Дата документу 14.12.2020

Справа № 501/1352/17

2/501/520/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2020 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Тимко М.Л.,

представника позивача Мокряк О.В.,

представника відповідача Шляпіної Л.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до компанії «EASTERN LOGISTICS CO LTD.S.A.» про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до компанії EASTERN LOGISTICS CO LTD.S.A. про стягнення заборгованості по заробітній платі, згідно якої просить суд стягнути з компанії EASTERN LOGISTICS CO LTD.S.A. на його користь заборгованість по заробітній платі з урахуванням суми середнього заробітку за весь час затримки у розмірі 59245 доларів США 50 центів.

Позов мотивований тим, що позивач 02.09.2015 року уклав індивідуальну трудову угоду з Компанією EASTERN LOGISTICS CO LTD.S.A., зареєстрованою за законодавством республіки Панама, відповідно до якої строк найму позивача на морському буксирі VASYL FRANKO? (IMO 7325954) складає 3+3 місяця на посаді старшого помічника капітана з місячним окладом 2500 дол.США.

Відповідно до посвідчення особи моряка в період з 21.09.2015 по 02.11.2015 позивач виконував обов`язки капітана судна. З 18.12.2015 по 23.12.2015 позивач виконував обов`язки помічника капітана судна.

Позивач зазначає в позові, що власником судна є Компанія EASTERN LOGISTICS CO LTD.S.A., яка є комерційним менеджером цього судна.

Після закінчення виконання позивачем своїх трудових обов`язків, відповідач не сплатив в повному обсязі позивачеві заборгованість по заробітній платі, в наслідок чого, на момент подачі даної позовної заяви відповідач має заборгованість із заробітної плати та компенсації середнього заробітку за весь час затримки перед позивачем у розмірі 59245,50 доларів США.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник відповідача надала до суду відзив на позов та просила суд відмовити в задоволенні позову, а також будь-яких похідних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що:

відповідач не визнає факту укладання з позивачем індивідуальної трудової угоди та проходження ним служби на буксирі ОСОБА_2 , вважаючи індивідуальну трудову угоду недійсною;

позивачем всупереч вимогам процесуального законодавства у позовній заяві не зазначено та не доведено період тривалості виконання ОСОБА_1 своїх трудових обов`язків;

законодавство України не поширюється на спірні правовідносини, тощо.

Представник позивача у відповіді на відзив зазначила, що доводи викладені відповідачем у відзиві на позову заяву є безпідставними та необґрунтованими, оскільки:

індивідуальна трудова угода була підписана позивачем у приміщенні міжнародного аеропорту Одеса? в день відльоту позивача до борту буксиру VASYL FRANKO та індивідуальна трудова угода вже була підписана з боку Судновласника;

позивач не знав на момент підписання угоди хто має право підпису від імені Компанії та не мав сумнівів щодо правомочності підпису Судновласника;

посилання представника відповідача на кримінальне провадження щодо факту підробки та використання завідомо підроблених документів є необґрунтованим, оскільки ані обвинувального вироку відносно ОСОБА_1 , ані судового рішення про визнання індивідуальної трудової угоди недійсною, не існує;

в протоколі допиту свідка ОСОБА_3 відсутні відомості про його попередження про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань, а також його власноручний підпис про попередження про кримінальну відповідальність, даний протокол не підписаний самим слідчим, тому даний протокол викликає сумніви;

свідок ОСОБА_3 не може підтвердити правдиві відомості щодо наявності/відсутності письмової індивідуальної трудової угоди, укладеної між позивачем та Компанією EASTERN LOGISTICS CO LTD.S.A., оскільки він не є стороною цього договору, не був присутній при його укладанні, тощо.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, стверджуючи про те, що відповідач не визнає факт укладання з позивачем письмової індивідуальної трудової угоди на проходження ним служби на буксирі ОСОБА_2 , вважаючи індивідуальну трудову угоду недійсною.

Також представник відповідача пояснила, що строк роботи позивача на буксирі ОСОБА_2 є недоведеним, оскільки починаючи з 20 вересня 2015 року всі члени екіпажу буксиру ОСОБА_2 були розпущені через відсутність господарської діяльності у відповідача.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та перевіривши докази, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.09.2015 року між ОСОБА_1 та Компанією EASTERN LOGISTICS CO LTD. S.A. укладено індивідуальну трудову угоду, відповідно до якої строк найму позивача на морському буксирі VASYL FRANKO (номер ІМО 7325954) складає 3+3 місяця на посаді старшого помічника капітана з місячним окладом 2500 дол.США.

Умовами трудового контракту передбачено: термін працевлаштування, посада, основна заробітна плата, початок трудових відносин та інше.

Власником судна є Компанія EASTERN LOGISTICS CO LTD.S.A., яка є комерційним менеджером цього судна, що підтверджується інформацією з електронної бази морських суден EQUASIS (www.equasis.org).

Відповідно до посвідчення особи моряка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , позивач працював на борту буксиру ОСОБА_2 з 11.09.2015 по 20.09.2015 на посаді старшого помічника капітана, з 21.09.2015 по 02.11.2015 на посаді капітана, з 18.12.2015 по 23.12.2015 на посаді старшого помічника капітана.

Відповідно до копії довідки по заробітній платі екіпажу позивач прибув на борт буксира VASYL FRANKO 03.09.2015 року і покинув борт судна 09.10.2015, прибув на перегін судна 18.12.2015 та залишив судно по закінченню перегону судна 21.

Після закінчення виконання позивачем своїх трудових обов`язків, відповідач не сплатив в повному обсязі позивачеві заборгованість по заробітній платі, в наслідок чого, на момент подачі даної позовної заяви відповідач має заборгованість із заробітної плати перед позивачем, про що свідчить довідка по заробітній платі.

Відповідно до виписки за картковим рахунком дружини позивача за період з 08.09.2015 року по 02.02.2016 року вбачається, що на її картковий рахунок за вказаний період грошові кошти не надходили.

Також, судом досліджено копії:

- відповіді представника Компанії EASTERN LOGISTICS CO LTD.S.A. від 23.04.2018 року на ім`я адвоката Шляпіної Л.М. про те, що Компанією EASTERN LOGISTICS CO LTD.S.A. не укладались трудові договори з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та згідно судового журналу вказані особи прибули на борт буксира VASYL FRANKO 03.09.2015 року в порт Ялова Туреччина, після судно перейшло в порт Южний Україна і знаходилось біля причалу з 07.09.2015 року по 15.09.2015 року. З 19.09.2015 року по 18.12.2015 року всі члени екіпажу були розпущені;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_3 , в якому вказано, що він не укладав трудових угод з Компанією EASTERN LOGISTICS CO LTD.S.A. працював з компанією на умовах усної домовленості та інше;

- витягу є єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.04.2018 року, в якій вказано, що 10.04.2018 року від адвоката Шляпіної Л.М. представника Компанії EASTERN LOGISTICS CO LTD.S.A. до чергової частини Малиновського ВП в м.Одесі надійшла заява про те, що група робітників цієї фірми підробили та використали завідомо підроблені документи;

- протоколу зборів держателів акцій Компанії EASTERN LOGISTICS CO LTD.S.A.;

- ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.01.2017 року по справі №201/14193/16-ц, якою апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_7 , задоволено частково, увалу судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 листопада 2016 року скасовано, передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції;

- ухвали Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 листопада 2016 року по справі №201/14193/16-ц про повернення позовної заяви Компанії EASTERN LOGISTICS CO LTD.S.A. до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 про визнання недійсними індивідуальних трудових договорів, повернуто позивачу;

- паспорту ОСОБА_13 ;

- декларації ОСОБА_14 за 2017 рік;

- сторінок з судового журналу за період з 30.05.2015 року по 19.04.2016 року;

- відповіді представника Компанії EASTERN LOGISTICS CO LTD.S.A. від 07.09.2018 року на ім`я адвоката Шляпіної Л.М. про те, що згідно судового журналу 19.09.2015 року по 18.12.2015 року всі члени екіпажу буксиру ОСОБА_2 були розпущені.

Право кожного громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю закріплено у статтях 43, 46 Конституції України.

Реалізація зазначених конституційних прав громадян врегульована Законом України Про оплату праці?, Кодексом законів про працю України, іншими законодавчими, нормативними та міжнародними актами, згоду на обов`язковість яких, надано Україною.

Відповідно до ст.9 Конституції України, діючі міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою, є частиною національного законодавства України.

Частиною 2 статті 12 Конвенції Про захист заробітної плати? №950 від 04.08.1961 встановлено, що коли минає термін трудового договору, остаточний розрахунок заробітної плати, належної працівнику, має бути проведено відповідно до національного законодавства, колективного договору чи рішення арбітражного органу, або коли немає такого законодавства, угоди чи рішення в розумний термін з урахуванням умов контракту.

Статтею 34 Закону України Про оплату праці? від 24.03.1995 встановлено, що працівник має право на оплату своєї праці залежно від її результатів, складності і умов відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Однак, не зважаючи не те, що у позивача трудовий контракт з Компанією EASTERN LOGISTICS CO LTD. S.A. вже завершено, відповідач до теперішнього часу заборгованість з заробітної плати перед позивачем не погасив.

Представник Компанії EASTERN LOGISTICS CO LTD. S.A. в судовому засіданні пояснив, що трудова угода з позивачем не укладалась та є підробленою.

Разом з тим, суд не може прийняти до уваги такі твердження представника Компанії EASTERN LOGISTICS CO LTD. S.A., з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.4 статті 24 КЗпП України (чинної станом на день укладення трудового контракту моряка) трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Судом було оглянуто наданий представником позивача оригінал укладеної між ОСОБА_1 та Компанією EASTERN LOGISTICS CO LTD. S.A. індивідуальної трудової угоди, від 02.09.2015 року, який містить печатки Компанії EASTERN LOGISTICS CO LTD. S.A. та підписи сторін.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що угода була надана ОСОБА_1 для підписання представниками Компанії EASTERN LOGISTICS CO LTD. S.A. у приміщенні міжнародного аеропорту Одеса? в день відльоту позивача до борту буксиру VASYL FRANKO, позивач не знав на момент підписання угоди хто має право підпису від імені Компанії.

Суд не може взяти до уваги посилання представника відповідача на кримінальне провадження щодо факту підробки з використання завідомо підроблених документів (у тому числі індивідуальної трудової угоди), оскільки ані обвинувального вироку відносно ОСОБА_1 , ані судового рішення про визнання індивідуальної трудової угоди недійсною представником відповідача до суду не надано.

Щодо посилання представника відповідача на протокол допиту свідка ОСОБА_3 , як обґрунтування підтвердження обставин підробки документів, суд звертає увагу, що в даній копії протоколу, який досліджувався судом, відсутні відомості про попередження даної особи про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань, відсутній його власноручний підпис про попередження про кримінальну відповідальність, протокол не підписаний самим слідчим. На підставі викладеного, суд доходить до висновку, що даний протокол не є належним та допустимим доказом по даній справі.

Крім того, суд звертає увагу, що свідок ОСОБА_3 не є стороною індивідуальної трудової угоди від 02.09.2015 року та не може свідчити про обставини, які йому невідомі.

За таких умов ставити під сумнів наявну у справі індивідуальну трудову угоду від 02.09.2015 року у суду підстав немає.

Факт перебування позивача під час дії його індивідуальної трудової угоди на борту судна підтверджується посвідченням особи моряка ОСОБА_1 , довідкою по заробітній платі від 22.02.2016, яка видана відповідачем.

Індивідуальна трудова угода позивача, яка містяться в матеріалах справи не визнана недійсною у встановленому законом порядку, а відтак діє презумпція правомірності правочину.

З урахуванням наведеного, суд доходить до висновку про порушення відповідачем вищенаведених приписів законодавства щодо обов`язку роботодавця на своєчасну виплату заробітної плати.

Відповідно до ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до ст.94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до Конвенції МОП про захист заробітної плати №95 від 8 червня 1949 року, ратифікованою Президією Верховної Ради Української РСР 30 червня 1961 року, відповідно до мети цієї Конвенції термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити, на підставі письмового або усного договору про наймання послуг, працівникові за працю, яку виконано, чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано, чи має бути надано. Ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата.

Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, …, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст.9 КЗпП України умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що заробітна плата у встановлені строки позивачу в повному обсязі не виплачувалася.

26.10.2017 представник позивача надав суду розрахунок заборгованості, в якому зазначив розмір боргу по заробітній платі з урахуванням суми середнього заробітку за весь час затримки у розмірі 59245 доларів США 50 центів.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач виконував свої обов`язки на борту буксиру VASYL FRANKO в період з 11.09.2015 по 20.09.2015 (9 днів), з 21.09.2015 по 02.11.2015 (43 дні), з 18.12.2015 по 23.12.2015 (6 днів), всього 58 днів.

Відповідно до п.8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995, середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

З урахуванням п.8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995, базою для обчислення середньоденної заробітної плати позивача судом приймається період з 21.09.2015 по 02.11.2015 43 дні.

Середньоденна заробітна плата позивача складає 2500х2/43=116,30 доларів США.

Отже, заборгованість по заробітній платі складає 116,30 доларів США х 58 днів та дорівнює 6745,50 доларів США.

Судом не приймаються доводи представника відповідача про недоведеність періоду тривалості виконання ОСОБА_1 своїх трудових обов`язків із посиланням на відповідь представника компанії EASTERN LOGISTICS CO LTD.S.A., згідно якої період перебування ОСОБА_1 на борту складав 20 днів, оскільки такі доводи спростовуються відомостями, що містяться у посвідчені особи моряка ОСОБА_1 .

Щодо вимог позивача про стягнення середнього заробітку за весь час затримки, вони задоволенню не підлягають, оскільки позивач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог в цій частині.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позову.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Відповідно до роз`яснень, наведених в п.п.10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01 листопада 1996 року Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя, Конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (ст.129 Конституції) зобов`язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав. При вирішенні цивільних справ суд має виходити з поданих сторонами доказів.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 Про судове рішення у цивільній справі, враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов вище щодо суті позовних вимог.

За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, у зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір на користь держави у розмірі 1913,34 грн. компенсується за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з компанії EASTERN LOGISTICS CO LTD.S.A., Республіка Панама, GlobalBankTower, 18th floor, suite 1801, 59-th street, Panama на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 6745,50 доларів США.

Стягнути з компанії EASTERN LOGISTICS CO LTD.S.A., Республіка Панама, GlobalBankTower, 18th floor, suite 1801, 59-th street, Panama на користь держави судовий збір у розмірі 1913,34 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 14 грудня 2020 року.

Суддя