Провадження №2/760/7383/20

Справа №760/5668/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Усатової І.А.,

при секретарі Омелько Г.Т.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

25.02.2019 позивач ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов`язків.

У мотивування позовних вказано наступне.

З 12.03.2018 ОСОБА_1 був прийнятий на посаду касира пункту надання фінансових послуг Філії №1 та цього ж дня із ним було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

На підставі наказу № 3120-к від 16.10.2018 відповідач був переведений на посаду старшого касира пункту надання фінансових послуг Філії № 1 та з останнім було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

06.02.2019 в пункті надання фінансових послуг № 10264 Філії № 1 ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» було проведено ревізію наявних грошових коштів, за результатами якої було виявлено нестачу коштів на суму 117 354, 67 грн., про що складено акт від 06.02.2019.

З огляду на вищезазначене позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Пост Фінанс» матеріальну шкоду в розмірі 117 354 грн. 67 коп.

Ухвалою судді від 11.03.2019 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу надано 15 - денний строк на подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

05.08.2019 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву вказано, що в провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває на розгляді кримінальне провадження № 12019100080000963 від 07.02.2019, справа № 759/10083/19, в межах якого позивачем було заявлено цивільний позов до відповідача в порядку ст. 128 КПК України. Вказано, що згідно цивільного позову позивач просить стягнути з відповідача майнову шкоду в розмірі 117354, 67 грн. та 21864,00 грн.

Представник відповідача вважає, що позивач, зловживаючи своїми процесуальними правами, двічі пред`явив одні й ті самі позовні вимоги, з тих самих підстав до

ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, просить у задоволенні позову відмовити.

04.09.2019 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

В обґрунтування вказано, що представником відповідача не наведено заперечень щодо заявлених вимог про стягнення заборгованості, та що позивачем не подано інших позовів до того ж відповідача з метою маніпулювання автоматизованим розподілом.

23.09.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення.

У запереченнях повторно вказано, що позивач двічі пред`явив одні й ті самі позовні вимоги, з тих самих підстав до відповідача.

04.02.2020 представником позивача подано до суду клопотання про долучення додаткових доказів, в якому вказано, що для визначення підстав заявленого в кримінальній справі № 759/10083/19 цивільного позову, представник долучає до клопотання копію вироку Святошинського районного суду м. Києва від 24.01.2020 у справі № 759/10083/19 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 3 ст. 191, ч. 1 та ч. 3 ст. 358 КК України.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Згідно наказу № 720-к від 07.03.2018 відповідач ОСОБА_1 був прийнятий на посаду касира пункту надання фінансових послуг філії №1 ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» з 12.03.2018 на основне місце роботи з оплатою праці згідно штатного розпису та з випробувальним терміном до трьох місяців, на підставі заяви ОСОБА_2 від 07.03.2018. а.с. (4)

Згідно наказу № 3120-к від 16.10.2018 відповідача, на підставі його заяви, було переведено з посади касира ПНФП філії №1 ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» на посаду старшого касира ПНФП філії №1 ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» з 16.10.2018 з оплатою праці згідно штатного розпису.(а.с. 5-6)

З наявного в матеріалах справи договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 16.10.2018 вбачається, що на старшого касира ОСОБА_1 покладено повну індивідуальну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей. (а.с. 8)

З наявної відмітки у посадовій інструкції старшого касира ПНФП Філії ТОВ «Пост Фінанс» вбачається, що 16.10.2018 ОСОБА_1 був ознайомлений з посадовою інструкцією. (а.с. 9-15)

Згідно акта про результати інвентаризації наявних коштів від 06.02.2019 виявлено нестачу коштів, що зберігаються у касі (сейфі) ПНФП № 10264, відповідальна особа: старший касир ОСОБА_1 , в розмірі 117 354 грн. 00 коп.

Позивач, посилаючись на заподіяння відповідачем матеріальної шкоди підприємству просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ФІНАНС» матеріальну шкоду у розмірі

117354,67 грн., на що суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтями 10-13 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково.

Згідно статті 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягай вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.

Відповідно до п. 1 ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Згідно ч. 3 ст. 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Пленум Верховного Суду України у постанові 29.12.1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» зазначив, що суд у кожному випадку суд зобов`язаний з`ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов`язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 29.12.1992 року № 14 також роз`яснив, що під прямою дійсною шкодою слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства провести витрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов`язків, грошові виплати. Пряма дійсна шкода є саме підставою, що зумовлює перевірку умов можливості настання матеріальної відповідальності працівника. За наявності шкоди для настання матеріальної відповідальності необхідні ще три умови: протиправна поведінка працівника, причинний зв`язок між протиправною поведінкою працівника і результатом у вигляді шкоди, що настала, а також вина працівника.

Так, судом беруться до уваги доводи позивача про повну матеріальну відповідальність відповідача за забезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей, оскільки така підтверджена наявним в матеріалах справи наказом № 3120-к від 16.10.2018, підписаною ОСОБА_1 посадовою інструкцією старшого касира ПНФП Філії ТОВ «Пост Фінанс» та договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 16.10.2018.

Суд враховує, що згідно акта про результати інвентаризації наявних коштів від 06.02.2019 виявлено нестачу коштів в розмірі 117 354 грн. 00 коп., що зберігаються у касі (сейфі) ПНФП № 10264, матеріально відповідальною особою за яку є старший касир ОСОБА_1 .

Також, судом приймаються наявні в матеріалах справи пояснення ОСОБА_1 від 06.02.2019, щодо виявленого 06.02.2019 порушення фінансової (касової) дисципліни у ПНФП № 10264 ТОВ «Пост Фінанс», з яких вбачається наступне.

ОСОБА_1 пояснив, що нестача грошових коштів в сейфі ПНФП № 10264 в розмірі 117354,67 виникла у зв`язку із тим, що зазначені кошти ним були вилучені з сейфу ПНФП № 10264 на власні потреби, для ремонту автомобіля батька. Вказав, що із сейфу він їх взяв 05.02.2019 в кінці робочого дня, з наміром повернути в найкоротший термін, оскільки розумів, що буде проведена ревізія. Також вказав, що з висновками акту про результати інвентаризації наявних коштів від 06.02.2019, в якому зафіксовано факт нестачі грошових коштів в касі ПНФП № 10264 в розмірі 117354, 67 грн. повністю згоден та його підписав.

Вказані докази відповідачем не спростовані, а відтак беруться судом до уваги.

Проаналізувавши вищевказані норми діючого законодавства, встановлені у справі обставини та досліджені докази, суд приходить до висновку, що позивачем доведено нанесення матеріальної шкоди Товариству з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ФІНАНС» діями ОСОБА_1 та відповідно обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача завданої ним матеріальної шкоди.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача, щодо заявлення позивачем одних й тих самих позовних вимог, з тих самих підстав до відповідача, оскільки з наявного в матеріалах справи вироку Святошинського районного суду міста Києва від 24.01.2020 по справі № 759/10083/19 вбачається, що нестача коштів яка була зафіксована актами 06 лютого 2019 року не має відношення до висунутого обвинувачення, оскільки привласнені ОСОБА_1 кошти були документально приховані ним через підроблені службові чеки, які досліджувалися судом, а тому сума в 21 864 грн. не могла бути складовою виявленої 06 лютого 2019 року нестачі.

Згідно зазначеного вироку суду, вказане повністю узгоджуються з відомостями, які містять звіти касира за період з 01 по 06 лютого 2019 року, засвідченні підписом старшого касира ОСОБА_1 та вкладними аркушами касової книги за цей же період, також засвідченні підписом старшого касира ОСОБА_1 , за якими нестача привласнених останнім коштів, в сумі 21 000 грн. є документально прихованою.

З огляду на викладене, судом цивільний позов ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, на суму 21 864 грн. - задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» на відшкодування вказаної шкоди 21 000 грн., а в іншій частині, тобто на суму 864 грн. - залишено без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ФІНАНС» матеріальної шкоди у розмірі 117354,67 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, згідно ст. ст. 130, 134, 135-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код 38324133) матеріальну шкоду у розмірі 117 354 гривні 67 копійок та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 гривні 00 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя: І. А. Усатова