ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2020 р. м. Вінниця Cправа № 902/805/20

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В., при секретарі Сичук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг енд Делівері", вул. Вознесенський узвіз, 23а, м. київ, 04053, код - 42940293

до: Відділу освіти Калинівської міської ради, вул. Нестерчука, буд. 47, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, код - 40385478

до: Державного підприємства "Вінницьке лісове господарство", вул. Максимовича, буд. 43, м. Вінниця, 21036

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного підприємства "Бердичівське лісове господарство", вул. Грушевського, 9, м. Бердичів, Житомирська область, 13312 та Державного агентства лісових ресурсів України, вул. Ш. Руставелі, 9-a, м. Київ, 01601

про визнання договору недійсним

В С Т А Н О В И В :

13.08.2020 року до Господарського суду Вінницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг енд Делівері" до Відділу освіти Калинівської міської ради про визнання договору № 187 від 22.07.2020 року недійсним.

В якості правових підстав звернення до суду позивач зазначає про протиправність прийнятого Відділом освіти Калинівської міської ради рішення про визнання Державного підприємства "Вінницьке лісове господарство" переможцем процедури закупівлі, в зв`язку з чим договір № 187 від 22.07.2020 року підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою суду від 18.08.2020 року відкрито провадження у справі № 902/805/20 за правилами позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 10.09.2020 року. Також, даною ухвалою залучено до участі у розгляді справи, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Вінницьке лісове господарство".

01.09.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 09-25/783 від 27.08.2020 року, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

08.09.2020 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вих. № 927 від 04.09.2020 року), в якому останній підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 10.09.2020 року судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/805/20 до 13.10.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 18.09.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

В судовому засіданні 13.10.2020 року залучено до участі у справі Державне підприємство "Бердичівське лісове господарство" і Державне агентство лісових ресурсів України в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Також, в судовому засіданні залучено до участі у розгляді справи в якості співвідповідача Державне підприємство "Вінницьке лісове господарство" виключивши його зі складу третіх осіб.

За результатами проведеного 13.10.2020 року судового засідання суд постановив ухвали про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/805/20 на 03.11.2020 року, які занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 22.10.2020 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

02.11.2020 року на електронну адресу суду від представника третьої особи (Державне підприємство "Бердичівське лісове господарство") надійшло клопотання (№ 14/1451 від 02.11.2020 року), в якому останній просить проводити судове засідання без його участі.

04.11.2020 року до суду від представника позивача надійшло клопотання (№ 957 від 02.11.2020 року) про проведення судового засідання за його відсутності.

09.11.2020 року на адресу суду від представника третьої особи (Державне підприємство "Бердичівське лісове господарство") надійшло клопотання (№ 14/1451 від 02.11.2020 року), в якому останній просить проводити судове засідання без його участі.

Разом з тим 03.11.2020 судове засідання у даній справі не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Міліціанова Р.В. у відпустці.

Станом на 16.11.2020 суддя Міліціанов Р.В. приступив до роботи.

Ухвалою суду від 16.11.2020 року повідомлено учасників, що підготовче засідання у справі № 902/805/20 відбудеться 24.11.2020 року.

19.11.2020 року на електронну адресу суду від представника третьої особи (Державного підприємства "Бердичівське лісове господарство") надійшов лист № 14/1484 від 19.11.2020 року про проведення розгляду справи без участі уповноваженого представника.

24.11.2020 року на адресу суду від представника третьої особи (Державного підприємства "Бердичівське лісове господарство") надійшов лист № 14/1484 від 19.11.2020 року, в якому останній в зв`язку з відсутністю можливості забезпечити участь уповноваженого представника в судове засідання та враховуючи введені карантинні заходи просить суд проводити розгляд справи за їх відсутності.

В судовому засіданні 24.11.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/805/20 до судового розгляду по суті на 08.12.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 26.11.2020 року повідомлено часників справи про дату наступного судового засідання.

08.12.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 08.12.2020 року) (вх.канц. № 01-34/11056/20 від 08.12.2020 року), в якій останній підтримує заявлені позовні вимоги.

Також, 08.12.2020 року до суду від представника третьої особи до суд надійшов лист № 14/1502 від 01.12.2020 року, в якому останній в зв`язку з введеними карантинними заходами просить суд проводити розгляд справи без участі ДП "Бердичівське лісове господарство".

08.12.2020 року представники сторін та третіх осіб правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, ухвалою суду, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

Обізнаність відповідача про дату, час та місце судового засідання підтверджується поштовим повідомленням № 2240001768407.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

З огляду на вказане відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою від 22.08.2019 року про призначення засідання для розгляду справи по суті у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Суд розглянув матеріали справи, з`ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та встановив наступне.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 22.05.2020 року Відділом освіти Калинівської міської ради опубліковано оголошення (ідентифікатор закупівлі UA-2020-05-22-004417-с) щодо проведення відкритих торгів. Предметом закупівлі торгів є деревина (дрова паливні твердих порід), запланованою вартістю 760 000,00 грн.

Тендерні пропозиції для участі в закупівлі подали ДП "Вінницьке лісове господарство", ТОВ "Трейдінг енд Делівері", ФОП Тімченко О.Л., ДП "Шепетівський військовий лісгосп", ТОВ "Стоун-Трейд", ДП "Бердичівське лісове господарство".

За результатами аукціону найбільш економічно вигідною було визнано тендерну пропозицію Держаного підприємства "Вінницьке лісове господарство".

Однак, Позивач стверджує про протиправність прийнятого Відділом освіти Калинівської міської ради рішення про визнання Державного підприємства "Вінницьке лісове господарство" переможцем процедури закупівлі, оскільки тендерна пропозиція ДП "Вінницьке лісове господарство" не відповідала вимогам тендерної документації та Закону України "Про публічні закупівлі", тому визнання цього учасника переможцем закупівлі було неправомірним та таким, що порушувало вимоги Закону та права ТОВ "Трейдінг енд Делівері", як учасника процедури закупівлі на рівну конкуренцію.

Враховуючи викладене, позивач звернувся з позовом до суду про визнання договору № 187 від 22.07.2020 року укладеного між Відділом освіти Калинівської міської ради та Державним підприємством "Вінницьке лісове господарство" за результатами процедури публічних закупівель UA-2020-05-22-004417-с недійсним.

У відзиві на позовну заяву відповідач заявлені позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позову, зазначаючи про наступне.

Відповідно до інформації, відображеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником ДП "Вінницьке лісове господарство" та ДП "Бердичівське лісове господарство" є Державне агентство лісових ресурсів України. Згідно Закону України "Про публічні закупівлі" Замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених п. 1 і п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону. В ст. 1 Закону зазначено, що пов`язана особа - яка, для цілей цього Закону відповідає буд-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі.

Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема шляхом реалізації правом володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.

Як зазначено в статуті ДП "Вінницький лісгосп", підприємство здійснює свою діяльність на комерційній основі, діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності, самостійно реалізує свою продукцію (п. 1.3., п. 4.8., 6.1.2. Статуту).

Згідно ст. 74 Господарського кодексу України Державне комерційне підприємство є суб`єктом підприємницької діяльності, тобто створене з метою отримання прибутку. ДП "Вінницький лісгосп" засноване на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України (п. 1.1. Статуту), яке здійснює повноваження виключно по реалізації прав держави як власника майна (ст. 7 Статуту) і координується Вінницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства. Держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов`язаннями (п. 5 ст. 74 ГКУ). Держпідприємства є суб`єктами господарювання державного сектора економіки і діють на основі лише державної власності.

Державне підприємство "Бердичівське лісове господарство" засноване на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і входить до сфери управління Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Тому, ці держпідприємства є самостійними юридичними особами, що діють на підставі чинного законодавства та затверджених в установленому порядку статутів.

Враховуючи викладене, Відділом освіти Калинівської міської ради правомірно укладено договір № 187 від 22 .07.2020 року з ДП "Вінницьке лісове господарство" про закупівлю деревини.

Окрім того , як зазначає відповідач, ст. 207 Господарського кодексу України чітко вказує на підстави недійсності господарського зобов`язання, яких не містить договір № 187 від 22.07.2020 року.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 22.05.2020 року Відділом освіти Калинівської міської ради опубліковано оголошення (ідентифікатор закупівлі UA-2020-05-22-004417-с) щодо проведення відкритих торгів. Предметом закупівлі торгів є деревина (дрова паливні твердих порід), запланованою вартістю 760 000,00 грн.

Тендерні пропозиції для участі в закупівлі подали ДП "Вінницьке лісове господарство", ТОВ "Трейдінг енд делівері", ФОП Тімченко О.Л., ДП "Шепетівський військовий лісгосп", ТОВ "Стоун-Трейд", ДП "Бердичівське лісове господарство".

За результатами аукціону найбільш економічно вигідною було визнано тендерну пропозицію Держаного підприємства "Вінницьке лісове господарство".

22.07.2020 року між Відділом освіти Калинівської міської ради (Покупець) та Державним підприємством "Вінницьке лісове господарство" (Постачальник) укладено договір про закупівлю товарів за держані кошти № 187 (а.с. 13-17, т.1).

Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується у 2020 році поставити Замовникові товари, зазначені в специфікації, що є додатком до цього Договору і його невід`ємною частиною, а Замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Згідно п. 1.2 Договору найменування товару: ДК 021:2015 "03410000-7 Деревина" (Паливна деревина) Кількість товарів - згідно із додатком №1 (Специфікація).

Обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та/або потреби Замовника (п. 1.3 Договору).

Договірні платіжні зобов`язання виникають в момент отримання бюджетних асигнувань (кошторисних призначень) (п. 1.4 Договору).

За змістом п .2.1 Договору Учасник повинен поставити Замовнику товар, якість якого відповідає затвердженим стандартам України та/або технічним умовам підприємства - виробника, затвердженим на цю продукцію, також товар повинен відповідати умовам Специфікації, та вимогам до товару, що передбачені тендерною документацією.

Сума цього Договору становить 576 000 грн. 00 коп. з ПДВ. Ціна включає вартість поставки (п. 3.1 Договору).

Розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом оплати Замовником після пред`явлення Постачальником рахунка на оплату товару. Для проведення оплати до рахунка додається накладна та/або акту приймання-передачі товару (п. 4.1 Договору).

Замовник здійснює оплату за поставлений товар в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом 10 банківських днів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за отриманий товар здійснюються протягом трьох банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного фінансування на розрахунковий рахунок (п. 4.2 Договору).

Згідно п. 5.1 Договору строк поставки товарів: до 31.10.2020 року.

Місце поставки товарів: згідно заявок Замовника (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п. 6 Договору Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар; приймати поставлені товари згідно з накладною та/або актом прийому - передачі; приймання - передача товару по якості проводиться в момент передачі його шляхом підписання накладної та/або акту прийому-передачі. У разі виявлення в момент передачі товару відхилення якісних показників тощо. Замовник зобов`язаний відмовитися від приймання товару або вказати про недоліки у відповідному акті невідповідностей (п.п.6.1.1-6.1.2-6.1.3).

Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари (надані послуги або виконані роботи) (п. 6.4.1 Договору).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором (п. 7.1 Договору).

Згідно п. 10.1 договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання умов укладеного договору між сторонами підписано Додаток № 1 специфікацію, відповідно до якої найменування товару ДК 021:2015 "0410000-7 Деревина (Паливна деревина) в кількості 800 м.куб., загальною вартістю 576 000,00 грн (а.с.18, т.1).

Також, між сторонами підписано Додаток № 2 перелік навчальних та дошкільних закладів відділу освіти Калинівської міської ради для поставки товару (а.с.19, т.1).

За твердженнями позивача, тендерна пропозиція ДП "Вінницьке лісове господарство" на час проведення аукціону не відповідала вимогам тендерної документації та Закону України "Про публічні закупівлі", тому визнання цього учасника переможцем закупівлі було неправомірним та таким, що порушувало права ТОВ "Трейдінг енд Делівері", як учасника процедури закупівлі на рівну конкуренцію.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2020 року не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся через електрону систему закупівель до Тендерного комітету Відділу освіти Калинівської міської ради з вимогою (вих. №864 від 17.06.2020 року) про скасувати рішення щодо визначення переможцем процедури закупівлі Державне підприємство "Вінницьке лісове господарство" та з вимогою перейти до розгляду наступної економічно доцільної тендерної пропозиції (а.с.49, т.1).

Також, 20.06.2020 року позивачем до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель Антимонопольного комітету України подано скаргу (вих № 904 від 20.06.2020 року) на неправомірні дії тендерного комітету Відділу освіти Калинівської міської ради у відкритих торгах на закупівлю товару (дрова паливні твердих порід) (ідентифікатор закупівлі UA-2020-05-22-004417-с, в якій останній просив прийняти рішення про встановлення порушення в процедурі закупівель та зобов`язати замовника скасувати рішення щодо визначення переможцем процедури закупівлі Державне підприємство "Вінницьке лісове господарство" та перейти до розгляду наступної економічно доцільної тендерної пропозиції (а.с.80, т.1).

У рішенні № 13785-р/пк-пз від 16.07.2020 року Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель Антимонопольного комітету України відмовила ТОВ "Трейдінг енд Делівері" в задоволенні скарги (а.с.81-83, т.1).

З огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин, враховуючи суб`єктний склад учасників справи, а також факт укладення договору після завершення процедури закупівлі з переможцем, позов спрямований на захист прав у сфері господарських правовідносин.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, в контексті ефективності обраного способу захисту та встановлених судом обставин справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 2, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

У відповідності до частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Слід зазначити, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і за наслідками, визначеними законом, а тому слід встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлено Законом України "Про публічні закупівлі".

Преамбулою до вказаного нормативно-правового акту передбачено, що метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Публічна закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; товари - це продукція, об`єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов`язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів (ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно із статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі (ч. 1 ст. 13 Закону України "Про публічні закупівлі").

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: 1) він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій посадовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі; 2) відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення; 3) службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення; 4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів); 5) фізична особа, яка є учасником, була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; 6) службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; 7) тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника; 8) учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрут

Статтею 29 Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано порядок розгляду та оцінки тендерних пропозицій. Оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично. У разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини третьої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом. Критеріями оцінки є: ціна; або вартість життєвого циклу; або ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов`язані із предметом закупівлі.

У разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу до цього критерію крім ціни товару (роботи, послуги) може включатися один або декілька витрат замовника протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), а саме витрати, пов`язані з: використанням товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), зокрема споживання енергії та інших ресурсів; технічним обслуговуванням; збором та утилізацією товару (товарів); впливом зовнішніх екологічних чинників протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), у разі якщо їхня грошова вартість може бути визначена, зокрема вплив викидів парникових газів, інших забруднюючих речовин та інші витрати, пов`язані із зменшенням впливу на навколишнє середовище (довкілля).

У разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу, всі його складові не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Частинами 15 статті 28 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом. Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. У разі якщо учасник стає переможцем декількох або всіх лотів, замовник може укласти один договір про закупівлю з переможцем, об`єднавши лоти.

Стосовно тверджень позивача про те, що відповідач зобов`язаний був відхилити тендерну пропозицію Державного підприємства "Вінницьке лісове господарство" на підставі ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки вона була подана учасником процедури закупівлі, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника, слід зазначити наступне.

Пунктом 20 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що пов`язана особа - особа, яка для цілей цього Закону відповідає будь-якій із таких ознак:

- юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або

- контролюється учасником процедури закупівлі, або

- перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі;

- службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім`ї такої службової (посадової) особи;

- фізичні особи - члени тендерного комітету, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин.

Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі.

Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом:

- реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою,

- права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також

- можливість визначати умови господарської діяльності,

- надавати обов`язкові до виконання вказівки або

- виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або

- володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.

ТОВ "Трейдінг енд Делівері" зазначено, що ДП "Вінницьке лісове господарство" та ДП "Бердичівське лісове господарство" є пов`язаними між собою особами, що на думку позивача, підтверджується тим, що останні мають одного засновника - Державне агентство лісових ресурсів України, що володіє 100% часткою статутного капіталу цих підприємств та здійснює вирішальний вплив на їхню господарську діяльність.

Відповідно до п.1.1 Статуту учасника, ДП "Вінницьке лісове господарство" належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України (Орган правління майном). Відповідно до п. 4.3 Статуту, участь підприємства в асоціаціях та корпораціях, концернах та інших об`єднаннях здійснюється за рішенням Органу управління майном (Державне агентство лісових ресурсів України). За положеннями п. 5.5 Статуту, відчуження майна, що належить до основних фондів, що є державною власністю і закріплені за підприємством, здійснюється за погодженням з Органом управління майном (Державне агентство лісових ресурсів України). Зі змісту п. 7.2 Статуту, Органу управління майном (Державне агентство лісових ресурсів України) приймає рішення про припинення підприємства; затверджує статут підприємства, здійснює контроль за його дотриманням; укладає і розриває контракт із директором Підприємства та здійснює контроль за його виконанням; проводить моніторинг фінансової діяльності, зокрема виконання показників фінансових планів підприємства; здійснює контроль за фінансовою дисципліною підприємства. Згідно з п. 8.1. та 8.2. Статуту, органом управління учасника є директор, наймання якого здійснюється Державним агентством лісових ресурсів України (Органом управління майном) шляхом укладання з ним контракту.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, єдиним засновником державного підприємства "Бердичівське лісове господарство" є Державне агентство лісових ресурсів України, що володіє 100 відсотками статутного капіталу цього учасника.

Водночас, відповідно до преамбули Статуту учасника, державне підприємство "Бердичівське лісове господарство" належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України (Орган управління майном). Згідно з п. 3.2. Статуту, підприємство здійснює діяльність на комерційній основі і відповідно до чинного законодавства України та Статуту, який затверджується Органом управління майном. Відповідно до п. 3.3. Статуту, участь підприємства в асоціаціях, корпораціях, концернах та інших об`єднаннях здійснюється за рішенням Органу управління майном (Державне агентство лісових ресурсів України). За положеннями п. 4.4. Статуту, відчуження майна, що належить до основних фондів, що є державною власністю і закріплені за Підприємством, здійснюється за погодженням з Органом управління майном (Державне агентство лісових ресурсів України). Згідно з п. 6.1. та 6.2. Статуту, органом управління учасника є директор, наймання якого здійснюється Державним агентством лісових ресурсів України (Органом управління майном) шляхом укладання з ним контракту. Відповідно до п. 8.1. Статуту, ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства здійснюється за рішенням Органу управління майном.

Аналіз статутних документів державних підприємств вказує на можливість прийняття Державним агентством лісових ресурсів України окремих управлінських рішень, однак дана обставина не вказує на наявність прав стосовно здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі.

ДП "Вінницьке лісове господарство" та ДП "Бердичівське лісове господарство" є самостійними та відокремленими суб`єктами господарювання.

Доводи позивача стосовно можливості впливу на здійснення господарської діяльності спростовуються положеннями ГК України.

В силу ч. 1 ст. 19 ГК України, суб`єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

На підставі ч. 5 ст. 73 ГК України, державне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов`язаннями власника і органу влади, до сфери управління якого воно входить.

Водночас, згідно ч. 5 ст. 74 ГК України держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов`язаннями, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Тобто, відповідальність органу управління майном (Державне агентство лісових ресурсів України) та державних підприємств, учасників процедури публічної закупівлі розмежовано нормами законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 73 ГК України, органами управління державного унітарного підприємства є:

- керівник підприємства, який призначається (обирається) суб`єктом управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством, або наглядовою радою такого підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав);

- наглядова рада підприємства (у разі її утворення), яка в межах компетенції, визначеної статутом підприємства та законом, контролює і регулює діяльність керівника підприємства.

Отже, Державне агентство лісових ресурсів України не уповноважено здійснювати функцію органу управління ДП "Вінницьке лісове господарство" та ДП "Бердичівське лісове господарство", що є підставою для здійснення вирішального впливу на господарську діяльність в розумінні п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі".

Нормативне розуміння понять "управління майном", як функція орану державної влади, та "орган управління державного підприємства", як одиниця внутрішньої організаційної структури підприємства, є істотно відмінним за правовим змістом.

Крім того, надавши системне тлумачення п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" суд доходить наступних висновків.

Для будь якого правопорушення у господарській сфері правовідносин слід встановити наявність складу відповідного порушення, зокрема суб`єктів та об`єктивної сторони.

Суд вважає, що суб`єктами впливу можуть бути лише юридичні особи, а об`єктивна сторона такого діяння має виражатися у можливості фактично впливати на на господарську діяльність учасника процедури закупівлі.

Пунктом 20 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що пов`язана особа - це зокрема особа, яка перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі.

При цьому, законодавець не визначив суб`єкта, який повинен здійснювати спільний контроль над господарською діяльністю пов`язаних осіб.

Суд виходить з того, що такий контроль має здійснюватись не органом державної влади (яким згідно відомостей ЄДРПОУ є Державне агентство лісових ресурсів України), а лише юридична особа - суб`єкт господарювання.

Згідно п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб.

Тобто, плив може здійснювати безпосередньо юридична особа або через інших юридичних осіб, що випливає із буквального розуміння цієї норми.

Дана теза обумовлена майновою та економічною зацікавленістю у сфері публічних закупівель як зі сторони особи, яка здійснює влив, так і осіб, які є об`єктами такого впливу.

Суд враховує. що орган державної влади (Державне агентство лісових ресурсів України) є не самостійним суб`єктом господарських правовідносин, тому не може виступати суб`єктом спільного контролю над державними підприємствами у даному випадку.

Таким чином, Державне агентство лісових ресурсів України не є, в розумінні п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", особою (суб`єктом правопорушення), яка може здійснювати спільний контроль над учасниками процедури закупівлі.

Крім того, нормативне поняття здійснення вирішального впливу визначено через загальне родове поняття (під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі) та спеціальні форми виразу такого контролю, перелік яких не є вичерпним (зокрема володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі).

Сам по собі юридичний факт володіння 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі не є достатнім доказом можливості здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі.

Визначальним є встановлення саме можливості здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі, як базового критерію здійснення контролю.

Враховуючи зміст статутних документів державних підприємств, положення ст. ст. 19, 73, 74 ГК України, які описано вище, статус Державного агентства лісових ресурсів України як органу державної влади, а не юридичної особи, що не здійснює функції органу управління суб`єктами господарювання, суду не доведено можливості вирішального впливу державного агентства на господарську діяльність учасників процедури закупівлі.

Тобто, відсутня об`єктивна сторона діяння, яке призводить до кваліфікації осіб. як пов`язаних між собою в контексті застосування п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі".

Підсумовуючи суд вважає необґрунтованими доводи позивача стосовно порушення відповідачами порядку проведення процедури публічної закупівлі.

Суд також критично оцінює посилання представника позивача на Постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2019 року у справі №905/1250/19, оскільки у даній справі надано оцінку пов`язаності комунальних підприємств.

При цьому, суд касаційної інстанції застосував положення ст. 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно якої відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Однак, правове регулювання ГК України діяльності державних підприємств є відмінним від норм Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Тому, наведені у справі №905/1250/19 висновки Верховного Суду не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Також, суд зауважує, що оспорюваний договір виконується сторонами вже протягом п`яти місяців, позивач не просив вжити заходи забезпечення позову, а також не наполягає на застування реституції чи відшкодування збитків внаслідок констатації недійсності договору.

Тому, суду не доведено ефективності обраного позивачем способу захисту прав.

Визнання недійсним Договору № 187 від 22.07.2020 року може унеможливити нормальне здійснення освітнього процесу у м. Калинівка Вінницької області, тому матиме негативний вплив на права та інтереси необмеженого кола осіб.

Підсумовуючи вищенаведене суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, на підставі ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 2 102,00 грн, а також 12 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу (том. 1 а.с. 53-62), відповідно до ст.129 ГПК України слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг енд Делівері" (вул. Вознесенський узвіз, 23а, м. київ, 04053, код - 42940293) про визнання недійсним Договору № 187 від 22.07.2020 року, укладеного між Відділом освіти Калинівської міської ради (вул. Нестерчука, буд. 47, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, код - 40385478) та Державним підприємством "Вінницьке лісове господарство" (вул. Максимовича, буд. 43, м. Вінниця, 21036).

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 2 102,00 грн, 12 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу - залишити за позивачем.

3. Копію судового рішення направити учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повний текст судового рішення складено 17 грудня 2020 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Вознесенський узвіз, 23а, м. київ, 04053, код - 42940293)

3 - відповідачу 1 (вул. Нестерчука, буд. 47, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, код - 40385478)

4 - відповідачу 2 (вул. Максимовича, буд. 43, м. Вінниця, 21036)

5 - ДП "Бердичівське лісове господарство" (вул. Грушевського, 9, м. Бердичів, Житомирська область, 13312)

6 - Державному агентству лісових ресурсів України (вул. Ш. Руставелі, 9-a, м. Київ, 01601)