Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок порушення відповідачем строків доставки спірних вагонів, які встановлені пунктом 41 Статуту залізниці України та Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №644 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №865/5086, наявні обумовлені підстави для стягнення штрафних санкцій у розмірі 132 967,20 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/4650/20 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» штраф в розмірі 99 212,80 грн та судовий збір в розмірі 1 568,40 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач доставив вантаж з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу. Здійснивши власний перерахунок термінів доставки вантажу за накладними, суд стягнув суму штрафу у розмірі 99 212,80 грн, а в решті визнав нарахування штрафу необґрунтованим. Крім того, судом відмовлено в задоволенні заяви відповідача про зменшення розміру штрафу на підставі частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, оскільки відповідачем не доведено наявності обставин для такого зменшення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 11.09.2020 (про що свідчить відмітка Укрпошти Експрес на конверті) Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/4650/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:

- суд першої інстанції при розрахунку терміну доставки за накладними №№35551381, 36097954, 35962232, 35584507, 35176619, 35172527, 35053677, 39768338 керувався нормами доставки 1 доба на кожні повні та неповні 320 км як для маршрутних відправок. Однак, за накладними №№35551381, 36097954, 35962232, 35584507, 35176619, 35172527, 35053677, 39768338 здійснювалося перевезення групи вагонів, а не маршруту, тому розрахунок терміну доставки за спірними накладними слід було проводити за нормами доставки 1 доба на кожні повні та неповні 200 км як для вагонних відправок. У зв`язку з цим відповідачем в апеляційній скарзі наведено контррозрахунок сум штрафів за накладними №№36097954, 35962232, 35584507, 35176619, 35172527, 35053677, 39768338, 35551381.

- рішенням суду за накладною №35551381 стягнуто з АТ «Укрзалізниця» 42 048,00 грн. Скаржник зазначає, що нарахування штрафу у розмірі 42 048,00 грн позивачем здійснено правильно, проте стягнення її з АТ «Укрзалізниця» за рішенням суду є неправомірним, так як з суми 42 048,00 грн частково сплачено регіональною філією «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» штраф у розмірі 16 595,47 грн та частково була відкликана самим заявником сума у розмірі 25 452,53 грн (лист ТОВ «ДЗБВ» від 24.10.2019 №7/2);

- судом не було вказано дату складання повного тексту судового рішення, що є грубим порушенням норм Господарського процесуального кодексу України та права відповідача на апеляційне оскарження.

У тексті апеляційної скарги апелянтом порушено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

До апеляційної скарги додано також нові докази у справі: копію Порядку направлення вагонопотоків і організації їх в грузові поїзда на 2018-2019 роки; розрахунок штрафу за прострочення терміну доставки вантажів та витяг з аналізу наявних у базі претензій за результатами розгляду.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу від 16.11.2020, що надійшов через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду 19.11.2020, заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

Узагальнені доводи відзиву позивача на апеляційну скаргу зводяться до наступного:

- апеляційна скарга подана Регіональною філією «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», спір до якої зовсім не стосується та яка не була стороною (учасником) у справі, не виступала від імені головного підприємства АТ «Українська залізниця» та не була залучена до справи в установленому законом порядку, бо спір стосується порушень, що сталися на Одеській залізниці;

- матеріали справи не містять доказів, які підтверджують наявність у адвоката Костриби Т.В. повноважень на представництво інтересів АТ «Укрзалізниця», бо Довіреність від 13.08.2020 видана лише на представництво інтересів Довірителя як на території України, так і за кордоном стосовно діяльності Філії, її структурних підрозділів (пункт 1 Довіреності), а також з урахуванням обмежень, встановлених Положенням про Філію (пункти 2.1., 3 Довіреності);

- посилання скаржника на те, що при розрахунку терміну доставки за накладними №№35551381, 36097954, 35962232, 35584507, 35176619, 35172527, 35053677, 39768338 суд безпідставно керувався нормами доставки 1 доба на кожні повні та неповні 320 км (як для маршрутних відправок), тоді як слід було застосовувати 200 км (як для вагонних відправок), є безпідставними, оскільки у даному випадку має місце описка суду, яка виправляється не шляхом скасування рішення суду, а в порядку статті 243 Господарського процесуального кодексу України ухвалою суду першої інстанції. Позивач стверджує, що по тексту рішення усі порушення однотипні (за усіма накладними один і той же маршрут, однакова відстань, один і той же порушник - Одеська залізниця, яка знаходиться посередині шляху слідування між ст. Максимівка Львівської залізниці та ст. Самарівка Придніпровської залізниці), і суд по тексту рішення майже скрізь зазначив для розрахунку правильно « 1 доба за 200 км», але в спірних накладних №№35551381, 36097954, 35962232, 35584507, 35176619, 35172527 35053677, 39768338 допустив описку та зазначив « 1 доба за 320 км», що на правильність розрахунку не вплинула, бо фактично також було правильно застосовані « 1 доба за 200 км», а розмір штрафу, визначений судом у рішенні суду, та розмір штрафу, визначений позивачем у позовній заяві за спірними накладними, однаковий та визначений правильно;

- посилання відповідача на збільшення терміну доставки вантажу у відповідності до пункту 2.9. Правил обчислення термінів доставки вантажу спростовується тим, що залізницею не надано жодного акту, який би спростував її вину, не надано жодного доказу, який би підтвердив, що за такими накладними саме відправником або одержувачем допущено порушення, яке призвело до затримки доставки вантажу;

- щодо накладної №35551381, то належних та допустимих доказів оплати вказаного штрафу або відмови саме від цього штрафу не має, а рішення суду не може ґрунтуватись на здогадках та припущеннях. Вантаж за накладною №35551381 був відправлений 29.08.2019, а прибув на станцію призначення 10.09.2019, тобто перевищення терміну доставки вантажу становить 5 діб, у зв`язку з чим ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» і було нараховано штраф - 30% провізної плати у сумі 42 048,00 грн. Позивач зазначає, що листом №7/2 від 24.10.2019 ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» не відкликав суму претензії саме за накладною №35551381.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» у справі №910/4650/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/4650/20 залишено без руху. Роз`яснено Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 3 153,00 грн та пояснення з обґрунтуванням поважності причин неподання доказів (вказаних у пунктах 6-8 додатків до апеляційної скарги: копії Порядку направлення вагонопотоків і організації їх в грузові поїзда на 2018-2019 роки; розрахунку штрафу за прострочення терміну доставки вантажів та витягу з аналізу наявних у базі претензій за результатами розгляду) або підстав неможливості їх подання до суду першої інстанції.

29.10.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представник апелянта подав заяву про усунення недоліків, до якої додано оригінали платіжних доручень №3053179 від 16.09.2020 та №314768 від 21.10.2020 на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/4650/20 та письмові пояснення, у яких апелянт зазначає, що він не мав змоги подати докази, вказані у пунктах 6-8 додатків до апеляційної скарги: копії Порядку направлення вагонопотоків і організації їх в грузові поїзда на 2018-2019 роки; розрахунку штрафу за прострочення терміну доставки вантажів та витягу з аналізу наявних у базі претензій за результатами розгляду у зв`язку з запровадженням в Україні 12.03.2020 карантину через спалах у світі коронавірусу. Крім того, скаржник зазначає, що на момент розгляду справи у суді першої інстанції підприємство перебувало у стані простою, у зв`язку з чим у структурних підрозділів Акціонерного товариства «Укрзалізниця» була відсутня технічна можливість надати вищевказані докази.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 поновлено Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/4650/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/4650/20, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/4650/20 на час апеляційного оскарження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), оскільки предметом розгляду у справі №910/4650/20 є вимоги про стягнення 132 967,20 грн, а відтак вказана справа відноситься до малозначних в розумінні Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на наявність у матеріалах справи належних доказів повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, та закінчення процесуальних строків на подання до суду документів, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2020, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, з метою дотримання загальних принципів судочинства, закріплених у статті 124, 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України, а також у статтях 76-79 Господарського процесуального кодексу України, прийняв надані відповідачем до справи на стадії апеляційного розгляду документи, проте їх оцінка буде здійснена судом апеляційної інстанції в сукупності з усіма наявними у справі доказами та перевіркою обставин справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

16.02.2018 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (найменування якого змінено на Акціонерне товариство «Українська залізниця») (перевізник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» (замовник, позивач) укладено Договір про надання послуг №11087/ЦТЛ-2018 (далі, Договір), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги (пункт 1.1.).

Відповідно до пункту 1.2. Договору перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов`язується доставити ввірений замовнику вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, Правил перевезення вантажів, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, Конвенції про міжнародні залізничні перевезення.

Надання послуг за цим Договором може підтверджуватися залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами (пункт 1.3. Договору).

Пунктом 5.1. Договору визначено, що сторони несуть відповідальність за невиконання плану перевезень згідно зі Статутом залізниць України.

У відповідності до пункту 8.5.2. Договору оформлений електронний перевізний документ вважається оригіналом договору перевезення та має юридичну силу як доказ у визначених законодавством випадках.

Як вбачається з матеріалів справи, у травні-жовтні місяці 2019 року відповідачем на адресу позивача до станції призначення Самарівка Придніпровської залізниці були відправлені вантажі за залізничними накладними №38973764 від 21.05.2019, №39029194 від 24.05.2019, №39433602 від 16.06.2019, №39437280 від 16.06.2019, №39768338 від 09.07.2019, №35037897 від 26.07.2019, №35053677 від 27.07.2019, №35315845 від 13.08.2019, №35336965 від 14.08.2019, №35362250 від 16.08.2019, №35414416 від 19.08.2019, №35172527 від 03.08.2019, №35176619 від 03.08.2019, №35176742 від 03.08.2019, №35232586 від 07.08.2019, №35584507 від 31.08.2019, №35120757 від 31.07.2019, №35730241 від 10.09.2019, №35551381 від 29.08.2019, №35962232 від 24.09.2019, №36097954 від 03.10.2019.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначав, що відповідачем порушено терміни доставки вантажів за вказаними накладними, визначені статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, у зв`язку із чим просив суд стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» 132 967,20 грн штрафу на підставі статті 116 Статуту залізниць України.

Заперечуючи проти позову, відповідач, зокрема, посилався на те, що позивач невірно розрахував строк доставки вантажу, оскільки у деяких накладних в графі 49 міститься відмітка про складання актів загальної форми щодо збільшення терміну доставки вантажу з незалежних від залізниці причин. Крім того відповідач зауважив, що за залізничними накладними №35362250 від 16.08.2019 та №35232586 від 07.08.2019 позивачем не було вчасно розкредитовано вантаж, у зв`язку з чим відповідно до статті 116 Статуту залізниць України штраф не сплачується. Також відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції у запереченнях на відповідь на відзив було заявлено про зменшення розміру нарахованого штрафу на 50% у разі задоволення позову.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає зміні з наступних підстав.

Зі змісту частин 1, 2, 5 статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до статті 311 Господарського кодексу України плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов`язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.

За змістом частин 1, 2, 3 статті 313 Господарського кодексу України перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі. Перевізник звільняється від відповідальності за прострочення в доставці вантажу, якщо прострочення сталося не з його вини. Розмір штрафів, що стягуються з перевізників за прострочення в доставці вантажу, визначається відповідно до закону.

Згідно Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 (далі, Статут), накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до пункту 41 Статуту залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з пунктами 1.1., 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 (із змінами та доповненнями, далі - Правила), термін доставки вантажу визначається виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1. Правил (статті 41, 116 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі «Навантаження призначено на ____число _____місяць» (пункт 2.1. Правил).

Згідно з пунктом 2.4. наведених Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил).

Відповідно до пункту 2.10. Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про залізничний транспорт» у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

Відповідно до пункту 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

- 10% провізної плати - за прострочення на дві доби;

- 20% провізної плати - за прострочення на три доби;

- 30% провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш, ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Аналогічні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2020 у справі №905/912/19 та від 09.04.2020 у справі №910/6762/19.

Відповідно до пункту 2 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, перевезення вантажів здійснюються вагонними, дрібними, контейнерними, груповими або маршрутними відправками.

У цих Правилах наведені нижче терміни вживаються в таких значеннях: групова відправка - партія вантажу за однією накладною, для перевезення якої надається не менше двох вагонів, але менше маршруту; маршрутна відправка - партія вантажу за однією накладною в кількості, яка відповідає ваговій нормі, встановленій для маршруту («ядра» маршруту).

Колегією суддів встановлено, що маршрутна та групова відправки передбачають додання до накладної відомості вагонів (або/і контейнерів), що перевозяться маршрутом (групою) за накладною.

При цьому, при перевезенні вагонів як маршрутними, так і груповими відправками у графі 29 накладної «відправка» проставляється позначка «х» відправником у одному і тому самому віконечці (п. 1.1 та додаток №3 Правил).

Втім, «маршрутна відправка» має особливості, які значно відрізняють її від «групової», і саме позивач, як особа, яка посилається на певну обставину, відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України повинен її довести.

Згідно з пунктом 1 Правил перевезення вантажів маршрутами відправника, (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №565/6853), перевезення вантажів маршрутами відправника здійснюється згідно з планами перевезень, якими передбачається максимальна концентрація вантажопотоків з метою раціонального використання технічних засобів відправників, одержувачів та залізниць.

За приписами пункту 2 Правил маршрутом відправника (далі - маршрут) уважається поїзд установленої маси або довжини, сформований відправником відповідно до Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Мінтрансу України №411 від 20.12.1996 та зареєстрованих у Мін`юсті України 25.02.1997 за №50/1854, та плану формування поїздів на залізничній під`їзній колії підприємства або за договором із залізницею - на коліях залізничної станції призначенням на одну станцію або з розпиленням на кількох станціях з обов`язковим зменшенням кількості його переробок на попутних технічних станціях.

Відповідно до пунктів 4, 5, 6, 7 Правил перевезення вантажів маршрутами відправника маса та довжина маршрутів установлюються в залежності від їх призначення відповідно до плану формування поїздів. Залізниця повідомляє відправників про встановлені норми маси та довжини маршрутів. Відправник узгоджує з одержувачем можливість приймання ним маршрутів у встановленій кількості вагонів. У виняткових випадках допускається відхилення від установлених норм у бік зменшення довжини маршруту не більше ніж на один вагон. У разі наявності на напрямку перевезення маршрутів пунктів (станцій) зміни вагових норм поїздів у бік зменшення маршрути формуються з «ядра» (вагонів далекого призначення) та причіпної групи вагонів, яка перевозиться у складі маршруту до станції зміни маси поїзда. Умови організації перевезень вантажів маршрутами, порядок подачі вагонів для завантаження і вивантаження маршрутів, їх формування до встановлених норм маси та довжини, повернення після завантаження (вивантаження) установлюються у договорах про експлуатацію під`їзних колій та договорах про подачу і забирання вагонів. Відправник і станція навантаження маршруту в перевізних документах на вагони, що перевозяться у складі маршруту або «ядра» маршруту, проставляють відмітки, передбачені Правилами оформлення перевізних документів.

Відповідно до пунктів 63-66 додатку №3 до Правил оформлення перевізних документів у випадку, якщо у залізниці було замовлено, та нею здійснюється маршрутна відправка, то підлягають заповненню: п. 63 накладної - код типу маршруту, поїзда (прямий відправника, з розпиленням, ступінчатий, контейнерний поїзд тощо) - заповнюється залізницею; п. 64 накладної - номер маршруту - заповнюється залізницею; п. 65 накладної - код станції розпилення відправницького маршруту - заповнюється відправником; п. 66 накладної - кодування інформації, визначене Укрзалізницею - заповнюється залізницею/відправником.

Отже, для визначення відправки як «маршрутної», вантажовідправник, попередньо узгодивши з одержувачем можливість приймання ним маршрутів у встановленій кількості вагонів, повинен здати до перевезення сформований ним поїзд встановленої маси та довжини, про що буде зроблена відповідна відмітка в залізничній накладній з переліком вагонів, які увійшли до складу поїзда, завантажених призначенням на одну станцію або на різні станції призначення, розташовані на одному напрямку перевезення.

У графі 29 спірних накладних №№35551381, 36097954, 35962232, 35584507, 35176619, 35172527, 35053677, 39768338 вказано тип відправки - групова/маршрутна.

Поруч із цим, судом встановлено, що позивачем не було надано до матеріалів справи доказів на доведення тієї обставини, що ним замовлялося у відповідача, а відповідачем - було виконане саме «маршрутне» перевезення.

Між тим, колегією суддів в результаті дослідження наявних у справі накладних з`ясовано, що кількість вагонів у здійснених за спірними накладними №№35551381, 36097954, 35962232, 35584507, 35176619, 35172527, 35053677, 39768338 перевезеннях складає від 2 до 13, відповідно відрізняється від тієї кількості вагонів, яка повинна бути, щоб перевезення оформлялося залізницею, як «маршрутне».

Зазначене також підтверджується Планом формування поїздів на 2018-2019 рік, який доданий відповідачем до апеляційної скарги на спростування доводів позивача, згідно якого зі станції Максимівка-Тернопільська Львівської залізниці призначенням на станції Придніпровської залізниці формуються маршрути з вантажем - флюси довжиною поїзда 50 вагонів, масою 4350т.

План має значення для відповідача, який його затвердив, як обов`язковий для виконання і застосування у роботі з перевезенням, тому цей план у сукупності з іншими доказами свідчить, які відправки відповідач при прийманні оформлює, як «маршрутні», а які ні.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що залізницею за спірними накладними №№35551381, 36097954, 35962232, 35584507, 35176619, 35172527, 35053677, 39768338 здійснювалось перевезення вантажів саме груповою відправкою, яка, безумовно, є менше довжини маршруту, визначеному в Плані формування поїздів. При цьому, матеріали справи не містять доказів, що позивач замовляв у перевізника маршрутну відправку. До того ж, у спірних накладних пункти 63-66 не заповнені.

Відносно групової відправки, то Правила обчислення термінів доставки вантажів не встановлюють окремих, відмінних від вагонних, термінів доставки.

Підпункт 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів містить визначення строків доставки вантажів лише для маршрутної та вагонної відправки, будь-яких норм швидкості перевезення вантажів груповими відправками ні приписи вказаних Правил, ані будь-яких інших нормативних актів, не містять.

Враховуючи наведене, визначення терміну доставки за груповою відправкою має розраховуватися виходячи зі швидкості, встановленої як для вагонної відправки - одна доба на кожні повні та неповні 200 км, а не як для відправки маршрутної - одна доба на кожні повні та неповні 320 км, оскільки рух поїзда за останньою вказаною швидкістю обумовлений низкою обставин, таких як формування поїзду одним відправником, призначення вантажу одному одержувачу на одну станцію або на різні станції призначення, розташовані на одному напрямку перевезення, однак за умови скорочення кількості переробок маршруту на попутних технічних станціях, що, в свою чергу, зумовлює мінімальну кількість операцій з вагонами, починаючи від часу прийняття їх до перевезення на станції відправлення та видачі вантажоодержувачеві на станції призначення, та, відповідно, свідчить про можливість проходження вантажу зі швидкістю 320 км за добу, тоді як при формуванні поїзду різними відправниками з призначенням на різні станції і різним одержувачам, вказані умови відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність розрахунку строків доставки вагонів за накладними №№35551381, 36097954, 35962232, 35584507, 35176619, 35172527, 35053677, 39768338 з відміткою у графі 29 «групова/маршрутна» (щодо оскарження нарахування штрафу за прострочення доставки яких скаржником подано апеляційну скаргу, і в межах доводів якої судом апеляційної інстанції здійснюється апеляційний розгляд у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України) виходячи із вантажної швидкості доставки - одна доба на кожні повні та неповні 200 км.

Відповідний розрахунок має наступний вигляд:

1) за накладною №39768338 від 09.07.2019 (том 1, а.с. 32) для шести вагонів термін доставки вантажу почався з 24-00 години дати приймання вантажу 09.07.2019 по 19.07.2019 о 23-40 год (дати повідомлення вантажоотримувача) і становив 10 діб; розрахунковий термін доставки вантажу на відстань 949 км - 5 діб (1 доба/на кожні повні та неповні 200 км як групової відправки), додатково 1 доба на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу - всього 6 діб, при цьому у графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання акту загальної форми №3232 від 18.07.2019 (копія акту міститься у матеріалах справи), з якого слідує про продовження терміну доставки вантажу на 2 доби не з вини залізниці. Отже, норма доставки становила 8 діб.

Відтак, прострочення терміну доставки вантажу становить 2 доби, а тому штраф складає 10% від узгодженої провізної плати (відповідно до пункту 116 Статуту залізниць України), а саме: 69 912,00 грн (провізна плата за 6 вагонів) х 10% = 6 991,20 грн, яка була сплачено відповідачем позивачу по претензії, що останнім не заперечується та підтверджується відповіддю на претензію №НЗУ-90/394 від 09.12.2019 банківською випискою від 25.02.2020.

Отже, судом першої інстанції було неправомірно задоволено та стягнуто із відповідача штраф за накладною №39768338 від 09.07.2019 у сумі 6 991,20 грн.

2) за накладною №35053677 від 27.07.2019 (том 1, а.с. 27) для трьох вагонів термін доставки вантажу почався з 24-00 години дати приймання вантажу 27.07.2019 по 05.08.2019 о 06-00 год (дати повідомлення вантажоотримувача) і становив 8 діб і 06-00 годин; розрахунковий термін доставки вантажу на відстань 949 км - 5 діб (1 доба/на кожні повні та неповні 200 км як групової відправки), додатково 1 доба на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу - всього 6 діб, при цьому у графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання акту загальної форми №6417 від 01.08.2019 (копія акту міститься у матеріалах справи), з якого слідує про продовження терміну доставки вантажу на 3 доби не з вини залізниці. Отже, норма доставки становила 9 діб та відповідачем перевищена не була, відповідно, нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу згідно залізничної накладної №35053677 від 27.07.2019 є безпідставним.

3) за накладною №35172527 від 03.08.2019 (том 1, а.с. 54) для трьох вагонів термін доставки вантажу почався з 24-00 години дати приймання вантажу 03.08.2019 по 12.08.2019 о 13-30 год (дати повідомлення вантажоотримувача) і становив 8 діб і 13,5 годин; розрахунковий термін доставки вантажу на відстань 949 км - 5 діб (1 доба/на кожні повні та неповні 200 км як групової відправки), додатково 1 доба на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу - всього 6 діб, при цьому у графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання акту загальної форми №7284 від 10.08.2019 (копія акту міститься у матеріалах справи), з якого слідує про продовження терміну доставки вантажу на 2 доби не з вини залізниці. Отже, норма доставки становила 8 діб та відповідачем перевищена не була, а нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу згідно залізничної накладної №35172527 від 03.08.2019 є безпідставним.

4) за накладною №35176619 від 03.08.2019 (том 1, а.с. 55) для восьми вагонів термін доставки вантажу почався з 24-00 години дати приймання вантажу 03.08.2019 по 12.08.2019 о 13-30 год (дати повідомлення вантажоотримувача) і становив 8 діб і 13,5 годин; розрахунковий термін доставки вантажу на відстань 949 км - 5 діб (1 доба/на кожні повні та неповні 200 км як групової відправки), додатково 1 доба на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу - всього 6 діб, при цьому у графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання акту загальної форми №7284 від 10.08.2019 (копія міститься у матеріалах справи), з якого слідує про продовження терміну доставки вантажу на 2 доби не з вини залізниці. Отже, норма доставки становила 8 діб та відповідачем перевищена не була, а нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу згідно залізничної накладної №35176619 від 03.08.2019 є безпідставним.

5) за накладною №35584507 від 31.08.2019 (том 1, а.с. 69) для дев`яти вагонів термін доставки вантажу почався з 24-00 години дати приймання вантажу 31.08.2019 по 09.09.2019 о 19-00 год (дати повідомлення вантажоотримувача) і становив 8 діб і 19 годин; розрахунковий термін доставки вантажу на відстань 949 км - 5 діб (1 доба/на кожні повні та неповні 200 км як групової відправки), додатково 1 доба на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу - всього 6 діб, при цьому у графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання акту загальної форми №3685 від 06.09.2019 (копія акту міститься у матеріалах справи), з якого слідує про продовження терміну доставки вантажу на 2 доби не з вини залізниці. Отже, норма доставки становила 8 діб та відповідачем перевищена не була, а нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу згідно залізничної накладної №35584507 від 31.08.2019 є безпідставним.

6) за накладною №35551381 від 29.08.2019 (том 1, а.с. 70) для дванадцяти вагонів термін доставки вантажу почався з 24-00 години дати приймання вантажу 29.08.2019 по 11.09.2019 о 00-30 год (дати повідомлення вантажоотримувача) і становив 12 діб і 30 хвилин; розрахунковий термін доставки вантажу на відстань 949 км - 5 діб (1 доба/на кожні повні та неповні 200 км як групової відправки), додатково 1 доба на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу - всього 6 діб.

У графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання акту загальної форми №3839 від 06.09.2019, однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, матеріали справи означеного акту не містять, внаслідок чого суд позбавлений можливості перевірити причини затримки доставки вантажу та не враховує таку відмітку як належний доказ затримки доставки вантажу не з вини залізниці..

Отже, норма доставки становила 6 діб. Відтак, прострочення терміну доставки вантажу становить 6 діб (12 діб - 6 діб), а тому штраф складає 30% від узгодженої провізної плати (відповідно до пункту 116 Статуту залізниць України), а саме: 140 160,00 грн (провізна плата за 12 вагонів) х 30% = 42 048,00 грн.

Отже, судом першої інстанції було правомірно задоволено та стягнуто із відповідача штраф за накладною №35551381 від 29.08.2019 у сумі 42 048,00 грн, однак при цьому наведено некоректний його розрахунок із урахуванням терміну доставки вантажу 1 доба за 320 км.

7) за накладною №35962232 від 25.09.2019 (том 1, а.с. 80) для шести вагонів термін доставки вантажу почався з 24-00 години дати приймання вантажу 25.09.2019 по 08.10.2019 о 17-05 год (дати повідомлення вантажоотримувача) і становив 12 діб 17 год. 05 хв; розрахунковий термін доставки вантажу на відстань 949 км - 5 діб (1 доба/на кожні повні та неповні 200 км як групової відправки), додатково 1 доба на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу - всього 6 діб.

У графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання актів загальної форми №4644 від 07.10.2019 про продовження терміну доставки вантажу на 2 доби та №13111 від 08.10.2019 про продовження терміну доставки вантажу на 4 доби не з вини залізниці.

Колегією суддів встановлено, що матеріали справи не містять акту №4644 від 07.10.2019 на підтвердження продовження терміну доставки вантажу на 2 доби не з вини залізниці, а тому суд не враховує відповідну відмітку у накладній як належний доказ затримки доставки вантажу згідно вказаного акту загальної форми не з вини залізниці.

Водночас, у матеріалах справи наявна належним чином завірена копія акту №13111 від 08.10.2019 про продовження терміну доставки вантажу на 4 доби не з вини залізниці.

Отже, норма доставки становила 10 діб (5 + 1 + 4).

Відтак, прострочення терміну доставки вантажу становить 2 доби, а тому штраф складає 10% від узгодженої провізної плати (відповідно до пункту 116 Статуту залізниць України), а саме: 69 912,00 грн (провізна плата за 6 вагонів) х 10% = 6 991,20 грн.

8) за накладною №36097954 від 03.10.2019 (том 1, а.с. 81) для двох вагонів термін доставки вантажу почався з 24-00 години дати приймання вантажу 03.10.2019 по 14.10.2019 о 22-00 год (дати повідомлення вантажоотримувача) і становив 10 діб і 22 години; розрахунковий термін доставки вантажу на відстань 949 км - 5 діб (1 доба/на кожні повні та неповні 200 км як групової відправки), додатково 1 доба на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу - всього 6 діб, при цьому у графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання акту загальної форми №13590 від 13.10.2019 (копія акту міститься у матеріалах справи), з якого слідує про продовження терміну доставки вантажу на 4 доби не з вини залізниці. Отже, норма доставки становила 10 діб та відповідачем перевищена не була, а нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу згідно залізничної накладної №36097954 від 03.10.2019 є безпідставним.

Таким чином, розмір штрафу за прострочення строків доставки вагонів за накладними №№35551381, 36097954, 35962232, 35584507, 35176619, 35172527, 35053677, 39768338 (щодо оскарження нарахування штрафу за прострочення доставки яких скаржником подано апеляційну скаргу, і в межах доводів якої судом апеляційної інстанції здійснюється апеляційний розгляд у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України), складає загалом 49 039,20 грн, решта суми за спірними накладними, виходячи з швидкості групової відправки та календарних штемпелів у накладних, була заявлена позивачем безпідставно.

Правильність обрахунку розміру штрафів за рештою накладних (№38973764 від 21.05.2019, №39029194 від 24.05.2019, №39433602 від 16.06.2019, №39437280 від 16.06.2019, №35037897 від 26.07.2019, №35315845 від 13.08.2019, №35336965 від 14.08.2019, №35362250 від 16.08.2019, №35414416 від 19.08.2019, №35176742 від 03.08.2019, №35232586 від 07.08.2019, №35120757 від 31.07.2019, №35730241 від 10.09.2019), які є підставою позову, відповідачем в апеляційній скарзі не заперечувалась.

Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача про те, що стягнення з відповідача штрафу за накладною №35551381 у розмірі 42 048,00 грн є неправомірним, так як з суми 42 048,00 грн регіональною філією «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» було частково сплачено штраф у розмірі 16 595,47 грн та частково була відкликана самим заявником сума у розмірі 25 452,53 грн (лист ТОВ «ДЗБВ» від 24.10.2019 №7/2), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що жодних належних та допустимих доказів на підтвердження оплати штрафу у розмірі 16 595,47 грн за накладною №35551381 матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що позивачем було виставлено відповідачу претензію №3009/15 від 30.09.2019 щодо прострочення доставки вантажу залізницею за трьома накладними №35542679 від 28.08.2019, №35551381 від 29.08.2019 (на суму 45 552,00 грн) та №35584507 від 31.08.2018 на загальну суму 84 096,00 грн.

Листом-відповіддю від 09.12.2019 №НЗІ-90/396 залізницею було частково задоволено суму вказаної претензії у розмірі 24 142,63 грн, решту суми (59 953,37 грн) - відхилено. У переліку задоволених позовних вимог немає накладної №35551381 на будь-яку суму.

Щодо листа ТОВ «ДЗБВ» від 24.10.2019 №7/2 стосовно часткового відкликання претензій №3009/1, №3009/2, №3009/3, №3009/4, №3009/5, №3009/6, №3009/7, №3009/8, №3009/9, №3009/10, №3009/11, №3009/12, №3009/13, №3009/14, №3009/15, №3009/16 в частині стягнення штрафу відносно регіональної філії «Придніпровська залізниця» у сумі 78 534,81 грн, колегія суддів зазначає, що даний лист не може бути взятий до уваги як належний та допустимий доказ на підтвердження відкликання суми саме за накладною №35551381 від 29.08.2019, оскільки відсутня можливість ідентифікувати, до яких саме накладних та до якої саме претензії і на яку суму він відноситься (має бути чітко зазначено дата, номер, сума конкретної претензії, заявник мав чітко визначити конкретний розмір суми відкликання саме по накладній №35551381 від 29.08.2019).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, здійснивши розгляд справи в межах вимог апеляційної скарги, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню загалом штраф за прострочення доставки за накладними, які є підставою позову, в розмірі 49 039,20 грн. В решті вимог про стягнення 83 928,00 грн штрафу у позові слід відмовити.

Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме незазначення судом в оскаржуваному рішенні дати складання повного тексту, як на підставу для скасування судового рішення, судом відхиляються, оскільки справа розглядалась місцевим господарським судом у порядку письмового провадження (без повідомлення/виклику учасників справи), а за змістом частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, тобто у даному випадку датою складення повного тексту рішення є дата його прийняття - 19.08.2020. Поруч із цим, нормами Господарського процесуального кодексу України (частина 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України) визначено вичерпний перелік порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Посилання позивача у відзиві на апеляційну скаргу на те, що апеляційна скарга подана Регіональною філією «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», спір до якої зовсім не стосується та яка не була стороною (учасником) у справі, не виступала від імені головного підприємства АТ «Українська залізниця» та не була залучена до справи в установленому законом порядку, бо спір стосується порушень, що сталися на Одеській залізниці, оцінюється судом критично, оскільки, як підтверджується матеріалами справи, претензії щодо прострочення доставки вантажу залізницею були виставлені позивачем саме до Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця». Поруч із цим, філія є відокремленим підрозділом товариства, який не має статусу юридичної особи, а тому остання не могла бути самостійно залучена до участі у справі як її учасник.

Доводи позивача із приводу відсутності у матеріалах справи доказів, які підтверджують наявність у адвоката Костриби Т.В. повноважень на представництво інтересів АТ «Укрзалізниця» в апеляційному суді із посиланням на те, що Довіреність від 13.08.2020 видана лише на представництво інтересів Довірителя як на території України, так і за кордоном стосовно діяльності Філії, її структурних підрозділів (пункт 1 Довіреності), а також з урахуванням обмежень, встановлених Положенням про Філію (пункти 2.1., 3 Довіреності), є безпідставними, оскільки зміст довіреності свідчить про те, що Довірителем є саме Акціонерне товариство «Українська залізниця» і будь-які вихідні документи вважаються належним чином укладеними (вчиненими) та мають юридичну силу як для Філії, так і для Довірителя.

Поруч із цим, колегія суддів наголошує, що коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

Так, у пункті 2.8. Положення регіональної філії «Придніпровська залізниця» зазначено, що остання має право від імені АТ «Українська залізниця» відповідно до наданих повноважень та довіреності представляти його інтереси у судах в межах своїх повноважень, передбачених статутом товариства та цим Положенням.

Відтак, апеляційна скарга є такою, що підписана повноважним представником АТ «Українська залізниця».

Разом з тим, для ідентифікації структурного підрозділу, в роботі якого виявлено порушення, суд вважає за доцільне його назвати в резолютивній частині рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити судове рішення.

Відповідно до частини 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За змістом статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» такою, що підлягає частковому задоволенню. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у даній справі є таким, що підлягає зміні, а позовні вимоги задовольняються частково на загальну суму 49 039,20 грн.

Розподіл судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги здійснено у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 238, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/4650/20 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/4650/20 змінити.

Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/4650/20 викласти у наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 108; код ЄДРПОУ 40081237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.О.Оцупа, будинок 1-Б; код ЄДРПОУ 34775113) штраф в розмірі 49 039 (сорок дев`ять тисяч тридцять дев`ять) грн 20 коп та судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 775 (сімсот сімдесят п`ять) грн 23 коп.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.О.Оцупа, будинок 1-Б; код ЄДРПОУ 34775113) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 108; код ЄДРПОУ 40081237) 1 594 (одну тисячу п'ятсот дев`яносто чотири) грн 53 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №910/4650/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко