Справа № 317/3727/20
Провадження № 2-о/317/69/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2020 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ТкаченкоМ.О.,
за участю секретаря судового засідання Ільїної Г.О.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника, адвоката Кадуліної І.С.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 в особі адвоката Кадуліної Інги Сергіївни, заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2020 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшла заява ОСОБА_1 в особі адвоката Кадуліної Інги Сергіївни, подана в порядку окремого провадження, в якій представник заявника просить видати обмежувальний припис строком на шість місяців стосовно заінтересованої особи, ОСОБА_2 ,та покласти на нього обов`язки: заборонити входити та перебувати в місці спільного проживання (перебування) з заявницею за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити наближатися до місця проживання, навчання, роботи та інших місць частого відвідування заявницею; заборонити вести листування, телефонні переговори з заявницею або контактувати через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
В обґрунтування заявлених вимог представник заявниці зазначила, що у 2019 році шлюб між подружжям розірвано, але колишній чоловік, ОСОБА_2 , продовжує приходити додому до заявниці та їх спільного сина та вчиняти сварки, спричиняти їй тілесні ушкодження, принижувати, погрожувати фізичною розправою, підпалом будинку, весь час перебуває у стані алкогольного сп`яніння, висловлюється нецензурною лайкою, внаслідок чого заявниця зверталась до поліції.
06.11.2020 винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким його зобов`язано залишити місце проживання постраждалої особи, заборонено вхід та перебування у місці проживання, заборонено контактувати з заявницею, припис видано строком на 10 діб з 06.11.2020 по 16.11.2020.
Заявниця вказує, що незважаючи на застосовані заходи, ОСОБА_2 продовжує розпивати горілчані напої та приходити до неї додому, вчиняти сварки, погрожувати фізичною розправою.
На підставі наведеного, з підстав, встановлених ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», представниця заявниці просить задовольнити заяву.
В судовому засіданні заявниця та її представниця вимоги заяви підтримали, заявниця пояснила, що під час спільного проживання з ОСОБА_2 , яких наразі є її колишнім чоловіком, він постійно підіймав на неї руку, погрожував, трощив речі, внаслідок чого вона неодноразово викликала поліцію. Після розірвання шлюбу та видачі термінового заборонного припису, ОСОБА_2 все одно продовжує вчиняти щодо неї насильство, приходив к ній за місцем роботи та вчинював скандали, розбивав речі за місцем її проживання, продовжував здійснювати погрози щодо вчинення щодо неї фізичного насильства. Вона зверталася до органів поліції із відповідною заявою, проте в подальшому відмовилася від заяви, оскільки не бажає притягати кривдника до
кримінальної відповідальності, а бажає лише, щоб він залишив її у спокої.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.
Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений в порядку, передбаченому ч.11 ст. 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою в належний спосіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України, неявка заінтересованої особи не перешкоджає розгляду справи у його відсутність.
Судом встановлено, що рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 28.10.2019 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2
06.11.2020 посадовою особою Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління національної поліції в Запорізької області видано терміновий заборонний припис відносно кривдника ОСОБА_2 , постраждала особа ОСОБА_1 .
Відповідно до термінового заборонного припису серії АА №032760, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.11.2020 о 13:00 здійснив психологічне насильство відносно своєї дружини ОСОБА_1 , а саме погрожував фізичною розправою, висловлювався нецензурною лайкою, була спроба вдарити.
Заходами термінового заборонного припису визначено: зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на 10 діб з 15:00 06.11.2020 та діє до 15:00 16.11.2020.
Згідно із копією висновку спеціаліста № 416/с вих № 2239 від 13.11.2020 зі слів освідуваного «22.10.2020 о 12:20 знаходячись на робочому місці у відділенні кардіореанімації КНП «ЗОКЛ» ЗОР, відомий чоловік наніс один удар своєю головою в ділянку перенісся. 22.10.2020 о 21:00 у будинку, в якому мешкає, вищевказаний чоловік схопивши за голову, ударив головою о стіну, від ударів не падала. Відмічала нудоту, блювання, носову кровотечу. Свідомість не втрачала. 23.10.2020 самостійно звернулася до КНП «ЗОКЛ» ЗОР, де була надана первинна медична допомога, більш за медичною допомогою не зверталась, та звертатися не буде. Скарги на головний біль, біль в місцях ушкоджень.». У резолютивній частині висновку лікар-спеціаліст дійшов наступних висновків: 1. Перелом кісток носу з садном на синці носу у ОСОБА_1 кваліфікується як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. 2. Дані тілесні ушокдження утворилися від дії тупих предметів. 3. Давність утворення тілесних ушкоджень не суперечить терміну, вказаному освідуваною. 4. Діагноз: «струс головного мозку», виставлений ОСОБА_1 у КУ «ЗОКБ» ЗОР в межах наданої в розпорядження експерта медичної документації кваліфікувати за ступенем тяжкості не є можливим, через відсутність медичної документації, що визначає характер ушкодження, його клінічний перебіг та кінець. З урахуванням вищевикладеного та згідно п. 4.13 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995р.» експерту слід утриматися від визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у випадках коли характер травми достовірно не визначений.».
Відповідно до копії виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого вбачається, що ОСОБА_1 з 22.10.2020 по 30.10.2020 перебувала на лікуванні у Веселянський амбулаторії загальної практики сімейної медицини ЗРЦ ПМСД ЗРР Запорізької області із діагнозом: струс головного мозку. Поверхнева травма носа, забій. S06.00 S00.35.
Згідно із доповідною запискою лейтенанта поліції ОСОБА_3 23.10.2020 до Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення від оператора служби «102» про те, що до обласної лікарні звернулася ОСОБА_1 , яка пояснила, що її побив знайомий. В ході подальшої перевірки від ОСОБА_1 до відділу поліції надійшла зустрічна заява, в якій остання просить перевірку не проводити, потерпілою себе не вважає та ні до кого претензій не має.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , яка є знайомою заявниці на протязі багатьох років, пояснила, що протягом багатьох років знає заявницю та її чоловіка, він завжди погрожував та здійснював насильницькі дії щодо заявниці, останній раз у жовтні 2020 року він з`явився к
заявниці на роботу, здійснив там скандал та розбив ніс ОСОБА_1 , після чого вона зателефонувала свідку та просила про допомогу. За місцем проживання заявниці ОСОБА_2 постійно трощить речі та вчиняє безлад, свідком чого була ОСОБА_4 ..
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод. Розділом IV глави 13 ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
Відповідно до ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Згідно зі ст.26 вказаного Закону, право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника має, крім інших, постраждала особа або її представник. Судом під час розгляду справи перевірено дотримання вказаної норми.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі, а особою, яка постраждала від домашнього насильства, - особа, яка зазнала домашнього насильства.
Протидія домашньому насильству - це система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на припинення домашнього насильства, надання допомоги та захисту постраждалій особі, відшкодування їй завданої шкоди, а також на належне розслідування випадків домашнього насильства, притягнення до відповідальності кривдників та зміну їхньої поведінки.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлено, що обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону №2229-VIII, рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону N 2229-VIII визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
Обмежувальним приписом (ч. 2 ст. 26 Закону) визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона
перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 у справі №756/3859/19, пр. № 61-11564св19 зроблено висновок, що «враховуючи положення Закону №2229-VIII, обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях».
Суд дійшов висновку про те, що наразі існує високий рівень вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства колишнім чоловіком заявниці ОСОБА_2 , а також настання тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи, і такі ризики є реальними.
Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що заявниця обґрунтовано звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису і її права мають бути захищенні судом шляхом видачі відповідного обмежувального припису, оскільки заявниця дійсно є постраждалою особою від домашнього насильства, а її кривдником є заінтересована особа ОСОБА_2 ..
В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Керуючись ст. 259, 263-265, 273, 294, 350-1-350-8, 430 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», Конституцією України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 в особіадвоката КадуліноїІнги Сергіївни,заінтересована особа: ОСОБА_2 ,про видачуобмежувального припису,- задовольнити.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання/перебування не відома, на строк шість місяців.
Визначити такі заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та обов`язки у зв`язку із видачею обмежувального припису на строк його дії:
-заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , входити та перебувати в місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
-заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наближатися до місця проживання (перебування), навчання, роботи та інших місць частого відвідування постраждалої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вести листування, телефонні
переговори з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або контактувати через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Копії повного рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити Запорізький районне відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області (за місцем проживання заявниці) для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також Запорізькій районній державній адміністрації Запорізької області та Запорізькій районній раді Запорізької області за місцем проживання заявниці.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду проголошено 21.12.2020.
Суддя М.О.Ткаченко
