Справа № 585/1696/20
Номер провадження 2/585/665/20
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді В.О. Шульги, з участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Роменська виправна колонія (№ 56)» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права засудженого на таємницю кореспонденції від суду, -
В С Т А Н О В И В :
15 липня 2020 р. до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ДУ «Роменська виправна колонія (№ 56)» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права засудженого на таємницю кореспонденції. В резолютивній частині позивач просить стягнути з Державної установи «Роменська виправна колонія № 56» на його користь моральну шкоду в сумі 1000 гривень, завданої йому внаслідок порушення його права на таємницю кореспонденції з Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07.07.2017 р. № 585/2446/17/12873/2017 та від 01.08.2017 року № 585/1390/17/14928/17. В обґрунтування позову вказав, що він засуджений до довічного позбавлення волі, з 04.05.2005 р. відбуває покарання у Роменській ВК № 56. 13.07.2017 року відповідач вручив йому лист Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07.07.2017 р. № 585/2446/17/12873/2017 в якому було зазначено, що: «Роменський міськрайонний суд Сумської області направляє копію ухвали суду від 7 липня 2017 року. Додаток: копія ухвали першому адресату, копія ухвали з доданими документами - другому адресату для відому та викання». Даний лист суду відповідач зареєстрував у Журналі обліку вхідної кореспонденції Роменскьої ВК-56 13.07.2017 р. за № 2234 у відкритому вигляді, про що свідчить штемпель колонії з відповідним реєстраційними індексом на цьому листі. Лист суду був адресований двом адресатам, перший ОСОБА_1 , другий начальнику Роменської ВК-56. Крім того 8 серпня 2017 року відповідач вручив йому лист Роменського міськрайонного суду Сумської області від 1 серпня 2017 р. № 585/1390/17/14928/17 в якому було зазначено, що: «Роменський міськрайонний суд Сумської області направляє на Вашу адресу копію ухвали суду від 01.08.2017 у справі № 585/1390/17. Додаток: копія ухвали». Даний лист відповідач зареєстрував у Журналі обліку вхідної кореспонденції Роменської ВК-56 08.08.2017 р. за № 2479 у відкритому вигляді, - про що свідчить штемпель колонії з відповідним реєстраційним індексом на цьому листі. Даний лист був адресований саме на його ім`я. На його запитання чому вказана кореспонденція вручена у відкритому вигляді, відповіді відповідача не було. Відповідач не мав судового рішення про перегляд його кореспонденції. З огляду на вказане відповідач не виконав приписів інструкції № 1304/5 та ч. 4 ст. 113 КВК України. Своїми діями відповідач порушив його права на таємницю кореспонденції з суду, передбачені ч. 2 ст. 7 КВК України, ст. 31 Конституції України, ч. 1 ст. 14 КПК України, ч. 1 ст. 306 ЦК України та п. 1 ст. 8 Конвенції. Протиправність поведінки відповідача полягає у невиконанні юридичного обов`язку, встановленого нормами права. Протиправні дії відповідача завдали йому моральної шкоди. Здійснивши перегляд кореспонденції суду, адресованої на його ім`я, відповідач створив конфлікт між сторонами, який викликав у нього нервове потрясіння та тривалу нервову напругу. Він знаходиться у вразливому становищі, адже розкриття відповідачем кореспонденції, адресованої судом на його ім`я, може призвести до того, що вона буде прочитана, що породжує ризик того, що при нагоді працівники пенітенціарної служби можуть йому помститися. 03.02.2011 р. медичною частиною Роменської ВК №56 йому встановлено діагноз «Гіпертонічна нейроциркуляторна дистонія». Завдану йому шкоду, виходячи з його суб`єктивної оцінки фактичних обставин, характеру дій відповідача, а також глибини та тривалості душевних страждань він оцінює у 1000 грн., яку просить стягнути із відповідача.
Відповідач, у відзиві на позовну заяву, позовні вимоги не визнав, заперечення мотивував тим, що 13.07.2017 р. працівником канцелярії ДУ в канцелярії суду було отримане на руки у відкритому вигляді кореспонденція з Роменського міськрайонного суду. Серед отриманої кореспонденції було повідомлення за № 585/2446/12873/17 від 07.07.2017 року яке адресувалося як засудженому ОСОБА_1 так і начальнику ДУ «Роменська виправна колонія «№56». Даним супровідним листом направлялись копії ухвали суду від 07.07.2017 року по справі № 585/2446/17 і за змістом листа, як значиться в Додатку: перша копія ухвали засудженому ОСОБА_1 , друга копія ухвали ДУ «Роменська виправна колонія (№56)» для відому та виконання. Ця обставина дає право стверджувати, що дане повідомлення, отримане без засобів поштового зв`язку, вручалось саме установі, так як установа була стороною по справ і мала право на отримання ухвали суду по справі. Довіреність на отримання кореспонденції не вимагалась. Таким чином, воно було зареєстровано в Журналі вхідної кореспонденції РВК №56 за 2017 рік за вхідним номером 2234. Вказане повідомлення було вручене позивачу 13.07.2017 року . По змісту самого повідомлення слідує, що установа була стороною по справі №585/2446/17 та володіла інформацією про перебіг даної справи, отже поняття таємниці, про яку стверджує позивач, не існувало. В діях ДУ протиправності діяння, вини в заподіянні шкоди не вбачає та вважає, що відсутні підстави для стягнення на користь позивача моральної шкоди, оскільки позивач не надав належних доказів про спричинення йому моральної шкоди, а обмежився лише цитатами з нормативних актів.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , який приймав участь в розгляді справи в режимі відеоконференції позов підтримав і просив задоволити. Суду пояснив, що відповідач вручив йому кореспонденцію з суду у відкритому виді. Дана кореспонденція була зареєстрована у журналі установи 7 лютого 2017 року і була вручена у відкритому вигляді. Факт перегляду кореспонденції підтверджується штемпелем та індексом. Між ними виник конфлікт тому, що йому не пояснили чому кореспонденція відкрита. На сьогодні є 42 судових рішення по аналогічним справам, більше 20 судових рішень на сьогодні не виконані. Моральна шкода полягає в тому, що відкрита кореспонденція може спричинити йому проблеми з установою в якій він відбуває покарання.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, підтримала відзив на позов та зазначені обґрунтування, пояснила що 7 лютого 2017 року в канцелярії суду отримано у відкритому вигляді кореспонденцію на ім`я ОСОБА_1 . Так як повідомлення було у відкритому вигляді, воно вручено і ОСОБА_1 у відкритому вигляді. В даному повідомленні не було жодної інформації, відкриття якої потягло б настання моральної шкоди. Там було лише повідомлення про проведення засідання в режимі відеоконференції. Хто саме з працівників колонії отримав з суду кореспонденцію не знає, тому що пройшло багато часу. Та кореспонденція, що надходила поштою, була належним чином отримана і була розписка про отримання. Коли б направлялася кореспонденція у запечатаному конверті, то ця кореспонденція реєструється у іншому журналі.
Свідок ОСОБА_2 повідомила суду що працює завідуючою канцелярії ДУ «Роменська виправна колонія №56». ОСОБА_1 особисто не знає. В 2017 році вона вже працювала на посаді завідуючої канцелярії. Суду пояснила, що канцелярія отримує лише листи адресовані на адресу установи. Інша кореспонденція, адресована на адресу конкретних осіб, отримується цензором, в них є визначена особа, яка займається врученням листів засудженим. Якби лист був адресований особисто засудженому, то канцелярія б їх не отримала. Суд повинен був надіслати листи на адресу засудженого, а якщо суд неправильно направив, надіславши на адресу установи, то канцелярія прийняла його. Канцелярія не займається переглядом кореспонденції, вони керуються інструкцією з ведення діловодства. Якщо на листі вказана адреса колонії, а лист адресований іншій особі, вони повинні заклеїти конверт та повертають листа на пошту. На той час вони ще не знали що потрібно так робити. Про те, що так потрібно робити вони дізналися коли ОСОБА_1 вже став судитися з ДУ.
Судом встановлено, ОСОБА_1 засуджений до довічного позбавлення волі і відбуває покарання в Роменській виправній колонії № 56 Державного департаменту України з виконання покарань в Сумській області (а.с. 5).
Згідно штампу ДУ «Роменська ВК (№ 56)» 13.07.2017р.ДУ «РоменськаВК №56»отримали лист Роменськогоміськрайонного судуСумської областіза вих.№ 12873/17від 07.07.2017р.в якомузазначено,що:«Роменський міськрайоннийсуд Сумськоїобласті направляє копію ухвали суду від 07.07.2017 року, Додаток: копія ухвали першому адресату, копія ухвали з додатками документами другому адресату для відому та виконання.» Цей лист 13.07.2017 р. відповідач зареєстрував за вх. № 2234, про що свідчить штемпель колонії (а.с.6).
01.08.2017 р. Роменським міськрайонним судом Сумської області було направлено ОСОБА_1 за вихідним № 14928/17 копію ухвали суду від 01.08.2017 року у справі 585/1390/17. Цей лист 08.08.2017 р. відповідач зареєстрував за вх. № 2479, про що свідчить штемпель колонії, та передав позивачу (а.с.7).
З копії Журналу № 1352 обліку вхідної кореспонденції, наданого відповідачем вбачається, що за №2476 зареєстровано № 1802/14886 від 27.07.2017 року в графі «Звідки надійшов документ» вказано - Ромни міськрайсуд, в графі «короткий зміст» вказано «щодо судового рішення ОСОБА_1 » та № 2479 зареєстровано № 1390/14927 від 01.08.2017 року. В графі «Звідки надійшов документ» вказано - Ромни міськрайсуд, в графі «короткий зміст» вказано «для відома та вручення ОСОБА_1 » При цьому в журналі маються аналогічні записи про надходження листів з інших судів (а.с. 31-33).
Наведені факти свідчать, що між сторонами виник спірпро відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення права засудженого на таємницю кореспонденції і при його вирішенні, суд застосовує норми матеріального права, на які посилаються сторони.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст.31Конституції України кожному гарантується таємниця листування. Винятками можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинності чи з`ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо.
В ч. 1, ч.2 ст. 270 ЦК України зазначено, що відповідно доКонституції Українифізична особамаєправона життя,право наохоронуздоров`я,правонабезпечне дляжиттяіздоров`ядовкілля,правонасвободу таособистунедоторканність,правонанедоторканність особистогоісімейногожиття,правонаповагу догідностітачесті,правонатаємницю листування,телефоннихрозмов,телеграфноїтаіншої кореспонденції,правонанедоторканність житла,правонавільний вибірмісцяпроживаннята насвободу пересування,право насвободу літературної,художньої,науковоїітехнічної творчості.Цим Кодексом та іншим законом можуть бути передбачені й інші особисті немайнові права фізичної особи.
Частинами 1, 2 ст.8Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод визначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Частинами 3, 4 ст.113Кримінально-виконавчогокодексу України (з змінами та доповненнями внесеними законом від 08.04.2014 року) визначено, що кореспонденція, яку одержують і надсилають засуджені до відбування покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівня безпеки, підлягає перегляду.
Кореспонденція, яку засуджені адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, суду та прокуророві, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо адаптації правового статусу засудженого до європейських стандартів», прийнятого 8.04.2014 року, яким було унесені зміни до ч.4 ст.113КВК України було передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування і доручено Кабінету Міністрів України у тримісячний строк після набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом та забезпечити перегляд і скасування центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону. Вищезазначений Закону України набрав чинності з 07.05.2014 року.
Згідно п.4 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції з організації перегляду кореспонденції (листування) осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах» від 02.07.2013 року № 1304/5 відповідно до вимог статті 7 Закону України«Про попереднєув`язнення» і статей 8, 113 Кримінально-виконавчого кодексу України скарги, заяви, клопотання і листи (кореспонденція) осіб, узятих під варту, та засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівня безпеки, підлягають перегляду, за винятком випадків, передбачених абзацом другим цього пункту. Кореспонденція, яку засуджені чи особи, взяті під варту, адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, до суду та прокуророві чи захиснику у кримінальному провадженні, що здійснює свої повноваження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені та особи, взяті під варту, одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який приділяє особливу увагу питанню ефективного використання ув`язненими права на подання заяви. Він зазначав, що ув`язнені перебувають в особливо вразливому становищі, оскільки їх листування із Судом і з рештою зовнішнього світу залежить від адміністрації установ виконання покарань (див., наприклад, рішення від у справі «Котлец проти Румунії» (<…>), заява № 38565/97, п. 71, від 3 червня 2003 року). Суд завжди наголошував на важливості дотримання конфіденційності кореспонденції Суду із заявниками, оскільки вона може містити скарги на дії адміністрації пенітенціарних установ або їхніх працівників. Розкриття листів, які надійшли із Суду чи адресовані йому, може призвести до того, що вони будуть прочитані, що, як легко можна уявити, породжує ризик того, що при нагоді працівники пенітенціарної установи можуть помститися засудженому, про якого йдеться (див. рішення у справах «Кляхін проти Росії» (Klyakhin v. Russia), заява № 46082/99, п. 118, від 30 листопада 2004 року; «Мєченков проти Росії» (Mechenkov v. Russia), заява № 35421/05, п. 123, від 7 лютого 2008 року, та «Понушков проти Росії» (Ponushkov v. Russia), заява № 30209/04, п. 80, від 6 листопада 2008 року).
Отже, судом встановлено, що кореспонденція для засудженого ОСОБА_1 , з Роменського міськрайонного суду Сумської області, була вручена у відкритому вигляді. При цьому доказів на підтвердження того чи направлялася вона з суду у відкритому чи у закритому вигляді, сторонами не надано і судом не здобуто, тому будь-який висновок щодо даної обставини буде припущенням, яке не може бути покладено в основу рішення суду.
В будь-якому випадку, не залежно від такої невстановленої обставини, працівники відповідача не мали законних підстав для вручення кореспонденції засудженому у відкритому вигляді, який надавав можливість її перегляду.
Тому суд прийшов до висновку, що відповідачем було порушено право ОСОБА_1 на таємницю кореспонденції з Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07.07.2017 року та від 01.08.2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст.1167ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішення, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно ст. 23ч.2п.2ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
На підставіположеннямип. 5 постанови Пленуму ВС України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
У відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача про відшкодування моральної шкоди.
В суду немає сумніву в тому, що своїми неправомірними діями Роменська ВК 56 могла заподіяти моральні страждання ОСОБА_1 , оскільки було порушено його право на таємницю кореспонденції.
Як на підставу для задоволення позову про стягнення моральної шкоди в сумі 1000 грн. позивач посилався на те, що дії відповідача, а саме: порушення його права на таємницю кореспонденції з суду, завдали йому моральної шкоди, між ним та адміністрацією виник конфлікт, він втратив спокій, що посилило його душевні страждання.
Виходячи іззасад розумності,виваженості тасправедливості,враховуючи,що відпорушення ненастало значущихнегативних наслідків, суддійшов висновку,що позов можебути задоволенийчастково істягненню зДУ «РоменськаВК №56»на користьпозивача увідшкодування моральноїшкоди підлягає100грн. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд також враховує характер порушення, а зокрема те що таке порушення є неодноразовим, а відповідно значна моральна шкода, за окремо взятий випадок, не настала, час який сплив з моменту настання порушення до моменту звернення в суд оскільки у випадку настання значної шкоди особа не чекала би три роки, ступінь провини відповідача.
Позивач ОСОБА_1 ухвалою Роменського міськрайонного суду від 20.07.2020 року звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог… Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 доДержавної установи«Роменська виправна колонія (№56)» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права засудженого на таємницю кореспонденції від суду задоволити частково.
Стягнути з Державної установи «Роменська виправна колонія № 56» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 100 гривень, завдану внаслідок порушення його права на таємницю кореспонденції з Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07.07.2017 р. № 585/2446/17/12873/2017 та від 01.08.2017 року № 585/1390/17/14928/17.
В іншій частині в задоволення позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено18 грудня 2020 року.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга
