Справа № 357/8235/19

2/357/402/20

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Бондаренко О.В., при секретарі Вангородській О.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Пролісок», Фермерського господарства «Дари Ланів», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни, про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И В :

26.07.2019 року Приватне орендне сільськогосподарське підприємство «Сидори» звернулось до суду з даним позовом обґрунтовуючи тим, що 24.04.2014 року між ОСОБА_1 та Приватним орендним сільськогосподарським підприємством «Сидори», було укладено договір оренди землі № б/н, за яким ОСОБА_1 передала в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 3,131 га з кадастровим номером 3220486000:04:002:0010, розташовану в межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. 15.12.2014 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківськогоміськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В. прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 18003849, яким зареєструвала право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0010 за ПОСП «Сидори». Протягом усього часу дії договору оренди, Товариство користувалося земельною ділянкою з кадастровим номером 3220486000:04:002:0010 у своїй господарській діяльності і належним чином сплачувало орендну плату. Проте, починаючи з лютого 2018 року ОСОБА_1 вчиняє дії, спрямовані на позбавлення ПОСП «Сидори» права користування землею за Договором оренди. За скаргою, поданою ОСОБА_1 та іншими особами до Міністерства юстиції України 28.02.2018 року, наказом № 728/5 від 15.03.2018 року Міністерство скасувало рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0010 за ПОСП «Сидори». Не зважаючи на те, що Договір оренди є дійсними і ніким не оскаржений, 05.03.2018 року ОСОБА_1 уклала з іншим орендарем ТОВ «Еліта-2010» договір оренди № 12, за яким передала останньому в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0010, після чого державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. 15.03.2018 року прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку 3220486000:04:002:0010 за ТОВ «Еліта-2010» з індексним номером 40138546. У зв`язку з порушенням прав ПОСП «Сидори», як законного орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0010, та неможливістю відновити державну реєстрацію свого права оренди на неї в ДРРПНМ внаслідок укладення ОСОБА_1 договору оренди землі з іншим орендарем, ПОСП «Сидори» звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом про визнання недійсним цього договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0010 за ТОВ «Еліта-2010» (справа № 357/9210/18). Після звернення до суду відповідачі ОСОБА_1 та ТОВ «Еліта-2010» з метою ускладнення виконання судового рішення у справі № 357/9210/18 та відновлення ПОСП «Сидори» державної реєстрації свого права оренди на його підставі, уклали договір про розірвання укладеного між нею договору оренди землі від 05.03.2018 року, після чого ОСОБА_1 здійснила поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0010. 27.11.2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дуднік І.В. була посвідчена заява ОСОБА_1 про розподіл земельної ділянки, зареєстрована за реєстровим № 3098. При цьому, ОСОБА_1 не вчинила жодних дій щодо отримання від ПОСП «Сидори», як законного орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0010, згоди на проведення її розподілу, не повідомила ПОСП «Сидори» про свій намір здійснити розєднання і не погодила технічну документацію із землеустрою щодо розєднання із ПОСП «Сидори». На підставі зазначеної заяви ОСОБА_1 , 07.12.2018 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області були прийняті рішення про: - скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0010, шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номеру цієї земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; - державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0042 загальною площею 1,5655 га та державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0043 загальною площею 1,5655 га, які утворились внаслідок поділу. 11.12.2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. були прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу спірних земельних ділянок за ОСОБА_1 , а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0042 загальною площею 1,5655 га з індексним номером 44546885 від 11.12.2018 року, на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0043 загальною площею 1,5655 га з індексним номером 44546994 від 11.12.2018 року. Не зважаючи на те, що право оренди ПОСП «Сидори» за Договором оренди залишилось дійсним і продовжує діяти щодо земельних ділянок з кадастровим номером: 3220486000:04:002:0042 та 3220486000:04:002:0043, 10.12.2018 року відповідач ОСОБА_1 уклала з ФГ «Дари Ланів» договір оренди земельної ділянки № 13С щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0042 та з ФГ «Пролісок» договір оренди земельної ділянки № 13С від 10.12.2018 року, за яким в оренду ФГ «Пролісок» передану земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0043. 14.12.2018 року той же Державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0043 за ФГ «Пролісок» з індексним номером: 44609580 від 14.12.2018 року та на земельну ділянку за кадастровим номером 3220486000:04:002:0042 за ФГ «Дари Ланів» з індексним номером: 44610735 від 14.12.2018 року. Таким чином, всупереч вимогам чинного законодавства України поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0010 було здійснено без погодження з ПОСП «Сидори», як її законного орендаря, та виключно з метою приховання юридичного факту наявності у Товариства дійсного права оренди на неї і перешкоджання йому у відновленні державної реєстрації цього права в ДРРПНМ. Відтак, за наявності дійсного Договору оренди з позивачем, який поширює свою дію на поділені земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220486000:04:002:0042 та 3220486000:04:002:0043, ОСОБА_1 не мала права передавати їх в оренду ФГ «Пролісок» та ФГ «Дари Ланів» і при укладанні оспорюваних договорів порушила права ПОСП «Сидори», як їх законного орендаря. Відповідно, у Державного реєстратора не було і правових підстав для проведення державної реєстрації права оренди на спірні земельні ділянки за ФГ «Пролісок» ФГ «Дари Ланів». Таким чином, станом на сьогоднішній день має місце грубе порушення прав та інтересів Товариства, як єдиного законного орендаря земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220486000:04:002:0042 та 3220486000:04:002:0043. В зв`язку з вище викладеним та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.03.2020 року, позивач просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 13С від 10.12.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Пролісок», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0043 загальною площею 1,5655 га, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 13С від 10.12.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Дари Ланів», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0042 загальною площею 1,5655 га, скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про державну реєстрацію іншого речового права права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0043 загальною площею 1,5655 га, індексний номер: 44609580 від 14.12.2018 10:51:28 та припинити право оренди Фермерського господарства «Пролісок» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0043 загальною площею 1,5655 га, що виникло на підставі Договору оренди землі № 13 С від 10.12.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Пролісок», скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про державну реєстрацію іншого речового права права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0042 загальною площею 1,5655 га, індексний номер: 44610735 від 14.12.2018 11:10:30 та припинити право оренди Фермерського господарства «Дари Ланів» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0042 загальною площею 1,5655 га, що виникло на підставі Договору оренди землі № 13С від 10.12.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Дари Ланів», витребувати із незаконного володіння та користування Фермерським господарством «Пролісок» на користь Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0043 загальною площею 1,5655 га, розташовану у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області та витребувати із незаконного володіння та користування Фермерським господарством «Дари Ланів» на користь Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0042 загальною площею 1,5655 га, розташовану у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, внести зміни до договору оренди землі № б/н від 24.04.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним орендним сільськогосподарським підприємством «Сидори», стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ФГ «Пролісок», ФГ «Дари Ланів» та Малоєрчівської сільської ради Сквирського району Київської області на свою користь понесені ними судові витрати.

03.09.2019 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

25.09.2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_2 , яка обґрунтовує свої заперечення тим, що в період з 03.12.2018 року по 13.08.2019 року вона працювала державним реєстратором Малоєрчивської сільської ради Сквирського району Київської області. В свої роботі на цій посаді вона керувалась діючим законодавством України та вважає, що при прийнятті нею рішення про державну реєстрацію іншого речового права права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0042 загальною площею 1,5655 га, індексний номер: 44610735 від 14.12.2018 р. та права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0043 загальною площею 1,5655 га, індексний номер: 44609580 від 14.12.2018 р. нею жодних порушень діючого законодавства допущено не було. Вона заперечує проти обгрунтування позовних вимог, викладених в п. 1.3.1 позовної заяви про те, що під час прийняття оскаржуваного рішення державним реєстратором було порушено норми законодавства, але вона вважає, що надані їй для реєстрації права оренди земельних ділянок документи були достатніми для проведення такої реєстраційної дії і не містили на той час підстав для відмови у такій реєстрації. Зі змісту позовної заяви та з доданої Інформаційної довідки з Державного реєстру за номером 172344555 від 02.07.2019 року вбачається, що одній спірній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 3220486000:04:002:0042, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер НВ - 3213092542018, виданий 07.12.2018 року відділом Держгеокадастру, а другій спірній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 3220486000:04:002:0043, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер НВ - 3213092502018, виданий 07.12.2018 року відділом Держгеокадастру. Тобто, спірні земельні ділянки 07.12.2018 року були вже сформована та відкрито розділ та реєстрація ОНМ (дата, час державної реєстрації) 07.12.2018 року 17:15, 17:17. Земельні ділянки вже були зареєстровані як об`єкт нерухомого майна і могли бути об`єктом цивільних прав і реєстрація права оренди відбулась після формування та державної реєстрації права власності на ці земельні ділянки. Тобто, вона діяла в межах вимог діючого законодавства. Передбачених законом достатніх підстав для відмови у реєстрації права оренди спірних земельних ділянок у неї не було, заявлені до реєстрації речові права на нерухоме майно та їх обтяження вона вважала такими, що відповідають законодавству і поданим/отриманим документам, як передбачено ч. 4 ст. 18 Закону № 1952-IV. Вона погоджується з позивачем в тій частині, що оскаржуване ним рішення державного реєстратора підлягає скасуванню як похідні вимоги від вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору (в разі визнання судом оспорюваного договору недійсним) і заперечує проти того, що нею були порушені норми законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, тому це є додатковою підставою для скасування судом оскаржуваного рішення. Позивачем жодним чином не доведено позовних вимог до неї, як самостійних позовних вимог, а якщо ці позовні вимоги вважати похідними, як вказує сам позивач, то вона не має виступати відповідачем у цій справі. В зв`язку з викладеним, просила в задоволенні позовних вимог, пред`явлених до неї, відмовити як пред`явлених до неналежного відповідача.

16.07.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача, адвокат Тетеря Світлана Ігорівна, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача Фермерського господарства «Дари Ланів», адвокат Марценюк Леся Анатоліївна, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, подала письмові пояснення, в яких зазначила, що позивачем не доведено, які його права, свободи або охоронювані законом інтереси порушено оспорюваним Договорами оренди земельних ділянок та рішенням щодо їх реєстрації. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно врахувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права. Як вбачається з позовної заяви позивач звернувся про захист права оренди земельної ділянки кадастровий номер 3220486000:04:002:0010, яке нібито набув шляхом підписання договору оренди землі б/н від 24.04.2014 року між ОСОБА_1 та ПОСП «Сидори». Факт підписання вказаного договору оспорюється відповідачами у справі № 357/2759/20, яке перебуває у провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, тобто такий договір є неукладеним, а відповідно не породжує жодних прав та обов`язків сторін. Відповідно до п. 37 прикінцевих положень вищевказаного договору оренди, який на думку позивача був укладений 24.04.2014 року, він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Речове право на спірну земельну ділянку за позивачем згідно договору оренди землі від 24.04.2014 року, державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав 15.12.2014 року за номером 18003849. У своїй позовній заяві позивач визнав, що Наказом МЮ України № 728/5 від 15.03.2018 року скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права оренди ПОСП «Сидори». Відомості про скасування державної реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки внесено до Реєстру в той же день 15.03.2018 року. Вказаний наказ у встановленому законом порядку не скасований та є чинний. Зі скасуванням рішень державних реєстраторів про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно права оренди на спірну земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до Реєстру втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме скасовується державна реєстрація речового права і особа у відповідності до ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 125 ЗК України вважається такою, що не набула відповідного речового права. Отже, з урахуванням того, що державна реєстрація речового права позивача на спірну земельну ділянку сула скасована 15.03.2018 року, можливо прийти до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки на момент початку перебігу строку дії укладеного 10.12.2018 року договору оренди землі, відлік якого обраховується з 14.12.2018 року часу здійснення на підставі вказаного договору державної реєстрації речового права за ФГ «Пролісок» та ФГ «Дари Ланів», права та інтереси позивача порушені не були, оскільки права на вказаний об`єкт нерухомого майна у нього вже були відсутні. У позивача відсутнє право оскаржувати Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0042 загальною площею 1,5655 га, укладеного ОСОБА_3 та ФГ «Дари Ланів» 10.12.2018 року, так як він не є стороною даного договору чи заінтересованою особою в розумінні ч. 3 ст. 215 ЦК України. Права позивача безпосередньо не порушені Договором оренди земельної ділянки № 13С від 10.12.2018 року укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Дари Ланів», оскільки об`єктом оренди вказаного договору оренди є земельна ділянка кадастровий номерз кадастровим номером 3220486000:04:002:0042 загальною площею 1,5655 га, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , жодного права на дану земельну ділянку позивач не має, відомостей про обтяження у використанні вказаної земельної ділянки на дату укладання договору не зареєстровано. З моменту присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру, вона є сформованою, а з моменту реєстрації її у Державному реєстрі речових прав вона являється самостійним об`єктом цивільних прав, тобто позивач не має жодного відношення до земельної ділянки з кадастровий номер з кадастровим номером 3220486000:04:002:0042 загальною площею 1,5655 га. На момент поділу земельної ділянки ОСОБА_1 було відсутнє право оренди позивача, то його посилання на вимоги законодавства щодо погодження такого поділу з ним є безпідставним, а тому відсутні підстави щодо визнання укладеного договору недійсним, скасування рішення державного реєстратора та відповідно витребування земельної ділянки. В зв`язку з викладеним у результаті визнання договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Дари Ланів» 10.12.2018 року, недійсним, майнові інтереси позивача не будуть відновлені. Однією із позовних вимог позивач ставить внесення змін до Договору оренди землі б/н від 24.04.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та позивачем, шляхом викладення в новій редакції, замінивши об`єкт оренди, однак зміни можуть бути внесені виключно у дійсний та чинний договір, який діє та породжує для сторін права та обов`язки. У позивача відсутній дійсний, чинний договір оренди за яким, виникло б право на внесення до нього змін. Також, щодо вимог про скасування рішення державного реєстратора, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі № 823/2042/16 зроблено висновок, що «Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано». Тобто, державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина Марина Олександрівна є неналежним відповідачем у даному спорі, а тому у задоволенні вимоги стосовно скасування її рішень варто відмовити з цих підстав. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Тому, просила при вирішенні даної справи врахувати застосовані Верховним Судом норми права, а також підхід до вирішення подібних спірних відносин викладених у Постанові від 01.04.2020 року у справі № 357/8110/18, постанові від 15.01.2020 року у справі № 322/1187/17, постанові від 30.07.2020 року у справі № 357/7734/18. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат становить 10 000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу (гонорар адвоката). Докази витрат, які відповідач ФГ «Дари Ланів» сплатив та має сплатити у зв`язку з розглядом справи будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду на підставі ч. 8 ст. 141 ЦПК України. В зв`язку з викладеним просила в позові відмовити в повному обсязі та вирішити питання щодо скасування заходів забезпечення позову.

09.12.2020 року представник відповідача ФГ «Дари Ланів», адвокат Марценюк Леся Анатоліївна надала до суду ще одні письмові пояснення в яких зазначила, що Велика Палата Верховного Суду вказує, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова від 30.01.2019 року у справі № 755/10947/17), застосування судом норм права без врахування останньої правової позиції ВП ВС є підставою вважати, що рішення прийняті із неправильним застосуванням норм права, а тому підлягають скасуванню (постанова ВС від 21.10.2020 року у справі № 915/1794/19). Тому, при вирішенні даної справи просила врахувати застосовані Верховним Судом норми права, а також підхід до вирішення подібних спірних відносин викладених у Постанові від 01.04.2020 року у справі № 357/8110/18, постанові від 15.01.2020 року у справі № 322/1187/17, постанові від 30.07.2020 року у справі № 357/7734/18, постанові від 26.08.2020 року у справі № 357/11230/18, постанові від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (14-436цс19). А наведена позивачем судова практика Верховного суду України, Великої палати Верховного Суду не має жодного відношення до спірних правовідносин, які є предметом розгляду у даній справі, а тому і не має підстав для застосування норм права, які враховані судами у таких рішеннях, адже при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду прийнятими за подібних правовідносин. Вона підтримує застосування позиції Верховного Суду України у справі № 570/3056/15-ц у постанові від 13.06.2016 року на яку посилається позивач, оскільки в ній зазначено, що договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації, тобто, суд встановив, що наявність письмової форми досягнутої згоди не є підставою виникнення права оренди, а відсутність реєстрації договору оренди землі свідчить про те, що він не набрав чинності і за таким договором відсутні права орендаря, які підлягають захисту.

Відповідач - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у її відсутності до суду не надходило.

Відповідач - ФГ «Пролісок» в судове засідання представника не направив, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у їх відсутності до суду не надходило.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, ч.1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Власник порушеного права може скористатися не будь - яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯБ № 136483, виданого 20.01.2005 року (а.с. 17-18), ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку площею 3,131 газ кадастровим номером 3220486000:04:002:0010, розташовану на території: Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З матеріалів справи (а.с. 15-16), вбачається, що 24.04.2014 року між ОСОБА_1 та ПОСП «Сидори» було укладено договір оренди землі № б/н, за якими ОСОБА_1 передала ПОСП «Сидори» в оренду строком на 10 років земельну ділянку: з кадастровим номером 3220486000:04:002:0010 площею 3,131 гектара, розташовану на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Згідно даного договору, орендна плата нараховується і видається орендарем в розмірі не менше 3 % від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 1381,44 грн. Додаткові умови: оранка, культивація, збір зернових на присадибній ділянці орендодавця площею до 0,30 га буде проводитись безкоштовно, надання автомобіля для доставки хворого до лікувального закладу, надання допомоги на лікування, при наявності документа та заяви, в розмірі 200 (двісті) гривень, в разі смерті Орендодавця допомога на поховання в розмірі 500 (п`ятсот) гривень або продукти на дану суму на підставі заяви особи, що займається похованням. Обчислення розміру орендної плати на землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості землі, без врахування індексів інфляції. Орендна плата видається у строк до 31 грудня поточного року. Видача грошей, продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відомістю на видачу грошей, продукції та послуг. Розмір орендної плати переглядається 1 раз на 5 роки за взаємною згодою сторін. Згідно п. 37 договору оренди він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

15.12.2014 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В. прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 18003849, яким зареєструвала право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0010 за ПОСП «Сидори», що підтверджується матеріалами справи (а.с. 23).

28.02.2018 року ОСОБА_1 та інші особи звернулись до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Розглянувши дану скаргу Міністерство юстиції України наказом № 728/5 від 15.03.2018 року, прийняло наказ та дійшло висновку про скасування рішень щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, та скасувало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.12.2014 року № 18003849, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 28-37).

В липні 2018 року ПОСП «Сидори» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта-2010», Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни, про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, яка відповідно до ухвали від 01.10.2018 року Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, була прийнята до провадження суду 01.10.2018 року та об`єднано в одне провадження дві цивільні справи, яким присвоєно один номер 357/9210/18 (а.с. 38-42, 43-44).

З відповіді на запит Головного управління держгеокадастру у Київській області (а.с. 45), вбачається, що згідно із Національною кадастровою системою, земельна ділянка зазначена у запиті, була перенесена до архівного шару. В результаті чого земельна ділянка з кадастровим номером 3220486000:04:002:0010 була поділена згідно документацій із землеустрою щодо поділу, яка надійшла по онлайн сервісу з присвоєнням кадастрових номерів: 3220486000:04:002:0042, 3220486000:04:002:0043. Також, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.07.2019 року № 172344555, 27.11.2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуднік І.В. була посвідчена заява ОСОБА_1 про поділ земельної ділянки з кадастровим номером: 3220486000:04:002:0010, зареєстрована за реєстровим № 3098. На підставі заяви ОСОБА_1 07.12.2018 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області були прийняті рішення про: - скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0010 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номера цієї земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;та проведено державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами:3220486000:04:002:0042 загальною площею 1,5655 га, та 3220486000:04:002:0043 загальною площею 1,5655 га, які утворились внаслідок поділу. 11.12.2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. були прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу земельної ділянки за ОСОБА_1 : - на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0042 загальною площею 1,5655 га з індексним номером 44546885 від 11.12.2018 року та на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:002:0043 загальною площею 1,5655 га з індексним номером 44546994 від 11.12.2018 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 46-49).

10.12.2018 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Дари Ланів» був укладений договір оренди землі, серія та номер 13С, відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером: 3220486000:04:002:0042 загальною площею 1,5655 га, строком на 10 років, з правом пролонгації та з правом передачі в піднайм (суборенду), орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 5 000,00 грн. на рік за 1,00 га, земельної ділянки, що становить 7825,50 грн. 14.12.2018 року даний договір на земельну ділянку був зареєстрований відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 44610735 державним реєстратором прав на нерухоме мано Іллюшиною Мариною Олександрівною Малоєрчівської сільської ради Сквирського району Київської області (а.с. 46-47).

10.12.2018 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Пролісок» був укладений договір оренди землі, серія та номер 13С, відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером: 3220486000:04:002:0043 загальною площею 1,5655 га, строком на 10 років, з правом пролонгації та з правом передачі в піднайм (суборенду), орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 5 000,00 грн. на рік за 1,00 га, земельної ділянки, що становить 7825,50 грн. 14.12.2018 року даний договір на земельну ділянку був зареєстрований відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 44609580 державним реєстратором прав на нерухоме мано Іллюшиною Мариною Олександрівною Малоєрчівської сільської ради Сквирського району Київської області (а.с. 48-49).

19.04.2019 року ПОСП «Сидори» звернулось до ОСОБА_1 шляхом направлення засобами поштового зв`язку пропозиції (оферти) про внесення змін до Договору оренди землі № б/н від 24.04.2014 року (а.с. 51-58).

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законами, зокрема Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Аналогічні положення містить ст. 6 Закону України «Про оренду землі», згідно якої орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Ст. 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;ліквідації юридичної особи-орендаря;відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

За ст.27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 19 Закону України «Про оренду землі», строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Згідно із ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч .2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Судом встановлено, що укладений 24.04.2014 року між ПОСП «Сидори» та ОСОБА_1 договір оренди землі був у встановленому законом порядку зареєстрований, однак наказом Міністерства Юстиції України № 728/5 від 15 березня 2018 року рішення державного реєстратора № 18003849 від 15.12.2014 року про реєстрацію прав оренди за позивачем скасовано, як таке, що було здійснено з порушенням вимог чинного законодавства. Відомості про скасування державної реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки внесено до Реєстру в той же день 15.03.2018 року.

Зі скасуванням рішення державного реєстратора про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно права оренди на спірну земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до Реєстру втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме скасовується державна реєстрація речового права і особа у відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 125 ЗК України вважається такою, що не набула відповідного речового права.

Оскільки, на момент розгляду справи зазначений наказ № 728/5 від 15.03.2018 року є чинним і відповідного судового рішення про його скасування суду не надано, суд вважає, що державна реєстрація за позивачем скасована і за умови відсутності здійснення державної реєстрації договору, як і за умови скасування незаконно проведеної реєстрації, зазначений договір оренди землі є таким, що втратив свою чинність, а відтак ПОСП «Сидори» не має права оренди за таким договором.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі 6-643цс16, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі 322/1178/17, Постанові Верховного Суду України від 01.04.2020 року по справі № 357/8110/18.

Також, п. 37 укладеного між ПОСП «Сидори» та ОСОБА_1 договору зазначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, як і було і на даний час передбачено чинним законодавством України.

Так, наявність договору оренди землі, який не набув чинності, не свідчить про те, що його сторони набули прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні цього договору, а відтак не є перешкодою для власника земельної ділянки для її поділу, укладення та державної реєстрації іншого договору оренди землі з іншим орендарем.

За таких обставин, поділ земельної ділянки з кадастровим номером: 3220486000:04:002:0010 на дві земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220486000:04:002:0042 загальною площею 1,5655 га та 3220486000:04:002:0043 загальною площею 1,5655 га, державна реєстрація цих земельних ділянок за ОСОБА_1 та передача їх в оренду ФГ «Пролісок» та ФГ «Дари Ланів» відбулись після скасування реєстрації права оренди позивача ПОСП «Сидори», тому не порушує прав останнього, оскільки такі права відсутні, як зазначено вище, що право оренди виникає виключно з моменту державної реєстрації цих прав та припиняється з моменту скасування такої реєстрації.

Слід зазначити, що договір оренди земельної ділянки відповідно до положень ч. 1 ст. 210 ЦК України, ст. 125 ЗК України, ч. 5 ст. 6, ст. 17 Закону України «Про оренду землі», ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є вчиненим з моменту державної реєстрації цих прав, а саме право оренди виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно земельна ділянка за договором оренди вважається переданою орендодавцем орендареві теж з моменту державної реєстрації права оренди (ст. 17 Закону України «Про оренду землі»).

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17, де Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права, реалізувати свої суб`єктивні права та обов`язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору.

Аналогічний правовий висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 357/8110/18.

Таким чином, оскільки державна реєстрація права оренди земельної ділянки з кадастровим номером:3220486000:04:002:0010 за позивачем ПОСП «Сидори» була скасована, що свідчить про відсутність у позивача права оренди і як наслідок відсутність порушення його прав оспорюваним договором оренди, як на момент реєстрації зазначеного договору так і на момент пред`явлення позову.

Відповідно до частини дев`ятої статті 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Згідно з частинами першою-другою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Ч. 10 ст. 79-1 ЗК України передбачено, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера відповідно до ч. 4 ст. 79-1 ЗК України.

Встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 було здійснено поділ раніше сформованої земельної ділянки з кадастровими номерами:3220486000:04:002:0010, що перебувала в оренді ПОСП «Сидори», за наслідками чого створено дві нові земельні ділянки, яким присвоєно кадастрові номери.

Отже, станом на час розгляду справи земельна ділянка, яка була предметом договору оренди укладеного з ПОСП «Сидори», поділена, внаслідок чого сформовано дві земельні ділянки, яким присвоєно кадастрові номери та які передані у власність ОСОБА_1 .

Тобто, земельна ділянка з кадастровим номером:3220486000:04:002:0010 не існує як об`єкт цивільних прав, оскільки в її межах шляхом поділу утворено дві інші земельні ділянки.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить, як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04 жовтня 2017 року у справі № 914/1128/16.

Отже, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Водночас, враховуючи, що заходи щодо поділу земельної ділянки із кадастровим номером: 3220486000:04:002:0010, в дві окремі земельні ділянки з площею 1,5655 га кожна з кадастровими номерами: 3220486000:04:002:0042 та 3220486000:04:002:0043 є чинними, суд прийшов до висновку, що позивач обрав не ефективний спосіб захисту своїх порушених прав, оскільки поновлення прав позивача шляхом внесення змін до договору оренди, потребуватиме об`єднання земельних ділянок, утворених за наслідками поділу, та створення земельної ділянки зі складу існуючих ділянок, які вже сформовані як об`єкт цивільних прав, а отже, позивачем у цій справі обрано не ефективний спосіб захисту порушених прав.

Тобто, у зв`язку з поділом земельної ділянки, яка була предметом договору оренди, та формуванням інших земельних ділянок, яким присвоєно кадастрові номери, об`єктивно відбулась зміна меж земельної ділянки та її площі, припинилось існування цієї земельної ділянки у дійсних межах, що унеможливлює ефективний захист прав позивача шляхом внесення змін до договору оренди, укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди. (постанова Верховного Суду від 18 грудня 2018 у справі № 912/1616/18).

Так, відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», інформація про об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору. Зміна такої умови договору тягне за собою наслідки, передбачені ч. 10 ст. 33 цього Закону, якою встановлено, що у разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Тобто, зміна фактичних площ і меж земельної ділянки із присвоєнням їй нового кадастрового номеру після укладення договору оренди земельної ділянки унеможливлює внесення змін до раніше укладених договорів, оскільки такі зміни мають бути наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Відповідні правові висновки містяться в постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16, від 20.02.2019 року у справі №904/792/18, від 03.06.2020 року у справі №686/2073/19-ц.

Щодо вимог заявлених до Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни суд виходить з наступного.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зроблено висновок, що «спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано». Аналогічні правові висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19), постанові Верховного Суду від 30.07.2020 року у справі № 357/ 7734/18.

Встановлено, що спір у даній справі виник між ПОСП «Сидори», ОСОБА_1 , ФГ «Пролісок», ФГ «Дари Ланів» а Державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина Марина Олександрівна є неналежним відповідачем у даній справі, тому у задоволенні позовних вимог ПОСП «Сидори» до Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни слід відмовити саме із зазначеної підстави.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення в повному обсязі.

Згідно ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Тому, враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, заходи забезпечення позову, обрані ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.07.2019 року, слід скасувати, шляхом зняття арешту з майна: земельної ділянки, загальною площею 1,5655 га з кадастровим номером 3220486000:04:002:0042, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1718312332204, та земельної ділянки, загальною площею 1,5655 га з кадастровим номером 3220486000:04:002:0043, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1718315732204, які розташовані на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, власником яких є ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. 202, 210, 638, 792 ЦК України, ст.125, 126 ЗК України, Законом України «Про оренду землі», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 4, 12, 76 - 82, 141, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355, 363 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» (ідентифікаційний код: 32638083, місцезнаходження: 09131, Київська область, Білоцерківський район, с. Сидори, вул. Радянська, 2) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), Фермерського господарства «Пролісок» (ідентифікаційний код: 32796608, місце знаходження: 09133, Київська область, Білоцерківський район, смт. Терезине, вул. Першотравнева, 2), Фермерського господарства «Дари Ланів» (ідентифікаційний код: 32796613, місцезнаходження: 09133, Київська область, Білоцерківський район, смт. Терезине, вул. Першотравнева, 2), державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни (місцезнаходження: 09010, Київська область, Сквирський район, с. Малі Єрчики, вул. Леніна, 16), про визнання недійсним договорів оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, обрані ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31.07.2019 року, у справі № 357/8235/19, провадження № 2з/357/207/19, шляхом зняття арешту з майна: земельної ділянки, загальною площею 1,5655 га з кадастровим номером 3220486000:04:002:0042, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1718312332204, та земельної ділянки, загальною площею 1,5655 га з кадастровим номером 3220486000:04:002:0043, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1718315732204, які розташовані на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, власником яких є ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.12.2020 року.

СуддяО. В. Бондаренко