/с 61, т.2, а/с 20, т.1) та товарно-транспортних накладних № 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, складених у період 25 - 26 жовтня 2017 року (а/с 21 - 50, т.1), не можуть свідчити про подальше схвалення ТОВ «Агрофірма «Україна» договору купівлі-продажу № 231017 від 23.10.2017 року, оскільки у тексті зазначених документів відсутнє посилання на вказаний Договір, що свідчить про відсутність останнього на момент здійснення поставки пшениці.

Враховуючи викладені обставини, посилання скаржника на умови договору купівлі-продажу №231017 від 23.10.2017 року, як на підставу виникнення у відповідача господарських зобов`язань, пов`язаних з якістю (відповідністю вимогам стандартів ЄС до сільськогосподарської біо-продукції № 834/2007 та 1235/2008), а також подальшою поставкою до ЄС пшениці, отриманої позивачем відповідно до накладної №778 від 26.10.2017 року у відповідача, наслідками порушення зазначених господарських зобов`язань, а також оплатою вартості товару після отримання транзакційного сертифікату Вio.inspecta AG є безпідставними.

Крім того, відповідно до доданого до відзиву на позовну заяву розрахунку розміру матеріальних збитків завданих ТОВ «Агрі Ком» внаслідок неналежного виконання ТОВ «Успіх Органік» умов Договору купівлі-продажу № АК-УО-007/17 від 10.10.2017 року (а/с 60, т.2) товар, що був поставлений ТОВ «Агрофірма «Україна» був змішаний ТОВ «Агрі Ком», після отримання товару від ТОВ «Успіх Органік», з товаром, поставленим на користь ТОВ «Агрі Ком» іншими постачальниками, що спростовує доводи скаржника про те, що міжнародно акредитованим сертифікаційним органом з органічного виробництва Bio.inspecta AG Швейцарія/ Switzerland було відмовлено у видачі експортного (транзакційного) сертифікату - саме на партію пшениці, поставленої ТОВ Агрофірма «Україна» за накладною №778 від 26.10.2017 року.

Посилання позивача на лист ТОВ «Бериславський зерновий термінал», отриманий у справі № 902/256/18 на вимогу ухвали Господарського суду Вінницької області, відповідно до змісту якого у жовтні 2017 року ТОВ «Агрофірма «Україна» здійснювало доставку вантажу (пшениця) на ТОВ «Бериславський зерновий термінал» у кількості 508,200 тон, за вказівкою вантажоодержувача і вантажовідправника зазначена продукція не розвантажувалась на складах ТОВ «Бериславський зерновий термінал», з метою недопущення змішування із неорганічною продукцією та з метою мінімізувати ризики, пов`язані з потраплянням заборонених препаратів на органічну продукцію, яка експортується, ТОВ «Бериславський зерновий термінал» забезпечував власними силами і засобами терміналу перевантаження зерна із автомобільного транспорту на морське судно, кінцевим одержувачем вантажу в Україні являлось ТОВ «Агрі-Ком» такоє є безпідставними, оскільки у розрахунку розміру матеріальних збитків завданих ТОВ «Агрі Ком» внаслідок неналежного виконання ТОВ «Успіх Органік» умов договору купівлі-продажу № АК-УО-007/17 від 10.10.2017 року (а/с 60, т.2) йдеться про змішування товару ТОВ «Агрі Ком» вже після його отримання від ТОВ «Успіх Оганік».

Отже, як вірно встановлено господарським судом, матеріалами справи не підтверджено, що предметом дослідження сертифікаційного органу Bio.inspecta AG Швейцарія/Switzeland була саме пшениця, поставлена ТОВ «Агрофірма Україна».

Так, розглянувши позовні вимоги про зміну умови зобов`язання за Договором купівлі-продажу № 231017, укладеного 23.10.2017 р. між ТОВ Агрофірма «Україна» та ТОВ "Успіх Органік", шляхом пропорційного зменшення загальної вартості товару на 1062138,00 грн, до 2419032 грн та стягнення 696 234 грн. штрафу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови в позові, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» перехідний період - період переходу від виробництва традиційної (неорганічної) продукції (сировини) до виробництва органічної продукції (сировини); органічна продукція - продукція, отримана в результаті сертифікованого виробництва відповідно до вимог цього Закону

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» перехідний період - період переходу від виробництва неорганічної продукції до виробництва органічної продукції, під час якого оператор дотримується вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції; органічна продукція - сільськогосподарська продукція, у тому числі харчові продукти та корми, отримані в результаті органічного виробництва.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» виробництво органічної продукції (сировини) - виробнича діяльність фізичних або юридичних осіб (у тому числі з вирощування та переробки), де під час такого виробництва виключається застосування хімічних добрив, пестицидів, генетично модифікованих організмів (ГМО), консервантів тощо, та на всіх етапах виробництва (вирощування, переробки) застосовуються методи, принципи та правила, визначені цим Законом для отримання натуральної (екологічно чистої) продукції, а також збереження та відновлення природних ресурсів;

органічна сировина - сировина, отримана в результаті сертифікованого виробництва відповідно до вимог цього Закону та яка спрямовується на подальше використання для отримання нової продукції;

Статтею 4 Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» визначено загальні та спеціальні принципи виробництва, зберігання, перевезення та реалізації органічної продукції (сировини).

Відповідно до ст. 16 Закону (Загальні правила виробництва органічної продукції та/або сировини) фізичні або юридичні особи, яким надано право на виробництво органічної продукції (сировини), зобов`язані дотримуватися таких загальних правил виробництва органічної продукції та/або сировини:

дотримуватися вимог цього Закону і правил виробництва та обігу органічної продукції та сировини та/або дикорослих рослин, використовувати лише методи виробництва органічної продукції та/або сировини;

забезпечувати відокремлення виробництва органічної продукції (сировини) від виробництва неорганічної продукції (сировини), продукції перехідного періоду;

використовувати технології виробництва, які запобігають забрудненню або мінімізують будь-яке збільшення забруднення навколишнього природного середовища;

враховувати місцевий та регіональний екологічний стан територій під час вибору продукції для виробництва;

мінімізовувати використання невідновлюваних ресурсів та зовнішніх ресурсів;

забезпечувати збереження та відтворення родючості грунтів.

Статтею 18 Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» визначено загальні правила виробництва органічної продукції (сировини) рослинного походження, в тому числі:

використання методів, що оптимізують біологічну активність грунтів, забезпечують збалансоване постачання поживних речовин рослинам, зберігаючи земельні та інші природні ресурси, необхідні для виробництва органічної продукції (сировини);

впровадження ґрунтоохоронних технологій вирощування сільськогосподарських культур, які запобігають виникненню у ґрунті ерозійних чи інших деградаційних процесів;

підтримання стійкості рослин профілактичними заходами шляхом вибору відповідних видів та сортів, стійких до шкідників і хвороб, відповідних сівозмін, механічних, фізичних та біологічних методів захисту;

збільшення популяції корисних комах, мікроорганізмів та природних паразитів як біологічного контролю шкідників та хвороб рослин;

використання як добрив матеріалів мікробіологічного, рослинного чи тваринного походження, які розщеплюються біологічно;

використання лише сертифікованих органічного насіння та посадкового матеріалу;

добрива та поліпшувачі грунту можуть використовуватися, лише якщо їх використання було дозволено згідно із статтею 17 цього Закону. При цьому забороняється використовувати мінеральні азотні добрива;

у разі встановлення загрози для рослин продукти для захисту рослин можуть використовуватися, лише якщо їх використання було дозволено згідно із статтею 17 цього Закону;

продукти для очищення та дезінфекції при виробництві продукції рослинництва використовуються, лише якщо їх використання дозволено при органічному виробництві згідно із статтею 17 цього Закону.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини) відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України шляхом:

участі в роботі відповідних міжнародних організацій;

укладення міжнародних договорів України, договорів про взаємне визнання нормативно-правових актів у сфері органічного виробництва;

гармонізації законодавства України у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини) з законодавством Європейського Союзу;

обміну інформацією у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини);

сприяння залученню міжнародної технічної допомоги та інвестицій для становлення та розвитку виробництва та обігу органічної продукції (сировини);

сприяння розвитку експорту та імпорту органічної продукції.

За ст. 37 Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» у разі якщо міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, що містяться в цьому Законі, застосовуються правила міжнародного поговору України.

Ст. 38 Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» передбачено, що за порушення закону у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини) винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 р. № 587 затверджено Детальні правила виробництва органічної продукції (сировини) рослинного походження 9надалі за текстом рішення - Детальні правила).

Пунктом 4 Детальних правил передбачено, що чергування культур у сівозміні повинно позитивно впливати на родючість ґрунтів, підтримувати бездефіцитний баланс гумусу і поживних речовин, знижувати рівень забур`яненості, запобігати поширенню шкідників і хвороб рослин, а також захищати грунт від ерозії та інших деградаційних процесів.

Пунктом 5 Детальних правил передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють виробництво органічної продукції, повинні застосовувати багаторічні схеми чергування культур у сівозміні.

Відповідно до п. 6 Детальних правил чергування культур у сівозміні здійснюється таким чином, щоб стан ґрунтів під час вирощування попередньої культури відповідав технологічним вимогам щодо вирощування наступної культури, а також забезпечувалося збільшення органічної частини ґрунту і стимулювання його біологічної активності. Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Відповідно до ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Одним зі способів захисту прав та законних інтересів є зміна правовідношення (п.6 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України).

Такий спосіб захисту цивільних прав може бути пов`язаний з необхідністю змінити існуюче правовідношення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зобов`язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України в якій містяться вимоги до письмової форми правочину, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов`язковість скріплення . правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно ч. 1 ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

За змістом ч. 1, 2 ст. 678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Згідно положень статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК).

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вимагаючи пропорційного зменшення ціни товару, позивач має довести належними доказами ціну невідповідного товару, для того, щоб відповідно довести суду обгрунтованість пропорційного зменшення, яка виходить від ціни невідповідного товару. Без встановлення факту, який саме товар, що виявився неякісним, був поставлений, яка його вартість, неможливо встановити, на яку саме різницю від пропорційного зменшення його вартості позивач має право.

Разом з тим, позивач не довів належними та допустимими доказами, пшеницю якого саме класу та походження він отримав. Наявні у справі документи достеменно вказаних обставин не підтверджують.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками Господарського суду Одеської області, зазначеними в оскаржуваному рішенні, щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог. Інші заперечення ТОВ "Успіх Органік", викладені у апеляційній скарзі, не спростовують вищенаведених судових висновків, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення та відхиляються як необґрунтовані.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки місцевого господарського суду, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И ЛА:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх Органік" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 25.06.2020р. у справі №923/461/18 - залишити без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено 21.12.2020р.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя В.М. Головей

Суддя Г.П. Разюк