Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

Дніпропетровської області

Справа № 215/7144/19

Провадження 2/215/893/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі:

Головуючої судді: Красюк К.І.;

секретар судового засідання: Паращенко В.Д.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Ратушної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» та Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення моральної шкоди, завданої смертю працівника, внаслідок професійного захворювання, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із указаною позовною заявою. В обґрунтування позову вказувала, що її батько, ОСОБА_3 , понад 21 рік 7 місяців працював на підприємствах

ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»» та ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу. Зокрема, 15 років і 9 місяців на ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», та 3 роки 11 місяців (як було уточнено представником позивача) на ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат». Робота на вказаних підприємствах в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу призвела до професійного захворювання - пилового бронхіту, емфіземи легень. Причиною профзахворювання стала робота на технічно застарілому обладнанні. З 4 грудня 2003 року батьку у зв`язку з отриманим профзахворюванням було встановлено 2 групу інвалідності безстроково та визначено стійку втрату працездатності в розмірі 80 відсотків. Вказані обставини підтверджуються Актом розслідування професійного захворювання № 45 від 06.11.2000 року, довідками MCEK № 025263, № 348664.

Актом від 12.01.2001 року, складеним зокрема повноважними представниками

ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» та ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (на той час ВО «Кривбассруда»), врахуванням тривалості роботи в умовах впливу на здоров`я шкідливих виробничих факторів, було встановлено ступінь вини вказаних підприємств в ушкоджені здоров`я: ПрAT «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» - 74,12 %;

ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (ВО «Кривбассруда») -18,43 %. (До ПО «Кривбасрудоремонт», де батько працював протягом 1 року і 7 місяців, позов не пред`явлено у зв`язку з ліквідацією вказаного підприємства).

ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача, ОСОБА_3 помер.

Висновком Міжрайонної профпатологічної MCEK КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» ДОР від 22.11.2019 року № 0000198 встановлено причинний зв`язок смерті батька з професійним захворюванням, на яке він захворів під час роботи на підприємствах відповідачів.

Вважає, що у смерті її батька наявна вина відповідачів, оскільки батько набув професійне захворювання під час виконання своїх трудових обов`язків, зокрема, на підприємстві відповідача, який в свою чергу не забезпечив нешкідливі (безпечні для здоров`я) умови праці, як то передбачено законодавством України. В обґрунтування завданої моральної шкоди позивач зазначила, що з батьком були дуже тісні та довірливі стосунки, вони дуже багато часу проводили разом, їздили відпочивати. Він був взірцем чоловіка, вчителем, товаришем, завжди підтримував у всіх починаннях, давав слушні поради. У зв`язку зі смертю свого батька вона втратила не тільки рідну, близьку людину, а й надійну опору та моральну підтримку у його особі. Після звістки про його смерть позивач відчула сильне душевне потрясіння та шок, тривалий час перебувала у пригніченому стані, не могла спати по ночам, було нічого не цікаво та нічого непотрібно. Вона довгий час не могла повірити в те, що більше ніколи не зможе бачити батька, радіти його увазі, чути його сміх, разом проводити час. Смерть батька призвела до порушення її нормальних життєвих зав`язків та необхідності докладання додаткових зусиль для організації свого життя. Загальний розмір моральної шкоди, завданої у зв`язку зі смертю батька від професійного захворювання, позивач оцінює в 600 000 грн. При цьому, враховуючи вимоги розумності, справедливості та виваженості вважає, що завдана моральна шкода повинна бути розподілена між підприємствами, праця на яких призвела до виникнення професійного захворювання пропорційно їх ступеню вини, визначеному в Акті від 12.01.2001 року. Таким чином, з ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» повинно бути стягнуто 444720 грн (600000 грн х 74,12 %), а з ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» -110580 грн (600000 грн х 18,43%).

Ухвалою судді від 16.12.2019 року відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено по справі підготовче засідання на 14.01.2020 року.

14.01.2020 року засідання відкладено на 29.01.2020 року за клопотанням представника відповідача.

16.01.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову до вказаного відповідача. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, що відповідно до трудової книжки померлого (записи №№ 13-17) він працював за різними професіями протягом 3 років та 11 місяців на шахті «Об`єднана Першотравневого рудоуправління ВО «Кривбасруда», в той час як ПАТ «Кривбасзалізрудком» не є правонаступником цієї частини ВО «Кривбасруда», що є загальновідомою обставиною і не потребує доведенню відповідно до вимог ст. 82 ЦПК України. Правонаступником всіх майнових прав та обов`язків реорганізованого ВО «Кривбасруда» є управління «Кривбасгідрозахист» у відповідній частині майнових прав та обов`язків, означених розподільчим балансом, про що в установленому порядку було повідомлено кредиторів і дебіторів реорганізованого підприємства та внесено зміни до укладених реорганізованим підприємством договорів. Зважаючи на вищевикладене,

ПАТ «Кривбасзалізрудком» не може відповідати за зобов`язаннями частини ВО «Кривбасруда», правонаступником якої було управління «Кривбасгідро-захисту». Також Акт повноважних представників ВАТ «ПівнГЗК», ВО «Кривбасрудоремонт» та об`єднання «Кривбасруда» від 12.01.2001 р., яким встановлено ступінь вини трьох підприємств, на яких померлий працював у шкідливих умовах праці, не може бути взятий судом до уваги, оскільки він складений комісією у складі заступника генерального директора з охорони праці ВАТ «ПівнГЗК», заступника директора з охорони праці виробничого об`єднання «Кривбасрудоремонт» та заступника директора з охорони праці об`єднання «Кривбасруда», однак на цьому комісійному документі міститься лише підпис представника ВАТ «ПівнГЗК», а підписи інших представників відсутні. Крім того, позивачем в порушення приписів ст. ст. 77, 78 ЦПК України не надано суду належних та допустимих доказів, якими б підтверджувався факт моральної шкоди. Висновків медичних органів, які підтверджують факт перенесення позивачем моральних страждань, суду не надано, тому факт спричинення моральної шкоди є недоведеним, та, відповідно, розмір моральної шкоди є необґрунтованим.

29.01.2020 року до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача

ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо вказаного підприємства. В обґрунтування відзиву зазначив, що робота на гірничодобувному підприємстві обумовлена наявністю шкідливих виробничих факторів, та усунути дані фактори неможливо з об`єктивних причин. При цьому тривалість роботи працівника в шкідливих умовах праці залежить виключно від нього самого і не залежить від роботодавця. Крім того, за роботу в шкідливих умовах праці відповідач надавав позивачу встановлені чинним законодавством і колективним договором пільги і компенсації, оплату праці у підвищеному розмірі, додаткові відпустки, профілактичне харчування. Крім того, тривалість роботи позивача у шкідливих умовах праці збільшує рівень професійного ризику та залежить лише від нього самого, тому існує причинно-наслідковий зв`язок між діями самого потерпілого, що мають вираз у тривалому продовженні роботи в шкідливих умовах праці, і виникненням у нього професійного ушкодження здоров`я, а не тільки дії роботодавця, який маючи необхідні дозволи на здійснення небезпечних робіт, не має можливості усунути шкідливі виробничі чинники з незалежних від нього причин. Також наявність моральних страждань позивача не може доводитись ні актом розслідування хронічного професійного захворювання, ні довідками МСЕК, оскільки акт підтверджує виникнення професійних захворювань та його причини і не встановлює конкретних осіб, відповідальних за виникнення у позивача професійних захворювань, а в медичних документах не йдеться про розлади здоров`я, пов`язані з психологічним станом.

29.01.2020 року засідання відкладено на 24.03.2020 року за клопотанням представника відповідача.

24.03.2020 року засідання відкладено на 14.05.2020 року за клопотаннями представників відповідачів у зв`язку з оголошеним карантином на території України.

14.05.2020 року засідання відкладено на 24.06.2020 року за клопотанням представника відповідача у зв`язку з оголошеним карантином на території України.

24.06.2020 року засідання відкладено на 04.08.2020 року за клопотанням представника відповідача.

04.08.2020 року засідання відкладено на 15.09.2020 року за клопотанням представника відповідача.

Ухвалою суду від 15.09.2020 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 02.10.2020 року.

02.10.2020 року справу було знято з розгляду на 02.11.2020 року у зв`язку з відключенням локальної комп`ютерної мережі суду.

02.11.2020 року справу було знято з розгляду на 04.12.2020 року у зв`язку із відпусткою судді.

В судовому засіданні представник позивача Радченко О.М. підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов у повному обсязі. Представник відповідача ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» заперечувала проти задоволення позовних вимог до підприємства з підстав, викладених у відзиві на позов. Представник відповідача ПрAT «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» в судове засідання не з`явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, а також не заперечується сторонами по справі, що батько позивача ОСОБА_4 (а.с. 3,5) - ОСОБА_3 , понад 21 рік 7 місяців працював на підприємствах ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» та ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат». Зокрема, 15 років і 9 місяців на

ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»:

- з 27.07.1978 p. по 01.01.1979 p. - горновим в цеху обпалу і огрудкування № 2;

- з 01.01.1979 p. по 05.09.1979 p. - електрогазозварником ручної зварки в цеху обпалу і огрудкування № 2;

- з 05.09.1979 p. по 20.05.1982 p. - агломератником в цеху обпалу і огрудкування № 1;

- з 06.03.1987 p. по 01.09.1988 p. - слюсарем черговим і з ремонту обладнання ДФ-2;

- з 02.07.1990 p. по 25.10.1990 p. - механіком дільниці ДФ-2;

- з 25.10.1990 p. по 31.01.2001 p. - майстром основної виробничої дільниці ДФ-2.

А також, 3 роки і 11 місяців на ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат»:

- з 24.05.1982 р. по 09.11.1983 р. - гірником підземним;

- з 09.11.1983 p. по 15.10.1985 p. - слюсарем черговим та з ремонту обладнання дробильнозбагачувальної фабрики;

- з 15.10.1985 p. пo 16.04.1986 p. - майстром виробничої дільниці дробильно-збагачувальної фабрики.

Вказане підтверджується записами в трудовій книжці (а.с. 6-8).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 9).

ОСОБА_3 за час роботи отримав професійне захворювання, а саме - пиловий бронхіт, емфізема легень, та з 04.12.2003 року йому було встановлено 2 групу інвалідності безстроково та визначено стійку втрату працездатності в розмірі 80 відсотків, що встановлено Актом розслідування професійного захворювання від 06.11.2000 року, довідками MCEK

№ 025263, № 348664 (а.с. 11, 13). Відповідно до п.п. 15 вказаного акту, причиною професійного захворювання є робота на технічно застарілому обладнанні.

Довідкою Міжрайонної профпатологічної MCEK КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» ДОР від 22.11.2019 року № 0000198 встановлено причинний зв`язок смерті ОСОБА_3 з професійним захворюванням (а.с.10).

Актом повноважних представників ВАТ «ПівнГЗК», ВО «Кривбасрудоремонт» та об`єднання «Кривбасруда» від 12.01.2001 р. встановлено ступінь вини трьох підприємств в ушкоджені здоров`я, зокрема: ПрAT «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» - 74,12 %; ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (ВО «Кривбассруда») - 18,43 %,

ПО «Кривбасрудоремонт» - 7,45%. Вказаний акт дійсно підписаний лише одним представником з трьох. Разом з тим, з його тексту вбачається, що ступінь вини підприємств розраховувалася виходячи з тривалості роботи працівника на підприємствах. Відповідно пропорційність вини кожного з відповідачів можливо здійснити шляхом арифметичних розрахунків, що не змінює та не спростовує проведений позивачем розрахунок сум моральної шкоди, які вона просить стягнути з відповідачів, навіть при відсутності такого Акту в матеріалах справи.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК кожна особа має право на захист свого порушеного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду по захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці гарантовано ч.4 ст. 43 Конституції України.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 17 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 153 КЗпП України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Судом встановлено, що смерть батька позивача настала внаслідок професійного захворювання, отриманого під час праці, зокрема, на підприємстві відповідача.

Відповідно до положень ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

Згідно ч.2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Отже, з аналізу вищевказаних норм слідує, що право на відшкодування моральної шкоди позивачу як члену сім`ї потерпілого виникає у разі, якщо встановлено причинний зв`язок між смертю фізичної особи та ушкодженням здоров`я на виробництві.

Таким чином, роботодавець не створив безпечні умови праці на підприємстві, де працював померлий, тим самим порушивши ст. 152 КЗпП України, ст. 17 Закону України «Про охорону праці», які встановлюють цей обов`язок, а також виходячи з доведеності факту отримання моральної шкоди позивачем внаслідок смерті близької людини - батька, який не спростовано відповідачами, суд вважає, що відповідачі несуть відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачеві як дочці померлого, у зв`язку чим наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Судом встановлено, а відповідачами не спростовано, що внаслідок смерті батька позивачу спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних та психічних стражданнях, яких вона зазнає у зв`язку зі смертю близької людини, що призводить до порушення її звичайного способу життя.

Суд відхиляє заперечення відповідача ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» в частині доводів про те, що позивач не навів доказів завдання йому моральної шкоди, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі та спростовуються наведеними висновками суду. Посилання представника відповідача на те, що батько позивача з власної волі протягом тривалого часу виконував роботу в шкідливих умовах праці не впливають на право позивача на відшкодування завданої моральної шкоди за умови підтвердження завдання такої шкоди. При цьому, добровільність виконання працівником робіт у шкідливих умовах праці, не знімає з відповідача обов`язку виконати вимоги ч. 2 ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність за їх невиконання у вставленому законом порядку. Доводи представника відповідача щодо відсутності факту вини відповідача, суд не бере до уваги, оскільки судом встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу. Висновки відповідача про те, що позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення їй моральної шкоди у зв`язку з втратою батька, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки уже самим фактом втрати позивачем найближчої людини - батька, з точки зору втрати важливих особистих почуттів, зміни життєвого укладу, веде до висновків про наявність моральної шкоди. Зазначене також випливає з положень ст. 3 Конституції України, відповідно до якої, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Доводи представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» щодо відсутності правонаступництва після реорганізації шахти «Об`єднана Першотравневого рудоуправління ВО «Кривбасруда» вже неодноразово були предметом розгляду судами України, та на даний час це спірне питання було вирішено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року по справі №215/3404/17 (провадження

№ 61-48854св18), відповідно до висновку якої правонаступником ВО «Кривбасруда» є саме

ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», яке і повинно нести обов`язок із відшкодування завданої моральної шкоди.

Аналізуючи зібрані в справі докази, в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди завданої смертю батька внаслідок професійного захворювання, підлягають частковому задоволенню. Беручи до уваги обставини по справі, а саме виникнення професійного захворювання та смерті батька позивача, тривалий період його роботи на підприємстві відповідачів (протягом понад 21 рік 7 місяців), характер і тривалість моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, яка назавжди втратила турботу та підтримку близької людини - рідного батька, наслідки, що наступили та їх невідворотність, наявність інших винних осіб та ступінь вини відповідачів, вважає, що справедливою компенсацією перенесених позивачем моральних страждань, пов`язаних із втратою близької людини та зміною звичного ритму життя, буде стягнення з відповідача Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» моральної шкоди у розмірі 222360 грн, та з відповідача Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» моральної шкоди у розмірі 55290 грн.

Щодо заявлених вимог позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 555300 грн, то суд приходить висновку, що така сума належним чином не вмотивована, є значно завищеною, а також не відповідає принципу справедливості, розумності та співмірності.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу на користь позивача у розмірі 3000 грн (2500 грн та 500 грн відповідно), які документально підтверджені Договором про надання правової допомоги у цивільному процесі від 05.12.2019 р., розрахунком витрат на правову допомогу, актом виконаних робіт, квитанцією

№ 02/12/19 від 06.12.2019 р. (а.с. 14-19).

Також з відповідачів підлягає стягненню судовий збір на користь держави, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

На підставі ст. ст. 23, 1167,1168 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 23, 76-83, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 271, 273, 275 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_2 222360 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника, внаслідок професійного захворювання, а також 2500 грн витрат на правничу допомогу, всього стягнувши 224 860 (двісті двадцять чотири тисячі вісімсот шістдесят) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_2 55290 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника, внаслідок професійного захворювання, а також 500 грн витрат на правничу допомогу, всього стягнувши 55790 (п`ятдесят п`ять тисяч сімсот дев`яносто) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір в розмірі 672 грн 64 коп. на користь держави.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» судовий збір в розмірі 168 грн 16 коп. на користь держави.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Відповідачі:

Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», ЄДРПОУ - 00191023, місцезнаходження: 50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг.

Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», місцезнаходження: 50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а.

Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2020 року.

Суддя: