Справа № 216/5123/20

Провадження № 2-о/216/87/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2020 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,

за участю:секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Центрально-Міського районного відділу Державної міграційної служби України в місті Кривий Ріг, про встановлення факту постійного проживання на території України, -

в с т а н о в и в:

03 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України.

Заява мотивована тим, що заявник народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, Української ССР, та до 1982 року проживала в м. Кривому Розі, після чого переїхала на постійне місце проживання до с. Таборівка, Вознесенського району Миколаївської області, де проживала 4 роки, до 18 вересня 1986 року. Починаючи з 03 жовтня 1986 року зареєстроване місце проживання заявника в АДРЕСА_1 , де ОСОБА_1 проживала до 18 березня 1988 року, після чого була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 до 23 листопада 1989 року, після чого зареєструвала місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , та проживала до 20 лютого 1992 року.

27 лютого 1996 року заявник була зареєстрована строком до 27 травня 1996 року, за адресою: АДРЕСА_4 , де фактично проживає до теперішнього часу.

В період проживання в с. Таборівка, Вознесенського району Миколаївської області, 03.03.1982 ОСОБА_1 отримала паспорт громадянина СРСР серії НОМЕР_1 , виданого відділом внутрішніх справ Вознесенського райвиконкому Миколаївської області.

24 січня 2020 року заявник звернулася до Центрально-Міського районного відділу Державної міграційної служби України в місті Кривий Ріг з приводу обміну паспорта громадянина СРСР зразка 1974 року на паспорт громадянина України. Однак, листом від 28.03.2020 заявнику було відмовлено в оформленні паспорта громадянина України у вигляді ІD-картки у зв`язку з тим, що за результатами здійсненої перевірки не встановлено факт її постійного проживання на території України станом на 24.08.1991, відповідно не встановлено належність до громадянства України, що є обов`язковою умовою при прийнятті рішення про документування заявника паспортом громадянина України відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302.

Заявник, представник заявника ОСОБА_2 у судовому засіданні заяву підтримали в повному обсязі, просили задовольнити.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до паспорта серії НОМЕР_1 виданого відділом внутрішніх справ Вознесенського райвиконкому Миколаївської області від 03.03.1982, ОСОБА_1 являється громадянкою Союзу Радянських Соціалістичних Республік, та 1982 року по 27 лютого 1996 року була зареєстрована на території України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, та в смт. П`ятихатки Дніпропетровської області (а.с.6-7).

Листом Центрально-Міського районного відділу в місті Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 03.09.2020 ОСОБА_1 відмовлено в оформленні паспорта громадянина України у вигляді ІD-картки у зв`язку з тим, що за результатами здійсненої перевірки не встановлено факт її постійного проживання на території України станом на 24.08.1991, відповідно не встановлено належність до громадянства України, що є обов`язковою умовою при прийнятті рішення про документування заявника паспортом громадянина України відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302, та рекомендовано звернутися до суду з метою встановлення факту постійного проживання в Україні станом на 24.08.1991 або 13.11.1991 (а.с.11).

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За ч. 2ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. При цьому, не виключається встановлення факту постійного проживання на території України.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , пояснили, що знайомі з заявником з дитинства, свідок ОСОБА_5 теж протягом багатьох років з нею знайома, та підтвердили факт проживання ОСОБА_1 на території України протягом всього її життя, а саме: в смт. П`ятихатки, в м. Кривому Розі, та в Миколаївській області.

Відповідно до ч. 1ст. 3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24.08.1991) постійно проживали на території України. Про належність до громадянства України таких осіб може свідчити наявність у паспортах громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 24.08.1991.

Згідно з ч. 2ст. 3 Закону України «Про громадянство України», особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинностіЗаконом України «Про громадянство України»(13.11.1991) проживали в Україні і не були громадянами інших держав, також є громадянами України.

Пунктами 7, 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженогоУказом ПрезидентаУкраїни від27.03.2001№ 215 встановлено, що громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13.11.1991, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України. У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 або 13.11.1991.

Вразі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24.08.1991 на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається рішення суду.

Наведені вище положення законодавства свідчать про те, що за відсутності у заявника передбаченого законодавством документального підтвердження факту його постійного проживання до 24.08.1991 на території, яка стала територією України відповідно доЗакону України «Про правонаступництво України»- паспорту громадянина колишнього СРСР з відмітками про постійну прописку на території України, для отримання заявником паспорта громадянина України, йому попередньо необхідно встановити наявність підстав для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням шляхом встановлення вищевказаного факту у судовому порядку.

Отже, виходячи з норм чинного законодавства, юридичне значення має саме факт постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України24.08.1991 або на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Статтею 2 ЦПК Українивизначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи вимоги чинного законодавства України, зважаючи на те, що в ході судового розгляду знайшов своє підтвердження факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року, при цьому встановлення такого факту надасть можливість заявнику на законних підставах отримати паспорт громадянина України, в порядку п. 1, 2 ч. 1ст. 3 Закону України «Про громадянство України», тому суд дійшов висновку, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 80, 81, 263-265, 294 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Центрально-Міського районного відділу Державної міграційної служби України в місті Кривий Ріг, про встановлення факту постійного проживання на території України задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживала на території України на момент проголошення незалежності України, тобто станом на 24 серпня 1991 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні в 30-денний строк з дня отримання копії рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 ;

- заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Центрально-Міського районного відділу Державної міграційної служби України в місті Кривий Ріг, код ЄДРПОУ: 37806243, місцезнаходження: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Олександра Поля,буд. 12.

Суддя Ю.В.Онопченко